Історія розвитку електромобілів
 Скачать 58.83 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний авіаційний університет Навчально-науковий інститут екологічної безпеки Кафедра хімії та хімічної технології Курсова робота З дисципліни : «Альтернативні палива» На тему : « Історія розвитку електромобілів» Виконала: Студентка ХП-505 гр. Безверха А.Ю. Київ 2016 План 1.Вступ. ……………………………………………………………………..5 2.Історія; ……………………………………………………………………6 2.1.XIX ст.; 2.2. Перша половина XX ст.; 2.3.Друга половина XX ст.; 2.4.XXI ст; 2.5.Сучасне застосування. 3. Зручності електромобіля; …………………………………………….....10 3.1. Переваги електромобіля; 3.2. Недоліки електромобіля; 3.3.Електромобілі в Україні та Росії. 4.Перспективи розвитку електромобіля. ……………………………….....14 5.Світовий досвід розвитку ринку електромобілів. …………………… 16 6.Виробники електромобілів……………………………………………….18 7.Майбутнє електротранспорту в Україні……………………………….. 19 8.Висновок………………………………………………………………….. 22 9.Розрахункова частина. 10.Література………………………………………………………………… 23 Вступ Електромобіль - авто, яке приводиться в рух одним або кількома електродвигунами з живленням від батарей або акумуляторів - знаходиться сьогодні на зльоті популярності. Але не слід думати, що це відбувається вперше, що електромобілі - надбання останніх десятиліть, адже в історії предостатньо фактів, які доводять протилежне. Популярність і визнання вже приходили до них більше століття тому, і якби початковий розвиток не припинився сам по собі з настанням ери двигуна внутрішнього згоряння, то хто знає, можливо, до сьогоднішнього дня електромобільні технології просунулися б куди далі, ніж тепер.Останнім цвяхом у кришку, як тоді здавалося, труни електромобіля, послужило масове виробництво дешевого бензину. Що ж, нафта, за великим рахунком, - ресурс аж ніяк не поновлюваний, і вичерпання її запасів змушує людство повертатися туди, звідки все починалося. Потрібно зауважити, що в період зародження електромобільної промисловості (який припав на кінець 19-го - початок 20-го століть) нікому і в голову не приходило цінувати в електричних екіпажах екологічність. Питання впливу автотранспорту (тоді, втім, він ще називався «безкінним екіпажем») на навколишнє середовище і здоров'я людей нікого ще не хвилювали. Інша справа - відсутність шуму, вібрації, гару і сильного запаху, властивих конкурентам - бензиновим автомобілям 1900-х років. Безшумність і «охайність» могли пробачити навіть повільність перших електричних авто. Крім того, водій такого екіпажу був позбавлений необхідності перемикання передач, що було у ті роки найскладнішою частиною водіння. Те ж стосувалося і запуску двигуна - мучитися з пусковою рукояткою нікому не хотілося. Легкість керування давала можливість позиціонувати електромобілі як екіпажі для жінок і літніх людей. А основні мінуси - невелика швидкість і необхідність частої підзарядки - як і раніше допускали використання авто в місті, де на невеликих відстанях були не настільки вже істотними. Втім, ситуація з кожним роком потихеньку змінювалася на краще. Історія XIX століття Електромобіль з'явився раніше, ніж двигун внутрішнього згоряння. Роберт Андерсон збудував 1832/39 у Абердині прототип електромобіля. Перший електромобіль у вигляді візка з електродвигуном було створено 1841 року. На Першій міжнародній виставці електрики 1881 у Парижі презентували перший триколісний електромобіль Густава Трове, який розвивав швидкість 12 км/год при дальності ходу 14-26 км. Вперше у Німеччині був розроблений 1888 електромобіль Флокена. У 1899 році у Санкт-Петербурзі російський дворянин та інженер-винахідник Іполіт Романов створив перший російський електромобіль. На ньому використовувався свинцевий акумулятор системи Барі, що мав 36 вольтових стовпів («банок») і потребував підзарядки кожні 60 верст (приблизно 64 кілометри). Сумарна потужність становила 4 кінські сили, і машина могла змінювати швидкість у 9 градаціях від 1,6 до 37,4 км/г. Електромобіль La Jamais Contente («Вічно невдоволена», назва повинна була символізувати постійний потяг до досконалості) 29 квітня або 1 травня 1899 року встановив рекорд швидкості на суші — першим у світі подолавши бар'єр у 100 км/г, він досяг 105,882 км/г. Згодом відомий американський конструктор електромобілів Уолтер Бейкер досяг швидкості 130 км/г. Електромобіль «Борланд Електрік» проїхав від Чікаго до Мілуокі (167 км) на одній зарядці, а наступного дня (після перезарядки) електромобіль повернувся до Чікаго своїм ходом. При цьому середня швидкість склала 55 км/год. 1898 року славетний конструктор Фердінанд Порше сконструював передньоприводний електромобіль «System Lohner-Porsche», який мав два мотор-колеса. Через два роки він представив повноприводну версію цього авто, оснащену чотирма мотор-колесами, названу «Toujours-Contente» («завжди задоволена») на Паризькому автосалоні 1890 р., де вона завоювала звання найкращого авто салону САБЕТ. Перша половина XX століття У 1901 році Фердінанд Порше представив перше у світі гібридне авто Lohner-Porsche Mixte Hybrid, оснащене чотирма мотор-колесами, кожне з яких мало потужність 2,5-3,5 к.с. і могло на короткий час розвивати до 7 к.с. Але замість важких батарей у якості джерела енергії авто було оснащене двигуном внутрішнього згоряння, що виконував роль генератора. Спочатку запас ходу і швидкість електромобілів та бензинових екіпажів були приблизно однаковими. Головним мінусом електромобілів була складна система підзарядки: оскільки тоді ще не існувало вдосконалених перетворювачів перемінного струму на постійний, зарядку здійснювали вкрай складним способом — для зарядки потрібен був електромотор, що працював від змінного струму і крутив вал генератора, до якого були під'єднані батареї електромобіля. У 1906 р. було винайдено порівняно простий в експлуатації діодний міст (випрямляч струму), але суттєво це проблему підзарядки не вирішило.У І чверті ХХ століття широко поширеними стали як електромобілі, так і автомобілі з паровою машиною у 1900 році приблизно половина автомобілів у США були на паровому ходу, а 1910-х в Нью-Йорку у якості таксі працювало до 70 тисяч електромобілів. Значного поширення на початку століття отримали також вантажні електромобілі й електричні омнібуси (електробуси).Енциклопедія Брокгауза та Ефрона так описує електромобілі: «Найбільш багатообіцяючим типом автомобіля у майбутньому можна вважати електричний, але поки він ще недостатньо вдосконалений. Електричні двигуни не дають ні шуму, ні кіптяви, вони, безумовно, зручніші та досконаліші від усіх інших, але А. повинен везти своє джерело енергії: акумуляторну батарею, яка поки ще надто важка та неміцна. Тому неможливо возити з собою запас енергії на довгий шлях, а знову заряджати акумулятори та заміняти розряджені іншими можна лише за умови їзди у містах чи від однієї спеціально обладнаної станції до іншої. Існують уже більш легкі акумулятори Едісона, але вони ще не отримали поширення, оскільки, вірогідно, ще недостатньо вдосконалені своїм винахідником. Електричні А. було пущено в обіг Jeantaud і багатьма іншими з самого початку автомобілізму: на конкурсі 1904 р. у Парижі були навіть парадоксальні А. Жанто і Кріжера: газоліново-електричні, які діяли непогано. У ньому газоліновий мотор приводив у рух динамо-машину, яка давала струм для електричного двигуна; виявилося, що така електрична трансмісія поглинає відсотків на 20 менше енергії, ніж звичайна механічна та зручна для регулювання швидкості». Друга половина XX століттяВідродження інтересу до електромобілів відбулося в 1960-і роки через екологічні проблеми автотранспорту і особливо у 1970-і через різке зростання вартості бензину у результаті енергетичної кризи 1973 р. Але після 1982 року інтерес до електромобілів знову впав через зміну кон'юнктури на нафтовому ринку. XXI століттяВ останні роки у зв'язку з безперервним зростанням цін на нафту електромобілі знову стали набирати популярність. У репортажі CBS News «Could The Electric Car Save Us?» повідомляється, що у 2007 р. знову почалося розгортання промислового виробництва електромобілів. 22-23 травня 2010 р. перероблена в електромобіль Daihatsu Mira EV, творіння Японського клубу електромобілів, проїхала 1003,184 кілометри на одному заряді акумулятора. 24 серпня 2010 р. електромобіль «Venturi Jamais Contente» з літій-іонними акумуляторами, на солоному озері у штаті Юта, встановив рекорд швидкості 495 км/г на дистанції в 1 км. Під час заїзду автомобіль розвивав максимальну швидкість 515 км/г. 27 жовтня 2010 р. електромобіль «lekker Mobil», конвертований з мікровену Audi A2, здійснив рекордний пробіг на одній зарядці з Мюнхену до Берліну довжиною 605 км в умовах реального руху дорогами загального користування, причому були увімкнені всі допоміжні системи, у тому числі опалення. Електромобіль з електродвигуном потужністю 55 кВт було створено фірмою «lekker Energie» на основі літій-полімерного акумулятора «Kolibri» фірми «DBM Energy». В акумуляторі було запасено 115 кВт•г, що дозволило електромобілю проїхати весь маршрут із середньою швидкістю 90 км/г (максимальна на окремих ділянках маршруту становила 130 км/г) і зберегти після фінішу 18 % від початкового заряду. Представник фірми «lekker Energie» стверджує, що акумулятор «Kolibri» здатен забезпечити сумарний ресурсний пробіг до 500.000 км. 29 листопада 2010 р. переможцем конкурсу «Європейський автомобіль року» вперше оголошено електромобіль Nissan Leaf. Сучасне застосування У 2004 році у США експлуатувалося 55.852 електромобілі. Крім цього, в США експлуатується велика кількість саморобних електромобілів. Набори комплектуючих для конвертації автомобіля в електромобіль продаються в магазинах. Мінімальна вартість конвертації становить $1500. Згідно з дослідженнями IDTechEx, індустрія електротранспорту досягне в 2005 році рівня продажу в $ 31,1 млрд у всьому світі (включаючи гібридний транспорт) . До 2015 року ринок електротранспорту зросте приблизно в 7 разів і досягне $ 227 млрд. Світовий лідер з виробництва електротранспорту — Китай. Крім цього, невеликі електромобілі спрощеної конструкції (електрокари, електронавантажувачі і т. д.) широко застосовуються для перевезення вантажів на вокзалах, в цехах і великих магазинах, а також у атракціонах. У цьому випадку всі недоліки, зокрема, малий запас ходу, висока собівартість і маса, перекриваються перевагами: відсутністю шкідливих викидів і шуму, що принципово важливо для роботи в закритих приміщеннях.Формально,такі машини не прийнято відносити до електромобілів. Основний фактор, що стримує масове виробництво електромобілів — малий попит, обумовлений високою вартістю та малим пробігом від однієї зарядки. Є думка, що широке поширення електромобілів стримується дефіцитом акумуляторів та їх високою ціною. Для вирішення цих проблем багато автовиробників створили спільні підприємства з виробниками акумуляторів. Наприклад, Volkswagen AG створив спільне підприємство з Sanyo Electric, Nissan Motor з NEC Corporation, і т. д. Зручності електромобілів Електромобілі відрізняються низькою вартістю експлуатації. Ford Ranger споживає 0,25 кВт*год на один кілометр шляху, Toyota Rav-4 — 0,19 кВт*год на кілометр. Середній річний пробіг автомобіля в США становить 19.200 км (тобто 52 км на день). При вартості електроенергії в США від 5 до 20 центів за кВт*год, вартість річного пробігу Ford Ranger EV становить 240—1050$,RAV-4 —180—970$. В Україні ціна електроенергії на січень 2016 року складає 0,456 грн за кВт/год (близько 0,02 $ США), тому використання електромобілів буде суттєво економити бюджет. Для порівняння, в Росії вартість електроенергії істотно дорожча, але все одно в кілька разів менша за тарифи США, вона складає 2,7 руб. (0,12$) за кВт/год за денним тарифом, і приблизно 1,50 руб за кВт/год в нічний час.Таким чином, вартість експлуатації електромобіля в Україні буде істотно нижчою, ніж у США.Враховуючи, що ціни на бензин в Україні або Росії значно вищі ніж у США, то в теплу пору року витрати на енергоресурси для електромобілів будуть значно меншими. Акумуляторні батареї служать близько трьох років, або 85.000-100.000 км пробігу. ККД електродвигуна становить 90 %−95 %. У міському циклі автомобіль задіює близько 3 кінських сил двигуна. Міський автотранспорт може бути замінений на електромобілі. Існує думка, що електромобілі відрізняються низьким рівнем шуму, що може створювати проблеми - пішоходи, переходячи дорогу, часто орієнтуються на шум автомобіля. У деяких країнах навіть пропонується штучно підвищити рівень шуму електромобілів. Зрозуміло, різкий шум працюючого потужного електродвигуна важко з чимось сплутати, шум електроприводів тролейбуса, електрокара, поїздів метро широко відомий, отже електромобілю необхідна звичайна для транспорту звукоізоляція. Переваги електромобіляВідсутність шкідливих викидів; Нижчі витрати на експлуатацію автомобіля: не потрібна дорога коробка передач і мастила до неї, двигун вн.згоряння (в тому числі заміна масел, фільтрів, ремнів ГРМ) і його обслуговування, насосів високого тиску (якщо це диз.двигуни), паливних фільтрів, та ін.; Простота конструкції і управління, висока надійність та довговічність екіпажної частини (до 20—25 років) у порівнянні зі звичайним автомобілем; Тиха робота; Можливість підзарядки від побутової електричної мережі (від розетки), але такий спосіб в 5—10 разів довший (триває біля 6 годин), ніж від спеціального високовольтного зарядного пристрою; Електромобіль — єдиний варіант застосування на легковому автотранспорті енергії, що виробляється АЕС і електростанціями інших типів; Масове застосування електромобілів змогло б допомогти у вирішенні проблеми «енергетичного піку» за рахунок підзарядки акумуляторів в нічний час. Недоліки електромобіляТесла Моторс змогла презентувати ефективний автомобіль: 4.2 сек до 100 км/год, пробіг без підзарядки 400 км на швидкості 110 км/год, потужність двигуна 300 кВт. Їх патенти відкриті для популяризації електрокарів. Акумулятор за півтора століття еволюції так і не досяг характеристик, що дозволяють електромобілю на рівних конкурувати з автомобілем за запасом ходу і ціною, незважаючи на значне вдосконалення конструкції. Наявні високоенергоємні акумулятори або занадто дорогі через застосування дорогоцінних або дорогих металів (срібло, літій), або працюють при дуже високих температурах (робоча температура натрій-сірчаного акумулятора > 300 °С). Крім того, такі акумулятори відрізняються високим саморозрядом. Одним з перспективних напрямків стала розробка нікель-металгідридних акумуляторів з оптимальним співвідношенням енергоємності та собівартості, перспективними вважаються акумулятори на основі поліпропілену, проте, фактично через патентні обмеження на електромобілях як і століття тому застосовуються свинцево-кислотні АКБ. Втім, енергоємність таких АБК збільшилася за XX століття в 4 рази (до 40-45 Вт • г/кг) і вони не вимагають обслуговування протягом усього терміну служби. Значно підвищити віддачу від акумуляторів дозволило застосування електронних систем оперативного контролю за станом і зарядкою-розрядкою АКБ. Акумулятори добре працюють під час руху електромобіля на постійних швидкостях і під час плавних розгонів. У разі різких стартів тягові АКБ втрачають багато енергії. Для збільшення пробігу електромобіля необхідні спеціальні стартові системи, наприклад, на конденсаторах, а також застосування систем рекуперації енергії (економія до 25 %). Проблемою є виробництво та утилізація акумуляторів, які часто містять отруйні компоненти (наприклад, свинець або літій). Близько 10 % енергії втрачається в коробці передач та інших елементах трансмісії. Для вирішення цієї проблеми компанія Mitsubishi Motor розробила колесо з вбудованим електродвигуном (мотор-колесо), що дозволило відмовитись від експлуатації коробки передач. Система отримала назву Mitsubishi In-wheel motor Electric Vehicle (MIEV). Аналогічне мотор-колесо розробила Toyota. Прототип автомобіля Toyota Fine-T може повертати колеса перпендикулярно осі автомобіля, що дозволяє значно спростити паркування. Частина енергії акумуляторів витрачається на охолодження або обігрів салону автомобіля, а також живлення інших бортових енергоспоживачів. Проте, обігрів салону може виконуватись за допомогою бензинової пічки (для цього встановлюється бак місткістю 3 л, а під переднім сидінням монтується обігрівальний пристрій). Робляться зусилля, щоб вирішити цю проблему з використанням паливних елементів, іоністорів і фотоелементів. Для масового застосування електромобілів потрібне створення відповідної інфраструктури для підзарядки акумуляторів (зарядка на «автозарядних» станціях). У разі масового використання електромобілів у момент їх зарядки від побутової мережі зростають перевантаження електричних мереж «останньої милі», що загрожує зниженням якості енергопостачання, ризиком локальних аварій. Триваліший час заряджання акумуляторів в порівнянні з заправкою паливом. Проте, оскільки в найбільшій кількості випадків середній пробіг звичайного автомобіля у день становить біля 50 км, а найпростішого (навіть саморобного) електромобіля один заряд батарей достатній для пробігу мінімум 60 км, то тривала зарядка акумуляторних батарей (біля 6 годин) не створює незручностей. Незручності від тривалої зарядки існують у разі їзди на великі відстані. Електромобілі в Україні та РосіїУкраїнський електромобіль «Українська мрія» (Dream Motors) не зміг зібрати потрібну суму в 200 тис. грн на краудфандингу «На старті»; також в Україні працюють поставники електрокарів з-за кордону, такі як «Біо Авто» або «EcoElectro». На разі популярність електромобілів не є великою також через відсутність налагодженої системи їх зарядки навіть у великих містах країни. На січень 2015 року в Україні діяло 40 електричних автозаправних станцій. Вартість користування електромобілем в Києві в умовах цін на бензин і електрику в 2015 році складала приблизно 600 грн на місяць у порівнянні з 6000 грн за бензиновий автомобіль. За січень-вересень 2015 року в Україні було зареєстровано231 автомобіль, найпопілярніші з них: Nissan Leaf та Tesla. Кількість електрокарів з цей період є на 400 % вищою, аніж у 2014 році. Незважаючи на те, що в Україні ціна пального в 1.5-2 рази вища, ніж у сусідніх Росії та Білорусі, електромобілі наразі не поширені, хоча ентузіастів такого транспорту багато. Зокрема, київський завод причепів «Титан» займеться переробкою авто з ДВЗ на електромобілі, про що у жовтні 2012 р. заявив директор заводу, Олександр Туз, який є фанатом електромобілів і сам їздить на одному. Також на українському ринку дебютувала гонконгська компанія BIO Auto, що спеціалізується на виробництві електромобілів, зі своїми моделями EVA. Компактні електромобілі мають запас ходу 100—120 км залежно від стилю їзди і характеру місцевості, можуть розвивати 70-80 км/год і заряджаються від звичайної розетки (110—220 В) за 7-8 годин. При цьому, експлуатація електромобілів практично нічого не коштує. За час зарядки BIO evA споживають до 8 кВт-год, що еквівалентно 3-8 грн. Кілометр пробігу відповідно повинен обійтися в 3-6 копійок. Вперше в Росії електромобіль, переобладнаний із звичайного автомобіля Корховим Ігорем Юрійовичем, одержав висновок щодо допуску до участі в дорожньому русі й був зареєстрований в органах ГІБДД, 30 березня 2007 року, завдяки допомозі науковця, громадського діяча Юрія Юрійовича Шуліпа. За розпорядженням мера Москви в 2007 в місті почалася дослідна експлуатація електромобілів. Було закуплено 8 малотоннажних вантажівок і 2 автобуси. В Петербургу студенти Політехнічного університету винайшли перший у Росії сонячний електромобіль (СЕМ). За ніч його можна зарядити від звичайної розетки, а вдень він живиться від сонячних батарей. Перспективи розвитку електромобілів Деякі автовиробники не збираються робити гібридні автомобілі, а відразу почати виробництво електромобілів. Вони відстали у наукових розробках, не можуть самостійно створити гібридний автомобіль, або вважають гібриди безперспективними. Наприклад, японська компанія Mitsubishi Motors в 2009 році розпочне промислове виробництво електромобілів на базі Colt. На ньому будуть встановлені літій-іонніакумулятори. Існуючі прототипи мають дальність пробігу 150 км. Ведуться роботи над створенням акумуляторних батарей з малим часом зарядки (близько 15 хвилин), в тому числі і з застосуванням наноматеріалів. На початку 2005 року компанія Altairnano оголосила про створення інноваційного матеріалу для електродів акумуляторів. У березні 2006 а Altairnano і Boshart Engineering уклали угоду про спільне створення електромобіля. У травні 2006 рік а успішно завершилися випробуванняавтомобільних акумуляторів з Li 4 Ti 5 O 12 електродами. Акумулятори мають час зарядки 10-15 хвилин. Розглядається також можливість використання в якості джерел струму не акумуляторів, а іоністор ів (суперконденсаторів), що мають дуже малий час зарядки, високу енергоефективність (більше 95 %) і набагато більший ресурс циклів зарядка-розрядка (до кількох сотень тисяч). Дослідні зразки іоністорів на графені мають питому енергоємність 32 Вт×год/кг, порівнянну з такої для свинцево-кислотних акумуляторів (30-40 Вт*год/кг). Розробляються електричні автобуси на повітряно-цинкових(Zinc-air) акумуляторах.У серпні 2006 року Міністр Економіки, Торгівлі і Промисловості Японії затвердив план розвитку електромобілів, гібридних автомобілів і акумуляторів для них. Планом передбачено до 2010 року почати в Японіїмасове виробництво двомісних електромобілів з дальністю пробігу 80 км на одній зарядці, а також збільшити виробництво гібридних автомобілів.Toyota працює над створенням нового покоління гібридних автомобілів «Prius» (повний гібрид, plug-in гібрид, PHEV). У новій версії водій за бажанням може включати режим електромобіля, і проїхати на акумуляторах приблизно 15 км. Подібні ж моделі розробляє «Ford» — модель «Mercury Mariner» — пробіг в режимі електромобіля 40 км, і «Citroën» — модель C-Metisse — пробіг в режимі електромобіля 30 км та інші. Toyota вивчає можливість встановлення пристроїв для зарядки акумуляторів гібридівна бензозаправних станціях. Пошта Японії, починаючи з 2008 року, планує придбати 21000 електромобілів для доставки поштових відправлень на коротку відстань[20]. В ході державного візиту Б. Обами до Китаю у 2009 р. Китай і США досягли компромісу щодо необхідності більш активної участі у вирішенні проблеми зміни клімату: США і КНР підписали угоду про спільну розробку електромобілів на суму 150 млн дол. США Ходжаев А. Китай и США: к новому формату сотрудничества в посткризисном мире. За прогнозами PriceWaterhouseCoopers до 2015 року світове виробництво електромобілів зросте до 500 тисяч одиниць на рік. Світовій дослід розвитку ринку електромобілів Згідно з дослідженням, проведеним ICCT (International Councilon Clean Transportation), світові продажі електромобілів в 2013 році збільшилися до 200 000 штук, що приблизно вдвічі більше, ніж у 2012 році. Дослідження, в якому докладно розглядаються відмінності в податково-бюджетній політиці, спрямованій на підтримку продажів електромобілів, по одинадцяти основних авторинках (вісім європейських країн, Китай, Японія і США), наочно демонструє, що податкові пільги і субсидії відіграють ключову роль у стимулюванні ринку електромобілів. Якщо в 2009 році продажі електромобілів обчислювалися лише тисячами одиниць в усьому світі, то за останні пару років зросли приблизно в два рази, досягнувши 200 000 шт. в 2013 році. Звичайно, в порівнянні з десятками мільйонів транспортних засобів, що щорічно надходять на ринок, частка електромобілів як і раніше незначна, але, як показують останні дослідження ICCT, в окремих регіонах частка продажів електромобілів стає все більш вагомою. Так, Норвегія є світовим лідером у цій сфері – в цій країні на частку електромобілів припадає близько 6 відсотків усіх продажів нових автомобілів. Ненабагато відстають Нідерланди – з часткою 5,6% продажів, і Каліфорнія – 4%. Всі три ринки також демонструють високі темпи зростання: у Норвегії і Каліфорнії кількість електромобілів, проданих в 2013 році, подвоїлася в порівнянні з попереднім роком, а в Нідерландах продажі електромобілів виросли в 6 разів. Водночас, Німеччина і Великобританія є одними з електро- авторинків, що повільно розвиваються – лише близько 0,2 відсотка всіх продажів в цих країнах припадає на сектор електромобілів. Результати досліджень ICCT демонструють існування великих відмінностей у рівні і типі податкових пільг для електротранспорту на різних ринках. Наприклад, пільги, які забезпечує голландський уряд для гібридних автомобілів з підзарядкою, складають близько 38 000 євро (52 000 долл. США) за автомобіль, або майже три чверті його базової ціни. Ця пільга складається з повного звільнення від реєстраційних та щорічних податків на транспортні засоби. У Німеччині, навпаки, власники електромобілів в кінцевому підсумку платять більше податків, ніж вони платили б, володіючи порівнянним не електричним автомобілем, оскільки існуючі мінімальні податкові пільги з лишком компенсовані більш високим ПДВ, яким обкладаються електромобілі. Взаємозв’язок між податковими пільгами і продажами електромобілів в деяких випадках очевидний, і такі країни як Норвегія та Нідерланди є хорошими прикладами ринків, де високий рівень податкових пільг безпосередньо призводить до високих цифр продажів електромобілів. Однак податкові пільги та відмінності цін на паливо та електроенергію не є універсальним рецептом для всіх ринків. Про це свідчить досвід Великобританії, де, незважаючи на відносно високі стимули, продажі електромобілів як і раніше залишаються дуже низькими. Каліфорнія, зі своїм дуже середнім рівнем податкових пільг, в порівнянні з іншими ринками, показує яскравий приклад впливу інших факторів, що розвивають ринок електрокарів. У Каліфорнії діє комплексний план впровадження електромобілів, який включає політику автовиробників (наприклад, стандарти CO2, вимоги до електромобілів), вкладення інвестиції в інфраструктуру, роботу електроенергетичного сектора, кампанії з інформування споживачів та інші місцеві ініціативи, що на думку експертів з ICCT є більш важливим для просування екологічно чистого транспорту на автомобільних ринках. Виробники електромобілів Європа BMW — Німеччина Venturi — Франція Renault — Франція Modec — Великобританія, вантажівки Lightning car — Великобританія БГ Кар — Болгарія, вантажівки Think Global — Норвегія Північна Америка ZENN Канада Phoenix Motorcars Tesla Motors Ford Motor Company Азія Mitsubishi — Японія Nissan — Японія ZAP Xebra Китай — США REVA — Індія Майбутнє електротранспорту в Україні За січень-жовтень 2015 року згідно зі статистикою МВС в Україні зареєстровано 384 електромобілі, що на 550% більше, ніж минулоріч – тоді у нашій державі з’явилося лише 54 електрокари. За останні два місяці кількість електромобілів в Україні зросла на 153 одиниці: станом на 25 серпня їх було 346, повідомляється на сайті ElectroCars.Кількість електромобілів та гібридів у світі також зростає, чисельність проданих одиниць сягнула одного мільйона. Низка країн впроваджують програми підтримки для власників електрокарів, щоб стимулювати розвиток екологічного транспорту. У Німеччині власників електромобілів звільняють від сплати податків на транспортний засіб впродовж десяти років. Уряд Німеччини планує до 2020 року вивести на дороги один мільйон автівок на електротязі й гібридів. У Голландії пільги на електромобілі й гібриди полягають у повному звільненні від реєстраційних і щорічних податків на транспорт, що складає ¾ вартості автівки. У штаті Каліфорнія діє комплексний план впровадження електромобілів. Це й вкладання коштів у розвиток інфраструктури, роботу електроенергетичного сектору, кампанії з інформування споживачів й місцевих ініціатив, чому важливо розвивати електротранспорт. В Україні процес популяризації електротранспорту відбувається в основному на низовому, а не на державному рівні, зі сторони активістів, місцевих ініціатив чи приватних компаній. Щоб відбулися зміни у системі оподаткування електромобілів, депутати ВР мають проголосувати за законопроект №1912 про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування ввезення та постачання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами. Відповідний законопроект лобіює команда компанії ElectroCars, яка була заснована у листопаді 2014 року. Спочатку компанія складалася з бізнес-консультанта, інвест-менеджера, активіста Автомайдану, IT-спеціаліста, спеціаліста з продажу авто та кандидата наук. Тепер до проекту долучилися інженери, які займаються розробкою, тестуванням й виготовленням власної брендової зарядної станції. Олександр Кравцов, співзасновник ElectroCars: «Ми спростовуємо міфи про електромобілі. Тому вирушили в автомарафон Київ-Монте-Карло і тестуємо траси, де немає достатньої кількості встановлених зарядних станцій. У нашої спільноти понад 14 тисяч підписників у соцмережах, чим більше людей дізнаються про можливості електромобілів, тим краще. Стратегічні завдання, такі як скасування мита та податків для бізнесу, пов’язаному з електромобілями, забезпечення власників електромобілів безкоштовними паркомісцями на муніципальних паркувальних майданчиках та впровадження компенсацій охочим придбати енергоефективне авто команда ElectroCars виконує разом із членами Громадської спілки «Асоціація Учасників ринку Електромобілів України». Окремий напрямок — це розробка власної зарядної станції. Першу ми встановили у жовтні й вона працює у Межигір’ї. Ми встановлюємо їх та закордонні аналоги на муніципальних та приватних паркувальних майданчиках. Також наша компанія приймаєлітій-іоннібатареї для їх подальшої перероблення. Електромобілі мають декілька вагомих переваг — економічність та екологічність. Щодо першого —дивіться розрахункипорівнянь ціни на придбання електромобіля й авто з ДВС на нашому сайті, а екологічність – це нуль шкідливих викидів в атмосферу. Оці два фактори вирішують дві проблеми, зокрема, жителів великих українських міст та їхніх міст-сателітів». Крім ElectroCars й «Української Асоціація Учасників Ринку Електромобілів» питаннями електротранпорту займається SHOOTER.UA – пілотний проект львів’янина-підприємця Костянтина Євтушенка, метою якого є сприяння переходу на якісно новий рівень стандарту життя в Україні, завдяки доступності електромобілів (встановлення електрозаправок і розширення автопарку);Наприкінці травня 2015 року на фестиваль міських проектів «PRO місто» SHOOTER привезли автомобіль Tesla Model S і стали електромобільним партнером фестивалю.Проте значення має не лише приватний, а й громадський електротранспорт. Серед його переваг окрім екологічності — безшумність й висока місткість.Не зважаючи на те, що Київ був першим містом Російської імперії, у якому почав їздити трамвай, зараз тут знімають трамвайні колії, а ті, що залишаються, вже давно не підлягали ремонту. Відтак, нещодавно розібрали лінії біля Контрактової площі, де трамвай не ходив вже декілька років, а звільнену ділянку закатали у асфальт. Зараз там паркуються автівки.Схожі процеси відбувалися у Європі та світі у 50х-60х роках. Яскравим прикладом автомобілізації та витіснення електротранспорту є США. У 1927 та 1955 роках компанії General Motors,Mack Manufacturing , нафтовиробники Standart Oil і Philips Petroleum,шиновиробник Firestone Tire Rubber та автобусний перевізник Greyhound Lines об’єднали свої зусилля, порушуючи антитрестові закони. Компанії ділилися між собою інформацією, інвестиціями та «видами діяльності», щоб витіснити наземний транспорт, особливо трамваї. Кожна з корпорацій заснувала собі компанію для прикриття, у яку вкладала інвестиції. Однією з них були «Національні міські лінії», які разом з дочірніми компаніями почали скуповувати, а потім розбирати та знищувати трамвайні лінії. Стратегія передбачала контроль над міськими транспортними системами, який би спонукав перехід від трамваїв та тролейбусів до бензинового транспорту, не залишаючи містянам вибору. Лише у 1955 році ця змова була виявлена, але вона допомогла зрости чисельності автомобілів і перетворила їх на засіб приватного користування. Проте згодом у США і Європі розпочався процес повернення трамвайних ліній, який триває й до сьогодні, у той час, як у Києві лише частково оновлюють рухомий склад. Проте 12 жовтня 2015 року «Спільне українсько-німецьке підприємство «Електронтранс» підписало договір на постачання семи трамваїв у Київ на суму 183 750 000 грн. Перший вже привезли на випробування. У листопаді цього року у Львові презентували перший український електробус «Електрон». Проте поки що це єдина одиниця такого транспорту, яка курсує у Львові.Аби громадський і приватний електротранспорт розвивався в Україні, потрібен запит у суспільстві. А якщо цей запит вже й існує і є сформовані спільноти, готові лобіювати електротранспорт, на державному рівні мають прийматися зміни до законодавства, які б призводили до збільшення електротранспорту: пільги у вигляді позбавлення сплати мита та податків на електрокари, а також розвиток мережі суперчарджерів та проведення кампаній з популяризації екологічного транпорту. Висновок До найбільш перспективних транспортних засобів прийдешнього сторіччя відносять електромобіль. Однак його джерела енергії – акумуляторні батареї – поки не можуть конкурувати з бензином і дизельним паливом. Без якісного стрибка їхніх характеристик електромобілі будуть мати обмежене застосування (перевезення по заданих маршрутах, виставочні, паркові й інші закриті зони). Поки вони не порівнянні з традиційними автомобілями ні по технічним даним, ні по вартості, ні по зручності експлуатації. Конкурентоспроможний і порівняно "чистий" транспортний засіб сьогодні можна розробити тільки за схемою "гібридного електромобіля" з комбінованою енергетичною установкою, що включає Двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ), електродвигун і буферний нагромаджувач енергії. Дослідження підтверджують техніко-економічну доцільність створення такого електромобіля, що приблизно на порядок "чистіше" звичайного автомобіля через меншу витрату палива і роботи ДВЗ в оптимальному режимі. Лідерами в створенні електромобілів є Великобританія і Японія. Випускаються фургони і легкові автомобілі, що розвозять. Фургон "Бедфорд Лукас" має вантажопідйомність 1т, максимальну швидкість 80 км/год і запас ходу 100 км. Фірма "Тойота" випускає більш легкий фургон "HI-Ace" з вантажопідйомністю 200 кг, але з запасом ходу 160 км. Кращий легковий електромобіль створений у Японії. Він розвиває швидкість 100 км/год і має запас ходу 240 км. Розробкою проектів електромобілів займаються й в Україні спільно зі швейцарськими фірмами. Випущено електромобіль (на базі малолітражного автомобіля "Таврі-Пінгвін") "Таврі-Пінгвін" із запасом ходу 60 км. Розроблено модель "Майстер" – міський комунальний комплекс для прибирання території. Дніпропетровська асоціація "Екотранс" розробила проект "Концепт-Кара" – одномісного міні-автомобіля для міста. Він буде мати масу 200 кг, швидкість 60 км/год, запас ходу 100 км. Розвиток електромобілів багато в чому зв'язано з прогресом розробки нових типів акумуляторів, що володіють меншою масою і більшою енергоємністю. Література 1. Електромобіль: техніка та економіка / В. А. Щетиніна та ін. Л .: 1987 р 2. http://uk.shram.kiev.ua/megafaza/history/electromobi.shtml © shram.kiev.ua 3. https://uk.wikipedia.org 4. http://ukrautoprom.com.ua/uk/mirovoj-opyt-razvitiya-rynka-elektromobilej 5. Малиш Н. А. Формування та розвиток електромобільної галузі в Україні / Н.А. Малиш // Зелена економіка : перспективи впровадження в Україні : матеріали Між- народної конференції (Київ, 24–25 квіт. 2012 р.) : у 3 т. – К. : Центр еколог. освіти та інформації, 2012. – Т. 1. – С. 240–244. 6. О.Сухарева [Електронний ресурс] : Міжнародний проект. – Режим доступу : http://ummagazine.com/finance/avto/538-elektromobili-na-khodu 7. «Хмарочос», Київський міський журнал. |