Звіт про проходження
Скачать 461.73 Kb.
|
Голова правління – Генеральний директор ( Шулиндін Володимир Володимирович) Головний інженер – заступник ГД з технічних питань та розвитку Заступни к ГД з капіталь ного будівниц тва Заступ ник ГД з вироб ництва Заступник ГД з економічних та фінансових питань Заступник ГД з комерційних питань та транспорту Заступник ГД з управління персоналом та загальними питаннями Головний бухгалтер ( два заступника ) Заступни к ГД з економіч ної безпеки та режиму Загальні збори Учасників Товариства Ревізійна комісія Бюро загаль ного ділово дства Відділ зв’язку із засобами масової інформації та реклами Юридични й відділ Відділ внутрішнього контролю та тендерних процедур Під організаційною структурою управління розуміється упорядкована сукупність ланок управління та зв'язків між ними. У ній виділяють такі поняття, як елементи (ланки), зв'язки та рівні. Елементами організаційної структури є служби, групи та працівники, що виконують різні функції. У свою чергу, між підрозділами існують певні зв'язки. Розглянемо організаційну структуру управління ТОВ «Карпатнафтохім», яка представленна на рисунку 3.1. Рисунок 3.1 - Склад і структура органів управління ТОВ “Карпатнафтохім” Як бачимо, вищим органом Товариства є Збори Учасників, що складається з Учасників Товариства або призначених ними представників. Представники Учасників призначаються ними на постійній основі. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ До виняткової компетенції Зборів Учасників відноситься розгляд і прийняття рішень по наступним питанням: а) визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; б) внесення змін до Статуту Товариства; в) обрання, призначення і відкликання членів Спостережної ради, визначення їх повноважень, обрання і відкликання членів ревізійної комісії Товариства, призначення на посаду і звільнення з посади Генерального директора Товариства; г) затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків; д) створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв Товариства, затвердження їх статутів і положень; е) винесення рішень про залучення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства; ж) рішення питання про участь у створенні інших товариств, установ, підприємств і організацій; з) визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства, його дочірніх підприємств, філій і представництв; и) прийняття рішень про зміну розміру статутного капіталу; к) рішення питання про придбання Товариством частки Учасника; л) виключення Учасника із Товариства; м) прийняття рішень про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Рішення про внесення змін до Статуту Товариства, відчуження майна Товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна Товариства, та про ліквідацію Товариства приймаються більшістю не менш як у Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ 3/4 голосів. По всіх інших питаннях рішення приймаються простою більшістю голосів. Виконавчим органом Товариства є Генеральний директор, призначений на посаду рішенням Зборів Учасників Товариства. Він здійснює поточне керівництво Товариством. Генеральний директор Товариства проводить аналіз основних напрямків його діяльності, готує і подає на розгляд обґрунтовані проекти перспективної діяльності Товариства, аналізує й узагальнює виробничу, господарську і комерційну діяльність Товариства, підготовляє проекти рішень Зборів Учасників Товариства, аналізує практику застосування правил процедури органів Товариства, вносить пропозиції по їх удосконаленню. Контроль над діяльністю Генерального директора Товариства здійснюється ревізійною комісією. Ревізійна комісія обирається в складі трьох осіб і діє на підставі Положення про ревізійну комісію Товариства, затверджуваного Зборами Учасників Товариства. Начальник ПЕВ Заступник начальника з планування Заступник начальника з Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ виробництва та собівартості планування та аналізу Начальник бюро техніко-економічного планування зі завданням експлуатації СОП Начальник бюро з планування собівартості Економіст І категорії з планування виробництва та собівартості Економіст І категорії з планування Начальник бюро з планування і аналізу Начальник бюро з планування собівартості допоміжних структурних підрозділів Економіст ІІ кат. з планування і аналізу Економіст з планування собівартості допоміжних структурних підрозділів Рисунок 3.2 - Структура ПЕВ ТОВ «Карпатнафтохім» Щодо, планово-економічного відділу (ПЕВ), то він є самостійним структурним підрозділом ТОВ "Карпатнафтохім", призначений здійснювати стратегічне та оперативне планування фінансово-господарської діяльності Товариства; сприяти підвищенню ефективності його роботи, контролювати та регулювати порядок ціноутворення в ринкових умовах. Структура цього відділу наведена на рисунку 3.2 ПЕВ очолює начальник відділу, який підпорядковується заступнику генерального директора з економіки та фінансів. Йому підпорядковані заступник начальника відділу з планування виробництва та собівартості і заступник начальника відділу з планування та аналізу . Начальник ПЕВ призначається та звільняється від займаної посади наказом генерального директора Товариства за поданням заступника генерального директора з економіки та фінансів. На посаду начальника ПЕВ призначається особа, яка має повну або базову вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр), післядипломної освіти в галузі управління. Стаж роботи для магістра або спеціаліста – не менше 2 років, бакалавра – не менше 3 років. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Виробнича структура даного підприємства складається з виробництва «Поліолефіну» (цехи піролізу, компримування і поділу пірогазу, виробництва етилену, вуглеводів, виробів з поліетиленових композицій, розливу вуглеводів, пароводопостачання); виробництво хлорвінілу та каустичної соди (див. рисунок 3.3). Продукція виробництва "Поліолефін" користується широким попитом у споживачів, тому що по якісних показниках не поступається світовим стандартам. Етилен використовується у власному виробництві вінілхлориду і поліетилену,пропілен відвантажується споживачам залізничним транспортом для виробництва поліпропілену і окису пропілену, фракція С4- для виробництва бутадієнового каучука і метилетилтретбутилового ефіру (МТБЕ, ЕТБЕ), фракція С5 + С9 як добавка до високооктанового бензину, виробництва ізопронових каучуків і нафтополімерних смол, бензол – для нафтохімічного синтезу. Смола піролізу є сировиною для виробництва техвуглецю, поліетилен – для виробництва труб ( газових і водопровідних) , різноманітних плівок, тари, ізоляційних матеріалів і інш. Виробництво етилену та поліетилену складається з двох установок — олефінової установки (ЕП-250) і поліетиленової установки. Проектна потужність олефінової установки по переробці сировини складає 1 млн. тонн в рік. Виробництво поліетилену - потужністю в 100 тис. тонн в рік.В основі технології виробництва олефінів — глибока переробка нафтопродуктів. Воно є практично безвідходним виробництвом із замкнутим технологічним циклом і мінімальним використанням теплоенерго ресурсів. У виробництві олефінів в промисловому маштабі було освоєнно технологічний процес одержання етилену і пропілену з нових видів сировини — прямогонного бензину, ациклічних вуглеводнів і газу бутану. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Збільшення потужностей установки з виробництва поліетилену від 100 до 160 тис. тонн в рік — один із важливих проектів ТОВ «Карпатнафтохім», що дозволить впровадити тут сучасні енергозберігаючі схеми. Важливим інвестиційним проетом є завершення будівництва установки гідрування фракцій С4С5 потужністю 90,7 тис. тонн у рік на виробництві ”Поліолефін”.Було введено в експлуатацію на виробництві ”Поліолефін” модернізоване виробництво етилену. Пуск в експлуатацію установки гідрування фракцій С4/С5 дозволило використовувати як сировину побічні продукти виробництва етилену, значно зменшити використання дизельного палива, що є сировиною для виробництва олефінів. В результаті впровадження на ТОВ «Карпатнафтохім» новітньої технології гідрування при збереженні щорічного обсягу випуску етилену на рівні 250 тис. тонн скорочення обсягів сировини становитиме 157 тис. тонн у рік. Крім того, використання фракції С4/С5 збільшить вихід етилену з однієї тонни сировини і дозволить істотно знизити собівартість продукції. Основною продукцією цеху піролізу, компримування і поділу пірогаз є етилен, супутніми продуктами – пропілен, смола важка піролізу, водень, пара, піробензин. Цех з з виробництва вуглеводнів виробляє бензол, супутніми продуктами є фракції С4+С5, С9, С6-С8. Цех розливу вуглеводнів приймає сировину для піролізу. До поліетиленової установки відноситься основний цех галоїдопохідних етилену, полімерів та сополімерів, який виробляє наступні види продукції: поліетилен гранулят, поліетилен фасований, рукав для мішків, покривна та обмотувальна плівка. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Виробництво етилену та поліетилену Виробництво хлорвінілу та каустичної соди цех піролізу, комприм ування і поділу пірогазу цех з виробн ицтва вуглево днів цех пароводопостачання цех розливу вуглеводнів цех з виробницт ва ВХ цех поділу повітря Цех ХіКСМ цех галоїдопохідних етилену, полімерів та сополімерів допоміжні олефінова установка поліетиленова установка Рисунок 3.3 - Виробнича структура ТОВ “Карпатнафтохім” Виробництво хлорвінілу та каустичної соди. До складу виробництва входять два основні цехи та один допоміжний. Одним з основних цехів даного виробництва є цех з виробництва хлористого вінілу є багатопрофільним. Це єдине виробництво мономеру хлористого вінілу в Україні. Весь виробничий процес відповідає екологічним стандартам з охорони навколишнього середовища. Основними видами продукції є: вініл-хлорид з етилену, вініл-хлорид з дихлоритану, аргон рідкий високої чистоти, кисень рідкий технічний , кисень газоподібний технічний і медичний,Азот технічний газоподібний азот рідкий підвищеної чистоти I сорту. Супутньою продукцією є соляна кислота. Повна реконструкція виробництва каустичної соди відбулася шляхом впровадження прогресивної сучасної технології одержання хлору і каустичної Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ соди мембранним способом дасть можливість підняти на вищий рівень безпеку праці та надійно захистити навколишнє середовище від згубного впливу шкідливих речовин. Він і є другим основним підрозділом. За рахунок використання нового технологічного обладнання, наймодерніших приладів контролю і протиаварійного захисту, беручи хлор безпосередньо на виробництва хлорорганічного синтезу, можна ліквідувати проміжну стадію складування рідкого хлору і відповідно вивести із технологічного циклу стадії конденсації і випарювання хлору, які є потенційно небезпечними. Прогресивна технологія одержання каустичної соди мембранним способом також дозволяє підвищити безпеку ведення технологічного процесу за рахунок різного зменшення кількості водню в хлоргазі, що значно підвищує ступінь зрідження хлору і відповідно зменшує кількість абгазів зрідження, які викидаються в атмосферу. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ РОЗДІЛ 4 ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ РОБОТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ. Касові операції підприємства пов'язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Порядок ведення касових операцій регламентується НБУ і поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності і виду діяльності, а також на фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності (крім банків і підприємств зв'язку). Усі підприємства, які мають поточні рахунки, зобов'язані зберігати свої кошти в банківських установах. Отримувати готівку з власного рахунка, як зазначалось, підприємства можуть не тільки на заробітну плату, матеріальне заохочення, на відрядження та загальногосподарські витрати, а й на інші цілі (розрахунки за сировину, матеріали, товари тощо). Касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами. Прибуткові касові ордери застосовуються за приймання готівки касами підприємств. Видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами, які підписують керівник і головний бухгалтер. Операція видачі готівки з каси підприємства на видатковий касовий ордер має бути відображена в касовій книзі. У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Одержуючи касові ордери (прибуткові чи видаткові) касир перевіряє наявність та ідентичність підпису головного бухгалтера, правильність оформлення ордерів, наявність перелічених у документах додатків і після одержання або видачі готівки підписує їх і проставляє позначку про оплату. Далі ці ордери реєструються бухгалтерією. Для проведення розрахунків готівкою підприємство повинно мати касу. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємство враховує в касовій книзі. Кожне підприємство веде тільки одну касову книгу. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Не вести касової книги можуть відокремлені підрозділи, які здійснюють розрахунки готівкою зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і здають отриману готівкову виручку в касу підприємства — юридичної особи, до складу якої вони входять. Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день і виводить залишок готівки в касі. Касову книгу підприємства можуть вести і в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Записи в касовій книзі зберігаються протягом трьох років. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або спеціально уповноважену керівником іншу особу. Перевіряють дотримання порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України, державної контрольно-ревізійної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, фінансові органи та установи комерційних банків. Якщо підприємство має поточні рахунки в різних установах банків, то перевірку касової дисципліни здійснює та установа банку, де відкрито основний поточний рахунок підприємства, але з обов'язковим використанням інформації тих установ банків, де відкрито додаткові поточні рахунки цього підприємства. Банки не стежать за дотриманням касової дисципліни бюджетними установами та організаціями. Органи контролю перевіряють: — дотримання порядку ведення операцій з готівкою; — ведення касової книги і касових документів, оформлення касових операцій із прийманням і видачею готівкових коштів і оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів; — оприбуткування надходжень готівки (повноту та своєчасність). Якщо в касі підприємства виявляється готівка, не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не-оприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства; Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ — дотримання встановлених лімітів каси, строків і порядку здавання готівкової виручки і своєчасність повернення в банк не витрачених коштів, виданих на оплату праці, та інші виплати; — цільове використання готівки, яку підприємство (підприємець) одержує в установі банку. Цільове призначення цих коштів зазначається конкретним підприємством (підприємцем) під час заповнення грошового чека; — контроль за видачею значних сум готівки. Особлива увага приділяється операціям одержання підприємствами (підприємцями) зі своїх банківських рахунків значних сум, що перевищують еквівалент 10 000 євро за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком, та їх цільовому використанню. Перевіряється також видача готівки в сумах і менших за 10 000 євро, коли підприємство знімало їх зі свого рахунка регулярно протягом короткого періоду (тижня, декади, місяця); — витрачання готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу. Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками з доручення підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. За безготівкових розрахунків оплатою визнається факт надходження коштів за товари (послуги, роботи) на рахунки в установи банку, а за розрахунків готівкою — факт надходження грошей у касу. Безготівкова форма розрахунків пов'язана з готівковою формою. Так, одержуючи перерахування за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство має отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі. Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як звичайно, готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово- кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковій формі. Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає: — класифікацію розрахунків; — організацію розрахунків; — форми відповідних документів; — взаємовідносини платників з банками. Розрахунки за товарними операціями пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслуговують поточну фінансово- господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями. Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з фінансовими операціями: з кредитною системою, бюджетами різних рівнів, сплатою фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції, тобто за результатами завершення кругообігу коштів підприємства. Відповідно до місця проведення безготівкові розрахунки поділяють на внутрідержавні (або місцеві, що здійснюються в межах одного населеного пункту) та міждержавні, які проводяться між суб'єктами господарювання, котрі перебувають на терені різних держав. За способом реалізації продукції безготівкові розрахунки можуть бути: прямими, які здійснюються безпосередньо між постачальниками; транзитними, які проводяться за наявності проміжних суб'єктів (структур). Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ За способом отримання платежу безготівкові розрахунки поділяються на гарантовані, тобто такі, що забезпечують гарантію платежу за рахунок депонування коштів, та негарантовані, за яких платіж не гарантується. Організація розрахунків передбачає їх здійснення записом (перерахуванням) коштів з рахунка покупця (платника коштів) на рахунок постачальника (отримувача коштів) або заліком взаємних розрахунків між покупцем і постачальником продукції. Розрахункові документи готує постачальник або платник, а в окремих випадках — банк. Розрахунковий документ — це відповідно оформлений документ на переказ грошових коштів. Для здійснення безготівкових розрахунків можуть застосовуватись такі платіжні документи (інструменти): — платіжне доручення; — платіжна вимога-доручення; — платіжна вимога; — розрахунковий чек; — акредитив; — вексель. Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписують у кількості примірників, потрібній для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше двох) з використанням технічних засобів (електронно- обчислювальних та друкарських машин). Розрахункові документи можуть подаватися до банку як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів програмно- технічного комплексу «клієнт — банк». Списання коштів з рахунків платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника. Інші примірники розрахункового документа (за винятком розрахункових чеків) банк передає платнику. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Організація безготівкових розрахунків у господарському обороті регулюється нормативно-правовими актами Національного банку. Національний банк України виступає як методичний центр з розроблення форм і засобів розрахунків у народному господарстві, правил документообігу, організації банківського контролю за проведенням розрахунків. Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) для зберігання коштів і виконання всіх видів банківських операцій відкривають рахунки в банках на власний вибір і за згодою цих банків. Кожне підприємство може відкрити два і більше поточних рахунків у національній валюті та рахунки в іноземній валюті. Відкриваючи рахунки підприємству, установа банку повідомляє про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка та Національний банк протягом трьох робочих днів із дня відкриття рахунка. Форма і зміст такого повідомлення встановлюються центральним податковим органом України. Операції за рахунками здійснюються тільки після отримання повідомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік. За наявності кількох поточних рахунків у національній валюті їх власник протягом трьох робочих днів із дня відкриття або закриття кожного наступного рахунка визначає один з них як основний (для обліку заборгованості, котра стягується в безспірному порядку) і повідомляє його номер податковому органу за місцем реєстрації та банкам, де відкрито додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземних валютах. Своєю чергою, банки, що в них відкрито додаткові рахунки, також протягом трьох робочих днів повідомляють про це банк, в якому відкрито основний рахунок. Усі суб'єкти підприємницької діяльності та установи банків зобов'язані дотримуватись вимог чинного законодавства щодо відкриття рахунків. За порушення цих вимог суб'єкти підприємницької діяльності та комерційні банки несуть відповідальність. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть мати такі рахунки в національній валюті: - поточні рахунки, що відкриваються для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій; - бюджетні, що відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти з державного або місцевого бюджетів для цільового їх використання; - кредитні, що відкриваються в будь-якій установі банку, котра має право видавати кредити (ці рахунки призначено для обліку кредитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи переказу коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди); - депозитні (вкладні), що відкриваються установою банку власникові рахунка на певний конкретний строк. Кошти на депозитні рахунки переказуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на нього ж. Відсотки за депозитними вкладами перераховуються на поточний рахунок або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунка забороняються. Для відкриття поточних рахунків підприємства подають установам банків такі документи: — заяву на відкриття рахунка, підписану керівником та головним бухгалтером; — копію свідоцтва (засвідчену нотаріально) про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію; — копію статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом реєстрації. Установа банку, яка відкриває поточний рахунок, робить запис про відкриття рахунка на тому примірнику статуту (положення), де стоїть позначка про взяття підприємства на облік у податковому органі, після чого цей примірник повертається власнику рахунка; Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ — копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік; — картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджання рахунком та підписання розрахункових документів зі зразком відбитка печатки підприємства; — копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ. Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються: на поточні; розподільчі; кредитні; депозитні (вкладні). Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у безготівковій та готівковій іноземній валюті в разі здійснення поточних операцій. Розподільчий рахунок призначений для попереднього зарахування коштів у іноземній валюті. Кошти, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, розподіляються за призначенням. Гривневий еквівалент коштів у іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і згідно з чинним законодавством України підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку, у встановленому порядку зараховується на поточний рахунок. Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті підприємство подає в банк ті самі документи, що і для відкриття поточного рахунка в національній валюті. Коли поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому самому банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, підприємство подає тільки заяву про відкриття рахунка та картки зі зразками підписів і відбитком печатки. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ За реорганізації підприємства (злиття, перетворення, відокремлення) необхідно переоформити рахунок. Для цього підприємство подає в установу банку такі самі документи, що й у разі створення підприємства. Якщо змінено назву підприємства, в установу банку подається заява власника рахунка, нова копія свідоцтва про державну реєстрацію та зміни до установчих документів. У разі зміни характеру діяльності власника рахунка в банк подається новий статут (положення). Коли підприємство ліквідується, його основний рахунок пере- оформлюється на ім'я ліквідаційної комісії, для чого подається рішення про ліквідацію підприємства і нотаріально засвідчена картка зі зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії та відбитком печатки підприємства, що ліквідується. Ліквідаційна комісія вживає заходів для закриття додаткових рахунків. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ РОЗДІЛ 5 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ. Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити, тільки своєчасно й об'єктивно проаналізувавши фінансовий стан підприємств. Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, величина прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, визначаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок. Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою моделей, методів і показників, які відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Передовсім зміцненню фінансового стану підприємства сприяють безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як звичайно, чим вищими є показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижчою їхня собівартість, тим вищою буде прибутковість підприємства, а це також позитивно впливатиме на його фінансовий стан. І навпаки, неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, через що погіршується його Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ платоспроможність. Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може спричинити перебої в забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже, у виробничому процесі. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на організацію систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, додержання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Саме цим обумовлюється потреба і практична значущість сис- тематичної оцінки фінансового стану підприємства, яка багато важить у забезпеченні його стабільної діяльності. Отже, фінансовий стан — це одна з найважливіших характеристик кожного підприємства. Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як підґрунтя стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами. Основними напрямами фінансового аналізу є обґрунтування та інформаційне забезпечення прийняття підприємством адекватних рішень за такими трьома основними видами його діяльності: операційна діяльність (управління фінансовими результатами діяльності, поточна прибуткова політика, ефективне використання фінансових ресурсів); фінансова діяльність (управління джерелами формування фінансових ресурсів та їх розподілом, управління пасивами тощо); інвестиційна діяльність (управління структурою, обсягами та складом активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів). Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Фінансовий стан підприємства треба систематично і всебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці — за кілька періодів; дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективне використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій. Основними завданнями аналізу фінансового стану є: — дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства; — дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами; — об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості підприємства; — оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності; — аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів; — визначення ефективності використання фінансових ресурсів. Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розроблення планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств. Кредитори й інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позичками та внесками, а також для обов'язкового диференціювання відсоткових ставок. У результаті фінансового аналізу менеджер здобуває певну кількість вирішальних, найінформативніших параметрів, які дають об'єктивну й точну картину фінансового стану підприємства. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства. Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є: — баланс (форма № 1),(див. Додаток В); — звіт про фінансові результати (форма № 2),(див. Додаток Г); — звіт про рух грошових коштів (форма № 3); — звіт про власний капітал (форма № 4); — примітки до звітів з показниками та поясненнями, що забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів; — статистична звітність та оперативні дані. Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже, є відкритою. Для аналізу фінансового стану підприємства спочатку необхідно проаналізувати як змінилася структура майна підприємства за аналізований період. Для цього складається агрегований баланс (див. Додаток Б). Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й «ноу-хау». Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства. Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємозв'язані, їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Аналіз фінансової стабільності підприємства визначається такими показниками: 1. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономності) Кфн, який ха- рактеризує незалежність фірми від зовнішніх позичкових джерел і визначається відношенням суми власних коштів підприємства до підсумку балансу. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинні хоча б наполовину бути сформовані за рахунок власних засобів. Таким чином, значення коефіцієнта фінансової незалежності не повинно бути менше 0,5. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан і підприємство більш незалежне від зовнішніх кредиторів, 2. Коефіцієнт фінансової залежності Кфз, який є оберненим до попереднього. Зростання цього показника в динаміці свідчить про збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а відповідно і втрату фінансової незалежності. Критичне значення цього показника становить 2. 3. Коефіцієнт фінансового ризику (Кфр ), показує співвідношення залучених засобів і власного капіталу. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку в фінансовій стійкості. Він має досить просту інтерпритацію: показує скільки одиниць залучених засобів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості і навпаки. Оптимальне значення даного коефіцієнта не повинно перевищувати 0,5. Критичне значення — 1. 4. Коефіці є нт маневрування власного капіталу показує яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті. Значення цього показника має бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Коефіцієнт маневрування власного капіталу розраховується як відношення власного оборотного капіталу підприємства до власного капіталу. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Значення цього показника може значно коливатися в залежності від структури капітал і галузі. Нормальним вважається незначне збільшення в динаміці коефіцієнта маневрування, так як різке збільшення можливе або при зростанні власного оборотного капіталу, або при зменшенні власного капіталу. Тому різке збільшення даного показника автоматично спричинить зменшення інших показників. Для визначення оптимального значення коефіцієнта маневрування необхідно порівняти його з середнім по галузі. Важливим показником при аналізі фінансового стану є платоспроможність підприємства, яку визначають шляхом розрахунку коефіцієнтів ліквідності. Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко мобілізувати активи для погашення своїх зобов'язань (табл. 5.1). Таблиця 5.1 Платіжний баланс підприємства ТОВ “Карпатнафтохім” Платіжні засоби за 2016 рік за 2017 рік Поточні зобов’язання за 2016 рік за 2017 рік 1.Грошові кошти та їх еквіваленти 543,80 565,40 1.Негайні зобовязання 278,30 265,90 2.Засоби у розрахунках 9694,80 15826,20 2.Поточні зобовязання 16532,80 18349,60 Всього 10238,60 16391,60 Всього 16811,10 18615,50 Сальдо 6572,50 2223,90 Сальдо - - Баланс 16811,10 18615,50 Баланс 16811,10 18615,50 Очевидно, що на підприємстві як у 2016 році так і в 2017 році спостерігається нестача грошових коштів на 6572,50 тис.грн. Копер.плат. у 2016 році = ПЗ/Пот.зобов. = 10238,60/16811,10 = 0,61 Копер.плат. у 2017 році = 16391,6/18615,5 = 0,88 Коефіцієнт оперативної платоспроможності показує на скільки підприємство взмозі погасити свої строкові зобовя´зання наявними грошовими ресурсами. Як бачимо з даних коефіцієнтів, як у 2016 році так і в 2017 році підприємство неплатоспроможне. Проведемо аналіз ліквідності балансу за допомогою таблиці 5.2 Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Таблиця 5.2 Аналіз ліквідності балансу за 2016-2017 роки Грошові ресурси За 2016 рік за 2017 рік Поточні зобов ´язання за 2016 рік за 2017 рік А1: Абсолютні ліквіди 543,80 565,40 П1: Негайні зобов ´язання 278,30 265,90 А2: Активи, що швидко реалізуються 9694,80 15826,20 П2: Поточні зобов´язання 16532,80 18349,60 А3: Активи, що повільно реалізуються 4020,60 4023,10 П3: Довгострокові зобов´язання 2,90 2,60 А4: Активи, що важко реалізуються 49992,00 49416,30 П4: Власний капітал 47437,20 51212,90 Баланс 64251,20 69831,00 Баланс 64251,20 69831,00 Як бачимо з наданого балансу як в 2016 році так і в 2017 році баланс підприємства не є ліквідним, оскільки у 2016 році не виконується друга та четверта умава ліквідності, а в 2017 році – друга умова. Розрахуємо також коефіцієнти ліквідності, які можна оформити в таблицю 5.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує на скільки поточні зобов ´язання можуть покриватися наявними грошовими ресурсами. В нашому випадку як у 2016 році так і в 2016 році дані коефіцієнту знаходяться поза межами рекомендованого значення і це означає, що на 1 грн. Поточних зобов ´язань у 2016 році припадає 3,2 коп. грошових коштів, в 2017 році – 3коп. Таблиця 5.3 Показники ліквідності Показник Формула В 2016 р. В 2017 р. Відхиле Рекомендо Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ ліквідності ння +/- ване значення Абсолютна А1/(П1+П2) 0,032 0,030 -0,002 0,2-0,35 Швидка ((А1+А2+А3)-НВ-ВЗ)/ (П1+П2) 0,636 0,897 0,261 0,7-0,8 Загальна (А1+А2+А3)/(П1+П2) 0,848 1,097 0,249 1-2 Поточна (А1+А2)/(П1+П2) 0,610 0,881 0,271 0,7-1 Коефіцієнт поточної ліквідності визначає, яку частку поточних зобов ´язань можна покрити наявними грошовими ресурсами та засобами у розрахунку. У нашому випадку в 2016 році спостерігається нестача таких ресурсів, а у 2017 році підприємство взмозі покрити свої поточні зобов´язання за допомогою таких ресурсів. Коефіцієнт загальної ліквідності показує, яку частку поточних зобов´язань можна покрити за рахунок грошових коштів, зособів у розрахунку та реалізувавши запаси. В 2016 році підприємство не взмозі це зробити, а у 2017 році на 1 грн. поточних зобов´язань припадає 1,097 грн. грошових коштів, зособів у розрахунку та реалізувавши запаси. Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яку частку поточних зобов´язань підприємство взмозі покрити за рахунок наявних грошових ресурсів за мінусом тої частини, яка має для реалізації найбільші проблеми. У 2017 році дане підприємство взмозіпокрити поточні зобов´язання за допомогою таких грошових ресурсів. Визначемо тип фінансової стійкості підприємства за допомогою таблиці 5.4 та проаналізуємо фінансову стійкість даного підприємства. Таблиця 5.4 Визначення типу фінансової стійкості № Показник у 2016 році у 2017 році 1. Запаси 4020,6 4023,1 2. Власний капітал 47437,2 51212,9 Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ 3. Необоротні активи 49264,6 48639,2 4. ВОК = ВК-НА -1827,4 2573,7 5. ΔВОК = ВК-ЗВОК = ВК-З +43416,6 +47189,8 6. Тип фінансової стійкості Абсолютний Абсолютний Також необхідно визначити запас фінансової стійкості за допомогою таблиці 5.5 Отже, у 2016 році підприємству необхідно було реалізувати продукції на суму 37438,4 тис.грн. для того, щоб покрити всі свої витрати. Таблиця 5.5 Визначення запасу фінансової стійкості № Показник у 2016 році у 2017 році 1. Виручка від реалізації продукції 45193,7 97757,4 2. Маржинальний дохід 5763,2 9755,8 3. Постійні витрати 4773,4 8821,2 4. Поріг рентабельності (ПВ*100/(МД/ВР)*100) 37438,4 88397,6 5. ЗФМ = ВР – Прент. у тис.грн. 7755,3 9359,8 6. ЗФМ = Прент./ВР*100% у % 17,2 90,4 Фактично виручка від реалізації продукції у 2016 році становить 45193,7 тис.грн.за якої запаси фінансової стійкості становить 7755,3 тис.грн. або 17,2%. У 2017 році підприємству необхідно було реалізувати продукцію на суму 88396,7 тис.грн. для того, щоб покрити витрати. Фактична виручка у 2017 році становить 97757,4 тис.грн, що є вищою порогу рентабельності на 9359,8 тис.грн. або на 90,4%. У 2017 році запас фінансової стійкості в абсолютному вимірі збільшився на 1604,5 тис.грн., а у відносному – 73,2%. В цілому за 2017 рік підприємство має позитивний запас фінансової стійкості. Для більш детального аналізу фінансової діяльності підприємства необхідно розрахувати відносні показники фінансово стійкості, які оформимо в таблицю 5.6 Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Коефіцієнт фінансування показує можливістьпідприємства покрити власним капіталом позикових коштів. Значення даного показника як у 2016 році, так і в 2017 році знаходиться в межах рекомендованого значення, а це означає, що підприємство здатне погасити свої позики за рахунок власного капіталу. Таблиця 5.6 Показники фінансової стійкості № Показник у 2016 р., тис.грн. у 2017 р., тис.грн. Абсолютне значення Рекомендоване значення 1. Кфін.= ВК/ПК 2,82 2,75 -0,07 ≥1 2. Кспів.м.ім.=ОА/НА 0,29 0,42 +0,13 - 3. Кпот.зоб.=ПотЗ/ПК 0,98 0,99 +0,01 0,5-0,6 4. Кманевр.=ВОК/ВК -0,04 0,05 +0,09 0,4-0,6 5. Кзаб.зап.вок=ВОК/З -0,45 0,64 +1,09 >1 6. Кман.роб.кап=З/ВОК -2,20 1,56 +3,76 - 7. Кавт.=ВК/ДжМ 0,74 0,73 -0,01 >0,5 8. Кзалеж.=ДжМ/ВК 1,35 1,36 +0,01 <0,5 9. Кзаборг.= ПК/ВБ 0,26 0,73 +0,47 <0,5 Коефіцієнт співвідношення мобільності та іммобільності показує скільки оборотних активів припадає на кожну гривню необоротних активів. В даному випадку це паказує, що у 2016 році на 1 грн.необоротних активів припадає 29 коп. оборотних, а у 2017 році – 42 коп.. Коефіцієнт поточних зобов´язань показує, яка частина поточних зобов ´язань знаходиться у складі загальних залучених коштів. У нашому випадку даний показник показує, що у 2016 році поточні зобовязання складали 98% у складі загальних залучених коштів, а у 2017 році – 99%. Коефіцієнт маневраності показує, яка частина капіталу знаходиться в обігу. Даний показник як у 2016 році, так і в 2017 році знаходиться поза межами рекомендованого значення і це означає, що у 2016 році в обігу не вистачає капіталу, а у 2017 році в обігу знаходиться 5% власних коштів підприємства. Коефіцієнт забезпечення запасами ВОК показує, яку частину запасів придбано за рахунок ВОК. Даний показник і в 2016 році, і в 2017 році Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ знаходиться поза межами рекомендованого значення і це означає, що ВОК не забезпечена запасами на належному рівні. Коефіцієнт маневраності робочого капіталу показує, яка частка ВОК сформована за рахунок запасів. В даному випадку у 2017 році ВОК сформоване за рахунок запасів на 156%. Коефіцієнт автономії характеризує ступінь незалежності підприємства від зовнішніх кредиторів. Даний показник у 2016-2017 рр. Знаходиться згідно рекомендованого значення і це означає, що ВК: у 2016 році у фінансових ресурсах підприємства займає 74%, а у 2017 – 73%. Тобто, підприємство є фінансово незалежним. Коефіцієнт заборгованості показує, яка частина позикового капіталу покривається за рахунок всього майна підприємства. Даний показник у 2016 році знаходиться в межах рекомендованого значення, а у 2017 році – поза його межами. Це означає, що у 2016 році позиковий капітал покривався за рахунок майна на 26%, а у 2017 році на 73%. І це негативно впливає на діяльність підприємства. Для покращення свого фінансового стану підприємтву необхідно створювати нові види продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках; розширити ринки збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках та диверсифікувати виробничо- збутову діяльність, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках. Всі активи підприємства мають різну ліквідність — здатність швидко перетворюватись на грошові засоби. Найбільш ліквідними активами є грошові кошти та їх еквіваленти, а також поточна дебіторська заборгованість. До високоліквідних активів належать також цінні папери, що належать до поточних фінансових інвестицій. Менш ліквідними активами є товари, готова продукція, запаси, незавершене виробництво. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Аналіз фінансового стану - це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу. Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства. Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства - акціонерів, банків, податкових адміністрацій - свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів. Ясна річ, що в доброму фінансовому стані заінтересоване передовсім саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес. Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива (таблиця 5.7) Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Таблиця 5.7 Аналіз показників оцінки фінансового стану підприємства № Показник Результати Абсолютне відхилення на поч.зв.періоду на кін.зв.періоду 1. Сума господарських коштів, які є у розпорядженні підприємства 2916175 3326631 470456 2. Коефіцієнт зносу ОЗ 0,31 0,06 0,25 3. Коефіцієнт оновлення ОЗ 0,18 0,03 0,15 4. Оборотність матеріальних активів 69,2 7 62,2 5. Коефіцієнт покриття 0,71 0,31 0,4 6. Коефіцієнт абсолютної 0,0009 0,012 0,0111 Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ ліквідності 7. Коефіцієнт платоспроможності 0,0008 0,0037 0,0029 8. Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,51 0,15 -0,36 9. Оборотність матеріальних запасів 6,92 0,075 -6,845 10. Коефіцієнт автономії 0,44 0,28 -0,016 11. Коефіцієнт співвідношення позикових та влсних коштів 0,57 1,78 1,21 12. Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу 0,39 0,43 0,04 13. Коефіцієнт реальної вартості ОЗ у майні підприємства 0,83 0,84 0,01 14. Коефіцієнт фінансової залежності 2,25 3,57 1,32 15. Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу 0,26 0,51 0,25 16. Рентабельність реалізованої продукції -10,32 17 27,32 17. Загальна оборотність капіталу 0,15 0,003 -0,147 18. Оборотність оборотного капіталу 0,8 0,025 -0,775 19. Оборотність матеріальних оборотних коштів 6,92 0,07 -6,85 20. Оборотність готової продукції 0 1,43 1,43 21. Оборотність дебіторської заборгованості 182,06 18,01 -164,05 22. Оборотність кредиторської заборгованості 474,4 1,55 -472,85 23. Середній строк обороту кредиторської заборгованості 0,76 232,6 231,84 24. Фондовіддача ОЗ та інших необоротних активів 0,18 0,003 -0,177 25. Оборотність власного капіталу 0,33 0,009 -0,321 З даних таблиці бачимо: 1.Сума господарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні на початок звітного року становила 2916175 тис.грн., а на кінець звітного року 3326631 тис.грн. Бачимо, що показник збільшився на 410456 тис.грн., а це свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства. 2. Коефіцієнт зносу ОЗ на підприємстві на початок звітного року становив 0,31 , а на кінець 0,06 , тобто зменшився в порівнянні з минулим періодом на 0,25. Зношення основних засобів зменшилося, це позитивний фактор для підприємства. Даний показник характеризує частку зношених ОЗ у загальній їх вартості. Використовується в аналізі для характеристики стану ОЗ. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ 3. Коефіцієнт оновлення ОЗ на початок звітного року становив 0,18, а на кінець 0,03 , тобто зменшився в порівнянні з минулим періодом на 0,15. Це показує, що інтенсивність ведення в дію нових основних засобів зменшилася. Цей показник показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду ОЗ становлять нові ОЗ. 4. Коефіцієнт оборотності матеріальних активів на початок звітного періоду 69,7, а на кінець звітного року 7. Відбулося зменшення на 62,7. Зниження даного показника свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію. 5. Коефіцієнт покриття на початок звітного року становив 0,71 , а на кінець звітного року 0,31. Відбулося зменшення показника на 0,40. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. В нашому випадку він йде на спад, це не є позитивним для підприємства. Орієнтоване значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових коштів. 6. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок звітного року становив 0,0009 , а на кінець звітного року 0,012. Тобто збільшився на 0,0111. Цей показник показує, яку частину короткострокових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника – 0,2. Керівництву підприємства потрібно докласти зусиль у збільшенні цього показника. 7. Коефіцієнт платоспроможності підприємства. Розрахунок коефіцієнта свідчить, що підприємство не є платоспроможним (коефіцієнт платоспроможності становив 0,0008 на початок звітного року та 0,0037 на кінець звітного року.), тому що сума оборотних активів є недостатньою для погашення поточних зобов’язань. Оскільки, показники платоспроможності вимірюють рівень фінансового ризику підприємства, тобто ймовірність його Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ банкрутства, то можна зробити висновок, що підприємство знаходиться на межі банкрутства. 8. Коефіцієнт швидкої ліквідності на початок звітного року склав 0,51, а на кінець звітного року 0,15. Бачимо, що підприємство не є ліквідним. На це вплинув той факт, що сума поточних зобов’язань перевищує суму оборотних активів, а потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. 9. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів на початок звітного року становив 6,92, а на кінець звітного року 0,075. За нормативами значеннями показник повиннен збільшуватися. В нашому випадку цей показник зменшується, це свідчить про негативні зміни. 10. Коефіцієнт автономії на початок звітного року становив 0,44, а на кінець звітного року 0,28. Показник характеризує частку власності самого підприємства в загальній сумі коштів, інвестованих в його діяльність. Цей коефіцієнт низький , підприємство фінансово не стійке і залежне від кредиторів. 11. Коефіцієнт співвідношення позикових та влсних коштів на початок звітного року становив 0,57 , а на кінець звітного року 1,78. Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів , тобто про зниження його фінансової стійкості. 12. Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу на початок звітного року становив 0,39 , а на кінець звітного року 0,43. Зростання цього показника – негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів. 13. Коефіцієнт реальної вартості ОЗ у майні підприємства на початок звітного року становив 0,83, а на кінць звітного року 0,84. Якщо коефіцієнт зменшиться до критичної величини (0,2 – 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати коштів для виправлення становища. 14. Коефіцієнт фінансової залежності на початок звітного року склав 2,25, а на кінець звітного року 3,57. Коефіцієнт фінансової залежності характеризує, Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу. Нормальним значенням коефіцієнта залежності вважається < 2; позитивною є тенденція зменшення показника. Керівництву варто виправити цю ситуацію. 15. Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу на початок звітного року склав 0,26, а на кінець звітного року 0,51. Чим вище значення коефіцієнта концентрації власного капіталу, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від кредиторів підприємство. Показник менший 1, а це означає,що власники не можуть повністю фінансувати своє підприємству. 16. Коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції на початок звітного року становив -10,32, а на кінець звітного року 17. Коефіцієнт зріс на 27,32. Збільшення коефіцієнту протягом звітного періоду свідчить про покращання результатів діяльності підприємства. 17. Коефіцієнт загальної оборотность капіталу на початок звітного року становив 0,15, а на кінець року 0,003. Це показує, що прибутковість капіталу за звітний рік знизилася у зв'язку з уповільненням оборотності капіталу і зменшенням його частки в загальній сумі активів. 18. Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу на початок звітного року становив 0,8 , а на кінець звітного року 0,025. Це свідчить про зниженні ефективність використання власні кошти. 19. Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів на початок звітного року становив 6,92, а на кінець звітного року 0,07. Цей показник характеризує кількість оборотів матеріальних оборотних коштів за звітний період. Зменшення показника означає зменшення обороту , тобто погіршення їх використання. 20. Коефіцієнт оборотності готової продукції на початок звітного року становив 0, а на кінець звітного року 1,43. Коефіцієнт зріс на 1,43. Зростання коефіцієнта означає збільшення попиту на продукцію підприємства. 21. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості на початок звітного року склав 182,06, а на кінець звітного року 18,01. Коефіцієнт знизився Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ на 164,05. скільки разів за рік обернулися кошти, укладені в розрахунки, тобто скільки разів ця заборгованість утворюється та погашається протягом року. Що більша кількість оборотів, то ліпше. 22. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Показник на початок звітного року склав 474,4, а на кінець звітного року 1,56. Коефіцієнт знизився на 472,85. Що свідчить про що означає зростання покупок у кредит. 23. Середній строк обороту кредиторської заборгованості. На початок звітного року показник склав 0,76, а на кінець звітного року 232,6. Показник зріс на 231,84. Це негативний аспект для підприємства, позитивним є зниження показника. 24. Коефіцієнт фондовіддачі ОЗ та інших необоротних активів на початок звітного року склав 0,18 , а на кінець звітного року 0,003. Коефіцієнт має досить низьке значення, що зумовлено незадовільною структурою та великим обсягом необоротних активів. 25. Коефіцієнт оборотності власного капіталу на початок звітного року склав 0,33, а на кінець звітного року 0,009. Що свідчить про зниження ефективность використання власних кошти. РОЗДІЛ 6 АНАЛІЗ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА НА ВИРОБНИЦТВО У процесі своєї виробничої діяльності підприємство проводить безліч фінансово-господарських операцій і постійно несе витрати, пов'язані з їх проведенням. Одні групи витрат безпосередньо пов'язані зі здійсненням конкретної операції (із конкретним об'єктом витрат), інші — мають загальний характер і необхідні для забезпечення функціонування підприємства в цілому. Document shared on www.docsity.com Downloaded by: yanet-666 (yanet.grichina95@gmail.com) Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. .ФН – 01.00.000 ПЗ Усі витрати — і матеріальні, і трудові, і фінансові — підприємство здійснює для забезпечення своєї виробничої діяльності. На підприємстві є такі види витрат: операційні витрати, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, інші витрати та податок на прибуток від звичайної діяльності (таблиця 6.1) Таблиця 6.1 Склад витрат підприємства за 2016-2017 рік Елементи витрат Сума, тис.грн Структура витрат, % 2016 2017 відхилен ня, (+,- ) 2016 2017 відхилен ня Операційні витрати 39430,5 88001,6 +48571, 1 42,42 51,19 8,77 адміністративні витрати 3964,9 6841,7 +2876,8 4,27 3,98 -0,29 витрати на збут 808,5 1979,5 +1171 0,87 1,15 0,28 Інші операційні витрати 48572,9 73371,2 +24798, 3 52,25 42,68 -9,57 фінансові витрати 99,4 503 +403,6 0,11 0,29 0,19 Інші витрати 35,8 1169,9 +1134,1 0,04 0,68 0,64 податок на прибуток від звичайної діяльності 50,2 49,6 -0,6 0,05 0,03 -0,03 Разом 92962,2 171916,5 +78954, 3 100 100 |