Інформаційнокомунікаційні технології у забезпеченні розвитку національної економіки
 Скачать 1.43 Mb.
|
Прогнозний аналіз зміни чинників розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх впливу на національну економіку УкраїниІнформаційне суспільство є новим історичним етапом розвитку світового господарства. Враховуючи швидкість та хаотичність процесів розвитку складових інформаційно-комунікаційних технологій, перед державою постає складність регулювання постійних змін інформатизації економіки. Характеристика теперешнього та минулого стану спеціалізованих показників ІКТ та їх впливу на розвиток національної економіки за таких умов є недостатньою. Тому пропонуємо надати прогноз досліджуваним критеріям ІКТ, від чого залежний національноекономічний рівень країни, виявивши пріоритетні напрями розвитку економіки України в умовах інформатизації суспільства. Для того, аби спрогнозувати досліджувані показники (табл. 3.1) використовуємо методологію екстраполяції трендів, за якої висновки про значення прогнозних показників у майбутніх періодах робляться на основі вивчення їх динаміки у попередніх періодах. Необхідним елементом при цьому є побудова та аналіз ряду динаміки, який класифікує значення показників у часі у розрізі окремих періодів та описує динаміку їх розвитку. (3.4) Тенденція – це основний напрямок розвитку. У рядах з чітко визначеною тенденцією її описують аналітично за допомогою певної функції [124]:  ,де t= 0, 1, 1, …, n – зміна часу;  - теоретичні рівні ряду. Цю функцію називають трендовим рівнянням. При відносно стабільних абсолютних приростах використовують лінійний тренд  , при стабільних темпах приросту – показову функцію  тощо. Параметри трендових рівнянь розраховуються методом найменших квадратів, при цьому нелінійні функції приводяться до лінійного виду. Система нормальних рівнянь має вигляд:(3.5)  Якщо початок відліку часу (t = 0) перенести в середину ряду, то  , а отже:(3.6)  ,(3.7)  ,(3.8)  Так як у нашому випадку кількість років n=6, то середину ряду вважаємо  .Розрахуємо лінійний тренд кожного з показників. Теорія проміжних розрахунків наведена у табл. 3.3. Таблиця 3.3
(3.9) Тоді трендові рівняння матимуть вигляд:  За умови, що комплекс причин, який формує тенденцію, ближчим часом не зміниться, можна продовжити тенденцію за межі динамічного ряду (екстраполювати тренд). Досліджувані показники у 2015-2020 роках становитимуть (точкова оцінка прогнозу): Y2015=  Y2016=  Y2017=  Y2018=  Y2019=  Y2020=  Тож розрахуємо прогнозні значення досліджуваних показників за допомогою екстраполяції трендів. Результати наведені у табл. 3.4. Таблиця 3.4 Прогноз досліджуваних показників на 2015-2020 рр.
Джерело: розроблено автором на основі табл. 3.1 Зобразимо отримані результати графічно за досліджуваними чотирма блоками:
Рис. 3.5. Динаміка прогнозу макроекономічних показників розвитку країни Джерело: розроблено автором на основі табл. 3.1, 3.4 Рис. 3.6. Динаміка прогнозу основних показників розвитку інформаційного суспільства Джерело: розроблено автором на основі табл. 3.1, 3.4 Рис. 3.7. Динаміка прогнозу показників міжнародної торгівлі ІКТ Джерело: розроблено автором на основі табл. 3.1, 3.4 Рис. 3.8. Динаміка прогнозу показників міжнародного науково-технічного співробітництва Джерело: розроблено автором на основі табл. 3.1, 3.4 Таким чином, в Україні у 2015-2020 рр. прогнозується збільшення наступних показників соціально-економічного та науково-технічного розвитку: ВВП на душу населення (ПКС) (+139,01 дол. США), індекс розвитку ІКТ (+0,46), кількість користувачів Інтернету (+14,9), абоненти фіксованого широкосмугового Інтернету (+3,4), абоненти рухомого стільникового зв'язку (4,8), захищені сервери Інтернету (+11,5), експорт товарів ІКТ (0,01%), експорт послуг ІКТ (+4,7), високотехнологічний експорт (0,8 %). Вартість кошику послуг здешевіє на 0,66% від ВВП на душу населення (ПКС). Збільшення вище зазначених показників є позитивним фактором щодо розвитку економіки України в цілому та вказує на пріоритетність напрямів розвитку державної політики в майбутньому. Натомість прогнозується збільшення імпорту товарів ІКТ на 1,1% та зменшення таких показників, що характеризують рівень розвитку МНТС України: кількість патентних заявок нерезидентів (-120) та резидентів (-140), дослідників в НДДКР (-152) та науково-технічних статей в спеціалізованих журналах (-81). На основі отриманих результатів, можна зробити висновок, що в 2015-2020 рр. держава повинна сконцентрувати свою увагу на розвитку МНТС, розробити низку заходів, що буду сприяти збільшенню науково-технічних показників. Це, в свою чергу, дозволить Україні вийти на новий рівень розвитку в сфері інформаційно-комунікаційних технологій, що в результаті покращить економіку нашої держави в цілому. Для того, щоб збільшити рівень впливу сфери інформаційно-комунікаційних технологій на економіку, Україна повинна налагоджувати відносини та тісно співпрацювати з іноземними колегами – топ-країнами за рівнем розвитку ІКТ (табл. 2.3) та державами-сусідами пострадянського об'єднання СНД (рис. 2.8). Міжнародне співробітництво з кращими у розвитку ІКТ країнами світу дозволить Україні розвинути національну галузь, створити конкурентоспроможну продукцію та послуги на світовому досвіді досліджуваних країн. Натомість співробітництво з країнами СНД в сфері ІКТ розширить можливості обміну міжнародної торгівлі, збільшить рівень МНТС та дозволить створити міцний союз (технопарки, кластерна система, асоціації тощо) інформаційно-комунікаційних технологій, адже саме країни СНД є найперспективнішими та найдинамічнішими у розвитку ІКТ. Тож Україна має високий потенціал розвитку в сфері ІКТ, що дозволяє зміцнювати та розширювати міжнародні звязки з іншими країнами в умовах інформатизації суспільства та покращувати рівень розвитку національної економіки. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
