2 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1 Призначення і будова механізму
Кульові млини застосовуються на РЗФ-1 для подрібнення руди. Цінні мінерали в рудній масі мають тонку вкрапеленність, яка визначається частками міліметра. Для ефективного забезпечення, необхідно всю рудну масу подрібнити до крупності, проростання зерен, цінних мінералів.
Подрібнення основної маси мінеральної сировини виробляється в барабанних млинах, під впливом подрібнюючи тіл всередині обертового пустотілого корпусу. В я кості подрібнюючи тіл застосовують сталеві кулі.
Конструювання кульових млинів за останні роки було направлено в основному на збільшення габаритних розмірів: діаметру і довжини барабану.
В залежності від швидкості обертання барабана млина розрізняють два основні режими роботи мелених тіл: при малій швидкості - каскадний, при великій – водоспадний.
При каскадному режимі мелені тіла перекочуються і матеріал подрібнюється під дією роздавлювання і зусиль стирання.
При водоспадному режимі роботи куль в результаті тертя об внутрішню поверхню корпусу піднімаються разом з корпусом до званої точки "відриву", а потім падають вниз до точки "падіння". У цій точці відбувається подрібнення матеріалу під дією ударних зусиль (рис. 2.1).
Під час обертання млина спостерігаються обидва режими роботи дробленого завантаження, тому що частина куль працює в каскадному, а частина в водоспадному режимі.
Кульовий млин з розвантаження через решітку (МШР) (зображений на 4
|
|
|
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
|
|
|
|
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
Розробив
|
Мацигура
|
|
|
СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
|
Літера
|
Аркуш
|
Аркушів
|
Перевірив
|
Кожемякін
|
|
|
Н
|
|
|
1
|
19
|
Рецензент
|
Сушко
|
|
|
ІТ КНУ МЕП-08
|
Н. контроль
|
Безверха
|
|
|
Затвердив
|
|
|
|
кресленні) складається з циліндричного барабана (1), до якого з боків за допомогою болтів кріпляться торцеві кришки (2), відлиті разом із завантажувальною і розвантажувальною (4) порожнистими цапфами. Цапфи спираються на підшипники (7). У барабан завантажують сталеві кулі, приблизно на половину його об’єму .
Для запобігання від зносу, барабан і торцеві кришки футерують броне плитами (13), які закріплюють болтами. На барабані передбачено два оглядових люка. У розвантажувальному кінці барабана встановлена решітка, через отвори якої видаляється подрібнений матеріал. У просторі між решіткою, і торцевою кришкою (2) мають радіальні перегородки (елеватори). При обертанні барабана, елеватори піднімають пульпу до рівня цапфи (4) і вивантажують подрібнений матеріал з неї.
Діаметр горловини (11) розвантажувальної цапфи декілька більше діаметра завантажувальної цапфи.
Початок харчування завантажується в млин комбінованим живленням (6) через його центральний отвір.
Барабан обертається від електродвигуна за допомогою малої шестерні (8), насадженої на приводному валу, і зубчастого вінця (5), закріпленого на барабані.
2.2 Умови експлуатації механізму
При подрібненні на 1 стадії кінетична енергія падаючих куль повинна бути достатньою для руйнування максимальних шматків вихідної руди.
На 2 і 3 стадіях подрібнення, окрім забезпечення достатньої кінетичної енергії, прагнуть максимально збільшити поверхню подрібнювальних тіл.
Експериментально встановлено, що великі і тверді матеріали краще подрібнюються кулями великих розмірів, а дрібні і м'які - кулями менших розмірів. При постійному коефіцієнті заповнення млина зі зменшенням розміру куль число зіткнень в млині збільшується. Тому необхідно застосовувати подрібнюючи тіла мінімальних допустимих розмірів. При заповненні млина
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
2
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
кулями одного розміру подрібнення протікає менш ефективно, ніж при використанні куль різних розмірів.
В загальному випадку для ефективного використання всього кульового завантаження діаметр куль повинен становити від 1/80 до 1/100 діаметра млина.
Оптимальний розмір куль підбирають експериментально в залежності від крупності і міцності руди і розміру млина.
У процесі подрібнення відбувається стирання й руйнування подрібнюючих тіл, тому їх періодично сортують (видаляють уламки діаметром менше 40 мм) і довантажують новими, зазвичай кулями максимального розміру. Пересортовування кульового завантаження через кожні 2-3 місяця дозволяє підвищити продуктивність млина. Цьому сприяє також довантаженням кулями двох або трьох розмірів при їх певних співвідношеннях (раціональне довантаження).
Ступінь заповнення млинів кулями - 40 - 48%.
2.3 Вимоги до електроприводу та автоматики
Режим роботи млинів більш рівномірний, чим дробарок. При потужностях до 100 кВт для приводу з короткозамкненим ротором з глибоким пазом чи з подвійною короткозамкненою обмоткою на роторі. При потужностях вище 100 кВт переважне застосування знаходять синхронні електродвигуни, при потужностях вище 200 кВт - високовольтні двигуни.
Для подачі обертання від двигуна до млина невеликої потужності використовують клино-ремінну передачу, до потужних млинів - тільки редукторну. Сучасна тенденція - застосування тихохідних двигунів, сумісних з барабанами млинів.
Для полегшення пуску в приводах млинів застосовують нереверсивні електромагнітні муфти. При встановленні такої муфти двигун млина пускають вхолосту. Потім, подаючи напругу на котушку муфти, з’єднують двигун з млином. В тих випадках, коли потужність двигуна млина визначається не за
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
3
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
нагріванням, а за значенням необхідного пускового моменту, застосування електромагнітних муфт дає можливість вибрати двигун з меншою потужністю.
Характерною особливістю млинів є значний пусковий момент, який вимагається від електродвигуна під час пуску, внаслідок великої махової маси барабана і меленими тілами.
Барабан млина обертається від головного електродвигуна. Початковий момент електродвигуна повинен бути не нижче 1,5 - 1,6 номінального моменту для стрижневих млинів і 1,2 - 1,3 для кульових млинів. Барабани млинів обертаються з частою 13-22 об/хв. Найчастіше приводом млинів служить тихохідний синхронний електродвигун.
Потужність електродвигуна залежить від кульового завантаження і від частоти обертання млина. Питома потужність електродвигуна становить приблизно 28 - 33 кВт на 1 м³ найменшого розрахункового робочого об’єму млина.
Питома витрата електроенергії на 1 т подрібнювального вапняку залежить від багатьох чинників: маси куль, розміру млина, його типу і частоти обертання , крупності вихідного і подрібненого продукту.
Продуктивність барабанного кульового млина залежить від фізичних властивостей, крупності вихідного і подрібненого матеріалу, діаметра та довжини барабана, величини подрібнюваного завантаження та ін. Для досягнення ефективної роботи млина необхідно постійно підтримувати оптимальне завантаження дроблених тіл, при недостатньому завантажуванні продуктивність барабанного млина знижується, при надмірній нераціональності витрачається енергія. Між розміром шматків вихідного матеріалу і діаметра дроблених тіл також існує залежність. Чим більше розмір вхідної величини тим більше повинна бути маса кулі. Як збільшення так і зменшення діаметра кулі в порівнянні з необхідним знижує продуктивність млина барабанного типу і призводить до збільшення енергії. Не можна допускати щоб млин працював з недовантаженням матеріалу або в холосту, так практично вся корисна потужність витрачається на приведення дробленого завантаження в робітничий рух.
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
4
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
Продуктивність млинів часто лімітує роботу всієї фабрики, а витрата електроенергії на подрібнення для ряду фабрик складає 40 - 60% всієї електроенергії, яка витрачається на збагачення. Тому раціональна робота електроприводу полягає в максимальному збільшенні продуктивності млина при одночасному зменшенні питомої витрати електроенергії.
2.4 Регулювання та технічні умови експлуатації
При обертанні млина із стану спокою шари чи стержні під впливом відцентрової сили притискуються до поверхні броні барабану до повороту кут природного підкосу, після чого по круговим траєкторіям піднімаються до верхнього нахиленого шляху і скочуються каскадом вниз, При каскадному режимі відбувається стирання матеріалу подрібнюючими тілами, які перекочуються. При збільшенні швидкості обертання барабану каскадний режим переходить у водоспадний, при якому шари чи стержні, піднявшись до визначеної висоти падають по параболічним траєкторіям, проводячи помел за рахунок удару (рисунок 2.1, додаток 1).
При підвищенні швидкості обертання барабану до величини, названої критичною, шари чи стержні притискуються до броні барабану і обертаються разом з ним, не виконуючи корисної роботи. Величина критичної швидкості залежить від внутрішнього діаметра барабану млина. Без врахування ковзання шарів чи стержнів по футерівці, критична швидкість.
Характер роботи дроблених тіл залежить від окружної швидкості обертання барабана млина. При малій швидкості дробить середовище (у даному випадку кулі) піднімається, робить певний поворот всередині барабана, що приймається в межах 35 - 45° до вертикалі. При обертанні барабана кулі безперервно циркулюють і деякі верстви куль, що піднімаються по кругових траєкторіях разом з барабаном, скочуються паралельними шарами вниз по утворилася похилій поверхні. Такий характер роботи дробить середовища прийнято називати каскадним режимом. Подрібнення матеріалу при каскадному
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
5
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
режимі відбувається в основному роздавлюванням і стиранням між переміщаються кулями, а також стиранням між кулями і футеровкою барабана млина.
Інтенсивне подрібнення відбувається тільки в шарах скочуються куль. У шарах, що піднімаються разом з барабаном, матеріал подрібнюється незначно внаслідок слабкого їх ковзання відносно один для одного. Каскадний режим використовують переважно при тонкому подрібненні матеріалу, що пройшов попередній подрібнення. Коли швидкість барабана перевищить швидкість, характерну для каскадного режиму, кулі почнуть підніматися під дією відцентрової сили на велику висоту. Потім у деякої точці, званої точкою відриву, кулі почнуть сходити з круглих траєкторій і падати подібно тілам, кинутим до горизонту (приблизно по траєкторії параболи). Цей режим роботи дроблять тіл називають водоспадним або катарактним. Подрібнення матеріалу при цьому відбувається головним чином за рахунок ударної дії куль. Швидкість обертання барабана може досягти величини, при якій відцентрова сила зростає до таких розмірів, що кулі не зможуть відірватися від стінки барабана і будуть крутитися разом з барабаном. Зрозуміло, що кулі, що обертаються разом з барабаном, не можуть подрібнювати матеріалу. Тому для кожного типорозміру млини встановлюють оптимальне (найбільш вигідне) число оборотів барабана.
 об/хв., (2.1)
де  - внутрішній діаметр млина, м.
Швидкість млина вираховується в частках від критичної швидкості. Шарові млини звичайно працюють при відносній швидкості 0,75 - 0,85, а стержневі - 0,55 - 0,65.
Потужність, витрачена на роботу млина і питомі витрати електроенергії на тонну подрібненого продукту залежить від таких факторів: розмірів і продуктивності млина, крупності і механічних властивостей руди, щільності пульпи, типу футеровки млина, величини циркуляційного навантаження і
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
6
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
крупності кінцевого продукту дробіння.
Момент опору млина, приведений до валу двигуна:
 , (2.2)
де Мш - момент опору, обумовлений вагою подрібнюючих тіл;
- к.к.д., враховуючи загальні втрати в цапфових підшипниках і зубчатому зчепленні.
При каскадному режимі роботи шарове завантаження повертається на кут , і залишається в цьому положенні, так що
 , (2.3)
де  - рівнодіюча ваги подрібнюючи тіл, Н (Т);
l – плече, м.
Потужність двигуна, потрібна для обертання в каскадному режимі:
 , (2.4)
де n - швидкість обертання барабану, об/хв.;
 - к.к.д., який враховує всі втрати.
2.5 Розрахунок потужності та вибір електродвигуна для електроприводу механізму
Електропривод млина призначений для подачі необхідних зусиль по обертанню завантаженого млина. Для цього необхідно створити потрібний обертовий момент, який залежить від розміру млина, ваги розміщеного матеріалу, та швидкісних параметрів.
Розрахунок млина
Визначаємо критичну і робочу частоту обертання млина
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
7
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
Критична частота обертання
 об/хв., (2.6)
Робоча частота обертання приймається 80% від критичної.
 об/хв.,
Визначаємо масу завантаження куль
 ., (2.7)
де R – радіус млина
L – довжина млина;
– об’ємна маса куль;
– коефіцієнт заповнення.
G = 60 т.
R = 2,64 м.
Визначаємо потужність електродвигуна
 кВт., (2.8)
де – втрати в приводі. Ми їх приймаємо як 0,85.
Визначаємо критичну і робочу частоту обертання млина
 т/год., (2.9)
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
8
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
де D – внутрішній діаметр отфутерованого барабана, м;
V – внутрішній корисний об’єм барабана, м³;
q – питома продуктивність млина, т/кВт ∙ ч;
k – поправочний коефіцієнт враховує тонкість помелу.
 м³., (2.10)
Q = 50 т/год.
З урахуванням даних технічної характеристики млина, до встановлення приймаємо найближчий до розрахункового синхронний двигун потужністю 1600 кВт, типу СДМЗ-2-22-34-60, синхронний двигун спеціального призначення з паспортними даними (таблиця 2.1, додаток 5)
2.6 Аналіз проведених розрахунків та побудова механічної характеристики
Обертальний момент СД обумовлений взаємодією обертального магнітного поля, створеного обмотками статора, і магнітного поля, створеного обмоткою збудження або постійними магнітами на роторі. Взаємодією цих полів може створювати постійний за напрямком обертальний момент СД тільки в тому випадку, коли ротор буде обертатися зі швидкістю магнітного поля , тобто синхронно з обертаючимся полем.
Таким чином, механічна характеристика СД (M) являє собою горизонтальну лінію з ординатою  . Ця характеристика має місце до деякого максимального моменту навантаження  перевищення якого приведе до випадіння СД з синхронізму, тобто до порушення синхронного обертання ротора і магнітного поля.
Для визначення максимального моменту СД , якого зберігається синхронна робота СД з колом, служить кутова характеристика СД. Вона
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
9
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
відображає залежність моменту M від кута зсуву між векторами ЕРС статора і фазної напруги кола  .
Момент СД представляє собою синусоїдальну функцію кута
 , (2.11)
де – фазне значення напруги кола;
E – ЕРС СД;
 – індивідуальний опір фази обмоток СД;
– швидкість обертання магнітного поля.
Максимальне значення моменту СД досягається при  . Ця величина характеризує собою перевантажену властивість СД. При великих значеннях кута СД випадає с синхронізму, при менших кутах в його робота стійка.
Номінальне значення кута  складає зазвичай 25 - 300, йому відповідає номінальний момент  . При такому значенні кратність максимального моменту складає:
 (2.12)
СД може працювати в усіх основних енергетичних режимах: двигуновому і генераторному, з джерелом і незалежно від джерела.
Оскільки механічна характеристика синхронного двигуна є пряма лінія, то для іі побудови достатньо розрахувати координати двох точок - номінального режиму і не робочого режиму.
Т.1 – для номінального режиму:
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
10
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
 (2.13)
 (2.14)
де  та  номінальна швидкість обертання (об/хв.) та номінальна потужність (Вт), беруться із довідника даних двигуна.
Т.2 – для номінального режиму:
 при ковзкості  ; (2.15)
 , (2.16)
Поширене використання отримав спосіб пуску СД, названий асинхронним. Для його реалізації на роторі СД укладається додаткова пускова обмотка, виконана аналогічно короткозамкненій обмотці АД типу білячої клітки.
В цьому випадку при підключенні СД до джерела змінного струму відбувається його розгін аналогічно АД. При під синхронній швидкості СД, яка відрізняється від синхронної на декілька відсотків, подається струм в обмотку збудження двигуна і він втягується в синхронізм з колом.
В залежності від своїх параметрів пускова обмотка СД забезпечує два основні різновиди механічної пускової характеристики. Вибір виду пускової характеристики СД визначається конкретними умовами його роботи і видом виробничого механізму.
На пусковій характеристиці СД особливо важливі два значення моменту:
 – пусковий момент, що забезпечує зрушення двигуна з місця;
 – вхідний момент – момент при швидкості  , коли подачею збудження можна ввести двигун у синхронізм.
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
11
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
Для нормального входження ротора у синхронізм вхідний момент має бути більшим за статичний момент навантаження.
Привод кульового млина характеризується високим пусковим і вхідним моментами, тому вибір пускової характеристики залежить від моменту навантаження, що створюється механізмом.
Знаходимо потрібні точки для побудови відповідних характеристик:
 ,
 ,
 ,
 ,
 ,
 ,
 ,
 ,
Оскільки
 , то  ,
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
12
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
 , то  ,
Заносимо визначені дані в (таблицю 2.2, додаток 6; рисунок 1.4, додаток 7) і будуємо характеристику.
2.7 Вибір апаратів та схеми керування електроприводом
Оперативна схема керування двигуном складається для виконання послідовних операцій для забезпечення нормальної роботи технологічного обладнання у сукупності із електроприводом. Тому в неї входять елементи управління, захисту, сигналізації, автоматизації.
Для управління приводом синхронного двигуна використовується стандартна схема з внесенням додаткових змін по особливому процесу помелу.
Схема повинна забезпечити: плавний пуск двигуна в асинхронному режимі, наступний вихід у синхронізм і контроль пускових і робочих параметрів двигуна; зблоковану залежність роботи млина і допоміжного обладнання секцій помелу; захист від ненормальних режимів роботи; сигналізацію про причину аварії і зупинки двигуна; про параметри системи живлення.
В схемі також передбачено встановлення тиристорного збудника, який отримує живлення від мережі через трансформатор.
Розрахунок поділимо на два етапи: силового кола і оперативного
кола.
2.7.1 Розрахунок і вибір апаратури силового кола
Для розрахунків і вибору елементів апаратури силового кола визначаємо розрахунковий струм навантаження:
обмотки статора синхронного двигуна  ;
обмотка збудження  .
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
13
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
 , (2.17)
Після підстановки даних з технічної характеристики синхронного двигуна отримує:
 А
За паспортними даними приймаємо струм і напругу збудження синхронного двигуна:  А,  В.
Вибираємо в силовій мережі:
високовольтний вимикач;
трансформатор струму;
трансформатор напруги;
переріз кабелю живлення двигуна.
Для вибору високовольтного вимикача достатньо порівняти розрахункові параметри з паспортними даними. При цьому умовно приймаємо, що струм короткого замикання буду не меншим за пусковий, тобто  А, а струм короткого замикання  > 1000 А.
Розрахункову потужність на шинах підстанції приймаємо для збагачувальних фабрик  МВА.
Приймаємо до встановлення вакуумний вимикач BB/TEL-10-12,5/1000 з паспортними даними:
 кВ > 6 кВ;  кА > 1 кА;  А > 855 А;
Вимірювальні трансформатори вибираємо за призначенням:
лінійний трансформатор струму – ТПЛ-10;
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
14
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
трансформатор напруги – НОМ-С;
трансформатор нульової послідовності – ТЗЛ-10.
Вибираємо переріз кабелю живлення двигуна за умови  . Приймаємо кабель марки АСБГ перерізом 3x95 із допустимим струмом
 А > 171 А. Перевірку перерізу за втратою напруги і економічною доцільністю не виконуємо.
2.7.2 Розрахунок і вибір тиристорного збудника
В якості навантаження тиристорного перетворювача приймаємо обмотку збудження синхронного двигуна з параметрами:
напруга збудження  В;
струм збудження  А.
Вибір силового трансформатора.
Розрахункове значення напруги вторинної обмотки трансформатора, яка живить трифазний ТП визначається за формулою:
 , В, (2.18)
де  – розрахунковий коефіцієнт, який характеризує відношення напруги  у реальному випрямлячеві;
 – коефіцієнт запасу з напруги, який враховує можливе зниження напруги мережі до  ;  ;
 – коефіцієнт запасу, який враховує неповне відкриття вентилів прим максимальному управляючому сигналі,  ;
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
15
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
 – коефіцієнт запасу з напруги, який враховує спад напруги в обмотках трансформатора, у вентилях - за рахунок перекриття анодів,  ;
 – номінальна випрямлена напруга ТП, яка відповідає номінальній напрузі двигуна.
 , В
Приймаємо  В.
Розрахункове значення струму вторинної обмотки:
 , А, (2.19)
де  – коефіцієнт схеми, який характеризує співвідношення струмів  в ідеальному випрямлячеві;
 – коефіцієнт, який враховує відхилення форми анодного струму від прямокутної,  ;
 – номінальний струм перетворювача, який приймається рівним розрахунковому, А.
 А
Розрахункове значення струму первинної обмотки:
 А
де  – коефіцієнт трансформації трансформатора.
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
16
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
Розрахункова потужність трансформатора:
 , ВА, (2.20)
де  – коефіцієнт схеми, який характеризує співвідношення потужностей  для ідеального випрямляча за навантаженням на проти ЕРС.
 ВА
Приймаємо на ТЕП трансформатор ТСВЗ 100/0,5 УЗ 380/230 із струмом 450 А.
На основі отриманих даних вибираємо силовий трансформатор, який повинен мати параметри:
 ;  ;  ;  ,
де  – лінійна напруга живлячої мережі, В.
Для подальшого використання необхідно мати дані трансформатора:
Вибір тиристорів
Середнє зазначення струму тиристора
 , (2.21)
де  – коефіцієнт запасу по струму, який враховує збільшення струму
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
17
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
двигуна в перехідних режимах,  ;
 – коефіцієнт, який враховує інтенсивність охолодження силового вентиля:  – при примусовому охолодженні;  – при природному охолодженні повітрям із стандартним радіатором;
 – кількість фаз трансформатора.
 А
Максимальне значення зворотної напруги:
 , В, (2.22)
де  – коефіцієнт запасу по напрузі, який враховує можливу підвищення напруги живлячої мережі і періодичні викиди  , обумовленні процесом комутації вентилів;
 В – лінійна напруга вторинної обмотки трансформатора:
 В.
Вибір тиристора виконуємо з урахуванням середнього значення струму через тиристор, максимального значення зворотної напруги і умов охолодження.
Вибираємо тиристор типу ТЕ-8-320/150Т-544. Основні параметри тиристора визначаються за довідником (рисунок 1.5, додаток 8; рисунок 1.6, додаток 9).
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
18
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
|
2.8 Опис роботи схеми
Тиристорний збудник, живиться від понижуючого трансформатора x-26T, який живиться від лінії 380В і приходить, на тиристорний збудник x-26BTE, з тиристорного збудника виходить на схему управління. Статор синхронної машини, підключається за допомогою вакуумного вимикача високої напруги 6кВ на п/ст № 16. На ротор за допомогою тиристорного збудника, подається постійна напруга. Для запуску СД є два ключі управління x-26SA1 і x-26SA2, x-26SA1 вибирає режим ручний або автоматичний, який може запускатися автоматично зі всім технологічним ланцюгом, якщо класифікатори та конвеєра які будуть завантажувати млин одночасно, це все буде спрацьовувати. І ручний режим який запускається через ключ x-26SA2, з вибором положення пуск, отримує живлення реле включення двигуна x-26РВД і через певний час включаємо предпускову сигналізацію, натискаючи на кнопку запуску двигуна x-26SB1, після того як ключ включили, подається живлення. Коли включається кнопка, прозвучить звукова сигналізація, отримує живлення котушка високовольтного вакуумного вимикача і він подає напругу на статор двигуна і двигун починає розганятися як АД з КЗ ротором, потім приходить сигнал на тиристорний збудник, і коли двигун досягає під синхронної швидкості, з тиристорного збудника на ротор подається постійна напруга з допомогою якого СД втягується в синхронізм і набирає синхронну швидкість. В залежності від того як необхідно, щоб був збуджений СД, не до збуджений або перезбудженний можна вже регулювати за допомогою тиристорного збудника.
|
|
|
Мацигура
|
|
|
ІТ.ПД12.08.02.ПЗ
|
Аркуш
|
|
|
Кожемякін
|
|
|
19
|
Змін
|
Арк.
|
№ документа
|
Підпис
|
Дата
| |
Скачать 179.83 Kb.
– 
– втрати короткого замикання, Вт;
– напруга короткого замикання, %.