Латинська мова
 Скачать 4.37 Mb.
|
Особливості іменників (прикметників) другої відміни
Вони означають: а) вагу і міру: iugĕrum, i, n – юґер, ≈ 2519 м², Gen. plur. – iugerum modius, i, m – модій, ≈ 8,754 літри, Gen. plur. – modium nummus, i, m – монета, Gen.plur. – nummum sestertius, ii, m – сестерцій, срібна монета до 217 р. до н.е., Gen.plur. – sestertium; б) назви посад і визначення службового становища: decemvir, i, m – децемвір, Gen.plur. – decemvīrum faber, bri, m – майстер, Gen.plur. – fabrum.
Правило середнього роду. У середньому роді в називному, знахідному і кличному відмінках однакові закінчення, як у називному. У множині в цих відмінках закінчення а. Порівняйте: озера, міста, вікна. Латинські назви найважливіших хімічних елементівУсі латинські назви хімічних елементів є іменниками середнього роду другої відміни (тобто в Nom. Sing. закінчуються на -um). Винятки: Phosphŏrus, i, m – фосфор; Sulphur, ŭris, n – сірка.
1. Назви кислотКислоти (acĭda) бувають кисневі й безкисневі. 1. Назви кисневих кислот утворюються приєднанням відповідного суфікса (який характеризує ступінь окислення) до основи кислотоутворювального елемента. На найвищий ступінь окислення кислотоутворювального елемента вказує суфікс -ĭc -um: H2SO4 Acĭdum sulphurĭcum – сульфатна кислота HNO3 Acĭdum nitrĭсum – нітратна кислота. Якщо елемент утворює дві кислоти, то назва кислоти з нижчим ступенем окислення утворюється за допомогою суфікса -ōs -um: H2SO3 Acĭdum sulphurōsum – сульфітна кислота HNO2 Acĭdum nitrōsum – нітритна кислота. Якщо ж є не два, а більше ступенів окислення, то кожен з них характеризується відповідними префіксами і суфіксами: 1) HClO4 Acĭdum per-chlor-ĭc-um – хлорна кислота; 2) HClO3 Acĭdum chlor-ĭc-um – хлорнувата кислота; 3) HClO2 Acĭdum chlor-ōs-um – хлориста кислота; 4) HClO Acĭdum hypo-chlor-ōs-um – хлорнуватиста кислота. 2. Назви безкисневих кислот утворюються за допомогою префікса hydro- і суфікса -ĭc -um: HCl Acĭdum hydrochlorĭcum – хлороводнева (соляна) кислота HI Acĭdum hydroiodĭcum – йодоводнева кислота HCN Acĭdum hydrocyanĭcum – ціанистоводнева кислота. Запам’ятайте латинські назви кислот Acĭdum acetĭcum – оцтова кислота Acĭdum acetylsalicylĭcum – ацетилсаліцилова кислота Acĭdum adipinĭcum – адипінова кислота Acĭdum barbiturĭcum – барбітурова кислота Acĭdum benzoĭcum – бензойна кислота Acĭdum borĭcum – борна кислота Acĭdum butyrĭcum – масляна кислота Acĭdum chlorĭcum – хлорнувата кислота Acĭdum chromĭcum – хромова кислота Acĭdum citrĭcum – лимонна кислота Acĭdum folĭcum – фолієва кислота Acĭdum formicĭcum – мурашина кислота Acĭdum carbolĭcum – карболова кислота Acĭdum carbonĭcum – вугільна кислота Acĭdum glutaminĭcum – ґлютамінова кислота Acĭdum lactĭcum – молочна кислота Acĭdum lipoĭcum – ліпоєва кислота Acĭdum maleĭcum – малеїнова кислота Acĭdum nicotinĭcum – нікотинова кислота Acĭdum nucleinĭcum – нуклеїнова кислота Acĭdum oleĭcum – олеїнова кислота Acĭdum oxalĭcum – щавлева кислота Acĭdum pantothenĭcum – пантотенова кислота Acĭdum propionĭcum – пропіонова кислота Acĭdum phthalĭcum – фталева кислота Acĭdum salicylĭcum – саліцилова кислота Acĭdum salicĭcum – кремнієва кислота Acĭdum stearĭcum – стеaринова кислота Acĭdum tartarĭcum – винна (виннокам’яна) кислота Acĭdum phosphorĭcum – фосфорна кислота Acĭdum succinĭcum – бурштинова кислота Acĭdum undecylenĭcum – ундециленова кислота 2. Назва оксидів, пероксидів, гідроксидів, закисівОксид позначається іменником oxўdum, i, n. Пероксид позначається іменником peroxўdum, i, n. Гідроксид позначається hydroxўdum, i, n. Закис позначається прикметником oxydulātus, a, um. Назви оксидів, пероксидів і гідроксидів складаються з двох іменників: перший з них – назва елемента – завжди стоїть у родовому відмінку, другий – назва оксиду (пероксиду, гідроксиду), що є іменником другої відміни середнього роду у називному відмінку. Наприклад: Calcii oxўdum – оксид кальцію Hydrogenii peroxўdum – пероксид гідроґену Calcii hydroxўdum – гідроксид кальцію Назви закисів складаються з іменника (назва катіона) і прикметника oxydulātus, a, um – закисний. Наприклад: Nitrogenium oxydulātum – закис нітроґену . 3. Назви солей безкисневих кислотНазви солей безкисневих кислот з неорганічними основами утворюються так: на першому місці ставиться назва катіона в родовому відмінку, а далі – назва аніона, що стоїть у називному відмінку однини, виражена іменником другої відміни середнього роду. Назви аніонів утворюються за допомогою суфікса -ĭd -um: Наприклад: Kalii chlorĭdum – хлорид калію Natrii bromĭdum – бромід натрію Hydrargўri iodĭdum – йодид меркурію. При утворенні назв солей безкисневих кислот з органічними основами до назви аніона додається префікс hydro- : Наприклад: Morphīni hydrochlorĭdum – гідрохлорид морфіну Pachycarpīni hydroiodĭdum – гідройодид пахікарпіну. 4. Назви деяких вуглеводневих і кислотних радикалівЛатинські назви вуглеводневих і кислотних радикалів утворюються додаванням до кореня назви відповідних вуглеводнів або кислот суфікса -ўl- і закінчення -ium.
5. Словотворення
Про солі кисневих кислот – у третій відміні. |