неврология. 1 модуль неврология. 1. Опишіть класифікацію чутливостіИммерсивное средство чтения
 Скачать 50.59 Kb.
|
|
1 Пара 1.Опишіть класифікацію чутливостіИммерсивное средство чтения Розрізняють чутливість загальну (просту) і складну. Загальну поділяють на екстероцептивну, або поверхневу (шкіра і слизові оболонки), пропріоцептивну, або глибоку (м’язи, зв’язки, суглоби), та інтероиептивну (внутрішні органи). До поверхневої чутливості відносять тактильні (відчуття дотику), больова (відчуття болю), температурна (відчуття холоду чи тепла) чутливість та інші види, які рідко досліджуються в клініці. Глибока чутливість включає: м язовосуглообову чутливість (батіестезію) -відчуття, в основі якого лежить розпізнавання пасивних рухів у суглобах; вібраційну чупьшвість (сейсмоестезія); відчуття маси; відчуття тиску; кінестетичну чутливість (відчуття руху шкірної складки). 2.Опишіть хід поверхневого та глибокого шляхів чутливості Поверхнейвий хід:Клітини 1 нейрона містяться в спінальних гангліях (спинномозкових вузлах). Периферичні відростки цих клітин (дендрити), шо переносять чутливий імпульс від периферичних шкірних рецепторів, проходять через гілки периферичних нервів, їхні стовбури, нервові сплетення і досягають спинномозкових вузлів. Центральні відростки (аксони) клітин спинномозкового вузла, проходячи в напрямку до спинного мозку. Клітини 2 нейрона містяться в задніх рогах спинного мозку, аксони2 нейрона здійснюють перехрест у передній білій спайці спинного мозку, переходять на протилежний бік і потрапляють переважно в бічний канатик протилежної половини спинного мозку, формуючи в його передньобічній частині бічний спинно- мозково-таламічний (спіноталамічний) шлях. Клітини 3 нейрона розміщуються в таламусі. їхні аксони утворюють таламо-кірковий шлях, шо проходить через задню третину задньої ніжки внутрішньої капсули, променистий вінець і закінчується в задній центральній звивині Глибокий шлях:Клітини 1 нейрона локалізуються в спинномозкових вузлах. їхні дендрити закінчуються на периферії, в рецепторах м’язів, сухожилків, суглобів. Нервові імпульси, що виникає у рецепторах йде у відцентровому напрямку гілками, потім стовбуром периферичного нерва, далі -через нервове сплетення, із якого формується цей нервовий стовбур, і досягають спинномозкового вузла, розмішеного на задньому чутливому спинномозковому корінці. У спинномозковому вузлі імпульс переходить з дендрита псевдоуніполярної клітини на її аксон. Аксони у складі задніх корінців заходять у спинний мозок. Клітини 2 нейрона розмішені в ядрах Голля і Бурдаха довгастого мозку, аксони 2 нейрона утворюють бульбо-таламічний шлях, волокна якого формують перехрестя у міжоливному шарі довгастого мозку. Після перехрестя волокна 2 нейрона глибокої чутливості займають у межах мосту медіальне положення шодо латерально розмішеного спинномозково-таламічного шляху. У ділянці мосту бульбо-таламічний шлях приєднується до волокон спинномозково-таламічного шляху, утворюючи присередню петлю. У ніжках мозку загальний чутливий ш л ях розташовується в ділянці покрівлі над чорною речовиною. Трохи змішуючись назовні від середньої лінії, присередня петля закінчується у бічних вентральних ядрах таламуса. Тіла 3 нейрона містяться у вентральному ядрі таламуса, його аксони утворюють таламо-кірковий шлях, який проходить через внутрішню капсулу (у задній третині задньої ніжки), променистий вінець і закінчуються в зацентральній та верхній тім’яній звивинах. 3.коротко дайте характеристику типам розладів чутливості Розрізняють наступні типи чутливих порушень: 1.Периферійний тип виникає при ураженні дендритів І нейрону всіх видів чутливості. 1)Мононевральний - при ураженні одного периферійного нерва 2)Поліневральний - при множинному, часто симетричному ураженні периферійних нервів. 3)Задньокорінцевий - при ураженні заднього чутливого корінця спинного мозку або при одночасному ураженні і корінця, і міжхребцевого чутливого ганглія. 2.Сегментарний тип чутливих розладів буває при ураженні чутливих волокон на рівні сегмента спинного мозку, а,отже, при ураженні між хребцевого ганглія задніх корінців, задніх рогів, передньої білої спайки. 1)Сегментарно-корінцевий підтип буває при ураженні заднього корінця або при одночасному ураженні і корінця і міжхребцевого чутливого ганглія 2)Сегментарно-дисоційований підтип спостерігається при ураженні задніх рогів спинного мозку та передньої сірої спайки. 3.Провідниковий тип. Він виникає при ураженні чутливих провідників тобто tr. spinothalamicus, шляхів Голя і Бурдаха, tr.bulbothalamicus, медіальної петлі та tr. thalamocorticalis в межах спинного та головного мозку. 4.Коротко дайте характеристику видам розладів чутливості До суб’єктивних розладів належать парестезії та біль: 1)Парестезія це відчуття повзання мурашок, холоду, жару, оніміння, поколювання, шо з'являються без впливу подразника. 2)Болі, больові відчуття можуть виникати при подразненні патологічним процесом чутливих аналізаторів на любому рівні (від рецепторів до кори). Об’єктивні розлади чутливості поділяють на кількістні та якісні. 1)До кількісних належать: анестезія - повна втрата того чи іншого виду чутливості, гіпестезія - пониження того чи іншого виду чутливості, гіперестезія - підвищенна чутливість до різних видів подразнень 2)Якісні розлади поверхневої чутливості з ’являються внаслідок спотворення змісту сприйнятої інформації. До них належать: гіперпатія - відхил чутловость яке характеризується висоиким порігом збудливості, тривала післядія, неприємний тон відчуття. дисоціація - порушення одиноких видів чутловості при збереженні інших, поліестезія - поодиноке подразнення яке сприймається як множинне, дизестезія - відхил чутливость при якому відчуття не відповідає типу подраздника, синестезія - сприйняття подразнення не тільки в місці його нанесення, але й в інших місцях, алохейрія - відчуття подразнення в симетричній ділянці. 5.Опишіть симптоми таламічного синдрому Ураження таламуса, який є своєрідним колектором усіх видів чутливості, проявляється порушенням усіх видів чутливості (геміанестезія) на протилежному шодо патологічного вогнища боці. При цьому увагу привертає переважання розладів глибокої і тактильної чутливості. Ураження таламуса може зумовити виникнення в протилежній частині тіла геміалгій. Унаслідок порушення чутливості виникає сенситивна геміатаксія. Одночасно можуть виявлятися мимовільні рухи за типом псевдоатетозу із характерним симптомом таламічної руки. 6.Опишіть синдром Джексонівської сенсорної епілепсії Це вид малого судомного нападу, який характеризується тим, що тонічна та клонічна фази обмежуються певною групою м'язів і лише в деяких випадках і відбувається генералізація нападу за типом великого судомного, на одному боці тіла судоми інтенсивніші. 7.Опишіть синдром задньорогового ураження Синдром задньорогового ураження проявляється на боці ураження розладами чутливості за сегментарно-дисоційованим типом, тобто порушується больова і температурна чутливість, а тактильна і глибока зберігається. Розлади відчуття супроводжує тупий розлитий, нечітко локалізований біль. Втрачаються відповідні сухожилкові та періостальні рефлекси. 8.Укажіть локалізацію вогниша подразнення при пароксизмальному розвитку парастезій у лівій руці зі збереженням свідомості. Локалізація подразнення в променевого, ліктьового та медіального нервів,подразнення постцентральної звивини (як варіант джексонівської епілепсія) 9.У хворого відсутня поверхова чутливість на правій руці та частини тіла. Де розташоване патологічне вогнище? Постцентральна звивина або променевий вінець або внутрішня капсула. 10.У хворої парастезії в дистальних відділах кінцівок (симптоми шкарпеток, рукавичок). Вкажіть локаліізацію вогнища Розлади чутливості виникають в дистальних відділах периферичних нервів. 2 ПАРА 1.Опишіть анатомію кірково-м 'язового (пірамідний) шляхуИммерсивное средство чтения Пірамідний шлях починається від клітин Беца, аксони клітин Беца у вигляді пірамідного шляху проходять через променистий вінець далі через внутрішню капсулу, займаючи передні дві третини її задньої ніжки, далі через ніжки мозку, вароліїв міст, довгастий мозок, де утворюють піраміди. На межі довгастого і спинного мозку волокна здійснюють перехрест. Перехрещені волокна направляються в боковий канатик протилежної половини спинного мозку, утворюючи кірково-спинномозковий боковий шлях. Неперехрещені волокна йдуть в передніх канатиках спинного мозку, утворюючи кірково-спинномозковий пердній шлях. Обидва види волокон (перехрещені та неперехрещені) закінчуються у передніх рогах спинного мозку посегментно, волокна бокового кірково-спинномозкового шляху іннервують м’язи кінцівок, а волокна переднього кірково-спинномозкового шляху - м’язи шиї, тулуба та промежини. 2.Опишіть властивості центрального та периферичного парезів. Їх різницю Центральний парез виникає внаслідок виключення гальмівних впливів кори головного мозку на сегментарний апарат спинного мозку, це сприяє підвищенню рефлекторної збудливості периферичного мотонейрона, звільненого від регулювальних центральних впливів, розгальмуванню рефлекторних дуг на рівні сегментарного апарату та розвитку спінальних автоматизмів. Основні симптоми центрального парезу : 1) підвищення сухожилкових і періостальних рефлексів (виникає гіперрефлексія). 2) спастичне підвищення м’язового тонусу, яке охоплює переважно м’язи-згиначі й привідні м’язи верхньої кінцівки та м’язи-розгиначі й відвідні м’язи нижньої кінцівки, формування пози Верніке - Манна. 3) пригнічення поверхневих (підошвових і черевних) рефлексів, фізіологічне виникнення яких пов’язане із формуванням пірамідних шляхів, що з ’єднують відповідні сегменти спинного мозку із руховою ділянкою кори головного мозку. 4) поява патологічних стопних згинальних і розгинальних рефлексів (при ураженні пірамідного шляху) або рефлексів орального автоматизму. 5) поява клонусів стопи, наколінка, кисті. Периферичний парез виникає при ураженні II (переферичного) мотонейрона на будь-якому рівні (передній ріг, передній корінець, сплетення або периферичний нерв), шо призводить до переривання рухового кірково-м’язового шляху та розриву еферентної ланки сегментарної рефлекторної дуги. Основні симптоми переферійного парезу: 1)гіпорефлексія або арефлексія на рівні ураження; 2)м’язова гіпотонія 3)розвиток атрофії в паралізованих м’язах, зумовлений відсутністю трофічних впливів. 4) виникнення фібрилярних посмикувань м’язів через подразнення тіл периферичних мотонейронів у передніх рогах спинного мозку або рухових ядрах черепних нервів. 5)розвиток реакції переродження або дегенерації, яка проявляється змінами реакції на електричний струм уражених нервів і м’язів, що ними іннервуються. 3.Опишіть анатомію кірково-нуклеарного (пірамідний) шляху Кірково-нуклеарний шлях починається в нижній третині передньої центральної звивини, проходить через променистий вінець, коліно внутрішньої капсули, направляється до мозкового стовбура, де закінчується у ядрах черепних нервів. Підходячи до ядер волокна шляху здійснюють неповне надядерне перехрестя. 4.Опишіть різницю спастичного та пластичного підвищення тонуса м 'язів. (Баллов: 3/5) при статичному типу підвищення тонуса м'язів якщо відпустити кінцівку в якійсь фазі руху, то вона поступово займе своє початкове положення (синдром складного ножика), а при пластичному типі кінцівки при їх згинанні застигають в доданому їм положенні (синдром воскової фігуги) 5.Опишіть класифікацію рефлексів Рефлекс - це відповідь організму на подразнення, яка реалізується за допомогою нервової системи. Залежно від розташування рецепторів рефлекторної дуги розрізняють: 1 )Екстероцептивні рефлекси, що виникають у відповідь на подразнення рецепторів поверхні тіла; 2) Пропріоцептивні рефлекси, що виникають у відповідь на подразнення рецепторів м'язів, сухожиль і суглобів; 3)Вісцероцептивні рефлекси, що виникають у відповідь на подразнення рецепторів внутрішніх органів. В клінічній практиці рефлекси ділять за місцем розташування рецепторів на: 1) поверхневі (шкірні, зі слизових оболонок) 2)глибокі (сухожильні, періостальні, тобто рефлекси на розтяг м’язів) 6.Опишіть (коротко) типи ураження рухової системи - корковий, провідниковий, сегментарний та периферичний. 1. Периферійний тип - спостерігається при ураженнях одного або декількох периферійних нервів та сплетень а)мононевритичний проявляється випадінням чутливості в зоні інервації будь-якого периферійногот нерва б)поліневричний - виникає при множинному симетричному ураженні нериферійних нервів і проявляється чутливими розладами в дистальних відділах кінцівок у вигляді “шкарпеток”, “рукавичок” в)плексалгічний – виникає при ураженні сплетення, при цьому чутливі розлади локалізуються в зоні інервації сплетення 2. Сегментарний тип - виникає при ураженні чутливих волокон на рівні сегменту спинного мозку і чутливі випадіння набувають вигляду поперечних смуг на тулубі і поздовжніх на кінцівках а)сегментарно-корінцевий – коли уражені задні корінці і спинномозкові вузли, а тому в відповідних сегментах випадають всі види чутливості б) сегментарно-дисоційований – коли уражені задні роги або передня біла спайка та в сегменті випадає больова і температурна чутливість при збереженні тактильної 3. Провідниковий - виникає при ураженні чутливих провідників в межах спинного й головного мозку, спіноталамічного шляху, шляхів Голя і Бурдаха, медіальної петлі, таламокоркового шляху, кори). При цьому типі чутливість випадає від певного рівня ураження зверху донизу 4. Кірковий - виникає при ураженні моторних зон головного мозку. При цьому типі спостерігається параліч (повна відсутність можливості виконання цілеспрямованих довільних рухів), в окремих випадках розвивається парез (часткове зменшення об'єму та сили рухів) 7.Опишіть синдром Джексонівської моторної епілепсії Джексонівська епілепсія виникає при можливому внутрішньочерепному об’ємниому процес (пухлина, кіста, субдуральна гематома, аневризма судин мозку). Напад відбувається через подразнення передцентральної звивини періодично виникають бурхливі розряди, які у вигляді потоку імпульсів спрямовані по аксонах центрального нейрона і збуджують периферичний мотонейрон, що призводить до судомних скорочень м’язів відповідно до вогнища подразнення в корі. Судоми мають переважно клонічний характер, напад триває кілька хвилин, хворий притомний. . 8.Опишіть синдром внутрішньої капсули при ураженні внутрішньої капсули визначаєються такі симптоми на протилежному боці від ураження: -геміплегія -геміанестезія -геміанопсія 9.У хворого виникають періодичні судомні посіпування правої руки, які потім поширюються на праву ногу. Свідомість при цьому хворий не втрачає. Який синдром у хворого? Де локалізується патологічне вогнище? Джексонівська моторна епілепся, локалізується вогниже у ділянці центральної борозди головного мозоку. 10.Визначте рівень ураження і структури за наявності зниження м'язової сили у правій нозі, зниження колінного та ахіллового рефлексів, вираженої атрофії м’язів правого стегна та гомілки, м'язових посіпувань у правій нозі, які періодично виникають. Чутливих порушень немає.Иммерсивное средство чтения Ураження локалізоване в кортикоспинальному шляху внутрішньої капсули зліва 3 ПАРА 1.Анатомічні структури ЕПСИммерсивное средство чтения Екстрапірамідна система це сукупність структур центральної нервової системи, які беруть участь в керуванні мимовільними рухами, підтримці м'язового тонусу й пози. Екстрапірамідна система складається з наступних структур: хвостате ядро, бліда куля, огорожа, амігдала, шкарлупа,інтерстиціальне ядро, ядра вестибулярного апарату, червоне ядро, чорна субстанці, ретикулярна формація, мозочок; премоторна ділянка кори. 2.Моторні прояви синдрому паркінсонізма Моторними проявами хвороби Паркінсона є : -тремор в пальцях кисті і іноді у нижній щелепі. Тремор виникає у спокої, відрізняється ритмічністю, малою амплітудою і малою частотою. -гіпокинезія - це стан недостатньої рухової активности организма -м'язова ригидність - відсутність реакції м'язів на стимули -постуральна нестійкість - порушення при якому виникають труднощі в утриманні рівноваги в певній позі або при зміні пози тіла. 3.Немоторні прояви синдрому паркінсонізма Немоторними проявами хвороби паркінсона є: коливання артеріального тиску, труднощі з сечовипусканням, вегетативні розлади, порушання обміну речовин і як наслідок кахексія, тривога, панічні атаки, галюцинації, сомноленція, синдром неспокійних ніг(актазия), гіпер або гіповентиляція, паніяні атаки. 4.Описати гіперкінетично-гіпотонічні синдроми Гтеркінетично-гіпотонічний синдром виникає при пошкодженні паллідума, а саме блідої кулі та чорної речовини. Основним проявом цього синдрому є гіперкінези: 1)автоматичні насильницькі мимовільні рухи, що перешкоджають виконанню цілеспрямованих рухів і супроводжуються зниженням м’язового тонусу 2)гіперкінези стовбурового рівня: тремор, міоклонії, тики, спастична кривошия, лицевий параспазм; 3) гіперкінези підкіркового рівня: хорея, атетоз, гемібалізм, торзійна дистонія: 4)міоклонус-епілепсія, епілепсія Кожевнікова 5.Опишіть основні синдроми ураження мозочка Cтaтико-локомоторна атаксія виникає при ураженні черв’яка мозочк а і проявляється в основному розладами стояння і ходи. Динамічна атаксія виникає при пошкодженні в основному півкуль мозочка. При ній порушується виконання різноманітних довільних рухів кінцівками. Сенситивна атаксія виникає при пошкодженні шляхів глибокої чутливості. (наприклад, при сифілісі нервової системи або при недостатності вітаміну B12 – фунікулярному мієлозі). Для неї характерно посилення атактичних проявів в темряві, коли знімається контроль за рухами зорового аналізатора. Кіркова атаксія виникає при ураженні лобної і скроневої ділянки мозку або шляхів, які з’єднують ці ділянки мозку з мозочком. Клінічно це проявляється порушенням стояння – астазія та ходи – абазія (не можливість ходити). Всі прояви цієї атаксії виявляються на протилежному щодо осередку ураження боці. Вестибулярна атаксія виникає при пошкодженні вестибулярного аналізатора. При ній порушується рівновага тіла, під час ходи хворий відхиляється в сторону ураженого лабіринту. Характерно системне запаморочення, нудота, а також горизонтально-ротаторний ністагм. На боці ураженого лабіринту може порушуватися слух. 6.Які особливості має тремор при мозочкових порушеннях та при паркінсонізмі Тремор при паркінсонізмі - тремор спокою, характеризується тим, що виникає в м'язах, що перебувають у стані відносного спокою, зникає при русі Тремор при мозочкових порушеннях - інтенційний тремор ,характеризуються тим, що підсилюється при виконанні дій, пікове підсилення тремору натає при досягненні цілі руху 7.Особливості підвищення пластичного тонусу Для підвищення пластичного тонусу характерним є те що відбувається рівномірне охоплення всіх м'язів, при пасивних рухах визначається рівномірний опір м'язів розтяганню, повторні пасивні рухи нерідко приводять до посилення тонусу м'зів у кінчівках. 8.У хворого клінична картина характеризується швидкими безладними мимовільними рухами з вираженим локомоторним ефектом, виникає в різноманітних частинах тіла як у стані спокою, так і під час довільних рухів. Назовіть основний синдром У хворого синдром хореїчного гіперкінезу. 9.У хворого має місце тремор, тиха мова, мікрографія. Який синдром можна запідозрити? Перелічені симптоми характерні для хвороби Паркінсона. 10.Що таке дистонія. Опишіть дістонічні прояви.Иммерсивное средство чтения Дистонія це синдром, який характеризується мимовільними повільними або швидкими і повторюваними (клоніко-тонічними) рухами, шо призводять до обертання, згинання чи розгинання тулуба і кінцівок із формуванням патологічних поз. При дистонії відбувається спазматичне скорочення що приводить до появи ненормального положення тіла або скручуючих спазмів. 4 ПАРА 1.Опишіть розташування ядер черепних нервів та їх функціїИммерсивное средство чтения 3 пара чн. Окоруховий нерв ядро: ніжки мозку функція: рухи очного яблука догори, донизу та до носової. перегородки 4 пара чн. Блоковий нерв ядро: ніжки мозку функція: відведення ока донизу та назовні 5 пара чн. Трійчастий нерв ядро: міст, довгастий мозок функція: чутливість на ділянці обличчя, жування 6 пара чн. Відвідний нерв ядро: міст мозку функція: відведення ока назовні 7 пара чн. Лицевий нерв ядро: міст мозку функція: вухи мімічних м'язів, смакові відчуття передніх 2/3 язика 8 пара чн. Присінково-завитковий. слуховий нерв ядро: міст мозку функція: слух і вестибулярна функція, орієнтація в просторі та рівновага 9 пара чн. Язико-глотковий нерв ядро: довгастий мозок функція: ковтання, смакові відчуття задньої третини язика і чутливість глотки 10 пара чн. Блукаючий нерв ядро: довгастий мозок функція: голос, ковтання, парасимпатична іннервація внутрішніх органів. 11 пара чн. Додатковий нерв ядро: довгастий мозок, спинний мозок (С1 - С5) функція: піднімання надпліч, повороти голови 12 пара чн. Під’язиковий нерв ядро: довгастий мозок функція: рухи язика, мовлення (артикуляція) 2.Опишіть хід зорового тракту та симптоматологію можливих варіантів його ураження Хід: починається у сітківці ока, пучки волокон від кожного ока прямують до головного мозку, де частково перетинаються, утворюючи зорове перехрестя, і продовжуються як зорові шляхи до таламуса. Функція; передача інформації від паличок та колбочок, забезпечення функції зору. При ураженні нерву виникає: 1)Амбліопія це зниження гостроти зору. 2)Амавроз це сліпота ока. 3.Опишіть хід провідників лицевого нерва та симптоматологію можливих варіантів його ураження Хід: виходить з мосто-мозочкового кута, входить до скроневої кістки через внутрішній слуховий прохід, деяку відстань проходить всередині кістки, де від нього поступово відходять великий кам'янистий, стремінцевий нерви та барабанна струна. Гілочки до мімічний м'язів виходять через шило-соскоподібний отвір. Функція: рухові волокна іннервують мімічні м'язи, рухові волокна парасимпатичної нервової системи іннервують слізні залози, залози носової порожнини та піднебіння, підщелепні та під'язикові слинні залози. Чутливі волокна передають інформацію від смакових бруньок двох передніх третин язика. При ураженні нерву виникає: 1) переферичний праліч мімічних м'язів, у стані спокою виникає асиметрія обличчя, лоб на боці ураження буде виглядати гладким, брова хворого дещо будет опущена, кут рота опущений, носо-губна складка зглажена, 2)центральний праліч мімічних м'язів - слабість в нижній частині однієї половини обличчя 4.Опишіть клінику бульбарного та псевдобульбарного синдромів Бульбарний параліч розвивається при двобічному і меншою мірою однобічному ушкодженні 9 10 та 12 черепних нервів чи їхніх корінців, або ядер у довгастому мозку. Клінічні ознаки: дисфагія, спричинена паралічем м’язів - звужувачів глотки, похлинання, зумовлене паралічем надгортанника і потраплянням їжі і слини в дихальне горло, гугнявість голосу і закидання їжі в ніс через параліч м’якого піднебіння, дизартрія чи анартрія внаслідок паралічу, нерухомості язика і дисфонія чи афонія у зв’язку з паралічем голосових зв’язок. Зникають рефлекси із задньої стінки глотки та м’якого піднебіння. Язик атрофований, у складках; в окремих випадках спостерігають фібриляції його м’язів. Псевдобульбарний параліч - це такий самий параліч тих самих м’язів, але центральний, зумовлений двобічним ураженням кірково-ядерних волокон пірамідного шляху вище довгастого мозку. Клінічна картина функціональних розладів майже ідентична, проте на язиці відсутні атрофії та фібриляції. До того ж з 'являються патологічні рефлекси орального автоматизму — смоктальний, хоботковий, долонно-підборідний Марінеску — Радовічі. Характерним для псевлобульбарного синдрому є поява пароксизмального насильного сміху та плачу у хворих. 5.Опишіть клініку синдрому мосто-мозочкового кута Ураження 8 , 5 та 7 пар черепних нервів, з'являється при локализації ураження в області мостомозочкового кута, а саме при пухлинах, кістозному арахноїдиті. Симптоми: 1)синдром Горнера 2)погіршення слуху 3)горизонтальний ністагм 4) ністагм, атаксія 6.Опишіть топіку ураження синдрому Толоси- Ханта та його синдромологію Синдром являє собою поєднання дисфункції одного або декількох краніальних окорухових нервів через аутоімунні порушення або цитомегаловірусну інфекцію. Симптоми: 1)односторонній екзофтальм 2)хемоз (почервоніння кон'юнктиви) одного ока 3)поєднання нейропатичних болей у верхній частині обличча та офтальмоплегії 7.Опишіть топіку ураження синдрому Фостер-Кенеді та його синдромологію Синдром Фостер-Кенеді - синдром виникає в наслідок компресії пухлиною внутрішньочерепного відрізку зорового нерва, що приводить до швидкого розвитку його атрофії та різкому зниженню зору, компресією нюхового нерва, а також збільшенням внутрішньочерепного тиску, також іноді зустрічаються такі симптоми, як тошнота, рвота, втрата пам'яті і емоціональна лабільність Для цього синдрому характерні такі зміни: 1)атрофія зорового нерва зі сторони ураження 2)набряк диску зорового нерва в протилежному оці 3)втрата зору в центрі поля зору(скотома) на стороні ураження 4)втрата нюху(аносмія) на стороні ураження 8.Опишіть особливості альтерніруючих синдромів Альтерніруючі синдроми - ураження черепних нервів на стороні вогнища з провідниковими розладами рухової і чутливої функцій на протилежному боці Альтерніруючі синдроми виникають при ураженні однієї половини стовбура головного мозку, спинного мозку (синдром Броун-Секара), а також при односторонньому комбінованому ураженні структур головного мозку і органів чуття. Різні альтерніруючі синдроми можуть бути викликані порушеннями кровообігу в системі спинного мозку і стовбура головного мозку пухлинними процесами з локалізацією в стовбурі мозку, черепно-мозковими травмами. Виділяють бульбарні, понтинні, педункулярні і змішані аьтерніруючі синдроми в залежності від місця їх виникнення До бульбарних синдромів належать: Синдром Джексона (медіальний медулярний синдром, синдром Дежерина) спостерігається при половинному ураженні нижнього відділу довгастого мозку, що характеризується поєднанням периферичної паралічу під'язикового нерва і центральним геміпарезом кінцівок на протилежному боці. Периферичний параліч під'язикового нерва: атрофія іпсілатеральної половини язика (складчастість слизової оболонки), фасцікулярние посмикування. Язик при висовиваніі відхиляється в сторону ураження ядра або нерва. Синдром Авелліса (палатофарінгеальний параліч ) розвивається при ураженні ядер язикоглоткового, блукаючого і під'язикового нервів і пірамідного шляху. Характеризується з боку вогнища паралічем м'якого піднебіння і глотки. Синдром Шмідта характеризується поєднаним ураженням рухових ядер або волокон язикоглоткового , блукаючого , додаткового нервів і пірамідного шляху . Виявляється з боку вогнища паралічем м'якого піднебіння, глотки, голосової зв'язки , половини язика, грудино-ключично-соскоподібного і верхньої частини трапецієподібного м'яза. Синдром Валленберга-Захарченко (дорсолатеральних мозковий синдром) виникає при ураженні рухових ядер блукаючого, трійчастого і язикоглоткового нервів, симпатичних волокон, нижньої мозочкової ніжки, спіноталамічного тракту, іноді - пірамідного шляху. На стороні вогнища відзначаються параліч м'якого піднебіння, глотки, голосової зв'язки, синдром Горнера, мозочкова атаксі , ністаг , втрата больової і температурної чутливості; з протилежного боку - випадання больової і температурної чутливості на тулубі і кінцівках, виникнення паталогічної температурної чутливості. Виникає при ураженні задньої нижньої мозочкової артерії. Синдром Бабинського-Нажотта виникає при одночасному ураженні нижньої мозочкової ніжки, оливомозочкового шляху, симпатичних волокон, пірамідного, спіноталамічного трактів і медіальної петлі. Характеризується з боку вогнища розвитком мозочкових порушень, синдромом Горнера. До понтинних синдромів належать: Синдром Мійяра-Гублера виникає при ураженні ядра або волокон 7 пари і пірамідного шляху. На стороні вогнища - периферичний параліч мімічної мускулатури, м'язи здорової половини перетягують шкіру обличчя на свою сторону, симптом ракетки, відсутність носо-губної і лобових складок, гіпорефлексія. Симптом Белла (неповне закриття очної щілини через параліч кругового м'яза ока); симптом вій (при спробі заплющити очей, вії залишаються в зоні видимості); феномен Белла - при закриванні очей, очні яблука піднімаються вгору (не є патологічним). Вегетативні порушення відсутні. На протилежному боці - центральний геміпарез або геміплегія. Синдром Раймона-Сестао відзначається при ураженні заднього поздовжнього пучка, середньої мозочкової ніжки, медіальної петлі, пірамідного шляху. Характеризується парезом погляду в сторону патологічного вогнища, атаксією і хореоатетозом на тій же стороні з геміпарезом і гемігіпестезіею на протилежному боці. Синдром Бріссо виникає при подразненні ядра лицьового нерва і ураженні пірамідного шляху. Характеризується лицьовим геміспазмом з боку вогнища. Синдром Гасперіні виникає при пошкодженні покришки варолієва моста і характеризується поєднанням ураження слухового, лицевого, відвідного і трійчастого нервів на стороні патологічного вогнища. Пединкул 9.У хворого виникли болі правого очного яблока. В н/статусі розбіжна косоокість, відсутність фотореакції, мідріаз. Вкажіть разташування патологічного вогнища, синдром 1)Розташування патологічного вогнища околоруховий нерв 2) Пат. процес параліч окорухового нерва 10.У хворого на очному дні виникли вторинна атрофія правого очного яблока та первинна лівого. Вкажіть разташування патологічного вогнища, синдром 1) Розташування патологічного вогнища: зоровий нерв 2) Пат. процес застійний диск зорового нера 5 ПАРА 1.Опишіть функції лобової часткиИммерсивное средство чтения Лобова частка розташована в передній частині мозку, одна з чотирьох великих часток кори головного мозку. Знаходиться в передній частині кожної півкулі головного мозку спереду і трохи вище тім'яної частки попереду скроневої частки. Лобова частка містить більшу частину дофамін-чутливих нейронів кори головного мозку Лобова частка складається з наступних частин: 1)Первинна моторна кора контролює усі рухи тіла на протилежному боці 2)Медіальна лобна кора відповідає за пробудження та мотивацію. 3)Орбітальна лобна кора здійснює регулювання соціальної поведінки. 4)Ліва задньонижня лобна кора контролює мовуну функцію 5)Дорсолатеральна кора обробляє інформацію, контролює пам'ять 2.Опишіть функції скроневої частки Скронева частка одна з чотирьох великих часток кори головного мозку. Вона розташована нижче латеральної борозни на обох півкулях головного мозку. Скронева частка займає нижньобокові відділи півкулі та відділяється від лобної й тім'яної часток глибокою латеральною борозной. Скронева частка має наступні функції: 1) слухової 2) регуляція лімбічної системи та ємоціональної поведінки 3) гіпокампальна формація 4) обробка вестибулярної інформації 5) формування мови (центр Верніке) 3.Опишіть анатомію та функції вегетативної НС Анатомія вегетативної нервової системи підрозділяється на парасимпатичну і симпатичну, крім того цей відділ маметасимпатичну периферичної нервової системи у своїй структурі має метасимпатичну частину, що охоплює весь комплекс порожнинних внутрішніх органів, в яких розміщені внутрішньоорганні вузли, що мають рефлекторні дуги, які замикаються в самих органах .Рефлекторна дуга вегетативного рефлексу має двонейронну структуру периферична частина всіх еферентних симпатичних і парасимпатичних нервових шляхів побудована із двох послідовно розміщених нейронів. В.Н.С. симпатичний відділ: 1) збільшує частоту і силу серцевих скороченнь 2) стимулює викид адреналіну 3) збільшує рівень глюкози в крові 4)визиває розширення артерій головного мозку 5) знижує перистальтику кишечника і роботу травних залоз 6) розширює зіниці 7) розширює бронхи і бронхіоли 8) зросслабляє м'язи та скорочує сфінктер сечового міхура В.Н.С. Парасимпатичний відділ 1) меншує частоту і силу серцевих скорочень; 2) знижує рівень глюкози в крові; 3) знижує АТ 4) пос.лює перистальтику кишечника і 5) звужує бронхи і бронхіоли, зменшує вентиляцію легенів; 6) звужує зіниці. Метасимпатична нервова система забезпечує скорочення органів та надає їм автоматизм. 4.Опишіть симптоми порушень скроневої частки Порушення в скроневій частці має наступні симптоми: 1)глухота без ураження структур вуха (кіркова глухота); 2)шум у вухах, слухові галюцинації; 3)втрата здібності розуміти музику або мову — сенсорна афазія (афазія Вернике); 4)амнезія (втрата довготривалої/короткотривалої пам'яті); 5)різноманітні порушення пам'яти, такі як дежавю; 6)складні мультімодальні галлюцинації; 7)складні парціальні нападки (скронева епілепсія). 5.Опишіть симптоми порушень лобової частки частки Порушення лобової частки має такі симптоми: хитка хода ригідність м'язів, ускледнення, гіпертонус, монопарез або геміпарез, параліч голови та порушення мови, фокальні епілептиформні напади, великі епілептичні або тоніко-клонічні напади, расторможеність, акінетичний мутізм, схильність до антисуспільних дій; повернення до примітивних рефлексів (хоботковий, хапальний, долонно-ротовий); однобічна втрата обоняння. 6.Назовіть види афазій та опишіть їх Вариант 1 7.Опишіть синдроми порушень ВНС Пароксизмальні вегетативні кризи: 1гіпервентиляційний синдром: посилене дихання, парестезії, тетанія, відчуття недостатку повітря, здавлення грудної клітки. 2)ваго-інсулярні кризи: супроводжуються відчуттям жару в голові і лиці, задухи, важкістю в голові, нудотою, загальною слабкістю, пітливістю, запамороченням, зниженням пульсу, зниженням АТ, підсиленням перистальтики кишки; 3) змішані кризи: задишка, серцебиття, неприємні відчуття або біль за грудиною, відчуття утрудненого дихання, запаморочення, відчуття припливів жару або холоду, гіпергідроз , 3)симпатико-адреналові кризи: проявляються посиленням головного болю, серцебиттям, онімінням і похолоданням кінцівок, підвищенням артеріального тиску, тахікардією, ознобом, збудженням, деколи тривожністю - підвищенням температури тіла; Синдром вегетативної дистонії конституціональної природи: характеризується лабільністю вегетативних параметрів: коливанням частоти пульсу і АТ, пітливістю, головним болем, непритомністю, метеотропністю. Синдром вегетативної дистонії проявляється в періоди пубертату і клімаксу: 1)пубертантний вік: коливання артеріального тиску, ортостатичні синдроми, емоційна лабільність, порушеня терморегуляції 2)Клімактеричний вік: у жінок - гіперемія шкіри, пітливість, запаморочення, підвищена збудливість, безсоння, тривожність; у чоловіків - апатія, меланхолія, втомлюваність, нудота, пітливість, серцебиття, емоційна лабільність Синдром вегетативної дистонії має наступні симптомокомплекси: 1) кардіологічний, серцебиття, аритмії; 2)явища шлункової та кишкової диспепсії, дискінезії жовчного міхура та кишківника; 3)розлади менструального циклу, метрорагії, предменструальний синдром, альгодисменорея. 4)періферійні ангіодистонічні розладами, венозна гіпертонія, раптові підвищення або зниження артеріального тиску; 5)розлади терморегуляції; 6)біль у суглобах кінцівок по типу невралгій; 7)іноді невротичні розлади у вигляді астенодепресивного або депресивно-іпохондричного синдромів; 8)респіраторний 9)астенічний; 8.У хворого інсультом голова та очні яблоки повернуті вправо, лівосторонній геміпарез. назовіть очаг патологічного вогнища. Центр повороту голови та очей у протилежний бік, додаткова моторна зона розташована в середній лобовій звивині допереду від передцентральної звивини. 9.Хворий може говорити, але не розуміє усної мови. Розташування вогнища. Синдром. Вогнище патологічного процесу розташовано в задньому відділі верхньої скроневої звивина. Пошкодження центрук Верніке. 10.У хворого розвився правобічний геміпарез, виникла асимметрія обличчя справа, часткова порушилась мова. Розташування вогнища. Вогнище ураження розташоване в передцентральній звивині. |