Лабораторний зошит 20-21. Лабораторний зошит
Скачать 0.51 Mb.
|
Міністерство освіти і науки України Житомирський державний університет імені Івана Франка Природничий факультет Кафедра ботаніки, біоресурсів та збереження біорізноманіття ЛАБОРАТОРНИЙ ЗОШИТ із навчальної дисципліни «ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ» студентки 32(3) Бд-Біол групи спеціальності 091 Біологія Філінської Анни м. Житомир – 2021 Лабораторна робота № 1 Тема:Лікарські рослини і лікарська рослинна сировина Мета: ознайомити із лікарською сировиною, що впливає на імунітет, використовується при алергічних захворюваннях План Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина. Первинна переробка ЛРС. Способи сушіння, консервації і стабілізації ЛРС. Зберігання і контроль якості ЛРС. Стандартизація ЛРС і фітозасобів. Правила раціональної заготівлі ЛРС різних морфологічних груп. Хімічний склад ЛРС. Речовини первинного та вторинного синтезу: вуглеводи, вітаміни, органічні кислоти, ефірні олії, гіркоти; рослинні глікозиди та їх практичне значення; серцеві глікозиди; сапоніни; фенольні сполуки: прості феноли та їх глікозиди, кумарини, хромони, флавоноїди, таніди, антраценпохідні, лігнани, флаволігнани; алкалоїди, основні їх представники та рослинні джерела. 6. Лікарські рослини і лікарська рослинна сировина, які впливають на імунітет: імуномодулятори І та II групи; офіцінальні та неофіцінальні лікарські рослини, шо впливають на імунітет. Фітотерапія алергічних захворювань: бронхіальна астма; алергічний кон’юктивіт; риносинусит; ексудативний діатез; екзема; кропивниця; офіцінальні та неофіцінальні лікарські рослини, що використовуються для лікування алергічних станів. Практичне завдання Ознайомлення з правилами збору та сушіння лікарських рослин. Приведення сировини до стандартного стану. Розглянути пакування, маркірування та транспортування ЛС. Хід роботиМатеріал і обладнання: таблиці, колекції вегетативних та генеративних органів лікарських рослин, гербарії лікарських рослин. Методика виконання 1. Ознайомлення з правилами збору та сушіння лікарської рослинної сировини. Заповнення таблиці. В рослинному організмі постійно відбуваються біохімічні процеси, отже, збирати окремі органи рослини слід тоді, коли в них нагромаджено найбільшу кількість лікувальних речовин. Для цього необхідно дотримуватись таких правил: а) квітки збирати перед повним їх цвітінням, а не після того, як вони відцвітуть, і ні в якому разі не при утворенні плодів; б) листя збирають тільки тоді, коли воно повністю розвинуте, має природний колір, не поїдене комахами і не пошкоджене. Багато з них не можна рвати з черешками; в) стебла відрізають завдовжки до 20 см від верхівки стебла до кореня, ні в якому разі їх не можна зривати (виняток становить лише кульбаба, стебла якої збираються разом з коренем). Не слід збирати стебла, квітки на яких ще не розквітли або вже відцвіли. Так само стебла і листя повинні зберігати свій природний вигляд і колір; г) кору відділяють від призначених для вирубування дерев навесні, коли починає рухатись сік (перед розвитком листя). Використовують кору тільки здорових, не пошкоджених гілок. При очищенні кори не можна домішувати деревину з гілок. Звичайно заготовляють кору від гілок молодих дерев; д) бруньки відрізають в період їх розвитку. При збиранні не слід до них торкатись руками, а відрізати так, щоб вони падали прямо в корзину, в якій будуть перенесені до місця сушіння; є) насіння і плоди звичайно збирають безпосередньо перед повним їх достиганням. У рослин, плід яких має вигляд коробочки або стручка, насіння збирають перед їх розтріскуванням; є) підземні частини рослин (корінь, кореневище, бульби) збирають навесні, коли вегетаційний період ще не почався, або восени, коли він вже закінчився. Коріння викопують спеціальними копачками дуже уважно, щоб не поранити і не подрібнити. Коріння і кореневища деяких лікарських рослин викопують на першому році, а інші — після другого або третього року їх життя. Придатний для викопування коренів час — після дощу або навесні, коли тане сніг і грунт стає м'яким. Після того корені миють проточною водою і відразу ж очищають. Великі ріжуть на шматочки певного розміру, а деякі залишаються цілим. Дрібні корінці зразу ж закопують для майбутнього урожаю наступного року. Ці правила слід виконувати при збиранні свіжої рослинної сировини, враховуючи особливості окремих рослин і умови, від яких залежить нагромадження активних речовин за періодами вегетації. Щоб визначити, коли саме треба збирати певну рослину або її частину, тобто коли рослина знаходиться у «фармакологічній зрілості» — містить найбільшу кількість активних речовин, потрібно простежити кількісне їх накопичення протягом цього вегетаційного періоду. Якщо активна речовина належить до групи вуглеводів, наприклад слизисті речовини, сировину (зокрема, корінь алтеї) збирають восени, бо саме тоді підземна частина рослини дуже багата на резервні речовини. Але якщо активні елементи входять у групу вторинних продуктів (наприклад, алкалоїди), то ця вимога їх не стосується. Коріння беладонни теж дуже багате на крохмаль, але вміст алкалоїдів у них найбільший під осінь. Велике значення має те, в якій частині дня починається збирання рослинної сировини. Встановлено, наприклад, що біологічна активність листя наперстянки вночі знижується, оскільки в цей час глікозиди розпадаються, а вдень знову підвищується внаслідок того, що активно відбувається біосинтез глікозидів. Він досягає максимуму в післяобідні години. Цей час найбільш придатний для збирання листя наперстянки. Особливості збирання та сушіння лікарської рослинної сировини.
Заповнити таблицю: Основні способи сушіння лікарської рослинної сировини та їх особливості.
Запитання для самооцінки і самоконтролю Які календарні періоди та особливості збирання мають такі види сировини, як плоди та корені? Чим визначається термін збирання лікарських рослин? Правила збору лікарських рослин. Які методи сушіння лікарської сировини вам відомі? Як проводиться зберігання лікарської рослинної сировини? Література Попов О. П. Лікарські рослини в народній медицині.-К.: Здоров’я. - 1965. Справочник-лечебник по народной и нетрадиционной медицине.- К.: Логос.- 1995- 408 с. Харченко М.С., Сила В.І., Володарський Л. Й. Лікарські рослини і їх застосування в народній медицині. –К.: Здоров’я, 1977. – 333с. Носаль М.А., Носаль І.М. Лікарські рослини і їх способи застосування в народі. –К.: Здоров’я, 1964. - 297с. Стеблянко М. І., Гончарова К. Д.,Закорко Н. Г. Ботаніка: Анатомія та морфологія рослин.-К.: Вища шк.,1995. – 384 с. Проценко Д. П. Анатомія рослин.- К.: Вища школа, 1973.- 232 с. Васильев А. В., Воронин Н. С., Еленевский А. Т. и др. Ботаника: Морфология и анатомия растений. .-М.: Просвещение, 1988.- 478 с. Лабораторна робота №2 Тема: Дикорослі і культивовані лікарські рослини. Охорона дикорослих лікарських рослин. Червонокнижні лікарські рослини. Мета: Ознайомити студентів з спеціалізованими господарствами, що займаються вирощуванням рідкісних видів лікарських рослин та з рослинами занесеними до Червоної книги України. Професійна спрямованість: матеріал даної теми застосовується вчителем біології при вивчені розділу„Рослини” теми „Покритонасінні рослини” в курсі „Біологія” 6 клас”. Теоретичні питання Дикорослі лікарські рослини. Основні спеціалізовані господарства по вирощуванню ЛР Правила раціональної заготівлі ЛРС Охорона лікарських рослин Червонокнижні види лікарських рослин, що зазнають винищування. Практичне завдання Ознайомитися з лікарськими рослинами, що вирощуються в спеціалізованих господарствах. Ознайомитися з методами заготівлі та зберігання лікарських рослин в спеціалізованих господарствах. |