Тези Мельник. зміни в оподаткуванні пдв сільськогосподарської продукції
 Скачать 18.04 Kb.
|
|
(Слайд 1) Шановні учасники конференції! Вашій увазі пропонується доповідь на тему: «ЗМІНИ В ОПОДАТКУВАННІ ПДВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ» (Слайд 2) Податок на додану вартість - це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що надходить до бюджету після їх реалізації. Інакше кажучи, ПДВ - це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни товару, який сплачується споживачами. (Слайд 3) Найгучнішим нововведенням у стягненні ПДВ на початку 2021 року має стати запровадження Законом на основі законопроєкту від 15.06.2020 р. окремої зменшеної ставки ПДВ у розмірі 14 %. Ідея закону полягає в боротьбі із тіньовим ринком сільськогосподарської продукції, а саме з різноманітними схемами перепродажу сільськогосподарської продукції, серед яких найпопулярнішими є «скрутки» з ПДВ. Спочатку скуповується за безцінь у селян сільськогосподарська продукція, потім формується ціна для переробних підприємств. ПДВ повертається із бюджету через використання фіктивних підконтрольних підприємств. Зниження ставки ПДВ на операції з такою сільськогосподарською продукцією сильно вдарить по цих схемах, зробивши їх неефективними, а відтак, не цікавими. (Слайд 4) У 2019 році в Україні експорт зернових склав 246,4 млрд грн, або 2,4% від загального обсягу експорту. (Слайд 5) Разом із тим, поточна заявка зернотрейдерів на відшкодування ПДВ склала 49,4 млрд грн або 32,3%, що свідчить про високий рівень зацікавленості ринку у використанні с/г товарів в операціях, за результатами яких підприємці мають право на відшкодування ПДВ із державного бюджету. За оперативними даними у 2020 році питома вага заявок зернотрейдерів на відшкодування ПДВ з бюджету від загального обсягу заявки становила вже 34,3%. Тобто попит на такі операції збільшується. (Слайд 6) Окрім того, операції з сільськогосподарською продукцією також найчастіше використовуються при формуванні штучного «скрученого» ПДВ. Таким чином, зменшення суми ПДВ, яку шахраї сподіваються отримати у вигляді відшкодування з бюджету, зробить «скрутки» з сільськогосподарською продукцією неефективними та не цікавими, а аграрний ринок – прозорим та прогнозованим. (Слайд 7) При цьому, впроваджуючи такий інструмент боротьби зі «скрутками», держава не втратить надходжень до бюджету, оскільки всі сільськогосподарські товари, на операції з якими знижується ставка ПДВ, є товарами проміжного споживання (сировиною), що практично не реалізуються кінцевому споживачу. Такі товари використовуються переробною промисловістю для виробництва інших товарів вже кінцевого споживання, на операції з якими ставка ПДВ залишається 20%. (Слайд 8) Тобто ПДВ буде сплачено до бюджету повною мірою, але з одноразовою затримкою у 2-3 місяці, протягом яких сировина перетвориться у продукти кінцевого споживання. У разі експорту сировини, значно зменшиться бюджетне відшкодування ПДВ із таких операцій на суму близько 13 млрд грн на рік за рахунок припинення «скруток» із сільськогосподарською продукцією. (Слайд 9) Законом запроваджено знижену ставку ПДВ у розмірі 14% по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції. (Слайд 10) Щодо підприємств, які переробляють сільськогосподарську продукцію, у зв’язку зі зниженням ставки ПДВ на сировину, яку вони використовують, що саме ті 2-3 місяці затримки надходжень ПДВ до бюджету, є нічим іншим, як періодом кредитування переробних підприємств бюджетом. При цьому переробники при закупівлі сільськогосподарської сировини будуть відволікати на 6% менше власних коштів на сплату ПДВ у складі вартості такої сировини. Вони будуть сплачувати 20 % ПДВ з власної продукції, але тоді, коли вони її вироблять та, що важливіше, реалізують. Сума податкового кредиту зменшиться, але ж він формується за рахунок сум ПДВ, сплачених переробниками постачальникам, у тому числі, при придбанні сільськогосподарської сировини. Цей закон вже викликав суперечки серед учасників аграрного ринку та неоднозначні оцінки експертів. Так на думку представників Асоціації виробників молока реалізація зазначених норм сприятиме заощадженню обігових коштів господарствами та переробними підприємствами при закупівлі продукції, скорочує суми невідшкодованого ПДВ, а також зменшує привабливість незаконних махінацій під час реалізації нелегального зерна («скрутки») – тобто фактичного розкрадання ПДВ з держбюджету. Також сумнівною є позиція, що зниження ставки ПДВ на окремі види аграрної продукції не призведе до втрат бюджету, адже ПДВ знижується лише на продаж сировини, а не на кінцевий продукт, бо фактичний платник ПДВ – кінцевий споживач. Тим більше очевидною є можливість тимчасового «касового розриву» – між тим, як аграрна сировина надійде на переробку і буде продана кінцевому споживачу чи на експорт. Окрім того є е на дві потенційні правові проблеми. Перша стосується того, що у меморандумі з МВФ Україна зобов'язалася утримуватися від запровадження нових звільнень від сплати податків або податкових пільг (за винятком вже прийнятих звільнень, що застосовуються для видатків на охорону здоров'я, пов'язаних з COVID). А зниження ПДВ для певних учасників ринку може бути сприйнято саме як пільга. А друга виникає з положень Угоди про асоціацію з ЄС, в якій Україна пообіцяла наблизити своє законодавство до європейського, а європейські директиви передбачають можливість зниження ставок ПДВ лише для товарів кінцевого споживання, а не виробництва. (Слайд 11) Отже, вигода виробників та переробників буде залежати від багатьох чинників, які формують їхню власну різницю між «вхідним» та «вихідним» ПДВ, але для переробників зиск є очевиднішим, бо «вхідний» ПДВ для них становитиме 14%, а «вихідний» – 20%, коли реалізують продукції на митній території України. Але точно не буде змін для кінцевого споживача, який і є головним платником ПДВ. |