1. Проведення судовомедичної експертизи передбачено 1 вiдомчими правилами

• Название: 1. Проведення судовомедичної експертизи передбачено 1 вiдомчими правилами
• Дата: 21.10.2021
• Размер: 0.59 Mb.
• Имя файла: 1. Ïðîâåäåííÿ ñóäîâî-ìåäè÷íî¿ åêñïåðòèçè ïåðåäáà÷åíî 1 âiäîì÷èìè.doc
• Тип: Кодекс; #252694
• страница: 2 из 6

4 - втрату спроможностi до ?????

5 - втрату спроможностi до розродження


140. Пiд повною втратою зору як телiсного ушкодження розумiють:

1 - стан, при якому гострата зору 0,10-0,08

• 
  2 - повну слiпоту на обидва ока
  

3 - стан, при якому гострата зору 0,25

• 
  4 - стан, при якому гострата зору 0,04
  

5 - рiзке зменьшення зору на одне око
141. Осмобливостi проведення експертизи у випадку розвитку психiчного захворювання внаслiдок травми:

1 - встановлення ступеню тижкостi травми в судi

• 
  2 - визначення особливостей перебiгу психiчного захворювання
  
• 
  3 - судово-медичне дослiдження ушкоджень
  
• 
  4 - встановлення зв'язку ушкодження та психологiчної хвороби
  
• 
  5 - призначення комiсiйної експертизи
  

142. Особливостi проведення експертизи у випадках переривання вагiтностi внаслiдок травми є:

1 - встановлення строку вагiтностi

• 
  2 - судово-медичне дослiдження ушкоджень
  
• 
  3 - встановлення патологiй перебiгу вагiтностi
  
• 
  4 - встановлення зв'язку ушкодження та переривання вагiтностi
  
• 
  5 - призначення комiсiйної експертизи
  

143. Особливостi проведення експертизи у випадку незгладногоспотворення обличчя:

• 
  1 - консультацiя з косметологами
  

2 - судово-медичне дослiдження ушкоджень

• 
  3 -косметичне визначення спотворення обличчя
  

4 - визначення згладженностi ушкодження

• 
  5 - встановлення факту спотворення обличчя у судi
  

144. Згладним називають таке ушкодження обличчя, яке:

1 - встановлене косметологом

• 
  2 - зникає або зменьшується з перебiгом часу
  

3 - усувається хiрургiзним шляхом

• 
  4 - усувається нехiрургiзним шляхом
  

5 - згiдно заключення терапевта


145. Судово-медична експертиза стану здоров'я проводиться у випадку:

• 
  1 - агравацiї
  
• 
  2 - дисимуляцiї
  
• 
  3 - симуляцiї
  
• 
  4 - штучнiсть захворювань
  
• 
  5 - членошкiдництво
  

146. Встановлення статевої зрiлостi /жiнок/ проводяться на пiдставi:

• 
  1 - правильного формування та розвитку статевих органiв
  

2 - визначення вiку

• 
  3 - антропометричних даних
  

4 - визначення стану здоров'я

• 
  5 - функцiонального стану яєчникiв
  

147. Симуляцiя являє собою перебiльшення проявлень дiйсно наявного захворювання:

1 - так

• 
  2 - нi
  

148. Дiсiмуляцiя являє собою вiдтворення сiмптомiв неiснуючого захворювання:

1 - так

• 
  2 - нi
  

149. Агравацiя являє собою приховування iснуючого захворювання:

1 - так

• 
  2 - нi
  

150. При судово-медичнiй експертизi з приводу згвалтування судово-медичний експерт встановлює:

• 
  1 - факт статевого акту
  

2 - ступень порушень функцiї органiв

3 - ознаки згвалтування

4 - ступень втрати працездатностi

• 
  5 - наявнiсть тiлесних ушкоджень
  

151. Ознаками, якi вказують на факт статевого акту у випадку згвалтування є:

1 - ушкодження шиї

• 
  2 - пошкодження дiвочої плiви
  

3 - пошкодження в областi статевих органiв

• 
  4 - наявнiсть сiм'яної рiдини у вагiнi
  
• 
  5 - наявнiсть епiтелiальних клiтин вагiнi на головцi статевого члена
  

152. До статевих злочинiв вiдносять:

• 
  1 - зараження венеричною хворобою
  

2 - спроба згвалтування

• 
  3 - згвалтування
  

4 - статевi ненормальностi

• 
  5 - розпутнi дiї
  

153. Ознаками тяжкого тiлесного ушкодження разом з небезпечностю для життя є:

• 
  1 - втрату органу або втрату його функцiї
  
• 
  2 - розвиток психiчної хвороби пiсля травми
  
• 
  3 - розлад здоров'я, сполучений зi стiйкою втратою працездатностi не меньш нiж на 1/3
  
• 
  4 - переривання вагiтностi пiсля травми
  
• 
  5 - незгладне спотворення обличчя
  

154. Ознаками легких тiлесних ушкоджень є:

1 - тривалий розлад здоров'я

• 
  2 - короткочасний розлад працездатностi
  

3 - стiйка втрата працездатностi

• 
  4 - незначна стiйка втрата працездатностi
  

5 - тривала втрата загальної працездатностi
155. При експертизi ушкоджень у виглядi мучення та катування, встановлюють:

• 
  1 - наявнiсть та характер ушкоджень
  

2 - квалiфiкують ушкодження як мучення

• 
  3 - вiдмiннiсть у давностi нанесення ушкоджень
  

4 - квалiфiкують ушкодження як катування

• 
  5 - знаряддя та ознаки способу спричинення ушкоджень
  

156. Дiяння, що призводять до багаторазового або тривалого спричинення болю називають мучення:

1 - так

• 
  2 - нi
  

157. Дiї, що призводять до багаторазового або тривалого спричинення болю називають катуванням:

• 
  1 - так
  

2 - нi
158. Дiї, що призводять страждання шляхом тривалого позбавлення життя, тепла, їжi i т. i. називають: (??????)

1 - так

• 
  2 - нi
  

159. Дiї, спричиняють страждання шляхом тривалого позбавлення життя, їжi i т. i. називають мученням:

• 
  1 - так
  

2 - нi
160. Пiд стiцкою втратою загальної працездатностi розумiють непроможнiсть внаслiдок хвороби або травми виконувати роботу, яка не потребує спецiальної пiдготовки:

• 
  1 - так
  

2 - нi
161. Пiд стiцкою втратою загальної працездатностi розумiють непроможнiсть внаслiдок хвороби або травми виконувати роботу, яка потребує спецiальної пiдготовки:

1 - так

• 
  2 - нi
  

162. Пiд стiйкою втратою професiйної працездатностi розумiють нездатнiсть внаслiдок хвороби або травми виконувати роботу, яка потребує спецiальної пiдготовки:

• 
  1 - так
  

2 - нi
163. Пiд стiйкою втратою професiйної працездатностi розумiють стан, обумовлений хворобою або травмою, при якому людина не може працювати за фахом:

• 
  1 - так
  

2 - нi
164. Пiд стiйкою втратою професiйної працездатностi розумiють стан, обумовлений хворобою або травмою, при якому людина не може виконувати роботу, не потребуючу спецiальної пiдготовки:

1 - так

• 
  2 - нi
  

165. Основними та обов'язковими питаннями, якi потребують розрiшення при експертизi живих осiб з приводу несмертельних ушкоджень є:

• 
  1 - локалiзацiя ушкоджень
  
• 
  2 - характер ушкоджень
  
• 
  3 - ступiнь тяжкостi ушкоджень з встановленням квалiфiкуючої ознаки
  
• 
  4 - давнiсть травми
  
• 
  5 - вид предмета, яким ушкодження може бути спричинено
  

166. Втрати працездатностi може бути:

1 - недостаньою

• 
  2 - частковою
  
• 
  3 - тимчасовою
  
• 
  4 - повною
  
• 
  5 - стiйкою
  

167. До спiрних статевих станiв, якi можуть бути визначеними при експертизi живих осiб вiдносять:

1 - встановлення згвалтування

• 
  2 - встановлення статевої зрiлостi
  
• 
  3 - встановлення статi
  
• 
  4 - встановлення незайманностi
  
• 
  5 - встановлення ознак полового акту
  

168. Пiд тривалим розладом здоров'я, безпосередньо зв'язаним з ушкодженням, розумiють наслiдки, якi мають тривалiсть:

1 - понад 5 днiв

2 - понад 6 днiв

• 
  3 - понад 21 день
  

4 - меньш нiж 21 день

5 - бiля 30 днiв
169. До незагрозливих для життя ушкоджень, якi належать до тяжких по виходу i наслiдкам, вiдносять:

• 
  1 - втрата зору
  

2 - втрата кистi

• 
  3 - втрата слуху
  

4 - втрата селезiнки

• 
  5 - втрата будь-якого органу або втрату функцiї будь-якого органу
  

170. Пiд втратою будь-якого органу або втратою органом його функцiї розумiють:

1 - втрату вказiвного пальця

• 
  2 - втрату мови
  

3 - втрату нирки

• 
  4 - втрату руки, ноги на рiвнi не нижче лiктьового або колiнного суглоба
  
• 
  5 - втрату продуктивної спроможностi
  

171. Пiд втратою продуктивної спроможностi розумiють:

1 - втратою спроможностi до сспiльно-корисної працi

• 
  2 - втратою спроможностi до злягання
  
• 
  3 - втратою спроможностi до розродження
  
• 
  4 - втратою спроможностi до заплiднення
  
• 
  5 - втратою спроможностi до зачаття
  

172. Запобiгання смертельного виходу, обумовлене подаванням медичної допомоги пiсля травми необхiдно приймати до уваги при встановленi небезпечностi для життя таких ушкоджень:

1 - так

• 
  2 - нi
  

173. Пiд значною стiйкою втратою працездатностi меньш нiж на одну третину розумiють втрату:

• 
  1 - загальної працездатностi
  

2 - понад 33%

3 - професiйної працездатностi

4 - менш нiж 10%

• 
  5 - вiд 10 до 30%
  

174. Люба рiч, предмет, речовина, яка у вiдповiдностi з процесуальним законом-умовами є доказом у справi називається:

1 - об'єктом дослiдження

2 - криминалiстичним показником

• 
  3 - речовим доказом
  

4 - доказом

5 - слiдчими даними
175. Найчастiше речовi докази бiологiчного походження дослiджуються:

1 - на мiсцi подiї

2 - у примiщенi моргу

• 
  3 - у судово-бiологiчному вiддiленнi бюро судмедекспертизи
  

4 - у кримiналiстичнiй лабораторiї

5 - у судi
176. Найбiльш важливим завданням лiкаря як спецiалiста на мiсцi подiї являється:

1 - визначення групи кровi

2 - доставити речовi докази

• 
  3 - участь у виявленнi речових доказiв бiологiчного походження
  

4 - фотографування речового доказа

5 - складання протоколу вилучення речового доказу
177. Речовi докази бiологiчного походження направляються у бiологiчну лабораторiю:

• 
  1 - в опечатанному виглядi
  
• 
  2 - в сухому виглядi
  
• 
  3 - разом з постановою про призначення експертизи
  
• 
  4 - разом з копiєю протоколу огляду мiсця подiї
  
• 
  5 - разом з копiєю протоколу вилучення речового доказу
  

178. При опису слiдiв кровi вiдрiзняють:

1 - час доби

• 
  2 - мiсцезнаходження
  
• 
  3 - розмiри
  
• 
  4 - колiр
  
• 
  5 - форму
  

179. Вологi речовi докази з наявнiстю слiдiв бiологiчного походження необхiдно висушiти, так як вологi речовi докази швидко пiддаються гниттю:

• 
  1 - так
  

2 - нi
180. Висушування речових доказiв бiологiчного походження необхiдно провадити:

• 
  1 - вiддалiк вiд прямої дiї сонячних променiв
  

2 - пiд iнфрачервоною лампою

3 - на сонцi

4 - на обiгрiвальному приладi

• 
  5 - вiддалiк вiд джерела тепла
  

181. Слiди кровi на мiсцi подiї можуть бути у виглядi:

• 
  1 - плям вiд крапель
  
• 
  2 - плям вiд бризгiв
  
• 
  3 - потiк
  
• 
  4 - помарок
  
• 
  5 - калюжи
  

182. Потiки кровi утворюються у виглядi:

1 - вiдбиткiв закривавлених предметiв

• 
  2 - стiкання по похилiй площинi
  

3 - прямовисне падiння крапель кровi

• 
  4 - стiкання по прямовиснiй площинi
  

5 - при падiннi кровi пiд кутом
183. Плями вiд крапель кровi:

• 
  1 - округлої форми
  

2 - утворюються при падiннi кровi пiд кутом

• 
  3 - утворюються при прямовисному падiннi кровi на горизонтальну площину
  

4 - грушоподiбної форми

• 
  5 - края залежать вiд висоти падiння
  

184. Плями кровi на снiгу, льодi необхiдно:

1 - транспортувати у термосi

• 
  2 - зiбрати снiг у колбу або чашку Петрi
  

3 - дослiджувати на групову нележнiсть на мiсцi знаходження

• 
  4 - розтанути снiг на шару марлi з подальшим iї висушенням на марлi
  

5 - доставити розтанутий у судинi снiг, льод з плахами кровi до лабораторiї
185. Для виявлення приховання прихованих слiдiв на мiсцi подiї використовують:

1 - вертикальне освiтлення

• 
  2 - огляд в ультрофiолетових променях
  
• 
  3 - пробу з перекисом водню
  
• 
  4 - пробу з бензидиновим реактивом
  
• 
  5 - пробу з лимiнолом
  

186. При дослiдженнi плям, пiдозрiлих на кров в лабораторiї використовують:

• 
  1 - попереднi проби
  

2 - реакцiю Вiдала

3 - порiвняльний аналiз

4 - показання свiдкiв

• 
  5 - доказовi проби
  

187. Попереднiми реакцiями на кров є:

• 
  1 - проба з перекиснем водню
  

2 - мiкрокристалiчнi реакцiї

• 
  3 - проба з бензидиновим реактивом
  

4 - спектральний аналiз

• 
  5 - проба з лимiналом
  

188. Попереднi реакцiї на кров являються неспецифiчними, тому що фермент каталаза широко росповсюджений в природi:

• 
  1 - так
  

2 - нi
189. Доказовими методами визначення кровi являються:

• 
  1 - мiкрокристалiчнi реакцiї
  

2 - проба з бензидиновим реактивом

• 
  3 - мiкрокристалiчнi дослiдження
  

4 - проба з лимiналом

• 
  5 - тонкошарова хроматографiя
  

190. Доказовi методи визначення кровi заснованi на:

1 - виявлення кателази кровi

• 
  2 - гемоглобiна кровi
  

3 - пероксидази кровi

• 
  4 - похiдних вiд гемоглобiну
  

5 - виду свiчiння в ультрафiолетових променях
191. Кристали Тейхмана, якi є рiзновидом мiкрокристалiчних реакцiй на кров характеризуються як:

• 
  1 - паралелограм
  

2 - гемохромоген

• 
  3 - коричневий колiр
  

4 - червоний колiр

• 
  5 - солянокислий гемiн
  

192. Кристали, отриманi при обробцi плям, пiдозрiлих на кров, реактивом Такаяма, характеризуються як:

1 - солянокислий гемiн

• 
  2 - червоний колiр
  

3 - паралелограм

• 
  4 - голчата форма
  
• 
  5 - гемохромоген
  

193. При мiкроспектральному дослiдженнi кровi гемоглобiн виявляють на пiдставi таких хириктеристик:

• 
  1 - жовто-зелена частина спектру
  

2 - iнфрачервона частина спектру

3 - I частина поглинання

4 - яскраве свiчiння

• 
  5 - II смуга поглинання
  

194. При дослiдженнi кровi, яка пiдлягаланесприятливим дiянням, iї наявностi найбiльш доцiльно встановлювати методом:

1 - мiкрокристалiчнi реакцiї

• 
  2 - спектральне дослiдження
  

3 - виявлення пероксидазної активностi

• 
  4 - флюоресцентна мiкроскопiя
  

5 - Чистовича-Уленгута
195. Визначення видової належностi кровi засновано на реакцiї:

1 - адиментацiї

2 - реакцiї вiдаля

• 
  3 - преципiтацiї Чистовича-Уленгута
  

4 - хiмiчног виявлення антигена

5 - хроматографiї
196. При визначеннi видової належностi кровi необхiдна взаємодiя вiдповiдних антигенiв-преципiногенiв та антитiл-преципiтинiв, яка може провадиться:

1 - на хроматофiчних пластинах

• 
  2 - у рiдкому середовищi
  

3 - з використанням спектральної насадки

• 
  4 - у мулi
  
• 
  5 - у гелi з використанням електрофарезу
  

197. Витяжка з плям кровi для проведення реакцiї преципiтацiї Чистовича-Уленгута повина бути:

1 - стерiлбною

• 
  2 - прозорою
  

3 - вимiщувати бiлок 1:10000

• 
  4 - вимiщувати бiлок 1:1000
  
• 
  5 - виготовленний в iзотопному розчинi
  

198. Встановлення видової належностi кровi може бути проведено з використанням:

1 - дослiдження зотриманням кристалiв Тейхмана

• 
  2 - реакцiї Чистовича-Уленгута
  
• 
  3 - реакцiї преципiтацiї
  
• 
  4 - методи електропреципiтацiї
  
• 
  5 - методи ризорцюючих(???) антитiл
  

199. Групову належнiсть кровi у плямi по системi АВО визначають за допомогою реакцiї:

• 
  1 - абсорбiцiї-елюцiї
  

2 - преципiтацiї(4)

• 
  3 - абсорбiцiї-елюцiї в кiлькiстнiй модифiкацiї
  

4 - преципiтацiї(2)

• 
  5 - методом покровного скла
  

200. Групова належнiсть рiдкої кровi може бути дiференцiйована по системах:

1 - iмуноглобулiнам

• 
  2 - еритроцитарним
  
• 
  3 - лейкоцитарним
  
• 
  4 - сировитковим
  
• 
  5 - ферментним
  

201. Визначення групової належностi кровi методом покровного скла по Латтесу засновано на знаходженнi:

1 - антигенiв стандартними еритроцитами

2 - антитiл стандартними сироватками(4)

• 
  3 - антитiл стандартними еритроцитами
  

4 - антитiл стандартними сироватками(2)

5 - iмуноглобулiнiв
202. При визначеннi групової належностi кровi в плямi за методом Латтеса необхiдно послiдовно провадити:

1 - нагрiти до температури 56 град. С

• 
  2 - внести суспензiю стандартних еритроцитiв
  
• 
  3 - покрити покровним склом
  
• 
  4 - поместити до вологої камери
  
• 
  5 - матерiал, який дослiджуються розмiстити на предметних склах
  

203. Визначення групи кровi в плямi з використанням реакцiї абсорбцiї-елюцiї та абсорбцiї антитiл у кiлькiснiй модифiкацiї засновано на явищi:

1 - спроможнiсть антитiл абсорбувати антигени

2 - виявлення iмугоглобулiнiв

• 
  3 - спроможностi антiгенiв абсорбувати антитiла
  

4 - преципiтацiї антитiл

5 - преципiтацiї антигенiв
204. При проведеннi реакцiї абсорбцiї антитiл у кiлькiснiй модифiкацiї при визначеннi групи кровi враховують:

1 -будь-який довiсок об'єкту, що дослiджується та об'экту(??)

• 
  2 - спиввидношення вагы об'єкту, що дослiджується та об'єкту сироватки
  

3 - будь яка кiлькiсть сироватки

• 
  4 - падiння титру антитiл пiсля абсорбцiї не менш нiж на 2 ступені поглинання
  

5 - падiння титру антитiл пiсля абсорбцiї не менш нiж на 1 ступiнь погливання
205. Визначення групи кровi в плямi за допомогою методу абсорбцiї-елюцiї передбачає послiдовне проведення:

• 
  1 - абсорбцiї антитiл
  
• 
  2 - вiдмивання неабсорбованих антитiл
  
• 
  3 - фiксацiя
  
• 
  4 - внесення стандартних еритроцитiв
  
• 
  5 - прогрiвання для елюцiї
  

206. Оцiнка результатiв дослiдження при визначеннi групи кровi в плямi засновано на проведеннi:

• 
  1 - аглютинацiї
  

2 - збiльшення титру антитiл

• 
  3 - падiння титру антитiл
  

4 - кiлькiсть iмуноглобулiнiв

5 - преципiтацiї
207. Визначення генетичної статi плям засновано на:

1 - виявлення тiлець Бекета

• 
  2 - морфологiчному виявленнi в лейкоцитах
  

3 - свiтлової мiкроскопiї статевого хроматину

• 
  4 - люмiнiсцентному виявленнi статевого хроматину
  

5 - морфологiчному виявленнi в еритроцитах "барабанних паличок"
208. Якщо кров належить чоловiковi, то iї належнiсть встановлюється на основi:

• 
  1 - морфологiчного дослiдження лейкоцитiв
  

2 - морфологiчного дослiдження еритроцитiв

3 - видiленнi антитiл

4 - понад 5 клiтин з "барабанними паличками"

• 
  5 - менш нiж 5 клiтин з "барабанними паличками"
  

209. Встановлення належностi кровi плоду базується на:

1 - рiзнiй кiлькостi хромосом

• 
  2 - рiзних строках формування генетичних систем
  
• 
  3 - наявностi фетального гемоглобiну
  
• 
  4 - належностi бiлка фетопротеiна
  
• 
  5 - вiдмiни в швидкостi мiграцiї гемоглобiну
  

210. Встановлення належностi кровi дорослiй людинi засновано на:

1 - визначення статевих хромосом

2 - змiст фетального гемоглобiну 70-80%

• 
  3 - змiст фетального гемоглобiну 1-4%