Інформаційнокомунікаційні технології у забезпеченні розвитку національної економіки
 Скачать 1.43 Mb.
|
|
*2009 та 2014 рр. не ввійшли до аналізу МСЕ, тому в роботі не досліджуються Джерело: [59], [60], [61], [62], [63], [64], [65] Як видно з табл.2.1, розташування країн за індексом ІКТ загалом відповідає їх розташуванню за рівнем ВВП на душу населення, що свідчить про визначальний вплив інформаційних чинників на економічний розвиток у сучасному світі. Вважаємо, що група лідерів за ранджуванням має високий рівень впливу ІКТ на розвиток національних екномік досліджуваних країн. До складу індексу розвитку ІКТ за методикою Міжнародного союзу електрозв’язку входять так звані підіндекси: доступу, використання та навичок (ДодатокВ), які більш детально розкривають градацію розвитку рівня ІКТ у світі. Зобразимо значення визначених показників у 2015 році по країнах (рис.2.4). Рис. 2.4. Підіндекси розвитку ІКТ: доступу, використання і навичок за 2015 рік Джерело: розроблено автором на основі [65] З рис. 2.4 бачимо, що рівень досліджуваних показників по країнах в середньому досить схожий. Найбільший рівень доступу ІКТ мають такі країни, як: Люксембург (9,49), Ісландія (9,37), Гонконг (Китай) (9,32). Найнижче значення в ПАР (5,31), Тунис (5,0) та Кабо-Верде (4,9).Це свідчить про неналежний рівень в країнах забезпеченості лініями фіксованого та стільникового телефонного зв’язку, наявність низької пропускної здатності міжнародних Інтернет-каналів, малий відсоток домогосподарств, що мають доступ до ПК та Інтернету. Щодо підіндексу використання ІКТ, то лідерами у 2015 році є Данія (8,83), Велика Британія (8,42), Корея (8,42), це говорить про високу частка користувачів Інтернету в населенні даних країн, велику кількість користувачів фіксованого дротового широкосмугового доступу (ШСД) та вагому кількість контрактів на послуги мобільного ШСД на 100 мешканців. За даним підіндексом в рейтингу досліджуваних країн аутсайдерами виступають: Маврикій (3,25), Україна (2,17) та Кабо-Верде (1,18). Остання, в свою чергу, отримала найнижче значення показника, зайнявши 118 позицію в рейтингу МСЕ. Згідно підіндексу навичок ІКТ, що характеризує високий рівень коефіцієнта грамотності дорослого населення, відсотка людей, які мають середню та вищу освіту, лідерами серед досліджуваних країн виступають Південна Корея (9,82), Білорусь (9,75), США (9,57). Останні позиції займають Кабо-Верде (6,77) та Сейшельські Острови (5,76). Варто відмітити, що Україна (9,17) за даним показником посідає 14 місце в рейтингу МСЕ в світі, підкреслюючи наявність високого рівня висококваліфікованих кадрів в країні, що є позитивною ознакою в подальшому розвитку інформатизацій суспільства. Даний показник є запорукою створення ефективного міжнародного співробітництва, тож чим його значення вище, тим більш налагоджений рівень співробітництва з іншими країнами. Іншим важливим показником, що відображає рівень розвитку інформаційного суспільства, є вартість цінового кошика ІКТ (ДодатокГ). При цьому слід враховувати, що чим вище вартість цінового кошика ІКТ в країні, тим нижче в цій країні доступ до ІКТ. Зазначимо, що ціни на послуги ІКТ в 2014 році ненабагато збільшилися або взагалі залишилися на тому ж рівні, порівняно з 2013 роком. На рис. 2.5 представлено розташування країн за вартістю цінового кошика ІКТу 2014 р. % від ВНД на душу населення Рис. 2.5. Вартість цінового кошика ІКТ в країнах, 2014 р. Джерело: розроблено автором на основі [64], [65] За рівнем вартості цінового кошика (рис.2.5) серед досліджуваних країн лідируючу позицію отримує Молдова (5,54), тобто це вказує на високу вартість послуг ІКТ в державі, що значно заважає подальшому розвитку інформатизації, тим самим забезпечуючи відставання Модови від високо інформатизовано розвинутих країн. Також високий рівень вртості цінового кошику мають Кабо Верде (3,55), Барбадос (3,35) та Маврикій (2,87).Найнижча вартість цінового кошику ІКТ представлена в країнах: США (0,37), Кувейт (0,29) та Велтка Британія (0,47). Доцільно додати, що усі досліджувані країни досягли встановленою Комісією з широкосмугового зв'язку цілі пропозиції послуг широкосмугового зв'язку за цінами, що не перевищує 5 відсотків ВНД на душу населення, тим самим покращуючи своє положення на світовій арені інформатизації. Для оцінювання та порівняння рівня розвитку інформаційного суспільства застосовують інтегровані індекси та ключові показники галузі. Високий рівень таких показників говорить про значний розвиток інформатизації країни, що слугує подальшому удосконаленню співробітництва в галузі ІКТ. В якості основних показників МСЕ використовує кількість абонентів стільникового зв'язку на 100 жителів (мобільна щільність – СЩ); кількість користувачів Інтернету на 100 жителів (Інтернет щільність ІЩ); кількість абонентів широкосмугового доступу до Інтернету (ШД) на 100 жителів (щільність широкосмугового доступу до Інтернету – ЩШД) та кількість захищених серверів на 1 млн. жителів (Додаток Д). Проаналізуємо дані показники у досліджуваних країнах за 2014 рік та визначимо зміну величини значення порівняно з 2007 роком (табл. 2.2). Протягом 2007-2014 рр. спостерігається надзвичайний прогрес ІКТ в усьому світі. Однак «цифровий розрив» між розвиненими і країнами, що розвиваються, залишається значним. Таблиця 2.2 Основні показники розвитку інформаційного суспільства, на 100 жителів
Продовження табл. 2.2
*Дані за 2015 рік на млн. жителів Джерело: [66],[71],[72],[73],[74] Аналiз динамiки рoзвитку показників ІКТ за oстаннi 8 рoкiв для країн свiту пoказує, щo пiкoве значення рiвня кількості користувачів Інтернету лежить в дoсить ширoких межах вiд 40,3 (Кабо-Верде) дo 98,2 (Ісландія).Oчевиднo, щo низка фактoрiв впливає не тiльки на рiвень насичення ІЩ, але i на час перехoду з фази стабiльнoгo зрoстання у фазу насичення i спаду. Проте саме Україна зробила один із найбільших стрибків у ІЩ за 2007-2014 рр. (+36,85). За значенням ШД досліджувані країни перебувають практично на одному рівні. Найнижчі показники мають Україна, Казахстан, ПАР, Кабо-Верде та Катар. Найбільше покращення показника ШД демонструє Білорусь (+27,03). Для стiльникoвoгo зв'язку характерний дещo iнший характер динамiки рoзвитку. Динамiка рoзвитку стiльникoвoгo щiльнoстi для групи досліджуваних країн за перioд з 2007 пo 2014 рр. свiдчить прo те, щo системи стiльникoвoгo зв'язку першoгo пoкoлiння пoчали впрoваджуватися в прoмислoвo-рoзвинених країнах, насамперед у Швецiї, Данiї, Ісландії, Япoнiї.В iнших країнах рoзвитoк вiдбувався значнo пoвiльнiшими темпами. Oднак у перioд з 2007 пo 2008 рр. вiдбулoся прискoрене зрoстання значення СЩ, щo пoв’язанo з перioдoм стабiльнoгo екoнoмiчнoгo зрoстання у перioд мiж азiйськoю i свiтoвoї фiнансoвo-екoнoмiчними кризами. Прoте, врахoвуючи, щo статистичнi данi здiйснюються на oснoвi пiдрахункiв кiлькoстi зареєстрoваних SIM-карт, не всi з яких активнi, реальна кiлькiсть абoнентiв значнo менше i аналiз динамiки минулих рoкiв пoказує, щo насичення ще не дoсягнутo. Найбільше значення СЩ має Гонконг (Китай) (239), найменше – Канада (83). Україна має середній рівень стільникової щільності у 2014 році – 144, покращуючи свої позиції, порівняно з минулими роками. Найбільше зростання за останні 8 років притаманне Кувейту – 162,17. Захищеність серверів свідчить про рівень спроможності в країні до захисту в Інтернет мережі, адже саме захист секретності особистих даних є ключовою сходинкою до подальшого розвитку ІКТ у світі. Найбільша частка захищених серверів на 1 млн. жителів та найбільша зміна даного показника характерна Ісландії (3214, +1795,36) та Республіці Корея (2178, +1680,51). В рейтингу досліджуваних країн відстає Росія (14,5, +10,06), Молдова (13,5, +9,03) та Тунис (17,9, +9). Захищеність особистих даних в нашій країні є низькою, адже відсутня чітка нормативна-правова база при високому рівні піратства. Для більше детального аналізу зобразимо графічно показники топ-країн серед своїх груп, порівнявши дані з Україною (рис. 2.6). Рис. 2.6. Структура показників розвитку інформаційного суспільства у топ-країнах за рівнем ІКТ та Україні, 2014 р. Джерело: розроблено автором на основі[66],[71],[72],[73],[74] Експорт/імпорт товарів ІКТ (% від загального числа експорту/імпорту товарів) включає телекомунікації, аудіо і відео, комп'ютер і супутнє обладнання; електронні компоненти та інші товари інформаційно-комунікаційних технологій. Програмне забезпечення входить у вартість (Додаток). Варто стверджувати, що чим вищий товарооборот в країні в галузі ІКТ, тим вище рівень впливу ІКТ на розвиток економіки країни (Додаток Е). Здебільшого за 2007-2013 роки експорт товарів ІКТ у % від загального числа експорту товарів мав тенденцію до зниження (Додаток З). Виключенням є Гонконг (Китай), де експорт за останні 8 років збільшився з 35 до 43%, характеризуючи високий потенціал даної країни в розвитку виробництва товарів, торгівельної діяльності, і як наслідок, рівня розвитку в сфері ІКТ. В Україні динаміка експорту товарів ІКТ є стабільною – на рівні 1%. Щодо динаміки імпорту товарів ІКТ за 2007-2012 роки, то тут по досліджуваних країнах здебільшого також простежується тенденція до зменшення, хоч і не значна. Імпорт збільшився Україні (з 2 до 4%) та Гонконгу (Китай) (з 40 до 41%). % від загального експорту/імпорту товарів товарфі Рис. 2.7. Експорт та імпорт товарів ІКТ в країнах, 2013 р. Джерело: розроблено автором на основі [67], [68], [69],[70] За рис. 2.7 у 2013 році країни можна поділити на дві групи: перша – де експорт переважає імпорт товарів ІКТ, – Південна Корея, Гонконг (Китай) та Тунис. В перших двух країнах частка експорту/імпорту товарів ІКТ від загального експорту/імпорту товарів сягає найбільшого значення, що свідчить про розвиненість товарообороту саме в сфері міжнародної торгівлі інформаційно-комунікаційними технологіями, тобто про високий рівень впливу ІКТ на розвиненость економік країн. Друга – країни, в яких переважає імпорт товарів ІКТ, – США, Австралія, Аргентина та ін. Вказані країни більше закуповують товарів ІКТ, аніж виробляють, що значно погіршує їх становище в рейтингах інформатизації суспільства. Можливо їх продукція є неконкурентоспроможною, абож вітчизняні виробники не спроможні задовольнити попит місцевого населення. До другої групи також відносимо й Україну (1 і 4). Експорт послуг ІКТ (% від експорту послуг) включає комп'ютерні та комунікаційні послуги (телекомунікації, поштові, кур'єрські послуги), а також інформаційні послуги (комп'ютерні дані і сервіси, пов’язані з новинами) (Додаток З). Динаміку експорту послуг ІКТ представлено на рис. 2.8. Рис. 2.8. Динаміка експорту послуг ІКТ за 2007, 2010 і 2012 рр. Джерело: розроблено автором на основі [67], [68], [69],[70] Попри подальше зменшення частки експорту послуг ІКТ за останні8 років найбільшими країнами-екпортерами послуг ІКТ у 2014 році стали Канада (42,4%), Аргентина (42,9%) та Кувейт (49,3%). Дані ж країни є лідерами з розробки та подальшому удосконаленні впливу сфери ІКТ на розвиток економіки держав. Найменше значення показника отримав Тунис (10,1%), Кабо-Верде (9,36%) та Саудівська Аравія (2,44%). Україна збільшила кількість експорту з 10,9% до 30,7% і за цим показником (%) займає середні значення в структурі досліджуваних країн, активно покращаючи свої позиції. Тобто Україна має всі можливості для покращення росту економіки за рахунок сфери ІКТ. Матерiальнoю oснoвoю змiни мiсця та рoлi екoнoмiки у життi суспiльства стали прoцеси, щo вiдбувалися саме в екoнoмiцi пiд впливoм рoзвитку НТР, стрiмкoгo скoрoчення часу мiж наукoвими вiдкриттями та впрoвадженням їх результатiв в усі сфери суспiльнoгo життя. Усвiдoмлення цьoгo факту людствoм oбумoвилo пoяву нoвих iндикатoрiв сoцiальнo-екoнoмiчнoгo рoзвитку, які можуть схарактеризувати рівень впливу ІКТ на розвиток економік країн (ДодатокЗ, И). Таблиця 2.3 Чинників розвитку інформаційного суспільства у 2014 р.
Продовження табл. 2.3
* від експорту продукції обробної промисловості **дані за останній наявний рік Джерело: [75],[76],[77],[78],[79],[80],[81],[82] З табл. 2.3. лідерами з рівня ВТЕ є Швеція, Південна Корея, США, що говорить про високий рівень розвитку науково-технічного співробітництва в даних країнах. Тож, зважаючи на низький рівень ВТЕ (%) України, вважаємо за доцільне проаналізувати і порівняти динаміку ВТЕ (дол. США) саме групи країн СНД, що вирізняються схожістю економік з Україною (рис. 2.9). Рис. 2.9. Динаміка висотехнологічного експорту групи СНД та України за 2007-2013 рр., дол. США Джерело: розроблено автором на основі [76] З рис.2.9. бачимо, що високотехнологічний експорт країн мав неоднакову динаміку протягом 2007-2013 рр. серед досліджуваної групи країн. В Україні простежується збільшення даного показника, що прогресивно впливає на зміну науково-технічного розвитку України, і як наслідок, наявна перспектива збільшення впливу ІКТ на економіку країн. Молдова та Азербайджан мають динаміку, де простежується тенденція до зниження досліджуваного показника. Це є негативним фактором в розвитку національних економік країн. Натомість Росія має найбільші темпи приросту за даним показником. Наступним досліджуваним показником є патентні заявки, які подаються за процедурою Договору про патентну кооперацію або за допомогою національного патентного відомства для виняткових прав на винахід – продукт або процес, який забезпечує новий спосіб робити щось або пропонує нове технічне рішення проблеми (ДодатокИ). З табл. 2.3. бачимо, що лідерами за поданою кількістю патентних заявок є Японія (328436), Південна Корея (204589) та США (571612). Це вказує на високий рівень розвитку МНТС в даних країнах і сприяє покращенню рівню розвитку ІКТ. Серед досліджуваних країн найгірші результати мають Люксембург (169), Барбадос (42) та Маврикій (20). Дані країни потребують залучення більшої кількості фінансовий ресурсів в науково-технічний розвиток економіки. Доцільно відмітити високий рівень України за результатами дослідження даного показника – всього 5412 патентних заявок за 2013 рік, з яких 2556 подавалися нерезидентами та 2856 резидентами. Тобто Україна має всі перспективи для розвитку МНТС, і як наслідок, збільшення розвитку ІКТ в країні, що є позитивним фактором. Дослідники в НДДКР є професіоналами, які зайняті в розробці або створення нових знань, продуктів, процесів, методів або систем і в управлінні відповідними проектами. Даний показник передбачає характеристику рівня МНТС та розвитку ІКТ в країні (рис.2.10). Тут лідерами виступають країни Північної Європи: Ісландія, Швеція, Данія. Також в першість виходять Люксембург, Велика Британія, Саудівська Аравія та Катар. Це свідчить про високий рівень МНТС в цих держав. Невисокий рівень кількості дослідників НДДКР наявний у Маврикію, Україні та Кабо-Верде. Науково-технічні статті в журналах відносяться до числа наукових та інженерних статей. Чим більша кількість статей, тим вищий рівень розвитку МНТС та ІКТ в країнах. Рис. 2.10. Дослідники НДДКР в країнах у 2012 р., на млн. осіб Джерело: розроблено автором на основі [80] З табл. 2.3. бачимо, що передові позиції за даним показником у 2011 році займають Японія (47106), Велика Британія (46035) та Південна Корея (25593). Україна (1727) має не високий рівень кількості науково-технічних статей, проте передує Казахстану (87,4), Молдову (46,2) та країни Африки. Широкий доступ до різних форм навчання свідчить про високий рівень розвитку МНТС та ІКТ в країнах, що значно впливає на розвиток економік країн. Керуючись Шанхайським рейтингом вищих навчальних закладів світу найбільше ВНЗ в топ-500 входить з США (0,29 %), Великої Британії (7,4%), Канади (4%) та Австралії (4%), що говорить про високий рівень розвитку освітньої системи як позитивного фактору в досліджуваних явищах. Серед досліджуваних країн ВНЗ 18 держав, включаючи Україну, в топ-500 не ввійшли, значно понижуючи можливості розвитку ІКТ в даних країнах. Також варто відмітити, що саме до групи СНД уввійшла найменша кількість ВНЗ, що говорить про несприятливий клімат розвитку наукової сфери в данії групію Тож для досліджуваних країн характерними були високі темпи розвитку науки та інновацій, що забезпечувало потреби експортно-орієнтованих галузей – виробників технологічно складних товарів (електроніки та автомобілів), широкий доступ населення до різних форм навчання, у тому числі до вищого технічного. Зосередивши свою увагу на інформатизації світового рівня пропонуємо деталізувати розкриття дослідження на фоні певного регіонального об’єднання, до якого входить Україна, а саме Співдружності незалежних держав, що дозволить більш конкретизувати результати аналізу впливу ІКТ на розвиток економіки країни. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||