Інспектування дошкільних навчальних закладів. Інспектування дошкільних навчальних закладів Завдання інспектування днз. Вимоги до інспектора. Принципи його роботи
 Скачать 111.5 Kb.
|
|
Інспектування дошкільних навчальних закладів 1.Завдання інспектування ДНЗ. Вимоги до інспектора. Принципи його роботи. Основними завданнями інспектування є:здійснення контролю за дотриманням освітнього законодавства України;виявлення випадків порушення і невиконання законодавчих та інших нормативних актів, застосування, в межах своєї компетенції, заходів щодо їхнього припинення;аналіз причин, що лежать в основі порушень, та підготовка пропозицій щодо їхнього усунення або попередження;аналіз та експертна оцінка діяльності навчальних закладів, посадових осіб;інструктування посадових осіб щодо застосування діючих в освітній галузі норм і правил та надання їм рекомендацій стосовно організації діяльності в рамках діючого законодавства; вивчення стану функціонування системи освіти та її складових, виявлення позитивних і негативних тенденцій в їхньому розвитку та розробка на цій основі пропозицій щодо усунення негативних тенденцій і поширення досвіду управління освітньою галуззю;збирання інформації (під час інспекторських перевірок), її аналіз та нагромадження для підготовки проектів рішень;аналіз результатів реалізації законодавства України та інших нормативно-правових актів у галузі освіти з метою розроблення пропозицій і доповнень до освітнього законодавства та вжиття заходів щодо підвищення ефективності його застосування;організація та розроблення, в межах встановленої компетенції, нормативних актів інспекційно-контрольної діяльності. .Спеціалісти,які направляються на інспектування, повинні мати і предявити обєктам перевірки документи, що підтверджують їхні повноваження (наказ, вказівку, розпорядження, лист відділу освіти, копію плану-графіка здійснення перевірок), або підтвердити ці повноваження іншим способом (телефонограма, усне повідомлення про терміни та тематику інспекційних перевірки). Форми, види, тематика і терміни інспекційної перевірки відділу освіти мають бути узгоджені з райдержадміністрацією. Спеціалісти, які проводять перевірку, мають право отримувати статистичну та іншу потрібну інформацію, що має відношення до теми інспектування. Під час інспектування та після його завершення спеціалісти, що його проводять, здійснюють інструктування посадових осіб з питань, що стосуються теми перевірки. Відділ освіти районної державної адміністрації має право здійснювати інспектування діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів, розташованих на підпорядкованій йому території, у порядку інспекційного контролю з питань:здійснення державної освітньої політики;реалізації права громадян на отримання загальної середньої освіти; стану організації навчально-виховного процесу;діяльності керівників загальноосвітніх навчальних акладів;використання фінансових і матеріальних коштів відповідно до нормативів, за призначенням, вірогідності даних під час складання звітів про витрачання цих коштів; організації методичного забезпечення навчального процесу;реалізації затверджених навчальних планів і програм;дотримання статутів, правил внутрішньогорозпорядку загальноосвітніх навчальних закладів;поточного контролю успішності учнів;своєчасності надання окремим категоріям учнівської молоді та вихованцям пільг та окремих видів матеріального забезпечення, передбачених діючим законодавством;медичного обслуговування в навчальних закладах;організації харчування в навчальних закладах;інших питань в межах компетенції відділу освіти, що визначаються положенням про них. 1.Результати інспектування узагальнюються у формі одного з таких документів: аналітична довідка, довідка про результати перевірки, службова записка або доповідь про стан справ з питання, яке перевіряється. В цих матеріалах мають бути констатація фактів, їхня оцінка, висновки та пропозиції. До них мають бути додані копії документів, що підтверджують викладені в результатах інспектування факти та обгрунтовують зроблені висновки. 2.Види інспектування та підготовка до їх проведення. Інспектування у формі інспекційного контролю – це перевірка результатів діяльності навчальних закладів, їхніх посадових осіб з метою встановлення фактів виконання чи невиконання діючого освітнього законодавства, інших нормативних актів, у тому числі наказів, розпоряджень керівників та інших посадових осіб.Інспекційний контроль – це система спеціально організованих перевірок керівників навчальних закладів з використанням таких методів: документального контролю, обстеження, спостереження за фактичним станом справ, експертизи, анкетування, опиту учасників навчально-виховного процесу, контрольних зрізів знань та інших правомірних методів, що сприяють реалізації мети контролю та не суперечить засадам педагогічної й управлінської етики.3.Видами інспекційного контролю є: атестація навчальних закладів, планові перевірки, оперативні перевірки, моніторинг, аудит, фінансова ревізія. Атестація навчальних закладів освіти проводиться відповідно до затвердженого положення про неї.Планове інспектування здійснюється відповідно до затвердженого плану-графіка, який забезпечує періодичність та координацію і виключає нераціональне дублювання в організації перевірок. Оперативне інспектування здійснюється з метою встановлення фактів та перевірки інформації про порушення, вказані у зверненнях громадян та організацій, для урегулювання конфліктних ситуацій у взаєминах між учасниками навчально-виховного процесу. Моніторинг здійснюється спеціально створеною інфраструктурою, яка:веде постійний нагляд за нормованою діяльністю об?єкта інспектування;збирання, системний облік, обробку та аналіз, а також збереження, оновлення, нагромадження інформації для формування варіативного набору рішень стосовно об?єкта інспектування та вдосконалення нормативних і розпорядчих актів для ефективного управління якістю освіти. Аудит – це інспектування за запитом. Воно здійснюється з метою консультування посадових осіб без застосування до них заходів дисциплінарного впливу за результатами інспектування з метою встановлення чи визначення правомірності їхніх дій. Фінансова ревізія – перевірка фінансово-господарської діяльності закладів освіти, яка здійснюється особами, що мають для цього спеціальні повноваження. Інспектування шкіл може бути: - фронтальним: передбачає перевірку всіх сторін діяльності школи, оцінювання роботи педагогічного колективу, з'ясування передумов успіхів і причин недоліків у діяльності вчителів; - вибірковим: має на меті перевірку окремих ділянок роботи школи. До нього вдаються за потреби вивчення важливих конкретних питань, або тих, що незадовільно вирішуються; - тематичним: спрямоване на поглиблене вивчення, вирішення важливої проблеми певною групою шкіл. Основною формою державного контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності є державна атестація закладу, яку проводять не рідше одного разу на 10 років, у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України. 3.Перевірка навчально-виховної роботи в групах раннього віку. Обстеження організовується за віковими групами. Інспектор спостерігає педагогічний процес протягом дня: загальну організацію дітей, процеси режиму, ігри, заняття, трудову діяльність; оцінює їх вміння, організованість, поведінку; знайомиться з планом та обліком роботи; аналізує дитячі малюнки, ліплення, конструювання та ін.; розмовляє з вихователями та дітьми. Отримані враження дозволяють судити про виконання вихователем програми,, про підготовку його до цього дня, про правильність методики, про узгодженості в роботі обох вихователів групи. Обстеження у групі раннього віку слід починати з уточнення складу дітей, наявності різних вікових груп, правильності комплектування їх у відповідності з нормативними документами: «Статут дитячого садка», «Тимчасове положення про дошкільний дитячий заклад - ясла-садок, дотримання диференційованого виховання в даних підгрупах.Інспектору важливо з'ясувати дані про фізичний розвиток дітей (зміна ваги і росту, рухів), а також про поведінку, реакції на навколишнє. Необхідною є перевірка побудови режиму для дітей кожного вікового періоду: тривалість неспання і сну, послідовність сну і харчування; облік при цьому індивідуальних особливостей розвитку та стану здоров'я окремих дітей, знову прийнятих в ясла - садок; причини порушення, зміни або невиконання режиму. Важливо з'ясувати також, як в процесі режиму забезпечений правильний догляд дорослих за дітьми, яке ставлення до дітей з боку сестри, няні.Інспектору належить перевірити, як організовується годування маленьких дітей: місце, час, якість їжі, зміни в її складі відповідно до віку дітей; гігієна харчування, роль сестри та помічника вихователя; виховання початкових навичок самостійності і акуратності. Не менш важливо простежити проведення таких гігієнічних процедур, як умивання, переодягання дітей; прийоми, які використовують при цьому дорослі; виховання у дітей позитивного ставлення до цих процедур, стимулювання дитячої активності і самостійності. Інспектор з'ясовує, чи використовуються дорослими побутові процеси для спілкування з дитиною, підтримання в неї гарного настрою, розвитку мовлення та рухів. 4. Перевірка навчально-виховної роботи в дошкільних групах. інспектування виховної роботи - найвідповідальніша і найбільш важка частина перевірки, що вимагає високої педагогічної кваліфікації інспектора. Інспектування є дієвим засобом поліпшення виховної роботи, підвищення її ідейності, засобом удосконалення майстерності співробітників дитячого, саду, тільки в тому випадку, якщо інспектор глибоко проаналізує педагогічний процес, покаже його сильні і слабкі сторони, намітить конкретні заходи щодо подолання наявних недоліків. Відповідальною за всю роботу дитячого садка є завідуюча. Тому кожну перевірку, чи носить вона фронтальний або тематичний, характер, інспектор проводить в її присутності.Обстеження дитячого саду починається бесідою інспектора з завідуючою про завдання перевірки і початкового з'ясування стану роботи дитячого закладу. Завідуюча висвітлює роботу на день обстеження. Вона повідомляє про укомплектованості дитячого садка дітьми, про розподіл їх за групами, про відвідуваності; оцінює рівень педагогічної роботи по віковим групам; характеризує склад вихователів і обслуговуючого персоналу; повідомляє про підвищення їх ідейно-теоретичного рівня та ділової кваліфікації, про стан трудової дисципліни. Потім інформує про матеріальних умовах, про стан господарства, про свої труднощі. Таким чином, перша бесіда дає інспектору загальне уявлення про роботу установи, що перевіряється, а також первинний матеріал про діяльність завідуючої, знанні нею стану справи. Все це допоможе інспектору виділити в процесі обстеження найбільш важливі питання в житті даного дитячого садка. Обстеження організовується за віковими групами. Інспектор спостерігає педагогічний процес протягом дня: загальну організацію дітей, процеси режиму, ігри, заняття, трудову діяльність; оцінює їх вміння, організованість, поведінку; знайомиться з планом та обліком роботи; аналізує дитячі малюнки, ліплення, конструювання та ін.; розмовляє з вихователями та дітьми. Отримані враження дозволяють судити про виконання вихователем програми,, про підготовку його до цього дня, про правильність методики, про узгодженості в роботі обох вихователів групи. 5.Перевірка виховної та методичної роботи в ДНЗ з питань набуття зв’язків дошкільного досвіду зв’язку дошкільного закладу із школою. Обстеження організовується за віковими групами. Інспектор спостерігає педагогічний процес протягом дня: загальну організацію дітей, процеси режиму, ігри, заняття, трудову діяльність; оцінює їх вміння, організованість, поведінку; знайомиться з планом та обліком роботи; аналізує дитячі малюнки, ліплення, конструювання та ін.; розмовляє з вихователями та дітьми. Отримані враження дозволяють судити про виконання вихователем програми, про підготовку його до цього дня, про правильність методики, про узгодженості в роботі обох вихователів групи. Корисно зустрітися з учителем І класу і дізнатися його думку щодо готовності вихованців обстежуваного дитячого закладу до школи, подивитися їх зошити; намітити подальшу спільну роботу з метою закріплення і поглиблення сталої зв'язку, поліпшення підготовки дітей до шкільного навчання і, з іншого боку, перенесення деяких методичних прийомів, наочних посібників, які використовуються в дитячому саду, в І клас школи. Бесіди з завідуючою і вихователем дозволяють дізнатися зміст порад, що даються батькам щодо підготовки їх дітей до школи, наочне відображення цих консультацій в батьківському куточку. При відсутності зв'язку у обстежуваного дитячого садка зі школою інспектор сприяє його налагодженню через відділ народної освіти, допомагає встановити контакт з директором, з учителем молодших класів, намітити зміст і форми наступності між дитячим садком і школою. Для отримання більш повного уявлення про виховної роботи в кожній віковій групі і правильної оцінки її інспектор не може Обмежуватися лише перевіркою поточного дня: він вивчає план, облік, дитячі роботи, а також розмовляє з педагогом та завідуючої дитячим садом. Інспектор переглядає календарний план по кожній групі за 2-3 місяці. При цьому важливо звернути увагу на те, як намічається одночасно з усіма дітьми: ранкова гімнастика, заняття, рухливі ігри з правилами, спостереження, деякі види праці (старші групи), розваги. Треба розглянути їх утримання, відповідність вимогам «Програми виховання в дитячому садку», проаналізувати обсяг програмного матеріалу для даної вікової групи. Перевірка плану дасть можливість встановити дотримання послідовності повідомляються дітям проірамішх відомостей, умінь і навичок, поступового ускладнення їх і повторності, відповідність щодня намічуваних занять вимогам програми, простежити заплановану роботу з підгрупами та окремими дітьми, її зміст, а також відображення в плані різного виду ігор. Слід звернути увагу на якість планів - конкретні вони або схематичні. Так, наприклад, позитивним слід вважати план (конспект) заняття, де намічено програмне зміст, інструктаж дітям на початку заняття, послідовний його хід, методичні прийоми вихователя, імена дітей, яких передбачається викликати для відповіді, розповіді; посібники та матеріали. Або при введенні в план нового комплексу ранкової гімнастики послідовно перераховуються всі вправи; при плануванні господарського праці дітей конкретизуються завдання і організація дітей; при проведенні екскурсій розкривається вступна бесіда, зазначаються об'єкти спостереження, запитання до дітей і т. д. Необхідно перевірити відображення в плані керівництва сюжетно-рольовими іграми: включення в план вказівок про створення умов для гри, використанні різноманітних способів формування у молодших дітей вміння грати («поруч» і «разом»); прийомів і методів керівництва грою у старших групах (нагадування про цікаву прогулянці, екскурсії, підготовка атрибутів для гри, розмова про минулу ФУ). 6.Перевірка виховної та методичної роботи в ДНЗ: перевірка педагогічної документації. Інспектор переглядає календарний план по кожній групі за 2-3 місяці. При цьому важливо звернути увагу на те, як намічається одночасно з усіма дітьми: ранкова гімнастика, заняття, рухливі ігри з правилами, спостереження, деякі види праці (старші групи), розваги. Треба розглянути їх утримання, відповідність вимогам «Програми виховання в дитячому садку», проаналізувати обсяг програмного матеріалу для даної вікової групи. Перевірка плану дасть можливість встановити дотримання послідовності повідомляються дітям програмних відомостей, умінь і навичок, поступового ускладнення їх і повторності, відповідність щодня намічуваних занять вимогам програми, простежити заплановану роботу з підгрупами та окремими дітьми, її зміст, а також відображення в плані різного виду ігор.Слід звернути увагу на якість планів - конкретні вони або схематичні.Позитивним слід вважати план (конспект) заняття, де намічено програмне зміст, інструктаж дітям на початку аняттяя, послідовний його хід, методичні прийоми вихователя, імена дітей, яких передбачається викликати для відповіді, розповіді; посібники та матеріали. Або при введенні в план нового комплексу ранкової гімнастики послідовно перераховуються всі вправи; при плануванні господарського праці дітей конкретизуються завдання і організація дітей; при проведенні екскурсій розкривається вступна бесіда, зазначають- ся об'єкти спостереження, запитання до дітей і т. д.Необхідно перевірити відображення в плані керівництва сюжетно-рольовими іграми: включення в план вказівок про створення умов для гри, використанні різноманітних способів формування у молодших дітей вміння грати («поруч» і «разом»); прийомів і методів керівництва грою у старших групах (нагадування про цікаву прогулянці, екскурсії, підготовка атрибутів для гри, розмова про минулу гру).Важливо упевнитися в конкретності плану роботи з невеликими групами дітей - перерахування на нього завдань і змісту, посібників і матеріалів, форм організації дітей. За календарним планом можна простежити роботу з дітьми протягом дня. Розмовляючи з вихователем даної групи, інспектор знайомиться з тим, як він готується до складання плану: користування програмою дитячого садка, облік проведеної роботи, змін у складі дітей в умовах дитячого садка, пори року; досягнення єдиної лінії” в роботі двох вихователів, а також у впливі на дитину дитячого садка і сім'ї.Слід критично поставитися до підміни плану схемою, що призводить до формалізму в роботі. При ознайомленні з планом однокомплектного дитячого садка важливо з'ясувати ступінь урахування вихователем різновікового складу групи і відповідно з цим диференційоване планування занять, про - гучний, ігор. При порушенні цієї вимоги або ускладнення вихователя інспектор дає необхідну пораду або разом з вихователем складає план на найближчий час. 7.Перевірка інспектора роботи з батьками в ДНЗ. Документи, які підлягають аналізу: план роботи; діловий щоденник контролю; книга протоколів загальних батьківських зборів; книга протоколів засідань батьківського комітету, органів громадського самоврядування. Питання, які необхідно зясувати членам комісії: наявність персонального сайту; наявність матеріалів органів громадського самоврядування; наявність матеріалів щодо досвіду сімейного виховання; стан просвітницької роботи ДНЗ у пропаганді серед батьків психолого-педагогічних знань та здорового способу життя; роль батьківського комітету у вирішенні практичних питань, функціонування закладу; наявність матеріалу у групових батьківських куточках. Орієнтовні критерії оцінки роботи ДНЗ з батьками: впровадження сучасних підходів у роботі ДНЗ з батьками (залучення батьків до участі у педагогічному процесі; диференційований підхід до роботи з батьками вихованців; приорітетність родинного виховання; орієнтація та інтереси, потреби та запити сімї); систематичність, змістовність, реальність та конкретність планування роботи з батьками, раціональність поєднання різних форм роботи; виявлення та популяризація в ДНЗ позитивного досвіду родинного виховання; систематичність і правильність ведення іншої документації що стосується роботи з батьками. 8.Перевірка завідуючої ДНЗ організації дитячого харчування в ДНЗ. Відповідно до ст.. 35 Закону України «Про дошкільну освіту» організація та відповідальність за харчування дітей у державних та комунальних ДНЗпокладається на обласні, міські , районні та підпорядковані їм органи управління у сфері яких перебуває заклад. З метою організації раціонального харчування дітей у ДНЗ, визначення рівня його стану, своєчасного вжиття заходів щодо покращення якості органи управління освітою здійснюють систематичний контроль за організацією харчування дітей в ДНЗ. Вивченню підлягають різні питання, які дають можливість дати оцінку рівню організації харчування, зокрема: виконання норм харування в ДНЗ, якість харчування; організація харчування дітей пільгових категорій; правильність встановлення плати за харчування дітей різних категорій; робота щодо покращення матеріально-технічного забезпечення харчоблоків ДНЗ, систематичність, плановість проведення контролю за організацією харчування дітей в ДНЗ. Місцеві органи управління освітою вивчають стан організації харчування безпосередньо у ДНЗ під час проведення державної атестації ДНЗ ( це дає можливість комплексно вивчити стан організації харчування: перевірка проводиться 1 раз на 10 років, термін – від 3- 10 днів). Така перевірка ще може здійснюватись під час тематичної перевірки, що дає можливість скласти уявлення про стан організації харчування в ДНЗ , її тривалість може бути 3-5 днів. 9.Стилі керівництва в роботі інспектора. Успіх застосування того чи іншого стилю залежить від багатьох обставин:змісту задачі і термінів її розв'язання;особистості керівника;особливостей колективу і виконавця;специфіки «поточного моменту»;інші фактори. Види стилю:авторитарний )директивний)демократичний (колегіальний)ліберальний (поблажливий). Під стилем розуміється манера поведінки керівника стосовно підлеглих, що дозволяє вплинути на них і змусити робити те, що в цей час потрібно. Існують дві основні стильові шкали: шкала влади, діапазон якої простирається від повної демократії до абсолютної автократії. Тут розглядається ставлення керівника до своїх підлеглих як до суб'єктів управління; шкала переваг, на якій відбивається ставлення керівника до підлеглих як до об'єктів управління, авторитарний стиль - це поведінка керівника, який має достатній обсяг влади для нав’язування своєї волі підлеглим. Основними позитивними характеристиками керівника-автократа є: відданість, ризикованість, оперативність, настирливість тощо. Негативним у керівника-автократа є: надмірна централізація влади, свідоме обмеження контактів з підлеглими, нетерпімість до заперечень, формальне проведення нарад, перевищення меж законів, часте застосування адміністративних стягнень тощо. Демократичний стиль - це поведінка керівника який намагається не нав’язувати свою волю підлеглим, а створює клімат у колективі, де працівники мотивують себе самі до праці через потреби вищого рівня. Основними позитивними характеристиками керівника-демократа є справедливість, повага до підлеглих, турбота про них, делегування другорядних питань підлеглим, прислуховування до думок підлеглих, доведення вказівок підлеглим у вигляді пропозицій, порад і навіть прохань, інформування колективу про стан справ та перспективи розвитку організації тощо.Ліберальний стиль - це поведінка керівника, який надає своїм підлеглим майже повну волю у виборі завдань та контролю за ними. Основними позитивними характеристиками керівника-ліберала є: ввічливість, добродушність до підлеглих, готовність вислуховувати пропозиції і навіть критику підлеглих тощо. Негативним у керівника-ліберала є: відсутність ініціативи, очікування вказівок зверху, невпевненість, легкість впливу оточуючих, не 10.Перевірка роботи малокомплектного дошкільного закладу. При ознайомленні з планом малокомплектного дитячому саду важливо з'ясувати ступінь урахування вихователем різновікового складу групи і відповідно з дим диференційоване планування занять, про - гучний, ігор. При порушенні цієї вимоги або ускладнення вихователя інспектор дає необхідну пораду або разом з вихователем складає план на найближчий час. Перегляд обліку виховної роботи, якщо він правильно ведеться, переконує у виконанні щоденного плану, дає можливість бачити її результати: що діти засвоїли; як відповідали; як виконували запропоноване завдання; що і хто з дітей не зрозумів, не запам'ятав; як іде розвиток мовлення дітей; які прояви дітей в іграх, праці, їх взаємовідносини; труднощі і недоліки в роботі за день. Інспектор вимагає записів по суті (але небагатослівних), що відображають ступінь виконання плану, зміст дитячої діяльності, їх вчинки, результат проведеної роботи, короткий аналіз методичних прийомів. Критично слід оцінити формальні записи, так як вони не допомагають враховувати розвиток дітей, засвоєння ними програми, формування їх взаємовідносин, інтересів. Треба порадити вихователю розвивати здатність спостерігати за дітьми не тільки під час занять, але і в години їх самостійної діяльності; нагадати, що чіткі записи допомагають у складанні календарного плану на наступний період. 11.Перевірк організації та проведення консультацій методистом ДНЗ. Консультація – це порада фахівця щодо вирішення певного питання. Із багатьох форм методичної роботи в дошкільному навчальному закладі особливо міцно ввійшла в практику така форма, як консультування педагогів. консультації можуть бути за основними напрямами роботи всього колективу, за актуальними проблемами освітнього процесу, на замовлення вихователів тощо. Будь-яка консультація потребує від вихователя-методиста підготовки і професійної компетентності. Якщо консультації з пріоритетних завдань колективу відбиваються в річному плані закладу, то індивідуальні проводяться за необхідності, можуть виникати спонтанно, якість їхнього проведення в цьому випадку залежить від педагогічної майстерності й педагогічної інтуїції вихователя-методиста. при проблемному викладенні матеріалу формується проблема і вказуються шляхи її вирішення. При використанні частково-пошукового методу вихователь активно бере участь у висуванні гіпотез, складанні планів діяльності, самостійно вирішує проблему за допомогою підказок. Частіше за всього під час проведення консультацій використовується метод пояснення. Цей метод має позитивні якості, а саме: достовірність; економний добір конкретних фактів; науковість трактовки явищ, що розглядаються . Щоб стимулювати увагу вихователя і спонукати його слідкувати за логікою викладення, на початку консультації корисно сформулювати запитання. Запитання, звернені до педагога в процесі консультації, допомагають йому усвідомити свій досвід під кутом зору наукових висновків, висловлювати власні міркування, здогадки, формулювати висновки. Залежно від рівня кваліфікації педагога вихователь-методист визначає, чи можна залучати знання із досвіду, чи обмежитися власними роз’ясненнями. У процесі обміну досвідом між вихователем і вихователем-методистом, виявленні знань, аналізі конкретних ситуацій може використовуватися метод евристичної бесіди. Під час бесіди-консультації більш детально розкриваються окремі положення прочитаної методичної літератури, даються роз’яснення за тими питаннями, які більшою мірою цікавлять педагога, з’ясовується помилковість його думок і недоліки професійного досвіду, виявляється ступінь розуміння і засвоєння знань, здійснюється орієнтація на подальшу самоосвіту. Проте ефективність евристичної бесіди може бути досягнута за відповідних умов. Предметом бесіди краще обирати практично значуще, актуальне питання, яке потребує всебічного розгляду. Необхідно, щоб вихователь мав достатній запас теоретичних знань і професійного досвіду. Вихователь-методист повинен скласти основний план бесіди, що дозволяє йому чітко уявити, які нові знання отримає педагог і до яких висновків він дійде, доцільно чергувати висловлювання свої і вихователя. Евристична бесіда має на меті передачу нових знань, що потребують серйозної підготовки і продуманості всього ходу зустрічі. Під час консультації доцільно використовувати метод дискусії. За формою і змістом дискусія близька до методу бесіди. Вона також передбачає вибір важливої теми, що потребує всебічного обговорення, підготовки запитань для вихователя, висновку. Однак, на відміну від бесіди, у дискусії необхідна боротьба думок, постановка суперечливих запитань, кількість і зміст яких неможливо передбачити заздалегідь. Тому використання дискусії як методу потребує від вихователя-методиста високої професійної компетентності, педагогічної майстерності, культури, такту, уміння швидко орієнтуватися в обставинах, відслідковувати хід думок і настрій співбесідника. У свою чергу, педагог повинен володіти знаннями теорії і бажанням удосконалювати свою діяльність. 12.Специфіка аналізу проведення семінарів та семінарів-практикумів в ДНЗ. 13.Перевірка підготовки та проведення педагогічних рад в ДНЗ. Актуальність тем педрад, ведення документації. Педагогічна рада - це орган управління школою, головним завданням якого є створення дружного, працездатного педагогічного колективу. Основна місія педагогічної ради - забезпечення розвитку та функціонування закладу. Головою педради ДНЗ є завідувач. До складу пед. Ради ДНЗ входить завідувач, заступник завідувача з навчально-виховної роботи, вихователі-методисти, вихователі, практичні психологи, муз. Керівники керівники гуртків та інші спеціалісти також можуть входити голови батьківських комітетів, фізичні особи, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти за наявності ліцензій.педагогічна рада ДНЗ: оцінює результативність реалізації Державної базової програми та хід якісного виконання програми розвитку, виховання і навчання по кожній віковій групі; розглядає питання удосконалення організації навч.-вих.процесу у ДНЗ; визначає план роботи ДНЗ та педагогічне навантаження працівників; затверджує заходи щодо зміцнення здоровя дітей; обговорює питання підвищення кваліфікації пед..працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навч.-вих. Процес досягнень науки і передового пед.. досвіду; визначає щляхи співпраці ДНЗ з сімєю; затверджує план підвищення пед.. майстерності пед.. працівників; заслуховує звіти пед.. працівників, які проходять атестацію. Тематика засідань педради визначається наприкінці поточного навч. Року, виходячи із науково-методичної теми, що обрана колективом ДНЗ (Пісумки діагностування дітей ст..дош.віку; Результати адаптаційного періоду у групах раннього віку; Про організацію харчування; Хід атестації вихователів; про спільну роботу батьків і вихователів щодо формування у дітей культурно-гігієнічних навичок і т.д..) Перевіряється: Плани роботи. Книга протоколів засідань педагогічної ради. Матеріали проведення педагогічних рад закладу. З’ясувати:- склад педагогічної ради;- кількість засідань, що проводиться на рік;- тематику засідань;- рішення, що ухвалюються;- наявність наказів керівника на виконання рішень педагогічної ради;- стан контролю за виконанням рішень педагогічної ради.Зробити висновок щодо:- відповідності діяльності педагогічної ради, тематики її засідань вимогам законодавства про дошкільну освіту;- ролі зазначеного колегіального органу в управлінні ДНЗ 14.Перевірка роботи завідуючої: робота з кадрами дошкільного закладу. Стан забезпечення кадрами, необхідними для реалізації змісту дошкільної освіти. Документація та інші джерела, які підлягають аналізу: Штатний розпис ДНЗ;Книга обліку особового складу працівників;Особові справи працівників закладу;Протоколи атестаційної комісії;Трудові книжки працівників та книга обліку трудових книжок;Посадові інструкції працівників закладу. Питання, які необхідно зясувати членам комісії: Загальна кількість працівників і їх фахова освіта;Освітньо-кваліфікаційний рівень педагогічних працівників;кількість педагогічних працівників, які працюють без відповідної фахової освіти;стан забезпечення закладу медичними працівниками, наявність їх фахової освіти. Стан забезпечення обслуговуючим персоналом: Стан укомплектованості спеціалістами для забезпечення колекційної і лікувальної роботи (у закладах копенсуючого типу); Кількість педагогічних працівників, які мають педагогічні звання; Кількість працівників, які нагороджені державними та відомчими нагородами (орден, медаль, грамота); Співвідношення кількості педагогічних працівників, які мають у дошкільному навчальному закладі основне місце роботи та кількість педагогів, які здійснюють навчально-виховну роботу за сумісництвом; Співвідношення кількості педагогічних працівників пенсійного, перед пенсійного віку до загальної кількості педагогічних працівників, які працюють в ДНЗ; Наявність посадових інструкцій, їх зміст;; Плинність кадрів за період, який перевіряється. Зробити висновок (вивчити дані питання): Стан укомплектованості педагогічними працівниками, медичним та обслуговуючим персоналом; Рівень якісного складу педагогічних працівників; Відповідність базової освіти педагогічних працівників займаним посадам; Рівень стабільності кадрового складу; Причини високої плинності кадрів; відповідність змісту посадових інструкцій вимогам кваліфікаційних характеристик. Забезпечення умов для підвищення кваліфікації педагогічним працівникам. Стан атестації педагогічних працівників. Документи, які підлягають аналізу: Річний план роботи; Матеріали, щодо проведення атестації педагогічних працівників ( заяви, списки, їх характеристики, графік роботи атестаційної комісії), протокол засідання атестаційної комісії, перспективний план підвищення кваліфікації та проведення атестації педагогічних працівників, книга наказів, матеріали атестаційної комісії. : Питання, які необхідно проаналізувати членам комісії: Наявність нормативно-правової документації з проведення атестації педагогічних працівників;Наявність заходів, які спрямовані на підвищення педагогічної майстерності;Наявність планів та графік проходження курсів підвищення кваліфікації, стан їх реалізації за той період, що перевіряється;Стан виконання планів підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників;Стан роботи з атестації педагогічних працівників;Наявність наказів про організацію, хід, підсумки атестації та ознайомлення з ними педагогічних працівників;Наявність умов для підвищення кваліфікації шляхом самоосвіти. Висновки щодо: Дотримання вимог стосовно організації та проведення атестації педагогічних працівників; Рівень забезпечення умов підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 15.Перевірка роботи завідуючої: керівництво виховною та методичною роботою. На дошкільний навчальний заклад в сучасних умовах розвитку нашого суспільства покладаються дуже відповідальні соціальні завдання - навчати, виховувати і готувати до життя те покоління людей, праця і талант, ініціатива і творчість яких будуть визначати соціально - економічний, науково - технічний і моральний прогрес українського суспільства в новому столітті. Сучасні реалії, об'єктивні потреби вдосконалення освіти, виховання і розвитку обумовлюють необхідність різкого підвищення ролі та значення методичної роботи в дошкільному закладі, роблять науковий аналіз і практичне вдосконалення цієї роботи актуальною проблемою. «Методична робота - в дошкільному закладі - це цілісна, заснована на досягненнях науки і передового педагогічного досвіду система взаємопов'язаних заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного вихователя і колективу в цілому». Методична робота в дошкільному закладі містить цілісну систему заходів, спрямовану на підвищення кваліфікації та професійної майстерності педагогів, розвиток творчого потенціалу кожного члена педагогічного колективу, а відтак – на досягнення позитивних результатів освітнього процесу. Для цього методична служба:- систематично оновлює данні за розділами – інноваційні освітні технології,перспективний педагогічний досвід;- стимулює творчу самореалізацію педагогічних працівників; - проводить науково-методичні заходи, спрямовані на реалізацію фахового та особистісного потенціалу педагогів;- сприяє впровадженню інноваційних педагогічних технологій;; - вивчає, узагальнює і поширює перспективний педагогічний досвід;- діагностує і прогнозує результати освітнього процесу. Методична робота з педкадрами ґрунтується на результатах педагогічної діагностики, зміст і засоби реалізації цілей повинні узгоджуватися з ними, а контрольно-оцінювальна діяльність фіксує результати навчально-виховного процесу. Вихователем-методистом систематично здійснюється моніторинг навчально-виховного процесу. У графіку роботи методичного кабінету визначені дні та години для індивідуальних консультацій. Документи методичного кабінету зберігаються в установленому місці, ведуться чітко, охайно. У річному плані роботи дошкільного навчального закладу передбачені різні дієві форми роботи з педагогічними кадрами (консультації, семінари, семінари-практикуми, засідання круглих столів, методичних рад). Окрім цих традиційних форм роботи в дошкільному навчальному закладі організована робота творчих, пошукових, ініціативних груп, ділові ігри, дискусії, аукціони, педагогічні ринги. Вихователь-методист здійснює перевірку навчально-виховних планів, сіток, та затверджує їх, регулює видачу та повернення посібників та матеріалів за графіком роботи методичного кабінету. Завдання завідуючого та методиста дошкільного закладу полягає в тому, щоб виробити систему, знайти доступні і разом з тим ефективні методи підвищення педагогічної майстерності. Методичне забезпечення є найважливішою частиною підвищення кваліфікації педагогів. Воно покликане підтримувати нормальний хід освітнього процесу, сприяти його відновленню. У всіх випадках завдання методичної служби - створити таке освітнє середовище, в якій повністю буде реалізований творчий потенціал кожного педагога, всього педагогічного коллективу |