Латинська мова

• Название: Латинська мова
• Анкор: Lingua Latina.doc
• Дата: 18.03.2018
• Размер: 4.37 Mb.
• Имя файла: Lingua Latina.doc
• Тип: Протокол; #16835
• страница: 12 из 96

Дієслівні основи

Усі часові форми латинського дієслова утворюються від трьох основ: 1) основи інфекта; 2) основи перфекта; 3) основи супіна.

Вони визначаються за чотирма основними формами дієслова, які подає словник. Основу інфекта одержуємо, відкинувши від неозначеної форми дієслова теперішнього часу закінчення  re в І, ІІ, ІV дієвідмінах,  ĕre у ІІІ.

Наприклад:

infinitīvus – laudāre – основа інфекта laudā-, docēre – docē-, legĕre – leg-, audīre – audī-.

Від основи інфекта утворюються недоконані часи (praesens, impеrfectum, futūrum I) активного і пасивного стану дійсного, (praesens, futūrum I) наказового та (praesens, impеrfectum) умовного способів; неозначені форми теперішнього часу, ґерундій і ґерундив.

Основа перфекта утворюється відкиданням у 1-й особі однини минулого часу доконаного виду активного стану закінчення -і, наприклад: 1-а особа перфекта laudāvi – основа перфекта laudāv-, docui – docu-, legi – leg-, audīvi – audiv-.

Від основи перфекта утворюються доконані часи (perfectum, plusquamperfectum, futūrum II) активного стану дійсного та (perfectum, plusquamperfectum) умовного способів, неозначена форма дієслова минулого часу активного стану (infinitīvus perfecti actīvi).

Основу супіна визначаємо, відкинувши від супіна закінчення -um,наприклад, супін – laudātum – основа супіна laudāt-, doctum – doct-, lectum – lect-, audītum – audīt-. Від основи супіна утворюється дієприкметник минулого часу доконаного виду пасивного стану (participium perfecti passīvi), який є частиною доконаних часів пасивного стану, і діє­прикметник майбутнього часу активного стану (participium futūri actīvi).

Усі часи і форми, утворені від основи супіна (крім дієприкметників), аналітичні (описові).

Дієвідміни латинського дієслова

Відповідно до закінчення основи інфекта всі дієслова діляться на чотири дієвідміни.

Основа інфекта закінчується:

у І дієвідміні на -ā;

у ІІ дієвідміні на -ē;

у ІІІ дієвідміні на приголосний, -ĭ, -ŭ;

у ІV дієвідміні на -ī.

Дієвідміна	Іnfinitīvus	Основа інфекта	Закінчення основи
І	laudāre	laudā-	-ā-
II	docēre	docē-	-ē-
III	legĕre	leg-	приголосний
IV	audīre	audī-	-ī-

Примiтка.

До ІІІ дієвідміни належать також дієслова із закінченням основи на -ŭ: statuĕre – постановляти, tribu­ĕre – ділити. Крім того, група дієслів з основою на -ĭ: cupio, ĕre – бажати cаpio, ĕre – брати facio, ĕre – робити

Nota bene!

Щоб розрізняти дієслова ІІ і ІІІ дієвідмін, треба звернути увагу на те, що у дієсловах ІІ дієвідміни в неозначеній формі ēдовге і наголошене. У словах ІІІ дієвідміни голосний ĕкороткий і наголос переходить на третій склад від кінця слова: exercēre (II) – тренувати, вправляти agĕre (III) – діяти, робити habēre (II) – мати defendĕre (III) – захищати

Теперішній час дійсного способу активного стану

(Praesens indicatīvi actīvi)

Теперішній час дійсного способу активного стану утворюється додаванням до основи інфекта особових закінчень активного стану:

Singulāris	Plurālis
1. -o	1. -mus
2. -s	2. -tis
3. -t	3. -nt

Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у praesens indicatīvi actīvi:

Особа	І	ІІ	ІІІ	IV
Praesens indicatīvi actīvi
Singulāris
1.	laudo	doce-o	leg-o	audi-o
2.	lauda-s	doce-s	leg-i-s	audi-s
3.	lauda-t	doce-t	leg-i-t	audi-t
Plurālis
1.	laudā-mus	docē-mus	leg-ĭ-mus	audī-mus
2.	laudā-tis	docē-tis	leg-ĭ-tis	audī-tis
3.	lauda-nt	doce-nt	leg-u-nt	audi-u-nt

Примiтка.

1. У дієсловах І, ІІ, ІV дієвідмін особові закінчення приєднуються безпосередньо до основи інфекта. 2. У дієсловах І дієвідміни у 1-й особі однини відбулося злиття кінцевої голосної основи -ā із особовим закінченням -о: ā+о = о. (laudā-o = laudo – я хвалю). 3. У дієсловах ІІІ дієвідміни між основою і особовим закінченням вставляються короткі тематичні голосні: а) перед -s, -t, -m – -ĭ-; б) перед -nt – -ŭ-. 4. У дієсловах ІV дієвідміни у 3-й особі множини між основою і особовим закінченням вставляється -ŭ-за аналогією до ІІІ дієвідміни.