тести. 1. Назвіть фактори навколишнього середовища, що впливають на здоровя людини
Скачать 0.7 Mb.
|
9. Назвіть основні шляхи надходження шкідливих речовин в організм: Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 359-360. 1). Через центральну нервову систему *2). Через дихальні шляхи *3). Через шлунково-кишковий тракт 4). Через статеву систему 5). Через органи чуття 6). Через опорно-руховий апарат 7). Через ендокринну систему 8). Через ниркову систему *9). Через шкіру 10. Укажіть основні типи кумуляції шкідливих хімічних речовин в організмі людини: Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 367. 1). Матеріальний (біологічний) тип *2). Матеріальний (хімічний) тип 3). Матеріальний (фізичний) тип *4). Функціональний тип 5). Інформаційний тип 6). Біотичний тип *7). Змішаний тип 8). Поєднаний тип 9). Локальний тип 11. Перерахуйте основні джерела забруднення атмосферного повітря: Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 159-160. 1). Виверження вулканів 2). Водний транспорт 3). Стічні води промислового виробництва *4). Енергетичні та теплові установки *5). Викиди хімічного виробництва *6). Вихлопні гази автотранспорту та авіації *7). Нафтохімічна промисловість *8). Спалювання сміття 9). Біологічні забруднювачі 12. Перерахуйте основні джерела забруднення води: Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 178-179. 1). Викиди хімічного виробництва 2). Спалювання сміття *3). Водний транспорт *4). Стічні води хімічного та нафтохімічного виробництва *5). Атмосферні забруднювачі 6). Виверження вулканів 7). Атмосферний тиск та швидкість руху повітря 8). Вихлопні гази автотранспорту та авіації 9). Характер рельєфу місцевості Проміжний контроль рівня знань студентів 1. Які показники слід віднести до медичних показників стану здоров’я населення: Гігієна та екологія: Підручник. / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 231. *1) Захворюваність *2) Смертність *3) Дитяча смертність *4) Показники фізичного розвитку *5) Інвалідність 6) Рівень медичної допомоги 7) Спосіб життя 8) Соціально-гігієнічні показники 9) Психологічний мікроклімат 2. Які види здоров’я виділяють: Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 462. *1) Загальнопопуляційне здоров’я *2) Популяційне здоров’я *3) Індивідуальне теоретичне здоров’я *4) Індивідуальне фактичне здоров’я 5) Сімейне здоров’я 6) Дитяче здоров’я 7) Жіноче здоров’я 8) Чоловіче здоров’я 9) Здоров’я людей похилого віку 3. Дайте визначення поняттю “ індивідуальне теоретичне здоров’я”: Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 462. *1). Це стан повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції людини всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти 2). Це стан повного фізичного, психічного та душевного благополуччя 3). Це стан повної адаптації організму до змін денатурованого навколишнього середовища 4). Це стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і правильно функціонують 5). Це досягнення максимального рівня здоров’я і творчої працездатності протягом максимально подовженого індивідуального життя 6). Це стан організму, при котрому він здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції 7). Це стан організму, який характеризується врівноваженістю з біосферою і відсутністю будь-яких хворобливих змін 8). Це стан повного фізичного та психічного благополуччя, а також відсутність хвороб 9). Це процес збереження і розвитку оптимальної працездатності і соціальної активності 4. Дайте визначення поняттю “ індивідуальне фактичне здоров’я”: Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 462. *1). Це стан організму, при якому він здатний повністю виконувати свої соціальні та біологічні функції 2). Це стан повного фізичного, психічного та душевного благополуччя 3). Це стан повної адаптації організму до змін денатурованого навколишнього середовища 4). Це стан організму, коли всі частини нормально розвинуті і правильно функціонують 5). Це досягнення максимального рівня здоров’я і творчої працездатності протягом максимально подовженого індивідуального життя 6). Це стан організму, при котрому він здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні функції 7). Це стан організму, який характеризується врівноваженістю з біосферою і відсутністю будь-яких хворобливих змін 8). Це стан повного фізичного та психічного благополуччя, а також відсутність хвороб 9). Це процес збереження і розвитку оптимальної працездатності і соціальної активності 5. Як називається інтегральний індекс, який використовується для оцінки стану здоров’я населення? Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 469. *1). Індекс Полякова-Малінського 2). Індекс Кротова 3). Індекс Гончарука 4). Індекс Суботіна 5). Індекс Ебера 6). Індекс Петтенкофера 7). Індекс Ерісмана 8). Індекс Доброславіна 9). Індекс Марзеєва 6. Яка мінімальна кількість зон спостереження при вивченні впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення? Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 242. 1). 3 *2). 2 3). 1 4). 5 5). 4 6). 7 7). 10 8). 9 9). 8 7. За якими показниками повинні відрізнятись дослідна та контрольна зони спостережень? Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 234. 1). Кліматичними факторами 2). Географічним розташуванням 3). Кількістю населення 4). Структурою населення *5). Вмістом забруднювачів 6). Економічними чинниками 7). Соціальними чинниками 8). Умовами проживання населення 9). Видом діяльності населення 8. Які показники повинні бути однакові в дослідній та контрольній зонах спостереження? Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 234. *1). Кліматичні умови *2). Кількість населення *3). Структура населення 4). Вміст забруднювачів 5). Віддаленість від забруднюючих об’єктів *6). Географічне розташування *7). Економічні умови 8). Інтенсивність впливу досліджуваних факторів 9). Кількість сімей, що проживають 9. Які контингенти населення вважаються найбільш чутливими до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища? Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 242. *1). Діти *2). Люди похилого віку *3). Вагітні жінки *4). Жінки, що годують груддю 5). Військовослужбовці *6). Працівники шкідливих виробництв 7). Міські жителі 8). Жителі сільської місцевості 9). Студенти 10. Назвіть принципи гігієнічного нормування: Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 138. *1). Принцип пріоритету медичних показників 2). Принцип пріоритету санітарних показників *3). Принцип пороговості *4). Принцип розподілу об'єктів санітарної безпеки *5). Принцип диференціації біологічних відповідей 6). Принцип об'єднання об'єктів санітарної безпеки *7). Принцип відносності та періодичного перегляду нормативів * 8). Принцип агравації *9). Принцип лабораторного експерименту 11. Укажіть основні види впливу шкідливих чинників навколишнього середовища різного походження на організм людини: Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 135. 1). Індивідуальний *2). Комбінований 3). Популяційний *4). Поєднаний 5). Соматичний 6). Змішаний *7). Комплексний 8). Стохастичний *9). Роздільний 12. Назвіть основні типи комбінованої дії шкідливих чинників навколишнього середовища: Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 386. 1). Біотична дія *2). Адитивна дія (підсумування) *3). Більш, ніж адитивна дія (синергізм або потенціювання) 4). Конкурентна дія *5). Менш, ніж адитивна дія (антагонізм) 6). Змішана дія 7). Локальна дія 8). Узагальнена дія 9). Абіотична дія 13. Перерахуйте основні віддалені наслідки впливу хімічних чинників навколишнього середовища на організм людини: Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 332-346. 1). Локальна дія *2). Онкогенна дія *3). Мутагенна дія *4). Тератогенна дія *5). Ембріотоксична дія *6). Алергенна дія 7). Матеріальна дія 8). Фізіологічна дія 9). Інформаційна дія Кінцевий контроль рівня знань студентів 1. При оцінці фізичного розвитку хлопчика встановлено, що його маса тіла менша, ніж М - 2R за регіональними стандартами (таблиці регресії) за відсутності хронічної патології. До якої групи здоров’я відноситься хлопчик? *1). ІІ 2). ІІІ 3). IV 4). V 5). І 2. Дитина 6 років. За рік спостереження хворіла ГРВІ 2 рази по 8 днів. Фізичний розвиток задовільний. Визначте групу здоров'я: *1). I 2). II 3). III 4). IV 5). V 3. Дитина 9 років з діагнозом “хронічний тонзиліт” знаходиться на диспансерному обліку. За 1 рік спостереження було одне загострення захворювання. Фізичний розвиток задовільний. Загальний стан не порушений. Визначте групу здоров'я: *1). III 2). II 3). I 4). IV 5). V 4. В учня 4-го класу виявлено різко дисгармонійний фізичний розвиток. Хлопчик страждає на хронічний бронхіт у стадії компенсації. Протягом року гострими захворюваннями не хворів. До якої групи здоров’я він належить? *1). III 2). II 3). IV 4). I 5). V 5. Під час поглибленого щорічного медичного огляду в школяра, 9 років, встановлено: нормальний фізичний розвиток, міопія 1,5 Д. 3 рази на рік хворів на ГРВІ. З боку інших органів та систем відхилень не виявлено. До якої групи здоров’я необхідно віднести цього школяра? *1). II 2). I 3). III 4). V 5). IV 6. Дівчинка, 5 років, має середній рівень фізичного розвитку, маса тіла — М+1,9R, об’єм грудної клітки — М+1,6R, підшкірна жирова основа 1,2 см, кістяк тонкий, м’язова система середнього розвитку, ЖЄЛ та м’язова сила правої та лівої кисті відповідає віку дитини — М+0,9. Протягом року дівчинка хворіла на грип, гострий бронхіт, кір, гостру пневмонію. До якої групи за станом здоров’я слід віднести дівчинку? *1). II 2). IV 3). III 4). I 5). V 7. Під час медичного огляду в школяра, 14 років, виявлено хронічний холецистит, короткозорість слабкого ступеню, карієс, зниження вмісту гемоглобіну в крові, знижена працездатність. До якої групи здоров’я слід віднести школяра? *1). IV 2). I 3). V 4). II 5). III 8. У класі середньої школи навчається 38 школярів. Протягом року 4 чоловіки не хворіли зовсім, 8 хворіли один раз, 11 — двічі, 8 — тричі, 5 — 4 рази, 2 — 5 разів, 1 — 6 разів і 1 — 8 разів. Скільки учнів у класі належать до групи, що часто хворіють? *1). 9 чоловік 2). 2 чоловіки 3). 15 чоловік 4). 1 чоловік 5). 4 чоловіки. 9. До якої групи здоров’я слід віднести школяра, який страждає на ревмокардит у стадії субкомпенсації? *1). IV 2). III 3). I 4). II 5). V 10. Яка величина інтегрального індексу Полякова-Малінського свідчить про повне санітарне благополуччя навколишнього середовища? *1). 65-70% 2). 50-60% 3). 30-50% 4). 40-50% 5). 35-40% 11. Серед населення, що мешкає поблизу підприємства з виробництва пестицидів, динамічно підвищується рівень природжених вад розвитку, що проявляються центральним паралічем, ідіотією та сліпотою новонароджених. Сполуки якого забруднювача навколишнього середовища можуть зумовити розвиток даної патології.? *1). Ртуть 2). Залізо 3). Кадмій 4). Стронцій 5). Хром 12. За скаргами населення, яке проживає в районі розміщення виробничого об’єднання “Хімволокно”, були відібрані і досліджені проби атмосферного повітря на вміст забруднювачів. Який інтегральний критерій характеризує інтенсивність та характер сумісної дії усієї сукупності присутніх в атмосферному повітрі шкідливих домішок ? *1). Гранично допустиме забруднення 2). Гранично допустимий викид 3). Гранично допустима концентрація 4). Орієнтовно допустима концентрація 5). Показник забруднення 13. Внаслідок багаторічного забруднення навколишнього середовища викидами металургійного заводу на прилеглій житловій території міста сформувалася біогеохімічна провінція. За якою провідною ознакою можна надати їй гігієнічну оцінку? *1). Накопичення в ґрунті специфічних хімічних речовин 2).Підвищений рівень захворюваності населення 3). Погіршення якості продуктів рослинного походження 4). Обмеження умов санітарно-побутового водокористування 5). Забруднення атмосферного повітря 14. При визначенні впливу якості атмосферного повітря на здоров’я населення ураховують ступінь небезпечності забруднення атмосферного повітря. При якому ступені небезпечності забруднення атмосферного повітря можна очікувати зростання частоти специфічної та неспецифічної захворюваності, випадки гострого отруєння, підвищення смертності? *1). Дуже небезпечний 2). Слабко небезпечний 3). Помірно небезпечний 4). Небезпечний 5). Відносно небезпечний 15. При здійсненні моніторингу атмосферного повітря населених пунктів застосовують пости спостереження. Які пости спостереження дозволяють виявити зону впливу газоповітряної суміші, що викидається промисловим підприємством? *1). Підфакельні 2). Стаціонарні 3). Маршрутні 4). Опірні 5). Експедиційні 16. При лабораторному дослідженні повітря населеного пункту М. було встановлено, що концентрації деяких хімічних речовин перевищують ГДК в 5 разів. Які очікуються зміни у стані здоров’я населення? *1). Виражені фізіологічні порушення 2). Зміни по деяким функціональним показниками 3). Ріст специфічної і неспецифічної захворюваності 4). Гострі отруєння 5). Смертельні отруєння 17. При лабораторному дослідженні ґрунту сільськогосподарських угідь встановлено, що вміст суми ізомерів ДДТ дорівнює 2,2 мг/кг. Оцініть можливі наслідки для здоров’я забруднення ґрунту, якщо ГДК суми ізомерів ДДТ становить 0,1 мг/кг: *1). Підвищення загальної захворюваності та захворюваності по окремих нозологічних формах і групах хвороб 2). Мінімальні фізіологічні порушення 3). Суттєві фізіологічні порушення 4). Гострі отруєння 5). Хронічні отруєння 18. Для обробки ланів цукрового буряку протягом останніх двох років використовувалися хлорорганічні пестициди — хлорпінен і хлоркамфен. Під час лабораторного дослідження проб грунту з цих ланів було встановлено, що концентрація хлорпінену перевищує ГДК у 4 рази, концентрація хлоркамфену — у 6 разів. Які очікувані зміни в стані здоров’я населення може спричинити такий рівень забруднення ґрунту? *1). Виражені фізіологічні зрушення. 2). Гострі отруєння 3). Ріст специфічної та неспецифічної захворюваності 4). Хронічні отруєння 5). Мінімальні фізіологічні зрушення 19. На території міста відзначено підвищений рівень марганцю в атмосферному повітрі, питній воді та продуктах сільськогосподарського походження. Яка дія даних чинників на здоров’я населення? *1). Комплексна 2). Синергічна 3). Поєднана 4). Роздільна 5). Комбінована. 20. В атмосферному повітрі населеного пункту NN виявлено підвищені концентрації фотооксидантів. При трансформації якої хімічної сполуки утворюються ці речовини? *1). Диоксиду азоту 2). Диоксиду сірки 3). Диоксиду вуглецю 4). Чадного газу 5). Сірководню 21. При дії на організм людини атмосферного повітря, забрудненого поліхлорованими біфенілами, розвиваються різні клінічні ознаки. Які шкіряні прояви характерні при дії цих речовин ? *1). Коричнева пігментація 2). Фолікулярний гіперкератоз 3). Чорні плями 4). Кератоз підошов 5). Пухирці 22. У великих промислово розвинутих містах за певних умов може утворюватися фотохімічний туман. Які фотооксиданти реєструються в атмосферному повітрі при цьому ? *1). Пероксибензоїлнітрати 2). Бензол 3). Фенатрен 4). Сірчана кислота 5). Бензпірен 23. В сучасних промислово розвинутих населених пунктах на здоров’я людини впливають різноманітні комбінації атмосферних забруднень. Для яких з наведених комбінацій інгредієнтів встановлено ефект сумації біологічної дії? *1). Діоксид азоту + діоксид сірки + оксид вуглецю 2). Сірчана кислота + пил 3). Аміак + бензол 4). Ацетон + діоксид сірки 5). Фенол + циклогексан 24. Для поліпшення санітарного стану повітряного басейну важливу роль відіграє режим роботи двигуна автотранспорту. При якому режимі двигуна визначається найбільш високий рівень забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автотранспорту? *1). Холостий 2). Гальмування 3). Максимальний 4). Середній 5). Повільний Тема3 Вихідний контроль рівня знань студентів 1. Що таке внутрішньолікарняні інфекції? Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 618-619. *1). Вторгнення в макроорганізм мікроорганізмів в умовах лікувального закладу з подальшим розвитком хвороби 2). Це інфекції, що зумовлені переохолодженням людей в умовах виробничого середовища з подальшим її проявом після госпіталізації *3). Інфекційний стан якого дістав хворий у лікувальній установі 4). Це обов’язковий стан хворого після його реанімації *5). Це захворювання, що виникають внаслідок зараження у лікувальній установі незалежно від того, проявляються вони під час перебування хворого у лікарні чи вже після виписування 6). Це обов’язковий стан породіль 7). Це показник порушень правил дієтичного харчування 8). Таких інфекцій не буває *9). Це інфекції серед не госпіталізованого населення і, особливо, дітей та людей похилого віку 2. За яких умов ризик внутрішньолікарняних інфекцій зростає? Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 639-641. *1). Якщо у багатоліжковій палаті на 1 хворого припадає 4,6 м2 площі 2). Якщо у багатоліжковій палаті на 1 хворого припадає понад 12 м2 площі *3). Якщо коефіцієнт аерації лікарняної палати — 1:30 4). Якщо коефіцієнт аерації лікарняної палати — 1:80 5). Таких умов не існує *6). Якщо пацієнтів госпіталізують без поліклінічних обстежень *7). Якщо пацієнтів госпіталізують без проходження через приймальне відділення 8). Такі ризики не відомі *9). Якщо у операційній залі домінує витяжна вентиляція 3. За яких умов ризик внутрішньолікарняних інфекцій мінімізується? Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 629-632. *1). Якщо хворий лікується вдома *2). Якщо хворий виконує всі поради лікаря *3). Якщо мінімізується термін операції 4). Якщо хворий займається самолікуванням 5). Якщо хворий палить 6). Якщо хворий вживає алкогольні напої 7). Якщо людина вживає генетично модифіковані продукти 8). Якщо людина вживає рафіновану олію 9). Умов мінімізації не існує 4. Внутрішньолікарняні інфекції зумовлюють: Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 618-629. 1). Необхідність дострокової виписки госпіталізованих *2). Більший термін госпіталізації *3). Ускладнення основного діагнозу *4). Зростання кількості днів госпіталізації 5). Необхідність збільшення рівня заробітної плати лікарям 6). Економію лікарняного бюджету 7). Економію ліків та виробів медичного призначення *8). Зростання кількості лікарняних бюлетенів та днів непрацездатності 9). Необхідність збільшення тривалості відпусток медперсоналу 5. Дезобробка має такі види: Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 630-631. *1). Дератизація *2). Дезінсекція *3). Дезінфекція *4). Дезінфекція, дератизація, дезінсекція 5). Денатурація 6). Коагуляція 7). Флокуляція 8). Фільтрація 9). Преамонізація 6. Дератизація — це: Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 630-631. 1). Знищення мікробів 2). Знищення бактерій 3). Знищення вірусів *4). Знищення пацюків *5). Знищення мишей *6). Знищення гризунів 7). Санація повітря 8). Санація одягу 9). Санація колодязів 7. Дезінсекція — це: Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 630-631. 1). Заходи заради знищення вірусів 2). Санація колодязів 3). Санація ЛОР-органів 4). Ультрафіолетове опромінення *5). Знищення мух *6). Знищення комарів *7). Знищення комах 8). Благоустрій території лікарні 9). Різновид дератизації 8. Дезінфекція — це: Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 630-631. *1). Знищення збудників інфекцій *2). Знищення збудників заразних хвороб *3). Комплекс заходів, що спрямовані на знищення збудників інфекційних хвороб 4). Синонім дератизації 5). Синонім дезинсекції 6). Як така — не існує 7). Знищення гельмінтів 8). Знищення щурів 9). Санація повітря 9. Внутрішньолікарняні інфекції характеризуються такими моментами: Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 618-619. 1). Це хвороби побутового походження *2). Це клінічно виражене захворювання мікробного походження 3). Це профпатологія тваринників *4). Інфікування хворого відбувається у лікувально-профілактичному закладі 5). Хворіють тільки діти із втраченим імунітетом *6). Під час надання медичної допомоги може відбутися інфікування медичного персоналу 7). Хворіють тільки відвідувачі госпіталізованих родичів та колег *8). Симптоми цього інфекційного захворювання з’являються у різні терміни і навіть за межами лікарні після вибуття із стаціонару 9). З’являється стійкий імунітет, особливо при харчових отруєннях 10. Чому внутрішньолікарняні інфекції характеризуються поліетіологічністю та асоціацією внутрішньогоспітальних штамів? Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 618-622. *1). Тому що формування внутрішньолікарняних штамів є своєрідним для кожної лікарні 2). Вони не характеризуються поліетіологічністю, основний чинник — кишкова паличка *3). Тому що формування внутрішньолікарняних штамів є своєрідним для кожного лікарняного відділення 4). Вони не характеризуються поліетіологічністю, основний збудник — вульгарний протей *5). Тому що вірулентність проявляють навіть умовно патогенні бактерії 6). Від асоціації внутрішньогоспітальних штамів люди не хворіють, основний винуватець — стафілокок *7). Тому що багато збудників набули стійкості до дезінфектантів, особливо через порушення правил дезінфекції 8). Це не є притаманним для лікарняних інфекцій 9). Таке буває тільки при гіповітамінозах Проміжний контроль рівня знань студентів 1. Основні джерела внутрішньолікарняних інфекцій: Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 627-629. 1). Не існують *2). Хворі, медичний персонал, відвідувачі 3). Нераціональне харчування *4). Хірургічні інструменти та ін’єкційні препарати 5). Неадекватне харчування *6). Зонди та катетери *7). Білизна, посуд, їжа, предмети догляду за хворими 8). Протяги 9). Висока відносна вологість повітря лікарняних палат 2. Носіями (бацилоносіями) бувають особи: Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 628-629. *1). У яких інфекційний процес перебігає без клінічних проявів 2). Похилого віку *3). Що зовні здорові, проте в їхньому організмі збудник живе, розмножується, накопичується і виділяється в навколишнє середовище 4). Неповнолітні 5). Що не адаптовані до дискомфортного мікроклімату *6). Навіть здорові 7). Що зловживають алкогольними напоями 8). Що не загартовані до гострої погоди 9). Що не дотримуються режиму праці та відпочинку 3. Назвіть основні природні шляхи передачі внутрішньолікарняних інфекцій Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 629-630. 1). Транспортні *2). Пологи *3). Фекально-оральні *4). Аерозольні *5). Контактні 6). Виробничі 7). Санаторно-курортні 8). Спортивно-оздоровчі 9). Фізкультурно-оздоровчі 4. Назвіть основні штучні шляхи передачі внутрішньолікарняних інфекцій Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 629. *1). Ін’єкційний 2). Виробничий *3). Трансфузійний *4). Операційні втручання 5). Перепади барометричного тиску *6). Інгаляції *7). Інтубації 8). Ходьба 9). Сон 5. Специфічна профілактика внутрішньолікарняних інфекцій передбачає Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 630. *1). Активну імунізацію 2). Зростання рівня санітарної культури *3). Пасивну імунізацію 4). Зростання рівня медичних знань *5). Активно-пасивну імунізацію 6). Лекційну пропаганду 7). Перевірку рівня знань медперсоналу 8). Перевірку рівня знань хворих 9). Облік лікарняних бюлетнів 6. Неспецифічна профілактика внутрішньолікарняних інфекцій передбачає заходи Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 630. *1). Архітектурно-планувальні *2). Санітарно-технічні *3). Санітарно-протиепідемічні 4). Екологічні 5). Специфічні 6). Особливі 7). Будь-які 8). Позапланові 9). Специфічні та екологічні 7. З метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій стан здоров’я медперсоналу вивчається Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 630-631. 1). За показниками зросту та маси тіла кожного лікаря *2). За даними попередніх медичних оглядів 3). За віковими показниками *4). За даними періодичних медичних оглядів *5). За даними повсякденного контролю за станом здоров’я 6). За даними режиму праці та відпочинку 7). За рівнем кваліфікації та категорійності 8). У залежності від епідситуації 9). За бажанням 8. Щоб мінімізувати ризик внутрішньолікарняних інфекцій Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 620-623. *1). Необхідне глибоке догоспітальне обстеження пацієнтів 2). Можна здійснювати госпіталізацію без діагнозів *3). Необхідний розподіл та розташування пацієнтів за нозологічними ознаками 4). Краще здійснювати госпіталізацію без направлень поліклініки 5). Краще здійснювати госпіталізацію поза приймальним відділенням лікарні *6). Потрібне обґрунтоване рішення щодо оперативного втручання *7). Потрібне обґрунтоване призначення антибіотиків пацієнтам 8). Широко впроваджувати гіпноз 9). Такі ризики не існують 9. З метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій до заходів санітарно-протиепідемічного режиму відносять Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 630-631. 1). Контроль за станом атмосферного тиску та абсолютною вологістю повітря 2). Контроль за рівномірністю штучного освітлення у лікарняних палатах *3). Особисту гігієну персоналу *4). Особисту гігієну хворих *5). Якісну дезобробку 6). Сучасне меблювання службових кабінетів лікарні *7). Медичний контроль за станом здоров’я медперсоналу 8). Максимальне вживання газованих напоїв 9). Максимальне вживання пісних страв 10. До основних заходів із підвищення стійкості людини до внутрішньолікарняних інфекцій відносять Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. 629-632. 1). Зростання інтелекту пацієнтів 2). Телебачення 3). Кінофікацію 4). Дискусії *5). Раціональне харчування *6). Планову імунізацію *7). Екстрену імунізацію 8). Гемодіаліз 9). Електрофорез Кінцевий контроль рівня знань 1. За останні 50 років збудники внутрішньолікарняних інфекцій Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. — К.: Здоров’я, 2003. — С. . 1). Не змінились 2). Можна передбачити *3). Набули асоціації та поліетіологічності 4). Витіснені кишковою паличкою 5). Зникли 2. Більш ймовірним ризик внутрішньолікарняних інфекцій *1). У оперованих осіб похилого віку 2). У спортсменів 3). У фізкультурників 4). У новонароджених, що згодовуються материнським молоком 5). У пацієнтів, що відвідують фотарії та солярії 3. Для санації повітря лікарняних приміщень доцільно використовувати *1). Бактерицидні ультрафіолетові лампи 2). Еритемні ультрафіолетові лампи 3). Люмінесцентні лампи 4). Лампи розжарювання 5). Безтіневі лампи 4. Для досягнення надійної санації повітря лікарняних приміщень ультрафіолетовими променями необхідно 1). Одночасно вмикати ультрафіолетові бактерицидні лампи із мікрохвильовими випромінювачами *2). Щоб енергія випромінювання склала 1,5-6,0 мк Вт/м2 при світловому коефіцієнті 1:4, 1:5 та відносній вологості повітря 40-70 % 3). Поєднувати бактерицидні лампи із еритемними 4). Влаштовувати припливну вентиляцію 5). Використовувати герметичну освітлювальну арматуру 5. Санація повітря приміщень лікарень ультрафіолетовими бактерицидними лампами буде ефективною, якщо 1). У повітрі з’явиться запах озону 2). У повітрі зменшиться вміст вуглекислоти *3). Ступінь ефективності — 80%, а коефіцієнт ефективності санації — не менше 5 4). Не буде аеробів 5). У повітрі не буде антропотоксинів 6. Які заходи та засоби найбільш дієві у справі профілактики внутрішньолікарняних інфекцій 1). Архітектурно-планувальні і тільки 2). Законодавчі та адміністративні 3). Досить санітарно-протиепідемічних 4). Медичні заходи і тільки *5). Архітектурно-планувальні, адміністративні, санітарно-протиепідемічні, медичні тощо 7. В умовах лікарень стерилізації підлягають *1). Вироби, що дотикаються до раневої поверхні, що контактують із кров’ю, ін’єкційні препарати тощо 2). Дверні ручки та поручні сходових маршів 3). Тільки руки хірургів 4). Іноді халати 5). Світильники 8. В умовах лікарень дезінфекції підлягають 1). Ін’єкційні препарати та білизна *2). Практично усі приміщення, інвентар, санітарно-технічне устаткування тощо 3). Тільки одяг медперсоналу 4). Тільки руки санітарок 5). Як мінімум — сестринські пости 9. Найбільш надійною забудовою лікарняних споруд у розумінні профілактики внутрішньолікарняних інфекцій є: *1). Децентралізована (павільйонна) 2). Централізована 3). Змішана 4). Комбінована 5). Вільна 10. На території інфекційної лікарні мають бути виділені зони *1). “Чисті” та “брудні” 2). Рекреаційні 3). Фізкультурні 4). Реабілітаційні 5). Суворого режиму Тема 3 |