шпора з іст. Билет 1 Інкорпорація Русі Литвою. Боротьба Литовського і Московського князівств за давньоруську спадщину
 Скачать 483 Kb.
|
|
Билет № 1: 1.Інкорпорація Русі Литвою.Боротьба Литовського і Московського князівств за давньоруську спадщину. Іпкорпорація України-Русі Литвою Початок добі Литовській політичної зверності над південною Руссю був покладений 1340р.,коли син Геденіна Любарт закнязював на волині й у Галичині.Остання після 40-річної запеклої бородьби перешла до Польши. Отже Волинь стала першим реальним надбанням Литви на українських землях. Більшість українських земель було приєднано до Литви за часів співправління князів Ольгера й Кейстута(1345-1377)рр.Щоправда існує літописний переказ 16ст.про виправу на Русь їхнього батька й попередника Гедеміна,під час якої він нібито завоював Воли-нську та Київську землі. Серед памяток білорусько-литовського літописання є "Повість про Подіння", де йдеться про Синьоводську битву,в результаті якоі почалося панування Ольгера в цьому регіоні до 1357-1358рр. Тоді ж почалося просування литовців на сіверські землі,котрі в 1370-1380-хрр. перетворилися на конгломерат удільних князівств на час З Геременовичами. Вважається, що успіху литовської єкспансії значно сприяли феодальні уособиці в Орді відомі як "велика в результаті якої монгольська держава розкололась на дві ворогуючи частини з кордоном на Волзі. Очевидно просування литовців на землі ПД-ЗХ Русі в 50-х рр.14ст.було уроджене с Сараєм,і, отже, іх інкорпорацію здійснено на договірних засадах-у формі кондомініуму, що передбачав збереження данницької залежності окупованих Литвою територій від татар.Про наявність такої залежності з певністью свідчить ярлик хана Тохтаминина 1393р. Визнаня залежності окресленого регіону кримського ханства від татарських ханів, дало можливість Ольгерду дуже швидко підпоряджувати собі Київщину,Сіверщену та Поділля. 1385р. була укладена Кревська унія.Це угода,укладена між Королівством Польским та Великим Княжевством Литовським,Руським,і Жемайтійським 14 серпня 1385р.у м.Крево(Білорусь) Угода передбачала обєднання Литви і Польщі в єдину державу шляхом шлюбу польської королеви Ядвіги і литовського князя Владислава Ягайла, при чому головною умовою було поверненя до польської королеви всіх відоргнутих земель,і приєднання назавжди Литви і Литовської Русі. Кревська уніє сприяла обєднанню польсько-литовських сил для боротьби проти Певтовськог ордену. Польськи феодали намагалися використати Кревську унію для загарбання українських і білоруських земель,що були під владою Литви. Проти Кревської унії виступала литовсько-українська опозиція на чолі з князем Вітовтом, двоюрідним братом Ягайла,яка домоглася збереження ВКЛ як окремоі незалежної держави (ЗА гОРОДЕЛЬСЬКОГО УНІЄЮ 1413).У 1392Р.за Острівською угодою Ягайло був змушений визнати Вітавта своїм намісником,а 1398 Вітовт проголошує себе повновладним Великим князем Литовським під зверхнестюпольського короля, чим фактично розриває Кревську унію. 2. Володи́мир Кири́лович Винниче́нко— український прозаїк, драматург, художник, а також політичний і державний діяч. Вступив до РУП, яка пізніше стала УСДРП. Активний член ЦР. Очолював Генеральний Секретаріат. Автор багатьох декларацій і законодавчих актів УНР. Учасник Директорії, яка виступила проти Гетьманату Скоропадського. Билет № 2: 1.Виникнення та розвиток козацтва.Запоріжська Січ як центр консолідації української національної спільноти. Перші письмові згадки про україн¬ських козаків трапляються у 1492 р. Але різке зростання чисельності ко¬зацтва припадає на XVI ст. Козацтво виникло в південноукраїн¬ських землях - на території від середнього Подніпров'я і майже до Дністра (південні окраїни Київщини, Брацлавщини, Поділля). Центром козацтва стало Запоріжжя - степи за порогами Дніпра. Причини виникнення - НаявністьØ в українському суспільстві окремих прошарків вільних людей, що займали проміжне становище між не¬заможною шляхтою та селянством. - Посилення соціального таØ релігійного гноблення, закріпачення селянства. Селяни та міщани тікали від феодальних по-винностей та державних податків. - Постійна військова небезпекаØ з боку Кримського ханства та кочових татар¬ських орд. В окремих випадках -Ø організаторська роль місцевих, прикордонних землевлас¬ників і урядовців. Козацтво поповнювалося вихідцями із різних верств населення: селян, міщан, шляхти. Козаки користувалися господарськими угіддями, займалися промислами, брали участь у самоуправлінні. Для оборони від турецько-татарської агресії козаки об'єд¬нувалися у військові загони. Вони і самі за¬вдавали ударів татарам та туркам: спуска¬ючись по Дніпру на своїх великих човнах -"чайках", нападали на татарські гарнізони, турецькі галери, фортеці. Етнічний склад козацтва Основна маса козаків поповнювалася за рахунок українців, були серед них і біло¬руси, росіяни, молдавани. Траплялися поля¬ки, татари, серби, німці, французи, італійці, іспанці, представники інших етносів, проте такі випадки мали поодинокий характер У 1552-1556 рр. канівський і чер¬каський староста Дмитро (Байда) І Вишневенький (?-І 1563р.) об'єднує ко-I заків, створюючи ( за порогами Дніпра ; на о. Мала Хортиця ' козацький центр -Запорізьку Січ. " Згодом Січ неодно¬разово змінювала місце свого розташуван¬ня. Назва "Запорізька Січ" поширилася на все об'єднане навколо Січі козацтво. Запорізька Січ стала зародком нової української (козацької) державності. Її, як державне утворення, характеризують такі ознаки: І.Військовий устрій.-Січові козаки складали вій¬сько-кіш, кіш поділявся на військові одиниці - курені (38 куренів). 2. Територіа¬льний устрій.-Територія, яку контро¬лювала Січ, поділялася на паланки на чолі з полковниками. Палан¬кове козацтво проживало на хуторах та в містечках 3. Форма правління. -Запорізька. Січ була козаць¬кою республікою. Верховна влада на Січі належала коза¬цькій раді, брати участь в якій мали право всі козаки. Козацька рада обирала стар¬шину: кошового отамана (гетьмана), писаря, обоз¬ного, суддю, осавулів. Кожен курінь обирав анало¬гічну курінну старшину. Козацька рада збиралася, як правило, щороку 1 січня 4. Правова система.-Вживалося звичаєве козаць¬ке право, яке склалося в XV-сер. XVI ст. Козаки були рівними перед законом, рівними у праві ко¬ристуватися землею й інши¬ми угіддями, брати участь уродах, обирати старшину. Запорізька Січ як державне утворення і як соцільна організація мала яскраво виражений демократичний харак¬тер. Це пояснюється тим, що: Запорізьку Січ створив сам народ, втіливши в ній свій свободолюбивий характер і ідеали суспільного життя; щоб вижити в умовах постій¬ної зовнішньої загрози (збоку Криму, Туреч¬чини, Речі Посполитої, Росії), козацтву по¬трібна була внутрішня злагода і стабіль¬ність, які забезпечувалися демократичними порядками. Наприкінці XVI - на поч. XVII ст. Січ стала центром визвольного руху україн¬ського народу. 2.ОУН-УПА-це Українська повстанча (повстанська) армія (УПА) — підпільна збройно-політична формація, створена на Заході України у червні 1941 року представниками Уряду Української Народної Республіки в екзилі; у жовтні 1942 року назву перейнято ОУН(б). Головне завдання УПА: оборона та звільнення українського населення як і від німецької, так і від радянської окупації.(ОУН-обьэднання українських націоналістів) Билет №3: 1.Реформа 2-ї половини 19ст в рос.імперії та її вплив на розвиток укр. Земель Невдача Російської імперії в Кримській війні 1853-1856 спричиналась до викриття смертельно загрозливих місць в режимі самодержавства. Це й змусило царизм провести низку реформ. До них належить перш за все скасування кріпацтва. Щоб запобігти революції Олександр ІІ 1861 підписав «Маніфест про скасування кріпосництва» і «положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селянам і дворовим людям надавалися права. Особисту свободу селяни отримали безплатно, а за землю треба було платити викуп. Поміщикам дозволялося залишати собі близько половини землі, а решту розподіляти між колишніми кріпаками. До того ж селяни повинні були розплатитись за землю протягом 48 років. Урядом Росії в 1862 була проведена фінансова реформа, у відповідності з якою створювався Державний банк, який концентрував у своїх руках всі фінанси держави. Непрямі податки почали збирати державні акцизні заклади, а не приватні особи. Стали друкувати всі прибутки і витрати Д. Реформа впорядкувала фінанси Д., хоча основний тягар податків залишався на селянах, а поміщики від їх виплати були звільнені. В результаті воєнної реформи була введена загальна воїнська повинність для солдат. Строк служби скорочувався з 25 до 6 (в сухопутни)-7(в військово-морському флоті). Збільшено кількість навч військ закладів. Воєнне відомство реорганізоване в воєнне міністерство. Судова реформа 1864 запровадила новий публічний суд. Проголошена незалежність суду від адміністрації, тобто суддя і слідчий не залежали від розпоряджень уряду і поліції.Став загальностановим, поділявся на коронний і мировий.Став гласним:всі можуть бути присутні.Вводився змагальний процес між прокурором і адвокатом.Крим справи розглядав суд присяжних.Земська реформа 1864.В роботі земських закладів брали участь ті верстви населення, які мали у власності землю(дворянство,духовенство,міщани). Земства будували лікарні, школи, піклувалися про шляхи сполучення.Земства були органами місцевого самоврядування, але не мали політичного значення. Реформи прискорювали розклад натурального господарства і створювали риное збуту для товарів капіталістичного виробництва.Чумацький промисел.прискорення будівництва залізничного транспорту, зростання міст, розширення торгівлі Селянська реформа 1861 року — система заходів російського уряду, спрямована на поступову ліквідацію в країні кріпосницьких відносин. Причини реформи Економічна відсталість Росії. Поразка Росії в Кримській війні (1853—1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права. Селянські виступи (1855 р.- «Київська Козаччина»; 1856 р. — «Рух в Таврію за волею») Мета реформи Зміцнення монархічної влади за збереження панування на селі її опори — поміщиків. Розвиток реформи 19 лютого 1861 були оприлюднені «Маніфест» про відміну кріпосного права та «Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності», згідно з яким її позбулися 22,5 міліонів осіб. Водночас за поміщиками залишалися всі їхні землі. Вони були зобов'язані надавати селянам так званий «садибний притулок» та тимчасові обробіткові ділянки, розміри яких визначалися спеціальними «уставними грамотами». Община залишалась, як і раніше, недоторканою. Реформа на місцях визначалася чотирма «Місцевими положеннями». Україна підпадала під дію трьох із них. Найвищі розміри наділів коливалися тут від 3 до 12 десятин на ревізьку душу (причому найбільші показники припадали на Степовий регіон), нижчі були на третину менші. На Лівобережжі землею наділяли згідно зі спадково-сімейним принципом, і відробітки тут були вищі, у Київській, Подільській та Волинській губерніях — за інвентарними правилами 1847—1848, і повинності тут були менші. Наслідки реформи Соціальна диференціація селян. Збереження поміщицького землеволодіння. Тимчасово зобов'язаний стан. Викупна операція Зниження купівельної спроможності селян. Обмеження самоврядування і правового статусу селян. Безпосереднім результатом селянської реформи стало прискорення майнової диференціації населення. Так, близько 220 тисяч українських селян були обезземелені, 100 тисяч отримали до одної десятини, понад 1,6 мільйонів — від 1 до З десятин на душу. Сутність селянської реформи Було запроваджено загально-російську систему селянського управління: сільські громади об'єднувались у волості. Кругова порука. Загальна відповідальність за сплату податків. Способи проведення реформи подекуди наражалися на значний спротив. Селяни відмовлялися вносити викупні платежі, вимагали наділення їх «дарчими ділянками». Всього у 1861 році в Україні відбулося близько 3,1 тисяч селянських виступів, в яких брали участь понад 2 мільйона мешканців 4160 сіл. Найзначнішими були Безуглівське, Бездненське повстання та Кам'янсько-Слобідське заворушення. Також відбулася: шкільна реформа,міська реформа. 2.Кирило Розумовський-це останній гетьман Лівобережної України (1750—1764), граф, російський генерал-фельдмаршал, президент Петербурзької академії наук. Водночас одержує в підпорядкування й Запорізьку Січ. Робить спроби реформувати козацьке військо відповідно до потреб часу. Гетьман Кирило швидко привів полк до присяги і Катерину ІІ було врятовано. За це діяння Кирило Розумовський був щедро обдарований. Та мав необережність підготувати разом із українською старшиною петицію: "О восстановлении старинных прав Малороссии". Це стало останньою краплею, яка прискорила скасування Гетьманщини на Україні. Розлючена Катерина із погрозами жорстокої розправи запропонувала Кирилові Розумовському відмовитись від гетьманства. Кирило Розумовський був змушений підкоритись. Гетьманщину було скасовано. Билет № 4: 1.Визначіть основні сили національно визвольної революції 1917-1920. Реформаційні процеси та боротьба за владу 1917 – 1918 рр. Перемога більшовицької революції в пролетарських центрах Росії активізувала пробільшовицькі та більшовицькі сили і в Україні. Враховуючи авторитет Центральної Ради серед трудящих, більшовики вирішили повести роботу у напрямі перетворення її у виконавчий орган Рад, очистивши, зрозуміло, попередньо від "явних і прихованих контрреволюціонерів". З метою поглинення Центральної Ради Всеукраїнським з'їздом Рад була розгорнута робота по його підготовці. На з'їзд запрошувалися представники усіх Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів губернського, міського і повітового рівня. Переваги надавались представникам Рад промислових районів і великих міст. Представництво селян обмежувалося. Одночасно більшовики зміцнювали військові позиції. У Києві вони утворили військово-революційний комітет, який став готувати нове повстання. Між більшовицькими та українськими військовими підрозділами наростали конфлікти. Раднарком Росії сприйняв як виклик домовленість між Центральною Радою України та Донським військовим урядом генерала О.М.Каледіна про взаємний пропуск військових частин. З усім цим постала реальна загроза для більшовицької Росії втратити бакинську нафту, вугілля, марганець та хліб України. 4 грудня Раднарком Росії в особі Леніна і Троцького виступив з ультиматумом до Центральної Ради. Визнаючи формально Українську Народну Республіку та національні права українського народу, Раднарком вимагав негайного скликання крайового з'їзду українських Рад і визнання радянської влади в Україні. Ультиматум закінчувався прямою погрозою: в разі неприйняття вимог протягом двох діб Раднарком вважатиме Центральну Раду "в стані відкрию! війни проти радянської влади в Росії і на Україні". У відповідь на ультиматум в Україні було вирішено припинити транспортування хліба на північ і негайно організувати власну грошову систему. Це був крок до реальної незалежності, а значить- загроза для Росії залишитися без українського вугілля, хліба, цукру, м'яса. Все це могла дати Росії радянська влада України. З метою її поширення на Україну Раднарком Росії розпочав повномасштабну війну з Центральною Радою. Водночас активізувалась діяльність більшовицьких організацій всередині України. 10 грудня у Харкові проголошена радянська влада. Сюди і переїхала частина депутатів І Всеукраїнського з’їзду Рад після невдалого для більшовиків тижня роботи з’їзду в Києві. Вони об'єдналися з делегатами обласного з'їзду Рад Донбасу і Криворіжжя й конституювалися в І Всеукраїнський з'їзд Рад. З'їзд працював 11-12 грудня, висловився за встановлення радянської влади в Україні і проголосив її Республікою Рад робітничих, солдатських! селянських депутатів. Було створено структури, паралельні існуючим, які б не відрізнялись від них за формою, але мали інший зміст: радянська "Українська Народна Республіка", уряд - Народний секретаріат. Для контролю за місцевим радянським урядом Ленін призначив надзвичайного комісара України -Г.К.Орджонікідзе. На початку 1918 р. в Україні було дві влади, два уряди. З наступом більшовицьких військ українське керівництво позбулося ілюзій щодо можливостей перетворення Росії в демократичну федеративну республіку. 9 (22) січня 1918р. Мала Рада прийняла IV Універсал. Україна була оголошена повпістюпезалежноІодержшюІо.ОдночасІюбулиузаконеніправанаціопальних меншостей України. У середині січня розгорнувся наступ радянських військ на Київ. Військам Червоної гвардії командував В.Антонов-Овсієнко. Складалися вони з московських і петроградських загонів, солдатів Західного фронту ,балтійських матросів, а також харківських, катеринославських і донбасівських червопогвардійців.НаКиїв просувалися загони під командуванням полковника царської армії М.Муравйова. В самому Києві більшовики підняли на збройний виступ робітників військового заводу - "Арсеналу". Захищати Київ могли лише мізерні українські сили - Український гайдамацький кіш Слобідської України, Галицько-Буковинський курінь січових стрільців та загін київських гімназистів. Спроба зупинити Червону гвардію на підступах до Києва під Бахмачем і Кругами зазнала невдачі. Під Кругами в оточення потрапили 300 київських студентів та гімназистів і всі загинули. 26 січня радянські війська зайняли Київ. За три тижні, які загони Муравйова перебували в Києві, вони встигли провести масові розстріли "контрреволюціонерів". За деякими даними число жертв перевищувало 5000 чоловік. З 20 листопада в штабі німецьких військ у Брест-Литовську йшли мирні переговори.2 грудня було підписано угоду про перемир'я. 9 грудня розпочалися переговори про мир. Проголосивши незалежність, Українська Народна Республіка стала суб'єктом міжнародного права і на запрошення Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини приєдналася до переговорного процесу. Делегація УНР була визнана єдиним репрезентантом України на переговорах. Однак Радянська Росія відтягувала час підписання мирного договору, бо це означало б втрату України. Встановивши контроль над Україною, російська делегація включила до свого складу представників українського радянського уряду і заявила про неправомочність делегації Центральної Ради. Союзники ж заявили, що є всі підстави для визнання УНР суверенною державою. 27 січня (9 лютого) 1918р. угоду між УНР і чотирма державами німецького блоку Брестським мир було підписало. За цим договором кордони між УНР та Австро-Угорщиною встановлювались на довоєнних австро-російських кордонах. Кордон з Польщею мав бути визначений спеціальною комісією. Україна зобов'язувалась поставити Німеччині велику кількість зерна, круп, м'яса. У відповідь їй обіцяли збройну допомогу у боротьбі з більшовиками. 18 лютого 1918 р. німецькі й австрійські війська чисельністю 450 тис. чоловік рушили в Україну. За короткий період вся її територія була окупована. Захоплена також значна частина Чорноморського флоту. 1 березня німецькі війська зайняли Київ. 7 березня в місто, окуповане німцями, повернулася Центральна Рада. 2.Малоросійська колегія-це центральна установа Російської імперії, утворена в 1722 році замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і генеральної старшини. Складалася із шести офіцерів російських полків, розквартированих в Україні. У цивільних справах підкорялася сенату, а у військових - головнокомандуючому військами в Україні. Територіально розташовувалася в Глухові. Колегія була найвищою установою в Україні, вище гетьмана. Гетьман мав лише дорадчий голос. У 1727 р. Малоросійська колегія була ліквідована і відновлена влада гетьмана. Билет №5: |