пнс. 1. Ураження лівого малогомілкового нерва
 Скачать 27.16 Kb.
|
|
1.. У хворого, 37 років, скарги на слабкість і оніміння лівої ступні, утруднення при ходьбі (стопа звисає). Слабкість розвинулася поступово (протягом тижня), після тривалого перебування у вимушеному положенні (сидів наприсядки 7 годин). Об’єктивно: сухожилкові та періостальні рефлекси живі, рівномірні. Гіпалгезія по зовнішній поверхні лівої гомілки і тильної поверхні стопи. Парез тильних флексорів лівої стопи, хода по типу «степпаж». В ділянці голівки малогомілкової кістки визначається нейродистрофічний вузол, різко болісний при пальпації. На ЕНМГ визначається різке зниження швидкості проведення імпульсу по лівому малогомілковому нерву. Рентгенограми попереково-крижового відділу хребта без патології. 1. Ураження лівого малогомілкового нерва 2.Тунельна мононевропатія лівого малогомілкового нерва 3,4. -При больовому синдромі-НПВС -Новокаїн – йод – електрофорез на ділянку нерва щоденно, 10 процедур; електрофорез прозерину на ділянку ураженого нерва, щоденно, на курс 10 процедур; -гальванізацію ураженого нерва, поздовжньо, щоденно, на курс 10 процедур; ультразвук по ходу нерва, через день, на курс 10 процедур; -ударно-хвильову терапію на уражені м’язи, на сегментарну зону та по ходу нерва, один раз в п’ять днів, на курс 7-9 процедур; -озокеритові аплікації на кінцівку і відповідний сегмент щоденно, 10 процедур; -електростимуляція нерва і уражених м’язів, тривалістю процедури 15 хвилин, щоденно, на курс лікування 10-15 процедур; -масаж м’язів, щоденно, на курс лікування 10 процедур. 2. 2. Хворий, 37 років, скаржиться на різко виражені болі у шиї, правій руці і лопатці, парестезії по променевому краю передпліччя і першого пальця, що підсилюються при активних рухах голови (особливо при нахилі вправо). Об’єктивно: різко обмежені рухи в шийному відділі хребта, болісна пальпація м’язів шиї і правого плечового поясу, слабкість і гіпотрофія двоголового м’яза плеча, відсутність рефлексу із сухожилля цього м’яза. Гіпалгезія по променевому краю передпліччя. На КТ грижа міжхребцевого диску СV-СVI. 1. Ураження променевого нерва на рівні середньої третини плеча 2.Тунельна мононевропатія правого променевого нерва 3,4.- протинабрякова терапія (L-лізину есцінат, еуфілін), препарати, що покращують мікроциркуляцію (актовегін, нікотинова кислота), вітаміни групи В (мільгама, нейрорубін), ноотропні препарати (пірацетам), антихолінестеразні препарати (прозерін, нейромідін). -При болях застосовували нестероїдні протизапальні препарати. -фізіотерапевтичні процедури. Електростимуляція м’язів-розгиначів кисті проводили за допомогою електростимулятора ЕТНС-100-2 із частотою 10-30 Гц, амплітудою сигналу 50-100 В, залежно від переносимості процедури хворим. Електрод встановлювали на акупунктурну точку GI11 або GI9 і проводили стимуляцію впродовж 3-5 хв щоденно протягом 8-10 днів. 3. У хворого після сну з’явився головний біль, що поширюється від шиї по потилиці і скроні до чола, погіршення зору, потім приєдналося запаморочення, що супроводжувалося нудотою і шумом у вусі. Об’єктивно: АТ 140/90 мм рт.ст., ЧМН без патології. М’язи і шкіра в шийно-потиличній ділянці при пальпації болісні. 1.Ураження симпатичного шийного сплетення хребетних артерій 2.Шийна мігрень(синдром Барре-Льеу) 3,4 Медикаментозна терапія - НПВС-для зняття больового синдрому -Міорелаксанти- для зниження тонусу м'язів, поліпшення їх кровопостачання. -Протизапальна терапія-глюкокортикоїди 2.Немендикаментозна терапія При гострому больовому синдромі -постільний режим протягом 3 днів. У ліжку краще лежати на спині, з невеликою низькою подушкою. Під шию рекомендується покласти мішечок. Рекомендується фіксація шийного відділу хребта м'яким коміром. -Фізіотерапія. Призначають електрофорез з розчином еуфіліну або анальгіну, на задню поверхню шиї і надпліччя - фонофорез гідрокортизоном і магнітотерапію. -ЛФК -У фазі ремісії показано санаторно-курортне лікування 4.Хвора скаржиться на приступоподібний біль у зубах верхньої щелепи праворуч, що іррадіює у скроню. При огляді: хвора сидить нерухомо, обличчя гіпомімічне, говорить обережно, тихо. Зона болю в ділянці щоки. При огляді: напад болю супроводжується почервонінням обличчя, сльозотечією. Біль триває 30 секунд. Вогнищевої симптоматики немає. 1. Звуження підочноямкового каналу при невралгії верхньощелепного нерва, 2. Невралгія трійчастого нерва 3,4. -Оснвний препарат-кармазепін. 2 дні –всередину по 100 мг по з рази/день. Наступні 2 дні- по 200 мг по 2 рази/ день. Потім 2 дні- по 200 мг 3 рази / день. -Уперіод загострення – амітриптилін по 25 мг 3 рази/день впродовж усього загострення. - засоби, шо забезпечують місцеву анестезувальну дію: 5 % лідокаїнову мазь, яку наносять на шкіру обличчя в ділянці тригерних. 5.Хворий рік тому потрапив у ДТП з переломом правої ключиці. Потім з’явився біль в правій руці, обмеженість рухів. Об’єктивно: активні рухи обмежені, пасивні у повному обсязі, глибокі рефлекси праворуч не викликаються, гіпотрофія, чутливість знижена. 1. Ураження нервів правого плечового сплетення 2.Плексит правого плечового сплетення 3,4. -Етіологічна терапія- антибактеріальні засоби і противірусні препарати при інфекційній причині запалення. -. Масаж призначається при затихання гострої фази хвороби і усунення больового синдрому - У гострий період захворювання призначають постільний режим з обмеженням рухової активності голови, верхніх або нижніх кінцівок. - Симптоматична терапія включає: препарати для купірування болю – ненаркотичні анальгетики (ласпал, аспізол, оксадол); новокаїнові блокади в ділянці ураження нервового сплетення; протизапальні засоби – НПЗП (ібупрофен, диклофенак, моваліс); вітамінотерапію – препарати вітамінів групи В (мільгамму, нейровітан), вітамін А, аскорбінову кислоту, токоферол; фізіопроцедури – магнітотерапію, електорфорез з новокаїном, грязелікування, озокерит; масаж, рефлексотерапію, бальнеотерапію в період усунення гострого періоду хвороби, ЛФК. 6.. Хворий скаржиться на гострі оперізуючі болі у грудній клітці, що підсилюються при глибокому вдиху, кашлі, будь-якому русі. Об’єктивно: напруження м’язів спини, пальпація остистих відростків і паравертебральних точок у грудному відділі хребта болісна. На ЕКГ: змін не виявлено. 1.Дистрофічне ураження грудного відділу хребетного стовпа 2.Вертеброгена торакалгія 3,4. -У гострий період -ліжковий режим, спокій і знеболювальні засоби. Хворий має лежати на твердій поверхні: під звичайний матрац підкладають дерев'яний щит. - Знеболювальна терапія.- наклофен 3 мл, моваліс 1,5 мл в/м на курс 10 ін’єкцій, ксефокам в дозі 2 мл в/м на курс 3 ін'єкції. - протизапальна і знеболювальна терапія- мелоксикам по 7,5 мг 2 рази на день після їди протягом 5—7 днів або по 1,5 мл в/мчерез день (3—5 інфузій); рофіка (рофекоксиб) у дозі 12,5—25 мг 2 рази на день упродовж 10—14 днів. - У разі тривалого больового синдрому результативною є новокаїнова блокада (20—40 мл 0,5 % розчину) у поєднанні з флостероном (1 мл), ціанокобаламіном (500—1000 мкг) або дипроспаном (1—2 мл). - електрофорез новокаїну, карипазину. магніто- і діадинамотерапію. Проводять бальнеотерапію — хвойні, радонові ванни, а також грязьові або парафіново-озокеритові аплікації. Ефективні також масаж, ЛФК. 7.Хвора скаржиться на біль у попереку, який іррадіює у ліву ногу, підсилюється при рухах, відчуття оніміння в нозі. Об’єктивно: пальпація м’язів стегна і гомілки болісні, позитивні симптоми натягу ліворуч, крампії в литковому м’язі. 1.Пошкодження по ходу сідничного нерва та в поперековій області 2.Вертеброгенна люмбоішиалгія ліворуч 3,4. -показаний суворий постільний режим, який має на увазі виключення фізичних навантажень і активних рухів тіла; обсяг вживаної рідини знижується. Це необхідно, щоб зменшити набряки. -Знеболювальна терапія - наклофену в дозі 3 мл, мовалісу в дозі 1,5 мл внутрішньом'язово на курс 10 ін’єкцій, ксефокаму в дозі 2 мл внутрішньом'язово, на курс. -протизапальна і знеболювальна терапія- мелоксикам по 7,5 мг 2 рази на день після їжі протягом 5—7 днів або по 1,5 мл внутрішньом’язово через день (3—5 інфузій); рофекоксиб у дозі 12,5—25 мг 2 рази на день упродовж 10—14 днів, целебрскс по 1 капсулі (100 мг) на день протягом 5—7 днів. -якщо больовий синдром виражений дуже сильно, то провести новокаїнову блокаду -ЛФК, фізіотерапія , лікувальний масаж, голкорефлексотерапія 8.. Рефлекторні вертеброгенні синдроми шийного відділу хребта. 1)Цервікалгія — гострий або підгострим біль у шийному відділі, постійний або нападоподібний, тупий, ниючий, розпиральний. Виникає в результаті остеохондрозу C4 — C5, С5 — С6. Біль може поширюватися на потилицю, на надпліччня. Посилюється під час рухів головою. 2)Цервікокраніалгія – характеризується вазомоторними, дистрофічними та інші порушеннями. Виникає в результаті подразненням симпатичного сплетення, що призводить до розвитку дистонічних порушень у басейні хребтової артерії. 3)Цервікобрахіалгія — це рефлекторний синдром, що охоплює м'язи шиї та верхніх кінцівок. Для цього синдрому характерний розвиток м’язово-тонічних, нейродистрофічних і нейросудинних порушень. 4)Плечо-лопатковий періартроз — синдром, зумовлений м’язово-тонічними і нейродистрофічними змінами тканин, які оточують плечовий суглоб. Виникає в результаті змінів в тканинах, що охоплюють плечовий суглоб. Виникає обмеження відведення верхньої кінцівки. 5)Синдром “плече — рука" (синдром Стейнброкера) характеризується клінічною картиною плечо-лопаткового періартрозу в поєднанні з вегетосудинними і трофічними змінами в ділянці кисті і променево-зап’ястковому суглобі. 6)Синдром енікондильозу плеча – виникає в результаті патології шийного відділу хребта, а також при дегенеративно-дистрофічних ушкодженнях фіброзних і м'язових тканин, які прикріплюються до латерального і медіального надвиростків плечової кістки. 7)Шийна радикулопатія (радикуліт)- прострільний біль, який з'являється раптово після рухів або фізичного навантаження, посилюється під час рухів головою, іррадіює в надпліччя, надлопаткову ділянку. 9.. Вертеброгенна цервікокраніалгія (патогенез, клініка, лікування). (Баллов: -/2) 1.Патогенез:Часте ускладнення шийних радикулітів є механічне звуження просвіту хребетних артерій. Хребетні артерії проходить з правого і лівого боку по шийних хребців від аорти до головного мозку. Дві великі магістралі хребетних артерій разом з двома сонними артеріями доставляють кров до мозку. У результаті ослаблення зв'язкового апарату, розташованого навколо шийних хребців, відбувається зміщення тонких і плоских шийних хребців на 0,2 - 1 мм (підвивих) вправо, вліво, вперед. В результаті цього перетискається хребцями русло хребетної артерії, яка проходить в отворах шийних хребців. Русло хребетної артерії стає менше в діаметрі від бокового тиску на артерію зміщеного хребця. Як наслідок цього зменшується надходження крові до головного мозку. Клініка: -Болі в шиї і голові (односторонні або двосторонніми). Ле в осовному односторонній. Поширюється на одну половину шиї, тім’яну і скроневу ділянки, очні яблука. Болі в шиї і голові в основному має постійний характер. В результаті болю виникає обмеження рухів в шийному відділі хребта. -Запаморочення-системного характеру. Посилюється під час різких рухів головою або при її поворотах, іноді поєднується з порушенням слуху і drop-атаками. -Характерні зорові та слухові порушення. Лікування: 1.Медикаментозна терапія - НПВС-для зняття больового синдрому -Міорелаксанти- для зниження тонусу м'язів, поліпшення їх кровопостачання. -Протизапальна терапія-глюкокортикоїди 2.Немендикаментозна терапія При гострому больовому синдромі -постільний режим протягом 3 днів. У ліжку краще лежати на спині, з невеликою низькою подушкою. Під шию рекомендується покласти мішечок. Рекомендується фіксація шийного відділу хребта м'яким коміром. -Фізіотерапія. Призначають електрофорез з розчином еуфіліну або анальгіну, на задню поверхню шиї і надпліччя - фонофорез гідрокортизоном і магнітотерапію. -ЛФК -У фазі ремісії показано санаторно-курортне лікування. 10.. Невралгія трійчастого нерва (етіологія, клініка, лікування). (Баллов: -/2) 1.Етіологія. Причиною може бути а)компресія корінця трійчастого нерва у мосто-мозочковому куті судинною аневризмою петлі верхньої мозочкової артерії або артеріовенозною мальформацією: б) в результаті запалення оболонок головного мозку або демієлінізуючих захворюваннь в) дисфункція стовбурових і кірково-підкіркових ділянок системи трійчастого нерва внаслідок порушення регіонарного кровообігу (мозкові інсульти); г) компресія периферичних гілок трійчастого нерва у круглому й овальному отворах або у вузьких кісткових каналах; д) пухлини у мосто-мозочковому куті; е) вірусне ураження вузла трійчастого нерва 2.КЛІНІКА. - біль у ділянці обличчя пароксизмального прострільного характеру( від кількох секунд до 1—2 хв). Больовий синдром охоплює корінцево-сегментарні зони іннервації. Біль може бути двобічний та виникати навіть вночі. -під час нападу болю хворий застигає в тій позі, у якій трапився больовий пароксизм, тому невралгію називають мовчазною. -виникає посіпування мімічних м’язів. -поява тригерних зон. 3.ЛІКУВАННЯ. -Оснвний препарат-кармазепін. 2 дні –всередину по 100 мг по з рази/день. Наступні 2 дні- по 200 мг по 2 рази/ день. Потім 2 дні- по 200 мг 3 рази / день. -Уперіод загострення – амітриптилін по 25 мг 3 рази/день впродовж усього загострення. - засоби, шо забезпечують місцеву анестезувальну дію: 5 % лідокаїнову мазь, яку наносять на шкіру обличчя в ділянці тригерних. 11.. Вертеброгенна люмбалгія, люмбоішіалгія (патогенез, клінічна картина, лікування). (Баллов: -/2) 1.Люмбоішіалгія — біль у поперековому відділі, який поширюється на сідниці, \нижні кінцівки. Біль іррадіює по склеротомах (ділянка сідниць і задньо-зовнішні відділи стегна і гомілки). Клінічна картина:часто біль посилюється при будь-якому русі тулуба, під час чхання, кашлю, у разі тривалого перебування в положенні сидячи або стоячи. Нерідко біль поєднується з відчуттям оніміння нижньої кінцівки. Рухи хребта в поперековій ділянці обмежені, відмічаються напруження м’язів, зміни конфігурації хребта.. Виникають трофічні та нейродистрофічні порушення. В м'язах промацуються вузлики Корнеліуса. 2.Люмбалгія — підгострий або хронічний поперековий біль, який виникає поступово після фізичного навантаження, тривалого перебування у вимушеній позі, переохолодження. Клінічна картина: біль має ниючий тупий характер і посилюється в разі зміни положення тіла, тривалого перебування в положенні сидячи або під час ходьби. Відзначаються сплошення поперекового лордозу, обмеження рухів у цьому відділі хребта, незначна болючість паравертебральних точок. Чутливість не порушується. Зміни в рефлекторній сфері не відбуваються. Лікування: -Знеболювальна терапія - наклофену в дозі 3 мл, мовалісу в дозі 1,5 мл внутрішньом'язово на курс 10 ін’єкцій, ксефокаму в дозі 2 мл внутрішньом'язово, на курс. -протизапальна і знеболювальна терапія- мелоксикам по 7,5 мг 2 рази на день після їжі протягом 5—7 днів або по 1,5 мл внутрішньом’язово через день (3—5 інфузій); рофекоксиб у дозі 12,5—25 мг 2 рази на день упродовж 10—14 днів, целебрскс по 1 капсулі (100 мг) на день протягом 5—7 днів. 12.. Гостра полірадикулоневропатія Гійєна-Барре (клініка, діагностика, лікування). (Баллов: -/2) 1.Клініка. -Початок захворювання: загальна слабкість, збільшення температури тіла до субфебрильних цифр, болі в кінцівках(оперізуючого характеру). Оніміння у пальцях кистей і стоп. -Характерна ознака - м'язова слабкість в кінцівках, яка поширюється на верхні кінцівки і прогресує від парезів до паралічів. Знижуються або випадають сухожилкові рефлекси, розвивається атрофія м'язів. - вегетативні порушення: зміна кольору шкіри, набряклість, гіпергідроз. ортостатична гіпотензія, розлади дихання. У спинномозковій рідині вняатяється значна білково-клітинна дисоціація, яка зберігається протягом 2 міс. 2.Діагностика: білково-клітинна дисоціація. Рівень білка досягає 3-5 г / л. Висока концентрація білка визначається як при люмбальної, так і окціпітальной пункції. Цей критерій дуже важливий для відмінності синдрому Гієна-Барре від спінальної пухлини, при якій високі концентрації білка виявляються тільки при люмбальної пункції. Цитоз не більше 10 клітин (лімфоцити і моноцити) в 1 мкл. 3.Лікування: - програмний плазмаферез і внутрішньовенна пульс-терапію імуноглобулінами класу G (біовен-моно, сандоглобулін по 0.4 г/кг) щоденно протягом 5 днів. - атигістамінні засоби (димедрол, супрастин, тавегіл). комплекси вітамінів групи В. -нейромідин (1 мл 1.5 % розчину), нестероідні протизапальні засоби, кардіопротектори (вазонат 10 мл внутрішньовенно струминно 10 разів). -У відновний період - масаж, ЛФК. - У гострий резилуальний період - чотирикамерні ванни, лікування грязями і парафіном, електростимуляцію м’язів, голкорефлексотерапію. 13.. Тунельний синдром зап’ястного каналу (патогенез, клініка, лікування). (Баллов: -/2) 1.Патогенез. У зап’ястковому каналі, який формується із кісток і суглобів зап'ястка, долонної і поперечної зв'язок, пролягає серединний нерв. На тлі макро- і мікротравматизації зв’язок, шо виникає в осіб окремих професії! (вантаж ники, музики, доярки, каменярі), з’являю ться стовщ ення поперечної зв'язки, набряк її волокон, шо призводить до защ емлення серединного нерва. 2.Клінічна картина. -оніміння I—III пальців, рідко — усіх пальців кисті. Симптоми посилюються вночі, у положенні хворого лежачи та в разі піднімання верхньої кінцівки і зменшуються при її опусканні - Парестезії в пальцях кисті посилюються під час пальпації або перкусії поперечної зв’язки в зоні зап'ясткового каналу ураженої верхньої кінцівки (симптом Тінеля). -спостерігатися гіпалгезія пальців і млявий парез м'язів тенара. 3.Лікування. -Протизапальні препарати - зняття набряків і послаблення симптомів -високі дози вітаміну B-6 допомагають послабити симптоми. Деякі різновиди фізичних вправ також допомагають запобігти або, принаймні, контролювати симптоми. -Глюкокортикоїди-перорально або ін’єкційно. -Оперативне лікування- в результаті неефективності НПВС та глюкокортикоїдів. 14.. Диференціальна діагностика між рефлекторними та корінцевими вертеброгенними синдромами До рефлекторних вертеброгенних синдромів належать А) На шийному рівені – шийний простріл ,цервiкалгія, цервiкокраніалгія, цервiкобрахіалгія Б) На грудному рівені- грудний простріл , торакалгія. В) На попереково – крижовому рівені - Люмбаго (простріл), люмбалгія, люмбоішіалгія. До корінцевих вертеброгенних синдромів належать -Синдроми ушкодження корінця С 1 – С 8 -Синдроми ушкодження корінців Th 1 – Тh 12 - Синдроми ушкодження корінців L 1 – L 5 - Синдроми ушкодження корінця S 1 – S 5 Для диф.-діагностики необхідно проводити ретельне обстеження хворого із застосуванням додаткових методів дослідження (дослідження спинномозкової рідини, спондилографія, КТ, МРТ хребта, ЕНМГ) . 15.Невропатія лицьового нерву.Клініка,діагностика,лікування 1.КЛІНІКА. - асиметрії обличчя у стані спокою: на боці ураження згладжується носо-губна складка, особливо під час демонстрації зубів, рот перетяіуєлься у здоровий бік, згладжуються або зникають складки шкіри на відповідній половині лоба, на ушкодженому боці повікова щілина розширюється. - Хворий не може підняти брови догори, наморщити лоб. Горизонтальні складки на лобі не утворюються. -Лагофтальм, сльозотеча на боці ураження . Поява феномену Белла. - Хворий не може надути шоки, свиснути. Під час їди страва застрягає між шокою і зубами. - виникає парез або параліч мімічних м'язів за периферичним типом. Через це мова може бути нечіткою. -А)нерв уражений вище від місця відходження волокон барабанної струни- порушення смаку у ділянці передніх 2/3 язика. Б) нерв уражений вище від місця відходження гілки сгремінцевого нерва- розлади смаку в поєднанні з підвищеною чутливістю до звуків. В) уражений колінцевий вузол- гіперакузія, смакова гіпестезія передніх 2/3 , біль у ділянці вуха, гіпестезія шкіри, зовнішнього слухового ходу, вушної раковини, з появою на ній герпетичних пухирців (синдром Ханта); 4) ураження лицевого нерва вище від місця відходження волокон великого кам'янистого нерва - порушенням смаку, слуху та зменшенням сльозовиділення, сухістю ока на боні ураження. 2.ДІАГНОСТИКА. -віддиференціювати периферичну невропатію від центральної. -виключити вторинні форми невропатії, з'ясувати основне захворювання, яке призвело до слабкості мімічних м'язів. -Для того щоб підтвердити вірність діагнозу, визначити локалізацію патологічного процесу, ступінь ураження нерва і динаміку відновлення в ході терапії лікар призначає електроміографію, електронейрографія. Для виключення важких органічних уражень мозку проводиться МРТ і КТ. 3. ЛІКУВАННЯ. -протизапальна терапія (глюкокортикоїди), протинабрякова терапія (фуросемід, лазикс) -при тяжкому перебігу хвороби- гормональна пульс-терапія метил-преднізолоном ( І г на день в/в крапельно протягом 3—5 днів). - пентоксифілін (трентал) по 300 мг на день в/в крапельно протягом 10 днів. - з 5—7-го дня захворювання - гімнастика мімічних м’язів, парафінові аплікації, з 2-го тижня — точковий масаж, голкорефлексотерапію на здорових і уражених ділянках обличчя. |