Главная страница
Навигация по странице:

  • 62. Санаторно-оздоровчі заклади України.

  • 63.Ареали поширення основних хвороб

  • 64.Захворювання пов ` язані з властивостями і станом природи.

  • 65. Інфекційні хвороби та наслідки для окремих регіонів

  • 66. Геофізичні та біогеохімічні фактори

  • 67. Вплив окремих складових географічних оболонки Зеилі на стан здоровя людини

  • Геохімічна екологія

  • Геофізичні чинники також справляють істотний вплив на живі організми, в тому числі на стан здоровя людини

  • 68.Захворювання, обумовлені соц.-екон умовами життя і традиціями різних народів

  • 51-75 птічка. 51. Екологічний стан території україни


    Скачать 62.91 Kb.
    Название51. Екологічний стан території україни
    Дата25.06.2018
    Размер62.91 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файла51-75 птічка.docx
    ТипДокументы
    #47822
    страница2 из 3
    1   2   3

    Санаторій «Черче», курорт Черче

  • Санаторій «Villa Penta», Санжійка

  • Відпочинковий комплекс «Теплі води», Велятино

  • Оздоровчий СПА-комплекс «Трембіта», Велятино

  • Оздоровчий комплекс «Едем», Затока

  • Пансіонат «Сонячна долина», Поляна

    -курорти україни для системи кровообігу

    • Санаторій «Villa Penta», Санжійка

    • Оздоровчий комплекс «Едем», Затока

    • Санаторій «Бердянськ», Бердянськ

    • Санаторій «Кремінці», Татарів

    -Лікування органів дихання у санаторіях України

    • Спелеосанаторій «Соляна Симфонія», Соледар

    • Санаторій «Кремінці», Татарів

    • Санаторій «Рай-Оленівка», Рай-Оленівка

    -Лікування захворювань нервової системи
        в санаторіях України

    • Санаторій «Villa Penta», Санжійка

    • Санаторій «Любінь Великий», смт Великий Любінь

    • Санаторій «Рай-Оленівка», сел. Рай-Оленівка

    • Санаторій «Кремінці», Татарів


    62. Санаторно-оздоровчі заклади України.

    Хворих практично з усіма захворюваннями, що підлягають санаторно-курортному лікуванню, можна з успіхом лікувати в санаторіях України. На ЇЇ території поширені практично всі бальнеологічні типи мінеральних вод: вуглекислі – на Закарпатті, радонові – у Вінницькій і Черкаській областях, сульфідні – у Львівській обл., на Закарпатті та в Криму, залізисті – в Донбасі, бромні, йодобромні та йодні – на території Причорномор’я, води з підвищеним вмістом органічних речовин – всесвітньо відома “Нафтуся” – у Львівській та Хмельницькій областях, а також усі типи лікувальних грязей – торф’яні (родовище “Семереньки”, “Любень – Великий”), мулові (Куяльницьке, Сакське, Чокрацьке родовища), сапропелеві (“Шацькі озера”). Термальні води (гарячі джерела) розміщені в двох артезіанських басейнах – Причорноморському та Закарпатському.

    Великі можливості для розвитку курортного господарства мають Автономна Республіка Крим, Одеська, Запорізька, Закарпатська, Львівська та інші області. Найсприятливіші умови для розвитку рекреації й туризму мають Карпати, на території яких виявлено 800 джерел мінеральних вод. На їх базі працюють санаторії, пансіонати, санаторії-профілакторії, будинки відпочинку, в яких можуть поліпшити здоров’я до 800 тис. чол. Такі курорти, як Трускавецький, Моршинський, Свалявський та ін., відомі далеко за межами України. Оскільки тут незначна природна радіація, Карпати використовують для оздоровлення населення із забруднених радіонуклідами районів Чорнобильської зони. Значні перспективи для розвитку рекреації й туризму мають Буковина й Полісся. Причорноморсько-Азовське узбережжя і Крим мають прекрасні ресурси для таласотерапії, тобто лікування морем, масового відпочинку та оздоровлення. Загальновідомими санаторно-курортними центрами є Ялта, Одеса, Алушта, Алупка, Судак, “Артек”, Планерське (Коктебель), Феодосія, Саки, Євпаторія, Бердянськ та багато інших.

    Поліпшення комфортності номерів у типовому санаторному корпусі сприяє підвищенню показників їх використання. Адже умови більшості українських курортів недостатньо комфортні. Для того щоб наші курорти стали привабливими для заможних клієнтів і могли забезпечити валютні надходження, необхідне будівництво висококомфортабельних санаторіїв та фешенебельних готелів, ресторанів, розвиток індустрії розваг.

    63.Ареали поширення основних хвороб

    Найбільше інфекційних захворювань в Україні зафіксовано на півдні і сході, від раку частіше страждають на Харківщині та Дніпропетровщині, а пацієнтів з розладами психіки багато у Криму. Про це свідчать дані Державного комітету статистики України за 2012 рік, пишуть Вести.

    Так, лідерами за кількістю інфекційних захворювань стали (в порядку спадання): Севастополь, Одеська, Дніпропетровська, Івано-Франківська та Херсонська області. За захворюваністю на онкологію всіх "переплюнули" Харківська та Дніпропетровська області, Київ, а також Херсонська область та Севастополь.

    Найбільше проблем з органами травлення медики зафіксували на Закарпатті, в Івано-Франківській, Рівненській, Харківській і Хмельницькій областях. Порушення нервової системи також більш поширені у жителів західних областей: Івано-Франківської, Вінницької, Львівської та Рівненської областей, а також Харківщини.

    А ось на захворювання сечостатевої системи та венеричні інфекції частіше страждають у Дніпропетровській області, Києві, Харківській, Черкаській та Житомирській областях.

    Як не дивно, найбільше захворювань дихальних шляхів зафіксували не на Донбасі, а у тих же західних областях та Києві (за спаданням - Київ, Львівська, Івано-Франківська, Київська і Вінницька області). А проблеми з розладами психіки лікарі зафіксували у Криму, Севастополі, Київській, Житомирській та Луганській областях.

    64.Захворювання пов`язані з властивостями і станом природи.

    Серед різноманітних факторів навколишнього середовища, які впливають на здоров’я населення, найбільш очевидним є мікробний,  котрий має величезне значення у виникненні інфекційних захворювань. Наявність специфічного збуджувача в навколишньому середовищі, елементами якого є не тільки повітря, вода, ґрунт, харчові продукти, а й рослини і тварини, являється обов’язковою умовою розповсюдження захворювання.

    У процесі життя і виробничої діяльності людина неминуче вносить у середовище, що її оточує, певні зміни, які стосуються як хімічного і біологічного стану середовища, так і умов існування людини. Ці зміни впливають на параметри клімату, особливо в районах з високою концентрацією населення та виробництва, і ведуть до зміни складу атмосфери.

    Негативний вплив факторів навколишнього середовища на організм людини може проявлятись у вигляді запалення, дистрофічних змін, алергічного стану, порушення у розвитку плоду і пошкодження спадкового апарату клітини. 70-80% усіх випадків раку викликані дією хімічних канцерогенів. Вже тепер близько 4% новонароджених відрізняється генетичними дефектами, які ведуть далі до виражених спадкових захворювань. Зміни атмосферного тиску позначаються на стані здоров'я насамперед тих людей, які хворі на артрити й артрози (захворювання, що супроводжуються болями в суглобах та зміною їхньої форми). Один із проявів впливу атмосферного тиску — гірська хвороба.

    Причиною порушення нормальної життєдіяльності організму і виникнення патологічного процесу можуть бути абіотичні (властивості неживої природи) чинники навколишнього середовища. Очевидний зв’язок географічного розподілу низки захворювань, пов’язаних з кліматично-географічними зонами, висотою місцевості, інтенсивністю випромінювань, переміщенням повітря, атмосферним тиском, вологістю повітря тощо.

    На здоров’я людини впливає біотичний (властивості живої природи) компонент навколишнього середовища у вигляді продуктів метаболізму рослин та мікроорганізмів, патогенних мікроорганізмів (віруси, бактерії, гриби тощо), отруйних речовин, комах та небезпечних для людини тварин.

    Патологічні стани людини можуть бути пов’язані з антропогенними чинниками забруднення навколишнього середовища: повітря, ґрунт, вода, продукти промислового виробництва. Сюди також віднесено патологію, пов’язану з біологічними забрудненнями від тваринництва, виробництва продуктів мікробіологічного синтезу (кормові дріжджі, амінокислоти, ферментні препарати, антибіотики тощо).

    Суттєвий вплив на стан здоров’я населення справляють чинники соціального середовища: демографічна та медична ситуації, духовний та культурний рівень, матеріальний стан, соціальні відносини, засоби масової інформації, урбанізація, конфлікти тощо.

    65. Інфекційні хвороби та наслідки для окремих регіонів

    Інфекційна хвороба може перебігати в маніфестній та субклінічній формі, коли клінічні прояви хвороби відсутні, але при обстеженні в організмі виявляють морфологічні зміни, біохімічні та імунологічні зрушення, які з часом можуть призвести до тяжких негативних наслідків. За перебігом хвороби виділяють типові та нетипові форми. За останні 5 років в Україні на 16,2% зросла смертність населення від інфекційних та паразитарних захворювань. Летальність в інфекційних стаціонарах за останні 10 років збільшилась більш ніж у 2 рази. Щорічно в Україні від інфекційних захворювань гине майже 20 тис. осіб. У 2005 році, за даними офіційної статистики, з цієї причини в Україні померло близько 13 тис. людей працездатного віку (з урахуванням смертності від туберкульозу та СНІДу). Питома вага померлих від туберкульозу склала 68,9%, ВІЛ-інфекції – 21%.Від інфекційних захворювань в Україні кожного року гине 400 – 600 дітей. Структура причин смерті дітей унаслідок цієї патології відрізняється від такої у дорослих. У 2005 році від менінгококової інфекції померли 19,2% дітей, грипу та ГРВІ – 15,5%, СНІДу – 11,8%, ГКІ – 7,5%, туберкульозу – 0,9%. Цей факт свідчить про те, що пріоритети уваги та фінансування при інфекційних хворобах у дітей повинні дещо відрізнятися від дорослих.На фоні високого рівня інфекційної захворюваності та смертності в Україні щорічно скорочується ліжковий фонд для надання спеціалізованої медичної допомоги. Загальна кількість ліжок (для дорослих та дітей) у 2005 році зменшилась порівняно з 1996 роком на 32,1%. Забезпеченість ліжками на 10 тис. дорослого населення у 2005 році становила 2,78 проти 3,68 у 1996 році, дітей – 16,45 проти 18,91 відповідно.Медична допомога інфекційним хворим в Україні надається у мережі 553 інфекційних стаціонарів/відділень, що на 86 (13,5%) менше, ніж у 1996 році. За останні 10 років в Україні закрито 5 інфекційних лікарень для дорослих та 3 для дітей.На сьогодні існує потреба у посиленні уваги керівництва нашої держави до проблеми інфекційних хвороб як у дорослих, так і в дітей, а не лише до ВІЛ-інфекції та туберкульозу (хоча ці проблеми також потребують пильної уваги), покращання викладання цих дисциплін у вищих навчальних закладах. Це продиктовано вимогою часу та особливостями структури захворюваності в Україні.

    66. Геофізичні та біогеохімічні фактори

    Взаємодію організмів з геохімічним середовищем у біосфері вивчає геохімічна екологія, завданням якої є передусім з’ясування закономірностей біологічних реакцій організмів, у тому числі людини. Профілактика ендемічних захворювань, які властиві визначеним регіонам біосфери, грунтується на вивченні біогеохімічних зон та провінцій. Основним критерієм біохімічного районування є визначення у навколишньому середовищі (грунт, вода), а також у добових харчових раціонах верхніх та нижніх граничних концентрацій хімічних елементів, у разі перевищення яких можуть порушуватись процеси обміну речовин у рослинних і тваринних організмах. Так, у регіонах з надлишком бору в харчових раціонах виявляють ураження кишок (ентерит) та легень (пневмонія).

    Геофізичні чинники також справляють істотний вплив на живі організми, в тому числі на стан здоров'я людини. Вивчення фізичних властивостей Землі та фізичних процесів, які відбуваються в її оболонках (літосфері, гідросфері, атмосфері) свідчить про тісний зв'язок цих чинників з біологічними процесами. Господарська активність людини призвела до таких несприятливих для здоров'я наслідків, як руйнування озонового шару атмосфери, радіоактивне забруднення навколишнього середовища, зміна клімату тощо. Одним із проявів геофізичного впливу навколишнього середовища на організм людини може бути так звана гірська хвороба. Вона розвивається в умовах високогір'я внаслідок падіння парціального тиску атмосферних газів, насамперед кисню. На висоті близько З000 м насиченість гемоглобіну киснем забезпечується па 85 %. В основі гірської хвороби лежить гіпоксія—нестача кисню у тканинах організму.

    У разі швидкого переходу людини у високогірні райони виникає гостра форма гірської хвороби: задишка, слабкість, почастішання серцебиття, запаморочення, головний біль, пригнічений стан. Якщо людина, котра страждає па гостру форму гірської хвороби, зазнає фізичного перевантаження та переохолодження, вона може загинути внаслідок набряку легень.

    67. Вплив окремих складових географічних оболонки Зеилі на стан здоровя людини

    Нині в багатьох районах Землі за рахунок викидів отруйних газів і шкідливих речовин змінився склад повітря атмосфери, стали непридатними для життя води річок, озер, зникли величезні площі лісів, багато тварин та рослин. Все це створило проблеми, які людина має розв'язати доки ще не пізно. Загибель середовища, в якому вона живе, призведе до загибелі її самої.

    Взаємодію організмів з геохімічним середовищем у біосфері вивчає геохімічна екологія, завданням якої є передусім з’ясування закономірностей біологічних реакцій організмів, у тому числі людини, у відповідь на різноманітні рівні природного і технічного вмісту в середовищі проживання хімічних елементів, визначення граничних концентрацій хімічних елементів у грунті, кормах, воді, харчових продуктах, раціонах, тобто тих концентрацій, у межах яких відбувається нормальне регулювання процесів обміну речовин у живому організмі.Геохімічна екологія розробляє та вивчає методи запобігання ендемічним захворюванням людини, спричиненим нестачею або надлишком у навколишньому середовищі тих чи інших хімічних елементів та їх лікуванню. Наприклад, встановлено, що дефіцит йоду в середовищі проживання людини призводить до ураження щитовидної залози, нестача кальцію – до слабкості кісток, нестача кобальту, який є складником вітаміну В12 зумовлює виникнення недокрів’я, дефіцит фтору призводить до карієсу зубів.Профілактика ендемічних захворювань, які властиві визначеним регіонам біосфери, грунтується на вивченні біогеохімічних зон та провінцій. Основним критерієм біохімічного районування є визначення у навколишньому середовищі (грунт, вода), а також у добових харчових раціонах верхніх та нижніх граничних концентрацій хімічних елементів, у разі перевищення яких можуть порушуватись процеси обміну речовин у рослинних і тваринних організмах. Так, у регіонах з надлишком бору в харчових раціонах виявляють ураження кишок (ентерит) та легень (пневмонія).Геофізичні чинники також справляють істотний вплив на живі організми, в тому числі на стан здоров'я людини. Вивчення фізичних властивостей Землі та фізичних процесів, які відбуваються в її оболонках (літосфері, гідросфері, атмосфері) свідчить про тісний зв'язок цих чинників з біологічними процесами. Великою значення набули, зокрема, дослідження таких геофізичних чинників, як магнітне, електричне та гравітаційне поля Землі, територіальне поширення штучної та природної радіоактивності.Господарська активність людини призвела до таких несприятливих для здоров'я наслідків, як руйнування озонового шару атмосфери, радіоактивне забруднення навколишнього середовища, зміна клімату тощо. Таким чином, геофізику можна вважати стосовно медицини прикладною наукою про фізичне середовище проживання людини Особливості клімату, метеочинники, сонячна активність, геофізичні процеси, які призводять до стихійного лиха (землетруси, повені, цунамі, зсуви, селі, урагани, пожежі тощо), найактивніше втручаються в життя людини, впливають на її здоров'я. У багатьох випадках стихійні лиха пов'язані з нераціональною активністю людини (пожежі, завали, зсуви тощо).Із сказаного випливає, що розвиток геофізики безпосередньо пов'язаний з охороною здоров'я через такі види діяльності: 1) прогнозування стану навколишнього середовища; 2) регуляція природних процесів, які здійснюються за активної участі людини; 3) виявлення та вивчення нових техногенних чинників впливу навколишнього середовища па організм людини (зміна теплового балансу Землі у зв'язку з накопиченням вуглекислоти в атмосфері; руйнування озонового шару атмосфери; зміна радіоактивного фону тощо).

    68.Захворювання, обумовлені соц.-екон умовами життя і традиціями різних народів

    Отже, вплив реклами, моди, идеології неформальних угрупувань, сімейних традицій, стандартів поведінки, прийнятих у різних верствах суспільства може як сприяти збереженню здоров’я індивіда, так і зашкодити йому. Такі соціальні чинники як урбанізація, зміна режиму та умов життя внаслідок модернізації соціуму, підвищення темпів соціальної диференціації, зростання інтенсивності соціальних контактів, повторювані стресові ситуації при звичайних адаптаційних можливостях індивіда стають дедалі більш впливовими та визначають стан здоров’я та тривалість життя як людини, так і соціуму.

    Загальними чинниками суспільного та індивідуального здоров'я в Україні є:

    А) По-перше: стан екосоціальної системи як наслідок, насамперед

    Чорнобильської катастрофи (так звані "хвороби забрудення");

    Б) По-друге: соціально-економічна криза, через що відбувається значне зниження життєвого рівня і погіршення умов життя, спричиняючи фізичне та психічне виснаження (хвороби "неякісного споживання", "порушення санітарно-гігієнічних норм життя", "перевтома" тощо);

    В) По-третє: нестабільність суспільства, перехідний його характер призводять до дезадаптації, а звідси зростання нервово-психічпого перевтомлення (хвороби "зворотньої інадаптації"). Все це є свідченням кризового стану індивідуального та суспільного здоров'я в Україні. Оскільки лише людина, як головний суб'єкт соціальної взаємодії, визначає існування суспільства, як специфічної соціальної реальності, а здоров'я є об'єктивною передумовою існування самої людини, то нагальною проблемою сьогодення с невідкладне вирішення проблем охорони здоров'я. Інакше це може призвести до загибелі суспільства як національної спільноти. Лише відродження здоров'я як загальнонаціональної цінності, як на індивідуальному, так і на загальнодержавному) рівні буде сприяти поступу нашого суспільства до загальноцивілізаційних висот.

    69. Перспективи подолання окремих недуг

    Держстат підрахував, що найпоширеніші захворювання – органів дихання, починаючи від звичайних застуд і до запалення легенів і туберкульозу. Але якщо в 1990-х на "дихалку" скаржився кожен другий (50-52% від усіх звернень в рік), то зараз таких 44%. На другому місці – серцево-судинні (зараз – 7%), на третьому – сечостатева система (6,6%). Найрідше до лікарів звертаються з приводу уроджених аномалій (0,2% від загальної кількості) та онкозахворювань (1,4%). Але серце болить тепер у людей в 1,6 разу частіше, ніж 25 років тому, нирки – майже в 1,5 разу частіше, а онкологія і аномалії (каліцтва) стали зустрічатися частіше майже на 20%, ніж в 1990 році. Нагадаємо, починаючи з 2014 року статистика не враховує окуповані частини Донбасу і Криму, населення за 25 років зменшилася з 52 млн осіб до 42 млн. Це пояснює падіння на 17% загальної кількості захворювань по країні. Крім того, за словами лікарів, багато українців через острах втратити роботу не звертаються до лікарів.

    На думку експертів, якщо українці не стануть дбайливіше ставитися до свого здоров'я, їх в найближчі роки чекає подальше зростання і "омолодження" хвороб серця. А ось інші недуги залишаться приблизно на тому ж рівні, так як вони менше пов'язані з ритмом життя.
    1   2   3


  • написать администратору сайта