Питання охорона праці екзамен гот.. Автоматична пожежна сигналізація і зв'язок. Відіа і застосування. Автоматична пожежна сигналізація
 Скачать 2.34 Mb.
|
|
56.Первинні засоби пожежогасіння. Пожежній інвентар, його розміщення і зберігання. Виробничі, адміністративні, допоміжні і складські будівлі, споруди і приміщення, а також відкриті виробничі майданчики або ділянки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасінні відповідно до норм, що діють, встановлюваних галузевих правил пожежної безпеки. До первинних засобів пожежогасінні відносяться всі види переносних і пересувних вогнегасників, устаткування пожежних кранів, ящики з порошковими складами (пісок, перліт і тому подібне), а також вогнестійкі тканини (азбестове полотно, кошма, повсть і тому подібне). Первинні засоби пожежогасінні повинні розміщуватися в досяжних місцях і не повинні стояти на заваді і перешкоді при евакуації персоналу з приміщень.Допускається установка вогнегасників в тумбах або шафах, конструкція яких повинна дозволяти візуально визначити тип вогнегасника і здійснити швидкий доступ до нього для використання при пожежі. Окрім прямого призначення дозволяється використовувати засоби пожежогасінні при ліквідації стихійних лих і катастроф, а також при навчанні персоналу і добровільних пожежних формувань об'єкту. За порушення цих положень посадові або інші особи несуть відповідальність аж до кримінальної відповідно до чинного законодавства. Для розміщення первинних засобів пожежогасінні у виробничих приміщеннях, а також на території підприємств або будівництв, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (пости).Одиночне розміщення вогнегасників допускається в невеликих приміщеннях. Розміщення вогнегасників і пожежного інвентаря, а також їх кількість не визначається проектом, а встановлюється керівництвом відповідних підрозділів об'єкту або організацій, на підставі галузевих правил пожежної безпеки і норм розрахунку первинних засобів пожежогасінні. ПОЖЕЖНІ ЩИТИ ПЕРВИННИХ ЗАСОБІВ ПОЖЕЖОГАСІННІ Пожежні щити призначені для концентрації і розміщення у визначеному місці ручних вогнегасників, немеханізованого пожежного інвентаря і інструменту, вживаного при ліквідації загорянні на об'єктах, в складських приміщеннях і на будівельних майданчиках. Дверці повинні бути опломбовані і відкриватися без ключа і великих зусиль. Кріплення засобів пожежогасінні і інвентаря на щитах повинне забезпечувати швидке їх зняття без спеціальних пристосувань або інструменту 57.Перерахуйте випадки застосування захисного заземлення та захисного занулення. Занулення і заземлення мають однакове призначення - захистити від електричного струма людину, що доторкнулася до корпусу електроприладу, якщо корпус ізоляції опинився під напругою. Застосування визначаєтьсясистемоюелектроживлення. В мережах з глухозаземленної нейтральної точки вторинної обмотки трансформатора застосовується занулення, тобто з’єднання металевих нетоковедущих частин (корпусів) з глухозаземленний нейтральною точкою трансформатора. Занулення застосовується у всіх нових житлових будинках, а також в старих будинках, де проведено перемикання електроживлення квартир з 127 на 220 В. Сенс занулення-при пошкодженні ізоляції приладу (будь-якого електроприймача, приєднаного до мережі) утворюється ланцюг: початок фазної обмотки трансформатора - фазний дріт - прилад - місце замикання на корпус - захисний провідник - нульова точка вторинної обмотки трансформатора. Призначення занулення полягає в тому, щоб забезпечити швидке і надійне автоматичне відключення електроустановки, що аварійно опинилася під напругою, від електричної мережі живлення. Захисне заземлення - це навмисне з’єднання з «землею» або її еквівалентом; воно застосовується в мережах з ізольованою нейтралью, наприклад в старих будинках з мережами 220/127 В. Правила встановлюють величину захисного заземлення не більше 4 Ом. Захисне заземлення знижує небезпечну величину напруги доторку людини і забезпечує безпеку обслуговування електроустановок, що аварійно опинилися під напругою. 58.Поділ шкідливих речовин на хімічні речовини та промисловий пил. Загальнотоксичні ( викликають отруєння всього організму);Подразнювальні ( викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок);Сенсибілізуючі ( що діють як алергени);Концерогенні (викликають ракові захворювання);Мутагенні (змінюють спадкову інформацію); Впливають на репродуктивну функцію (відтворення потомства).Промисловий пил:Органічний (тваринний, рослинний)-Борошно, тютюн.Неорганічний(металевий мінеральний)- хім. Сполуки.Змішаний. 59.Пожежна профілактика на підприємствах. Інструкції з пожежної безпеки Задачі і загальні міри пожежної профілактики: Пожежна профілактика являє собою єдиний комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на попередження і локалізацію пожеж і вибухів. До цих заходів відносяться: Міри пожежної безпеки, що передбачаються при проектуванні і будівництві підприємств. Міри пожежної безпеки, прийняті при проведенні технологічного процесу, тобто в період експлуатації підприємства. Дослідженнями встановлено, що основними і найбільш частими причинами загорянь, пожеж і вибухів на підприємствах хімічної промисловості є:порушення елементарних правил пожежної безпеки;порушення режиму технологічних процесів;несправність електроустаткування, електромереж і порушення електротехнічних правил;самозаймання, статична електрика, грозові розряди й інші причини. Загальними заходами для забезпечення пожежної безпеки при проведенні технологічних процесів є: заміна небезпечних технологічних операцій менш небезпечними;ізольоване розташування небезпечних технологічних установок і устаткування (у будинках і на відкритому повітрі);меншення кількості у виробничих приміщеннях займистих і вибухонебезпечних речовин;запобігання можливості утворення пальних сумішей в апаратах, газопроводах, вентиляційних системах і ін.;флегматизація пальних сумішей, застосування інгібіторів і інертних добавок збереження легкозаймистих речовин і проведення робіт з ними в середовищі інертного газу;механізація, автоматизація і безперервність (потоковість) виробництва; герметизація устаткування, місць;запобігання можливості появи в небезпечних місцях джерела запалювання;запобігання поширенню пожеж і вибухів. ІНСТРУКЦІЯ З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ. Первинний (повторний, позапланований) інструктаж Загальні положення Інструкція розроблена на основі "Правил пожежної безпеки в Україні" і діє в усіх підрозділах установи. Первинний протипожежний інструктаж новоприйнятий працівник проходить на робочому місці перед початком роботи. Повторний інструктаж проводять безпосередньо на дільниці двічі на рік у строки встановлені начальником установи, згідно з програмою первинного інструктажу на робочому місці. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться при використанні нових пожежонебезпечних матеріалів, при самозайманні, загораннях, пожежах тощо. Пожежна безпека на об’єктах народного господарства забезпечується організаційними, технічними заходами і протипожежним захистом. Вимоги пожежної безпеки під час виконання робіт Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для господарських та інших потреб, не пов’язаних з пожежегасінням. Забороняється самостійно усувати несправності електромережі і електрообладнання. Вимоги безпеки в аварійній ситуації При можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації створеної ситуації. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те що сталося безпосереднього керівника. Якщо є потерпілі подавати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку допомогу». 60.Поняття нещасний випадок, професійне захворювання, виробничий травматизм. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві. Нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталося в процесі виконання ним трудових обов?язків внаслідок яких заподіяно шкоду здоров?ю або настала смерть.професійне захворювання - захворювання, яке виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно тривалим впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.Виробничий травматизм явище, що характеризується сукупністю виробничих травм та нещасних випадків на підприємстві. Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків, професійних захворювань та aвapiй Згідно статті 22 Закону України “Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. Зараз в Україні діє Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. N 1094.Дія цього Положення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, а також на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які працюють на умовах трудового договору (контракту), проходять виробничу практику або залучаються до праці. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з учнями і студентами навчальних закладів під час навчально-виховного процесу, трудового і професійного навчання в навчальному закладі, визначається МОН. 61.Порядок проведення стажування та допуск працівників до роботи. Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін. Працівники, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням безаварійної роботи важливих і складних господарчих потенційно небезпечних об'єктів або з виконанням окремих потенційно небезпечних робіт (теплові та атомні електричні станції, гірничодобувні підприємства, інші подібні об'єкти, порушення технологічних режимів яких може призвести до загрози життю і здоров'ю працівників та навколишньому середовищу), до початку самостійної роботи повинні проходити дублювання з обов'язковим поєднанням з протиаварійними і протипожежними тренуваннями відповідно до плану ліквідації аварій. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника.Керівник підприємства має право наказом (розпорядженням) звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше 3-х років або переводиться з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються. Стажування (дублювання) проводиться на робочих місцях свого або іншого подібного за технологією підприємства. У процесі стажування працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються їх функціональними обов'язками. У процесі стажування (дублювання) працівник повинен: - поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;- оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях за нормальних і аварійних умов праці;- засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог охорони праці. Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи здійснюється керівником відповідного структурного підрозділу (начальником виробництва, цеху тощо) в журналі реєстрації інструктажів. Після закінчення стажування (дублювання) наказом (розпорядженням) керівника підприємства (або його структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи. 62.Правова основа діяльності підприємств в області пожежної безпеки Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон України „Про пожежну безпеку", та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, дикрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції. Забезпечуючи пожежну безпеку слід також керуватись Правилами пожежної безпеки в Україні, стандартами, будівельними нормами, Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дії, які регламентують вимоги пожежної безпеки. Основним нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України „Про пожежну безпеку", прийнятий 17 грудня 1993 року. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності. 63.Призначення та класифікація систем вентиляції У звичайних приміщеннях повітрообмін відбувається через відкриті двері та вікна, а також щілини. Такий повітрообмін називають неорганізованим. Під організованим повітрообміном, тобто тим, що регулюється, розуміють - систему вентиляції. Системи вентиляції призначені для виведення шкідливих речовин, що утворюються на виробничому приміщенні, - вуглекислого газу, пилу тощо і припливу свіжого повітря, тобто, для підтримки допустимих метеорологічних параметрів.Системи вентиляції варто встановлювати так, щоб ні тепле, ні холодне повітря не було направлено на людей. На виробництві рекомендується створювати динамічний клімат із визначеними перепадами показників. Температура повітря на поверхні підлоги і на рівні голови не повинна відрізнятися більше, ніж на 5 градусів. Основним параметром, що визначає характеристики вентиляційної системи, є кратність обміну, тобто скільки разів за годину зміниться повітря в приміщенні. Основними характеристиками вентиляційних систем є: продуктивність потоку повітря: десятки - тисячі куб. м/г; напір повітря або статичний тиск (кПа); потужність калорифера (необхідна для підігріву вуличного повітря в зимовий період): одиниці - сотні кВт; рівень шуму (дБ).Вибір конкретних параметрів залежить від розміру, розташування і призначення виробничих приміщень, що вентилюються, кількості людей, що там знаходяться.Системи вентиляції складаються з груп різноманітного устаткування: Вентилятори – осьові, радіальні, діаметральні. Вентиляторні агрегати: канальні і стельові. 64.Природна вентиляція, її види. Природна вентиляція – це вентиляція з природним спонуканням переміщення повітря . Повітрообмін в системах природної вентиляції відбувається: внаслідок різниці температур зовнішнього (атмосферного) повітря і повітря в приміщенні, так званої аерації; внаслідок різниці тисків повітряного стовпа між нижнім рівнем (приміщенням, що обслуговується) і верхнім рівнем - витяжним пристроєм (дефлектором), встановленим на покрівлі будинку; в результаті впливу так званого вітрового тиску.Системи природної вентиляції прості та не вимагають складного дорогого устаткування і витрат електричної енергії. Однак, залежність ефективності цих систем від перемінних чинників (температури повітря, напрямку і швидкості вітру), а також невеликий тиск не дозволяють вирішувати різні складні завдання вентиляції.Інфільтрація-надходження і виведення повітря відбувається через щілини і пори зовнішніх огороджень, через вікна, кватирки, спеціальні прорізи (провітрювання).Аерацією називається організований природний повітрообмін, здійснюваний у заздалегідь розрахованих обсягах і регульований відповідно до зовнішніх метеорологічних умов.Перевага аерації – можливість подачі великих обсягів повітря без застосування вентиляторів і повітроводів; недолік аерації полягає в тому, що повітря вводиться в приміщення без попереднього очищення і підігріву, а що видаляється – не очищається від викидів і забруднює зовнішнє повітря.Недоліки: влітку ефективність аерації знижується внаслідок підвищення температури зовнішнього повітря; повітря, що надходить до приміщення, не обробляється (не очищується, не охолоджується).Вентиляція за допомогою дефлекторівДефлектори – це спеціальні насадки, встановлені на витяжних повітроводах, які використовують енергію вітру. Дефлектори застосовують для виведення забрудненого або перегрітого повітря з приміщень порівняно невеликого об’єму, а також для місцевої вентиляції, наприклад, для витяжки гарячих газів від ковальських горнів, печей тощо. 65.Природне освітлення виробничих приміщень може здійснюватися світлом неба або прямим сонячним світлом через світлові прорізи (вікна) в зовнішніх стінах або через ліхтарі (аераційні, зенітні), що встановлені на покрівлях виробничих будівель. Залежно від призначення промислові будівлі можуть бути одноповерхові, багатоповерхові та різних розмірів і конструкцій. Залежно від цього і вимог технологічного процесу можуть бути застосовані такі види природного освітлення: 1. Бокове одностороннє або двостороннє, коли світлові отвори (вікна) знаходяться в одній або в двох зовнішніх стінах. 2. Верхнє, коли світлові отвори (ліхтарі) знаходяться у верхньому перекритті будівлі. 3. Комбіноване, коли застосовується одночасно бокове і верхнє освітлення. Основною нормованою величиною природного освітлення є КПО, або (є) - коефіцієнт природної освітленості. КПО=(Евнут/Езов)*100,% 66.Протипожежне водопостачання Під протипожежним розуміється таке водопостачання, яке окрім задоволення господарсько-питних і виробничих потреб повністю забезпечує подачу води у будь-який час доби в кількості, необхідній для гасіння пожежі, як зовні, так і усередині будівель і споруд. Системи протипожежного водопостачання бувають природними і штучними. До природних джерел протипожежного водопостачання відносяться водоймища, ставки, річки, озера, морить, що мають упорядковані під'їзди для огорожі води пожежними насосами. До штучних джерел протипожежного водопостачання відносяться водопровід, а також мережа пожежних водоймищ і резервуарів.Протипожежне водопостачання може бути здійснене від водопроводу, об'єднаного з господарсько-питним і виробничим водопроводом, або від самостійного протипожежного водопроводу, якщо об'єднання його з водопроводом іншого призначення економічно недоцільно. Існують певні норми витрати води на зовнішню і внутрішню пожежогасінню, які враховуються при проектуванні, будівництві і реконструкції промислових підприємств. Протипожежні водопроводи залежно від розташування підрозділяють на зовнішніх і внутрішніх, а по величині натиску — на водопроводи низького і високого тиску. У водопроводі низького тиску натиск, необхідний для гасіння пожежі, створюється пересувними пожежними насосами (пожежними автоцистернами, автонасосами або мотопомпами), що подають воду від гідрантів до місця пожежі. Вільний натиск води в мережі водопроводу низького тиску при пожежогасінні повинен забезпечити подачу струменя з пожежного стовбура на відстань не менше 10 м. 67.Різновиди горіння. Горіння — це екзотермічна реакція окиснення речовини, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я та (або) світінням. Для виникнення горіння необхідна наявність горючої речовини, окисника та джерела запалювання. Розрізняють два види горіння: повне — при достатній кількості окисника, і неповне — при його пониженій кількості. Продуктами повного горіння є діоксид вуглецю, вода, азот, сірчаний ангідрид та ін. При неповному горінні утворюються горючі та токсичні продукти (монооксид вуглецю, альдегіди, смоли, спирти та ін.). За швидкістю поширення полум'я горіння поділяється на дефлаграційне (в межах 2— м/с), вибухове (при десятках і навіть сотнях метрів за секунду) і детонаційне (при тисячах метрів за секунду). Горіння може бути гомогенним та гетерогенним. При гомогенному горінні речовини, що вступають реакцію окиснення мають однаковий агрегатний стан, наприклад газоподібний. Якщо при цьому горюча речовина та окисник не перемішані, то відбувається дифузне горіння, при якому процес горіння лімітується дифузією окисника через продукти горіння до горючої речовини. Якщо початкові речовини знаходяться в різних агрегатних станах і наявна межа поділу фаз у горючій системі, то таке горіння називається гетерогенним. Розрізняють наступні різновидності горіння: вибух, детонація, спалах, займання, спалахування, самозаймання, самоспалахування, тління. Вибух — надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії й утворенням стиснених газів, здатних виконувати механічну роботу. 8 основному, ця механічна робота зводиться до руйнувань, які виникають при вибуху і обумовлені утворенням ударної хвилі — раптового скачкоподібного зростання тиску. При віддаленні від місця вибуху механічна дія ударної хвилі послаблюється. Детонація — це горіння, яке поширюється зі швидкістю кілька тисяч метрів за секунду. Виникнення детонації пояснюється стисненням, нагріванням та переміщенням незгорівшої суміші перед фронтом полум'я, що призводить до прискорення поширення полум'я і виникнення в суміші ударної хвилі. Спалах — короткочасне інтенсивне згоряння обмеженого об'єму газоповітряної суміші над поверхнею горючої речовини або пилоповітряної суміші, що супроводжується короткочасним видимим випромінюванням, але без ударної хвилі і стійкого горіння. Займання — початок горіння під впливом джерела запалювання. Спалахування — займання, що супроводжується появою полум'я. Тління ^- безполуменеве горіння матеріалу (речовини) у твердій фазі з видимим випромінюванням світла із зони горіння. Самозаймання — початок горіння внаслідок самоініційованих екзотермічних процесів. Самоспалахування — самозаймання, що супроводжується появою полум'я. 68.Робоча та аварійна механічна вентиляція. У механічних системах вентиляції використовуються устаткування і прилади (вентилятори, електродвигуни, повітронагрівачі, автоматика та інше), що дозволяє переміщати повітря на значні відстані. Витрати електроенергії на їх роботу достатньо великі. Такі системи можуть подавати і видаляти повітря з локальних зон приміщення в необхідній кількості, незалежно від умов навколишнього повітряного середовища. За потребою повітря піддають різного виду обробкам (очищення, нагрівання, зволоження і так далі), що практично неможливо в системах із природним спонуканням. Слід зазначити, що в практиці часто використовується так звана змішана вентиляція.У кожному конкретному проекті визначається, який тип вентиляції є найкращим з точки зору санітарно-гігієнічних норм, а також економічно і технічно більш раціональний. Механічна вентиляція має ряд переваг у порівнянні з аерацією. Вентиляційні установки можуть бути притоковими або витяжними. При притоковій загально-обмінній вентиляції свіже повітря забирається з місць поза будинком і розподіляється по всьому приміщенню. Забруднене повітря витісняється свіжим через двер, вікна, ліхтарі, щілини будівельних конструкцій.Витяжна вентиляція дозволяє видаляти забруднене і перегріте повітря з всього обсягу приміщення. Чисте повітря для заміщення вилученого забирається ззовні через двері, вікна, щілини будівельних конструкцій (інфільтрацією).Притоково-витяжна загально-обмінна механічна вентиляція складається з двох окремих установок: через одну подається чисте повітря, через іншу видаляється забруднений.При механічній вентиляції можливо обробляти як, повітря, що вводиться, так і повітря, що видаляється. Повітря, що вводиться, можна очищати, нагрівати (прохолоджувати), воложити (підсушувати), що видаляється повітря очищати або викидати через високі труби для розсіювання. Локальна механічна вентиляція може забезпечити всмоктування або приплив повітря в будь-яких місцях теплових або токсичних виділень. 69.Система організаційно-технічних заходів запобігання виникнення пожеж. Всі заходи організаційно-технічного характеру на об'єкті можна підрозділити на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні. Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацією ДПД та ПТК, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, будівель, об'єкта в цілому та ін. До технічних заходів належать: суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень, будівель та об'єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення і т. п.Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об'єктах, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт тощо. Експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства (електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції). 70.Система протипожежного захисту. Система протипожежного захисту — це сукупність організаційних заходів а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї. Протипожежний захист об'єкта здійснюється за такими чотирма напрямками: |