Закони термодинаміки. Теплові ефекти хімічних реакцій

• Название: Закони термодинаміки. Теплові ефекти хімічних реакцій
• Анкор: testi_z_pravl_vidpovidyami.docx
• Дата: 03.02.2017
• Размер: 99.83 Kb.
• Имя файла: testi_z_pravl_vidpovidyami.docx
• Тип: Закон; #2068

ПИТАННЯ ДЛЯ ТЕСТОВОГО КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ
Елементи хімічної термодинаміки
Закони термодинаміки. Теплові ефекти хімічних реакцій.
1. Хімічна термодинаміка вивчає термодинамічні властивості речовин в залежності від їх:

в) стану, складу, структури;
2. Термодинамічна система – це тіло або група тіл, які перебувають у взаємодії та:

а) уявно відокремлені від навколишнього середовища;

3. Ізольована термодинамічна система обмінюється із навколишнім середовищем:

б) не обмінюється ні масою, ні енергією;
4. Закрита термодинамічна система:

б) не обмінюється масою, а тільки енергією;
5. Відкрита система:
б) обмінюється із середовищем масою та енергією;

6. Живий організм це система:
а) відкрита;
7. Організм людини – система:

б) гетерогенна;

8. За першим законом термодинаміки внутрішня енергія ізольованої системи:
б) величина стала і не залежить від процесів, що відбуваються в системі;
9. Тепловий ефект реакції – це кількість теплоти, яка:

б) виділяється або поглинається під час реакції;
10.Закон Гесса стверджує, що тепловий ефект хімічної реакції залежить від:

в) природи речовин і початкового та кінцевого стану системи;
11.Ендергонічні процеси в організмі протікають із:

б) поглинанням енергії;
12.Екзергонічні процеси ідуть із:

а) виділенням енергії у формі корисної роботи;
13.Макроергічні сполуки в організмі людини:

б) АТФ;
14.В організмі людини енергія акумулюється в сполуках із зв’язками:

в) макроергічними;
15.В організмі людини хімічна енергія поживних речовин перетворюється у: а) механічну роботу;
16.Організм людини – система:

б) гомогенна;

17.Організм людини:

в) одержує енергію за рахунок окиснення поживних речовин;
18.В живому організмі процеси йдуть:

в) самовільно;

19.Самовільний процес можливий, якщо:

б) G0;
20. Організм людини це система:

а) відкрита, гетерогенна, необоротна, нерівноважна;
Хімічна кінетика. Каталіз.
21.Швидкість хімічних реакцій – це зміна:

б) концентрації однієї із реагуючих речовин за одиницю часу;

22.Прикладом мономолекулярної реакції в організмі людини є:
б) дисоціація карбонатної кислоти;
23.До бімолекулярних реакцій в організмі людини належать:

в) естерифікації;
24.Прикладом реакції нульового порядку в організмі людини є:

а) ферментативні реакції;

25.Прикладом реакції першого порядку в організмі людини є:
а) гідроліз;
26.Прикладом реакцій другого порядку в організмі людини є:

а) естерифікації;

27. Гідроліз сахарози – це реакція:

а) бімолекулярна, але першого порядку;
28.За ланцюговим механізмом в організмі людини відбувається в) оновлення мембрани клітини;
29.Антиоксиданти – це речовини, які:
а) зв’язують вільні радикали в організмі людини;
30.Приклад фотохімічних реакцій в організмі людини:

в) розклад білірубіну під дією світла;
31.Каталізатори – це речовини, які:
в) змінюють швидкість хімічної реакції і в кінці реакції залишаються хімічно незмінними;

32.За кислотно-основним каталізом прискорення реакції обумовлене наявністю:

б) протонів;
33.Ферментативний каталіз:

а) термолабільний;
34.Ферменти:

г) зменшують енергію активації.
35.Енергія активації окиснення альдегідів до карбонових кислот in vivo:

б) менша за енергію активації in vitro;
36.Ферментативний каталіз:

б) специфічний;
37.Ферментативний каталіз залежить від:

а) реакції середовища;

38.Пероксид водню розкладається швидше: б) каталазою ніж колоїдною платиною;
39.Трипсин розщеплює тільки:

в) пептидний зв’язок;
40.Завдяки ферментам процеси в організмі людини ідуть за умов: а) t= 37°С, Р= 1 атм, рН7;

Хімічна рівновага. Добуток розчинності
41.Необоротними називають реакції, в яких:

в) вихідні речовини повністю перетворюються в продукти реакції;
42.Із наведених нижче реакцій вкажіть необоротні:
г) AgNO₃ +HCl ® AgCl + НNO_{3 .}
43.Оборотні реакції ідуть:
б) до рівноваги;
44.В оборотних процесах швидкість прямої реакції:

а) поступово зменшується до рівня рівноважної концентрації;
45.Хімічна рівновага – це стан системи, в якій:

б) швидкості прямої та зворотної реакцій однакові;
46.Константа рівноваги показує:

в) в скільки разів пряма реакція іде швидше за оборотну;
47.Термодинамічна умова хімічної рівноваги: а) G = 0, F = 0;
48.За принципом Ле-Шательє в результаті збільшення концентрації вихідних речовин рівновага зміщується:

а) праворуч;
49.За принципом Ле-Шательє зниження температури зміщує рівновагу:

б) в бік екзотермічної реакції;
50.Вказати правильне рівняння ДР арґентум(II) cульфату: в) ДР=[Ag⁺]²[SO₄^2-];
51.Осад електроліту утворюється, якщо:

в) ДК > ДР;
52.В результаті додавання арґентум нітрату до насиченого розчину арґентум хлориду маса осаду AgCl:

в) збільшується;
53.Добуток розчинності – це добуток молярних концентрацій йонів

малорозчинного електроліту за сталої температури та тиску у його розчині:

б) перенасиченому;
54.Живий організм – це система:

б) стаціонарна;
55.Організм людини – це система:

а) не рівноважна;
56.Сечова кислота відкладається в нирках у вигляді малорозчинних

кальцієвих солей (уратів), якщо добуток концентрацій їх іонів буде:
б) більший добутку розчинності;

57. В організмі людини кальцій оксалат випадає в суглобах, якщо його добуток концентрацій іонів:

а) більший за добуток розчинності;

58.Основним компонентом зубної тканини є Са₅(ОН)(РО₄)₃, який утворюється за рівнянням:

5Са²⁺ + 3НРО₄²⁻ + Н₂О « Са₅(ОН)(РО₄)₃ + 4Н⁺.
В яку сторону зміщується хімічна рівновага, якщо підвищується кислотність слини:

в) в бік вихідних речовин;
59.Для розчинення уратних камінців в організмі людини раніше використовували солі:

в) літію;
60.Трилон Б використовується для видалення із оргганізму:
б) радіонуклідів у вигляді малорозчинних сполук;
Потенціометричний метод аналізу. Гальванічні елементи. Окисно-відновні (редокс системи).
61.Гальванічний елемент – прилад, в якому :

б) хімічна енергія перетворюється в електричну;
62.Іонселективними називають електроди, потенціал яких залежить від:

а) концентрації тільки певного виду іону;

63.Концентрацію іонів натрію в крові можна визначити за допомогою:

в) Na-селективного електроду;

64.Який електрод краще використати для вимірювання рН біологічних рідин: б) скляний;

65.Для вимірювання рН крові краще використати:

б) каломельно – скляний ланцюг;
66.Для вимірювання рН сечі краще використати електрод:
в) скляний;
67.Під час потенціометричного титрування кінець титрування визначається: в) за різкою зміною ЕРС
68. Потенціометричний метод аналізу в медицині використовують для:

г) внутрішньошлункової рН-метрії.
69.Для визначення аскорбінової кислоти використовують барвник. Його е _red

= 0,217 В, а е _red аскорбінової кислоти = 0,14 В. При цьому аскорбінова кислота:

а) окиснюється;
70.Знак потенціалу індиферентного електроду в системі

НООС – СН₂ – СН₂ –СООН НООС – СН = СН – СООН + 2Н⁺ + 2е: б) від’ємний;
71.Для визначення система сукцинат / фумарат (е⁰_red = -0,03 В) використовують барвник із е⁰_red = 0,217 в. Система сукцинат – фумарат при цьому:

б) окиснюється;
72.В окисно-відновній системі із субстрату (е _red = - 0,46 в) і дегідрогенази (е

_red = - 0,36 в) субстрат :

а) окиснюється;
73.Система Fe⁺² « Fe⁺³ в організмі людини міститься у :

б) цитохромах;
74.Дифузний потенціал виникає на межі:

г) двох розчинів різної концентрації.
75.Мембранний потенціал виникає на мембрані, що розділяє:

в) два розчини різної концентрації;
76.Потенціал спокою обумовлений нерівномірним розподілом іонів:

в) натрію та магнію між клітиною та міжклітинною рідиною;
77.Потенціал спокою за природою це:

в) мембранний потенціал;
78.В результаті збудження клітини проникність мембрани: б) збільшується;
79.Потенціал дії в організмі людини виникає в результаті:

б) електричного імпульсу.
80.Потенціал дії за природою це:
в) дифузний потенціал.
Сорбційні процеси на межі поділу фаз.

Сорбція біологічно активних речовин на межі поділу рідина-газ.
81.Поверхневими називаються явища, які відбуваються: б) на межі поділу фаз;
82. Невеликі краплі води мають сферичну форму внаслідок:

б) високого поверхневого натягу.

83.Зменшити поверхневу енергію можна:
в) зменшуючи поверхню розділу фаз та зменшуючи поверхневий натяг;
84.Кулеподібна форма краплі пояснюється тим, що куля має: а) мінімальну площу поверхні;

85.Особливість будови поверхнево активних речовин (ПАР) в тому, що вони:

а) дифільні;
86.Розчини поверхнево активних речовин (ПАР) мають поверхневий натяг у

порівнянні із поверхневим натягом чистого розчинника:
г) менший.
87.Структура поверхневого шару розчину поверхнево активних речовин

(ПАР):
б) гідрофобна частина ПАР направлена до повітря;
88.В організмі людини є такі ПАР;

б) білки, жири;

89.Емульгація жирів в організмі людини відбувається за допомогою:

в) жовчних кислот;
90.Поверхневий натяг крові порівняно із водою менший завдяки:

б) білкам;
91.Поверхневий натяг розчину білка порівняно із водою:

а) менший;
92. Під час фагоцитозу міжфазний поверхневий натяг:
в) зменшується;
93. Під час гепатиту жовчні кислоти:

б) зменшують поверхневий натяг сечі;
94. Наявність білків в сечі:
б) зменшує поверхневий натяг сечі;
95. Обміну речовин сприяє концентрування ПАР: а) на поверхні стінок стінок судин, кишечника;

96. Утворення білкових плівок на пухирцях газу при кесонній хворобі виникає внаслідок:

в) адсорбції поверхнево-активних речовин на межу рідина-газ;
97. Жовчні кислоти:
а) зменшують поверхневий натяг жиру;

98. Ліпіди належать до ПАР, тому що вони:
б) дифільні;
99. Мембрана клітини має структуру:

а) рідиннокристалічну;
100. Сурфактант - це плівка із ПАР, яка:
б) не дає спадатися альвеолам на видиху;
Сорбція біологічно активних речовин на межі поділу тверда речовина-розчин. Іонний обмін. Хроматографія.
101. Адсорбція – це:
б) накопичення однієї речовини на поверхні іншої;
102. Абсорбція – це:
а) накопичення однієї речовини в об’ємі іншої;
103. Найпоширеніші адсорбенти:
в) активоване вугілля, каолін, силікагель;
104. В організмі людини адсорбентами є:

а) стінки судин, клітинна мембрана, ворсинки на стінках кишечника;
105. Величина адсорбції це кількість речовини, яка адсорбується:
б) 1 моль адсорбенту;
106. Адсорбційна терапія використовується для:

б) виведення токсичних речовин з організму;
107. В адсорбційній терапії адсорбентами є: а) карболен;
108. Гемосорбція – це:
в) очищення крові;
109. В гемосорбції використовують такий адсорбент:
в) активоване вугілля;

110. В процесі травлення відбувається адсорбція поживних речовин: а) ворсинками на стінках кишечника;
111. Еритроцити адсорбують:

в) амінокислоти;
112. Ентеросорбція використовується для очищення від токсичних речовин: а) шлунково-кишкового тракту ;

113. До складу препарату «Полісорб» входить сорбент:
г) високодисперсний кремнезем.
114. Ферментативний процес починається із:
б) адсорбції субстрату;
115. Кафедрою біологічної та загальної хімії ВНМУ ім. М.І. Пирогова був запропонований препарат з потужними сорбційними властивостями:

а) полісорб;

116. Іонний обмін використовують для:
б) знесолення води;
117. Підвищення кислотності в ротовій порожнині призводить до карієсу в результаті інного обміну між:

а) зубною тканиною та слиною;
118. В результаті пропускання крові через катіоніт відбувається процес: б) декальцинація крові;


119. В результаті пропускання молока через катіоніт одержують:

г) іонітне молоко.
120. Вибіркова адсорбція відбувається між:

б) антигеном та антитілом;
Дисперсні системи. Грубодисперні системи
121. Розмір частинок дисперсної фази в грубодисперсних системах: б) 10⁻⁷ - 10⁻⁸ м;
122. В суспензіях дисперсна фаза:

б) газоподібна;
123. Прикладом суспензії може бути:

б) частинки глини у воді;
124. Суспензії - це системи:
в) гідрофобні;
125. В медицині у вигляді суспензій використовують:

б) Al(OH)₃;
126. В дерматології у вигляді суспензій використовують:

г) сірку.
127. В емульсіях дисперсною фазою є:

б) рідина;
128. Прикладами емульсій є:

б) нафта;
129. В організмі людини емульсії - це:

б) жир в крові;
130. Молоко це емульсія типу:
в) м/в;
131. Стабілізатором жиру в молоці є:

г) білок.
132. Емульгатором жиру в кишечнику є:
б) жовчні кислоти;

133. Для внутрішнього застосування використовують емульсії типу: б) ВМС/в;
134. Для зовнішнього застосування використовують емульсії типу: г) м/м.
135. В аерозолях дисперсною фазою є:
а) тверда речовина, рідина;
136. Токсичні аерозолі - це:
б) вугільний пил, тютюновий дим;

137. Патогенні аерозолі містять:

а) мікроби, віруси;
138. Переваги використання лікарських засобів у вигляді аерозолів:

б) локальна дія та глибоке проникнення в тканини;
139. В результаті високої дисперсності лікарські засоби у вигляді аерозолей:

в) швидко всмоктуються;
140. Антракоз виникає внаслідок вдихання:

в) вугільного пилу.

Колоїдні розчини: одержання, очищення, властивості
141. Колоїдними називають:
а) мікрогетерогенні системи із розміром частинок 10^¾7 - 10^¾9м;
142. Колоїдні системи:
б) гідрофобні;
143. Колоїдні системи отримують такими методами:
в) хімічна конденсація;

144. Пептизація – це процес утворення колоїдного розчину із свіжоосадженого осаду за допомогою:

а) електроліту – стабілізатора;
145. Одним із методів фізичної конденсації є:

в) метод заміни розчинника.
146. Адсорбція потенціалвизначаючих іонів в міцелі відбувається за правилом:
а) Панета – Фаянса;

147. Електрокінетичний потенціал виникає в міцелі на межі:
г) гранули та дифузного шару.
148. Срібло в колоїдному стані вживається як лікарський препарат, який називається:

в) коларгол;
149. Лікарський препарат протаргол - це колоїдний розчин:

в) срібла.
150. В організмі людини колоїдною системою є:

б) холестерин;
151. Для очищення золів використовують метод:

в) діалізу;
152. Для очищення золів використовують метод:

а) ультрафільтрації;

153. Для визначення концентрації глюкози та сечовини в крові використовують:

а) компенсаційний діаліз;
154. Апарат «штучна нирка» працює на принципі:
а) компенсаційного вівідіалізу;

155. Колоїдний захист спостерігається, коли до колоїдної системи додати розчин:

в) білка,

156. Лікарський препарат коларгол – це колоїдний розчин срібла, захищений: а) білком;
157. Холестерин як колоїдна система в організмі людини захищена:

г) білком.
158. Електрофорез – спрямований рух частинок дисперсної фази відносно нерухомого дисперсійного середовища :

а) в електричному полі;
159. Для лікування виразки шлунку використовують препарат «Вікалін», який містить в колоїдному стані:

г) Bi(OH)(NO₃)₂.
160. Застосування лікарських засобів в колоїдному стані обумовлює їх: а) пролонговану та локалізовану дію;

Коагуляція колоїдних розчинів.

161. Колоїдні системи:
в) термодинамічно нестійкі;
162. Стійкість свіжоприготовлених колоїдних систем пояснюється: а) одноіменним зарядом гранул;


163. Кінетична стійкість колоїдних систем – це стійкість:

в) проти осадження;
164. Кінетична стійкість колоїдних систем обумовлена:
б) броунівським та тепловим рухом частинок дисперсної фази;
165. Агрегативна стійкість колоїдної системи – це стійкість: а) проти укрупнення частинок дисперсної фази;
166. Коагуляція колоїдних систем – це:
а) злипання частинок дисперсної фази;
167. Зовнішні ознаки коагуляції колоїдних систем:
б) зміна кольору, помутніння;
168. Найпоширеніший фактор, який викликає коагуляцію:

а) електроліти;
169. Коагулюючим називається іон, який має заряд:

б) протилежний заряду гранули;
170. За правилом Шульце – Гарді, чим вищий заряд коагулюючого іону: а) тим швидше починається коагуляція;
171. Вкажіть правильний ліотропний ряд коагулюючої дії іонів:

а) Fe⁺³ > Ca⁺² > Na⁺;

172. Чим більше гідратований коагулюючий іон, тим:
а) менша його коагулююча дія;

173. Вкажіть правильний ліотропний ряд коагулюючої дії іонів: б) I ^¾ >Br ^¾ > Cl ^¾;
174. Одним із механізмів коагулюючої дії електролітів є:
а) стиснення дифузного шару;
175. Одним із механізмів коагулюючої дії електролітів є:

б) зменшення електрокінетичного потенціалу;
176. Найменша концентрація електроліту, яку треба додати до 1л колоїдного розчину, щоб почалася коагуляція, називається:

б) порогом коагуляції.
177. Чим більший заряд коагулюючого іону, тим:

б) менший поріг коагуляції;

178. Взаємна коагуляція використовується під час:
в) очищення питної води;
179. Під час змішування лікарських засобів із різним зарядом може спостерігатися:
г) взаємна коагуляція.

180. Коли змішується річкова та морська вода спостерігається: б) взаємна коагуляція;
Властивості розчинів біополімерів
181. Природні ВМС – це:
б) полісахариди, білки;
182. Штучні ВМС – це:

в) поліетилен, каучук;
183. Синтетичні ВМС – це:

в) поліетилен, поліакриламід;
184. В організмі людини є такі ВМС:

б) білки, гепарин, гіалуронова кислота;
185. Розчини ВМС на відміну від колоїдних систем:
б) ліофільні;
186. Стійкість розчинів ВМС обумовлена наявністю:
а) одноіменного заряду та гідратної оболонки;

187. Ізоелектричний стан білків – це існування білків у вигляді:
а) амфіону;
188. Заряд білка в крові:

г) від’ємний.

189. Ізоелектрична точка казеїну 4,5. Який знак заряду мають його макройони в буферному розчині із рН 3,0?

а) позитивний ;

190. Набухання ВМС – це збільшення об’єму полімера в результаті:

а) вибіркового поглинання розчинника;
191. Білок набухає:
б) у воді;
192. Тиск набухання спостерігається в організмі людини при:

г) запальних процесах.
193. В результаті набухання в організмі людини виникають:
а) набряки;
194. Процес драглювання в організмі людини – це процес:

а) зсідання крові;
195. Драглі в організмі людини – це:

а) кришталик ока, мозок;
196. Синерезис в організмі людини є причиною:
в) старіння організму.
197. Тиксотропія в організмі людини проявляється в процесі:
б) скорочення та розслаблення м’язів;
198. Процес коацервації лежить в основі:
а) теорії Опаріна - виникнення життя на землі;

199. Процес відновлення вихідної структури драглів після їх струшування називається:

а) тиксотропія;
200. В лікувальній практиці використовують такі розчини ВМС:

б) поліетилен, желатиноль;