Абсолютний прогрес мови, зазначають науковці, виявляється, насамперед, у розвитку словникового складу. Постійний розвиток словникового складу, наголошував Ю. О
 Скачать 0.5 Mb.
|
|
3) Певну лексико-граматичну категорію: існують декілька суфіксів, що утворюють іменники жіночого роду: -ess (steward//ess), -ette (usher//ette), -ina (reg//ina), -ine (hero//ine). 4) Значна кількість суфіксів надає словам емоційного забарвлення. Це, в першу чергу, суфікси, які відбивають характеристики зменшування: -en (maid//en), -et (bull//et), -kin(s) (Mal//kin), -let (ring//let), -ock (bull//ock). Ряд суфіксів відбиває негативні якості та ознаки речей. Однак, ця риса властива не усім утворенням: -ard (drunk//ard, але stand//ard), -ster (gang//ster, але lob//ster). Заслуговує на увагу синонімія суфіксів. Семантичне накладання значень – це явище у мові досить поширене. Збереження варіанта як основного лексично-семантичного центра – виразника значень кількох лексем, спостерігається серед слів з суфіксами -an, -ese,- er, -or, -ite. Залежить це явище, головним чином, від етимології суфікса. Утворення типу doc//tor – physici//an, крім того, що мають лише їм властиві додаткові семантичні ознаки, розрізняються за походженням суфікса. Обидва суфікси -or і -an вказують на фах. Зазначені іменники асоціюються з поняттям „лікар”, проте значення першого іменника за обсягом значно ширше – це і вчений, і лікар, а друге слово означає лише того, хто практикує лікування із застосуванням препаратів та хірургії [36, с. 33]. Окремі морфеми можуть нести подвійну функцію – як граматичних засобів творення, так і лексичних. Морфеми -ed, -er можуть виражати граматичні категорії (-ed як дієслівне закінчення минулого часу і перфекта; -er – як прикметникове закінчення вищого ступеня порівняння) і, з іншого боку, утворювати лексичні деривативи: color//ed, foreign//er. Таким чином, різниця між закінчення і суфіксом полягає в тому, що перше виконує граматичну функцію, а в другому переважає лексичне значення. Суфіксальний дериватив – це двох морфемне слово, що вживається як ціле і граматично рівнозначне простому слову в усіх можливих синтаксичних конструкціях. Морфеми ж, що несуть ознаки граматичних категорій часу, числа чи відмінка, визначаються як закінчення, оскільки вони утворюють не нові слова, а лише форми слів [7, c. 79]. словотворення англійський похідний Суфіксальний словотвір розрізняється в залежності: 1) Від суфікса, що походить з власної мови: dark//ness. У цих випадках наголос не змінюється, навіть у словах з трьома складами: common//ness. 2) Від запозиченого суфікса, що приєднується як до власно мовних, так і до запозичених коренів, не змінюючи при цьому наголосу: mov//able, service//able. 3) Від запозиченого суфікса, що вживається з іншомовними коренями, змінюючи при цьому наголос і/або голосний чи приголосний кореня: China – Chin//ese. Коли до запозиченого слова, утвореного за допомогою іншомовного суфікса, приєднується ще один, власно мовний, суфікс, таке утворення називається корелятивним: president – presiden//cy. Суфіксація як засіб словотвору значно ширший, ніж префіксація. Пропорційна частина власно мовних суфіксів також більша, ніж серед префіксів. Це означає, що активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витіснило словотворчі елементи власної мови, продуктивність яких може час від часу поновлюватись. Спостерігається і зворотній процес: власне англійські слова two//fold, three//fold витісняються словами, утвореними за допомогою романського суфікса –(b)le: dou//ble. Суфікс –ize Варто зазначити, що в сучасній англійській мові дуже мало дієслів на –ise. Так, наприклад, в словнику Мюллера зареєстровано всього близько десятка таких дієслів, в той час як дієслів на –ize більш 400. Суфікс –ize утворює перехідні та неперехідні дієслова від ТО прикметників та іменників. Вступаючи у внутрішню валентність з ТО іменників, -ize виражає наступні значення: а) Робити те або займатися тим, на що вказує основа. З цим значенням –іze зустрічається частіше за все. Наприклад: character//ize характеризувати, відображати; propaganda//ize пропаганду вати; atom//ize розпилювати, дробити; carbon//ize карбонізувати; diphthong//ize створювати дифтонг. б) Перетворюватися в те, на що вказую основа. Наприклад: capital//ize перетворювати в капітал, капіталізувати; gelatin//ize перетворюватись на холодець; vapor//ize перетворюватися на пару, випаровуватися. Вступаючи у внутрішню валентність з ТО прикметників, суфікс –ize виражає значення «робитися таким, як на те вказує основа». Наприклад: vocal//ize вокалізувати, дзвінко промовляти (від прикм. vocal вокальний, голосовий), urban//ize робити ввічливим (від прикм. urbane ввічливий), tranquil//ize заспокоювати (від прикм. tranquil спокійний), special//ize спеціалізувати (від прикм. special спеціальний), real//ize реалізувати (від прикм. real реальний) і т.д. [21, c. 121]. Суфікс –fy (-ify) вживається в сучасній англійській мові частіше за все для утворення нових дієслів в науковому стилі мови, багато слів які були утворенні за допомогою –fy є жартівливими авторськими неологізмами (noncewords) наприклад: argu//fy сперечатися задля суперечки, cockney//fy робитися схожим на кокні, tips//ify підвипити, happ//ify ощасливити. Як і суфікс –ize, –fy може вступати у внутрішню валентність з ТО іменників і прикметників. Дієслова на –fy вживаються транзитивно і нетранзитивно. Приєднуючись до основ іменників, –fy виражає наступні значення: а) Перетворювати(ся) на те, на що вказує основа: aer//ify перетворювати в газоподібний стан; cals//ify перетворювати на вапно, робити твердим; dand//ify перетворюватися на франта, одягатися франтом,; gas//ify перетворюватися на газ; mumm//ify перетворювати на мумію. б) Робити те, на що вказує основа: electr//ify електризувати; emuls//ify робити емульсію; fort//ify укріпляти, робити укріплення; nid//ify гніздитися. У тих випадках, коли суфікс –fy Вступає у внутрішню валентність з ТО прикметників, він може виражати значення: «робити(ся) таким, як та не вказує основа». Наприклад: аcid//ify окислювати, fals//ify підроблювати, humid//ify зволожувати, intensify підсилювати(ся), joll//ify веселитися, just//ify находити виправдовування [21, c. 124]. Суфікс –ate В сучасній англійській мові зустрічається дуже багато дієслів з суфіксом –ate (в словнику Мюллера їх нараховується близько 400), широкого застосування в якості словотворчого елементу дієслів цей суфікс не отримав. Це пояснюється, по-перше, тим, що в мові існують більш продуктивні дієслівні суфікси –ize, -fy, які є синонімами суфікса –ate; по-друге, при необхідності ми можемо легко творити дієслова чи то з допомогою конверсії від відповідних прикметників на –ate, або від іменників за допомогою зворотного словотвору. В сучасній англійській мові суфікс –ate може вступати у внутрішню валентність з ТО іменників і, дуже рідко, з ТО прикметників. Вступаючи у внутрішню валентність з ТО іменників, суфікс –ate виражає наступні значення: а) Підвергати впливу того, на що вказує основа: amalgam//ate підвергати впливу ртуті, vaccine//ate робити щеплення. б) перетворювати(ся) в те, на що вказує твірна основа: lamin//ate розщеплювати на тонкі шари; scintill//ate мерехтіти; fossil//ate перетворюватися на скаменілість. Вступаючи у внутрішню валентність з ТО прикметників суфікс –ate виражає значення «робити(ся) таким, як на те вказує основа»: sophistic//ate фальсифікувати, active//ate активувати, exterior//ate перетворювати на дійсність, справджуватися; syllabic//ate ділити на склади, вимовляти по складам [21, c. 127]. Суфікс –en Зараз суфікс –en може вступати у внутрішню валентність тільки з ТО прикметників, що стосується тих не багатьох дієслів на –en у яких ТО є іменник, то всі вони сформовані ще в давньоанглійський період. Вступаючи у внутрішню валентність з ТО прикметників, суфікс –en виражає значення «робити(ся) таким, як на те вказує основа»: Rip//en достигати, rough//en грубіти; flat//en робити(ся) рівним, плоским; whitt//en білити. В сучасній англійській мові існує ряд дієслів, які вживаються в двох варіантах: з суфіксом –en і без нього. Дієслова без суфікса –en утворені за допомогою конверсії або це слова, які утворилися у ході історичного розвитку. Однак вживання подібних пар дієслів у мові відрізняється. По-перше, дієслова з суфіксом –en належать до розмовного стилю, є загальновживаними, тоді як дієслова без суфікса –en використовуються в технічній або науковій лексиці. По-друге, коли дієслово на –en або без суфікса –en набуває специфічного значення, то за необхідністю від цієї основи утворюється нове дієслово або шляхом конверсії, або за допомогою суфікса –en [21, c. 132]. Якщо порівняти суфіксацію та префіксацію як засоби словотвору, то можна зробити висновок, що суфіксація є значно ширшою, ніж префіксація, бо пропорційна частина власно мовних суфіксів значно більша, ніж серед префіксів. Навіть активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витиснуло власні англійські словотворчі елементи. Хоча, час від часу спостерігається зворотній процес: власні англійські слова витісняються словами утвореними за допомогою запозичених суфіксів. Висновки Словотвір виконував провідну роль у збагаченні словникового складу англійської мови. Простежується тенденція подальшого зростання питомої ваги композитів, які складають найбільшу групу інновацій останніх десятиліть. Важливу роль відіграють словотворчі моделі. Одним з основних шляхів поповнення і розширення лексики будь-якої природної мови і, зокрема, англійської є афіксальне словотворення. Під афіксальним словотворенням будемо розуміти процес утворення похідних лексем, що мають спільний корень з мотивованим словом за рахунок додавання суфіксів або префіксів, тобто коли певна частина слова, що має граматичне значення вносить зміну у зміст похідного слова. Традиційні префікси широко представлені в неологізмах англійської мови. Серед них: anti-, be-, contro-, de-, exo-, extra-, hydro-, inter-, mini-, out-, thermo-, ultra-, un- та інші. Нові префікси чи новий зміст старих також розвиваються, збільшуючи список традиційних префіксів. Суфікси більш численні, ніж префікси. До традиційних суфіксів, чи комбінацій суфіксів, які використовуються для утворення нових слів, належать: -able, -ac, -aceous, -age, -aire, -ate, -ation, -cide, -dom, -ectomy, -ed, -ee, -eer, -eering; надзвичайно продуктивні: -er, -(e)ry, -ese, -esque, -ette, -eur, -euse, -ey, -fication, -fy, -graphy, -ian, -iatrics, -ic, -ical, -ics; суфікси, за допомогою яких утворюються іменники: -ie чи -y, -in, -ing, -ion, -ish, дуже популярний -ism (із псевдо-іспанським варіантом -ismo), -ist, -ite, -ity, -wise та інші. Деякі суфікси розміщуються незвично, особливо у конвертуванні фразових дієслів типу lust after чи speed up. У слові lustable-after (поряд з lust-afterable) суфікс -able розташований не в кінці, а в середині слова. У speeder-upper та великій кількості подібних форм суфікс -er редуплікується. Деривати іноді мають зв’язуючі голосні чи приголосні, які додаються до основи слова перед афіксом для полегшення вимови чи за асоціацією з існуючими словами. Деякі нові суфікси, так само, як і деякі нові префікси, формуються в результаті словотвірної контамінації. Нові суфікси ще час від часу запозичуються з класичних мов. Вважаємо, що афіксальний спосіб словотвору як один з найпоширеніших на сучасному етапі розвитку англійської мови, найкраще демонструє процеси функціональної переорієнтації моделей мовних одиниць. Як правило, афіксальні морфеми у сучасній англійській мові виникають завдяки дії механізмів лексикалізації морфем та морфемізації лексем. З лінгвокогнітивної точки зору активність афіксальної деривації у сучасній англійській мові пояснюється зручністю у ментальному розумінні, оскільки в доволі економній моделі надається максимальна інформативність. Викладений матеріал свідчить про те, що на даний час саме афіксація продовжує відзначатися високою продуктивністю в системі англійського словотвору, а також сучасна англійська мова має достатньо сильних та продуктивних засобів словотвору для поповнення лексичного запасу мови. Список використаної літератури Collins Cobuild, English Grammar., 1994. Jespersen O. Essentials of English Grammar / O. Jespersen. – London, 1956. – 73р. Longman Dictionary of Contemporary English., 1999. Rozina R.I. Course of English Lexicology. – М., 1995, 238с. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М., 1959, 259 с. Арнольд И.В. Семантическая структура слов и методика ее исследования. – М., 1968, 287 с. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1969, 571 с. Ахманова О.С., Краснова И.Е. «О методологии языкознания»: – М.:1974. Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства: Історія вивчення української мови. — К.: Вищ. школа, 1991. — 231 с. Беляева Т.М. Словообразовательная потенция, валентность и активность глагольных основ в английском языке. АДД. – Л., 1974, 34 с. Ботничук Е.Н. Словообразование в современном английском языке. – К., 1988, 231 с. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка / И.Р. Гальперин. – М., 1958. –332 с. Елисеева В.В. Лексикология английского языка, СПб., 2003, 144 с. Жлуктенко Ю.А. Конверсія в сучасній англійській мові як морфологічно-синтаксичний спосіб словотворення. Питання мовознавства / Ю.А. Жлуктенко. – К., 1958. – 250 с. Жлуктенко Ю.А. Лингвистические аспекты двуязычия / Ю.А. Жлуктенко. – К.: Изд-во при КГУ, 1974. – 176 с. Заботкина В. И. Новая лексика современного английского языка : учеб. пособие для филол. фак. ун-тов / В. И. Заботкина. – М. : Высш. шк., 1989. Загоруйко А. Я. Конверсия – морфологический способ словообразования / А. Я. Загоруйко. – М. : Наука, 1961. – 219 с. Зернова В.К. Lehrbuch für die Entwicklung der Hörverstehens-_ Lesenverstehens- und Sprechfertigkeiten im Deutschenunterricht. – P., 2003, 324 s. Ісаєва Г.Т. Утворення дієслів-конденсатів способом основоскладання як результат мовної економії / Г.Т. Ісаєва // Іноземна філологія. – К., 1965. – Вип. 2. – С. 50–55. Каралар Д. О, Прокопенко А. В. Основные способы совообразования в современном английском языке. // Соціально-гуманітарні аспекти розвитку сучасного суспільства : матеріали всеукраїнської наукової конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів, м. Суми, 21-22 квітня 2014 р. / Відп. за вип. О.М. Сушкова. — Суми : СумДУ, 2014. — С. 19-22. Карощук П.М. Словообразование английского языка. – М., 1977, 169 с Клименко Н.Ф. Система афіксального словотворення сучасної української мови / Н.Ф. Клименко. – К.: Наукова думка, 1973. – 186 с. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история. Новое в лингвистике. – М., 1963, 315 с. Кубрякова Е.С. Когнитивные аспекты в исследовании семантики слова / Е.С. Кубрякова // Семантика языковых единиц. Доклады VI международной конференции. Том 1. – М.: СпортАкадемПресс, 1998. – С. 47-50 Кубрякова Е.С. Словообразование // Лингвистический энциклопедический словарь / Е.С. Кубрякова. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С. 331. Кубрякова Е.С. Что такое словообразование. – М., 1965, 174 с. Кудрявцева Л.А. Моделирование динамики словарного состава (на материале лексических новаций русского языка) / Л.А. Кудрявцева: Дисс. докт. филол. наук: 10.02.19., 10.02.01 / Московский гос. пед. университет им. В.И. Ленина. – М., 1992. – 438 с. Л. М. Філюк. Сучасний концептуальний апарат словотвору – основа для дослідження дериваційних процесів у терміносистемі інформатики. // Записки з українського мовознавства / Opera in linguistica ukrainiana: збiрник наукових праць. Вип. 20, С. 118-124 Левковская К.А. Теория слова, принципы ее построения и аспекты изучения лексики. – М., 1962, 296 с Леонтьев А.А. Семантическая структура слова. – М., 1971, 216 с. Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка. – М., 1976, 245 с. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Х., 1993, 256с. Мюллер В.К. Англо-русский словарь. – М., 1992, 842 с.; Общее языкознание. Внутренняя структура языка. М., 1972. 367с. Раєвська Н.М. English lexicology / Н.М. Раєвська. – К. : Вища школа, 1971. – 94 с. Смирницкий А.И. Лексикология английского язика. – М., 1956, 259 с Степанова М.Д. Методы синхронного анализа лексики – М., 1968, 208с. Степанова М.Д. Теория валентности и валентный анализ. – М., 1973, 374 с. Супрун А.Е. О роли противоречий в развитии языка / А.Е. Супрун // Методологические проблемы языкознания. – К.: Наукова Думка, 1988. – С. 128-139. Троицкая Г. П. Семантические связи при словообразовании по конверсии в современном английском языке / Г. П. Троицкая // Иностранные языки в школе. – 1964. – №1. – С. 20-31. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. – М., 1968, 288 с. Царёв П. В. О некоторых активных словообразовательных моделях современного английского языка / П. В. Царёв // Иностранные языки в школе. – 1976. – №5. – С. 23–34. Додаток Афікси англійської мови
|