КМР_Історія мовознавства_УУ-17_2021. Контрольна робота з курсу Історія мовознавства
 Скачать 21.61 Kb.
|
|
Міністерство освіти і науки України Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара Кафедра загального та словʼянського мовознавства Контрольна робота з курсу «Історія мовознавства» Студентки групи УУ-17 ____________________________________________ Прізвище, ім’я, по батькові студентки Виділіть правильні відповіді іншим кольором. 1. Історія мовознавства – історіографічна дисципліна, яка вивчає: а) історію української мови, її періодизацію, філософів і мовознавців, які досліджували філософські й граматичні проблеми мови; б) процес розвитку лінгвістичної думки від найдавніших часів до кінця ХХ – початку ХХІ століття; в) становлення й розвиток порівняльно-історичного методу в мовознавстві. 2. Формування і розвиток лінгвістичних традицій пов’язані з: а) появою давньої держави й писемності в ній; б) розповсюдженням релігій і створенням алфавітів для живих народних мов; в) тлумаченням канонічних текстів і процесом навчання нерідній мові. 3. Веди в Давній Індії – це: а) літературна мова, що вживалась у стародавній та середньовічній Індії; б) найдавніші пам’ятки індійської релігійної літератури, що складалися протягом багатьох століть; в) найдавніша релігія, для якої характерні обожнювання сил природи. 4. На основі якого принципу класифікували звуки мові в Давній Індії? а) акустичного; б) акустичного й артикуляційного; в) лінгвістичного. 5. Які частини мови виділяли давньоіндійські мовознавці? а) ім’я, дієслово, прислівник, прийменник; б) ім’я, дієслово, займенник, вигук; в) ім’я, дієслово, прийменник, частка. 6. «У сутності предмета закладено щось таке, що вимагає назвати річ саме так, а не інакше». Це твердження є в основі теорії, що слова отримують свої назви: а) за природою; б) за домовленістю. 7. Аналогісти стверджували, що: а) мова допускає відхилення від закономірностей; б) мова відповідає системі понять, у мові наявні закономірності. 8. Вісім частин мови остаточно було визначено: а) Арістотелем; б) Арістархом; в) стоїками. 9. Хто виділив учення про мову із філософії і перетворив його на окрему галузь: а) александрійські вчені; б) стоїки; в) римські вчені. 10. Яку частину мови вилучили римські вчені з класифікації частин мов греків? а) прийменник; б) артикль; в) займенник. 11. Номіналісти в дискусіях із реалістами стверджували: а) загальні поняття існували до появи речей; б) назви вторинні по відношенню до речей. 12. Модисти вважали, що предметом науки про мову є вивчення: а) звукової будови мови; б) значення окремих слів; в) формальних граматичних значень. 13. Як розташовувалися слова в арабських словниках на початку розвитку арабського мовознавства? а) за алфавітом; б) за останньою буквою слова; в) за фізіологічною характеристикою звуків. 14. Граматика Пор-Рояля – це праця: а) зіставна; б) порівняльна; в) логіко-типологічна. 15. У граматиці Пор-Рояля уперше було визначено: а ) формальну й семантичну структуру речення; б) комунікативний тип речень; в) основні синтаксичні одиниці. 16. На думку Ф. Боппа, флексії індоєвропейських мов походять із: а) займенникових коренів; б) службових слів; в) особових закінчень дієслів. 17. Ф. Бопп уважав, що всі флективні граматичні форми – це результат процесу: а) еволюції початково єдиного слова; б) фузії самостійних морфем; в) аглютинації початково незалежних коренів. 18. Як змінилися індоєвропейські глухі проривні приголосні за законом звукових переходів у германських мовах, відкритим Я. Гріммом? а) перейшли в дзвінкі проривні приголосні звуки; б) перейшли в щілинні приголосні звуки; в) перейшли в задньоязикові приголосні звуки. 19. Яку групу мов додав В. фон Гумбольдт до морфологічної класифікації А. Шлегеля? а) кореневі; в) інкорпоруючі; б) аглютинативні; г) флективні. 20. Що, на думку В. фон Гумбольдта, є основою розрізнення між мовами? а) внутрішня форма; б) зовнішня форма; в) взаємозв’язок внутрішньої та зовнішньої форми. 21. Аглютинативні мови А. Шлейхер ототожнював із: а) кристалом; б) рослиною; в) твариною. 22. Який тип мислення визначив Х. Штейнталь? а) предметне; б) внутрішнє; в) мовне. 23. Об’єктом народної психології, на думку В. Вундта, є: а) мова й мовлення; б) мова, міфи, звичаї; в) внутрішня й зовнішня форма слова. 24. На думку О.О. Потебні, взаєморозуміння між носіями мови можливе завдяки: а) ближчому значенню слова; б) дальшому значенню слова; в) сукупності ближчого й дальшого значень. 25. Заслугою молодограматиків є розв’язання таких проблем: а) звуковий закон, лексичні відповідності, аналогія; б) звуковий закон, запозичення, граматичні відповідності; в) звуковий закон, аналогія, запозичення. |