Кримінальний процесуальний кодекс україни
 Скачать 432.65 Kb.
|
|
За допомогою якої експертизи вирішують питання про те, якою є основна мова спілкування певної особи – автора певного тексту? Передоручати проведення експертизи іншій особі: За надання завідомо неправдивого висновку, відмову без поважних причин від виконання покладених на експерта обов'язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи, експерт: Експертиза, яка вирішує завдання зі встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо) має назву: Частина висновку експерта, де описується процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань, називається: Ототожнення особи за фізичними параметрами голосу є завданням: У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи: Час попереднього вивчення експертом матеріалів при проведенні простих та середньої складності досліджень не повинен перевищувати: Час попереднього вивчення експертом матеріалів при проведенні складних та особливо складних досліджень не повинен перевищувати: У строк проведення експертизи не включається: Експертиза, під час якої необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли, які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи має назву: Повторною є експертиза: Питання про те, який індивідуально-рольовий статус має підекспертна особа у злочинній групі (лідер, підвладний, ведений тощо) вирішує: Установлення цілого за частинами документа, установлення документа, виготовленого шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп’ютерної техніки є завданням: Установлення належності об’єктів тваринного та рослинного походження до конкретного біологічного таксона (родини, роду, виду тощо), а також виявлення мікрооб’єктів зазначеного походження в будь-якій масі або на предметах обстановки місця події (предметах-носіях) є завданням: Експерт не несе кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством: У разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи до експертної установи (експертові) не надається: У вступній частині висновку експерта зазначаються: Дослідницька частина висновку експерта повинна включати: Який Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності в Україні? Що є метою судово-експертної діяльності в Україні? Що НЕ є предметом судової експертизи: Судова експертиза - це: У якій галузі НЕ проводяться судові експертизи? Що є метою судової експертизи? З яких питань може бути проведено судову експертизу? Які правила підлягають застосуванню у ситуації, коли міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про судову експертизу? Що із переліченого є принципом судової експертизи: Що із переліченого НЕ є принципом судової експертизи? Що із переліченого є гарантією незалежності судового експерта та правильності його висновку? Що із переліченого НЕ є гарантією незалежності судового експерта та правильності його висновку? Яка відповідальність передбачена за дачу судовим експертом свідомо неправдивого висновку та відмова без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків: Чия присутність під час проведення судової експертизи (у випадках, передбачених законом) є гарантією незалежності судового експерта та правильності його висновку? Чи допускається пошкодження об’єктів дослідження під час проведення судових експертиз? Які умови проведення судової експертизи на місці події або за місцезнаходженням об’єкта дослідження? На кого покладається обов’язок забезпечити судовому експертові безперешкодний доступ до об’єкта дослідження і належні умови праці у разі проведення судової експертизи на місці події або за місцезнаходженням об’єкта дослідження? Судово-експертну діяльність НЕ здійснюють: Які експертні установи НЕ належать до державних спеціалізованих установ? У системі якого органу можуть існувати експертні служби? Які установи (заклади) Міністерства охорони здоров’я України НЕ здійснюють судову експертизу? Який з перелічених суб'єктів судово-експертної діяльності може провести криміналістичну експертизу? Якому органу підпорядковуються науково-дослідні установи судових експертиз? Яку експертизу може провести судовий експерт, який НЕ є працівником спеціалізованої державної установи? Підставою проведення судової експертизи НЕ є: В яких випадках підставою проведення судової експертизи є договір з експертом чи експертною установою? На кого покладається організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності? Розгляд найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер, здійснює: Методики проведення якого виду судових експертиз НЕ підлягають атестації та державній реєстрації? Яким чином здійснюється облік атестованих судових експертів? Яку освіту повинні мати судові експерти? Яка з перелічених вимог є обов’язковою для кожного судового експерта? Яка особа НЕ може залучатися до проведення судової експертизи та виконання обов’язків судового експерта: Незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов’язаний: Як повинен діяти судовий експерт за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі: Якщо в ході проведення судової експертизи будуть виявлені факти, які мають значення для справи і з приводу яких НЕ були поставлені питання, судовий експерт: Чи може судовий експерт бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій: В яких випадках судовий експерт може подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа? В яких випадках судовий експерт НЕ має права одержувати винагороду за проведення судової експертизи? За рахунок яких коштів здійснюється проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду? За рахунок яких коштів здійснюється проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника: Що є метою атестації судового експерта? Залежно від чого присвоюється кваліфікація судового експерта? Присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта здійснюють: Кому підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов’язані безоплатно надавати інформацію, необхідну для проведення судових експертиз? Яка вимога встановлена до фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і мають на меті здійснювати експертну діяльність? З якою періодичністю фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і отримали кваліфікацію судового експерта, повинні проходити стажування в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України для забезпечення належного професійного рівня? На якій правовій основі здійснюється проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави? Чи допускається залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз в Україні? На якій правовій основі здійснюють судові експертизи спільні експертні комісії за участі фахівців з інших держав? КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ У якій із запропонованих відповідей згідно з чинним Кримінальним кодексом України зазначено випадки, у яких враховується повторність злочинів? Відповідно до ч. 3 ст. 36 Кримінального кодексу України перевищенням меж необхідної оборони є: Укажіть відповідь, в якій названо передбачений Кримінальним кодексом України вид звільнення особи від кримінальної відповідальності: Відповідно до чинного Кримінального кодексу України часом вчинення злочину визнається: Як вирішується питання про застосування давності у випадку вчинення особою злочину, за який згідно із законом може бути призначене довічне позбавлення волі? У яких випадках за чинним Кримінальним кодексом України не застосовується давність притягнення до кримінальної відповідальності? Відповідно до чинного Кримінального кодексу України звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим можливе, коли особа: Відповідно до чинного Кримінального кодексу України достатніми підставами (умовами) для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки є: Відповідно до чинного Кримінального кодексу України достатніми підставами (умовами) для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки є: За чинним Кримінальним кодексом України метою покарання не є: Згідно з ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України однією з цілей покарання визнається: Що з указаного переліку не входить до видів покарань, передбачених ст. 51 Кримінального кодексу України? Яке з указаних видів покарань згідно з Кримінальним кодексом України може застосовуватись і як основне, і як додаткове: Відповідно до Кримінального кодексу України виправні роботи можуть бути призначені: Відповідно до ст. 53 Кримінального кодексу України на який максимальний строк суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами з урахуванням майнового стану особи? Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк: Обмеження волі не застосовується до: Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб: Який максимальний строк або розмір найбільш суворого виду покарання встановлений за вчинення замаху на злочин відповідно до ч. 3 ст. 68 «Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті» Кримінального кодексу України? При складанні покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, за сукупністю вироків загальний строк не може перевищувати: Скільки додаткових покарань може бути приєднано до основного покарання за чинним Кримінальним кодексом України? Відповідно до Кримінального кодексу України виправні роботи застосовуються до неповнолітнього на строк: За ч. 4 ст. 74 чинного Кримінального кодексу України суд не може звільнити засуджену особу від покарання у випадках: У яких випадках відповідно до ч. 2 ст. 78 Кримінального кодексу України «Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням» суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання: Відповідно до Кримінального кодексу України звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване лише у разі його засудження: Що з наведеного не визначено у Кримінальному кодексі України як примусовий захід медичного характеру? Відповідно до чинного Кримінального кодексу України спеціальна конфіскація є: Яка із зазначених обставин не є підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру? Уповноваженою особою юридичної особи відповідно до Кримінального кодексу України є: При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру за наявності невиконаного заходу за попереднім вироком (вироками) суду ці заходи виконуються так: Які види звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності передбачені чинним Кримінальним кодексом України? При призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65–67 Кримінального кодексу України, враховує: Яка форма вини характеризує суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 371 Кримінального кодексу України «Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою»? Яка форма вини є ознакою складу злочину, передбаченого ст. 375 «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» Кримінального кодексу України: Яка форма вини передбачена в ч. 1 ст. 376-1 «Незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду» Кримінального кодексу України? У якій із запропонованих відповідей наведено повний перелік потерпілих від злочину, передбаченого ст. 377 Кримінального кодексу України «Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного»? Яка форма вини у складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 378 «Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного» Кримінального кодексу України?: «Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного» (ч. 1 ст. 378 Кримінального кодексу України) є злочином, якщо діяння: Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 379 Кримінального кодексу України «Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя», є: Яке діяння є ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 380 «Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист» Кримінального кодексу України? Тяжкі наслідки для злочину, передбаченого ст. 380 «Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист» Кримінального кодексу України, визнаються: Яка форма вини передбачена в ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України «Невиконання судового рішення»?: Яка форма вини характеризує суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383 «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину» Кримінального кодексу України?: Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину утворює склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 383 «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину» Кримінального кодексу України, у разі: Суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 «Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу» Кримінального кодексу України, є: Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 384 «Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу» Кримінального кодексу України, не є: У вчиненні яких дій виражається об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 386 «Перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку» Кримінального кодексу України? Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 389 «Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі» Кримінального кодексу України, може бути: У вчиненні яких дій не виражається об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 «Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі» Кримінального кодексу України? У якій з наведених дій не виражається об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 392 «Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань» Кримінального кодексу України? Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 393 «Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти» Кримінального кодексу України, може бути: Яка форма вини характеризує суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 393 «Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти» Кримінального кодексу України? Яка з перелічених ознак не утворює кваліфікований склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 393 «Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти» Кримінального кодексу України? Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 395 «Порушення правил адміністративного нагляду» Кримінального кодексу України, може бути: Яка з наведених нижче дій не охоплюється ч. 1 ст. 398 «Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи» Кримінального кодексу України? Потерпілий у складі злочину, передбаченого ст. 398 «Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи» Кримінального кодексу України визначений як: Кримінальна відповідальність за заподіяння тілесних ушкоджень якого ступеня тяжкості охоплюється складом злочину, передбаченим ст. 398 «Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи» Кримінального кодексу України? Потерпілий у складі злочину, передбаченого ст. 399 Кримінального кодексу України «Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи» визначений як: Обов’язковими ознаками складу злочину, передбаченого ст. 399 Кримінального кодексу України «Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи», визнаються: Яка з перелічених нижче осіб не є потерпілим від злочину, передбаченого ст. 400 Кримінального кодексу України «Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги»? Відповідно до ст. 22 Кримінального кодексу України суб’єкт злочину, передбаченого ст. 400 Кримінального кодексу України «Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги», є: Передбаченого ч. 1 ст. 313 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням», є: Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 320 «Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» Кримінального кодексу України, визнається: Відповідно до ст. 320 Кримінального кодексу України «Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» незаконні дії, передбачені у диспозиції, вчиняються суб’єктом: Викрадення, привласнення чи вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів та інших речовин, відповідно до ст. 313 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням» вчиняється: Що є кваліфікуючою ознакою відповідно до ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»? Що є кваліфікуючою ознакою відповідно до ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»? Як визначено суб’єкта злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»? Що розуміється під великим розміром у ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»? Що розуміється під особливо великим розміром у ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»? Розмір матеріальної шкоди у злочинах проти власності обраховується в: Вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, утворює склад злочину, передбачений: У ч. 1 ст. 308 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем» вказано такий спосіб вчинення злочину: Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 308 «Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем» Кримінального кодексу України, є: Дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду утворюють: Чи має значення правомірно чи незаконно потерпіла особа володіла наркотичними засобами, психотропним речовинами чи їх аналогами у ст. 308 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем»: Кваліфікуючими ознаками, передбаченими ч. 2 ст. 308 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем», не є: Ознаками суб’єктивної сторони згідно зі ст. 357 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження» є: Кваліфікуючими ознаками ч. 2 ст. 357 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження» є: Як визначений суб’єкт злочину, передбачений ч. 2 ст. 312 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем»: Метою викрадення прекурсорів відповідно до ст. 312 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем» є: У якій формі може здійснюватися викрадення прекурсорів (ст. 312 Кримінального кодексу України): Яка кваліфікуюча ознака злочину передбачена у ч. 2 ст. 262 «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем» Кримінального кодексу України? Що визнається кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем»? Якій спосіб вчинення злочину не зазначений у ч. 1 ст. 262 Кримінального кодексу України «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем». Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 370 Кримінального кодексу України «Провокація підкупу», визначений як: Як визначено суб’єкта злочину, передбаченого ст. 132 Кримінального кодексу України «Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби»? Як визначений спеціальний суб’єкт злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 «Торгівля людьми» Кримінального кодексу України: В якій нормі визначено розмір істотної шкоди у складі злочину, передбаченому ст. 365-2 Кримінального кодексу України «Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги»? Тяжкими наслідками у ст. 364-1 Кримінального кодексу України «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми» вважаються такі наслідки, які: Тяжкими наслідками у ст. 365 Кримінального кодексу України «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу» вважаються такі наслідки, які: Тяжкими наслідками у ст. 365-2 Кримінального кодексу України «Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги» вважаються такі наслідки, які: Тяжкими наслідками у ст. 367 Кримінального кодексу України «Службова недбалість» вважаються такі наслідки, які: Тяжкими наслідками у ст. 366 Кримінального кодексу України «Службове підроблення» вважаються такі наслідки, які: Відповідно до Кримінального кодексу України суб’єктом злочину «Провокація підкупу» за ч. 1 ст. 370 є: Вкажіть кваліфікуючу ознаку службового підроблення (ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України): Вкажіть мету зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 Кримінального кодексу України): Кваліфікуючою ознакою якого злочину є дії, які супроводжувалися болісними і такими, що ображають гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування: |