Інформаційнокомунікаційні технології у забезпеченні розвитку національної економіки
 Скачать 1.43 Mb.
|
2.2. Оцінка рівня розвитку країн СНД та України в галузі інформаційно-комунікаційних технологійТрансформація світового господарства в сфері інформаційно-комунікаційних технологій залежить від напрямку взаємодії та ступеня впливу світових гравців. Серед них є країни-лідери, країни-аутсайдери, а також формальні та неформальні угруповання країн. Тож пропонуємо дослідити процеси міжнародного співробітництва в інформаційно-комунікаційній галузі країн на фоні одного з світових угрупувань – пострадянського об’єднання СНД, до складу якого входить й Україна. В силу широти розмежування досліджуваної теми задля ретельнішого аналізу вважаємо за доцільне зупинитися на дослідження одного з основних і найбільших секторів ІКТ в СНД та в світі – сфері мобільного зв’язку. Проаналізуємо ВВП на душу населення (за ПКС) як основний макроекономічний показник соціально-економічного розвитку. В країнах СНД у 2014 р. ДВВП (ПККС) є досить нерівномірним. Тут має місце структурний поділ всіх країн за даним показником на три групи: з високим рівнем – Росія (9101,3), Казахстан (6771,4), Білорусь (6771,4); з середнім рівнем – Україна (3068,6), Азербайджан (3851,4); з низьким рівнем – Узбекистан (4970), Молдова (1230,4) та інші [58]. Рівень розвитку ІКТ в країнах СНД у 2013-2015 рр. коливається в межах 5-7. Найвищий рівень показують такі країни, як Росія, Білорусь та Казахстан. Найнижчі позиції займають Вірменія та Узбекистан. Варто додати, що Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан не ввійшли до рейтингу МСЕ (рис. 2.11). Рис. 2.11. Індекс розвитку ІКТ (IDI) та вартість кошику послуг рухомого широкосмугового зв’язку в країнах СНД за 2014 р. Джерело: розроблено автором на основі [64] Щодо вартості кошику послуг рухомого широкосмугового зв’язку в країнах СНД за 2014 р., то, як ми бачимо з рис.2.11., найдорожчі ціни за послуги ІКТ саме в тих країнах, які є аутсайдерами в рейтингу індексу розвитку ІКТ (Вірменія, Узбекистан, Молдова). В той час найнижчі ціни притаманні країнам-лідерам з розвитку ІКТ (Росія, Казахстан, Білорусь, Азербайджан). Таким чином, за основними показниками розвитку ІКТ вважаємо, що саме країнам-лідерам притаманна широка система розитку міжнародного співробітництва в досліджуваній галузі. В останні кілька років в пострадянських країнах спостерігається зростання інвестицій в ІКТ, що є позитивною тенденцію в розвитку міжнародного співробітництва[83]. Рівень інвестицій у інфокомунікаційний ринок країн СНД за участю приватного сектора до 2008 року мав тенденцію до постійного збільшення. Зробимо вибірковий аналіз динаміки інвестицій країн СНД, обравши по одному учаснику з кожної попередньо ранджованої за ВВП на душу населення (ПКС) групи – Білорусь, Україну та Узбекистан (рис. 2.12). Рис. 2.12. Динаміка рівня інвестицій в галузь ІКТ по країнах СНД за 2006-2014 рр. Джерело: розроблено автором на основі [84], [85] З рис. 2.12 бачимо, що динаміка інвестиції в галузь ІКТ серед країн СНД має досить нерівномірний характер. У період світової фінансової кризи 2009 р. як і очікувалося, рівень інвестицій значно впав в Україні та Білорусі. Проте в Узбекистані мало місце збільшення інвестицій у цей період. Найбільший приток інвестицій з-поміж досліджуваних країн отримує Україна – максимальне значення у 2011р. – 1,818 млн.дол. США. Тобто Україна є найбільш привабливою в сфері інформатизації для іноземних інвесторів, що дозволяє стверджувати про високий рівень міжнародного співробітництва нашої держави з іншими країнами. СНД є одним з ринків мобільного зв'язку у світі, що найбільш динамічно розвиваються, та зберігає середньорічні темпи зростання (в 2006-2014 рр.) на рівні 44%. Показник проникнення мобільного зв'язку в регіоні зріс з 17,9% у 2006 році до 117% в 2014-му. Середні темпи зростання по СНД в період 2008-2014 рр. склали 60%, що значно вище, ніж в інших регіонах світу [86, 87]. Основні причини високих темпів зростання послуг – недостатньо розвинена мережа фіксованого зв'язку і зростання конкуренції на ринку інфокомунікацій в регіоні. На рис.2.13. зображена динаміка кількості абонентів мобільного зв’язку в країнах СНД за 2006-2014 рр. Рис. 2.13. Динаміка кількості абонентів мобільного зв’язку на 100 жителів за 2006-2014 рр. Джерело: розроблено автором на основі [86] З рис. 2.13. бачимо, що показник кількості абонентів мобільного зв’язку на 100 жителів за останні 9 років мав тенденцію до збільшення, що є позитивним фактором в розвитку інформатизації досліджуваного регіону. Значне зростання кількості абонентів стільникового зв'язку досягнуто в основному за рахунок інтенсивного розвитку і впровадження в 2000-2005 рр. мобільних мереж другого покоління 2G і 2,5G, що базуються на технології GSM. Лідерами є Росія, Україна та Казахстан. Хоча Україна, починаючи з 2007 р., мала незначну динаміку росту, порівняно з іншими лідерами за показником. Дані країни є перспективними налагоджені міжнародного співробітництва як в заданому регіоні, так і в світі в цілому. Країною-аутсайдером є Туркменістан, проте динаміка показника даної країни є позитивно зростаючою (Додаток К). Розглянемо мережу операторів зв’язку в країнах СНД як один з основних показників рівня розвитку галузі мобільного зв’язку в сфері ІКТ (табл. 2.4). Таблиця 2.4 Мережа операторів зв’язку в країнах СНД
*в т.ч. Грузія та Туркменістан Джерело: [86] За табл. 2.4. бачимо, що кількість операторів зв’язку суттєво зменшилася у 2014 р., порівняно 2013 р. Це може бути наслідком того, що жителі СНД не звикли до широкого розмаїття новостворених операторів зв’язку, тому надають перевагу «старим» вже давно перевіреним операторам. Проте в таких країнах, як Казахстан, Киргизстан та Україна, спостерігається збільшення операторської бази електрозв’язку у 2014 р. Загальна кількість об’єктів з надання послуг зв’язку в СНД на сьогодні стабільна, проте має здебільшого тенденцію до зменшення. Кількість жителів на один об’єкт з надання послуг по країнах СНД має в середньому схожі показники (3000-6000) та має тенденцію до зниження у 2013-2014 рр., що є позитивним фактором по всьому регіоні. Варто зазначити, що чим менший даний показник, тим вищий рівень розвитку ІКТ в країні. Лідерами тут виступають Азербайджан (2690), Вірменія (2383) та Білорусь (2345). Відстають від всіх Казахстан (7195) та Узбекистан (7046). Наступним показником розвитку ІКТ та його впливу на національну економіку є рухомий зв'язок. Проведемо аналіз його в країнах СНД у 2014 р. та порівняємо показники з 2013 р. на фоні галузі стільникового зв’язку (табл. 2.5). Таблиця 2.5 Рухомий зв'язок в країнах СНД
*в т.ч. Грузія та Туркменістан Джерело: [86] За кількістю абонентів мереж мобільного рухомого зв’язку в СНД у 2014 р. передові позиції займають Росія (261887,7), Україна (55576,5) та Казахстан (30235,4). Останні позиції займають Таджикистан (6572,6) та Молдова (3715), що слугує негативним чинников щодо розвитку ІКТ та міжнародного співробітництва в цих країнах. За кількістю абонентів цифрових мереж мобільного рухомого зв’язку в заданому регіоні у 2014 р. найбільше абонентів притаманне знову ж таки Росії (261887,7), Україні (59343,7) та Казахстану (30235,4). Найменша кількість абонентів за даним показником наявна у Вірменії (3322,8) та Молдові (4080,1). За передачею даних по мережах мобільного рухомого зв’язку в СНД у 2014 р. всіх опереджають все та ж трійка лідерів: Росія (91217,2), Україна (23455,3) та Казахстан (11143,2). А Вірменія (1471,7) та Молдова (178,5) за даним показником виступають країнами-аутсайдерами. Тож найбільша перспектива розвитку співробітництва в сфері ІКТ за табл. 2.10 характерна трьом країнам СНД – Росії, Україні та Казахстану. Далі для аналізу розвитку галузі мобільного зв’язку та загалом ІКТ в країнах СНД проаналізуємо доходи від послуг зв’язку в країнах СНД за 2014 р. (табл.2.6). Таблиця 2.6 Доходи від послуг зв’язку в країнах СНД за 2014 р.
Джерело: [87] За доходами від послуг за всіма складовими показника у 2014 р. (табл.2.6) безперечним лідером є Росія. Казахстан займає другу сходинку за рейтингом досліджуваних показників серед країн СНД. Також варто відмітити високий рівень за доходами в електрозв’язку Азербайджан, Білорусь та Україну. Узбекистан має дещо не високі результати, проте за рівнем доходів від послуг зв’язку на одного робітника (79213,8) опереджає такі країни-лідери галузі ІКТ в СНД, як Казахстан та Україна. Наступним кроком за даними одного з головних об’єднань в СНД – Регіональної співдружності в області зв’язку – дослідимо рівень капіталовкладень в галузь мобільного зв’язку, як вітчизняних, так і закордонних, в країнах СНД у 2014 р. та порівняємо результати з 2013р. (табл. 2.7). За кількістю залучених вітчизних інвестиції в мобільний зв’язок (млн.дол. США) у 2014 р. серед країн СНД безперечними лідерами є Росія (9055,1), Україна (848,5) та Казахстан (725,3). Це свідчить, про належний інвестиційний клімат, вдалу нормативно-правову базу в області ІКТ всередені цих держав. Аутсайдерами за цим показником є Вірменія (82,3), Узбекистан (52,8) та Киргистан (1,2). Доцільно додати, що порівняно з 2013 р. інвестиції зазнали невизначеної динаміки – в одній половині досліджуваних країн відбувся ріст показника, коли в іншій – його зменшення. Щодо залучених іноземних інвестиції в мобільний зв’язок (млн.дол. США) в країнах СНД у 2014 р., то знову ж таки лідерами стали: Росія (2820), Україна (1473,2) та Казахстан (304,9). Дані країни є привабливими з інвестиційної точки зору, що вказує на їх розвиток міжнародного співробітництва в галузі ІКТ. Натомість відстають від усіх у розвитку міжнародного співробітництва Таджикистан (5,5) та Киргистан (2,9). У 2014 р. іноземні інвестиції в мобільний зв’язок по країнах досить знизились, порівняно з 2013 р. Виключенням є Киргизстан (+0,8), що свідчить про перспективу розвитку галузі ІКТ в даній країні. Загалом у 2014 р. найбільші капіталовкладення в мобільний зв’язок притаманні Україні (4,9 % від ВВП), що свідчить про розвиток міжнародного співробітництва в галузі ІКТ в нашій державі. За капітальними вкладеннями на одного жителя (дол. США) в регіоні СНД лідирує Україна (187), при чому збільшивши свій показник на 9,5 дол. США, порівняно з минулим роком. Найгірші позиції у Киргизстану (1,7). За часткою капіталовкладень в електрозвязок у ВВП серед країн СНД виникає аналогічна ситуація до попереднього показника: у 2014 р. лідирує Україна з часткою 4,9%, коли найнижче значення у Киргистану (0,2%). Таблиця 2.7 Капітальні вкладення в мобільний зв’язок в країнах СНД, млн. дол. США
Джерело:[88], [89], [90], [91] Найбільш поширеною формою інтеграційної взаємодії на пострадянському просторі є модель корпоративних інвестицій. В її основі лежить інвестиційна експансія російського і (меншою мірою) казахстанського бізнесу. За останні 10 років росіяни вклали близько дол. США 1,5 млрд. у мобільний зв'язок країн Співдружності. Аналізуючи географію російських ПІІ в мобільний зв'язок в регіоні (рис. 2.14), важливо відзначити лідерство України серед одержувачів завдяки територіальної та культурної близькості, наявності потужного потенціалу радянських виробничих зв'язків Україні. З невеликих країн виділяється Вірменія, що неабиякою мірою пов'язане з геополітичними чинниками. Рис. 2.14. Географічна структура російських прямих накопичених інвестицій в мобільний зв'язок в країнах СНД та Грузії Джерело: розроблено автором на основі [92], [93] Таким чином, потоки інвестицій у інфокомунікаційний сектор країн СНД характеризуються нерівномірністю, де основна роль належить російському капіталу. При цьому інші країни регіону обмежуються роллю реципієнта. Таким чином, в Співдружності спостерігається невелике число центрів формування нових ТНК і безліч країн-реципієнтів. За рейтингом Forbes «Global 2000» найбільшими ТНК галузі ІКТ в країнах СНД є саме компанії Росії: Sistema (телекомунікації), MegaFon (телекомунікації), Rostelecom (телекомунікації), Mail.ruGroupLtd. SponsoredGDRRegS (комп’ютерні послуги) [99]. Проте також варто зазначити, що більшість великих компаній СНД в досліджуваній сфері належать іноземним ТНК. Прикладом можуть слугувати «ВимпелКом» [95], російська телекомунікаційна компанія, що входить в міжнародну группу VimpelComLtd. (Нідерланди), та володіє акціями лідера операторів мобільного зв’язку України ПрАТ «Київстар» [96]. 100% пакетом акцій українського оператора «МТС Україна» володіє VodafoneGroupplc. Таким чином, дослідження галузі ІКТ, а саме мобільного зв’язку як частини ринку ІКТ в країнах СНД показав, що регіон є досить перспективним, характеризуючись швидкістю нарощування темпів розвитку інформатизації, великою кількістю потенційних абонентів, низьким рівенем проникнення і схожістю бізнес-середовища. Інвестиції у сектор ІКТ країн СНД характеризуються нерівномірністю, де основна роль належить російському капіталу. Однак в силу погіршення співробітництва Росії та України в силу політичної ситуаціі, основними інвесторами для України виступають саме іноземні держави. Основними ТНК на ринку мобільного зв’язку як головні гравці в сфері ІКТ в країнах СНД є «ВимпелКом» та «VodafoneGroupplc», які тісно співпрацюють з різноманітними компаніями в сфері ІКТ по всьому світі. Надалі вважаєм за доцільне зупинитися на характеристиці IT-ринку України як складової галузі ІКТ та дослідити рівень його впливу на розвиток нацыональноъ екооміки України на основі діяльності компаній «Epam» та «Luxoft». | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||