Барасюк Я. М

• Название: Барасюк Я. М
• Анкор: ISTE.doc
• Дата: 06.06.2018
• Размер: 3.63 Mb.
• Имя файла: ISTE.doc
• Тип: Документы; #20035
• страница: 25 из 44

IRDA. Технологію IRDA дещо некоректно відносити до технологій, шо використовують радіоканали, але загальні принципи, зокрема безпровідний метод передачі інформації, у цих технологій подібні. IRDA (InfraRed Data Adapter) представляє собою приймач та передавач інфрачервоних сигналів (інфрачервоний порт). Ця технологія використовується для тих же задач, що вирішуються з використанням технології Bluetooth. Перевагою IRDA над Bluetooth є більша швидкість сканування пристроїв, однак, на жаль, усі необхідні пристрої, що збираються для з’єднання по даному каналу, повинні бути розміщені на малій відстані (зазвичай до трьох сантиметрів і обов’язково в одній площині).

В наш час область застосування IRDA замітно знизилася, перш за все завдяки появі безпровідного стандарту Bluetooth. У дні свого розквіту ця технологія застосовувалася практично в усіх мобільних пристроях для обміну інформацією з іншими пристроями та комп’ютером. IRDA використовується практично тільки для простого обміну інформацією. Практично ніхто ніколи не використовував цю технологію для об’єднання кількох комп’ютерів в мережу. Останні дані вказують, що цей стандарт поступово відходить в минуле, пступаючись місцем новим безпровідним стандартам. Проте в побутовій техніці він буде використовуватися ще довго, оскільки ідеально підходить для неї.

SonyTransferJet. В 2008 році 14 крупних виробників побутової електроніки оголосили про плани сумісної роботи з компанією Sony над високошвидкісною безпровідною системою передачі даних малого радіусу дії Transfer Jet. Sony та інші компанії, в тому числі Samsung, Panasonic, Toshiba, Kodak та Canon, створили консорціум Transfer Jet Consortium [¹¹⁶]. Його задачею стало вироблення технічних специфікацій, необхідних для виведення на ринок продуктів, що використовують дану технологію. Безпровідна технологія Transfer Jet розроблена в Sony. Швидкість передачі даних досягає 375 Мбіт/с, при дальності дії біля 3 см. Вона призначена прийти на зміну кабелів, за допомогою яких до комп’ютера підключають різноманітні електронні пристрої враховуючи те, що швидкість порівняна зі швидкістю двох популярних кабельних технологій USB 2.0 та FireWire.

Bluetooth – інтерфейс (протокол) безпровідного зв’язку між двома мобільними телефонами. Також bluetooth використовується для безпровідного з’єднання між різними електронними пристроями: комп’ютерами, принтерами, мультимедійними засобами. Зв’язок bluetooth здійснюється на надійній, недорогій, всюди доступній радіочастоті для близького зв’язку. Bluetooth прийшла на заміну технології IRDA. Основною перевагою bluetooth порівняно з IRDA є значно більший радіус передачі інформації. Bluetooth працює на відстанях до 10-100 метрів (дальність залежить від перешкод та завад).

Мережі зв’язку наступного покоління. Досягнення електронної техніки за останнє десятиліття привели до справжнього буму в телекомунікаційній галузі. Зв’язок зараз перетворився в галузь, яка надзвичайно бурхливо розвивається і приносить операторам значні прибутки. Електронна пошта, Інтернет, мобільний телефон стали звичайними атрибутами повсякденного життя. Зараз користувачі так звикли до практично щоденної появи різноманітних новинок, що самі почали висувати вимоги по наданню нових послуг та програм. Однак якими б не були бажання користувачів, а також досягнення науки і техніки, ні один оператор зв’язку не буде встановлювати нове обладнання чи вводити нові сервіси, якщо це економічно є недоцільним. Тому потреби операторів мереж зв’язку отримувати все нові прибутки заставляє їх задуматися над створенням мереж, які дозволяли б:

• 
  якомога швидше та дешевше створювати нові послуги для постійного приваблення і залучення нових абонентів;
  
• 
  зменшувати затрати на обслуговування;
  
• 
  бути незалежними від постачальників обладнання;
  
• 
  бути конкурентоздатними.
  

Технологічною основою інформаційного суспільства є Глобальна інформаційна інфраструктура (ГІІ), яка повинна забезпечити можливість недискримінаційного доступу до інформаційних ресурсів кожного жителя планети. Інформаційну інфраструктуру складає сукупність баз даних, засобів обробки інформації, взаємодіючих мереж зв’язку та терміналів користувача. Доступ до інформаційних ресурсів в ГІІ реалізується засобами надання послуг зв’язку нового типу, які отримали назву послуги інформаційного суспільства або інфокомунікаційні послуги. Високі темпи росту об’ємів надання інфокомунікаційних послуг, що спостерігаються в наш час, дозволяють прогнозувати їх переважання в мережах зв’язку в найближчому майбутньому. Сучасний розвиток інфокомунікаційних послуг здійснюється в основному в рамках комп’ютерної мережі Інтернет, доступ до послуг якої здійснюється через традиційні мережі зв’язку. В той же час у ряді випадків послуги Інтернет, у зв’язку з обмеженістю можливостей її транспортної інфраструктури не відповідають сучасним вимогам. У зв’язку з цим розвиток інфокомунікаційних послуг вимагає розв’язання задач ефективного управління інформаційними ресурсами з одночасним розширенням функціональності мереж зв’язку. В свою чергу це стимулює процес інтеграції Інтернет та мереж зв’язку.

До основних технологічних особливостей, що відрізняють інфокомунікаційні послуги від послуг традиційних мереж зв’язку, можна віднести наступні:

• 
  інфокомунікаційні послуги надаються на верхніх рівнях моделі OSI (тоді як послуги зв’язку надаються на третьому, мережному рівні);
  
• 
  більшість інфокомунікаційних послуг передбачає наявність клієнтської та серверної частин; клієнтська частина реалізується в обладнанні користувача, а серверна – на спеціально виділеному вузлі мережі, який називається вузлом служб;
  
• 
  інфокомунікаційні послуги зазвичай передбачають передавання мультимедійної інформації, яка характеризується високими швидкостями передачі та несиметричністю вхідного і вихідного інформаційних потоків;
  
• 
  для надання інфокомунікаційних послуг часто необхідні складні багатоточкові конфігурації з’єднань;
  
• 
  для інфокомунікаційних послуг характерним є різноманітність прикладних протоколів та можливостей з управління послугами зі сторони користувача;
  
• 
  для ідентифікації абонентів інфокомунікаційних послуг може використовуватися додаткова адресація в рамках даної інфокомунікаційної послуги.
  

Функціональність більшості інфокомунікаційних послуг розподілена між обладнанням постачальника послуги та кінцевим обладнанням користувача. Як наслідок, функції кінцевого обладнання також повинні бути віднесені до складу інфокомунікаційної послуги, що необхідно враховувати при їх регламентації. Бізнес-модель, що визначає учасників процесу надання інфокомунікаційних послуг та їх взаємовідношення, також відрізняється від моделі традиційних послуг електрозв’язку, в якій було представлено тільки три основних учасники: оператор, абонент та користувач. Нова ділова модель передбачає наявність постачальника послуг, який надає інфокомунікаційні послуги абонентам та користувачам. При цьому сам постачальник є споживачем послуг перенесення, що надаються оператором мережі зв’язку. На ринку можуть також бути присутніми додаткові види постачальників послуг: постачальники інформації, брокери, ритейлери та ін. Постачальник інформації надає інформацію постачальнику послуг для розповсюдження. Брокер надає інформацію про постачальників послуг та їх потенційних абонентів, сприяючи користувачам у пошуку постачальників, що надають потрібні послуги. Ритейлер виступає як посередник між абонентом та постачальником з метою адаптації послуги до індивідуальних вимог абонента.

До інформаційних послуг висувають такі вимоги:

• 
  мобільність послуг;
  
• 
  можливість гнучкого та швидкого створення нових послуг;
  
• 
  гарантована якість послуг.
  

Враховуючи розглянуті особливості інфокомунікаційних послуг, можуть бути визначені такі вимоги до перспективних мереж зв’язку:

• 
  мультисервісність, під якою розуміють незалежність технологій надання послуг від транспортних технологій;
  
• 
  широкосмуговість, під якою розуміють можливість гнучкої і динамічної зміни швидкості передачі інформації в широкому діапазоні залежно від поточних потреб користувача;
  
• 
  мультимедійність, під якою розуміють здатність мережі передавати багатокомпонентну інформацію (мову, дані, відео, аудіо) з необхідною синхронізацією цих компонент в реальному часі та використанням складних конфігурацій з’єднань;
  
• 
  інтелектуальність, під якою розуміють можливість управління послугою, викликом та з’єднанням зі сторони користувача чи постачальника послуг;
  
• 
  інваріантність доступу, під якою розуміють можливість організації доступу до послуг незалежно від технології, що використовується;
  
• 
  багатооператорність, під якою розуміють можливість участі кількох операторів в процесі надання послуги та розділення їх відповідальності у відповідності до області діяльності.
  

Крім того, при формуванні вимог до перспективних мереж зв’язку необхідно враховувати особливості діяльності постачальників послуг. Зокрема, сучасні підходи до регламентації послуг приєднання передбачають доступ постачальників послуг, зокрема і тих, що не мають власної інфраструктури, до ресурсів мережі загального користування на недискримінаційній основі. При цьому до основних вимог, що пред’являються постачальникам послуг до мережного оточення, відносяться:

• 
  забезпечення можливості роботи обладнання в „мультиоператорському“ середовищі – збільшення кількості інтерфейсів для підключення до мереж одразу кількох операторів зв’язку, зокрема на рівні доступу;
  
• 
  забезпечення взаємодії вузлів постачальників послуг для їх спільної роботи;
  
• 
  можливість застосування „масштабованих“ технічних рішень при мінімальній початковій вартості обладнання.
  

Існуючі мережі зв’язку загального використання з комутацією каналів та комутацією пакетів в наш час не відповідають переліченим вимогам. Обмежені можливості традиційних мереж є стримуючим фактором на шляху впровадження нових інфокомунікаційних послуг. З іншої сторони нарощування об’ємів інфокомунікаційних послуг може негативно вплинути на показники якості обслуговування викликів базових послуг існуючих мереж зв’язку. Все це змушує враховувати наявність інфокомунікаційних послуг при плануванні способів розвитку традиційних мереж зв’язку наступного покоління.

Поняття мережі наступного покоління та її базові принципи. В основу концепції побудови мережі наступного покоління покладена ідея створення універсальної мережі, яка б дозволяла переносити будь-які види інформації, такі як аудіо, відео, графіка тощо, а також забезпечувала б можливість надання необмеженого спектру інфокомунікаційних послуг. Мережа наступного покоління (NextGenerationNetwork – NGN) – концепція побудови мереж зв’язку, що забезпечують надання необмеженого набору послуг з гнучкими можливостями по їх управлінню, персоналізації та створенню нових послуг за рахунок уніфікації мережних рішень, яка передбачає реалізацію універсальної транспортної мережі з розподіленою комунікацією, винесення функції надання послуг в кінцеві вузли та інтеграцію з традиційними мережами зв’язку.

Базовим принципом концепції NGN є розділення функцій перенесення та комутації, функцій управління викликом та управління послугами. Мережа наступного покоління, яка потенційно повинна об’єднати існуючі мережі зв’язку (телефонні мережі загального користування, мережі передачі даних, мережі рухомого зв’язку), має такі характеристики:

• 
  мережа на базі комутації пакетів, яка має розділені функції управління та перенесення інформації, де функції послуг та програм відділені від послуг мережі;
  
• 
  мережа компонентної будови з використанням відкритих інтерфейсів;
  
• 
  мережа, що підтримує широкий спектр послуг, включаючи послуги в реальному часі та послуги доставки інформації (електронна пошта), в тому числі мультимедійні послуги;
  
• 
  мережа, що забезпечує взаємодію з традиційними мережами електрозв’язку;
  
• 
  мережа, що володіє загальною мобільністю, – дозволяє окремому абоненту користуватися та управляти послугами незалежно від технології доступу та типу використовуваного терміналу і надає абоненту можливість вільного вибору постачальника послуг.
  

Мережі електрозв’язку, побудовані на основі концепції NGN, характеризуються рядом переваг перед традиційними мережами електрозв’язку [¹¹⁷]:

• 
  Для оператора:
  
  • 
    побудова однієї універсальної мережі для надання різних послуг;
    
  • 
    збільшення середнього прибутку з абонента за рахунок надання додаткових мультимедійних послуг;
    
  • 
    оператор NGN може найбільш оптимально реалізовувати смугу пропускання для інтеграції різних видів трафіку та надання різних послуг;
    
  • 
    NGN краще пристосована до модернізації і розширення;
    
  • 
    NGN є легкою в управлінні і експлуатації;
    
  • 
    оператор NGN має можливість швидкого впровадження нових послуг та програм з різними вимогами до об’ємів переданої інформації та якості її передачі.
    
• 
  Для користувача:
  
  • 
    абстрагування від технологій реалізації послуг зв’язку (принцип чорної скриньки);
    
  • 
    гнучке отримання необхідного набору, об’єму та якості послуг;
    
  • 
    мобільність отримання послуг.
    

Однією з головних цілей побудови NGN є розширення спектру послуг, серед яких:

• 
  послуги служби телефонного зв’язку (надання місцевого, міжміського та міжнародного телефонного з’єднання);
  
• 
  послуги служб передачі даних (надання виділеного каналу передачі даних, постійного та комутованого підключення до мережі Інтернет, віртуальних приватних мереж передачі даних);
  
• 
  послуги телекомунікаційних служб („електронна пошта“, „голосова пошта“, „доступ до інформаційних ресурсів“, IP-телефонія, „аудіоконференції“ та „відеоконференції“);
  
• 
  послуги служб рухомого електрозв’язку;
  
• 
  послуги постачальників інформації: відео та аудіо за запитом, „інтерактивні новини“, електронний супермаркет, дистанційне навчання тощо.
  

Таким чином, мережі нового покоління будуть підтримувати як уже існуюче, так і нове кінцеве обладнання, включаючи аналогові телефонні апарати, факсимильні апарати, обладнання цифрових мереж з інтеграцією служб, стільникові телефони різних стандартів, термінали IP-телефонії, кабельні модеми та ін. Послуги NGN використовують різні способи кодування та передачі і включають в себе багатоадресне та загальнодоступне передавання повідомлень, передачу чутливого та нечутливого до затримок трафіку, послуги звичайного передавання даних, послуги реального масштабу часу, діалогові послуги.

Класифікація послуг для мереж NGN. На даний час відсутня загальна класифікація послуг для мереж наступного покоління. В рамках концепції, коли мережу NGN прийнято розглядати не як окрему категорію мереж зв’язку, а як інструмент побудови та розвитку існуючих мереж, послуги, що надаються в рамках фрагменту NGN, можна класифікувати наступним чином [Error: Reference source not found]:

• 
  базові: послуги, орієнтовані на встановлення з’єднання з використанням фрагменту NGN між двома кінцевими терміналами;
  
• 
  додаткові види обслуговування: послуги, що надаються поряд з базовими та орієнтовані на підтримку додаткового переліку можливостей;
  
• 
  послуги доступу, орієнтовані на організацію доступу до ресурсів, та точок присутності інтелектуальних мереж і мереж передачі даних:
  
  • 
    інформаційно-довідкові послуги: послуги, орієнтовані на надання інформації із баз даних, що входять до структури NGN;
    
  • 
    послуги віртуальних приватних мереж: послуги, орієнтовані на організацію і підтримку функціонування VPN зі сторони фрагменту NGN;
    
  • 
    послуги мультимедія: послуги, орієнтовані на забезпечення і підтримку функціонування мультимедійних програм зі сторони фрагменту NGN.
    

До базових послуг відносять:

• 
  послуги місцевого, міжміського та міжнародного зв’язку, які надаються з використанням (повним чи частковим) фрагменту мережі на основі NGN-технологій. Базові технології телефонії в NGN можуть використовувати технології компресії мови;
  
• 
  послуги передачі факсимільних повідомлень між термінальним обладнанням користувачів (до даного класу не відноситься послуга e-fax);
  
• 
  послуги з організації модемних з’єднань між термінальним обладнанням користувачів (до даного класу не відноситься послуга доступу в мережі IP);
  
• 
  послуга доставки інформації на основі технології ISDN для користувачів, що використовують відповідні термінали.
  

Надання базових послуг може супроводжуватися додатковими видами обслуговування, які розширюють можливості користувача по отриманню інформації про з’єднання, тональних повідомлень, а також дозволяють змінювати конфігурацію з’єднання. В мережному фрагменті NGN користувачам можуть бути доступні такі додаткові види обслуговування [Error: Reference source not found]:

• 
  ідентифікація викликаючої лінії (CLIP);
  
• 
  заборона ідентифікації викликаючої лінії (CLIR);
  
• 
  надання ідентифікації підключеної лінії (COLP);
  
• 
  переадресація виклику при відсутності відповіді (Call Forwarding No Reply);
  
• 
  переадресація виклику при зайнятості (Call Forwarding Busy);
  
• 
  безумовна переадресація виклику (Call Forwarding Unconditional);
  
• 
  ідентифікація зловмисного виклику (MOD);
  
• 
  індикація очікуючого виклику/повідомлення (Call/Message Waiting);
  
• 
  завершення виклику (Call Completetion);
  
• 
  парковка та перехоплення викликів (Call Park/Pick-up);
  
• 
  утримання виклику (Call Hold);
  
• 
  замкнута група користувачів (CUG);
  
• 
  конференц-зв’язок з розширенням (CONF);
  
• 
  інші.
  

Слід зазначити, що залежно від типу підключення, що використовується, та термінального обладнання, а також від можливостей Softswitch список та алгоритми надання послуг можуть відрізнятися.

Послугами доступу, що підтримуються зі сторони мережного фрагменту NGN, є:

• 
  послуги доступу в мережі IP по комутованому з’єднанню з підтримкою процедур точки доступу та авторизації зі сторони фрагменту NGN – застосовуються як для підтримки WWW, E-mail, FTP-програм, так і для доступу до мереж IP-телефонії;
  
• 
  послуги доступу з реалізацією функцій SSP в мережному фрагменті NGN:
  
  • 
    „безкоштовний виклик“;
    
  • 
    „телеголосування“;
    
  • 
    „виклик з додатковою оплатою“;
    
  • 
    „виклик по передплаченій картці“;
    
• 
  послуги доступу до інформаційно-довідкових ресурсів з підтримкою точки доступу та авторизації доступу зі сторони фрагменту NGN.
  

До інформаційно-довідкових відносяться послуги надання інформації зі сторони елементів фрагменту NGN. На відміну від послуги доступу до інформаційно-довідкових ресурсів, в даному випадку надання передбачає включення сервера послуги до складу фрагменту NGN та використання API-інтерфейсів між Softswitch та сервером програм.

Фрагментом NGN може підтримуватися надання наступних видів послуг віртуальних приватних мереж [Error: Reference source not found]:

• 
  віртуальна приватна мережа (VPN) на основі комутованих з’єднань з підтримкою адресного простору VPN зі сторони Softswitch. В цьому випадку задачею Softswitch є аналіз номера вхідного/вихідного абонента з прийняттям рішення про можливість встановлення з’єднання відповідно до політики VPN. Після прийняття позитивного рішення про встановлення з’єднання воно обробляється у фрагменті NGN як звичайний виклик;
  
• 
  віртуальна приватна мережа на основі постійних з’єднань всередині фрагменту NGN з обробкою адресної інформації зі сторони гнучкого комутатора. В цьому випадку для віртуальної приватної мережі спочатку резервується транспортний ресурс у фрагменті NGN. Обслуговування викликів VPN здійснюється гнучким комутатором в рамках виділеного для VPN транспортного ресурсу;
  
• 
  віртуальна приватна мережа на основі постійних з’єднань без обробки сигнальної інформації виклику гнучким комутатором. В цьому випадку VPN використовує фрагмент NGN тільки як транспортний ресурс. Обробкою сигнальної інформації, що відноситься до виклику, займаються зовнішні по відношенню до фрагменту пристрої.
  

Мультимедійні послуги можна розглядати з двох позицій:

• 
  з позиції абонентів послуг зв’язку;
  
• 
  з позиції постачальника послуг (оператора зв’язку).
  

З точки зору абонентів, мультимедійна послуга зв’язку представляє собою можливість мережі забезпечити функціонування специфічних мультимедійних користувацьких програм. Для користувача послуга не повинна залежати від технологічної платформи мережі. Мультимедійний користувацький засіб представляє собою програму, яка одночасно підтримує кілька „одиниць“ надання аудіовізуальної інформації та надає абонентам загальний інформаційний простір в рамках одного сеансу зв’язку. В якості прикладів мультимедійних програм можна навести такі: спільна робота з документацією та графікою, дистанційне навчання, телемедицина тощо. Оператор зв’язку розглядає мультимедійну послугу зв’язку як перенесення комбінації двох чи більше „одиниць“ представлення аудіовізуальної інформації між абонентами в рамках мережної інфраструктури та з врахуванням складу і можливостей використовуваного обладнання. Таким чином, можливість надання тієї чи іншої мультимедійної послуги повністю залежить від технологічної платформи мережі. Європейський інститут стандартизації в області зв’язку ввів поняття „широкосмугових мультимедійних послуг“. Під такими послугами розуміються послуги зв’язку, надання яких здійснюється на базі широкосмугових мереж зв’язку, здатних забезпечити перенесення інформації у вигляді неперервних потоків пакетів у режимі реального часу.