Отчет. зразок. Звіт про проходження практики за темою дипломної роботи студента курс група Термін практики Початок Закінчення
 Скачать 305.5 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет „Львівська політехніка” Кафедра обліку та аналізу ЗВІТ Про проходження практики за темою дипломної роботи студента курс__ група _________ Термін практики Початок ________ Закінчення ______ Місце практики Приватне підприємство „ ” Звіт перевірено: Керівник практики від підприємства __ Дата „30”_____04______ 2010 р. Оцінка звіту___________ Дата „__”____________2010 р. Оцінка захисту ________ Дата „__”____________2010 р. Львів - 2011 Зміст
Вступ Проходження економічної практики своєю метою має закріплення теоретичних знань шляхом їх співставлення з практичною діяльністю виробничого підприємства, зорієнтоване на застосування теоретичних знань у різних ситуаціях, що властиві майбутній професії. Основними завданнями практики є: закріплення теоретичних знань; практичне освоєння методики ведення бухгалтерського обліку по конкретних об’єктах обліку (облік тмц, основних засобів, готової продукції, фінансових результатів тощо); оволодіння практичними навиками у розв’язанні бухгалтерських задач; збирання, систематизація необхідних матеріалів для даної роботи. Для виконання поставлених завдань необхідно ознайомитись із первинними документами підприємства та визначити особливості обліку даних ділянок. Базою практики обрано ПП „ХХХ”, яке займається виробництвом взуття. Вважається, що проходження економічної практики саме на цьому підприємстві, допоможе мені як майбутньому бухгалтеру, навчитися аналізувати інформацію, необхідну для правильної організації облікової роботи. Планується виконати ряд робіт, пов’язаних із документальним оформленням господарських операцій, що дасть змогу вивчити особливості обліку того чи іншого об’єкта на даному підприємстві. Ще одним важливим моментом проходження економічної практики є аналіз фінансового стану підприємства та порівняння основних його показників за різні періоди діяльності. Все це дасть змогу закріпити теоретичні знання з обліку та можливість застосування їх на практиці у майбутньому. РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА пп „ХХХ” 1.1. Техніко-економічна характеристика підприємства Приватне підприємство „ХХХ” самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, керуючись завданнями засновника, попитом на вироблювану продукцію, виконувані роботи, послуги та необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства. Підприємство створено з метою здійснення виробничо-господарської, підприємницької та комерційної діяльності в інтересах суспільства, одержання прибутку та задоволення на цій основі потреб засновника та членів трудового колективу. У своїй діяльності управління керується законами України, Статутом підприємства. Предметом діяльності приватного підприємства є: - виготовлення взуття; -торгові і товарообмінні (бартерні) операції та інша ділльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності; - надання послуг механізмами; - ремонт автотранспортних засобів і механізмів; - промислово-цивільне будівництво; - експорт власної продукції (робіт та послуг); - здача в оренду вільних приміщень та обладнання; . - здійснення посередницької діяльності. Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність і надає її Засновнику або уповноваженого ним органу та відповідним органам державного управління. Порядок ведення бухгалтерського обліку та статистичної звітності визначається відповідним законодавством України. Фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється згідно Статуту. Організаційна структура підприємства представлена на рис. 1.1.  Рис. 1.1. Організаційна структура ПП „ХХХ” На даному етапі розвитку приватне підприємство „ХХХ” займається пошиттям взуття, однак предметом його діяльності є також виготовлення виробів з пластмас, дерева, металів (крім дорогоцінних), гуми; пошиття одягу; транспортні послуги (після отримання ліцензії Міністерства транспорту України); посередницько-комерційна діяльність; маркетингові, наукові, технологічні та кон’юнктурні дослідження. Управління підприємством здійснюється Засновником (директором), до компетенції якого належить: внесення змін та доповнень до Статуту; затвердження програми діяльності підприємства та звітів про її виконання; вирішення питання про припинення діяльності підприємства тощо. Також директор підприємства несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років. Оскільки, ПП „ХХХ” являється суб’єктом малого підприємництва, бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється лише головним бухгалтером. Начальники відділів відповідно контролюють діяльність працівників відповідних відділів: заготівельників верху взуття, прошивників, брусувальників, закрійників, товарознавців-експертів, операторів комп’ютерного набору та ін. Згідно Статуту, власною продукцією підприємства є товари та послуги, що надані з повними витратами на собівартість, в тому числі на заробітну плату, оренду обладнання, приміщення, транспортні засоби та інше. За своїми зобов’язаннями підприємство відповідає усім своїм майном, на яке згідно з чинним законодавством України може бути накладене стягнення на вимогу кредиторів. У своїй діяльності ПП „ХХХ” керується чинним законодавством України, підзаконними нормативними актами, актами місцевих органів влади і управління та Статутом. Звітується підприємство про результати своєї господарської діяльності перед Засновником у порядку, передбаченому договором про взаємовідносини між підприємством та Засновником. 1.2. Формування облікової політики підприємства Згiдно Закону України „Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Україні” вiд 16.07.99 р. затвердженими Міністерством фінансів України, положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку, iнструкцiями та iншими нормативними актами, якi регулюють порядок ведення бухгалтерського облiку, складання та подання фiнансової звiтностi, виконуючи вимоги, передбаченi Статутом пiдприємства, на підприємстві було прийнято наказ про облікову політику. Облiкова полiтика - це сукупнiсть принципiв, методiв i процедур, що використовуються пiдприємством для складання i подання фiнансової звiтностi, тобто це вибiр самим пiдприємством певних конкретизованих методик, форми i технiки ведения бухгалтерського облiку, виходячи з дiючих нормативних aктів i особливостей дiяльностi пiдприємства. Облiкова полiтика - одне з найважливiших питань органiзацiї бухгалтерського облiку, правильне формування якого сприяє достовірному визначенню фiнансового результату, оподаткованого прибутку i потребує правильного оформлення, повного розкриття у фiнансовiй звiтностi. Основне призначення облікової політики полягає в: - упорядкуванні облікового процесу на підприємстві; - забезпеченні методологічного і методичного відображення майна підприємства, господарських процесів та результатів його діяльності; - наданні бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості; - забезпеченості ефективності обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій у ПП „ХХХ” наступний. 1. До основних фондів відносяться матеріальні активи підприємства, що використовуються для ведення господарської діяльності, термін корисного використання яких перевищує один рік і вартість яких - понад 1000 грн. Активи вартістю менше 1000 грн. і з терміном корисного використання більше одного року обліковуються як малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА). 2.Одиницею бухгалтерського обліку основних засобів уважати об’єкт основних засобів. 3. Первісна вартість об’єкта основних засобів у випадку, якщо при його придбанні був здійснений розрахунок у грошовій формі, формується з урахуванням норм п. 8 - 9 П(С)БО 7. Первісна вартість об’єкта основних засобів, при придбанні яких були здійснені розрахунки в не-грошовій формі (у т.ч. отриманих як внесок до статутного капіталу й у вигляді подарунка), визначається з урахуванням п. 10-13 П(С)БО 7. 4. Амортизація основних засобів (за винятком МНМА) здійснюється із застосуванням податкового методу нарахування амортизації. 5. Амортизація МНМА нараховується в розмірі 100 % вартості такого об’єкта в першому місяці його відпуску зі складу в експлуатацію. 6.Матеріальні активи з терміном корисного використання менше одного року, незалежно від їх первісної вартості, обліковуються як малоцінні швидкозношувані предмети (МШП). 7. Одиницею бухгалтерського обліку запасів уважати їх найменування. Одиницею бухгалтерського обліку запасів може бути однорідна група запасів (п. 7 П(С)БО 9 „Запаси”). 8. Первісну вартість запасів у бухгалтерському обліку формувати з урахуванням п. 10 - 13 П(С)БО 9. 9. Транспортно-заготівельні витрати, пов’язані з придбанням запасів, відносять на вартість тих запасів, у зв’язку з придбанням яких ці витрати понесені. Відповідно до п. 9 П(С)БО 9 сума транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) може обліковуватися на окремому субрахунку з подальшим розподілом. 10. При списанні запасів та їх реалізації оцінку здійснювати за методом собівартості перших за часом надходження (ФІФО). 11. Дебіторську заборгованість визнавати активом у випадку, якщо існує упевненість в отриманні економічних вигод при її погашенні. 12. У балансі підприємства дебіторську заборгованість за товари, продукцію, роботи, послуги та іншу поточну дебіторську заборгованість відображати за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається як різниця між сумою дебіторської заборгованості та сумою резерву сумнівних боргів. Величину резерву сумнівних боргів визначати на підставі класифікації дебіторської заборгованості за термінами її непогашення. 13. З метою рівномірного розподілу затрат протягом звітного року створити на підприємстві резерв для забезпечення оплати відпусток. Суму забезпечення нараховувати щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. Отриману суму збільшувати на відсоток відрахувань до фондів обов’язкового страхування. 14. Доходи в бухгалтерському обліку відображати з урахуванням норм, установлених П(С)БО 15 „Доходи”. Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнавати в момент відвантаження її покупцям з дотриманням вимог п. 8 П(С)БО 15. 15. Витрати в бухгалтерському обліку відображати з урахуванням норм, установлених П(С)БО 16 „Витрати”. Застосовувати комбінований попроцесний метод обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості налагоджувально-монтажних робіт, встановити ліміт матеріальних витрат. З метою обліку витрат на виробництво, встановити такий перелік постійних та змінних загальновиробничих витрат: Постійні - основна і додаткова заробітна плата та відрахування на соціальні заходи; витрати на опалення, освітлення, водопостачання; інші послуги сторонніх організацій на утримання виробничих приміщень; операційна оренда приміщень; амортизація основних засобів; витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування обладнання; витрати на перевезення виробничого персоналу. Змінні: втрати, пов’язані з енергозабезпеченням виробничого процесу, електроенергія. Загальновиробничі витрати повністю відносити в обліку до виробничої собівартості. Бухгалтерський облік в управлінні вести силами бухгалтерії, керованої головним бухгалтером, який безпосередньо підпорядковується начальнику управління (директору). Бухгалтерський облік ведеться на основі „Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, забов’язань та господарських операцій”, Інструкції №291 з використання Плану рахунків, використовуючи журнально-ордерну форму обліку з елементами комп’ютерної обробки документів. Наказом затверджений робочий план рахунків бухгалтерського обліку. Для забезпечення необхідної деталізації облікової інформації головний бухгалтер вправі вводити додаткові субрахунки. На підприємстві затверджений перелік осіб, які мають право підпису первинних документів та підзвітних осіб, які відповідають за матеріальні цінності, їх склад доведений до всіх структурних підрозділів. Вказані особи несуть відповідальність за достовірність виписаних документів, своєчасність їх та передачі у бухгалтерію згідно графіку документообігу. 1.3. Аналіз фінансового стану підприємства Для зручності аналізу фінансового стану будь-якого підприємства необхідно розрахувати ряд показників на основі фінансової звітності (додаток). Платоспроможність підприємства. Це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов’язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. Крім аналізу платоспроможності підприємства слід також звернути увагу на його ліквідність. Ліквідність —це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. З метою оцінки ліквідності балансу активи та пасиви підприємства необхідно згрупувати в залежності від рівня ліквідності (табл. 1.1.) Таблиця 1.1 Групування активів підприємства
Групування пасивів подане у табл..1.2. Таблиця 1.2 Групування пасивів підприємства
Аналіз фінансово-господарської діяльності, стану активів та зобов’язань в ринкових умовах відіграє важливу роль, оскільки, від результатів фінансової діяльності підприємства залежить як успішне виконання ним запланованих завдань, так і його функціонування загалом. Завданням фінансового аналізу є визначити фінансовий стан, з’ясувати можливості підвищення ефективності роботи підприємства за допомогою раціональної фінансової політики; оцінити напрями розвитку підприємства, виходячи з потреби у фінансових ресурсах. Головною фінансового аналізу є своєчасне з’ясування і виправлення недоліків у фінансовій діяльності підприємства та знаходження резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Основними джерелами для проведення аналізу є фінансова звітність ПП „ХХХ” за 2008-2010 рр. Загальна вартість майна підприємства дорівнює підсумку активу балансу: на кінець 2009 р. —1508,0 тис. грн. ; на кінець 2010 р. — 1623,3 тис. грн. Отже, вартість майна ПП „ХХХ” за аналізований період має тенденцію до зростання: у 2009р. — збільшилась на 452,8 тис. грн. порівняно з попереднім періодом, а в 2010 р. збільшилось на 115,2 тис. грн.порівняно з 2009 р., що свідчить про розширення господарського обороту і являється позитивним моментом. В структурі сукупних активів підприємства протягом аналізованого періоду найбільшу частку займають необоротні активи (на кінець 2010 р. частка необоротних активів становила 52,7%). Слід відмітити, що частка необоротних активів у структурі активів підприємства збільшилась. Така структура активів пов’язана насамперед із високою чутливістю до зміни виручки від реалізації продукції. При цьому слід зазначити, що збільшення необоротних активів є наслідком прискорення оборотності оборотних засобів, що позитивно характеризує діяльність підприємства. Вартість оборотних активів підприємства у 2009 р. — зросла на 106,3 тис. грн., а в 2010р. — на 135,1тис. грн. Частка оборотних активів у структурі активів підприємства у 2008 р. зменшилась, що свідчить про зменшення виробництва. Основним джерелом формування майна підприємства є власний капітал, який у структурі майна займає найбільшу частку: на кінець 2008 р. — 93,0 %. на кінець 2009 р. — 93,68 %; на кінець 2009 р. — 98,0 %. Частка власного капіталу в структурі майна підприємства протягом аналізованого періоду зростає: у 2008р. та 2009 р. — 0,93%, у 2010р.— 0,98%. У 2010 р. ефективна робота підприємства проявилась у збільшенні нерозподіленого прибутку на 194,2тис.грн., а в 2009 р.нерозподілений прибуток зріс порівняно з попереднім періодом на 423,2 тис.грн. Таким чином, в цілому зміни майнового стану ПП „ХХХ” за 2008-2010 рр. є позитивними. Використовуючи дані фінансової звітності ПП „ХХХ” за 2008-2010 роки, розрахуємо основні фінансово-економічні показники його діяльності. Фінансовий аналіз — це процес дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку. Аналіз дає можливість оцінити: фінансове положення компанії; майновий стан підприємства; ступінь підприємницького ризику (можливість погашення зобов’язань перед третіми обличчями); достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових інвестицій; здатність до нарощування капіталу; раціональність використання позикових засобів; ефективність діяльності компанії. Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – це стабільність (стійкість) його діяльності, яка пов’язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем залежності від від кредиторів та інвесторів. Проведемо аналіз фінансової стабільності ПП „ХХХ” (табл.1.3). Чим вищий коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), тим стійкішим є фінансовий стан і підприємство більш незалежне від зовнішніх кредиторів. На досліджуваному підприємстві найвище значення коефіцієнта фінансової незалежності спостерігається у 2009 р., однак у кожному з наведених років це значення є більшим від нормативного, що свідчить про перевагу частки власних коштів у фінансуванні підприємства. Таблиця 1.3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||