1. Поява і розвиток фотографії як історичного документа
 Скачать 3.19 Mb.
|
|
Створити ж фотосерію – це означає наділити матеріал у принципово нову форму. У чому вона виражається? Фотосерія як жанр являє собою не цикл публікацій, а єдиний твір на яку-небудь тему. Тематична характеристика містить загальне з іншими жанрами, але виявляє і особливості. З однієї сторони, вона припускає наповнення образотворчого ряду знімками з якогось одного сектора дійсності і, таким чином, цей сектор, тобто тематика, виступає як об’єднуючий фактор. Але, з іншого боку, фоторепортеру відображенні обраної теми не обмежений ні просторовими, ні часовими рамками. Особливість фотосерії виражається в тому, що мал. 12 51 образотворчий ряд її не має сюжетної завершеності, яку ми відзначали у фоторепортажі, фотонарисі. Сюжетна незавершеність, однак, не означає нерозкриття теми. Робота в будь-якому жанрі передбачає її розкриття, звичайно, з урахуванням його образотворчого ресурсу. У фотосерії статус кожного знімка, можна сказати, однаковий, рівнозначний. У змістовному ж плані кожен із них самодостатній. Знімок у фотосерії констатує окремий факт, стало бути, як її структурний елемент володіє власною завершеністю й може існувати самостійно поза образотворчого ряду. У той же час в образотворчий ряд може включатися нескінченне число таких самодостатніх фотозображень, що й висловлює суть сюжетної незавершеності. Звичайно, створюючи твір, автор змушений обмежити кількість знімків у ньому, але це диктується не природою жанру, а зовнішніми обставинами: площею в друкованому виданні, а також зоровим аспектом, переважно, коли твір охоплюється поглядом цілком. Звернемося до зйомки фотосерії «Рибалка на трьох?» (мал. 12). Вона народилася зі спостережень над дійсністю, хоча спочатку задуму створити саме фотосерію не було. Першим очі вихопили трьох чоловіків, які уважно стежать за поплавками, на березі одного зі ставків. Знімок довгий час існував на самоті, можна сказати, жив власним життям. Потім був помічений епізод в іншому місці: знову троє рибалок. Далі очі стали відстежувати подібні ситуації. Ця деталь стала формальною основою створення фотосерії. Однак фотосерія, як і будь-який жанр, категорія змістовна, тому саме змістовний аспект виступає в ній наперший план. Дана форма повинна щось повідомляти, стверджувати, автор зобов’язаний своїми знімками донести до глядача якусь думку. Формальна деталь три рибалки», вираз «зметикувати на трьох», маса анекдотів на тему «чому чоловіки люблять рибалку?» склали уявний ланцюжок. Міф чи реальність – у цьому смисловому руслі збудовав образотворчий ряд фотосерії. Особливість фотосерії як жанру виявляється у співвідношенні фабули й сюжету, найбільш виразно це проглядається в порівнянні з фоторепортажем і фотонарисом. Якщо у фоторепортажі сюжет диктується реальною фабулою, у фотонарисі контролюється нею, то у фотосерії автор отримує найбільшу свободу, можна сказати, контроль у тут зводиться до тематичної єдності фотозображень. Іншими словами, у фоторепортажі єдність між знімками обумовлює реальний хід події, у фотонарисі – авторська думка, образу фотосерії зазор між реальною фабулою й сюжетом може значно збільшуватися та об’єднуватися лише тематикою фотографій, загальною деталлю чи ознакою в них. У фотосерії «Рибалка на трьох?» обидва чинники наявні, але відсутня привязка до реального часу відображення, як це властиво фоторепортажу. У фотосерії лише перша фотографія відповідає реальній послідовності зйомки, логічності ж образотворчому ряду тут додало вибудовування його за часом доби. Саме тому завершальним постає знімок, зроблений у передвечірній час. 52 У побудові фотосерії можна виділити кілька варіантів розташування фотографій. Найбільш часто використовуються горизонтальна та вертикальна розкладки знімків. Структура жанрів фотожурналістики включає поряд із фотографічним також текстової компонент. У фотосерії останній може бути представлений у різних видах. Він може грати роль заголовка, коли знімки не вимагають текстового пояснення. Але нерідко, текст доповнює фотографії, надаючи їм просторову, тимчасову та іншу конкретність. Поява фотосерії на сторінках періодичних видань розширило жанровий арсенал фотожурналістики, одночасно підтвердило конкретно-історичний характер її форм. Фотосерія існує в двох різновидах або варіантах: авторське (знімає і становить фоторепортер) і редакційному (створюється зі знімків різних авторів). Якщо авторський варіант традиційний для всіх жанрів фотожурналістики, то редакційний – пов’язаний із появою комп’ютерних технологій, розширенням джерел фотоінформації і доступу до них. Використання знімків із різних джерел не впливає на природу жанру. Фотосерія в обох варіантах – авторському й редакційному – постає як послідовний ряд тематично єдиних фотозображень, що визначаються загальною ознакою. Отже, фотосерія запам’ятовує якусь грань людського буття. Діапазон відображень даного жанру широкий від соціально загострених до розважальних. З’явившись на сторінках періодичної преси, фотосерія поповнила інформаційну групу жанрів фотожурналістики. Це означає, свій образотворчий ресурс включила в практику фоторепортерів і тим самим розширила їхні можливості вирішувати професійні завдання. Література: 1. В мастерской фотожурналіста: сборник статей / Под ред. О. А. Бакулина, Л. В. Сёмовой. – М Факультет журналистики МГУ имени МВ. Ломоносова, 2011. – 150 с. 2. Ворон НИ. О жанрах фотожурналистики.// Журналистика в 1997 г Тезисы Международной научно-практической конференции. ЧМ, МГУ, 1998. 3. Г. Волинець. Малі інформаційні жанри фотожурналістики у сучасній україсньбкій пресі // Режим доступу http://journ.besaba.com/uncategorized/%D0%B3- %D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C- %D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%96- %D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86% D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96- %D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%80%D0%B8-%D1%84%D0%BE.html 53 4. Колосов А.А. Новый взгляд на жанры фотожурналистики // Научно- культурологический журнал. – 2012. – № 8 (Режим доступу http://www.twirpx.com/file/842754/) 5. Морозов С. А. Творческая фотография. – МС. Харт Р. Фотография для чайников. – К, 1999. 7. Шевченко В. Е. Елементи оформлення сучасного газетного видання // Наукові записки. Інститут журналістики. – 2000. – Т. 1. – С. 88-95. |