|
|
Інформаційнокомунікаційні технології у забезпеченні розвитку національної економіки
Виcновки до розділу 2
Встановлено, що світова інфокомунікаційна галузь найбільш динамічно розвивається останні кілька десятиліть. Для цілісного і об'єктивного аналізу стану ІКТ в світі було згруповано 6 економічних груп з виокремленням топ-5 країн за рівнем розвитку ІКТ, розглянуто їх на рівні соціально-економічного, науково-технічного розвитку та порівняно показники даних країн з Україною. Тож для досліджуваних країн притаманним є високий рівень ДВВП (ПКС), індексу розвитку ІКТ, відносно дешевий кошик цін на послуги ІКТ, спостерігаються високі темпи розвитку науки та інновацій. Все це сприяє розвитку інформатизації суспільства як на національному, так і на міжнародному рівнях. Україна не входить до найвищих категорій розвитку ІКТ, однак наша держава має неабиякий потенціал для подальшого розвитку інформатизації економіки.
Проаналізовано, що СНД є прикладом галузі ІКТ, що найбільш динамічно розвивається. В силу широти досліджуваної категорії, на фоні даного пострадянського об'єднання було розглянуто ринок мобільного зв’язку як складова ІКТ. Лідерами в СНД за показниками сфери мобільного зв’язку є Росія, де представлені найбільші ТНК досліджуваної галузі, Казахстан та Білорусь, які мають найвищі рівені індексу розвитку ІКТ й проникнення мобільного зв’язку, а також Україна – перманентний лідер в залученні інвестицій в досліджуваній галузі, однак за останні роки динаміка значно погіршилася в силу політичної ситуації всередині держави.
Дослідження ринкуIT України в галузі ІКТ показало, що націоальний ринок представлений невеликою міжнародних компанії, основними з яких є «Epam» та «Luxoft». Обидві компанії характеризуються ефективною та прогресуючою діяльністю в Україні, за характером аутсорсинговими компаніями, тісно співпрацюючи з низкою іноземних компаній та надаючи ІТ-послуги на рівні світовго господарства в умовах глобальної інформатизації суспільства.
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В СВІТОВІЙ ГОСПОДАРСЬКІЙ СИСТЕМІ
3.1. Рекомендації щодо підвищення рівня розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у національній економіці України
За сучасних умов інтеграції та глобалізації світового господарства Україна має тісні зв’язки з різними державами-учасниками інформаційного простору [119]. Однак, попри низку процесів покращення розвитку в галузі ІКТ, наша держава продовжує займати низькі рейтингові позиції у сфері інформатизації.
На сьогоднішній день реалізація державної політики у сфері ІКТ ґрунтується на комплексі нормативно-правових актів: Законах України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» [112], «Про Національну програму інформатизації» [113], «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» [114], «Про телекомунікації» [115], «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції» [116], низки актів уряду та відомств, що забезпечують реалізацію цих законів [117, 118].
Проте, як було вже вказано в п.п.2.3., існує ціла сукупність чинників (у т.ч. на рівні законодавчої та нормативно-правової бази), що на сьогодні стримують стрімкий розвиток сфери ІКТ. Подолання цих бар’єрів вимагає удосконалення державної політики, що дозволить запровадити механізми сприяння підвищенню рівня використання ІКТ в країні та актуалізації завдань суттєвого підвищення дієвої координації зусиль держави щодо розробки та реалізації стратегічних напрямів розвитку ІКТ.
На нашу думку, головною метою державної політики України в сфері інформаційно-комунікаційних послуг повинно стати підвищення конкурентоспроможності країни, задоволення потреби бізнесу та сприяння підвищенню якості життя громадян, створення широких можливостей для задоволення потреб і вільного розвитку особистості за рахунок зростаючого використання ІКТ.
Завданнями щодо реалізації зазначеної мети розвитку сфери ІКТ можуть слугувати наступні напрями:
вдосконалення та гармонізація формування законодавчої бази, орієнтованої на пріоритетний розвиток сфери ІКТ, створення конкурентного ринкового середовища і розвиток державно-приватного партнерства;
розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури на всій території України та її інтеграція зі світовою інфраструктурою;
забезпечення умов для прискорення розвитку телекомунікаційних мереж і збільшення телекомунікаційних послуг, які надаються широким верствам населення; забезпечення конвергенції телекомунікаційних мереж та послуг;
координація діяльності державних органів з питань реалізації пріоритетних урядових програм у сфері ІКТ;
вдосконалення стандартизації у сфері інформаційних технологій;
стимулювання розвитку сфери ІКТ, заохочення конкуренції;
удосконалення системи статистики сфери ІКТ;
впровадження технологій дистанційного навчання, телемедицини, розширення можливостей відділеної роботи;
навчання основам використання ІКТ в державному управлінні, бізнесі та особистому житті громадян;
збільшення довіри та інформаційної безпеки використання сучасних ІКТ;
стимулювання населення щодо підвищення комп'ютерної грамотності, орієнтованої на використання досягнень новітніх ІКТ.
Шляхами вирішення поставлених завдань при розвитку сфери ІКТ на національному та міжнародному рівні України визначаємо:
удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, в частині:
запровадження механізмів спільного використання та будівництва інфраструктури телекомунікаційних мереж;
визначення та аналізу відповідних ринків послуг електронних комунікацій, які є потенційним предметом очікуваного регулювання та створення ефективних механізмів;
законодавче врегулювання питань запровадження електронної комерції;
розробки та затвердження нормативно-правових актів, нормативних і нормативно-технічних документів, які сприяють зниженню адміністративних бар’єрів для розвитку мереж та побудови інфраструктури мереж доступу, стимулюють розвиток інфраструктури широкосмугового доступу;
створення дієвого механізму координації за формуванням та реалізацією державної політики в сфері ІКТ;
продовження процесу лібералізації ринку телекомунікацій;
державна підтримка заходів, спрямованих на ліквідацію «цифрового розриву»;
вдосконалення підготовки та перепідготовки фахівців у сфері ІКТ і користувачів;
заходи спрямовані на забезпечення розвитку дистанційної освіти, телемедицини, електронної торгівлі тощо;
розробка та впровадження національних стандартів і технічних регламентів застосування ІКТ, гармонізованих із відповідними стандартами держав – членів ЄС.
Перейдемо до деталізованого аналізу рекомендацій щодо покращення розвитку сфери ІКТ України на міжнародному, національному, галузевому (підприємницькому) рівнях (рис. 3.1).
Шляхи вдосконалення розвитку ІКТ України
|
Рис. 3.1. Шляхи вдосконалення розвитку ІКТ України та його впливу на економіку країни
Джерело: розроблено автором на основі [119], [120]
На міжнародному рівні на ряду із завданнями підтримки вітчизняної сфери ІКТ необхідним є формування іміджу України як високотехнологічної держави де створюються успішні ІКТ рішення та ІКТ компанії, в якій та з якою вигідно і продуктивно працювати зарубіжним компаніям та фахівцям.
Практичними заходами щодо сприяння міжнародного розвитку співпраці в сфері ІКТ та сприяння зростанню національного експорту є:
забезпечення висвітлення національних досягнень в ІКТ сфері під час офіційних зустрічей та міжнародних бізнес-форумів;
сприяння представленню України на провідних міжнародних заходах (форуми, виставки, конференції) у сфері ІКТ;
залучення механізмів кредитування та страхування експорту для підтримки експорту ІКТ – послуг;
сприяння проведенню міжнародних конференцій щодо питань науки, освіти, підприємництва та прикладних аспектів сфери ІКТ в Україні;
підтримка участі національних команд (учні шкіл та студенти) у міжнародних олімпіадах з ІТ та фізики і математики;
залучення представників ІТ бізнесу до роботи міжурядових комісій;
сприяння залученню іноземних інвестицій до сфери ІКТ та створенню спільних венчурних фондів;
активізація роботи з міжнародними організаціями, що надають експертну, організаційну чи фінансову підтримку проектів ІКТ з метою залучення цих структур для реалізації нових проектів в Україні.
Міжнародний рівень також передбачає розвиток міжнародної конкурентоспроможності держави. Вважаємо, що основними факторами позитивного впливу ІКТ на розвиток економіки країни повинні стати:
підвищення керованості економіки та ефективності інститутів державного управління за рахунок широкого впровадження електронних форм взаємодії, що мають вбудований контур керування;
збільшення товарообігу й господарської діяльності за рахунок розвитку цифрового ринку, систем просування товарів і послуг, електронного реінжинірингу бізнес-процесів і сфери споживання, збільшення кількості й швидкості транзакцій;
забезпечення зайнятості шляхом створення нових робочих місць для обслуговування зростаючих обсягів робіт по розміщенню інформації, прийому електронних замовлень, обслуговуванню клієнтів, супроводу електронних угод, розвитку нових форм електронного підприємництва;
створення нових високоприбуткових видів бізнесу по розвитку прикладних додатків для цифрового ринку й інформаційного суспільства;
зниження собівартості продукції за рахунок практичної імплементації сучасних систем управління виробництвом, заснованих на знаннях;
розвиток систем бізнес-інтелекту як нової форми менеджменту в інформаційну епоху, удосконалення системи навчально-консультаційних послуг з тематики підвищення ефективності організаційного управління проектного менеджменту та маркетингу.
Дослідження рівня впровадження ІКТ в економічну, правову, соціальну й іншу сфери життя суспільства, а також основні напрямки державної політики країн-лідерів у даній області: США, ЄС і Росії, дозволяє виділити наступні основні види стратегій, проведених цими державами, які в своїй сукупності можуть слугувати успішним прикладом для розвитку інформатизації суспільства України на міжнародному рівні (рис. 3.2):
Стратегія соціальної спрямованості:
освіта і перепідготовка;
доступність ІКТ для всіх громадян;
фінансування науки й досліджень в області ІКТ;
створення транс-європейських мереж муніципальних органів, охорони здоров'я і освіти
Стратегія вибіркової участі в побудові інформаційного суспільства:
державна програма інформатизації;
наука й наукомісткі технології - пріоритетні напрямки в економіці;
реалізація проектів побудови наукових парків;
концепція створення єдиного інформаційного простору
Стратегія інноваційного лідерства:
націленість на науково-технологічне лідерство;
ріст вкладень в освіту, нематеріальні активи;
оптимальна взаємодія державної частки секторів;
державна підтримка інноваційної діяльності
Рис. 3.2. Cвітовий досвід щодо впровадження стратегій державної політики щодо розвитку ІКТ
Джерело: розроблено автором на основі [106]
Для кожної з країн притаманні власні ритм, темп та профіль розвитку сфери ІКТ як є однієї із сфер, що найбільш динамічно розвиваються у світі. Аналіз стратегій і програм в країнах Європейського Союзу, Балтійського регіону Європи, Японії, США, Кореї, Сінгапуру, Індії, Бразилії, Мексики показує, що їх основною метою є досягнення лідируючих позицій в економіці і в соціальному розвитку. Відмітна їх особливість полягає в тому, що вони розглядають всі сегменти діяльності, засновані на широкому використанні ІКТ – електронну комерцію, електронний уряд, електронний бізнес тощо, не як ізольовані сфери діяльності, а як інтегровану і взаємозалежну сукупність цих технологій, які складають єдиний фундамент переходу до інформаційного суспільства. Розглядаючи рекомендації покращення розвитку ІКТ на національному рівні, проаналізуємо необхідність впровадження системних заходів держави за концептуальним, нормативно-правовим та інституціональним напрямками. Беручи до уваги суспільну чутливість питань пов’язаних із реформуванням державної політики розвитку інформаційного простору, а також з огляду на те, що в оптимізації державного управління інформаційною сферою заінтересовані різні сторони (відповідні органи державної влади, професійні об’єднання виробників та постачальників теле-, радіо-, Інтернет продукції, громадськість, правознавці тощо), пропонується створити робочу групу з їх представників, з метою напрацювання спільних пропозицій на означеному напрямі. Інституціонально така робоча група може бути утворена при Координаційній раді з питань розвитку громадянського суспільства. На розгляд цієї робочої вважається за доцільне винести наступні питання:
на концептуальному напрямі:
розробка Доктрини державної інформаційної політики, у якості засадничого документу державної політики найвищого рівня в інформаційній сфері, в якій мають бути відображені мета, керівні принципи, основні пріоритети та напрями, шляхи реалізації державної інформаційної політики.
розробка керівних документів державної політики наступного рівня: Концепції розвитку національного інформаційного простору та Концепції розвитку офіційної комунікації (щодо розвитку відповідного інституційного складника, процесів інформування громадськості, формування іміджу, брендінгу тощо).
на нормативно-правовому напрямі:
з метою унормування діяльності з поширення інформації в мережі Інтернет, введення в правове поле діяльності новітніх засобів масової комунікації розробити окремий закон про «Засоби масової інформації (комунікації) в мережі Інтернет»;
задля вдосконалення захисту інтелектуальної власності в умовах поширення Інтернет-технологій посилення відповідальності за незаконне розміщення та використання об’єктів авторського та суміжних прав у мережі Інтернет, розробити та затвердити окремий закон «Про захист авторських та суміжних прав в мережі Інтернет», в якому прописати також механізми виявлення порушника та притягнення його до відповідальності;
з метою захисту честі та гідності осіб в мережі Інтернет від розповсюдження неправдивої інформації розробити зміни до законів, урахувавши практику Європейського суду з прав людини;
з метою підвищення відповідальності журналістів при здійсненні своїх професійних обов’язків та дотримання етичних стандартів, розробити та внести зміни до чинного законодавства України (наприклад до ст. 25 Закону України «Про інформацію»);
з метою визначення єдиних підходів та принципів до регламентації відносин в інформаційному просторі, розробити Інформаційний кодекс України;
на інституціональному напрямі:
щодо здійснення оптимізації державного управління інформаційною сферою шляхом переходу до конвергентно-інституціальної моделі, де можливим сценарієм вбачається на базі наявних чотирьох органів державної влади утворити два:
Національну раду України з питань комунікацій – конвергентний незалежний орган з регуляторними і наглядовими повноваженнями в інформаційній сфері (на базі Національної ради та НКРЗІ);
Центрального органу виконавчої влади відповідального за формування та провадження комплексної загальнодержавної інформаційної та комунікаційної політики (на базі Держкомтелерадіо України та шляхом передачі відповідних повноважень від Держінформнауки України).
Також на національному рівні передбачається відмітити необхідність підтримки на державному рівні суб’єктів малого та середнього бізнесу та новостворених компаній в сфері ІКТ. З метою створення сприятливих умов для практичного розвитку малого та середнього бізнесу в сфері ІКТ необхідно:
забезпечення використання ресурсів державних фондів підтримки підприємництва (Фонд підтримки малого інноваційного бізнесу, Регіональні фонди підтримки підприємництва) та інших організацій, що надають фінансову підтримку суб’єктам господарювання, внесення змін та доповнень у відповідні державні програми та встановлення мінімального значення частки фінансування суб’єктів господарювання в сфері ІКТ від загального обсягу коштів, що надаються даними структурами;
проведення аналізу та визначення ключових проблемних регуляторних норм, які мають специфічний вплив на розвиток саме ІТ-бізнесу, і внесення відповідних змін.
Гостро стоїть проблема гармонізації стандартів ІТ-сфери з метою виконання наступних директив ЄС на національному рівні:
95/46/ЄС «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних»;
2000/31/ЄС від 8 червня 2000 року Європейського парламенту та Ради «Про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку»;
№ 2252/2004 «Про стандарти щодо особливостей безпеки та біометрії в паспортах і проїзних документах, виданих державами-членами».
Одними із пріоритетних заходів державної політики щодо посилення інформаційної безпеки держави є:
прийняття окремого системоутворювального (базового) законопроекту, який визначить основні засади забезпечення кібернетичної безпеки України та розроблення Стратегію кібернетичної безпеки України;
посилення не лише технічних та технологічних можливостей, але й фахового потенціалу відповідних органів оборони України задля їх більш успішної протидії загрозам в кіберпросторі;
удосконалення положень кримінального законодавства, передусім щодо виділення окремих злочинів, де об’єктами протиправних посягань є об’єкти національної критичної інфраструктури;
розроблення загальнодержавної програми підвищення рівня обізнаності населення щодо кібернетичних загроз;
підтримка міжнародних ініціатив у сфері кібернетичної безпеки з урахуванням національних інтересів України тощо.
На галузевому рівні та на рівні підприємств галузі ІКТ пропонується забезпечення розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури, що має здійснюється з використанням технічних та технологічних ресурсів телекомунікаційних систем та телекомунікаційних мереж загального користування. Основоположним документом, що регламентує план розвитку національного комплексу інформаційно-комунікаційної інфраструктури має стати «Національний план розвитку широкосмугового доступу в Україні». Основними завданнями розвитку ШСД в Україні на рівні галузі ІКТ є:
розвиток телекомунікаційної інфраструктури в сільських та депресивних регіонах України;
здійснення заходів щодо прискорення проведення конвергенції на частоти мобільного зв’язку мереж 3G;
зменшення правових та організаційних бар’єрів, великих фінансових витрат під час побудови інфраструктури доступу до мережі Інтернет;
подолання правових бар’єрів під час доступу операторів до житлового фонду всіх форм власності у разі проведення будівельних і монтажних робіт зі створення інфраструктури доступу до мережі Інтернет;
запровадження механізму спільного використання та будівництва інфраструктури доступу до мережі Інтернет.
Перспективним шляхом розвитку галузі ІКТ є вдосконалення ринкового середовища:
підвищення доступності венчурного капіталу для підприємств, що займаються інноваційною діяльністю;
сприяння розповсюдженню новітніх технологій;
забезпечення необхідних умов для інноваційної діяльності підприємств;
зниження податкового пресу на підприємства, що впроваджують інновації;
спрощення та вдосконалення процедур, що необхідні для початку господарської діяльності;
сприяння формуванню високого рівня конкуренції у більшості галузей;
забезпечення свободи преси та ін.
Вище запропоновані шляхи підвищення рівня розвитку ІКТ України, враховуючи потенціал національної економіки, при успішному їх виконанні на міжнародному, національному, галузевому рівнях та рівні підприємств ІКТ є потенційно перспективними та дієвими напрямами розвитку інформатизації суспільства як на національному, так і на світовому рівнях. Надалі, керуючись недосконалістю прикладного аспекту досліджуваної теми (відсутність спеціалізованих математичних формул та методів обчислення), пропонуємо зупинитися на розробці економетричної моделі, що дозволить оцінити рівень впливу чинників ІКТ на розвиток націоальної економіки України. |
|
|
Скачать 1.43 Mb.