Електоральна політологія. Інститути народовладдя в стародавній греції основні етапи становлення інституту народовладдя в Греції
 Скачать 68.82 Kb.
|
|
Участковые избирательные органы обычно обеспечивают регистрацию избирателей либо корректируют ее, организуют голосование и определяют его итоги по избирательному участку. Окружные избирательные органы регистрируют выдвигаемых кандидатов, обеспечивают нормальный ход предвыборной кампании и определяют результаты выборов по избирательному округу. Территориальные избирательные органы при наличии окружных обобщают и опубликовывают результаты выборов на соответствующей территории, а при отсутствии окружных избирательных органов выполняют также их функции. за терміном дії: - постійні (ЦВК) - тимчасові (всі інші) СПОСОБИ ФОРМУВАННЯ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ: - шляхом повного або часткового заміщення деяких посадовців з державної влади - органами законодавчої влади - органами виконавчої влади - за участі громадських організацій - політичними партіями - виборчими комісіями вищого рівня - з числа представника кандидата РЕЄСТРАЦІЯ ВИБОРЦІВ СПОСОБИ ФОРМУВАННЯ СПИСКІВ ВИБОРЦІВ: 1. існує постійний реєстр виборців 2. виборчими комісіями 3. органами держ. викон влади 4. особиста реєстрація (добровільна) США, Франція 5. публічна реєстрація (обовязкова): а) автоматична( Німеччина, Швейцарія) б) передвиборча (Вел. Британія,Канада) В зависимости от того, на ком лежит бремя регистрации, она считается публичной (обязательной) или личной (добровольной). Первая система имеет две разновидности. Одна из них применяется в Германии, Швеции, Швейцарии, где ведется учет населения и его перемещения, а публичные власти имеют сведения о проживающих на подведомственной территории лицах. В Великобритании, Канаде, где отсутствует принудительная регистрация миграции населения, применяется иной метод. В Канаде список избирателей составляется перед каждыми выборами путем обходов официальным должностным лицом «от двери к двери». В Великобритании составление списков избирателей производится ежегодно, и списки закрываются 15 февраля, после чего они неприкосновенны; лица, сменившие после закрытия списков место жительства, могут голосовать лишь по месту своего прежнего проживания. Вторая система заключается в том, что избиратель сам приходит с документами в соответствующее учреждение и регистрируется для участия в выборах. Такая система установлена в США, Франции (французские избиратели по закону обязаны регистрироваться, но невыполнение этой обязанности не наказуемо). Она приводит к тому, что многие избиратели остаются незарегистрированными ВИСУВАННЯ І РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВ СПОСОБИ ВИСУВАННЯ: - самовисування (переважно при мажоритарній виб.системі, наприклад у Франції, ВБ; за пропорц.виб.сист самовисування можливе за відкритих списків, системи панашування) - висування від груп виборців (в Укр. до 2000 р. на місцевих виборах) - висування від політичних партій - висування від громадських організацій - висування від трудових колективів (радянська практика) Найрозповсюдженішими є самовисування та висування від політ.партій. ВИМОГИ ДО РЕЄСТРАЦІЇ: 1) збір підписів прихильників на підтримку кандидатів В деяких країнах ця вимога носить символічний характер і використовується кандидатами в основному для самореклами (Великобританія - 10 підписів, Канада - 25, Данія - 25, в Польше лицу, решившему стать сенатором, необходимо получить в поддержку своей кандидатуры не менее 3 тыс. подписей избирателей соответствующего воеводства) Використовується для відсіювання кандидатів, порушується певним чином принцип таємності, немає механізму перевірки, підписи у великих кількостях можуть підтасовуватись. В Україні немає вимоги збору підписів. 2) внесення грошової застави. Мета - частково покрити витрати на вибори, також відсіяти несерйозних кандидатів, але в соц. плані може носити дискримінаційний характер (Франции, Ирландия, Нидерланды, Австралия) Залог возвращается, если кандидат получил на выборах определенную долю голосов. 3) можливість автоматичної реєстрації (в США республіканці й демократи). Передбачається для політичних сил, які, як правило, вже мають представництво у парламенті ПЕРЕДВИБОРНА АГІТАЦІЯ В Україні, Франції жорстко регламентується. Поява ЗМІ сприяла появі обмежень агатаційної кампанії: - вирівнювання фондів - встановлення строків проведення агітації - вирівнювання присутності в ЗМІ Например, в Австрии и Германии время передач распределяется между партиями пропорционально их представительству в парламенте. В Италии специальная парламентская комиссия устанавливает для партий время и форму вещания. В США запрещается использовать на радио и телевидение более 60 % средств, допускаемых к расходованию кандидатами на нужды избирательной кампании. Иногда регламентируется количество плакатов и других печатных изданий, помещаемых в специально отведенных местах. ГОЛОСУВАННЯ І ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ВИБОРІВ До голосування допускаються ті хто мають спеціальні картки і занесені до списків. СПОСОБИ ГОЛОСУВАННЯ: - самостійне (або в день голосування; або достроково-в Австрії напр.) наприклад - за довіреністю/дорученням (напр. у Франції; у Фінляндії не можна) - за допомогою МЕХАНІЗМИ ГОЛОСУВАННЯ: - бюлетенями (1- такий, що повністю вміщає кандидатів, 2-бюлетень партії) - машини для голосування (США, Нідерланди) - голосування поштою, листами - голосування за допомогою інтернету (в Естонії на місцевих виборах) ВИМОГИ ДО ПІДРАХУНКУ ГОЛОСІВ: - підрахунок проводиться відразу після закінчення голосування - підрахунок здійснюється безпосередньо на виборчих дільницях - підрахунок проводиться публічно за участю всіх членів виборчої комісії, спостерігачів) Послідовність підрахунку: - Підраховується кількість зареєстрованих виборців - Підраховується кількість виборців, що проголосували - Підраховується к-сть недійсних бюлетенів (які бюлетені не дійсні вказано в законі, але іноді таке право надається ЦВК) - Підраховуються бюлетені за окремих кандидатів чи партій Оскаржуються результати у самих виборчих комісіях, судових інстанціях, виборчих судах. ЕЛЕКТОРАЛЬНА ПОВЕДІНКА - сукупність дій і вчинків, що характеризують індивіда під час виборчого процесу та безпосередньо дня голосування. ЕЛЕКТОРАЛЬНИЙ ПРОСТІР - вимір електоральних уподобань за такими напрямками: історичний, географічний та політичний. ЕЛЕКТОРАЛЬНИЙ ВИБІР - безпосередній вибір виборця на користь того чи іншого політика або партії під час голосування. ЕЛЕКТОРАЛЬНА ОРІЄНТАЦІЯ - прихильність виборця або групи виборців до тих чи інших ідей, ідеологій, а також їх носіїв. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ 1. дослідження динаміки чисельності електорату 2. аналіз розподілу голосів між політичними партіями 3. пошук партійної й електоральної взаємообумовленості (соц-групова ідентифікація) 4. дослідження обумовленості безпосереднього вибору індивіда; нестійкість електорату та ірраціональні чинники вибору 5. дослідження неучасті у виборах (абсентеїзму) ШКОЛИ: британська, колумбійська (Лазарсфельд; Ліпсет,Роккан-теорія розколів) мічиганська (Кемпбелл, Стокс соц-психологічний підхід) ПІДХОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ 1. соціологічний підхід (колумбійська школа - Зігфрид, Лазерсфельд, Берельсон,Ліпсет,Роккан) - підкреслювали групову основу голосування - пояснювали групові особливості голосування положенням груп у суспільстві і впливом його на зв’язок груп з політичними партіями. - Провідним фактором електорального вибору визначають формування “групової ідентичності” виборця з референтною для нього соціальною групою ЛІПСЕТ,РОККАН ТЕОРІЯ РОЗКОЛІВ - вплив соціально-групових конфліктів на ідеологічну і партійну диференціацію. Відмінності між соц. групами забезпечують потенційну основу для політ. конфліктів. РОЗКОЛИ: - між центром та периферією - між містом і селом - між власниками і робітниками - між державою та церквою 2. соціально-психологічний підхід (мічиганська школа- Кемпбелл, Баттер, Стоукс) - виборці стало, традиційно голосують за одні й ті самі політ.сили. 2 показники: -соціалізація (як батьки,найближче оточення голосують) -партійна самоідентифікація 4 чинники електоральної поведінки: - партійність визначається уявленням індивіда про політ.партії - погляди на соц.й політ.проблеми суспільства - субєктивна приналежність до соц.класу -обєктивні біографічні дані (освіта,власність на житло,рід занять) Баттер, Стоукс Чинники електорального вибору: класова приналежність батьків, партійність батьків,освіта,рід занять,тип житла,членство в профспілках 3. раціонально-інструментальний підхід (Даунс, Фіоріна) По-перше, індивід є егоїстичним, тобто прагне досягнення власних цілей. По-друге, індивід є раціональним, тобто він зіставляє отриманий ним результат і витрати, намагаючись максимізувати свою вигоду у разі мінімізації затрат. Фундаментальне положення для висунуте Е. Даунсом в роботі “Економічна теорія демократії”, полягає в тому, що кожен громадянин голосує за ту партію, яка, на його думку, надасть йому більше переваг, ніж будь-яка інша. Критерієм вибору є ідеологія, виборець голосує за цінності тієї чи іншої політ.сили,за проблеми які йому близькі,незалежно від того,як політик їх вирішуватиме. МОДЕЛЬ РЕТРОСПЕКТИВНОГО ГОЛОСУВАННЯ (ФІОРІНА) - виборці володіють лише одним видом даних – вони знають як їм жилось при діючій владі. ПЕРСПЕКТИВНЕ ГОЛОСУВАННЯ - очікування позитивних результатів,змін від кандидатів. Раціональний вибір: - егоцентричний (своя особиста вигода) - соціотропний (вигода в межах усього суспільства). Соціотропний вибір проявляється сильніше! АБСЕНТЕЇЗМ - відмова брати участь у виборах, що виражається в низькій явці виборців. Це різновид абстенціонізму (відмова брати участь в політ.житті). ОБЄКТИВНІ ПРИЧИНИ АБСЕНТЕЇЗМУ: а) низький рівень соціального (або суспільного) групового розвитку ; б) заорганізованість, складність політичної та виборчої систем; в) політ апатія (пасивніа) - несприйняття політ. системи або окремих її інститутів г) політ байкот (активний) СУБЄКТИВНІ ПРИЧИНИ (вік, стать, рівень доходів і соціальний статус, місце проживання, освіта, рівень політичної культури, також ті причини, що виникають за певного збігу обставин - хвороба, смерть рідних, загублені чи забуті документи, погана погода тощо) ЧИННИКИ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ 1) рівень політ культури 2) рівень політизації суспільства 3) можливість політ. режиму стимулювати явку виборців 4) періодичність виборів, їх важливість для виборців МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ЯВКИ: - виборче право як обовязок - різноманітні форми покарання - вироблення заохочувальних програм для участі у виборах - надання пільг виборцям Категоричне голосування - якщо виборець має право обирати лише одну партію або 1-го кандидата з числа всіх, хто претендує на депутатський мандат. Ординальне голосування - якщо виборець може ранжувати партії чи кандидатів. Кумулятивне голосування - якщо виборцю надається більше, ніж 1 голос. |