Абсолютний прогрес мови, зазначають науковці, виявляється, насамперед, у розвитку словникового складу. Постійний розвиток словникового складу, наголошував Ю. О
 Скачать 0.5 Mb.
|
|
Вступ Абсолютний прогрес мови, зазначають науковці, виявляється, насамперед, у розвитку словникового складу. Постійний розвиток словникового складу, наголошував Ю.О. Жлуктенко, зумовлюється тим, що він у своєму існуючому стані ніколи не може відбити всю безмежність людського досвіду, безмежність навколишнього світу [15, с. 126]. Динамічний підхід до дослідження словникового складу на певному його зрізі означає, насамперед, необхідність аналізу процедури та правил формування мовних одиниць. Динаміка мови співвідноситься із принципом похідності мовних одиниць, з трансформаціями, модифікаціями мовного знака [27, с. 18], тобто динаміка словникового складу – це, насамперед, динаміка розвитку словотвору. Під словотвором розуміють правила творення мовних одиниць за певними моделями та схемами, систему способів та засобів творення нових слів [11, с. 6; 25, с. 167]. «Слово твориться певною сукупністю стосунків його компонентів (кореня, афіксів) і відношенням одного слова – члена словотворчої системи – до іншого слова тієї самої системи» [22, с. 6]. Основна лексична функція словотвору, підкреслюють мовознавці, принципово еволюційна, вона спрямована на зміну мови [39, с. 133]. Словотвір виконує важливу роль з точки зору когнітивної лінгвістики, оскільки це процес, цілком орієнтований на комунікацію, на передачу знань про світ, на структурування тих елементів навколишнього світу, які в процесі діяльності суб’єкт виділив і якими опанував. Більшість неологізмів, як відомо, це похідні слова, деривати. Як пише О.С. Кубрякова, похідні слова, на відміну від простих, не тільки іменують окрему дію, предмет, але й вказують на зв’язок, на їх відношення до інших дій, предметів. Тим самим виникає можливість з’єднати новий досвід зі старим, пізнати невідоме через відоме [24, с. 48-49]. Актуальність вибору проблеми визначається необхідністю і в той же час відсутністю комплексного аналізу процесів афіксації англійської мови наприкінці ХХ – початку ХХІ століття. Так, як проблема вивчення словотвору є дуже актуальною і цікавить багатьох вчених-лінгвістів та практиків, то відповідно існує багато різних досліджень, праць, статей, дисертаційних досліджень на задану тему. Питання словотвору неодноразово розглядалося багатьма як вітчизняними, так і зарубіжними лінгвістами. Найбільш гідними уваги є праці: „Лексикология современного английского языка” [5, с. 295], «Словообразование современного английского языка» [31, с. 245], „Словообразование английского языка” [21, с. 169], „Словообразование в современном английском языке” [11, с. 231], „Лексикологія англійської мови” [32, с. 256]. Мета та завдання даної роботи полягає у дослідженні та розкритті як теоретичних, так і практичних питань сучасного словотвору англійської мови: що таке словотвір взагалі, які його головні та другорядні засоби, словотворчі моделі, їх функціонування, їх класифікація та визначення характерних особливостей похідних основ. Об’єктом дослідження даної курсової роботи є засоби афіксального словотвору в сучасній англійській мові. Предметом дослідження є структура та семантика афіксальних (префіксальних та суфіксальних) похідних основ дієслів та іменників в сучасній англійській мові. Матеріалами для дослідження були словники, енциклопедії, праці вчених, посібники, підручники з англійської мови, журнальні статті, наукові роботи, тощо. У цій курсовій роботі проводиться комплексне дослідження структури та семантики похідних афіксальних основ дієслів та іменників сучасної англійської мови. Теоретичне значення роботи визначається тим, що вона є внеском у теорію словотворення сучасної англійської мови. Практичне значення цієї курсової роботи полягає в тому, що її можна буде використовувати в подальшій роботі над даною темою, на лекціях та практичних заняттях з граматики та лексикології англійської мови, для доповнення публікацій на задану тему, а також як базовий матеріал для написання подальших досліджень. Розділ 1. Основні способи словотворення в сучасній англійській мові 1.1 Поняття словотворення Питання словотвору як частини морфології, лексикології чи й етимології розглядалися ще в наукових працях XIX ст., проте навіть у працях 60-70-х pp. XX ст. словотвір залишався вразливим місцем, насамперед через брак чіткого розмежування власне морфологічного, словозмінного і словотвірного аспектів дослідження [9, с. 109]. Словотвір - розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів i способи їх творення [43]. Справжній розквіт словотвору, як окремої галузі лінгвістики настав тоді, коли було чітко виокремлено його об’єкт та основну одиницю — словотвірний тип [24, с. 118]. Всі слова мови можна поділити на слова з непохідними основами (від яких утворюються інші слова) та слова з похідними основами. Під основою прийнято розуміти частину слова без закінчення. Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, похідні - ще й хоча б один словотворчий афікс (префікс, суфікс, постфікс) [43]. Префікси, корені суфікси, закінчення, (флексії) та постфікси називаються значущими частинами слова, або морфемами. Префікс (від лат.prae - попереду та fixus - прикріплений) - значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для творення нових слів чи нових форм. Суфікс (від лат suffixus - прикріплений) - значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для творення нових слів чи нових форм. Закінчення - це змінна морфема, яка стоїть після суфікса чи після кореня (у непохідних основах) і служить для зв'язку слів між собою; нульове закінчення позначається 0. Постфікс (від лат: postfixus - прикріплений після) - значуща частина, що стоїть після закінчення і служить для творення нових слів чи нових форм (графічне позначення таке ж, як і суфікса). Процес творення нових слів у мові має назву словотворення. Нові слова утворюються на базі вже існуючих. Слово, яке служить базою для утворення іншого, називається твірним. Твірною основою є та частина твірного слова, яка входить до складу нового (похідного) слова (при цьому флексія до уваги не береться). Твірною основою може бути і ціле твірне слово. Ряд спільнокореневих слів, розташованих відповідно до послідовності їх творення, називається словотворчим гніздом. Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів. Словотворчий афікс - це префікс, суфікс чи постфікс, який приєднується до твірної основи для творення нового слова. Класифікацію способів словотворення схематично можна зобразити так: Префіксальний спосіб - спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів. Суфіксальний спосіб - спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів. Префіксально-суфіксальний спосіб - спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів. Постфіксальний спосіб - спосіб творення слів шляхом приєднання до твірної основи словотворчих постфіксів. Основоскладання - спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки - підрядної чи сурядної. Словотворчим афіксом у таких випадках виступає інтерфікс - морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення - морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення може супроводжуватися суфіксацією. Одним із різновидів складних слів є складноскорочені слова (абревіатури). Вони можуть утворюватися [43]: а) складанням частин кожного із твірних слів, що входять до базового словосполучення, б) складанням частини твірного слова і цілого твірного слова, в) складанням назв початкових букв твірних слів, г) складанням початкових звуків твірних слів, д) складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо. Морфолого-синтаксичний спосіб - це спосіб творення слів, при якому нове слово утворюється внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. 1.2 Основні способи словотворення в сучасній англійській мові Розвиток мови відбувається постійно і здійснюється на всіх рівнях: піддається різним змінам звукова система, змінюється морфологічний склад слова, відбуваються семантичні зміни слова та словосполучення. Найбільш помітні та відчутні трансформації відбуваються в словниковому складі мови, тобто в лексиці. Основні способи словотворення в сучасній англійській мові: аффіксація, конверсія і словоскладення. Найбільш актуальна в даний час проблема продуктивного словотворення. Однією з основних функцій словотворення є поповнення словникового складу мови. Словотвір знаходиться також на "службі" у граматики, виконуючи низку комунікативних функцій. Найважливішою з них є перекатегоризация слів або освіта слова з іншими характеристиками (напр., swim "плавати" - swimming "плавання", smoke "палити" - smoking "куріння", move "рухатися" - movement "рух" та ін) з метою надання їм нових синтаксичних ролей. Лексичні одиниці певної семантики характеризуються певною словотвірною активністю, тобто здатністю вступати у взаємодію з різними словотворчими засобами [42, с. 30]. Слова, що належать до назв осіб, назв тварин і т. д., виступають як база для похідних з суфіксом-ish (напр., camelish "впертий як верблюд", boyish "хлоп'ячий", priggish "педантичний" тощо) і не є такими для похідних з суфіксом-ed. В даний час найбільшою активністю володіють конверсійні освіти. Конверсія розглядається як морфолого-синтаксичний спосіб словотворення, при якому слово однієї частини мови утворюється від основи або словоформи інший, причому єдиними словотворчими засобами є парадигма слова і його сполучуваність з іншими словами [17, с. 94]. Оскільки словотворчі процеси,що відбуваються при конверсії не мають яких-небудь спеціальних морфологічних показників іх формування можливе як дієслів від іменників, так і іменників від дієслів, важливим є процес виявлення семантичної залежності одного слова від іншого [40, с. 20]. Найбільшу продуктивність в цьому стилі мають аффіксальні освіти, т. я. вони прийшли тривалий шлях розвитку в історії англійської мови. Словоскладання - другий по продуктивності спосіб утворення нових слів. Однак, в даний час у мові все частіше вживаються похідні, утворені за нелінійним моделям (х - у). При цьому найбільшою активністю відрізняються конверсійні освіти. Найбільш поширеними і прагматично значущими моделями безаффіксальних похідних наприклад в газеті, є N+PII, N+A N+N, V → N, V+p→N. Прагматична установка на адекватність і швидкість сприйняття мови газети визначає стандартизацію безаффіксальных похідних. Складним словами властивий повтор компонента, однаковість семантичних відносин між компонентами похідного. Конверсиви в газеті реалізують обмежену кількість значень моделі V → N. Ряд складних слів і односкладових конверсивів V → N відрізняються клішованістю. Орієнтація на психологію газетного адресата зумовлює повтор безаффіксальных похідних у вигляді паралельного використання похідних та одиниць, що їх виробляють, а також словоскладання за аналогією. Останнє також сприяє стандартизації мови газети. Складним словам в масових газетах властива експресія в оцінці, а конверсивам - невизначеність, двозначність значення і заниженность стилю. Вищесказане дозволяє припустити, що мова сучасної англійської писемності значною мірою відображає як основні напрямки руху словникового складу в цілому, так і явища, що створюють своєрідність англійської мови. Вивчення продуктивних способів створення нових слів більшою мірою сприяє виявленню зовнішніх і внутрішніх законів словотворчого процесу, що дає можливість вільно володіти конструкціями морфологічного рівня і більш правильно і глибоко розуміти семантику похідних слів. Розділ 2. Афіксальне словотворення 2.1 Афіксальне словотворення іменників У процесі словотвору в системі англійської мови задіяні всі частини мови, однак найбільш широко представлений іменник. При цьому афікси, префікси та суфікси можуть відрізнятись не тільки за місцем розташування в слові, але й за ступенем самостійності. Суфікси, що оформлюють слово як певну частину мови, більш тісно пов’язані з основою (dictation), в той час як префікси головним чином змінюють семантику слова і є більш самостійними лексично (postwar). У той же час і ті і інші можуть внести в похідне слово новий лексичний відтінок, і фактично відмінність полягає тільки у ступені продуктивності того чи іншого афікса. Деякі суфікси історично походять від корневої морфеми, котра з часом втратила самостійність в тепер зустрічається лише в похідних словах, поєднуючи їх спільним додатковим змістом. Такою є, наприклад, морфема –dom, словоформа давньоанглійського дієслова зі значенням «робити», що в сучасній мові присутня тільки як суфікс зі значенням «rank, condition, domain» чи та, що утворює іменники (kingdom, earldom, freedom, officialdom). Загальна словотворча модель афіксації може бути представлена формулою «1 основа + афікс» і відноситься до лінійних моделей. Результат словотвірного процесу за афіксації – похідне слово (derived word). Афікси, за допомогою яких в певний період створюється досить багато нових лексичних одиниць, називають продуктивними. В сучасній англійській мові продуктивними є суфікси -ing, -у, -ее, -ist, -er, -ette, -ed тощо; префікси anti-, super-, pro-, mis-, re- тощо. Продуктивні афікси в основному відносяться до споконвічної англійської лексики, непродуктивні – до запозиченої, але і ті і інші легко вступають у взаємодію і зі споконвічними, і з запозиченими основами. Афіксальні одиниці, відповідно до дослідження Кеннона, складають 24% всіх новоутворень [16, с. 87]. Ще ніколи в історії англійської мови кількість афіксів та їх дистрибуція не були настільки багатими та різноманітними як на сьогоднішній день. За даними В.І. Заботкіної “ за останні 25 років в утворенні нових слів був використаний 101 суфікс: -ability, -able, -ас, -асу, -(i)al, -ally,- (i)an,-age, -ance, -ant, -ar, -arium, -ary, -ase, -ate, -atic, -ation, -ative, -cade, -dom, -ectomy, -ed, -ее, -eer, -erne, -emia, -er/or, -ers, -cry, -ese, -est, -esque, -et, -eteria, -ette, -fest, -hood, -ia, -iasis, -ic, -ica, -ical, -idan, -idty, -ics, -idase, -ide, -ie, -ification, -ify, -igenic, -in, -ine, -ing, -ino, -ion, -ional, -ish, -ism, -ist, -ite (person), -ite (mineral), -ity, -ium, -ive, -ization, -ized, -less, -let(te), -ly, -metry, -mydn, -ness, -nik, -o, -old, -ol, -ola, -ologist, -ology, -oma, -on, -onium, -ory, -orium, -ose, -osis, -ous, -plex, -ry, -s (area of study), -s (plural of disease), -scape, -ship, -stcr, -sville, -tron, -tuplet, -ure, -y” [16, с. 89]. В творенні нових іменників активну участь приймають напівсуфікси: -athon, -gate, -gram, -intensive, -manship, -oriented, -a/oholic, -pedia/paedia, -speak, -watcher, -wide. Префіксальні новоутворення є менш численними, хоч кількість префіксів та напівпрефіксів перевищує кількість суфіксів та напівсуфіксів. “Всього, починаючи з 1963 року, в утворенні нових префіксальних одиниць прийняли участь 127 префіксів та напівпрефіксів, серед яких переважають одиниці латинського походження (префікси грецького походження є нечисленними): a(n)-, aero-, agri-, agro-, ambi-, anti-, aqua-, apres-, atto-, astro-, audio-, auto-, bi-, bio-, cardio-, chemo-, cine-, со-, counter-, cryo-, cyto-, de-, demi-, di-, dial-, dis-, dys-, eco-, estro-, endo-, eutero-, epi-, ethno-, eu-, Euro-, exo-, extra-, fibrino-, flexi-, fluki-, geo-, halo-, hemi-, hetero-, holo-, hydro-, hyper-, hypno-, immuno-, industrio-, integro-, inter-, intra-, iso-, kako-, kine-, leparo-, litho-, luteo-, macro-, magni-, maxi-, mal-, mega-, meso-, meta-, micro-, mini-, mis-, mono-, multi-, muco-, nanno-/nano-, neo-, neuro-, non-, omni-, over-, ortho-, paleo-, para-, peri-, petro-, photo-, phyto-, pico-, poly-, porno-, post-, pre-, pro-, proto-, pseudo-, psycho-, psychoto-, quasi-, re-, resisto-, retro-, rhabdo-, rifa-, semi-, sexo-, syn-, socio-, sono-, sub-, super-, supra-, tele-, tera-, tetrahydro-, trans-, tri-, tropo-, turbo-, ultra-, un, under-, ur-, uro-, xeno-“ [16, с. 92]. Серед найбільш продуктивних префіксів варто відзначити префікси anti-, со-, de-, non-, post-, pre-, ne-, sub-, in- . Найбільший ступінь новизни мають одиниці, створені за допомогою нових афіксів та напівафіксів, таких як: -on, -ase, -sol, -nik, -manship, eco-, mini-, maxi-, ur-, mega-, cine-, -oholic, gate-, -watcher, dial-a-, flexi-, apres- тощо. Характерною особливістю сучасних афіксів є їх термінологізація, їх строга прагматична закріпленість за певною науково-технічною сферою. Приблизно половина всіх афіксальних новоутворень відносяться до сфери науки, при чому кожній науковій галузі властиві й характерні тільки для неї афікси. Наприклад, суфікс –on (елементарна одиниця або частинка) використовується для створення нових термінів у фізиці та біології, як, наприклад: gluon (нова елементарна частинка в фізиці, що склеює кварки), luxon (елементарна частинка з нульовою масою). Відкриття багатьох нових ензимів сприяло широкому використанню суфікса –ase (ензим). Спочатку суфікс був вичленений з терміна diastase (ензим, який перетворює вуглеводи в цукор). В ґрунтознавстві активно використовується новий суфікс –sol (від латинського слова solum - ґрунт) для позначення різних видів ґрунтів: aridisol (в американському варіанті – ґрунт у пустелі), histosol (вологі ґрунти); vertisol (гилняні ґрунти ), hioxisol (тропічні ґрунти). Префіксальні терміни підтверджують той факт, що напівпрефікси відіграють досить важливу роль у творенні іменників. Основним джерелом напівпрефіксів є латинська, французька та грецька мови: асго-, bio-, xeno-, micro-, euro-, tele- тощо. Їх вживання, як правило, обмежується науково-технічними галузями, але у зв’язку з популяризацією та розповсюдженням технічних нововведень у побуті напівпрефікси входять у загальне використання. Так, у 80-ті роки одним з найпродуктивніших був напівпрефікс tele-, за допомогою якого будувались нові іменники за моделлю pref + N N: telebanking (фінансова служба, яка дозволяє клієнту здійснювати банківські операції за допомогою телевізора або домашнього комп’ютера), telemarketing ( практика торгівлі по телефону), teleshopping (замовлення покупки по телефону). Деякі напівпрефікси можна вичленити із фраз чи складних слів: dial-a (для позначення послуги, яку можна замовити по телефону) з dialophone, dial-a-bus, dial-a-meal; flexi- (гнучкий – із торгової марки Flexi Van), наприклад, flexicover, flexinomics, flexiroof. Іноді можна спостерігати зворотній процес коли напівафікс слугує базою для творення іменників. Наприклад, іменник maxi (дещо дуже велике) утворено від напівпрефікса maxi- шляхом конверсії. Суфіксальні одиниці поступаються префіксальним за кількістю, але вони є більш уживаними в щоденному спілкуванні і в більшості випадків марковані поміткою «сленг». Одним з найбільш уживаніших сленгових суфіксів є суфікс -y/-ie, що утворює іменники за моделлю N + -у N та має нове зменшувальне (іронічне) значення. Слова, утворені за його допомогою, обмежені у вживанні рамками неофіційного спілкування. При цьому в мові продовжує існувати суфікс –у в своєму пестливо-зменшуваному значення. Але під впливом нового значення суфікса –у, що утворює іменними, даний омонім несе іронічні, а деколи й сатиричні конотації. Наприклад: groupie (прихильник поп-групи чи зірки, який повсюди супроводжує їх), roadie (член групи музикантів, що відповідає за транспортування та встановлення апаратури), weapy (сентиментальний фільм), preppie (учень приватної привілейованої школи – вживається з іронією представниками середнього класу), tekky, techno-freak (людина, що одержима технічними новинками). “З 80-х років почав знижати свою словотворчу активність популярний в 60-ті роки сленгів суфікс –nik, вичленений з російського запозичення «супутник». При цьому іменники, утворені за допомогою суфікса –nik, що позначають людей часто несуть легкий відтінок іронії (foodnik, meatnik, nudnik)” [16, с. 93]. |