Главная страница

Задачі Трудове право. Трудово_право_задачі_тема_9_DONE_. Чи правомірні вимоги Астахової


Скачать 51.13 Kb.
НазваниеЧи правомірні вимоги Астахової
АнкорЗадачі Трудове право
Дата14.11.2022
Размер51.13 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаТрудово_право_задачі_тема_9_DONE_.docx
ТипДокументы
#787968

Завдання 1. Технолог Астахова в обідню перерву залишила територію організації і пішла обідати в кафе “Сігма”. Повертаючись назад, вона попала під автомобіль, власника якого не було встановлено. Керівник організації переконав постраждалу оформити нещасний випадок як побутову травму, оскільки шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки не пов’язана з роботою і навіть не на території організації. Наслідки від наїзду автомобіля виявилися серйозними, і Астахова попала в лікарню, де перебувала 2 місяці. Після чого їй була встановлена третя група інвалідності. Після повернення на роботу Астахова почала вимагати від адміністрації визнати нещасний випадок, який відбувся з нею, таким, що пов’язаний із виробництвом, але отримала відмову. Чи правомірні вимоги Астахової?

Так, і справді можна отримати компенсацію за травму на виробництві. У пастанові КМУ 337 вказано перелік випадків у пункті 52, коли отримані травми будуть рахуватися як травми отримані на виробництві.

Однак, відразу можна відсіяти певні пункти, оскільки в нас вказано конкретний віпадок. Астахова попала під автомобіль, власника якого не було встановлено шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки не пов’язана з роботою і навіть не на території організації.

Тобто з цього переліку можна виділити

  • потерпілим здійснювався проїзд на роботу або з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству (установі, організації), або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору з іншим суб'єктом господарювання;

  • потерпілим здійснювався проїзд згідно встановленого завдання і маршруту до місця або з місця відрядження (або під час прямування до об'єкта (між об'єктами) обслуговування) на транспортному засобі. Водночас не важливо, який це вид транспорту - громадський, власний, службовий, ТЗ, що надається іншим підприємством на підставі письмової угоди роботодавця про надання послуг з перевезення. Важливо що це підтверджується документально і такий проїзд відшкодовується роботодавцем.

  • потерпілим використовувався особистий транспорт в інтересах роботодавця з його дозволу або за письмовим дорученням (або ж безпосереднього керівника робіт);

  • потерпілий перебував на території вахтового селища, у транспортному засобі або на його стоянці, в тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків або з впливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Тому, саме по собі проходження на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації і не використовується в інтересах цієї організації - не є обставиною для визнання того, що сталося, виробничим нещасним випадком.

А в даному випадку травма сталася не на тереторії і не транспортом що належить підприємству, тому вимоги Астахової неправомврні

Завдання 2. В результаті порушення правил охорони праці та техніки безпеки при проведенні будівельних робіт тяжкі травми отримали: муляр Бєлов, каменяр Гнатюк та водій автомобіля, який належить іншій організації, Власов. Медичним освідченням було встановлено легку ступінь сп’яніння в муляра. В діях прораба Величка та майстра Дутова, під керівництвом яких виконувалися роботи, встановлено порушення ряду статей Кодексу законів про працю України. Служба охорони праці в організації відсутня.

Згідно зі ст. 15 Закону «Про охорону праці» служба охорони праці обов'язково повинна бути створена на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб у відповідності з Типовим положенням про службу охорони праці. 
Спеціалісти служби охорони праці мають право надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;
Згідно зі ст. 14 Закону «Про охорону праці»
Працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
В даному випадку працівники несуть безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Оскільки вони порушили правила охорони та техніки безпеки, а тим паче їх можна і взагалі звільнити через легку ступінь сп’яніння та через нехтування технікою безпеки.

Завдання 3. Строгов працював на будівництві будинку. 20 березня під час роботи на даху складу зірвався, але приземлився благополучно. Піднявся і знову продовжив роботу. Через місяць Строгов відчув біль в хребті та звернувся в поліклініку. Було встановлено пошкодження хребта та визначена ІІ група від загального захворювання. Строгов наполягав на встановленні інвалідності від виробничого пошкодження. З цією метою звернувся в адміністрацію та профспілку із заявою про видачу йому акту за формою Н-1, але йому було відмовлено. Чи були допущені якійсь порушення чинного законодавства про охорону праці? Куди слід Строгову оскаржити відмову?

Відповідно до постанови КМУ від 30 листапада 2011р.ПОРЯДОК проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

15. Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким,
що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:
1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за
режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;
2) перебування на робочому місці, на території підприємства*
або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових)
обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого
на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до
правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому
числі протягом робочого та надурочного часу;
3) підготовка до роботи та приведення в порядок після
закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а
також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по
території підприємства перед початком роботи і після її
закінчення;
4) виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця
в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та
неробочі дні;
5) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що
належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому
роботодавцем відповідно до укладеного договору;
6) використання власного транспортного засобу в інтересах
підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи
безпосереднього керівника робіт;
7) виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює
потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових
(посадових) обов'язків, зокрема із запобігання виникненню аварій
або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за
дорученням роботодавця; участь у спортивних змаганнях, інших
масових заходах та акціях, які проводяться підприємством
самостійно або за рішенням органів управління за наявності
відповідного розпорядження роботодавця;
8) ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації
техногенного або природного характеру на виробничих об'єктах і
транспортних засобах, що використовуються підприємством;
9) надання підприємством шефської (благодійної) допомоги
іншим підприємствам, установам, організаціям за наявності
відповідного рішення роботодавця;
10) перебування потерпілого у транспортному засобі або на
його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час
змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з
виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з
впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи
середовища;
11) прямування потерпілого до об'єкта (між об'єктами)
обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об'єкта
за дорученням роботодавця;
12) прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження
згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному
засобі будь-якого виду та форми власності;
13) раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої
серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних
роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція,
технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників,
копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших
підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під
землею) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою,
що підтверджено медичним висновком;
14) скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах
морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення
обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або
його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу
психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів;
15) оголошення потерпілого померлим унаслідок його зникнення,
пов'язаного з нещасним випадком під час виконання ним трудових
(посадових) обов'язків;
16) заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство
потерпілого під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним
трудових (посадових) обов'язків або дій в інтересах підприємства
незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків
з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків
невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних
органів;
{ Підпункт 16 абзацу першого пункту 15 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 868 ( 868-2012-п ) від 19.09.2012 }
17) одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок
погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом
небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання
ним трудових (посадових) обов'язків, що підтверджено медичним
висновком;
18) раптове погіршення стану здоров'я потерпілого або його
смерті під час виконання трудових (посадових) обов'язків внаслідок
впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або
факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що
підтверджено медичним висновком**, або якщо потерпілий не пройшов
обов'язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а
робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до
медичного висновку;
19) перебування потерпілого на території підприємства або в
іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування,
яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового
розпорядку підприємства, технологічної перерви, а також під час
перебування на території підприємства у зв'язку з проведенням
виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням
обов'язкового медичного огляду тощо або проведенням з дозволу чи
за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних
конкурсів, спортивних змагань та тренувань чи заходів,
передбачених колективним договором, якщо настання нещасного
випадку пов'язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих
факторів, що підтверджено медичним висновком.
Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного
соціального страхування громадян від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, визначений у додатку 6.
Тому, Строгову не можуть задовільнити цю вимогу, через те, що пошкодження хребта можливо відбулося під час робочого процесу, але пройшов термін в 1 місяць, за цей час могли статися інші обставини, які спричинили пошкодження.

Завдання 4. При прийомі в експлуатацію нового молочного заводу інспектор праці Риков відмовився підписати акт прийому-передачі, мотивуючи це тим, що при будівництві заводу мали місце порушення системи стандартів безпеки праці. Зокрема, не обладнані належним чином кімнати гігієни, вентиляційна система не відповідає проектно-технічній документації. Натомість директор заводу дав команду запустити завод в експлуатацію. Який порядок прийому виробничих об’єктів в експлуатацію? Які заходи має право застосовувати інспектор праці по відношенню до директора заводу чи інших посадових осіб, які запустили завод в експлуатацію із вказаними недоліками?

Відповідно до Стаття 153. Створення безпечних і нешкідливих умов праці

На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

Також

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Який порядок прийому виробничих об’єктів в експлуатацію?

Відповідно до постанови КМУвід 8 жовтня 2008 р. № 923 «ПОРЯДОК прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»

На закінченому будівництвом об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією та державними стандартами, будівельними нормами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.

На об’єкті виробничого призначення, де встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

Прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, склад пускових комплексів якого змінено з порушенням установленого нормативними документами порядку, заборонено.

9.на об’єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

19. Експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, забороняється.

Відповідно до абз.5 ч.1 ст.39 Закону «Про охорону праці», посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Завдання 5. В результаті виробничої травми муляр Носик втратив на 40% професійну працездатність. Він звернувся до юрисконсульта організації із письмовою заявою, в якій просив дати відповідь на наступні питання:

  1. Хто і в якому порядку повинен був оформити необхідні документи в зв’язку з отриманням ним трудового ушкодження?

  2. Які документи і куди слід йому подати доля того, щоб отримати належні з роботодавця грошові виплати по відшкодуванню шкоди, завданої здоров’ю?

  3. В якому розмірі буде відшкодовуватися йому шкода в зв’язку із втратою професійної працездатності?

Дайте письмову відповідь від імені юрисконсульта.
Відповідь.

1) Хто і в якому порядку повинен був оформити необхідні документи в зв’язку з отриманням ним трудового ушкодження?

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов’язаний терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу; негайно повідомити роботодавця про те, що сталося; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування (далі - устаткування) у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний:

1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2 до Порядку:

- ФССНВ за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;

- керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);
- керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

-органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;

- закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи. Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу комісії входять також представники такого підприємства та його первинної організації профспілки, а у разі відсутності на підприємстві профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці. До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт.

2) Які документи і куди слід йому подати доля того, щоб отримати належні з роботодавця грошові виплати по відшкодуванню шкоди, завданої здоров’ю?

- акт про нещасний випадок на виробництві або акт про професійне захворювання;

- висновок службових осіб (органів), які здійснюють контроль і нагляд за охороною праці та дотриманням законодавства про працю, або профспілкового органу щодо причин ушкодження здоров'я;

- медичний висновок про професійне захворювання;

- вирок або рішення суду, постанова прокурора, висновок органів дізнання або попереднього слідства;

- рішення про притягнення винних осіб до адміністративної або дисциплінарної відповідальності;

- рішення органів соціального страхування про відшкодування власником витрат на допомогу працівникові в разі тимчасової непрацездатності у зв'язку з ушкодженням здоров'я;

- показання свідків.

3) В якому розмірі буде відшкодовуватися йому шкода в зв’язку із втратою професійної працездатності?

У пункті 9 правил відшкодування власником підприємства, установ організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров' пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, зазначається, що розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я.Утрачений заробіток або його частина відповідно до ступеня втрати професійної працездатності виплачується власником у повному розмірі, тобто без урахування розміру пенсії по інвалідності, а також незалежно від одержуваних потерпілим інших видів пенсій, заробітку (доходу) і стипендії.

Завдання 6. Під час прямування на роботу у дорозі І. Майстерчук зазнав ушкодження здоров'я внаслідок ДТП. Через чотири місяці після виходу з лікарні він заявив вимогу про відшкодування завданої шкоди роботодавцем, мотивуючи це тим, що автомобілем керував працівник роботодавця. У суді представник роботодавця заявив, що дійсно Л., який спричинив ДТП, перебуває в трудових відносинах, проте керував не автомобілем роботодавця, а власним. Як має вирішити справу суд? Відповідь обґрунтуйте.
В даному випадку було завдано шкоду Майстерчук коли він прямував на роботу, що підпадає під умови пункту 52 постанови КМУ 377. Однак ситуація де що не стандартна оскільки шкода завдана була автомобілем, яким керував працівник роботодавця, але представник повідомляє, що працівник керував особистим ТЗ.

Дата справа вирішуватись з виясненням певних обставин, оскільки цілковитиго рішення прийняти не можна.

Моя думка що до даної задачі така. Потрібно вияснити на чому прямував Майстерчук на роботу, чи на власному, чи на ТЗ що належить підприємству, чи пішки. Якщо він прямував на роботу на ТЗ яке не належить підприємству, а за кермому був працівник даного підприємстава, потрібно вияснити чи використовувався даний транспорт в інтересах роботодавця і чи давав він згоду або письмове доруження. Якщо роботодавець давав дгоду на використання особистого транспотру водію, то це буде підпадати під умови отримання травм на виробництві
Завдання 7. На десятий день після підписання трудового договору зазнав каліцтва І. Свиридюк через враження електричним струмом. У суді роботодавець заперечував проти своєї вини, мотивуючи тим, що вимоги з охорони праці поміщені на дошці об'яв і працівник повинен їх виконувати. Крім того, до працівника вже застосовувалась догана за недотримання правил поводження з електроприладами. Працівник, у свою чергу, акцентував увагу на те, що його не було проінформовано про поведінку з охорони праці на робочому місці під розписку, не проводились також інструктажі з охорони праці. Дайте правову оцінку ситуації. Який порядок організації охорони праці на підприємстві?
У даній задачі вказано, що зазнано каліцтва та працівник повідомив, що роботодавець не провів інструктаж, то відповідно до ст. 153
На власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної безпеки.
Також не правильно те, що вимоги із охорони праці були поміщені на дошці об’яв, це є грубим порушенням, то відповідно до ст. 29 КЗпП та ст. 5 ЗУ «Про охорону праці»
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний:

1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Також працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку (частина 3 ст. 38 і ст. 44 КЗпП).
Завдання 8. Директор заводу «АВТОТРЕЙД» І. Наливайко заборонив працівникам В. Лису, М. Вовку та С. Перцю виконувати свої посадові повноваження, оскільки вони не пройшли повторний інструктаж. Чи правомірний наказ директора? Які правові наслідки незадовільного проходження інструктажу працівниками?


Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Стаття 13. ЗУ «Про охорону праці» Управління охороною праці та обов'язки роботодавця

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

Які правові наслідки незадовільного проходження інструктажу працівниками?

При незадовільних   результатах   перевірки  знань,  умінь  і навичок  щодо  безпечного  виконання   робіт   після   первинного, повторного   чи   позапланового   інструктажів  протягом  10  днів  додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск  до  виконання  робіт  не  надається.  Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

Тому, наказ директора є правомірний.
Завдання 9. Директор компанії «ББМ» зобов'язав працівників заводу провадити ремонт закріплених за ними індивідуальних засобів захисту за свій кошт. Чи правомірні вимоги директора? Відповідь обґрунтуйте.

Вимоги директора не правомірні,адже за КЗпП

Стаття 163. Видача спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту
На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці.

Стаття 164. Компенсаційні виплати за невиданий спеціальний одяг і спеціальне взуття

Видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не дозволяється.

Власник або уповноважений ним орган повинен компенсувати працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.
Завдання 10. На підприємстві «СІЧ» під час перевірки посадовими особами інспекції праці на предмет дотримання охорони праці, виявилось, що неповнолітніх І. Іванюка, П. Сидорова, директор за їх заявою залучає до роботи в нічний час. У свою чергу працівники заявили, що не пам’ятають, писали вони такі заяви чи ні. Чи правомірні дії директора? Відповідь обґрунтуйте.
Відповідь.

Відповідно до ст. 192 КЗпП забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні. Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про Охорону праці» не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Отже дії директора є неправомірними, навіть якщо неповнолітні написали заяву про роботу у нічний час.
Завдання 11. Протягом року на підприємстві «Зоря» трапилось три нещасних випадки з працівниками монтажного відділу. У суді роботодавець вказував, що з працівниками було проведено первинний інструктаж і нещасні випадки є прямим наслідком невиконання ними вимог з охорони праці. Працівники стверджують, що належним чином виконували покладені на них обов’язки, проте обладнання було достатньо зношене, на що роботодавець заявив, що строк використання обладнання не вийшов. Суд у позові працівників відмовив. Дайте правову оцінку ситуації. Чи повно і об'єктивно судом було з'ясовано усі обставини справи?
Оскільки в даній задачі зазначено, що було проведено первинний інструктаж, але на виробництві уже було 3 нещасні випадки, то на мою думку мало бути поведено позаплановий інструктаж:

Первинний інструктаж проводиться  до  початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

1. новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або  до фізичної особи, яка використовує найману працю;

2. який переводиться   з    одного    структурного    підрозділу підприємства до іншого;

3. який виконуватиме нову для нього роботу;

4. відрядженим працівником   іншого   підприємства,   який  бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Первинний інструктаж проводиться з  учнями,  курсантами,  слухачами  та студентами навчальних закладів: / до початку трудового або професійного навчання; / перед виконанням кожного навчального завдання,  пов'язаного з  використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

Первинний інструктаж   на    робочому    місці    проводиться індивідуально  або  з  рупою  осіб  одного  фаху  за  діючими  на підприємстві  інструкціями   з   охорони   праці   відповідно   до виконуваних робіт.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

1. при введенні  в дію  нових або переглянутих нормативно-правових актів  з  охорони праці,  а також при внесенні змін та доповнень до них;

2. при зміні технологічного процесу, або модернізації устаткування,  приладів  та   інструментів,   вихідної   сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

3. при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

4. при перерві  в  роботі  виконавця  робіт  більш  ніж  на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою,  а для решти робіт - понад 60 днів.

Позаплановий інструктаж  може  проводитись  індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху.  Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються  в  кожному  окремому випадку залежно від причин і обставин,  що спричинили потребу його
проведення.

Отже, я вважаю, що відповідальність має понести роботодавець.

Також Мінсоцполітики України; Наказ, Вимоги від 28.12.2017 № 2072 Про затвердження Вимог безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками:

Роботодавець повинен вживати необхідних заходів, щоб виробниче обладнання, яке використовується працівниками, відповідало виконуваній роботі або було належним чином пристосоване для виконання роботи та не становило загрози їхньому життю або здоров’ю.
Завдання 12. Начальник служби з охорони праці, за відсутності директора заводу зупинив роботу цеху № 3, оскільки працівники І. Петрук та В. Головко працювали з порушенням норм з охорони праці. Коли повернувся з відрядження директор, то за перевищення службових повноважень звільнив з роботи начальника служби з охорони праці. Дайте правову оцінку ситуації. Які повноваження має служба з охорони праці на підприємстві, зокрема, її посадових обов' язків?
Стаття 15. ЗУ «Про охорону праці» Служба охорони праці на підприємстві

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Начальник служби охорони праці не перевищив свої повноваження щодо зупинення цеху, так як працівники порушували норми охорони праці.
Завдання 13. К. як потерпілий не погодився з актом про нещасний випадок, оскільки в ньому не було зазначено, чия вина в настанні нещасного випадку, а також було, на його думку, порушено процедуру розслідування нещасного випадку: комісію створили через тиждень після настання нещасного випадку, у роботі комісії не брав участь К. та його представник, директор надав йому акт формою Н-5, а не Н-1 і то через два тижня після його затвердження. Дайте правову оцінку ситуації.
Відповідно до Стаття 171 КЗпП. Обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

Власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Стаття 173. Відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я працівників

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про охорону праці

Стаття 22. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Форма Н-1 — Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом

У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов’язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5, а акт Н-1 не складається.

Акти Н-1 та Н-5 затверджуються роботодавцем протягом доби після закінчення розслідування,а в нас після двох тижнів


Завдання 14. Ткаченко Д. звернувся до суду з позовом, оскільки вважає, що шкода, яка була йому заподіяна при виконанні трудових обовязків (профзахворювання) внаслідок порушення роботодавцем норм охорони праці підлягає стягненню з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Представники ж Фонду у судовому засіданні стверджують, що вони не можуть бути відповідачами, так як шкода стягується з роботодавця працівника. Яке рішення має прийняти суд ?

Відповідь.

Закон України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці умови праці та забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за порушення вимог з охорони праці на підприємстві. Якщо роботодавцем не забезпечено належне функціонування системи управління охороною праці на підприємстві, до нього можуть застосовуватися штрафні санкції. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п’яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Відповідно до ст. 173 КЗпП шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про охорону праці» Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

Відповідно до ЗУ Про «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виплати працівникам грошових сум в зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві та професійним захворюванням здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Отже, за порушення роботодавцем норм охорони праці, на нього можуть застосовуватися штрафні санкції. А шкоду, яка була заподіяна працівнику при виконанні трудових обов’язків (профзахворювання) буде виплачуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.


написать администратору сайта