1. Проведення судовомедичної експертизи передбачено 1 вiдомчими правилами
Скачать 0.59 Mb.
|
1 - можуть бути виявленi при лабораторному дослiдженнi, наприклад, атомно-абсорбцiйно спектрально фотометричному 2 - локалiзованi навколо вхiдного отвору 3 - не виявляються вiзуально 4 - виявляються бiля вихiдного отвору 5 - локалiзованi в раневому каналi 333. Пергаментнi плями, якi утворюються навколо вхiдного отвору, є наслiдком: 1 - пострiлу з дуже близької дистанцiї 2 - термiчної дiї газiв 3 - забиваючої дiї порохових газiв пострiлу 4 - проявою убойної сили кулi 5 - пострiлу впритул 334. Для судово-медичного визначення дистанцiї в метрах, зякої зроблено пострiл, необхiдно: 1 - наявнiсть конкретного виду зброї 2 - провести експериментальнi вiдстрiли зi зброї аналогiчної системи 3 - серiя експериментальних вiдстрiлiв 4 - провести порiвняльне зважування лоскутiв шкiри 5 - порiвняння зон розсiювання додаткових факторiв в експериментi на трупi 335. Вхiдний кульовий отвiр при пострiлi з неблизької дистанцiї характеризується: 1 - вiзуальна вiдсутнiсть додаткових факторiв пострiлу 2 - округла або овальна форма 3 - дефекту "мiнус-тканина" може бути 4 - наявнiсть паску обтирання 5 - наявнiсть паску забруднювання 336. Вогнепальний раневий канал у плоских кiстках характеризується: 1 - убойною силою кулi 2 - пошкодженням кiстки округлої форми 3 - пошкодженням у виглидi конусовидного розширення по ходу польоту кулi 4 - пошкодженням кiстки 5 - гiдродинамiчним ефектом 337. При пошкодженнi плоских кiсток хiд трiщин вiд подальших пошкоджень: 1 - дозволяє визначити послiдовнiсть пострiлiв 2 - перекреслює трiщини вiд подальшiх пошкоджень 3 - не перекреслює трiщини вiд подальшiх пошкоджень 4 - вiдсутнi 5 - локалiзуються у вихiдного отвору 338. Найчастiше локалiзацiя вхiдного отвору пра самогубствi з вогнепальної зброї є: 1 - права скронева дiлянка 2 - живiт 3 - серце 4 - кiнцiвки 5 - пострiл у рот 339. Фотографування в iнфрочервоних променях при дослiдженнi вогнепальних пошкоджень одягу застосовується: 1 - при визначеннi обiдка осаднення 2 - для визначення кiптю 3 - для визначення конкретної зброї 4 - для дослiдження тканин темних кольорiв 5 - для виявлення пергаментацiї 340. Дослiдження обiдка обтирання навколо вхiдного отвору дозволяє: 1 - встановити вiдстань пострiлу 2 - встановити вхiдний пострiл 3 - провести iдентифiкацiю зброї та куль 4 - встановити напрям пострiлу 5 - встановити послiдовнiсть пострiлу 341. Послiдовнiсть вогнепальних поранень може бути встановлена: 1 - по трiщинам у плоских кiстках 2 - по потiках кровi 3 - по обiдку забруднення 4 - по виразу кровотечi 5 - по ходу раневого каналу 342. Найчастiшими локалiзацiями вхiдного отвору пра самогубствi з вогнепальної кулевої зброї є: 1 - права скронева дiлянка 2 - живiт 3 - серце 4 - кiнцiвки 5 - пострiл у рот 343. При вогнепальних пошкодженнях можливо виникнення феномену Вiноградова, суть якого мiститься в тому, що навколо вхiдного отвору виявляється кiптяву: 1 - так 2 - нi 344. При вогнепальних пошкодженнях можливо виникнення феномену Вiноградова, для якого притаманi наступнi ознаки: 1 - пострiл здiйснений з близької вiдстанi 2 - наявнiсть обiдку забруднення навколо вхiдного отвору 3 - наявнiсть кiптю навколо вхiдного отвору 4 - пострiл здiйснений з неблизької вiдстанi 5 - пострiл здiйснений в двошарову мiшень 345. При пострiлi зi зброї ППШ на одязi утворюється фiгура, що нагадує "метелика": 1 - так 2 - нi 346. При дрiбових вогнепальних пошкодженнях вiдрiзняють такi дистанцiї: 1 - понад 5 м 2 - до 1 м 3 - впритул 4 - вiд 1 до 2 м 5 - вiд 2 до 5 м 347. Вивчення вогнепальних раневих каналiв дозволяє визначити: 1 - вхiдний та вихiдний отвори 2 - дистанцiю пострiлу 3 - напрям полiту кулi 4 - енергiю кулi 5 - послiдовнiсть пострiлiв 348. Вхiдний та вихiдний отвори в плоских кiстках мають вигляд усiчених конусiв, менша основа яких звернута у бiк входу, а бiльша до її виходу: 1 - так 2 - нi 349. При двох послiдовних кульових пораненях легенiв раневий канал: 1 - вiд першого поранення непрямолiнiйний 2 - вiд першого поранення прямолiнiйний 3 - обидва прямолiнiйнi 4 - вiд другого поранення непрямолiнiйний 5 - вiд другого поранення прямолiнiйний 350. Для самогубства з вогнепальної зброї характернi: 1 - локалiзацiя вхiдного кульового отвору 2 - наявнiсть пристроїв, що дозволяють натиснути на курок 3 - пострiл здiйснений впритул 4 - хiд раневого каналу вiдповiдає зручному положенню руки 5 - одиничнiсть пострiлу 351. При пострiлi з близької вiдстанi на одязi навколо вхiдного кульового отвору видiляють: 1 - частки металу 2 - обiдок осаднення 3 - кiпоть 4 - пергаментацiя 5 - частки пороху 352. При пострiлi впритул для пошкодження одягу характерно: 1 - наявнiсть кiптю на внутрiшнiй поверхнi тканини 2 - пергаментацiя 3 - хрестообразна форма розриву 4 - обiдок осаднення 5 - наявнiсть мiтки коптю 353. Вхiдний дробовий отвiр при пострiлi впритул характеризується: 1 - крупнозубчастi края вхiдного отвору 2 - наявнiсть "штанц-марки" на шкiрi 3 - навколо основного отвору дрiбнi отвори вiд дробу 4 - наявнiсть пижiв у ранi 5 - рожеве забарвлення пошкоджених тканин 354. При двох послiдовних вогнепальних кульових пораненях легенiв раневий канал: 1 - вiд першого поранення непрямолiнiйний 2 - вiд першого поранення прямолiнiйний 3 - обидва прямолiнiйнi 4 - вiд другого поранення непрямолiнiйний 5 - вiд другого поранення прямолiнiйний 355. При вогнепальному пошкодженнi плоскої кiстки калiбр кулi, можливо встановити по ушкодженню: 1 - внутрiшнiх кiсткових пластинок 2 - внутрiшньої кiсткової пластиноки вхiдного отвору 3 - зовнiшньої кiсткової пластиноки вхiдного отвору 4 - зовнiшньої кiсткової пластиноки вихiдного отвору 5 - внутрiшньої кiсткової пластиноки вихiдного отвору 356. Вхiдний дробовий отвiр при пострiлi з вiдстанi до 1 м характеризується: 1 - по периферiї вiд вхiдного отвору - единичнi отвори вiд дробин 2 - фестончатi края вхiдного отвору 3 - вхiдний отвiр великого розмiру 4 - навколо вхiдного отвору додатковi фактори пострiлу 5 - пергаментацiя шкiри 357. Вхiдний дробовий отвiр при пострiлi з дистанцiї вiд 1 до 2 м характеризується: 1 - на шкiрi дрiбнi частинки неспаленного пороху 2 - по периферiї вiд вхiдного отвору вiдкладення кiптю 3 - вхiдний отвiр великого розмiру 4 - по периферiї вiд вхiдного отвору одиничнi вхiднi отвори вiд дробин 5 - края вхiдного отвору фестончатi 358. Вхiдний дробовий отвiр при пострiлi з дистанцiї вiд 2 до 5 м характеризується: 1 - навколо вхiдного отвору вiдкладення кiптю 2 - по периферiї вiд вхiдного отвору, наявнi одиничнi отвори вiд окремих дробин 3 - навколо вхiдного отвору вiдкладення неспалених частинок пороху 4 - вхiдний отвiр дiаметром менш нiж дiаметр дробового снаряда 5 - края вхiдного отвору фестончатi 359. Фотографування в iнфрочервоних променях при дослiдженнi вогнепальних пошкоджень одягу застосовується: 1 - при виявленнi паска осаднення 2 - для виявлення кiптю 3 - для визначення конкретної вiдстанi 4 - для дослiдження тканин темних кольорiв 5 - для визначення пергаментацiї 360. При пострiлi зi зброї ППШ на одязi утворюється фiгура вiдкладення кiптю, що нагадує фiгуру усiченного хреста: 1 - так 2 - нi 361. Дослiдження вогнепального раневого каналу дозволяє визначити: 1 - направлення пострiлу 2 - дистанцiю пострiлу в метрах 3 - направлення польоту кулi 4 - енергiю кулi в Дж 5 - послiдовнiсть пострiлiв 362. Вхiдний та вихiдний отвори у плоских кiстках мають вигляд усiчених конусiв, менша основа яких звернута у бiк входу кулi, а бiльша до її виходу: 1 - так 2 - нi 363. При пострiлi впритул пошкодженi тканини забарвлюються в яскраво-червоний колiр у зв'язку з поєднанням вуглекислого газу з гемоглобiном кровi та утворенням карбоксимоглобiну: 1 - так 2 - нi 364. Дослiдження паску обтирання навколо вхiдного отвору дозволяє: 1 - встановити вiдстань пострiлу 2 - встановити вхiднi отвори 3 - провести iдентифiкацiю зброї та куль 4 - встановити направлення пострiлу 5 - встановити послiдовнiсть пострiлу 365. Послiдовнiсть вогнепальних поранень може бути встановлена: 1 - по трiщинам у плоских кiстках 2 - по потiках кровi 3 - по паску забруднення 4 - по ступеню кровотечi 5 - по ходу раневого каналу 366. У прижиттєвому перебiгу асфiкцiї послiдовно вiдрiзняють такi стадiї: 1 - децеребрацiйна ригiднiсть 2 - термiнальне дихання 3 - короткочасний спокiй 4 - зупинка дихання та серця 5 - задишка з судорогами 367. Що характерно для першої стадiї прижиттєвого перебiгу асфiкцiї: 1 - задишка (iнспiраторна та експiраторна) 2 - клопiчнi судороги 3 - передасфiктичний перiод 4 - падiння артерiального тиску 5 - пiдвищення артерiального тиску 368. Що характерно для другої стадiї прижиттєвого перебiгу асфiкцiї: 1 - зупинка дихання 2 - задишка з судорогами 3 - зниження рефлексiв 4 - повна зупинка серця 5 - несамовiльне видiлення калу, сечi, сперми 369. Що характерно для третьої стадiї прижиттєвого перебiгу асфiкцiї: 1 - розслаблення сфiнкторiв 2 - накопичення СО2 3 - зупинка серця 4 - подразнення дихального центру 5 - прискорбуючi вдихi з пасивними видихами 370. Що характерно для четвертої стадiї прижиттєвого перебiгу асфiкцiї: 1 - зупинка дихання 2 - збудження вазомоторного центру 3 - прогресуюче послаблення серцевої дiяльностi 4 - судороги 5 - повна зупинка серця 371. Через який час настає втрата свiдомостi в прижиттєвого перебiгу асфiкцiї: 1 - до кiнця 3 хвилини 2 - до кiнця 4 хвилини 3 - до кiнця 1 хвилини 4 - до кiнця 5 хвилини 5 - до кiнця 8 хвилини 372. При зовнiшньому дослiдженнi трупу виявляються такi загальноасфiктичнi ознаки: 1 - плями Тард'є 2 - рiзко вираженi трупнi плями 3 - синюшнiсть обличчя 4 - дрiбнi крововилини на фонi трупних плям 5 - слiди видiлення калу та сечi 373. При внутрiшньому дослiдженнi трупу виявляються такi загальноасфiктичнi ознаки: 1 - синюшнiсть обличчя 2 - плями Тард'є 3 - рiдка темна кров 4 - переповнення кров'ю правої половини серця 5 - полнокровнiсть внутрiшнiх органiв 374. Загальноасфiктичнi ознаки є специфiчними тiльки для механiчної асфiкцiї: 1 - так 2 - нi 375. Загальноасфiктичнi ознаки є специфiчними не тiльки при механiчнiй асфiкцiї, але при будь-якої смертi, що настає швидко: 1 - так 2 - нi 376. У осiб, якi перенесли асфiкцiю, процес вiдновлення життєвих функцiй триває з такими стадiями: 1 - децеребрацiйної ригiдностi 2 - повернення свiдомостi 3 - ареспiраторно-коматозна 4 - афективних наслiдкiв та вегетативної симптоматики 5 - амнестична 377. Тривале вiдновлення життєвих функцiй у осiб, якi перенесли асфiктичний стан, залежить вiд тривалостi перебування у станi асфiкцiї: 1 - так 2 - нi 378. Повiшення являє собою такий вид механiчної асфiкцiї при якому: 1 - петля затягується пiд вагою частини тiла 2 - петля затягується стороньою силою 3 - петля затягується пiд вагою тiла 4 - петля затягується будь-яким механiзмом 5 - петля затягується закруткою 379. При повiшення странгуляцiйна борозда має слiдуючi характернi ознаки: 1 - ковзна петля 2 - косовисхiдний напрямок 3 - високе роташування 4 - незамкнутiсть 5 - неравномiрнiсть вираженностi 380. При повiшеннi, поряд зi странгуляцiйною бороздою, можливо виявити такi видовi ознаки: 1 - ознака Атюса 2 - плями Тард'є 3 - защимлення язика мiж зубами 4 - крововиливи у кон'юктиву 5 - трупнi плами на нижнiх кiнцiвках 381. При повiшаннi смерть може настати внаслiдок: 1 - набряку легенiв 2 - рефлекторної зупинки серця 3 - асфiкцiї 4 - порушення мозкового кровобiгу 5 - уклинення єубоподiбного вiдростка у довгастий мозок 382. Процес припинення доступу повiтря у дихальнi шляхи пояснюється такими послiдовними явищами: 1 - пiдведення пiд'язичної кiстки доверху та дозаду 2 - перетиснення змiщення кореню язика 3 - 4 - здавлення яремних вен шиї 5 - закриття входу у гортань 383. При задушеннi петлею страгуляцiйна борозда має наступнi особливостi: 1 - косовисхiдний хiд 2 - горизонтальни йнапрямок 3 - низке розташування 4 - равномiрну вираженiсть 5 - замкнутiсть 384. Найчастiше родом смертi при задушеннi петлею є: 1 - самогубство 2 - насильницка смерть 3 - вбивство 4 - нещасний виподок 5 - ненасильницька смерть 385. Самогубство шляхом задушення петлею неможливе, так як у наслiдку втрати свiдомостi настає розслаблення петлi: 1 - так 2 - нi 386. При задушеннi руками видовими ознаками є: 1 - притиснення гортанi до хребта 2 - на шиi синяки округлої форми 3 - на шиi напiвмiсячної форми садна 4 - перелом пiд'язичкової кiстки 5 - перелом хрящiв гортанi 387. Задушення руками як рiд смертi являє собою: 1 - ненасильницку смерть 2 - самогубство 3 - вбивство 4 - механiчна асфiкцiя 5 - ненасильницку смерть 388. При дослiдженнi трупу особи, смерть якої настала вiд задушення руками, виявляють: 1 - загальноасфiктичнi ознаки 2 - ознаки затягування петлi пристосуванням 3 - видовi ознаки 4 - ознаки втрати свiдомостi 5 - ознаки боротьби та самооборони 389. При закриттi отворiв рота i носа виявляють такi видовi ознаки: 1 - синюшнiсть обличчя з крапковими крововиливами 2 - наявнiсть синякiв навколо рота i носа 3 - наявнiсть напiвмiсячних садна навколо рота i носа 4 - пошкодження слизової оболонки щiк i губ 5 - у порожнинi рота i носа можуть бути дрiбнi стороннi частички 390. При закриттi дихальних шляхiв стороннiми тiлами та блювотними масами видовими ознаками є: |