Главная страница
Навигация по странице:

  • Інформаційні технології в професійній діяльності” на тему: Академічна доброчесність

  • Київ 2021 АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЯК НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА ЯКОСТІ ОСВІТИ

  • ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  • 3. Новини проекту УБА «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек». – Режим доступу: https://ula.org.ua/news/4010-novyny-proektu-ubakultura-akademichnoi-dobrochesnosti-rol-bibliotek

  • 6 лаб. 6 лаб Вдовиченко К.. Академічна доброчесність


    Скачать 14.66 Kb.
    НазваниеАкадемічна доброчесність
    Анкор6 лаб
    Дата15.04.2021
    Размер14.66 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файла6 лаб Вдовиченко К..docx
    ТипРеферат
    #195112


    КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    Кафедра інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки


    РЕФЕРАТ
    з дисципліни
    Інформаційні технології в професійній діяльності”
    на тему:

    Академічна доброчесність

    Виконала студентка групи

    ФРГТБ 1-9

    Вдовиченко Катерина
    Київ 2021
    АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЯК НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА ЯКОСТІ ОСВІТИ
    Доброчеснiсть в сучасному цивiлiзованому свiтi є тим невiд'ємним цілим, яке складає фундамент внутрiшньої гармонiї людини, стiйкiсть її характеру та 108 послiдовнiсть морального образу. Вища освiта через навчання i дослiдження фактично скрiплює цей фундамент елементами академiчної доброчесностi, якi покликанi виховувати iнтелектуальну гiднiсть i повагу до рiзноманiття думок та iдей, реалiзуючи тим самим свою соцiальну мiсiю.
    Категорiя «доброчеснiсть» є поняттям етики, що вiдображає певну мораль, яка є суб’єктивною за своєю основою та означає результат виокремлення певних стiйких та позитивних моральних якостей в поведiнцi особистостi. Доброчеснiсть – це унормована стандартизацiя поведiнки у суспiльствi. Кожен повинен керуватись нею у повсякденному життi (у стосунках з сiм’єю, у колективi, серед громади). Дотримання доброчесної життєдiяльностi розумiється як основна виправдана сутнiсть життя, а всi iншi втрачання життя розглядаються як видимiсть втрат, що не потребують уваги доброчесної людини. Невмiння розпiзнати другоряднi втрачання є свiдченням, що люди недостатньо доброчеснi. I так у всьому. Зокрема, академiчна доброчеснiсть вiдiграє надзвичайно важливу роль в науковому свiтi, колi вчених, викладачiв та студентiв.
    «Академічна доброчесність» загалом поняття дуже широке, яке включає в себе і духовні засади, і етичні та моральні принципи, якими повинні керуватися усі учасники академічного середовища під час здійснення освітнього процесу. Доброчесність стосується як студентів, так і викладачів та адміністративних працівників. Не так давно воно стрімко увірвалося в наше життя, з прийняттям нового Закону України «Про освіту» воно набуло законодавчої норми. Кожен, хто має відношення до освітнього закладу, повинен пам’ятати про моральні норми та доброчесність. На сьогоднішній день проблема академічного плагіату набуває катастрофічних масштабів. Саме тому ця тема є надзвичайно актуальною, адже лише після її вирішення можливо буде справедливо оцінювати дійсний рівень освіченості науковців, педагогів, студентів, а також, безпосередньо, унікальність їх наукових праць. Ще необхіднім є удосконалення правових механiзмiв реалiзацiї конституцiйного права громадян на рiвний доступ до якiсної освiти на всiх рiвнях, створення умов для освiти упродовж життя.
    Академiчна доброчеснiсть – це моральний кодекс та етичнi правила цивiлiзованого наукового та освiтнього спiвтовариства. Поняття «академiчної доброчесностi» включає в себе такi цiнностi: запобiгання шахрайству, фальшуванню та плагiату; пiдтримку академiчних стандартiв; чеснiсть i ретельнiсть у дослiдженнях i науковому видавництвi. Академiчна доброчеснiсть – це сукупнiсть етичних принципiв та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освiтнього процесу пiд час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) дiяльностi з метою забезпечення довiри до результатiв навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Академiчна доброчеснiсть означає, що в процесi навчання чи дослiджень, студенти, викладачi та науковцi керуються, передусiм, принципами чесностi, чесної працi та навчання. Неприйнятним є плагiат, списування, несанкцiоноване використання чужих напрацювань.
    Розглянемо детальніше поняття плагіату та його основні види. Отже, академiчний плагіат – навмисне вiдтворення викладачем, докторантом, аспiрантом або студентом у письмовiй або електроннiй формi чужого твору, опублiкованого на паперовому або офiцiйно оприлюдненого на електронному носiї, повнiстю або частково, пiд своїм iменем без посилання на автора.

    Автор – фiзична особа, творчою працею яко створено твiр.

    Твiр – iнформацiя, як результат наукової чи навчально-методичної дiяльностi конкретної особи (чи у спiвавторствi), представлена на паперових носiях або у електронному виглядi у мережi Iнтернет чи оприлюднена на офiцiйному Web-сайтi академiї (монографiя, пiдручник, навчальний посiбник, стаття, тези, препринт, автореферат i рукопис дисертацi дисертацiйна робота, магiстерська (бакалаврська) робота, курсова робота, реферат, есе, контрольна робота тощо).
    Цитата – порiвняно короткий уривок з лiтературного, наукового чи будьякого iншого опублiкованого (оприлюдненого на офiцiйному Web-сайтi) твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора i джерело цитування, iншою особою у своєму творi з метою зробити зрозумiлiшими свої твердження або для посилання на погляди iншого автора в автентичному формулюваннi. Серед різновидів плагіату виділяємо: видання виконано iншим автором роботи за свою без внесення в не жодних змiн та належного оформлення цитування; копiювання значної частини чужої роботи в свою без внесення в запозичене жодних змiн та належного оформлення цитування; внесення незначних правок у скопiйований матерiал (переформулювання речень, змiна порядку слiв в них тощо) та без належного оформлення цитування; парафраза – переказ своїми словами чужих думок, iдей або тексту. Сутнiсть парафрази полягає в замiнi слiв (знакiв), фразеологiчних оборотiв або пропозицiй при використаннi будь-якої авторської наукової працi (збереженої на електронних або паперових носiях, у тому числi розмiщено в мережi Iнтернет).
    Неприпустимими вважаються також такi способи представлення iнформацiї у творах, як компiляцiя – створення значного масиву тексту без поглибленого вивчення проблеми шляхом копiювання тексту iз низки джерел без внесення в нього правок, з посиланням на авторiв та «маскуванням» шляхом написання перехiдних речень мiж скопiйованими частинами тексту . Ця проблема є досить актуальною та поширеною у ВНЗ України, й вимагає негайного вирiшення.
    Потрiбно наголосити, що академiчна доброчеснiсть стосується не лише якостi освiти – вона напряму впливає на те, яких громадян виховує система вищої освiти в країнi, якi цiнностi закладаються пiд час навчання у ВНЗ та яким є «секрет успiху» в суспiльствi. Чи це важка i наполеглива праця, яка допомагає досягати успiхiв як окремiй людинi, так i країнi в цiлому, чи це обман, шахрайство та сумнiвна спритнiсть, якi потiм стають нормами суспiльних вiдносин i тягнуть країну на дно.
    Дотримання академiчної доброчесностi для здобувачiв вищої освiти передбачає: самостiйне виконання навчальних завдань, завдань поточного та пiдсумкового контролю результатiв навчання (для осiб з особливим освiтнiми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх iндивiдуальних потреб i можливостей); посилання на джерела iнформацiї у разi використання iдей, тверджень, вiдомостей; дотримання норм законодавства про авторське право; надання достовiрної iнформацiї про результати власної наукової дiяльностi.
    Для педагогiчних, науково-педагогiчних та наукових працiвникiв важливим є посилання на джерела iнформацiї у разi використання iдей, тверджень, вiдомостей; дотримання норм законодавства про авторське право; надання достовiрної iнформацiї про результати дослiджень та власну педагогiчну (науково-педагогiчну, творчу) дiяльнiсть; контроль за дотриманням академiчної доброчесностi здобувачами освiти; дотримання загальноприйнятих етичних норм; дотримання норм Конституцiї i законiв України.
    Останнi роки українська наукова та освiтня спiльнота все бiльше звертається до питань академiчної доброчесностi та впровадження мiжнародних академiчних стандартiв. У цивiлiзованому академiчному свiтi велика роль вiдводиться фундаментальним цiнностям академiчної доброчесностi. З точки зору свiтових стандартiв вищої школи академiчна доброчеснiсть це дiєвий iнструмент забезпечення якостi вищої освiти.
    Питання академiчної доброчесностi є актуальним для України. Адже ні для кого не є секретом, що українські ВНЗ просто таки «кишать» від порушеннь принципів академічної доброчесності, а також плагіату в сфері освіти та науки. Неприпустимою є ситуацiя, коли науковi роботи (вiд курсових до докторських) виконуються на замовлення за грошi, коли студентськi роботи передаються вiд курсу до курсу лише зi змiненими титульними сторiнками, коли у наукових текстах перефразовуються чужi думки та видаються за власнi, без посилання на їх справжнього автора, коли метою наукового дослiдження є не нове наукове знання, а отримання вченого ступеню. I абсолютно неприпустимо, коли в суспiльствi такий стан речей сприймається як норма. Нажаль, на сьогоднi, виходячи iз мiжнародного дослiдження студентiв, яке базувалось на опитуваннi респондентiв з багатьох куточкiв свiту, у тому числi з України, було показано, що випадки академiчного шахрайства найчастiше зустрiчаються саме в нашiй країнi, а найменше схильностi до таких проступкiв у представникiв Албанiї, Киргизстану i США . Впровадження принципiв академiчної доброчесностi в українських вищих навчальних закладах – це питання пiдняття якостi вищої освiти та репутацiї самих ВНЗ, пiдвищення їхнього рейтингу, визнання дипломiв унiверситетiв на європейському та свiтовому рiвнях, пiдвищення конкурентоспроможностi випускникiв цих ВНЗ.
    Висновок: Тiльки викорiнивши поняття «хабар», «списування», «плагiат» тощо, ми станемо справжнiми європейцями й зможемо перевершити досягнення передових країн. Учнi та студенти мають навчатися чесно не через боязнь бути пiйманим викладачем чи учителем. Щонайменше має бути соромно перед своїми колегами, якi сумлiнно готувалися й виконують своє завдання чесно. А ще бiльшим мотивом мають бути iндивiдуальнi знання та навички, якi можна здобути лише шляхом системної освiти без будь-яких посилань на плагiат.

    ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

    1. Академічна чесність як основа сталого розвитку університету / Міжнарод. благод. Фонд «Міжнарод. фонд. дослідж. освіт. політики»; за заг. ред. Т.В. Фінікова, А.Є. Артюхова – К.; Таксон, 2016. – – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0ByePGdGpHh6Wa1NoR3g4S1F

    2. Вища освiта в Українi: громадська думка студентiв (2015). Загальнонацiональне опитування студентiв / Фонд «Демократичнi iнiцiативи» iменi Iлька Кучерiва, фiрма «Юкрейнiан соцiолоджi сервiс» – Режим доступу: http://dif.org.ua/article/vishcha-osvita-v-ukraini-gromadska-dumka-studentiv

    3. Новини проекту УБА «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек». – Режим доступу: https://ula.org.ua/news/4010-novyny-proektu-ubakultura-akademichnoi-dobrochesnosti-rol-bibliotek



    написать администратору сайта