Лабораторний зошит 20-21. Лабораторний зошит

• Название: Лабораторний зошит
• Дата: 24.11.2022
• Размер: 0.51 Mb.
• Имя файла: Лабораторний зошит 20-21.doc
• Тип: Лабораторна робота; #809810
• страница: 1 из 5

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Природничий факультет

Кафедра ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття

ЛАБОРАТОРНИЙ ЗОШИТ

із навчальної дисципліни

«ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ»



студентки 32(3) Бд-Біол групи

спеціальності 091 Біологія

Філінської Анни

м. Житомир – 2021

Лабораторна робота № 1

Тема:Лікарські рослини і лікарська рослинна сировина

Мета: ознайомити із лікарською сировиною, що впливає на імунітет, використовується при алергічних захворюваннях

План

1. 
   Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина.
   
2. 
   Первинна переробка ЛРС. Способи сушіння, консервації і стабілізації ЛРС.
   
3. 
   Зберігання і контроль якості ЛРС. Стандартизація ЛРС і фітозасобів.
   
4. 
   Правила раціональної заготівлі ЛРС різних морфологічних груп.
   
5. 
   Хімічний склад ЛРС. Речовини первинного та вторинного синтезу:
   

• 
  вуглеводи, вітаміни, органічні кислоти, ефірні олії, гіркоти;
  
• 
  рослинні глікозиди та їх практичне значення;
  
• 
  серцеві глікозиди;
  
• 
  сапоніни;
  
• 
  фенольні сполуки: прості феноли та їх глікозиди, кумарини, хромони, флавоноїди, таніди, антраценпохідні, лігнани, флаволігнани;
  
• 
  алкалоїди, основні їх представники та рослинні джерела.
  

6. Лікарські рослини і лікарська рослинна сировина, які впливають на імунітет:

• 
  імуномодулятори І та II групи;
  
• 
  офіцінальні та неофіцінальні лікарські рослини, шо впливають на імунітет.
  

7. 
   Фітотерапія алергічних захворювань:
   

• 
  бронхіальна астма;
  
• 
  алергічний кон’юктивіт;
  
• 
  риносинусит;
  
• 
  ексудативний діатез;
  
• 
  екзема;
  
• 
  кропивниця;
  
• 
  офіцінальні та неофіцінальні лікарські рослини, що використовуються для лікування алергічних станів.
  

Практичне завдання

1. 
   Ознайомлення з правилами збору та сушіння лікарських рослин.
   
2. 
   Приведення сировини до стандартного стану.
   
3. 
   Розглянути пакування, маркірування та транспортування ЛС.
   

Хід роботи

Матеріал і обладнання: таблиці, колекції вегетативних та генеративних органів лікарських рослин, гербарії лікарських рослин.

Методика виконання

1. Ознайомлення з правилами збору та сушіння лікарської рослинної сировини. Заповнення таблиці.

В рослинному організмі постійно відбуваються біохімічні процеси, отже, збирати окремі органи рослини слід тоді, коли в них нагромаджено найбільшу кількість лікувальних речовин. Для цього необхідно дотримуватись таких правил:

а) квітки збирати перед повним їх цвітінням, а не після того, як вони відцвітуть, і ні в якому разі не при утворенні плодів;

б) листя збирають тільки тоді, коли воно повністю розвинуте, має природний колір, не поїдене комахами і не пошкоджене. Багато з них не можна рвати з черешками;

в) стебла відрізають завдовжки до 20 см від верхівки стебла до кореня, ні в якому разі їх не можна зривати (виняток становить лише кульбаба, стебла якої збираються разом з коренем).

Не слід збирати стебла, квітки на яких ще не розквітли або вже відцвіли. Так само стебла і листя повинні зберігати свій природний вигляд і колір;

г) кору відділяють від призначених для вирубування дерев навесні, коли починає рухатись сік (перед розвитком листя). Використовують кору тільки здорових, не пошкоджених гілок. При очищенні кори не можна домішувати деревину з гілок. Звичайно заготовляють кору від гілок молодих дерев;

д) бруньки відрізають в період їх розвитку. При збиранні не слід до них торкатись руками, а відрізати так, щоб вони падали прямо в корзину, в якій будуть перенесені до місця сушіння;

є) насіння і плоди звичайно збирають безпосередньо перед повним їх достиганням. У рослин, плід яких має вигляд коробочки або стручка, насіння збирають перед їх розтріскуванням;

є) підземні частини рослин (корінь, кореневище, бульби) збирають навесні, коли вегетаційний період ще не почався, або восени, коли він вже закінчився.

Коріння викопують спеціальними копачками дуже уважно, щоб не поранити і не подрібнити. Коріння і кореневища деяких лікарських

рослин викопують на першому році, а інші — після другого або третього року їх життя. Придатний для викопування коренів час — після дощу або навесні, коли тане сніг і грунт стає м'яким. Після того корені миють проточною водою і відразу ж очищають. Великі ріжуть на шматочки певного розміру, а деякі залишаються цілим. Дрібні корінці зразу ж закопують для майбутнього урожаю наступного року.

Ці правила слід виконувати при збиранні свіжої рослинної сировини, враховуючи особливості окремих рослин і умови, від яких залежить нагромадження активних речовин за періодами вегетації. Щоб визначити, коли саме треба збирати певну рослину або її частину, тобто коли рослина знаходиться у «фармакологічній зрілості» — містить найбільшу кількість активних речовин, потрібно простежити кількісне їх накопичення протягом цього вегетаційного періоду. Якщо активна речовина належить до групи вуглеводів, наприклад слизисті речовини, сировину (зокрема, корінь алтеї) збирають восени, бо саме тоді підземна частина рослини дуже багата на резервні речовини. Але якщо активні елементи входять у групу вторинних продуктів (наприклад, алкалоїди), то ця вимога їх не стосується. Коріння беладонни теж дуже багате на крохмаль, але вміст алкалоїдів у них найбільший під осінь.

Велике значення має те, в якій частині дня починається збирання рослинної сировини. Встановлено, наприклад, що біологічна активність листя наперстянки вночі знижується, оскільки в цей час глікозиди розпадаються, а вдень знову підвищується внаслідок того, що активно відбувається біосинтез глікозидів. Він досягає максимуму в післяобідні години. Цей час найбільш придатний для збирання листя наперстянки.

Особливості збирання та сушіння лікарської рослинної сировини.

Назва органу	Період збирання	Особливості сушіння
Бруньки	Рано навесні; в березні - квітні Великі бруньки (соснові) зрізують ножем, дрібні (березові) обмолочують після сушіння.	Сушити бруньки треба дуже обережно: тривалий час у прохолодному провітрюваному приміщенні, тому що в теплому приміщенні вони починають розпускатися. Бруньки втрачають у масі після висушування 65- 70%.
Кора	Варто збирати навесні, у період посиленого соковиділення	Кора у свіжому стані містить невелику кількість води, в порівнянні з іншими частинами рослини, і її легше сушити. Це слід робити на відкритому повітрі або в провітрюваних приміщеннях. Кора втрачає після висушування 50- 70%.
Трави	Збирають під час цвітіння (до плодоношення)	Для кращого просушування сировину слід розкладати тонким шаром періодично перевертаючи. Рослини, які мають ефірні олії, складають товстим шаром і сушать при температурі не вище за 25-30 °С, а ті що мають алкалоїди, глікозиди - при 50- 60 °.
Листки	Збирають перед початком або під час цвітіння рослини, коли до масового цвітіння перейшло не більше 25% квіток.	Листя при процесі висушування розстилають тонким шаром. Більш великі листки розстилають кожен окремо.
Квіти	Збирають залежно від строків цвітіння кожного виду рослин в період масового їх цвітіння, переважно до початку в'янення.	Квіти також розстилають тонким шаром, щоб уникнути необхідності перемішувати їх у процесі сушіння. Квітки та пуп’янки втрачають у масі після висушування75%.
Пуп’янки	В період масового їх цвітіння, переважно до початку в'янення.	Пуп'янки розстилають тонким шаром, щоб уникнути необхідності перемішувати їх у процесі сушіння. Вони втрачають у масі після висушування 75%.
Плоди	Збирають безпосередньо перед повним їх достиганням	Сухі плоди та насіння, наприклад, аніс, кріп, льон, гірчиця, містять невелику кількість вологи і значною мірою втрачають її ще до замочування, тому таку сировину слід тільки добре досушити в сушках, провітрюваному приміщенні або на вільному повітрі. Плоди втрачають у масі після висушування 30-60%, а насіння – 20-40%.
Насіння	Збирають безпосередньо перед повним їх достиганням	Очищене від пилу й домішок насіння трохи підсушують на повітрі, щоб запобігти їх пліснявінню. Оптимальна температура повинна складати 80-90 °С.
Підземні органи	Збирають в період відмирання надземних частин, коли рослини переходять у період спокою (кінець літа-осінь), після обсипання насіння або ранньою весною, коли в них нагромаджуються активно діючі речовини.	Промитий корінь відразу розкладають на рогожі, чистій траві, мішковині або папері й підсушують. Потім корінь і кореневища очищують від залишків стебел, дрібних корінців, ушкоджених частин і доставляють до місця остаточного сушіння. Сировина втрачає у масі після висушування-60-80%.

1. 
   Заповнити таблицю:
   

Основні способи сушіння лікарської рослинної сировини та їх особливості.

Способи сушіння	Джерела енергії	Місця для сушіння	Розміщення сировини	Переваги та недоліки
Повітряно-тіньове	Головні вимоги – максимальне притягання теплоти сонячних променів і добра вентиляція.	Проводиться під наметами, на пристосованих горищах, краще під залізним дахом, у спеціально обладнаних приміщеннях.	Місця для сушіння звичайно обладнують стелажами з полотном або металевою сіткою.	Сировину розкладають на рамках тонким шаром, на верхніх полицях розміщують сировину, яку треба швидко висушити (квітки конвалії, трава горицвіту,тобто, сировину, яка містить глікозиди). Ефіроолійну та іншу сировину, яка для сушіння потребує низької температури, розміщують на нижніх полицях, але з таким розрахунком, щоб її запах не поширювався на інші види
Сонячне	Проводиться з використанням теплоти сонячних променів, є найпростішим, економічним і доступним методом.	Проводиться під прямим сонячним випромінюванням	Сонячне сушіння використовують без шкоди для коріння, кореневищ та кори, однак треба пам’ятати, що для глікозидоносних і деяких алкалоїдоносних видів сировини воно не придатне. Цей метод використовується для досушування "зернових" видів сировини.	При цьому руйнується хлорофіл, і листки набувають бурого забарвлення, змінюється забарвлення багатьох квітів. Хоч ці зміни не завжди супроводжуються розкладом діючих речовин, зовнішній вигляд сировини погіршується, тому листя, трави і квітки слід сушити тільки повітряно-тіньовим способом.
Теплове	Проводиться із використанням електричної енергії	Здійснюється в сушарках періодичної або безперервної дії.	Численні конструкції сушарок можуть бути поділені на сушарки стаціонарні й переносні	Використання даного методу має свої переваги і дозволяє позбутися утворення скупчень рослинного матеріалу на першому етапі сушіння, забезпечує збереження поживних речовин, знижує тривалість процесу, затрати енергії, а отже не втрачаються корисні якості рослинної сировини, яка піддається сушінню.

Запитання для самооцінки і самоконтролю

1. 
   Які календарні періоди та особливості збирання мають такі види сировини, як плоди та корені?
   
2. 
   Чим визначається термін збирання лікарських рослин?
   
3. 
   Правила збору лікарських рослин.
   
4. 
   Які методи сушіння лікарської сировини вам відомі?
   
5. 
   Як проводиться зберігання лікарської рослинної сировини?
   

Література

1. 
   Попов О. П. Лікарські рослини в народній медицині.-К.: Здоров’я. - 1965.
   
2. 
   Справочник-лечебник по народной и нетрадиционной медицине.- К.: Логос.- 1995- 408 с.
   
3. 
   Харченко М.С., Сила В.І., Володарський Л. Й. Лікарські рослини і їх застосування в народній медицині. –К.: Здоров’я, 1977. – 333с.
   
4. 
   Носаль М.А., Носаль І.М. Лікарські рослини і їх способи застосування в народі. –К.: Здоров’я, 1964. - 297с.
   
5. 
   Стеблянко М. І., Гончарова К. Д.,Закорко Н. Г. Ботаніка: Анатомія та морфологія рослин.-К.: Вища шк.,1995. – 384 с.
   
6. 
   Проценко Д. П. Анатомія рослин.- К.: Вища школа, 1973.- 232 с.
   
7. 
   Васильев А. В., Воронин Н. С., Еленевский А. Т. и др. Ботаника: Морфология и анатомия растений. .-М.: Просвещение, 1988.- 478 с.
   

Лабораторна робота №2

Тема: Дикорослі і культивовані лікарські рослини. Охорона дикорослих лікарських рослин. Червонокнижні лікарські рослини.

Мета: Ознайомити студентів з спеціалізованими господарствами, що займаються вирощуванням рідкісних видів лікарських рослин та з рослинами занесеними до Червоної книги України.

Професійна спрямованість: матеріал даної теми застосовується вчителем біології при вивчені розділу„Рослини” теми „Покритонасінні рослини” в курсі „Біологія” 6 клас”.

Теоретичні питання

1. 
   Дикорослі лікарські рослини.
   
2. 
   Основні спеціалізовані господарства по вирощуванню ЛР
   
3. 
   Правила раціональної заготівлі ЛРС
   
4. 
   Охорона лікарських рослин
   
5. 
   Червонокнижні види лікарських рослин, що зазнають винищування.
   

Практичне завдання

1. 
   Ознайомитися з лікарськими рослинами, що вирощуються в спеціалізованих господарствах.
   
2. 
   Ознайомитися з методами заготівлі та зберігання лікарських рослин в спеціалізованих господарствах.