Укр.мова за проф.спрямуванням. Бородко Р.Б._тези. Бородко Руслана Богданівна, викладач Вишнянського коледжу Львівського
 Скачать 20.93 Kb.
|
|
Бородко Руслана Богданівна, викладач Вишнянського коледжу Львівського національного аграрного університету МЕТОД ПРОЕКТІВ НА ЗАНЯТТЯХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ В ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ Сучасна освіта вимагає від викладача цікавої та ефективної роботи, коли потрібно не лише заставити здобувача освіти вчитися, але і провести заняття так, щоб студент хотів отримати знання. Цьому сприяє підбір таких методів навчання, які полегшать сприйняття складного матеріалу, покращать його засвоєння і дадуть результат роботи - студент оволодіє конкретними знаннями та навичками. Компетентісна парадигма сучасного навчання орієнтована на розкриття творчого потенціалу здобувачів освіти, формування самостійності мислення, усвідомлення можливостей самореалізації в умовах надлишку інформації та жорсткої конкуренції на ринку праці. [1]. Нові методи та підходи до навчання завжди урізноманітнюють заняття, створюють ефект непередбачуваності роботи викладача і таким способом привертають увагу й далі сприяють активній роботі студента. Ще одним важливим принципом сучасного навчання є мобільність викладача і студента, використання розумної діджиталізації в освіті. Важливо розуміти, що студент ХХІ ст.. не може сісти за стіл і виконувати завдання протягом двох годин, тому викладачеві потрібно активно використовувати сучасні інтерактивні технології і технічні засоби навчання, поєднувати виконання домашнього завдання під час інших занять чи дозвілля. [2]. Основним напрямом інноваційних перетворень у закладах фахової перед вищої освіти насамперед є проектування нових моделей освітнього процесу. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки дослідники виділяють, теоретично обґрунтовують і впроваджують на практиці такі новітні технології, як кейс-метод, метод проектної діяльності, креативну систему навчання, технологію розвитку критичного мислення, що сприяють моделюванню й імітації майбутньої професійної діяльності. З-поміж найбільш перспективних виділяють метод проектів, який виступає основним елементом педагогічної проектної технології, це сучасний ефективний метод у формуванні мовно-комунікативної компетенції здобувачів освіти закладів фахової передвищої освіти. Метод проектів, який виник ще у першій третині ХХ ст. і відомий під назвою методу проблем, уже тривалий час є визнаним як ефективний у світовій педагогіці. Мета проектного навчання полягає у створенні умов, за яких студент самостійно набуває знання, яких не вистачає, з різних джерел через дослідницьку діяльність. Здатність самостійно конструювати свої знання, орієнтуватись в інформаційному просторі, само організувати творчий пошук, розвиток творчих навичок та критичного мислення. [4] – це і складає основу пропонованого методу. Сукупність проектної технології у формуванні ключових компетенцій, наявність яких необхідна не лише для неперервної освіти протягом усього життя, а й для успішної діяльності в різних сферах виробництва. Основними його ознаками, на думку дослідників, є: інтерактивність, диференційність, проблемність, особиста зорієнтованість, універсальність. У сучасній лінгводидактиці сформульовано низку вимог до використання проектного методу, дотримання яких забезпечує успіх його реалізації: 1) основою кожного проекту є проблема розв’язання якої передбачає застосування комплексу знань і дослідницьких методів; 2) значущість проекту визначається характером одержаних результатів; 3) проект має бути зреалізований за певним алгоритмом; 4) самостійність і водночас творчий підхід до розв’язання завдань проекту. Втілення проектної технології в освітній процес передбачає співпрацю викладача і студента: викладач коригує спостереження здобувача освіти, допомагає добирати матеріал, важливий для цієї роботи, сформулювати гіпотезу, скласти план для проведення спостереження, навчає працювати з великою кількістю інформації за обраною темою, допомагає застосувати отримані знання для досягнення мети проекту. У процесі реалізації завдань навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» здобувачі готують не лише групові, але й індивідуальні проекти. Робота над навчальним проектом розпочинається з підготовчого етапу (вибір теми, визначення мети, формулювання завдань; формування проектних груп, розподіл обов’язків; затвердження індивідуальних планів членів груп; критерії оцінювання та форми його реалізації). Наступний етап пошуково-дослідницький, який передбачає: визначення джерел інформації; підготовка до дослідження; здійснення дослідження; консультаційні заняття на яких обговорюються проміжні звіти студентів; Третій етап оформлювальний: попереднє обговорення проекту (в аудиторії); робота над зауваженнями; підготовка до публічного захисту проекту. Завершальний етап передбачає публічний захист проекту, підбиття підсумків; аналіз виконаної роботи. На нашу дуку, проектна технологія може бути успішно застосована й на заняттях з «Української мови за професійним спрямуванням». Наприклад, під час вивчення теми «Виступ на семінарах, зборах, конференціях» студентам четвертого курсу юридичного відділення було запропоновано працювати над проектом. Тема проекту: «Виступ на семінарах, зборах, конференціях» Питання: «Мова як засіб професійної діяльності юриста» Мета роботи учасників проекту: підготувати промову на одну з тем: «Мова - фундамент професіоналізму майбутніх правників»; «Мова – база здобуття фаху у закладі фахової перед вищої освіти і основний засіб професійної діяльності в майбутньому» (тривалість виступу не менше 10 хв.), унаочнену презентацією. Завдання учасників проекту: об’єднатись у мікрогрупи відповідно до обраної теми; визначити різновиди юридичної мови; з'ясувати класифікацію мовної діяльності юриста; створити презентацію. Отже, використання методу проектів у викладанні навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням», окрім індивідуалізації процесу навчання, формує в студентів такі загальні й фахові компетенції: орієнтуватися в інформаційному просторі, оцінювати й критично аналізувати проблему, працювати в команді та автономно; володіти методами наукового пізнання; виголошувати тексти різних промов, враховуючи мету й комунікативну ситуацію. Викладене дозволяє зробити висновок про те, що проектна технологія навчання, відбиває сутність майбутньої професії, формує професійні якості фахівця, і тому її необхідно застосовувати разом з іншими видами навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти в освітньому процесі закладів фахової передвищої освіти. Список використаних джерел: 1. Гуменюк І. Дослідницький підхід у методиці навчання української мови за професійним спрямуванням. Молодь і ринок. № 7 – 8 (193 – 194), 2021. 2. Культура мови: від теорії до практики: монографія / Л.Сруганець, О.Бобесюк, О. Веремчук та ін. за ред. Л.Струганець. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2015. 216 с. 3. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, О. Пироженко. Київ: А.С.К., 2005. 192 с. 4. П'яст Н.Й. Використання інтерактивних методів на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) / Н.Й.П'яст // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2010. - №1. – С.96 – 102. 5. Тєлєжкіна О. О. Застосування проектної технології на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням) у вищих навчальних закладах / О. О. Тєлєжкіна // Нова педагогічна думка : науково-методичний журнал. – Рівне, 2014. – № 2 (78). – С. 141 – 144. |