частина 1. Л. О. Лігоненко Л. В. Клоченок економіка торговельного підприємства методика вирішення
Скачать 4.6 Mb.
|
Задача 4. Обґрунтування розміру амортизаційних відрахуваньНа основі наведених нижче даних (табл. 1) обґрунтувати розмір амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів торговельного підприємства на 2004 і 2005 роки на основі застосування податкового і бухгалтерського підходів (прямолінійного методу, зменшення залишкової вартості, методу прискореного зменшення залишкової вартості і кумулятивного методу). Таблиця 1 Інформація для розрахунків
Застосування якого із методів дає можливість підприємству накопичити більш значний обсяг власних фінансових ресурсів, необхідних для відновлення основних фондів? Розв’язок Розрахунок амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів в Україні здійснюється на основі застосування ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку" і ст. 26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби". Застосування кожного із методів визначає той чи інший обсяг амортизаційних відрахувань, а отже і податку на прибуток, оскільки саме амортизаційні відрахування разом із валовими витратами визначають обсяг прибутку, що оподатковується. Але зростання амортизаційних відрахувань сприятиме не тільки зменшенню податку на прибуток, але й зменшенню чистого прибутку, який разом із амортизаційними відрахуваннями є джерелом формування власних фінансових ресурсів. Тому критерієм вибору того чи іншого методу нарахування амортизації має бути не максимізація амортизації, а максимізація приросту власних фінансових ресурсів. На основі запропонованої в табл. 1 інформації здійснимо розрахунок амортизаційних відрахувань прямолінійним методом, методом зменшення і прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивним методом, а також податковим. Розрахунок амортизаційних відрахувань на основі застосування прямолінійного методу здійснюється наступним чином: , (1) де А – річна сума амортизації, грн; ОФВА – вартість основних засобів, яка амортизується, грн; Nа – річна норма амортизаційних відрахувань, %: , (2) де t – термін корисного використання об’єкта основних засобів. Виходячи з наведених даних, розраховуємо норму амортизаційних відрахувань: Nа = 100 / 8 = 12,5%. А суму амортизаційних відрахувань за рік розраховуємо наступним чином: , де вартість, що амортизується, розрахована як різниця 2168,4 – 105 = 2063,4 тис. грн, а за квартал ця сума становитиме 257,93 / 4 = 64,48 тис.грн. Узагальнені розрахунки за два роки представлені в табл. 2. Таблиця 2 Розрахунок амортизаційних відрахувань на основі застосування прямолінійного методу
Розрахунок амортизаційних відрахувань на основі застосування методу зменшення залишкової вартості здійснюється наступним чином: , (3) де ОФЗВ – залишкова вартість основних засобів, грн, , (4) де ОФПВ – первісна вартість основних засобів, грн; ОФЛВ – ліквідаційна вартість основних засобів, грн. Виходячи з наведених даних, розраховуємо норму амортизаційних відрахувань: . Таким чином, річна сума амортизаційних відрахувань у 2004 р. становитиме: , а за квартал (як і при застосуванні попереднього методу) 131,95 тис. грн. У 2005 році сума зміниться у зв’язку зі зменшенням бази нарахування, якою є залишкова вартість основних засобів і яка становитиме (1675,04 – 527,79) 1147,25 тис. грн з аналогічним розрахунком річної і квартальної суми, що становитимуть 361,5 і 90,37 тис. грн відповідно. Узагальнені розрахунки представлені в табл. 3. Таблиця 3 Розрахунок амортизаційних відрахувань на основі застосування методу зменшення залишкової вартості
Розрахунок амортизаційних відрахувань на основі застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості здійснюється наступним чином: , (5) де . (6) Виходячи з наведених даних, розраховуємо норму амортизаційних відрахувань: . Таким чином, річна сума амортизаційних відрахувань у 2004 р. становитиме: , а за квартал (як і при застосуванні попереднього методу) 104,69 тис. грн. У 2005 р. сума зміниться у зв’язку зі зменшенням бази нарахування, якою є залишкова вартість основних засобів і яка становитиме (1675,04 – 418,76) = 1256,28 тис. грн з аналогічним розрахунком річної і квартальної суми, що становитимуть 314,07 і 78,52 тис. грн відповідно. Узагальнені розрахунки представлені в табл. 4. Таблиця 4 Розрахунок амортизаційних відрахувань на основі застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості
Розрахунок амортизаційних відрахувань на основі застосування кумулятивного методу здійснюється наступним чином: , (7) (8) де – сума числа років корисного використання основних засобів; tk – кількість років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів. Виходячи з наведених даних, розраховуємо норму амортизаційних відрахувань для 2004 р.: , а для 2005 р. . Таким чином, річна сума амортизаційних відрахувань у 2004 р. становитиме: , а за квартал (як і при застосуванні попереднього методу) 100,3 тис. грн. У 2005 р. сума зміниться у зв’язку зі зменшенням норми з аналогічним розрахунком річної і квартальної суми, що становитимуть 343,9 і 85,98 тис. грн відповідно. Узагальнені розрахунки представлені в табл. 5. Таблиця 5 Розрахунок амортизаційних відрахувань на основі застосування кумулятивного методу
Розрахунок амортизаційних відрахувань на основі застосування податкового методу здійснюється щоквартально відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку". Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки, визначається наступним шляхом: , (9) де БВn – балансова вартість об’єкта основних фондів на початок розрахункового кварталу; NА – норма амортизації відповідної групи основних фондів, %. Балансова вартість об’єкта основних фондів на початок розрахункового кварталу визначається за формулою: , (10) де БВn-1 – балансова вартість об’єкта основних фондів на початок кварталу, що передував розрахунковому; Аn-1 – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому. Норми амортизаційних відрахувань також встановлені даним законом для чотирьох груп основних фондів, які переглядаються Верховною Радою України (див. табл. 6). Таблиця 6 Порівняння ставок амортизаційних відрахувань
Даний об’єкт основних фондів – холодильна вітрина – належить до ІІ групи при застосуванні податкового методу нарахування амортизації, тому норма амортизаційних відрахувань дорівнюватиме 10 %. Примітка. У подальших розрахунках не враховано п.45 ст.80 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", яка передбачає впродовж 2004 року застосування нових норм амортизації лише для основних фондів, придбаних після 1 січня 2004 року. Виходячи з наведених даних, розраховуємо амортизаційні відрахування за кварталами. Так, для 1 кварталу вони розраховуються наступним чином: Для розрахунку амортизаційних відрахувань у ІІ кварталі обчислюємо залишкову вартість на 1 квітня 2004 року, яка становитиме 1675,04 – 167,5 = 1507,54 тис. грн. Отже, розмір амортизаційних відрахувань у ІІ кварталі дорівнюватиме: Для розрахунку амортизаційних відрахувань у ІІІ кварталі обчислюємо залишкову вартість на 1 липня 2004 року, яка становитиме 1507,54 – 150,75 = 1356,78 тис. грн. А розмір амортизаційних відрахувань у ІІІ кварталі дорівнюватиме: І аналогічно по наступних кварталах. Узагальнені розрахунки представлені в табл. 7. Таблиця 7 Розрахунок амортизаційних відрахувань на основі застосування податкового методу
Для проведення подальших розрахунків приросту власних фінансових ресурсів розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні 5-ти методів агреговано в табл. 8. Таблиця 8 Узагальнення розрахунків амортизаційних відрахувань на основі застосування податкового і бухгалтерських методів
Приріст власних фінансових ресурсів визначається на основі наступної формули: , (11) де ∆ВФР – приріст власних фінансових ресурсів; ∆А – приріст амортизаційних відрахувань; ∆ЧП – приріст чистого прибутку. Чистий прибуток відповідно до чинного законодавства України, зокрема Закону про оподаткування прибутку (ст.3), розраховується як: , (12) де ЧП – чистий прибуток; ВД – валові доходи; НП – непрямі податки (податок на додану вартість, акциз, митні платежі); ВВ – валові витрати; А – амортизаційні відрахування; СП – ставка податку на прибуток. Таким чином, зміну чистого прибутку виражаємо на основі визначеної в 12-му алгоритмі залежності: , (13) де АП – амортизаційні відрахування при застосуванні прямолінійного методу нарахування; АІ – амортизаційні відрахування при застосування І-го методу нарахування (податкового, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості або кумулятивного методу). Порівняння вимагає виразити один показник через інший наступним чином: , (14) де ∆А – зміна амортизаційних відрахувань при застосуванні І-го методу порівняно з прямолінійним. Використавши залежність алгоритму (14), підставляємо його у формулу (13), виносимо типовий множник за дужки, і зміна чистого прибутку буде мати такий вигляд: (15) або (16) або . (17) Таким чином, приріст власних фінансових ресурсів визначається на основі виявленої залежності, яка матиме наступний вигляд: (18) або . (19) Здійснивши порівняння амортизаційних відрахувань, розрахованих податковим і прямолінійним бухгалтерським методом, отримано значення їх приросту в: І кварталі 2004 року (167,5 – 64,48) = 103,02 тис. грн; ІІ кварталі 2004 року (150,75 – 64,48) = 86,27 тис. грн і т.д.; ІV кварталі 2005 року (80,12 – 64,48) = 15,64 тис. грн. А приріст власних фінансових ресурсів становитиме у: І кварталі 2004 року 103,02 × 0,25 = 25,76 тис. грн; ІІ кварталі 2004 року 86,27 × 0,25 = 21,57 тис. грн і т.д.; ІV кварталі 2005 року 15,64 × 0,25 = 3,91 тис. грн. Отже, приріст власних фінансових ресурсів при застосуванні податкового методу в 2004 році становитиме 318,12 тис. грн, а 2005 році – 79,53 тис. грн. Здійснивши порівняння амортизаційних відрахувань, розрахованих методом зменшення залишкової вартості і прямолінійним методом, отримаємо значення їх приросту в: І кварталі 2004 року (131,95–64,48) = 67,47 тис. грн (ІІ-ІV кварталах); І кварталі 2005 року (90,37 – 64,48) = 25,89 тис. грн (ІІ-ІV кварталах). А приріст власних фінансових ресурсів становитиме у: І кварталі 2004 року 67,47 × 0,25 = 16,87 тис. грн (ІІ-ІV кварталах); І кварталі 2005 року 25,89 × 0,25 = 6,47 тис. грн (ІІ-ІV кварталах). Отже, приріст власних фінансових ресурсів при застосуванні методу зменшення залишкової вартості у 2004 році становитиме 67,47 тис. грн, а у 2005 році – 25,89 тис. грн. Аналогічні розрахунки проведені і за методом прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивним методом. Розрахунки узагальнені в табл. 9. Таблиця 9 Розрахунок приросту власних фінансових ресурсів при застосуванні окремих методів нарахування амортизації порівняно з прямолінійним бухгалтерським методом
Так, при застосуванні методу прискореного зменшення залишкової вартості приріст власних фінансових ресурсів у 2004 році становитиме 40,21 тис. грн, а в 2005 році – 14,04 тис. грн; при застосуванні кумулятивного методу відповідно 35,82 і 21,49 тис. грн. Таким чином, спостерігаємо, що найбільший приріст власних фінансових ресурсів забезпечується при застосуванні податкового методу нарахування амортизації. Але, провівши розрахунки за два роки, спостерігаємо тенденцію до зниження даного приросту. Це відбувається за рахунок того, що при застосуванні податкового методу, методу зменшення і прискореного зменшення залишкової вартості базою нарахування амортизаційних відрахувань є залишкова вартість основних засобів, яка постійно зменшується, а при застосуванні кумулятивного методу постійно зменшується норма (кумулятивний коефіцієнт). Тобто у перші роки нарахування амортизації більш значний приріст власних фінансових ресурсів створює застосування податкового методу або методу зменшення, або прискореного зменшення залишкової вартості, або кумулятивного методу. Зокрема, при нинішній ставці податкового методу саме він створює найбільший приріст власних фінансових ресурсів. Але в останні роки ситуація зміниться на прямо протилежну. У даній ситуації був розглянутий окремий випадок з єдиним об’єктом основних засобів, але розглядаючи торговельне підприємство в цілому, приходимо до висновку про доцільність застосування саме прискорених методів нарахування амортизації порівняно з прямолінійним, адже накопичення більш значної суми в перші роки використання основних фондів дає змогу для оновлення основних без інфляційного знецінення накопичених фондів. |