Юридична деонтологія (Скакун). Юридическая деонтология. УчебникО. Ф. Скакун, Н. И. Овчаренко
 Скачать 1.05 Mb.
|
|
3. Основные положения о роли адвокатов 3 (Приняты на 8 Конгрессе ООН по предупреждению преступлений в августе 1990 г. в городе Нью-Йорке) И з в л е ч е н и е Обязанности и ответственность 12. Адвокаты должны постоянно поддерживать честь и достоинство своей профессии в качестве важных участников отправления правосудия. 13. Обязанности адвоката по отношению к клиенту должны включать: a) консультации клиента о его или ее правах и обязанностях с разъяснением принципов работы правовой системы, поскольку они относятся к правам и обязанностям клиента; b) оказание помощи клиенту любым законным способом и совершение правовых действий для защиты его интересов; c) оказание клиенту помощи в судах, трибуналах и административных органах. 12. Адвокаты, оказывая помощь своим клиентам при осуществлении правосудия, должны добиваться соблюдения прав человека и основных свобод, признаваемых национальным и международным правом, и должны всегда действовать свободно и настойчиво в соответствии с законом, признанными профессиональными стандартами и этическими нормами. 13. Адвокат всегда должен быть лояльным к интересам своего клиента. Профессиональные ассоциации адвокатов 24. Адвокатам должно быть предоставлено право формировать самоуправляемые ассоциации для представительства их интересов, постоянной учебы и переподготовки и поддержания их профессионального уровня. Исполнительные органы профессиональных ассоциаций избираются их членами и осуществляют свои функции без внешнего вмешательства. 25. Профессиональных ассоциации должны кооперироваться с Правительственными для обеспечения права каждого на равный и эффективный доступ к юридической помощи, чтобы адвокаты были способны без неуместного вмешательства со стороны давать советы и помогать своим клиентам в соответствии с законом и признанными профессиональными стандартами и этическими правилами. II. ЗАКОНЫ И ИНЫЕ НОРМАТИВНЫЕ АКТЫ УКРАИНЫ. 3 Сов. Юстиция. 1991. № 20. С. 19 – 20 255 1. Закон України “Про Конституційний Суд України” Стаття 1. Статус Конституцiйного Суду України Конституцiйний Суд України - єдиний орган конституцiйної юрисдикцiї в Українi. Конституцiйний Суд України є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Стаття 2. Завдання Конституцiйного Суду України Завданням Конституцiйного Суду України є гарантування верховенства Конституцiї України як Основного Закону держави на всiй територiї України. Стаття 5. Склад Конституцiйного Суду України Конституцiйний Суд України складається з вiсiмнадцяти суддiв Конституцiйного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддiв України призначають по шiсть суддiв Конституцiйного Суду України. Стаття 9. Строк повноважень суддiв Конституцiйного Суду України Суддя Конституцiйного Суду України призначається строком на дев'ять рокiв без права бути призначеним повторно. Стаття 10. Форма одягу та нагрудний знак суддi Конституцiйного Суду України Суддя Конституцiйного Суду України при вiдправленнi своїх обов'язкiв на пленарному засiданнi, на засiданнi Конституцiйного Суду України та в Колегiї суддiв Конституцiйного Суду України повинен бути одягнений у мантiю. Суддя Конституцiйного Суду України має нагрудний знак, опис i форма якого затверджуються Верховною Радою України. Стаття 11. Атрибути Конституцiйного Суду України Невiд'ємними атрибутами Залу засiдань Конституцiйного Суду України є Державний Герб України та Державний Прапор України. Стаття 16. Вимоги до суддi Конституцiйного Суду України Суддею Конституцiйного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока рокiв, має вищу юридичну освiту, стаж практичної, наукової або педагогiчної роботи за фахом не менше десяти рокiв, володiє державною мовою i проживає в Українi протягом останнiх двадцяти рокiв. Суддi Конституцiйного Суду України не можуть належати до полiтичних партiй та профспiлок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якiй полiтичнiй дiяльностi, обiймати будь-якi iншi оплачуванi посади, виконувати iншу оплачувану роботу, крiм наукової, викладацької та творчої. Стаття 17. Вступ на посаду суддi Конституцiйного Суду України Суддя Конституцiйного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги суддi Конституцiйного Суду України. Суддя Конституцiйного Суду України при вступi на посаду складає присягу такого змiсту: "Урочисто присягаю чесно i сумлiнно виконувати високi обов'язки суддi Конституцiйного Суду України, забезпечувати верховенство Конституцiї України, захищати конституцiйний лад держави, конституцiйнi права та свободи людини i громадянина". Суддя Конституцiйного Суду України складає присягу на засiданнi Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-мiнiстра України, Голови Верховного Суду України, не пiзнiш як через мiсяць пiсля призначення суддею Конституцiйного Суду України. 256 Стаття 27. Незалежнiсть суддiв Конституцiйного Суду України Суддi Конституцiйного Суду України при здiйсненнi своїх повноважень є незалежними i пiдкоряються лише Конституцiї України та керуються цим Законом, iншими законами України, крiм тих законiв або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституцiйного Суду України. Стаття 28. Недоторканнiсть особи суддi Конституцiйного Суду України Особа суддi Конституцiйного Суду України є недоторканною. Суддя Конституцiйного Суду України не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Суддi Конституцiйного Суду України не несуть юридичної вiдповiдальностi за результати голосування або висловлювання у Конституцiйному Судi України та в його колегiях, за винятком вiдповiдальностi за образу чи наклеп при розглядi справ, прийняттi рiшень та дачi висновкiв Конституцiйним Судом України. 2. Закон України “Про Вищу раду юстицiї” Стаття 1. Статус Вищої ради юстицiї Статус Вищої ради юстицiї визначається Конституцiєю України i цим Законом. Вища рада юстицiї є колегiальним, незалежним органом, вiдповiдальним за формування високопрофесiйного суддiвського корпусу, здатного квалiфiковано, сумлiнно та неупереджено здiйснювати правосуддя на професiйнiй основi, а також за прийняття рiшень стосовно порушень суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi та у межах своєї компетенцiї про їх дисциплiнарну вiдповiдальнiсть. Строк повноважень членiв Вищої ради юстицiї, крiм тих, хто входить до її складу за посадою, становить шiсть рокiв. Вища рада юстицiї є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджетi України. Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстицiї Вища рада юстицiї: 1) вносить подання Президенту України про призначення суддiв на посади або про звiльнення їх з посад; 2) розглядає справи i приймає рiшення стосовно порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi; 3) здiйснює дисциплiнарне провадження стосовно суддiв Верховного Суду України i суддiв вищих спецiалiзованих судiв; 4) розглядає скарги на рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддiв апеляцiйних та мiсцевих судiв, а також прокурорiв. Стаття 4. Символи та мiсцезнаходження Вищої ради юстицiї Вища рада юстицiї має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням i емблему Вищої ради юстицiї, яка затверджується її рiшенням. Невiд'ємним атрибутом залу засiдань Вищої ради юстицiї є Державний Герб України та Державний Прапор України. Вища рада юстицiї знаходиться у мiстi Києвi. Стаття 5. Склад Вищої ради юстицiї Вiдповiдно до Конституцiї України Вища рада юстицiї складається з двадцяти членiв. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддiв України, з'їзд адвокатiв України, з'їзд представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ призначають до Вищої ради юстицiї по три члени, всеукраїнська конференцiя працiвникiв прокуратури - двох членiв Вищої ради юстицiї. 257 До складу Вищої ради юстицiї входять за посадою Голова Верховного Суду України, Мiнiстр юстицiї України, Генеральний прокурор України. Стаття 6. Вимоги до членiв Вищої ради юстицiї та гарантiї їх дiяльностi На посаду члена Вищої ради юстицiї може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти рокiв i не старший шiстдесяти рокiв, який проживає в Українi не менш як десять останнiх рокiв, володiє державною мовою, має вищу юридичну освiту та стаж роботи в галузi права не менше десяти рокiв. Вимоги частини першої цiєї статтi не поширюються на осiб, якi входять до складу Вищої ради юстицiї за посадою. Вплив на членiв Вищої ради юстицiї у будь-який спосiб забороняється. Стаття 7. Обмеження щодо членства у Вищiй радi юстицiї Не можуть бути членами Вищої ради юстицiї особи, визнанi судом недiєздатними або обмежено дiєздатними, та особи, якi мають незняту або непогашену судимiсть. Стаття 17. Присяга члена Вищої ради юстицiї Член Вищої ради юстицiї перед вступом на посаду, але не пiзнiше двох мiсяцiв з дня призначення, складає на засiданнi Верховної Ради України присягу такого змiсту: "Присягаю сумлiнно, чесно i неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстицiї з метою забезпечення формування корпусу суддiв iз числа високопрофесiйних i чесних юристiв i додержання закону та етики в дiяльностi суддiв i прокурорiв". Вiдмова скласти присягу має наслiдком втрату членства у Вищiй радi юстицiї. Стаття 19. Структура Вищої ради юстицiї У Вищiй радi юстицiї утворюються секцiї: з питань пiдготовки подань для призначення суддiв уперше та звiльнення їх з посад; дисциплiнарна секцiя для здiйснення дисциплiнарного провадження, розгляду скарг на рiшення про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi i прийняття рiшення про порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi. Координує роботу Вищої ради юстицiї Голова Вищої ради юстицiї, а в разi його вiдсутностi - заступник Голови Вищої ради юстицiї. Голова, заступник Голови, секретарi секцiй Вищої ради юстицiї працюють на постiйнiй основi. Особи, призначенi до складу Вищої ради юстицiї, крiм народних депутатiв України, на час виконання обов'язкiв членiв Вищої ради юстицiї на постiйнiй основi прикомандировуються до Вищої ради юстицiї iз збереженням за ними посад, якi вони займали, та вiдповiдних пiльг. Стаття 33. Розгляд питань щодо несумiсностi Вища рада юстицiї розглядає питання про порушення суддями i прокурорами вимог щодо несумiсностi їх посад iз заняттям дiяльнiстю, забороненою Конституцiєю України та законами України. Стаття 37. Види стягнень, якi може накласти Вища рада юстицiї Вища рада юстицiї може притягнути до дисциплiнарної вiдповiдальностi Голову, заступникiв Голови та суддiв Верховного Суду України, Голову i заступникiв Голови та суддiв вищих раїни "Про п'ятої статтi 126 Конституцiї України та Закон статус суддiв". Вища рада юстицiї може накласти на цих суддiв такi стягнення: 1) догану; 2) пониження квалiфiкацiйного класу. Вища рада юстицiї може прийняти рiшення про невiдповiднiсть суддi займанiй посадi та надiслати це рiшення до органу, який призначив чи обрав суддю. 3. Закон України “ Про прокуратуру” 258 Стаття 6. Принципи органiзацiї i дiяльностi прокуратури Органи прокуратури України: 1) становлять єдину централiзовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з пiдпорядкуванням нижчестоящих прокурорiв вищестоящим; 2) здiйснюють свої повноваження на пiдставi додержання Конституцiї України та чинних на територiї республiки законiв, незалежно вiд будь-яких органiв державної влади, посадових осiб, а також рiшень громадських об'єднань чи їх органiв; 3) захищають у межах своєї компетенцiї права i свободи громадян на засадах їх рiвностi перед законом, незалежно вiд нацiонального чи соцiального походження, мови, освiти, ставлення до релiгiї, полiтичних переконань, службового чи майнового стану та iнших ознак; 4) вживають заходiв до усунення порушень закону, вiд кого б вони не виходили, поновлення порушених прав i притягнення в установленому законом порядку до вiдповiдальностi осiб, якi допустили цi порушення; 5) дiють гласно, iнформують державнi органи влади, громадськiсть про стан законностi та заходи щодо її змiцнення. Працiвники прокуратури не можуть належати до будь-яких полiтичних партiй чи рухiв. Стаття 7. Гарантiї незалежностi прокуратури у здiйсненнi повноважень Дiяльнiсть прокуратури пiдконтрольна Верховнiй Радi України, утворюваним нею для цiєї мети органам. Втручання iнших органiв державної влади i управлiння, посадових осiб, засобiв масової iнформацiї, громадсько-полiтичних органiзацiй (рухiв) та їх представникiв у дiяльнiсть прокуратури по нагляду за додержанням законiв або по розслiдуванню дiянь, що мiстять ознаки злочину, забороняється. Вплив у будь-якiй формi на працiвника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язкiв або добитися прийняття неправомiрного рiшення тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену законом. Звернення представникiв влади, iнших посадових осiб до прокурора з приводу конкретних справ i матерiалiв, що знаходяться у провадженнi прокуратури, не можуть мiстити будь-яких вказiвок або вимог щодо результатiв їх вирiшення. Нiхто не має права без дозволу прокурора або слiдчого розголошувати данi перевiрок i попереднього слiдства до їх закiнчення. Стаття 46. Вимоги до осiб, якi призначаються на посади прокурорiв i слiдчих Прокурорами i слiдчими можуть призначатися громадяни України, якi мають вищу юридичну освiту, необхiднi дiловi i моральнi якостi. Особи, якi не мають досвiду практичної роботи за спецiальнiстю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України. Особи, вперше призначенi на посади помiчникiв прокурорiв, прокурорiв управлiнь, вiддiлiв, слiдчих прокуратури, приймають "Присягу працiвника прокуратури". Текст присяги затверджується Верховною Радою України. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором України. На посади прокурорiв Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя та прирiвняних до них прокурорiв призначаються особи вiком не молодше 30 рокiв, якi мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи рокiв; на посади районних i мiських прокурорiв - вiком не молодше 25 рокiв iз стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох рокiв. Прокурори i слiдчi прокуратури пiдлягають атестацiї один раз у п'ять рокiв. Порядок атестацiї визначається Генеральним прокурором України. Сумiсництво служби в органах прокуратури з роботою на пiдприємствах, в установах чи органiзацiя, а також з будь-яким пiдприємництвом не допускається, за винятком наукової i педагогiчної дiяльностi. Не можуть бути прийнятi на посаду прокурора або слiдчого прокуратури особи, якi були засудженi за вчинення злочину, за винятком реабiлiтованих. Стаття 47. Класнi чини працiвникiв органiв прокуратури 259 Прокурорам i слiдчим органiв прокуратури, працiвникам науково-навчальних закладiв прокуратури присвоюються класнi чини залежно до займаних посад i стажу роботи. Порядок присвоєння i позбавлення класних чинiв визначається Положенням про класнi чини працiвникiв прокуратури України, яке затверджується Верховною Радою України. Класнi чини державного радника юстицiї України, державного радника юстицiї 1, 2 i 3 класiв присвоюються Президентом України, iншi класнi чини присвоюються Генеральним прокурором України. Стаття 48. Заохочення та вiдповiдальнiсть прокурорiв i слiдчих Прокурори i слiдчi заохочуються за сумлiнне виконання службових обов'язкiв. Прокурорсько-слiдчi працiвники за тривалу i бездоганну службу можуть бути нагородженi Генеральним прокурором України наградним знаком "Почесний працiвник прокуратури України" з одночасним врученням грамоти Генерального прокурора України. Положення про нагородження нагрудним знаком затверджується Генеральним прокурором України. За порушення закону, неналежне виконання службових обов'язкiв чи скоєння ганебного вчинку прокурори i слiдчi несуть вiдповiдальнiсть згiдно з Дисциплiнарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України. Стаття 53. Формений одяг працiвникiв прокуратури Працiвники прокуратури, яким присвоєно класнi чини, мають єдиний формений одяг з вiдповiдними вiдзнаками, що видається безкоштовно. Стаття 54. Печатка органiв прокуратури Генеральна прокуратура України i пiдпорядкованi їй прокуратури є юридичними особами i мають свою печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням. Стаття 55. Посвiдчення працiвника прокуратури Прокурори i слiдчi прокуратури мають службове посвiдчення. Положення про службове посвiдчення працiвника прокуратури та його зразок затверджує Президiя Верховної Ради України. 3.1. Додаток до Постанови Президiї Верховної Ради України вiд 29 червня 1992 року ТАБЛИЦЯ СПIВВIДНОШЕНЬ мiж класними чинами працiвникiв прокуратури України i вiйськовими званнями та спецiальними званнями працiвникiв органiв внутрiшнiх справ Класнi чини працiвникiв органiв прокуратури Вiйськовi звання Спецiальнi звання працiвникiв органiв внутрiшнiх справ України Державний радник юстицiї України Державний радник юстицiї I класу Державний радник юстицiї II класу Державний радник Генерал армiї України Генерал- полковник Генерал- лейтенант Генерал- майор Генерал-полковник внутрiшньої служби Генерал-лейтенант мiлiцiї, генерал-лейтенант внутрiшньої служби Генерал-майор мiлiцiї, генерал-майор внутрiшньої 260 юстицiї III класу старший радник юстицiї радник юстицiї молодший радник юстицiї юрист I класу юрист II класу юрист III класу полковник пiдполковник майор капiтан старший лейтенант лейтенант служби полковник мiлiцiї, полковник внутрiшньої служби пiдполковник мiлiцiї, пiдполковник внутрiшньої служби майор мiлiцiї, майор внутрiшньої служби капiтан мiлiцiї, капiтан внутрiшньої служби старший лейтенант мiлiцiї, старший лейтенант внутрiшньої служби лейтенант мiлiцiї, лейтенант внутрiшньої служби 3.2. Положення про класні чини працiвникiв органiв прокуратури України 2. Встановлюється 10 класних чинiв працiвникам органiв прокуратури: державний радник юстицiї України державний радник юстицiї 1 класу державний радник юстицiї 2 класу державний радник юстицiї 3 класу старший радник юстицiї радник юстицiї молодший радник юстицiї юрист 1 класу юрист 2 класу юрист 3 класу 3. Присвоєння класного чину провадиться в послiдовному порядку з урахуванням дiлових i особистих якостей працiвника вiдповiдно до посади, яку вiн займає, та стажу роботи. Присвоєння класного чину без додержання цих вимог може мати мiсце лише у випадках, передбачених статтею 9 цього Положення. 4. Працiвникам органiв прокуратури присвоюються вiдповiднi данiй посадi класнi чини: Клас Назва чину Посада 1 Державний радник Генеральний прокурор України юстицiї України 2 Державний радник перший заступник Генерального юстицiї 1 класу прокурора України 261 3 Державний радник 1) заступники Генерального юстицiї 2 класу прокурора України 2) прокурор Кримської АРСР 3) прокурори областей поза групою та м. Києва 4 Державний радник 1) начальники та заступники юстицiї 3 класу начальникiв управлiнь, начальники вiддiлiв, старшi слiдчi в особливо важливих справах Генеральної прокура- тури України, старшi помi- чники Генерального прокуро- ра України з особливих до- ручень 2) прокурори областей, тра- нспортнi, природоохороннi та iншi прокурори (на правах обласних), прокурори мiст поза групою 3) першi заступники прокуро- рiв Кримської АРСР, областей поза групою та м. Києва 4) ректор iнститута пiдви- щення квалiфiкацiї Гене- ральної прокуратури Укра- їни 5 Старший радник 1) заступники начальникiв юстицiї вiддiлiв, начальники вiд- дiлiв у складi управлiнь Генеральної прокуратури України 2) старшi прокурори, слiдчi в особливо важливих справах Генеральної прокуратури Ук- раїни, помiчники Генерального прокурора України з особли- вих доручень 3) заступники прокурорiв Кри- мської АРСР, областей, м. Києва, транспортних, приро- доохоронних, iнших прокурорiв (на правах обласних) та мiст поза групою 4) начальники управлiнь та вiддiлiв прокуратур Кримсь- кої АРСР, областей, транс- портних, природоохоронних 262 та iнших (на правах обла- сних) 5) старшi слiдчi в особливо важливих справах прокурату- ри Кримської АРСР, старшi помiчники прокурорiв Кримсь- кої АРСР, областей та м. Києва 6) прокурори мiст першої гру- пи 7) проректор iнституту пiдви- щення квалiфiкацiї Генера- льної прокуратури України та завiдуючi кафедрами цього iн- ституту 8) начальник учбового центру Генеральної прокуратури Укра- їни 6 Радник юстицiї 1) прокурори управлiнь та вiд- дiлiв Генеральної прокуратури України 2) заступники начальникiв, старшi прокурори управлiнь i вiддiлiв, слiдчi в особливо важливих справах, старшi слiдчi прокуратур Кримської АРСР, областей, м. Києва, транспортних i природоохооро- нних прокуратур (на правах обласних), слiдчi в особливо важливих справах прокуратур мiст 3) прокурори мiст другої та третьої груп, районiв та при- рiвнянi до них прокурори 4) заступники прокурорiв мiст першої групи 5) начальники вiддiлiв, завi- дуючi кабiнетами, лабора- торiями, викладачi iнституту пiдвищення квалiфiкацiї Гене- ральної прокуратури України 7 Молодший радник 1) помiчники прокурорiв, про- юстицiї курори управлiнь, вiддiлiв прокуратур Кримської АРСР, областей, м. Києва, транспо- 263 ртних, природоохоронних та прирiвняних до них прокура- тур 2) заступники прокурорiв мiст другої та третьої груп, ра- йонiв та прирiвняних до них прокуратур 3) старшi помiчники проку- рорiв, старшi слiдчi, слiдчi прокуратур мiст, районiв та прирiвняних до них прокура- тур 4) викладачi учбового центру Генеральної прокуратури Ук- раїни 8 Юрист 1 класу помiчники мiських, районних та прирiвняних до них прокурорiв 9 Юрист 2 класу (залежно вiд строку перебу- вання в класному чинi) 10 Юрист 3 класу Як виняток, присвоєння вищого класного чину працiвниковi, незалежно вiд посади, яку вiн займає, може мати мiсце за зразкове виконання службових обов'язкiв, iнiцiативу в роботi, iншi значнi заслуги, з урахуванням стажу роботи. 5. Строки перебування в класних чинах: юриста 3 класу - 2 роки юриста 2 класу - 2 роки юриста 1 класу - 3 роки молодшого радника юстицiї - 3 роки радника юстицiї - 4 роки старшого радника юстицiї - 4 роки Строки перебування в чинах державного радника юстицiї 1, 2, 3 класiв не встановлюються. Присвоєння чергового чину цих класiв можливе у випадках пiдвищення працiвника в посадi або за особливi заслуги в роботi. 3.3. Дисциплiнарний статут прокуратури України Стаття 2. Працiвники прокуратури повиннi мати високi моральнi якостi, бути принциповими i непримиренними до порушень законiв, поєднувати виконання своїх професiйних обов'язкiв з громадянською мужнiстю, справедливiстю та непiдкупнiстю. Вони повиннi особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти iнiцiативу в роботi, пiдвищувати її якiсть та ефективнiсть i сприяти своєю дiяльнiстю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократiї, формуванню правосвiдомостi громадян, поваги до законiв, норм та правил суспiльного життя. 264 Будь-якi порушення прокурорсько-слiдчими працiвниками законностi та службової дисциплiни пiдривають авторитет прокуратури, завдають шкоду iнтересам держави та суспiльства. Стаття 4. Прокурорсько-слiдчi працiвники, а також працiвники навчальних, наукових та iнших установ прокуратури заохочуються за сумлiнне i зразкове виконання службових обов'язкiв, iнiцiативу та оперативнiсть в роботi. Стаття 5. Заходами заохочення є: 1) подяка; 2) грошова премiя; 3) подарунок; 4) цiнний подарунок; 5) дострокове присвоєння класного чину або пiдвищення в класному чинi; 6) нагородження нагрудним знаком "Почесний працiвник прокуратури України". За особливi заслуги в роботi працiвник прокуратури можуть бути представленi до нагородження державними нагородами i присвоєння почесного звання - "Заслужений юрист України". Стаття 8. Дисциплiнарнi стягнення до прокурорсько-слiдчих працiвникiв, а також працiвникiв навчальних, наукових та iнших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язкiв або за проступок, який порочить його як працiвника прокуратури. Винесення виправдувального вироку, повернення кримiнальної справи для додаткового розслiдування, вiдмiна запобiжного заходу i iнших процесуальних рiшень тягне дисциплiнарну вiдповiдальнiсть прокурорiв i слiдчих, якщо ними в процесi слiдства були допущенi недбалiсть або несумлiннiсть. Стаття 9. Дисциплiнарними стягненнями є: 1) догана; 2) пониження в класному чинi; 3) пониження в посадi; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працiвник прокуратури України"; 5) звiльнення; 6) звiльнення з позбавленням класного чину. 4. Закон України “Про адвокатуру ” Стаття 1. Адвокатура України та її завдання Адвокатура України є добровiльним професiйним громадським об'єднанням, покликаним згiдно з Конституцiєю України сприяти захисту прав, свобод та представляти законнi iнтереси громадян України, iноземних громадян, осiб без громадянства, юридичних осiб, подавати їм iншу юридичну допомогу. Стаття 2. Адвокат Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освiту, стаж роботи за спецiальнiстю юриста або помiчника адвоката не менше двох рокiв, склав квалiфiкацiйнi iспити, одержав свiдоцтво про право на заняття адвокатською дiяльнiстю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в судi, прокуратурi, державному нотарiатi, органах внутрiшнiх справ, служби безпеки, державного управлiння. Адвокатом не може бути особа, яка має судимiсть. Стаття 5. Види адвокатської дiяльностi Адвокати дають консультацiї та роз'яснення з юридичних питань, уснi i письмовi довiдки щодо законодавства; складають заяви, скарги та iншi документи правового характеру; посвiдчують копiї документiв у справах, якi вони ведуть; здiйснюють представництво в судi, iнших державних органах перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу пiдприємствам, установам, органiзацiям; здiйснюють правове забезпечення пiдприємницької та зовнiшньоекономiчної дiяльностi громадян i юридичних осiб, виконують свої 265 обов'язки вiдповiдно до кримiнально-процесуального законодавства у процесi дiзнання та попереднього слiдства. Адвокат може здiйснювати й iншi види юридичної допомоги, передбаченi законодавством. Стаття 9. Адвокатська таємниця Адвокат зобов'язаний зберiгати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємницi є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацiй, порад, роз'яснень та iнших вiдомостей, одержаних адвокатом при здiйсненнi своїх професiйних обов'язкiв. Данi попереднього слiдства, якi стали вiдомi адвокату у зв'язку з виконанням ним своїх професiйних обов'язкiв, можуть бути розголошенi тiльки з дозволу слiдчого або прокурора. Адвокати, виннi у розголошеннi вiдомостей попереднього слiдства, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством. Адвокату, помiчнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань забороняється розголошувати вiдомостi, що становлять предмет адвокатської таємницi, i використовувати їх у своїх iнтересах або в iнтересах третiх осiб. Стаття 10. Гарантiї адвокатської дiяльностi Професiйнi права, честь i гiднiсть адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську дiяльнiсть, вимагання вiд адвоката, його помiчника, посадових осiб i технiчних працiвникiв адвокатських об'єднань вiдомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитанi як свiдки. Документи, пов'язанi з виконанням адвокатом доручення, не пiдлягають оглядовi, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатiв у зв'язку з оперативно-розшуковою дiяльнiстю без санкцiї Генерального прокурора України, його заступникiв, прокурорiв Республiки Крим, областi, мiста Києва. Не може бути внесено подання органом дiзнання, слiдчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позицiї адвоката у справi. Адвокату гарантується рiвнiсть прав з iншими учасниками процесу. Кримiнальна справа проти адвоката може бути порушена тiльки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Республiки Крим, областi, мiста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримiнальної, матерiальної та iншої вiдповiдальностi або погрожувати її застосуванням у зв'язку з поданням юридичної допомоги громадянам та органiзацiям згiдно з законом. Стаття 13. Квалiфiкацiйно-дисциплiнарнi комiсiї адвокатури та їх повноваження Для визначення рiвня професiйних знань осiб, якi мають намiр займатися адвокатською дiяльнiстю, вирiшення питань про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть адвокатiв у Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi створюються строком на 3 роки квалiфiкацiйно- дисциплiнарнi комiсiї адвокатури. Цi комiсiї утворюються у складi двох палат - атестацiйної та дисциплiнарної. Формування квалiфiкацiйно-дисциплiнарних комiсiй адвокатури та органiзацiйне забезпечення їх дiяльностi покладається на Раду Мiнiстрiв Республiки Крим, обласнi та Київську i Севастопольську мiськi Ради народних депутатiв. Атестацiйна палата утворюється у складi 11 членiв, до неї входять 4 адвокати, 4 суддi та по одному представнику вiд Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласної, Київської i Севастопольської мiських Рад народних депутатiв, управлiння юстицiї Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласної, Київської i Севастопольської мiської державної адмiнiстрацiї, вiддiлення Спiлки адвокатiв України. Рiшення про видачу свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю або про вiдмову у видачi свiдоцтва приймається вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв вiд загальної кiлькостi членiв палати. Особа, яка не склала квалiфiкацiйнi iспити, має право складати їх повторно через рiк. Дисциплiнарна палата утворюється у складi 9 членiв, до неї входять 5 адвокатiв, 2 суддi, по одному представнику вiд управлiння юстицiї Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласної, Київської i Севастопольської мiської державної адмiнiстрацiї, вiддiлення Спiлки адвокатiв 266 України. Рiшення про притягнення адвоката до дисциплiнарної вiдповiдальностi приймається вiдкритим голосуванням двома третинами голосiв вiд загальної кiлькостi членiв палати. У роботi квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї з правом дорадчого голосу можуть брати участь вченi-юристи та народнi депутати. Рiшення про вiдмову у видачi свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю або на притягнення адвоката до дисциплiнарної вiдповiдальностi можуть бути оскарженi до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї адвокатури. Порядок органiзацiї i дiяльностi квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї визначається Положенням про неї, що затверджується Президентом України. Стаття 14. Вища квалiфiкацiйна комiсiя адвокатури Вища квалiфiкацiйна комiсiя адвокатури розглядає скарги на рiшення квалiфiкацiйно- дисциплiнарних комiсiй. Вона має право скасовувати або змiнювати рiшення квалiфiкацiйно- дисциплiнарних комiсiй. Вища квалiфiкацiйна комiсiя адвокатури утворюється при Кабiнетi Мiнiстрiв України. До складу Вищої квалiфiкацiйної комiсiї адвокатури входять по одному представнику вiд кожної квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї адвокатури, Верховного Суду України, Мiнiстерства юстицiї України, Спiлки адвокатiв України. Порядок дiяльностi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї адвокатури регулюється Положенням про неї, що затверджується Президентом України. Стаття 15. Присяга адвоката України При видачi квалiфiкацiйно-дисциплiнарною комiсiєю адвокатури свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю особа, якiй вручено це свiдоцтво, приймає Присягу адвоката України такого змiсту: П Р И С Я Г А адвоката України Я, ___________________________________________, беручи на себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь: у своїй професiйнiй дiяльностi суворо додержувати законодавства України, мiжнародних актiв про права i свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською вiдповiдальнiстю виконувати покладенi на мене обов'язки, бути завжди справедливим i принциповим, чесним i уважним до людей, суворо зберiгати адвокатську таємницю, всюди i завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вiрним Присязi. Адвокат ___________________________ (прiзвище та iнiцiали) ".... "____________ 19 ....pоку Стаття 16. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть адвоката За порушення вимог цього Закону, iнших актiв законодавства України, що регулюють дiяльнiсть адвокатури, Присяги адвоката України рiшенням дисциплiнарної палати квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї до адвоката можуть бути застосованi такi дисциплiнарнi стягнення: попередження; зупинення дiї свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю на строк до одного року; анулювання свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю. Рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення може бути оскаржено до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї адвокатури або в судовому порядку. Питання про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть адвоката - члена адвокатського об'єднання регулюється також статутом вiдповiдного об'єднання. Стаття 19. Спiлки та асоцiацiї адвокатiв 267 Адвокати та адвокатськi об'єднання можуть створювати регiональнi, загальнодержавнi та мiжнароднi спiлки та асоцiацiї. Спiлки та асоцiацiї адвокатiв представляють iнтереси адвокатiв у державних органах i об'єднаннях громадян, захищають соцiальнi та професiйнi права адвокатiв, здiйснюють методичну i видавничу роботу, сприяють пiдвищенню професiйного рiвня адвокатiв, можуть створювати спецiальнi фонди i дiють вiдповiдно до своїх статутiв. 5. Закон України “Про міліцію” Стаття 1. Мiлiцiя в Українi Мiлiцiя в Українi - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права i свободи громадян, власнiсть, природне середовище, iнтереси суспiльства i держави вiд протиправних посягань. Стаття 3. Принципи дiяльностi мiлiцiї Дiяльнiсть мiлiцiї будується на принципах законностi, гуманiзму, поваги до особи, соцiальної справедливостi, взаємодiї з трудовими колективами, громадськими органiзацiями й населенням. Дiяльнiсть мiлiцiї є гласною. Вона iнформує органи влади i управлiння, трудовi колективи, громадськi органiзацiї, населення i засоби масової iнформацiї про свою дiяльнiсть, стан громадського порядку та заходи щодо його змiцнення. За погодженням з мiлiцiєю засоби масової iнформацiї можуть акредитувати своїх журналiстiв при її органах. Не пiдлягають розголошенню вiдомостi, що становлять державну або службову таємницю. У пiдроздiлах мiлiцiї не допускається дiяльнiсть полiтичних партiй, рухiв та iнших громадських об'єднань, що мають полiтичну мету. При виконаннi службових обов'язкiв працiвники мiлiцiї незалежнi вiд впливу будь-яких полiтичних громадських об'єднань. Стаття 16. Особовий склад мiлiцiї Особовий склад мiлiцiї складається з працiвникiв, що проходять державну службу в пiдроздiлах мiлiцiї, яким вiдповiдно до чинного законодавства присвоєно спецiальнi звання мiлiцiї. Працiвники мiлiцiї мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, що видається безплатно, i вiдзнаки. Працiвникам мiлiцiї видається службове посвiдчення. Використання спецiальних звань, вiдзнак, форми одягу i службового посвiдчення працiвника мiлiцiї особою, яка не є працiвником мiлiцiї, тягне за собою вiдповiдальнiсть за законом. Стаття 17. Прийняття на службу до мiлiцiї На службу до мiлiцiї приймаються на контрактнiй основi громадяни, здатнi за своїми особистими, дiловими i моральними якостями, освiтнiм рiвнем, фiзичною пiдготовкою i станом здоров'я виконувати покладенi на мiлiцiю завдання. При прийняттi на службу може бути встановлено iспитовий строк до одного року. Працiвники мiлiцiї приносять присягу, текст якої затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України. Не можуть бути прийнятi на службу до мiлiцiї особи, якi ранiше засуджувались за вчинення злочину. 5. Закон України “Про нотаріат” Стаття 1. Поняття нотарiату. Органи i посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї 268 Нотарiат в Українi - це система органiв i посадових осiб, на якi покладено обов'язок посвiдчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти iншi нотарiальнi дiї, передбаченi цим Законом, з метою надання їм юридичної вiрогiдностi. Вчинення нотарiальних дiй в Українi покладається на нотарiусiв, якi працюють в державних нотарiальних конторах, державних нотарiальних архiвах (державнi нотарiуси) або займаються приватною нотарiальною дiяльнiстю (приватнi нотарiуси). Документи, оформленi державними i приватними нотарiусами, мають однакову юридичну силу. У населених пунктах, де немає нотарiусiв, нотарiальнi дiї, передбаченi статтею 38 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комiтетiв сiльських, селищних, мiських Рад народних депутатiв. Вчинення нотарiальних дiй за кордоном покладається на консульськi установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичнi представництва України. Посвiдчення заповiтiв i доручень, прирiвняних до нотарiальних, може провадитись особами, вказаними у статтi 40 цього Закону. Стаття 3. Нотарiус Нотарiусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освiту (унiверситет, академiя, iнститут) i пройшов стажування протягом шести мiсяцiв в державнiй нотарiальнiй конторi або у нотарiуса, що займається приватною нотарiальною практикою, склав квалiфiкацiйний iспит та одержав свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю. Не може бути нотарiусом особа, яка має судимiсть. Нотарiус не може перебувати в штатi iнших державних, приватних та громадських пiдприємств i органiзацiй, займатися пiдприємницькою i посередницькою дiяльнiстю, а також виконувати iншу оплачувану роботу, крiм тiєї, яка передбачена абзацом другим статтi 4 цього Закону, а також викладацької i наукової у вiльний вiд роботи час. Стаття 6. Присяга нотарiуса Особа, якiй вперше надається право займатися нотарiальною дiяльнiстю, в управлiннi юстицiї Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласної, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй в урочистiй обстановцi приносить присягу такого змiсту: "Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотарiуса чесно i сумлiнно, згiдно з законом i совiстю, поважати права i законнi iнтереси громадян i органiзацiй, зберiгати професiйну таємницю, скрiзь i завжди берегти чистоту високого звання нотарiуса". Стаття 8. Додержання таємницi вчинюваних нотарiальних дiй Нотарiуси та iншi посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дiї, зобов'язанi додержувати таємницi цих дiй. Довiдки про вчиненi нотарiальнi дiї та документи видаються тiльки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотарiальнi дiї. На письмову вимогу суду, арбiтражного суду, прокуратури, органiв дiзнання i слiдства довiдки про вчиненi нотарiальнi дiї та документи видаються у зв'язку з кримiнальними, цивiльними або господарськими справами, що знаходяться у їх провадженнi. На письмову вимогу державної податкової iнспекцiї видаються довiдки, документи i копiї з них, необхiднi для визначення правильностi стягнення державного мита та цiлей оподаткування. Довiдки про заповiти видаються тiльки пiсля смертi заповiдача. Обов'язок додержання таємницi вчинюваних нотарiальних дiй поширюється також на осiб, яким про вчиненi нотарiальнi дiї стало вiдомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язкiв. Вказанi в частинах першiй i шостiй цiєї статтi особи, виннi в порушеннi таємницi вчинюваних нотарiальних дiй, несуть вiдповiдальнiсть у порядку, встановленому законодавством України. Стаття 10. Квалiфiкацiйнi комiсiї нотарiату Для визначення рiвня професiйної пiдготовленостi осiб, якi мають намiр займатися нотарiальною дiяльнiстю, при управлiннi юстицiї Ради Мiнiстрiв Республiки Крим, обласної, 269 Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй утворюється квалiфiкацiйна комiсiя нотарiату, положення про яку затверджується Мiнiстерством юстицiї України. На пiдставi результатiв складеного iспиту квалiфiкацiйна комiсiя нотарiату приймає рiшення про можливiсть допуску особи до нотарiальної дiяльностi. Особи, якi не склали квалiфiкацiйний iспит, допускаються до його повторного складання не ранiш, як через один рiк. Рiшення квалiфiкацiйної комiсiї може бути оскаржено у Вищу квалiфiкацiйну комiсiю нотарiату при Мiнiстерствi юстицiї України в мiсячний строк з дня вручення його копiї заiнтересованiй особi. Положення про Вищу квалiфiкацiйну комiсiю нотарiату затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України. Стаття 11. Свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю Свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю видається Мiнiстерством юстицiї України на пiдставi рiшення квалiфiкацiйної комiсiї нотарiату. Вiдмову у видачi свiдоцтва може бути оскаржено до суду в мiсячний строк з дня її одержання. За видачу свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю вноситься плата, розмiр якої встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України. Стаття 16. Об'єднання нотарiусiв Нотарiуси можуть об'єднуватися у регiональнi, загальнодержавнi, мiжнароднi спiлки та асоцiацiї. Об'єднання нотарiусiв представляють їх iнтереси у державних та iнших органах, захищають соцiальнi та професiйнi права нотарiусiв, здiйснюють методичну i видавничу роботу, можуть створювати спецiальнi фонди i дiють вiдповiдно до своїх статутiв. Стаття 22. Печатка державного нотарiуса Державний нотарiус має печатку iз зображенням Державного герба України, найменуванням державної нотарiальної контори i вiдповiдним номером. Стаття 26. Печатка приватного нотарiуса Приватний нотарiус має печатку iз зазначенням посади, свого прiзвища, iменi та по батьковi i округу дiяльностi. 6. Закон України “Про державний захист працiвникiв суду i правоохоронних органiв” Стаття 5. Види спецiальних заходiв забезпечення безпеки Для забезпечення безпеки працiвникiв суду i правоохоронних органiв та їх близьких родичiв, недоторканностi житла, а також збереження їх майна з урахуванням конкретних обставин можуть застосовуватися вiдповiдно до законодавства такi заходи: а) особиста охорона, охорона житла i майна; б) видача зброї, засобiв iндивiдуального захисту i сповiщення про небезпеку; в) встановлення телефону за мiсцем проживання; г) використання технiчних засобiв контролю i прослуховування телефонних та iнших переговорiв, вiзуальне спостереження; д) тимчасове розмiщення у мiсцях, що забезпечують безпеку; е) забезпечення конфiденцiйностi даних про об'єкти захисту; є) переведення на iншу роботу, направлення на навчання, замiна документiв, змiна зовнiшностi, переселення в iнше мiсце проживання. Стаття 10. Забезпечення конфiденцiйностi даних про осiб, взятих пiд захист За рiшенням органiв, що забезпечують безпеку, прийнятим вiдповiдно до їх компетенцiї, може бути накладено тимчасову або постiйну заборону на видачу вiдомостей про мiсце проживання осiб, взятих пiд захист, та iнших вiдомостей про них адресними бюро, паспортними 270 службами, пiдроздiлами державтоiнспекцiї, довiдковими службами АТС та iншими офiцiйними iнформацiйно-довiдковими службами. В окремих випадках вiдомостi, передбаченi частиною першою цiєї статтi, можуть вилучатися в порядку, встановленому законодавством. Стаття 21. Вiдповiдальнiсть за невжиття заходiв безпеки Неприйняття рiшень, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обгрунтованих рiшень, невжиття вiдповiдних заходiв безпеки працiвникiв суду i правоохоронних органiв та їх близьких родичiв вiдповiдними посадовими особами органiв, зазначених у статтях 14 i 15 цього Закону, тягне за собою дисциплiнарну чи кримiнальну вiдповiдальнiсть, передбачену чинним законодавством. Стаття 22. Вiдповiдальнiсть за розголошення вiдомостей про заходи безпеки 1. Розголошення вiдомостей про заходи безпеки особами, якi прийняли рiшення про забезпечення заходiв безпеки, або особами, якi їх здiйснюють, тягне за собою дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, а у випадках, коли розголошення таких вiдомостей спричинило тяжкi наслiдки, - кримiнальну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до чинного законодавства. 2. Розголошення таких вiдомостей особою, взятою пiд захист, тягне за собою адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, а у випадках, коли розголошення вiдомостей про заходи безпеки спричинило тяжкi наслiдки, - кримiнальну вiдповiдальнiсть, передбачену чинним законодавством. 7. Закон України “Про квалiфiкацiйнi комiсiї, квалiфiкацiйну атестацiю i дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв судiв України” Стаття 1. Завдання квалiфiкацiйних комiсiй суддiв Завданням квалiфiкацiйних комiсiй суддiв є забезпечення формування суддiвського корпусу, здатного квалiфiковано, сумлiнно та неупереджено здiйснювати правосуддя на професiйнiй основi, а також визначення рiвня професiйної пiдготовленостi суддiв та розгляд питань їх дисциплiнарної вiдповiдальностi. Стаття 2. Система квалiфiкацiйних комiсiй суддiв та строк їх повноважень 1. В Українi створюються: - квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв загальних судiв Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя; - квалiфiкацiйна комiсiя суддiв арбiтражних судiв; - квалiфiкацiйна комiсiя суддiв вiйськових судiв; - Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України. 2. Строк повноважень квалiфiкацiйних комiсiй суддiв становить п'ять рокiв з дня їх обрання. Стаття 15. Мета проведення квалiфiкацiйної атестацiї суддiв Квалiфiкацiйна атестацiя суддiв проводиться квалiфiкацiйними комiсiями суддiв з метою оцiнки та стимулювання росту професiйної квалiфiкацiї суддiв, пiдвищення їх вiдповiдальностi за додержання законодавства пiд час розгляду справ. ІІІ. МОРАЛЬНО–ЭТИЧЕСКИЕ НОРМЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ РАБОТНИКОВ ПРАВООХРАНИТЕЛЬНЫХ ОРГАНОВ ЗАРУБЕЖНЫХ ГОСУДАРСТВ 1. Кодекс чести рядового и начальствующего состава органов внутренних дел Российской Федерации (Одобрен решением Коллегии МВД Российской Федерации 29 октября 1993 года 271 Утвержден приказом министра внутренних дел России 19 ноября 1993 года) Гражданин Российской Федерации, избравший профессию сотрудника органов внутренних дел, возлагает на себя ответственную обязанность следовать требованиям Присяги, служебного долга, дорожить честью представителя государственной власти, соблюдать высоконравственные нормы поведения. Право на доверие и поддержку граждан, сослуживцев и всего народа дают сотруднику органов внутренних дел его профессиональная честь, личное достоинство, порядочность, признанная окружающими его высокая репутация, заслуженное делами доброе имя. В службе и повседневной жизни рядовой и начальствующий состав органов внутренних дел России руководствуется следующими нравственными обязательствами и этическими нормами настоящего Кодекса чести: |