звіт.doc. звіт. Характеристика господарства
 Скачать 359.5 Kb.
|
|
Таблиця 12 . Параметри мікроклімату приміщення
5. Механізація виробничих процесів у тваринництві Якість годівлі тварин залежить від засобів механізації роздавання кормів. На цей процес припадає 20-35% всіх трудозатрат. До засобів механізації роздавання кормів тваринам ставляться такі зоотехнічні вимоги:
Тривалість роздавання корму в одному приміщенні мобільними засобами допускається до 30 хв.,а стаціонарним до20 хв. За характером використання кормороздавачі можна поділити на дві групи – стаціонарні й пересувні. Стаціонарні кормороздавачі бувають механічні, гідравлічні й пневматичні. А пересувні поділяються на мобільні ( причіпні, які агрегатуються з тракторами, й самохідні ) та координатні ( рейкові, безрейкові ). Мобільні кормороздавачі можна використовувати не тільки для роздавання, а й для доставки кормів від кормоцеху чи місця зберігання до місця згодовування. Координатні кормороздавачі переміщуються всередині приміщень чи за їх межами по рейках або інших напрямних пристроях. Можливості їх використання обмежуються рейками або кабелем, яким вони з’єднуються з електромережею. Процес кормоприготування може включати ряд технологічних заходів, різних за своєю природою та цілеспрямованістю.[9] Вибір технології кормоприготування обумовлюється наявними кормовими компонентами та їх якістю, видами та віком тварин, заданим типом годівлі. Технологія приготування кормів – це структура і послідовність способів та заходів обробки кормової сировини, мета яких одержати готові до згодовування корми. В господарстві застосовують такі технологічні заходи: очищення та подрібнення кормів, що є обов’язковими для більшості видів кормової сировини. Щоб реалізувати найбільш доцільнішу технологію годівлі тварин, а саме годівлю кормовими сумішками проводять також операції дозування та змішування кормів. Також проводять очищення кормів, що полягає у відокремленні та видаленні з них сторонніх включень (металеві домішки отруйні трави). Ці сторонні домішки відокремлюють від корму за принципом сухого очищення та миття. .[6] Всі технологічні процеси механізовані у ПАТ «Жорннище» на 80%, що на мою думку є досить гарним показником. Машини і механізми для приготування і роздачі кормів Для подрібнення концентрованих кормів застосовують молоткові дробарки КДУ-2,0, , які переробляють до 2 т/год., КДУ-2 також використовують для приготування сінного борошна. Механізація видалення і переробки гною Видалення гною складає більше 50 % всіх затрат праці по догляду за поголів'ям тварин. На фермі транспортерний, спосіб видалення гною. Горизонтальний транспортер подає гній до нахиленого і з нього в автосамоскиди або тракторні самоскидувальні причепи. Застосовують біологічну обробку рідкої фракції методом аерування для зниження біологічної потреби у кисні. Потім її використовують для зрошування полів або при необхідності скидають у місцеві водоймища; Тверду фракцію гною вологістю 65 - 70 % складають у бурти, на 3-й день у них починається біотермічний процес, температура при цьому підвищується до 70 °С і утримується на такому рівні протягом 3 міс. У гною гинуть гельмінти, втрачають схожість насіння бур'янів. Тверду фракцію можна також змішувати з торфом і мінеральними добривами для приготування компостів. У рідкій фракції залишається 2 - 3 % твердих часток гною і 30 % яєць і личинок гельмінтів. Тому її не можна використовувати у необробленому вигляді. Механізація водопостачання ферм і напування свиней Ферма забезпечена водою питної якості, яка відповідає вимогам діючого стандарту „Вода питна”. Піднімання і подавання води здійснюють відцентровими і вихровими насосами та іншими водопідіймальними пристроями. Для подачі води для господарсько - питних потреб ферма обладнана водопроводом. Для збереження запасів води і створення тиску у системах водопостачання збудована збірноблочні металева водонапірна башта типу БР-1 з металевими ємкостями і залізобетонними опорами. Технологічні потреби включають приготування кормів, миття обладнання, прибирання виробничих приміщень, постачання в котли пароутворювання. Для напування свиней використовують самоочищувальні одно-чашкові автонапувалки ПСС-1 і соскові ПБП-1. Автонапувалки ПСС-1 використовують для дорослого поголів'я, а напувалку ПБП-1 - для відлучених поросят і поросят - сисунів. Тиск води у системі водопостачання становить не нижче 0,1 МПа. Температура води для поросят-сисунів і відлучених складає +16 - 20 °С, для дорослих свиней у холодну пору + 10 - 16 °С, у теплу - не нормується. Напувалки для поросят - сисунів закріплені на висоті від підлоги 0,3 м, відлучених поросят - 0,45, для молодняку на відгодівлі - 0,45, дорослих маток і кнурів - 0,65 - 0,75 м. При індивідуальному утриманні підсисних свиноматок сискову напувалку встановлюють над годівницею, а чашкову — поряд, для поросят-сисунів — над щілинною частиною підлоги. У свинарниках - маточниках все частіше використовують електронагрівальні підлоги та інфрочервоні лампи. Використання машин та обладнання Технічне обслуговування машин і обладнання поділяють на щоденне ТО-1 і ТО-2. Перелік, зміст і методи виконання операцій технічного обслуговування, їх періодичність і працеємність, набір інструментів та приладів визначені в технічних картах, які є складовою частиною нормативно - технічної документації на експлуатацію обладнання. Машини і обладнання ремонтують у пунктах технічного обслуговування ферми, у ремонтних майстернях або спеціальному ремонтному підприємстві. На фермі під час експлуатації, обслуговування і ремонту машин, установок і поточних ліній суворо дотримуються правил техніки безпеки. 6. Економічна ефективність Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва залежить від багатьох факторів, зокрема собівартість продукції та ціна реалізації. В таблиці 13 наведено показники які характеризують економічну ефективність тваринництва. Таблиця 13. Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва у ПАТ «Жорннище» за 2009 рр.
Отже, в нашому господарстві рівень рентабельності становив 36,8%. Висновки В процесі проходження виробничої практики в ПАТ «Жорнище» з 21.06.10р. по 17.07.10р. я набув теоретичних і практичних навичок щодо умов утримання та одержання продукції від свиней. Під час проходження практики я побував на екскурсії на кормовому дворі господарства. На екскурсії я детально ознайомився з методами зберігання комбікормів, з методами згодовування кормів, було проведено визначення якості кормів та багато іншого цікавого і необхідного для моєї спеціалізації. Я брав участь проведенні зважуванні тварин і їх міченні, проводив органолептичну оцінку кормів. Проводив зоогігієнічну оцінку забудови території, санітарно-захисних зон, взаємо розміщення та взаємозв'язку виробничих об'єктів у господарстві відповідно з існуючими нормами. По закінченню проходження виробничої практики можна зробити висновки про те, що дане господарство відповідає зоотехнічним вимогам щодо вирощування свиней. ПАТ «Жорнище» є одним з кращих господарств для набуття практичних знань у галузі тваринництва. Керівник практики від господарства Степанюк В.П. Директор ПАТ «Жорнище» Поліщук А.І. Список літератури
2003. – 224 с.
1989 – 222с. 6. В.Г.Козловский, Я.В. Майоров, И.И Тонышев. Интенсификация производства свинины в специализированных хозяйствах. – М.: Россельхозиздат, 1979. – 260 с. 7. Ладан П.Е., Козловский В.Г., Степанов В.И., Свиноводство. –М.: Колос, 1978. – 304 с. 8. Розведення свиней / В.М. Нагаєвич, В.І. Герасимов. М.Д.Березовський та ін. –Х.: Еспада, 2005. -296 с. 9. Інструкція з бонітування. Інструкція з ведення племінного обліку у свинарстві / Ю.Ф. Мельник, В.Д. Пищала, Д.Д. Литовченко та ін. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003. – 64 с. 10. Програма селекції з м’ясними генотипами свиней в україні на 2003 -2012 роки / Д.М. , А.М.Литовченко, С.А. Гнатюк та ін. – К.: Атмосфера, 2005. –88 с. 11. Остапчук П.П. Породи свиней та їх використання. – К.: Урожай, 1980. -192 с. 12. Почерняєв Ф.К. Свиноводство. – К.: Урожай, 1978. – 152 с. 13. Рыбалко В.П. Работа свинаря на ферме. – К.: Колос, 1975. - 144 с. 14. Виробництво свинини / Під ред. В.П. Рибалко. Харків: Еспада, 2001.-336с. 15. Породи свиней в Україні / В.П. Рибалко, Ю.Ф. Мельник, В.М. Нагаєвич, В.І. Герасимов. – Харків: Еспада, 2001. -128с. 16. Савич І.О. Свинарство. – К.: Вища школа, 1979. – 248с. 17. Трончук І.С. Годівля свиней у господарствах промислового типу. – К.: Урожай, 1979. – 152с. 18. Хохлов А.М. Генетичний моніторинг доместикації свиней. – Харків: Еспада, 2004. – 128с. 19. Ресурсозберігаючі технології виробництва свинини / О.М.Царенко, О.В.Крятов, Р.Є.Крятова, Л.В.Бондарчук. – Суми: ВТД «Університецька книга», 2004. -269с. 20. Банди К., Диггин Р. Практическое свиноводство / Пер. с англ. В.Т.Потемкина. – М.: Сельхозгиз, 1959. – 407с. 21. Куцухан М., Сынту И., Козмуцэ В., Енаке А.Производство свинины в промышленных комплексах /Пер. с рум. Л.Х. Левентуля. – М.: Колос, 1973. – 256с. 22. Шреммер Г., Франц В., Кирмзе К. Промышленное производство мяса свиней / Пер. с нем. Г.К. Скоркина. – М.: Колос, 1973. -237с. |