Заказ 15223. Зміст Вступ Холестериновий обмін, його роль у патології осіб похилого віку Особливості харчування людей похилого віку та довголіття Висновки Список використаних джерел Вступ
 Скачать 33.35 Kb.
|
|
Зміст Вступ………………………………………………………………………..3 1. Холестериновий обмін, його роль у патології осіб похилого віку….4 2. Особливості харчування людей похилого віку та довголіття……….6 Висновки…………………………………………………………………..10 Список використаних джерел……………………………………………11 Вступ Старіння являє собою комплекс змін в організмі в результаті дії фактору часу. Населення старше 60 років розділяють на три групи: особи літнього віку від 61 до 74 років, люди старечого віку від 75 і старші, довгожителі від 90 років. Збалансоване харчування – найбільш ефективний засіб, що подовжує життя на 25-40%. Харчування розглядають як активний лікувально-профілактичний вплив на організм, який сприяє збереженню фізичного і психічного здоров’я, знижує ризик розвитку будь-якої хвороби і попереджує передчасне старіння. Надлишок холестерину в крові – ворог номер один для серця, мозку, судин людей похилого віку. Він призводить до розвитку і стрімкого прогресування такого поширеного захворювання, як атеросклероз. Атеросклероз – причина старіння організму, зношування судин, серцевих і мозкових – судинних захворювань: інфарктів, інсультів. Лікарі констатують сумну статистику: це грізне захворювання «молодшає». Зараз атеросклероз – проблема не тільки людей похилого віку, а й молодих. Часто люди приймають рішення дотримуватися дієти від холестерину, коли аналізи вже показують його надлишок. Але про це варто подбати набагато раніше. Адже легше запобігти хворобі, ніж лікувати. Насправді, дієта від холестерину – це дотримання правил здорового харчування. Метою написання реферату являється визначення поняття холестериновий обмін, його роль у патології осіб похилого віку та напрямків правильного харчування людей похилого віку. 1. Холестериновий обмін, його роль у патології осіб похилого віку Холестерин необхідний організмові. Всі ліпопротеїди (а також хиломікрони) крові містять в цілому не більш 10% холестерину. 90% холестерину утримується в тканинах. Холестерин – це основа основ клітинних мембран. Саме на «холестериновому каркасі» тримаються всі інші компоненти клітинної мембрани. Достатня кількість холестерину необхідна для нормального функціонування клітинних мембран. Холестерин зовсім необхідний для розподілу кліток як будівельний матеріал. Синтез холестерину обумовлений генетично, без нього (холестерину) організм не міг би існувати, не міг би рости і розвиватися. Однак після того, як ріст організму вже закінчений і клітки вже не поділяються так інтенсивно, холестерин продовжує синтезуватися печінкою в колишніх розмірах. Надлишковий холестерин починає накопичуватися в клітинних мембранах і в судинній стінці. Тотальне нагромадження холестерину в організмі називається «холестеринозом». Атеросклероз – це усього лише один із приватних проявів холестриноза [7]. Атеросклероз – хронічне захворювання, що уражає переважно великі артеріальні судини; здебільшого спостерігається у людей похилого віку. Атеросклероз характеризується ущільненням артеріальної стінки за рахунок розростання сполучної тканини через відкладення жовтої жирової речовини на поверхні стінок артерій, утворенням «атеросклеротичних бляшок». Потік крові зменшується і збільшується кров’яний тиск, що може привести до інфаркту, інсульту та деяких інших захворювань у середньому і літньому віці. Старіння клітинних мембран обумовлене в основному нагромадженням у них холестерину. Проникність всіх клітинних мембран знижується. Знижується їхня чутливість до гормонів і біологічно активних речовин. Нагромадження холестерину в мембрані еритроцита погіршує процес переносу кисню і забору вуглекислого газу з тканин. Нагромадження холестерину в лімфоцитах приводить до зниження імунітету і т.д. Нагромадження в організмі холестерину – це повільний, поступовий процес вмирання, коли через холестерин поступово виключаються з життя визначені клітинні групи. Дивну аналогію проводить один автор з в’янучим жовтим листям. Виявляється, вони вмирають відтого, що в їх клітинних мембранах накопичуються пігменти – керотиноїди, що і додають осінньому листю такий жовтогарячий колір. Як бачимо, тривалість та й якість нашого життя багато в чому залежить від того, наскільки активно відбувається нагромадження в організмі холестерину. Оскільки синтез холестерину в організмі детермінований генетично, цілком припинити його ми не можемо. Так це і не потрібно, з огляду на ту роль, що грає холестерин у побудові клітинних мембран. Холестерин плазми крові теж небезкорисний. Він постійно обмінюється молекулами холестерину з клітинними мембранами. У клітинних мембранах холестерин знаходиться в жидкокристаллічному стані. Від кількості холестерину в мембрані певною мірою залежить «міцність» клітки, її здатність до виживання. При підвищенні температури, стресових факторах, деяких видах хімічного впливу холестерин плазми крові спрямовується в клітки, щоб зробити їхню структуру більш життєздатної. За допомогою генної інженерії можна придушити ген, відповідальний за синтез холестерину взагалі. Однак організм тоді просто не може існувати. З чого будуть будуватися клітинні мембрани? Відкіля візьметься жовч, настільки необхідна нам для травлення? Звідкіля візьмуться полові і кортикостероїдні гормони – продукти перетворення холестерину. Вітамін Д3, зрештою, теж утворюється з холестерину [6]. Мова повинна йти не про тотальне знищення холестерину, як якогось жахливого монстра, що викликає нашу смерть через атеросклероз. Мова повинна йти про керування холестериновим обміном в організмі. Холестериновий обмін – реальність і нікуди від неї не дінешся. Але можна навчитися керувати цим обміном таким чином, щоб його побічні дії (атеросклероз) розвивалися як можна повільніше. Це продовжить наше життя і поліпшить його якість. Медикаментозне лікування підвищеного холестерину передбачає прийом препаратів, що нормалізують рівень ліпідів у крові. Крім того, лікар повинен обстежити пацієнта на наявність супутніх захворювань та при виписуванні рецепта враховувати можливі побічні реакції. Самостійно можна знизити рівень холестерину за допомогою дієти. Дієта при підвищеному холестерині ґрунтується на вживанні в їжу продуктів, що містять мінімальну кількість цієї речовини. Тобто виключається вся жирна і смажена їжа, ковбасні вироби, копченості. Необхідно збільшити норму добового споживання фруктів і овочів. Перед сном обов’язково необхідно випивати склянку кисломолочного продукту. До речі, це правило поширюється на загальний підхід до здорового харчування. Корисні будуть і свіжовичавлені овочеві соки: морквяний, огірковий, селеровий, буряковий і т.д. 2. Особливості харчування людей похилого віку та довголіття У старості закономірно зменшується основний обмін, витрати енергії на фізичну активність (старість діяльна і бездіяльна, активна і пасивна), отже, у міру старіння організму необхідно знижувати енергоємність їжі. Якщо рекомендовану енергетичну цінність добового раціону у віці від 20 до 30 років прийняти за 100%; то у 31-40 років вона має складати 97%; у 41-50 років – 94%; у 51-60 років – 86%; у 61-70 років – 79%, понад 70 років – 69%. Тому добова енергетична цінність регламентується у геродієтетиці для чоловіків 60-74 років у межах 8368 кДж (2000 ккап), для жінок цього віку – 7531 кДж (1800 ккал), для чоловіків старших 75 років до 7531 кДж (1800 ккал), для жінок – до 6694 кДж (1600 ккал) за добу [3, с. 212]. В літньому віці слід зменшувати вживання хліба, хлібобулочних, макаронних та інших хлібних виробів через порівняно високу енергетичну цінність. В помірно зменшеному харчуванні літніх людей при малорухомому способі життя та відсутності м’язового навантаження загальна кількість хлібобулочних виробів в добовому раціоні не повинна перевищувати 300 г (100-200 г пшеничного білого та 100-200 г хліба з висівками). Звичка харчуватись у похилому віці як у молодому збільшує навантаження на метаболічні процеси, призводить до передчасного старіння, підвищує ризик розвитку й прогресування вікозалежної патології – атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, ожиріння, онкологічних захворювань, скорочує тривалість життя. Згідно даних експертів ВООЗ, в Європі близько половини випадків передчасної смерті у віці до 65 років спричинені хворобами, які значною мірою зумовлені неправильним харчуванням. Інсульт, ішемічна хвороба серця (ІХС), багато видів раку, діабет, жовчнокам’яна, гіпертонічна хвороби, ожиріння, хвороби опірно-рухового апарату у літніх людей слід вважати такими, яким можна запобігти завдяки раціональному харчуванню. Активний спосіб життя та дотримання принципів раціонального харчування за останні 30 років привели у США до зниження смертності від серцево-судинної патології на 40 % [6]. Принципово важливим є те, що особливості харчування у попередженні і лікуванні вікозалежної патології практично ідентичні. Це перш за все обмеження енергоємності їжі до фізіологічних потреб. У старечому віці дієта має бути переважно молочно-рослинною. Овочі і фрукти є основними постачальниками вітамінів, які надто необхідні на тлі ендогенної недостатності вітамінів, що часто розвивається у старості, а також таких мінеральних елементів, як калій, кальцій, магній, залізо, цинк, марганець, мідь, селен тощо. Старанно підібраний збалансований раціон харчування з врахуванням вікової патології, з додатковим прийомом біологічно активних добавок дозволяє попередити передчасне старіння та розвиток вікової патології. Особи похилого віку потребують достатньої кількості вітамінів та мінералів. Особливе значення мають калій, магній, цинк, селен, кремній, хром, вітамін С, D, коензим Q10 та інші. Важливе значення у харчуванні осіб похилого віку має кулінарна обробка продуктів харчування. Страви краще готувати на пару, відварювати, тушкувати з додаванням соків, лимону, яблучного оцту, ароматичних коренів, помірної кількості спецій, що покращують процеси травлення та мають антиоксидантні властивості. Чим старша людина, тим меншою за об’ємом має бути їжа. Дотримання режиму харчування – три основні прийоми їжі та один або два додаткові, дозволяють уникнути почуття голоду та переїдання. Одноразове вживання великої кількості їжі викликає післяпрандіальну гіперліпідемію, гіперглікемію, гіпераміноацидемію, що викликає харчову інтоксикацію, згущення крові, створює навантаження на печінку, нирки, серцево-судинну систему та може бути причиною інсульту або інфаркту [2, с. 147]. Головна причина надлишку холестерину в крові – неправильне харчування. «Поганий» холестерин є в жирах тваринного походження. Його джерела – жирні сорти м’яса, яйця, вершкове масло, жирні сорти сирів. Посилює становище малорухливий спосіб життя та куріння. Дієта при підвищеному холестерині включає наступні правила. Перше і найголовніше правило: менше їсти жирів тваринного походження. Дієтологи радять: виключити з раціону або ж обмежити до мінімуму субпродукти, ковбаси, сосиски, копченості. Віддавати перевагу нежирним сортам м’яса: індичка, телятина, курка. Хоча м’ясо птиці містить менше холестерину, ніж, скажімо, свинина, але все ж необхідно з нього обрізати жир і шкіру. Замість м’яса рекомендується більше їсти рибних страв. Риба містить ненасичені жири, особливо корисна морська рибка. Замість вершкового треба вживати в їжу рослинні олії, вони містять мінімум холестерину. Дуже корисні оливкова, кукурудзяна, соняшникова, соєва, рапсова олія. Потрібно вживати менше смажених страв, набагато корисніше тушкувати, варити, пропарювати. Друге важливе правило, яке включає дієта від холестерину: їжте більше продуктів, які допомагають організму виводити ліпопронеіни низької щільності. Потрібно вживати більше бобових: горох, сочевиця, квасоля. Збагатити свій раціон великою кількістю овочів і фруктів. Серед фруктів особливо корисні в боротьбі з холестерином ті, які при варінні утворюють жиле. Серед зернових рекомендується віддавати перевагу вівсянці, гречці і темним сортам рису. Горіхи і сухофрукти також доречні. Червоне вино здавна відомо, як один із засобів зменшення рівня холестерину. Його достатньо пити в день по кілька ковтків. Також треба їсти нежирні молочні продукти. Обмежте вживання яєць. Людям, у яких вже підвищено рівень ліпопротеїнів низької щільності в крові, дозволяється 2-3 варені яйця в тиждень [4]. Висновки Достатня кількість холестерину необхідна для нормального функціонування клітинних мембран. Холестерин необхідний для розподілу кліток як будівельний матеріал. Надмірний обсяг холестерину у крові викликає таке захворювання, як атеросклероз – захворювання, що уражає переважно великі артеріальні судини; здебільшого спостерігається у людей похилого віку. Оскільки синтез холестерину в організмі детермінований генетично, цілком припинити його ми не можемо. Мова повинна йти про керування холестериновим обміном в організмі. Холестериновий обмін – реальність і нікуди від неї не дінешся. Але можна навчитися керувати цим обміном таким чином, щоб його побічні дії (атеросклероз) розвивалися як можна повільніше. Це продовжить наше життя і поліпшить його якість. Самостійно можна знизити рівень холестерину за допомогою дієти, що ґрунтується на вживанні в їжу продуктів, що містять мінімальну кількість цієї речовини. Тобто виключається вся жирна і смажена їжа, ковбасні вироби, копченості. Необхідно збільшити норму добового споживання фруктів і овочів. У старечому віці дієта має бути переважно молочно-рослинною. Овочі і фрукти є основними постачальниками вітамінів, які надто необхідні на тлі ендогенної недостатності вітамінів, що часто розвивається у старості, а також таких мінеральних елементів, як калій, кальцій, магній, залізо, цинк, марганець, мідь, селен тощо. Список використаних джерел Бардов В.Г. Гігієна та екологія людини. Підручник / За ред. В.Г. Бардова. – К. : Нова Книга, 2005. – 720 с. Волошин О.І. Основи оздоровчого харчування / О.І. Волошин, О.І. Сплавський. – Чернівці. – 2002. – 304 с. Гігієна харчування з основами нутриціології : Підручник; У 2 кн. //Б.М. Штабський, В.І. Федоренко / За ред. В.І. Ципріяна. – К. : Медицина, 2007. – 544 с. Дієта від холестерину вбереже від інфарктів та інсультів. Ваш лікар. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://medsvit.org.ua/diyeta-vid-xolesterinu-vberezhe-vid-infarktiv-ta-insultiv/. Лиходiд В.С. Оздоровче харчування : Навчальний посібник для студентів факультету фiзичного виховання. / В.С. Лиходiд, О.В. Владімірова, В.В. Дорошенко – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – 273 с. Харченко Н.В. Особливості харчування людей похилого віку [Електронний ресурс] / Н.В. Харченко, Г.А. Анохіна, І.В. Якубовська Ю.Г. Бурмак // Фітотерапія. – 2012. – № 3. – С. 29-33. Холестерин. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://horting.org.ua/node/781. |