Екстрена невідкладна допомогу на догоспітальному етап. Екстрена невідкладна допомогу на догоспітальному етап Перша допомога при ураженні електричним струмом
 Скачать 20.77 Kb.
|
|
Екстрена невідкладна допомогу на догоспітальному етап Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з двох етапів: I етап — звільнення людини від дії електричного струму; II етап — надання їй медичної допомоги. Припинити дію електричного струму на потерпілого з дотриманням правил особистої безпеки, пам'ятаючи при цьому, що потерпілий в ланцюзі струму сам є провідником електроструму: - відключають рубильник або, якщо невідомо, де він є, розрубають провід сокирою з дерев'яною ручкою; - якщо потерпілий на висоті, вживають заходів, щоб він не отримав нових травм; - якщо одяг сухий, то можна спробувати відтягнути за нього людину, при цьому не торкаючись до тіла.) - якщо напруга до 1000 В, намагаються відштовхнути потерпілого від струмопровідних частин сухою дерев'яною палицею, або навпаки, відкинути провід від людини. 2. При зупинці серцевої діяльності і порушеннях дихання показані непрямий масаж серця і ШВЛ, вводять серцеві і серцево-судинні засоби (2 мл 0,1% адреналіну, 2 мл кордіаміну, 1 мл 10% кофеїну - п/к); засоби, що стимулюють дихання (1 мл 1% лобеліна гідрохлориду в/в повільно або в/м); 3. При фібриляції шлуночків - на тлі непрямого масажу серця і ШВЛ необхідно провести дефібриляцію; 4. При низькому АТ ввести в/в крапельно 90 мг преднізолону або 250 мг гідрокортизону в 500 мл 5% глюкози; 5. При різкому збудженні, сильного болю в/в або в/м ввести нейролептанальгетики (фентаніл 2 мл, дроперідол 4 мл) під контролем АТ; 6. Накладають стерильну пов'язку на електроопікову рану. Дуже важливо якомога швидше звільнити потерпілого від дії електричного струму. Крім того, швидко розпочинають надання першої медичної допомоги і викликають лікаря, навіть якщо потерпілий не перебуває в стані клінічної смерті. При збереженні свідомості (може бути збудженим або загальмованим; спостерігаються блідість шкірних покривів, виражений біль, часом тетанічні судоми скорочення м'язів нижніх, верхніх кінцівок тулуба) потерпілому дають теплий чай, настій валеріани, внутрішньом'язово вводять 2 мл 50 % розчину анальгіну. Якщо допомогу надає бригада швидкої допомоги, то потерпілому вводять 2 мл 0,5 % розчину реланіуму (сибазону, седуксену). Доставляють до реанімаційного відділення лікувального закладу. Якщо потерпілий без свідомості (шкіра «мармурова», виражена аритмія, знижений артеріальний тиск, частий пульс: понад 110 за 1 хв), вводять наркотичні анальгетики (1 мл 1 % розчину промедолу), дають зволожений кисень, підшкірно вводять 1 мл 10 % розчину кофеїну натрію бензоату; внутрішньом'язово 2 мл 2,5 % розчину піпольфену, внутрішньовенно 10 мл/кг 10 % розчину глюкози. Опікову поверхню обробляють 0,5 % розчином фурациліну, накладають стерильну пов'язку і транспортують потерпілого до спеціалізованого лікувального закладу. Якщо потерпілий в комі (спостерігається дихальна недостатність, що зумовлена ларингоспазмом, аритмією, зниженим артеріальним тиском, опіками), проводять ендотрахеальну інтубацію після введення 3 мл 2 % розчину дитилену внутрішньовенно, штучну вентиляцію легень з киснем. Підключають крапельницю з реополіглюкіном (15 мл/кг), 10% розчином глюкози (10 мл/кг). Обробляють опікову поверхню і транспортують до спеціалізованого лікувального закладу. За умови клінічної смерті потерпілому звільняють верхні дихальні шляхи, здійснюють серцево-легеневу реанімацію. Внутрішньосерцево вводять 1 мл ОД % розчину адреналіну гідрохлориду та 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду. Транспортують до реанімаційного відділення лікувального закладу. Якщо причиною гострої зупинки кровообігу є фібриляція шлуночків, то ефективна серцева діяльність відновлюється електричною дефібриляцією У разі виникнення фібриляції шлуночків серця після розряду дефібрилятора потрібно негайно повторити розряд. Якщо на ЕКГ реєструється млява фібриляція шлуночків серця, її переводять на великохвильову внутрішньовенним, внутрішньотрахеальним, а за його неможливості — внутрішньосерцевим уведенням 1 мл 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. У побуті часто ігнорують найелементарніші засоби безпеки при експлуатації електроприладів. Ураження електричним струмом часто виникає при торканні вологими руками до проводів електромережі, вимикачів та інших електроприладів при їх пошкодженні. їх не можна витирати мокрою ганчіркою. Смертельно небезпечно, стоячи у ванні босоніж, торкатись до лампового патрона. Якщо потрібно замінити лампочку у ванній кімнаті або в іншому приміщенні, то необхідно взути гумове взуття, а на руки надіти гумові рукавички. Навіть у сухому приміщенні, замінюючи лампочку, потрібно притримувати патрон і лампочку сухим рушником. Незалежно від стану ураженого, його необхідно негайно госпіталізувати для спостереження та лікування. Транспортувати уражених необхідно лише у положенні лежачи. Категорично забороняється евакуювати їх пішки, навіть при найкращому самопочутті (небезпека спазму коронарних судин!). Авіатранспортування протипоказане за наявності рухового збудження та симптомах підвищеного внутрішньочерепного тиску. У лікувальному закладі у гострому періоді продовжують заходи щодо реанімації. При руховому збудженні призначають теплі мікроклізми (5% розчин хлоралгідрату, 20-40 мл). При різкому ціанозі (синя асфіксія), що виникає при порушенні дихання або застої в малому колі кровообігу, показано кровопускання (300-500 мл). У перші ж години проводять боротьбу з гіпоксією (кисневий намет, апаратна інгаляція кисню). При підвищенні внутрішньочерепного тиску, що виникає через набряк мозку, проводять осмотерапію, а за відсутності ефекту – люмбальну пункцію. При першій пункції випускають до 5-7 мл цереброспінальної рідини, при повторних - до 10-12 мл. При функціональних розладах нервової системи необхідно подовжувати сон ураженого за допомогою снодійних засобів. Лікування місцевих проявів електротравми починають із накладання на місця опіків асептичних пов'язок. Всім ураженим вводять протиправцеву сироватку. При тяжкому ураженні кінцівки з вираженими ознаками судинного та м'язового спазму проводять футлярну або вагосимпатичну новокаїнові блокади. Місцево застосовують антисептичні засоби. Висічення некротичних ділянок проводять не раніше 20-25 діб після травми з наступним заміщенням дефекту шкірними трансплантатами. При тотальному некрозі кінцівки або її частин (пальці, кисть) при пошкодженні магістральних судин показано ампутацію. |