Отсет. отчет 2016-2 — копия. Звіт про переддипломну практику на пат "Шахтоуправління "Покровське" Виконав студент гр. Гс м
 Скачать 55.56 Kb.
|
|
М   ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» ЗВІТ про переддипломну практику на ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" Виконав студент гр. ГСм – 17Б І.М. Чорнокнижна Перевірили керівники практики: від навчального закладу к.т.н., М.О. Рязанцев доцент ___________ ______________ (дата) (підпис) від підприємства ____________ ______________ Н.І. Рожкова (дата) (підпис) Покровськ - 2018 ЗМІСТ ВСТУП 3 Масив гірничих порід - ділянка земної кори, що характеризується єдиними загальними умовами утворення і подібними інженерно–геологічними властивостями гірських порід, що його складають. Він представляє собою навколишнє середовище, від стану якого залежить ефективність відробки родовища, повнота виїмки корисної копалини, безпека працюючих. Стан масиву в цей період визначається впливом фізико-механічних та гірничотехнічних факторів, які характеризують даний масив. 3 Гірничотехнічні фактори - сукупність компонентів геологічного середовища і техногенних утворень, що зумовлюють вибір системи розробки ґрунтових будівельних матеріалів і застосовуваних при цьому механізмів. Вони впливають на стан масиву гірничих порід та формуються в результаті виконання технологічних процесів різного роду, які пов’язані з підготовкою родовища та його розкриттям. 3 Розробка вугільних родовищ характеризується різноманітністю складних гірничо-геологічних умов, які сумісно з умовами відробки вугільних пластів формують закономірності перемін напружено-деформованого складу порід масиву. Вибір і обґрунтування раціональних високо-потужних и безпечних способів розробки вугільних пластів повинні базуватися на вивченні фізичних процесів та при застосуванні ефективних методів по управлінню станом масиву гірничих порід. 3 ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХТИ 4 ГЕОЛОГІЯ РОДОВИЩА 6 РОЗКРИТТЯ ШАХТНОГО ПОЛЯ 9 СИСТЕМА РОЗРОБКИ, ТЕХНОЛОГІЯ ВИЙМАЛЬНИХ ТА ПІДГОТОВЧИХ РОБІТ 15 ПОВЕРХНЕВИЙ КОМПЛЕКС ШАХТИ 16 ТРАНСПОРТ 17 Підземний транспорт 18 Підіймальні установки 19 ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ВИДОБУТКУ ВУГІЛЛЯ 20 ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ 20 ОЧИСНІ РОБОТИ 21 Технологія ведення очисних робіт 21 Організація робіт при проведенні виробки комбайном 22 ВОДОВІДЛИВ 23 ВЕНТИЛЯЦІЯ 25 ВСТУПМасив гірничих порід - ділянка земної кори, що характеризується єдиними загальними умовами утворення і подібними інженерно–геологічними властивостями гірських порід, що його складають. Він представляє собою навколишнє середовище, від стану якого залежить ефективність відробки родовища, повнота виїмки корисної копалини, безпека працюючих. Стан масиву в цей період визначається впливом фізико-механічних та гірничотехнічних факторів, які характеризують даний масив. Гірничотехнічні фактори - сукупність компонентів геологічного середовища і техногенних утворень, що зумовлюють вибір системи розробки ґрунтових будівельних матеріалів і застосовуваних при цьому механізмів. Вони впливають на стан масиву гірничих порід та формуються в результаті виконання технологічних процесів різного роду, які пов’язані з підготовкою родовища та його розкриттям. Геологічні фактори, які найбільш впливають на стан масиву в період відробки родовища, необхідно відмітити умови утворення, склад і будову складуючих його порід. Із фізико-механічних характеристик – щільності, міцності та деформаційні властивості, розподіл гравітаційних и тектонічних навантажень, зміна температурних полів, газоносність та водообільність порід. Розробка вугільних родовищ характеризується різноманітністю складних гірничо-геологічних умов, які сумісно з умовами відробки вугільних пластів формують закономірності перемін напружено-деформованого складу порід масиву. Вибір і обґрунтування раціональних високо-потужних и безпечних способів розробки вугільних пластів повинні базуватися на вивченні фізичних процесів та при застосуванні ефективних методів по управлінню станом масиву гірничих порід. ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХТИДілянка підприємства ПАТ «ШУ «Покровське» розташована у Вовчанському підрайоні Південно-Донбаського вугленосного району. За адміністративним розподілом він належить до Покровського району, Донецької області, України. У гірничопромисловому відношенні ділянка підлегла підприємству ПАТ «ШУ «Покровське». На ділянці розташовані ст. Удачна (у центрі ділянки), хутора і села: ім. К. Маркса, ім.. Шевченко, Солоний, Нововасилівка, Успенівка, Александрівка. Найбільшою є станція селище Удачне. Площа ділянки займає вигідне географо-економічне положення, знаходячись у 13 км від районного центру м. Красноармійська. Поруч знаходиться залізнична магістраль Ростов-Київ з крупною залізничною станцією Покровськ. Місто Покровськ з’єднано з обласним центрами Донецьк (68 км) й Дніпропетровськ (200 км) асфальтованою дорогою, що проходить через м. Констянтинівку. Безпосередньо через ділянку з заходу на схід проходить основна залізнична магістраль Ростов - Київ і одноколійна залізнична дорога Покровськ – Павлоград - Дніпропетровськ. Діюча шахта зв'язана з основною магістраллю під’їзними коліями через станції Покровськ і Гродівка. У геоморфологічному відношенні ділянка підприємства ПАТ «ШУ «Покровське» являє собою рівнинну місцевість, що має загальний невеликий нахил у південно-західному напрямку убік плину ріки Солоної. Ріка Солона протікає в південно-західній частині описуваної ділянки. Довжина ріки на даній площі складає 3.0 км. Свій початок вона бере далеко за межами с. Михайлівка, розташованого на відстані 1,2 км на захід від шахти "Росія" . Тече р. Солона майже в широтному напрямку і впадає в ріку Вовчу. Загальна довжина ріки від джерел до устя складає 70 км. Клімат району, що описується , як і для всього Красноармійського вугленосного району, помірно-континентальний, з різким коливанням температур і невеликою кількістю опадів. Особливо високі температури повітря спостерігаються в липні (+38о), найбільш низькі - в січні (-28°). Зими звичайно короткі, малосніжні. Сніжний покрив досягає 0,2 м у січні-лютому. Промерзання ґрунту не більше 1,0м. Взимку часті відлиги з дощами і снігом. ГЕОЛОГІЯ РОДОВИЩАПоле шахти складено породами нижнього карбону юрського ярусу, представленого свитами С14 і С20, повсюдно покритими більш молодими утвореннями третинного (неогенового) і четвертинного віків. Четвертинні відкладення поширені суцільним покривом і представлені суглинками і глинами з вапняними стягненнями і сланцями залізнення. Потужність четвертинних відкладень змінюється від 0 до 59 м, переважно 20-30 м. Четвертинні відкладення повсюдно перекриті ґрунтовим пластом 0,30 - 0,70 м. Відкладення неогенового віку на більшій частині площі представлені тонкозернистими пісками від 0 до 38 м., переважно 15 - 25 м. У нижній частині піски обводнені і здатні до опливання. Вище пісків подібно сланцям залягають сарматські суглинки і глини, що іноді переходять у супіски. Потужність сарматських відкладень 4 -11м. Відкладення нижнього карбону свити С14 представлені від вапняку Д4 (Петропавлівського) до вапняку Е1 і складені пластами піщаників, що переміщаються, сланців піщаних і сланців глинистих, що уміщають вугільні пласти; переважають сланці піщані і піщаники. Вапнякових пластів у ґрунті міститься до 21, вугільних прошарків - до 27. За загальним літологічним характером вся товщина досить однотипна. Лише в інтервалі вапняків майже немає вугільних пластів, а в нижній частині відсутні могутні товщі піщаників. Гарними обріями, що маркірують свити, служать вапняки Д1, Д12н, Д 1 2в, Д 1 5в, Д 2и,Дз. Свита С3 розкрита не цілком від вапняку Е1 по Е2 і представлена сланцями піщаними, рідше глинистими піщаниками, вапняками і вугіллям. У цій товщі вугільні пропластки малопотужні і невитримані як за потужністю, так і за поширенням. Переважають у ґрунті піщанисті породи - сланці піщані і піщаники. У тектонічному відношенні поле шахти розташоване в центральній частині геолого-промислового району між Котлинським насувом на сході і Криворізько-Павловським скидом на заході. Площа ділянки являє собою дуже пологу антиклінальну складку, витягнуту вздовж Криворізько-Павловського скиду майже в меридіанному напрямку. Внаслідок підняття і занурення складки антикліналей розпадається на більш дрібні куполоподібні структури. Крила складки характеризуються пологим падінням. Зони дрібнення чи насувів скидів часто складаються із серії дрібних зсувів, площини скидачів яких мають різне падіння під різними кутами. Дрібні тектонічні порушення послаблюють стійкість покрівлі і ґрунту, сприяють засміченню вугілля побічними породами. Промислова вугленосність на полі шахти пов’язана з відкладеннями свит С14 та С15 нижнього карбону. З 27 вугільних пропластувань, що знаходяться в цьому полі, тільки один пласт d4 має витриману робочу потужність на всьому шахтному полі. На окремих незначних ділянках робочої потужності досягає пласт d61 (невитриманий). Потужність інших прошарків не перевищує 0,40 м. Пласт d4 характеризується простою і складною будовою. Загальна потужність пласту коливається від 0,75 до 1,90 м, рідко до 2,00. Зменшення потужності пласту відбувається в північному напрямку поступово, у південному - різко. Характерна потужність пласту для північної половини поля - 0,90 м, для південної - 1,50 м. Проста будова пласта відзначається в північно-східній частині шахтного поля. Потужність вугільної пачки тут змінюються від 0,75 до 1,60 м. У західній і південній частинах поля пласт складається з двох пачок. Потужність верхньої пачки змінюється від 1,00 м до 1,40 м, нижньої - від 0,05 до 0,55 м. Нижня зольна частина складається з тонкого пері, пластів вугілля і сланцю глинистого. На окремих ділянках кількість глинистих прошарків настільки велика, що нижня пачка через високу зольність втрачає промислове значення. Місцями потужність окремих прошарків сланцю в цілому зростає від 0,03 до 0,04 м, розщеплюючи пласт на дві, рідше на три і чотири вугільні пачки: верхню потужністю 0,55-1,65 м, середню – 0,10-0,20 м і нижню – 0,10-0,35 м. У західній частині поля також спостерігаються різкі коливання не тільки потужності, але й будови пласту на досить коротких відстанях (300-500м). Потужність пласту змінюється від 0,80-0,90 м до 1,90-2,00 м, будова - від простого до складного:- двох, трьох і чотирьох пачкового. Пласт d16 залягає в 220-230 м вище пласта d4. Робочої потужності пласт досягає на невеликих відособлених площах і промислового значення не має. Вугілля пласту d4 є коксівним, марки ГЖ і частково ОС. На всій площі поля вугілля містить мало сірки, в середньому 0,8 %. Зольність пласту коливається і поступово збільшується від центру до периферії. Як і зольність, збагачуваність вугілля на площі шахтного поля неоднакова. У західній та південно-західній частинах, де пласт складається з різних за якістю пачок, зольність вугілля коливається від 16 до 29 %. За даними досліджень, вугілля має важку і дуже важку збагачуваність. У центральній частині поля, де вугілля пласту однорідне і зольність його не перевищує 8 %, збагачуваність вугілля легка. Вугілля шахти є коштовною сировиною для коксування. РОЗКРИТТЯ ШАХТНОГО ПОЛЯШахта розробляє один вугільний пласт d4. Породами, що вміщають вугільний шар, служать піщаники, алевроліти й аргіліти. По ступені стійкості піщаники змінюються від стійких до малостійких, алевроліти - від малостійких до нестійких, аргіліти - нестійкі. При потужності до 0,5 м алевроліти й аргіліти характеризуються як досить нестійкі, схильні до утворення «хибної» покрівлі. У зонах тектонічних порушень і підвищеної шпаринуватості можливі вивали порід покрівлі висотою до 4...6 м. Вугільний пласт d4 нижче ізогіпси мінус 521,2 м є небезпечним по раптовим викидам вугілля й газу, вище відноститься до загрожуваних. Піщаники нижче глибини 600 м є викидонебезпечними. Пласт d4 небезпечний по вибуховості вугільного пилу. По геологічній будові, витриманості потужності й морфології вугільного пласта родовище віднесене до II групи складності. Підземні води на полі шахти відносяться до відкладень четвертинного та неогенового віків, а також кам'яновугільного. Четвертинний водоносний обрій - "верховодка" поширено на вододілах та в знижених частинах рельєфу - долинах річок і великих балок, що відносяться до опісочених прошарків суглинків та глин. Рівень "верховодки" - непостійний і піддається різким коливанням у залежності від гідрометеорологічних умов. Води сильно мінералізовані (сухий залишок складає 4-5 г/л), тверді (загальна твердість складає 25-32 ммоль/дм3). За даними геологічного висновку очікуваний приплив води у шахту по горизонтам складе: горизонт 593 м - норм= 78 м3/годину, макс = 88 м3/ годину; горизонт 708 м - норм= 127 м3/ годину, макс = 139 м3/ годину. горизонт 815 м - норм= 101 м3/ годину, макс = 122 м3/ годину; Гідрогеологічні умови пласту d4 у цілому складні. При чому найбільш тривалі припливи, як показали спостереження, будуть з піщаників. Крім проривів з окремих водоносних обріїв на поле шахти, можливі прориви води з зон тектонічних порушень. Прориви води будуть мати короткочасний характер від кількох годин до кількох тижнів. З часом дебіти проривів будуть зменшуватися до незначних, у зв'язку з цим при підході гірських вироблень до тектонічних порушень варто проводити попереднє буріння. За хімічним складом підземні води до глибини 200 м відносяться до хлорид-сульфатно-кальцієвого типу з мінералізацією 1,9-3,3 г/л, лужні і слаболужні РН-8, 3,5-7,7. Загальна твердість змінюється від 20 до 32,94 ммоль/дм3. Усі води спінюються і при кип'ятінні відкладають велику кількість казанового осаду. Горизонт 593 м є основним робочим горизонтом; горизонт 708 м використовується у якості дренажно-вентиляційного. У межах технічних кордонів шахтне поле розбите на 10 блоків з метою диференційного знаходження розрахункових навантажень на лави і урахування таких факторів, як витриманість потужності пласту, тектонічних та геометричних параметрів пласту. Розміри блоків по простяганню складають 3,5-5 км, по падінню – 1,25-1,8 км. Для забезпечення широкого фронту прохідницьких робіт з боку повітряподаючого ствола № 1 та забезпечення додаткового виходу на поверхню передбачена вентиляційна свердловина діаметром 1,9 м біля повітряподаючого ствола. Розкриття запасів пласту d4 у блоці №10 зроблено на горизонті 805 м двома центрально-здвоєними стволами (повітряподаючим стволом №2 перетином у світлі 50,3 м2, скіповим вентиляційним стволом №2 перетином у світлі 38,5 м2) і трьома виробками з діючих виробок блоку №8 (вентиляційним штреком блоку №8 довжиною 850 м і перетином у світлі 17,2 м2, польовим відкаточним штреком гор. 815 м довжиною 815м і перетином в світлі 17,2 м2, польовим конвеєрним штреком гор. 815 м довжиною 950 м і перетином у світлі 17,2 м2). Довжина виїмкового поля першої пускової лави - 3000-3200 м, промислові запаси - 2071 тис.т (експлуатаційні – 2980 тис.т при середній виймальній потужності пласту - 1,95м). Пласт d4 розкритий на робочих горизонтах: 593м (відмітка «мінус» 429,1 м) – блоки №2,3,4,5,6, на горизонті 708 м (відмітка «мінус» 539,4 м) блоки№6 та 8, на горизонті 805 м – блок №10. Характеристика існуючих стволів та свердловини - таблиця 4
Характеристика скіпововентиляційного ствола №2
Повітряподаючий ствол №2 діаметром 8 м розкриває пласт на горизонті 815м (відмітка мінус» 633 м) виконує функцію спуску – підйому людей, матеріалів, обладнання та подачі свіжої струї повітря в шахту. Для відробки запасів блока №10 та перспективи ділянки «Красноармійська – Західна №2-3» виконується спорудження скіпового ствола №2 на пром площадці повітряподаючого ствола № 2. Приствольний двір гор. 815 м повітряподаючого ствола №2 кругового типу, призначений для спуску – підйому людей, матеріалів, обладнання та подачі свіжого струменю повітря в шахту. Скіповий ствол №2 діаметром 7 м служить для видачі вугілля та відпрацьованого струменю повітря на поверхню. В якості основного робочого горизонту передбачається використовувати горизонт 805 м (відмітка мінус 633м). Розкриття запасів вугілля в блоці №11 передбачається двома центрально-здвоєними стволами: вентиляційним №3 і повітряподаючим №3. Розкриття вугілля в блоці №7 і блоці №9 передбачається двома центрально-здвоєними стволами: повітряподаючим №4 і вентиляційним №4. Розкриття запасів вугілля в блоці №1 передбачається похилими квершлагами з горизонту 708 м. ПІДГОТОВКА ШАХТНОГО ПОЛЯ Підготовка шахтного поля - блочна. Розміри блоків складають: по простяганню 3,5 - 5,0 км, по падінню - 1,25 - 2,0 км. Підготовка в блоках - панельна (блок 3,5,8,10). Розміри панелей по простяганню - 1100 ... 4000 м, за падінням - 900 ... 2000 м. Довжина виїмкових стовпів при погоризонтній підготовці - 1600 ... 2500 м. Підготовчі виробки проводяться польовими і пластовими, охорона підготовчих виробок здійснюється ціликами вугілля. Порядок відпрацювання шахтного поля - прямий. Для відпрацювання запасів блоків №3,5,8 передбачена панельна схема підготовки з відпрацюванням запасів на похилі виробки - бремсберги (ухили) і ходки, що проводяться, як правило, в центрі блоків. Розтин шахтного поля виконано вертикальними стволами: двома центрально-здвоєними (головним і допоміжним) і чотирма блоковими - подає повітря – ВПС № 1 і ВПС № 2 і вентиляційними - ВС №1 і СВС № 2. Для розтину запасів в блоках 11 і 12 пройдений стовбур ВПС-3 до відм. -695,1м, проводиться вентиляційний ствол ВС-3. З боку центрально-здвоєних стовбурів пласт розкритий горизонтальними квершлагами на горизонтах 593м, 708м, з боку блокових стовбурів ВПС-2 і СВС-2 - пласт розкритий на горизонті 815м. Воздухоподаючий стовбур №1, розташований на 1800 м на південь від центрального проммайданчика, розкриває пласт d4 на горизонті 593м. Вентиляційний ствол №1, розташований на 2300 м південно-східний від центрального проммайданчика, розкриває пласт d4 на горизонті 708 м. Скіповий ствол на головному проммайданчику служить для видачі вугілля і породи, що виходить струменя повітря, обладнаний підйомними машинами ЦШ 5х4 і ЦШ 4х4. Клітьовою ствол на головному проммайданчику служить для спуску-підйому людей, матеріалів, устаткування та подачі свіжого повітря в шахту, обладнаний двома одноклітьовим підйомними машинами з двоповерховими клітями ЦШ-3.25 х 4. Повітряподаючий ствол № 1 пройдений до горизонту 593м, служить для спуску-підйому людей, матеріалів, видачі породи і подачі свіжого повітря в шахту, обладнаний підйомною машиною 2Ц35 х 1.7 (клітьовою) і 2Ц4х1.8 (бадьовий). Вентиляційний ствол пройдений до горизонту 708м, служить для видачі вихідного струменя повітря з шахти, спуску-підйому людей, матеріалів, видачі породи; обладнаний підйомними машинами ЦР-4 х 3 / 0,7 (клітьовою) і ЦР-4 х 3.2 (бадьовий). Горизонт 593 м є відкаточний горизонтом, горизонт 708 м - дренажним горизонтом. На проммайданчику подає повітря стовбура №1 пройдена вентиляційна свердловина Ф4 м до горизонту 593 м, служить для видачі вихідного струменя повітря з блоків № 1 і 2. Свердловина обладнана вентиляторами ВЦД - 47,5У. Розтин запасів блоку №10 вироблено повітряподавальним стволом №2, вентиляційно-скіповим стволом №2 і похилими квершлагами на гор. 815 м, які призначені для подачі свіжого повітря, спуску-підйому людей, видачі гірської маси, опускаючи матеріалів і устаткування. У бремсберговом поле блоку №10 і в ухилом поле блоку №10 до 8 південної лави довжина виїмкових стовпів становить 2800 ... 3000 м. Нижче похиле поле ділиться на дві двокрилі панелі з розмірами крил по простяганню 1500-2000 м. Довжина лав - 250 ... 300 м. СИСТЕМА РОЗРОБКИ, ТЕХНОЛОГІЯ ВИЙМАЛЬНИХ ТА ПІДГОТОВЧИХ РОБІТСистема розробки - стовпова. Довжина лав - 200 - 300 метрів. Спосіб управління покрівлею - повне обвалення. В межах виїмкових полів технологія робіт - безціликова. Частина лав відпрацьовується з підтриманням конвеєрних виробок за лавою для їх подальшого повторного використання при відпрацюванні наступного стовпа. На інших лавах конвеєрні виробки, як правило, погашаються слідом за проходом лави. Охорона конвеєрних виробок для їх подальшого повторного використання проводиться литими смугами, застосуванням анкерних систем, а також підриванням порід підошви за лавою. Навантаження на очисні вибої визначені на підставі розрахунків з технічного фактору з урахуванням гірничо-геологічних умов, перевірені за газовим фактором. Максимально можливі навантаження по газовому фактору при прямоточною схемою провітрювання при виконанні комплексу заходів щодо дегазації пластів - супутників і виробленого простору складають, в середньому, 3200-4500 тонн / добу. Виїмка вугілля в лавах проводиться комбайновий комплексами в складі: кріплення 3КД-90Т, ДМ, Glinik, МКЮ4У конвеєра лав SZK-228/800, SZK-260/852 комбайнами JOY, MB-12-450, MB-14-410, MB- 12-630. ПОВЕРХНЕВИЙ КОМПЛЕКС ШАХТИРежим роботи технологічного комплексу: - число робочих днів у році - 300 - число робочих змін у добу - 3 - число машинних годин роботи в добу технологічного комплексу до навантажувальних бункерів - відповідно до роботи підземних установок; - режим роботи навантажувального комплексу - цілорічний і цілодобовий. Проектом прийняте навантаження вугілля в рядовому виді з акумуляцією в навантажувальних бункерах (4 бункера діаметром 18м, обсяг вугілля 14400 м3), розташовуваних над залізничними коліями для відправлення тимчасовим споживачам вугіль - коксохімзаводам Донбасу. Вузол готування палива - гуркіт ГИЛ-32 і дробарку СМД-147 передбачено розмістити в будинку навантажувальних бункерів, з наступною передачею палива стрічковим конвеєром по галереї топливоподачі в котельню. Загальна кількість бункерів (5 шт. місткістю 18000м3) але умовам фактичного стану будівництва збереглися. Технологічний комплекс допоміжного ствола передбачає пакетно-контейнерну доставку матеріалів з поверхневих складів до місця роботи в шахті. Технологічний комплекс на поверхні допоміжного стовбура, комплекс обміну вагонеток у клітях і відкочування їх за межі будинку обладнаний механізмами, що забезпечують примусове переміщення рухливого складу. Порода з надшахтного будинку головного стовбура стрічковим конвеєром транспортується по залізничний колії в бункер місткістю 28 м3 породи. Розташування пункту навантаження породи за межами проммайданчика зроблено з метою розв'язки транспортних комунікацій і дотримання норм промсанітарії на основній площадці шахти. ТРАНСПОРТШУ «Покровське» розташоване в районі з розвинутою сіттю транспортних комунікацій, представленою залізними і автомобільними дорогами, як загального користування, так і промисловими підприємствами. Транспортна сіть району шахти представлена залізничною двоколійною електрифікованою магістраллю Покровськ – Чапліно Донецької залізниці «Укрзалізниці», яка проходить в 2,5 км на південь від проммайданчика головного ствола. Сіть промислових залізничних колій представлена під'їзними шляхами ПТУ «Красноармейськпогрузтранс». Північніше в 7,0 км від проммайданчика головного стовбура, а також решти майданчиків шахти проходить автомагістраль Донецьк – Дніпропетровськ. Автодороги місцевого значення сполучають проммайданчики головного ствола з майданчиками шахти і найближчими населеними пунктами. Для обслуговування внутрішніх технологічних перевезень шахти, пов'язаних з вивозом породи у відвал, доставкою устаткування і матеріалів до допоміжних об'єктів, перевезенням трудящих передбачені існуючі автодороги, а саме: під'їзна автодорога до проммайданчика головного ствола; під'їзна автодорога до майданчика вентиляційного ствола № 1; під'їзна автодорога до майданчика повітря подавального ствола №1; під'їзні автодороги до порідного відвала і ставка-накопичувачу шахтних вод; під'їзна автодорога до проммайданчика повітряподавального ствола № 2; під'їзна автодорога до ставка-відстійника зливових вод ; Під'їзні автомобільні дороги мають асфальтобетоні покриття. Для зв'язку майданчиків шахти між собою, з довколишніми підприємствами і населеними пунктами використовується сіть існуючих автомобільних доріг з твердим покриттям. Існуючі автомобільні дороги мають вихід на автомагістралі області. Проммайданчик головного ствола шахти сполучена за допомогою під'їзного залізничного шляху із залізничної станцією Удачна «Укрзалізниці», що має вихід на ділянку залізничної електрифікованої магістралі Красноармейськ - Чапліно Донецької залізниці «Укрзалізниці». Шахтна залізнична станція призначена для прийому порожніх, відправлення навантажених складів, формування складів, організація вивантаження вантажів прибувають на адресу шахти, вантаження і зважування навантажених вагонів. Приймально-здавальні операції передбачені на станції Удачна «Укрзалізниці». Шахтна залізнична станція і під'їзний залізничний шлях до проммайданчіку головного ствола шахти знаходяться на балансі ПТУ «Красноармійськпогрузтранс». Підземний транспортНа шахті здійснено повну конвеєризацію по транспорту вугілля і породи від очисних і прохідницьких вибоїв до завантажувальних бункерів у головного стовбура. Магістральні конвеєрні виробки обладнані стрічковими конвеєрами типу 1Л-120. Решта конвеєрні виробки обладнані стрічковими конвеєрами типу 2Л100, 2ЛТ-1000, 1Л100, 1ЛТ100У. Транспорт обладнання, матеріалів і людей по магістральним відкаточним виробках здійснюється за допомогою електровозної відкатки (електровози АМ-8Д, 7АРВ), напочвенной дизелевозами типу DLP-50, DLP-140, Р70, в вагонетках ВГ-2,5 (матеріали та обладнання), на платформах ПТК-3,3 (матеріали та обладнання), в вагонетках ВЛ-18 (люди). За підготовчих виробках (ходки, ухилам, бремсбергами) і далі до очисних вибоїв по виїмкових виробках, до прохідницьких вибоїв транспортування проводиться за допомогою підвісних дизельних монорейкових доріг DLZ -110F. За хіднікам та ділянковім штреку для допоміжного транспорту застосовуються дизелевози з дизельними підвісними дорогами ДП-155. Технічна характеристика дизельного локомотиву DLZ-110F
Підіймальні установкиГоловний ствол обладнаний двома багатоканатними піднімальними установками - вугільною і породною. Двоскіповий вугільний підйом обладнається скіпами із секторним затвором місткістю 35 м*3, вантажопідйомністю 30 т з багатоканатною піднімальною машиною ЦШ-5х4. Привід підйому без редукторний від двигуна постійного струму 112-800-255-8КУХЛ4,4000квт, 750В, 53,5 об/хв Максимальна швидкість підйому 14 м/с. По видачі гірської маси першої черги підйом завантажений 11,9 години, другої черги - 16,5 години. Односкіповий породний підйом обладнається скіпом із секторним затвором ємністю 11 м3 вантажопідйомністю 15,8т породи з багатоканатною машиною ЦШ 4x4. Привід підйому без редукторний, двигун постійного струму 112-630-214-4КУ4 1250 кВт, 45 об/ хв. Допоміжний стовбур обладнається двома багатоканатними піднімальними установками - одноклітьовими підйомами №1 і 2, які обладнаються двоповерховими клітями на вагонетку ВД-3,3 і багатоканатними піднімальними машинами ЦШ 3,25x4 Привід підйомів редукторний асинхронними двигунами (по 2 шт. на кожним підйом) типу AKH2-16-57-І2, 800 кВт, 6 кв., 49 об/хв. Максимальна швидкість підйомів 11,35 м/с. Повітряподавальний стовбур №1 обладнаний одноклітьовим і бадьовим підйомами і використовується при будівництві ІІ черги. Одноклітьовий підйом обладнаний машиною Ц 3,5x1,7 і кліттю на 21 чоловік. Привід машини асинхронний із двома двигунами по 800 кВт Швидкість підйому 7,3 м/с. ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ВИДОБУТКУ ВУГІЛЛЯПІДГОТОВЧІ РОБОТИДля своєчасного відтворення лінії очисних вибоїв у процесі експлуатації шахти в роботі повинно знаходитися одночасно до 10 - 15 підготовчих вибоїв. Проведення гірничих виробок здійснюється, в основному, за допомогою прохідницьких комбайнів. При кріпості порід, перевищуючій технічні можливості комбайну, застосовується буропідривний спосіб проведення виробок. На шахті застосовують прохідницькі комбайни слідуючих типів та марок: 2 П110-01, 2 П110-02, П110-04, КСП-32, КСП-35, КСП-42, а також буропідривним способом за допомогою бурових машин УБШ 252 та породонавантажувальних машин 1ППН-5 та 2ПНБ-2Б. Транспорт гірничої маси здійснюється конвеєрами СП202, СР72, ЛТ800, 1Л800, 1ЛТП800. Доставка матеріалів здійснюється монорейковими дорогами 6ДМКУ та дизелевозами. Типовий перетин виробок, закріплених арковим кріпленням КМП А3, А5-11,2; 15,8, 18,9, 20,5. Щільність встановлення кріплення 1,25; 1,5 рами на 1 м. Застосовується анкерно – аркове кріплення ОЧИСНІ РОБОТИРоботи в лаві виконуються добової бригадою . Режим роботи ділянки - безперервна робочий тиждень , у робочих три робочих дні , четвертий вихідний . Протягом доби роботи в лаві ведуться в чотири зміни : одна - ремонтна , три - з видобутку. Технологія ведення очисних робітНа початку кожної зміни машиніст комбайну зі своїм помічником приймає комбайн від машиніста попередньої зміни. При цьому в процесі роботи комбайна управління ним буде здійснюватися МГВМ і його помічником. До виїмки вугілля приступають після перевірки і усунення помічених несправностей, пошкоджень. Виїмка вугілля в лаві виконується одним комбайном JOY4LS20 в комплексі з механізованим кріпленням МКЮ4У і конвеєром SZK260 / 852. Управління комбайном здійснюється машиністом комбайна, контроль за виймальною потужністю пласта, положенням шнеків, станом кабелів і шлангів зрошування здійснюється помічником машиніста комбайна. Після закінчення зміни обслуговуючий персонал зобов'язаний: відключити комбайн; закрити вентилі підведення води для охолодження і пилоподавлення; очистити комбайн від вугільної дрібниці; виявлення протягом зміни дефекти занести в книгу звітності з обслуговування комбайна; відключити електрообладнання. Організація робіт при проведенні виробки комбайномРоботи в прохідницькому забої виконуються добової бригадою. Режим роботи ділянки - безперервна робочий тиждень, у робочих - три робочих дні, четвертий - вихідний. Протягом доби роботи на прохідницькому ділянці ведуться в чотири зміни: одна - ремонтна, три - по проходці. Основний прохідницький цикл: - Перегін комбайна; - Робота комбайна з виїмки породи і вантаження; - Перегін комбайна; - Оборка грудей вибою; - Зведення тимчасового кріплення і робочого полку; - Зведення постійного кріплення; - Затягування вироблення; - Демонтаж робочого полку. ВОДОВІДЛИВГоловний водовідлив. Припливи шахтних вод визначені на підставі: "Висновку про уточнення припливу води в шахту «Красноармійська-Західна", фактичних припливів води, календарного плану відпрацьовування шару. Технологічні припливи, при експлуатації шахти по І пусковому комплексі складуть 8 м3/рік і по 11-15м3/год. На повний розвиток гірських робіт очікуваний приплив шахтних вод з урахуванням технологічних вод прийнятий рівним: - нормальний - 550 м3/год - максимальний - 620 м3/год Висота водопідйому 720 м. Виходячи з цих даних в навколоствольному дворі гор. 708 м обладнана одноступінчата не заглиблена головна водовідливна установка з сім'ю насосами НС-300-910. До насосів прийняті асинхронні електродвигуни типу 2АЗМВ1-1250/6000 потужністю 1250 кВт, 3000 про/хв., 6000 В у вибухобезпечному виконанні. Насос, що підкачує - ВП-340. Водовідливна установка автоматизується за допомогою апаратури типу ВАВ. Відкачка води прийнята по трьох трубопроводах 219 мм (два робочих і один резервний), прокладеним у допоміжному стовбурі. При роботі 3 насосів на два трубопроводи продуктивність складає 965 м3/год. Час відкачки добового припливу води 13,7 години. У камері головного водовідливу насоси, що підкачують, установлені в забірній траншеї. Для виконання монтажно-демонтажних робіт у камері встановлюється бруківки кран. Очікуваний приплив води на гор. 593 м у кількості 170 м3/год перепускається в освітлюючий резервуар гр. 708 м по трубопроводу діаметром 219 мм, що прокладається в допоміжному стовбурі. Головна водовідливна установка розташована на горизонті 708 м і призначена для видавання шахтного водопритоку на поверхню. Нормальний Qн і максимальний приток Qmax на горизонті 708 м складає відповідно 200 м3/год і 250 м3/год. Головний водовідлив оснащений насосними установками НСШ 410/819 в кількості шести штук з електродвигунами ВАО2-630 М4 потужністю 1600кВт. Для надійності відкачування води з шахти відповідно ПБ, подача кожного насосного агрегату (або декількох одночасно працюючих агрегатів) повинна забезпечувати відкачування нормального добового притока не більше, ніж за 20 годин. ВЕНТИЛЯЦІЯШахта по газу - метану віднесена до небезпечних за раптовими викидами. Спосіб провітрювання - всмоктуючий, схема провітрювання шахти - комбінована. Шахта провітрюється установками головного провітрювання, обладнаними робочими і резервними вентиляторами: ВЦД-47УМ (головний ствол), ВЦД-31.5М (вентиляційний ствол), ВЦД-47,5У (СВС№2), ВЦД-31.5М2 (вент.скважина на ВПС №1). На очисних ділянках застосовується прямоточна схема з підсвіженням вихідного струменя повітря і зворотньоточна схема з ізольованим відведенням метану. При зворотньоточній схемі провітрювання проводиться відсмоктування газу метану по одній гілці трубопроводу Ф 1000 мм (Ф 800мм) за допомогою вентиляторів ВМЦГ-7М. Провітрювання тупиків підготовчих вибоїв здійснюється вентиляторами місцевого провітрювання типу ВМЕ-6У, ВМЕ2-8, ВМЕ2-10. На виїмкових дільницях ведеться дегазація порід покрівлі за допомогою свердловин, пробурених з виїмкових виробок до верхніх шарів - супутників. Параметри свердловин визначаються згідно рекомендацій галузевих інститутів і коригуються в процесі експлуатації виїмкової дільниці. Свердловини залишаються підключеними до дегазаційному трубопроводу весь період роботи виїмкової дільниці для дегазації виробленого простору. Для охорони усть дегазаційних свердловин викладають під їх гирлами з двох сторін охоронні споруди на висоту виймаємо потужності пласта (при зворотньоточній схемою провітрювання). Пробурені свердловини підключаються до дільничних трубопроводах, які з'єднані в свою чергу з магістральними трубопроводами, прокладеними по капітальних виробках, з яких далі йдуть на поверхню до вакум-насосної. Поверхнева вакуум-насосну станцію оснащена трьома вакуум-насосами ВВН-150. Так само як дегазації використовуються дегазація виробленого простору «свічками», дегазація свердловинами, пробурених з поверхні. В якості заходів по боротьбі з раптовими викидами вугілля відповідно до «Правила ведення гірнічіх робіт на пластах, схильних до газодинамічних явищ», СОУ 10.1.00174088.011-2005, для своєчасного виявлення небезпечних за раптовими викидами зон при веденні гірських робіт ведеться поточний прогноз по початковій швидкості газовиділення зі шпурів, прогноз по міцності, а в блоці № 8, №10 застосовується сейсмоакустичний прогноз. ОХОРОНА ПРАЦІ З перших часів існування ПАТ «ШУ» Покровське» його домінантою стало забезпечення не тільки високопродуктивного, а й безпечної праці шахтарів. Розроблене на початку 1998 року інвестором і шахтоуправлінням за допомогою МакНДІ і Донецького телеуправління Держнаглядохоронпраці «Положення про єдину систему управління охороною праці» передбачає виконання на всіх рівнях – від директора до робітника – певних завдань щодо здійснення технічних, технологічних, організаційних, соціально-економічних заходів. Кінцева мета проведення в життя цих заходів – забезпечення безпечних і здорових умов праці, попередження та недопущеня аварій, травматизму, професійних і загальних захворювань трудящих. Комплекс охоронних заходів, що діють в шахтоуправлінні, спрямований на забезпечення кожного працівниками засобами індивідуального захисту і спецодягу. В даний час вони доповнені засобами, що виключають травми очей, голеностопів, усувають шкідливий вплив шуму в гірських виробках. Щорічно на підприємстві розробляється «Комплексний план щодо поліпшення стану техніки безпект, охорони праці та гігієни», на основі якого кожна ділянка щоквартально складає «Заходи поліпшення стану охорони праці». Впроваджено оцінку стану охорони праці на дільницях по декадах і помісячно. Щочетверга в усі зміни проводять збори, де працівників знайомлять зі станом охорони праці та безпеки, інформують про аварії та нещасні випадки на підприємствах галузі. У перший і третій четверги місяця на засіданнях комісії з охорони праці розглядають питання повсякденного життя колективу і стратегії забезпечення безпечних умов праці. У кожному проекту і паспорті на проведення гірських і допоміжних робіт передбачений комплекс заходів щодо запобігання можливих аварій. Це і своєчасне технічне оснащення всіх видів робіт технологічного циклу, і чітко розроблена технологія попередження аварій і нещасних випадків з автоматизованими системами контролю аерогазового середовища. З огляду на значне перевищення фактичного видобутку над проектною, на підприємстві серьозна увага приділяється питанням провітрювання. При інтенсивнім відпрацювання виїмкових дільниць з природним метановиділенням розроблюваного пласта 18-26 м3/т.с.б.м. метановиділення на виїмкових дільницях сягає 53,3 м3/хв.. В умовах стовпової системи розробки та зворотньоточній схемі провітрювання виїмкових дільниць традиційними засобами вентиляції неможливо забезпечити безпечний вміст метану в гірничих виробках. Для забезпечення газової безпеки на виїмкових дільницях застосовують технології ізольованого відводу газоповітряної суміші. Дегазація порід покрівлі і супутників пласта свердловинами, пробурених з вентиляційної виробки і підключених до вакуум-насосів через трубопровід, з виробленого простору ізольований відвід за межі виїмкової дільниці газоповітряної суміші здійснюється ВМЦГ-7М через трубопровід діаметром 800-1000 мм. Ефективність дегазації покрівлі (вміщаючи порід і супутників пласта) свердловинами в середньому становить від 50,3 до 66.8 % (14,5 – 16,5 м3/хв. чистого метану), з виробленого простору (газоотсоса) – 43,6 – 46,6 %(до 8,2 м3/хв. чистого метану). Забезпеченість шахти повітрям становить 108,4%, в шахту на провітрювання гірських виробок надходить 590 м3/с повітря. Виїмкові ділянки шахти забезпечені розрахунковою кількістю повітря на 109%, відокремлені вибої підготовчих виробок – на 121,6%. |