Латинська мова
 Скачать 4.37 Mb.
|
Римські міри і грошові одиниціМіриа) міри довжини: pes (римський фут, стопа) 29,57 см cubĭtus (лікоть) = 44,4 см passus (подвійний крок) = 5 стопам 147,85 см mille passus (римська миля) = 1478,5 м. Основною одиницею довжини була стопа (римський фут). б) міри поверхні: pes quadrātus (квадратний фут) = 0,087 м2 scrupŭlum (скрупул) = 8,75 м2 actus (акт) = 1259,44 м2 iugĕrum (югер) = 2519 м2 Найменшою одиницею виміру площі був квадратний фут. Часто вживаною одиницею виміру площі був скрупул, що дорівнював 100 квадратним футам; акт = 144 скрупулам, а юґер = 2 актам. в) міри об’єму: congius (конґій) = 3,275 л sextarius (секстарій) = 0,547 л quartarius (квартарій) = 0,137 л urna (урна) = 13,13 л modius (модій) = 8,754 л Одиницею об’єму був конґій. Його шоста частина називалась секстарій, а четверта – квартарій, 24 секстарії становили урну, що використовувалися для виміру рідин. 16 секстаріїв дорівнювали одному модієві, який використовувався для сипучих речовин. Вагиscrupŭlum (скрупул) = 1,137 г drachma (драхма) = 3,411 г uncia (унція) = 27,3 г libra (фунт) = 327,45 г. Часто вживаною одиницею ваги був фунт, який ділився на 12 унцій. Найменшою ваговою одиницею був скрупул. Libra (лібра), pondus (римський фунт), as (ас) дорівнювали 327,45 г. Половина цієї ваги називалась semis. Кратні унції мали назву sextans, antis, m = 1/6 аса або 2 унції; triens, entis, m = 1/3 аса або 4 унції quadrans, antis, m = 1/4 аса або 3 унції. Монетиа) мідні монети: аs (ас), фунт міді = 327,45 г 1/6 фунта = 54,575 г 1/12 фунта = 27,287 г 1/24 фунта = 13,643 г; б) срібні монети: denarius (денарій), спочатку = 10 асам, пізніше = 16 асам = 218,28 г (1 ас = 13,643 г) quinarius (квінарій, південарія), спочатку = 5 асам, пізніше = 8 асам sestertius (сестерцій, чверть денарія), спочатку = 2,5 аса, а пізніше = 4 асам; в) золоті монети: aurеus (золотий) = 25 денаріям = 100 сестерціям = 5457 г. Пізніше замість aurеus була введена в обіг золота монета (солід), яка дорівнювала 25 денаріям. Важко порівняти вартість античних монет з монетами іншої епохи. У Ціцерона зустрічаємо, що модій пшениці ( 6,6 кг) коштував 4 сестерції (218,28 г срібла). Тексти
І. De Romae descriptiōne In antīqua descriptiōne urbis Romae, orbis terrārum capĭtis, omnia aedificia enumerantur. Romae erant octo pontes, duodĕcim fora, octo campi, triginta septem portae, inter quas clarissĭma Porta Appia, quadringenti viginti tres vici, mille nongentae domus, multae insŭlae, duo macella in Coelio et Esquilīno sita, ducenta horrea, decem thermae, viginti aquaeductus, octoginta balnea, mille putei, duo Capitolia, altĕrum in monte Capitolio, altĕrum in colle Quirināli, quadraginta templa, duo amphitheatra, tria theatra, duo circi, quinque naumachiae, triginta arcus e marmŏre. ІІ. Calendarium Romanōrum Apud Romānos initio Martius primus anni mensis erat, Aprīlis alter, Maius tertius, Iunius quartus. Quintīli, quinto mensi, postea, quod G.Iulius Caesar hoc mense natus erat, nomen erat Iulius, Sextīlis, sextus, ex imperatōre Augusto Augustus nominabātur. Menses proxĭmi olim, ut nomĭna ipsa docent, erant menses septĭmus, octāvus, nonus, decĭmus. Primo mensis diēi nomen erat Kalendae, septĭmo diēi mensium Martii, Maii, Iulii, Octobris nomen Nonae, quinto decĭmo diēi eorundem mensium nomen Idus. Ceterōrum mensium Nonae erant quinto mensis die, Idus tertio decĭmo. Anno ante aeram nostram quadragesĭmo sexto temporĭbus G.Iulii Caesăris annus trecentos sexaginta quinque dies habebat, quarto autem cuīque anno dies trecentesĭmus sexagesĭmus sextus adiciebātur. Hoc ordĭne annōrum Romāni atque gentes Christiānae utebantur usque ad aetātem Papae Gregorii tertii decĭmi. Qui anno millesĭmo quingentesĭmo octogesĭmo altĕro ordĭnem annōrum confūsum corrigēbat. ІІІ. De diēbus Annus est longa series diērum. Causa diēi et noctis motus terrae est. In regionĭbus nostris aestāte sunt dies longi, noctes breves; hiĕme dies breves, noctes longae. Meridie tempus in omnĭbus terrae partĭbus diversum est. Nomĭna diērum apud Romānos erant: dies Solis, dies Lunae, dies Martis, dies Mercurii, dies Iovis, dies Venĕris, dies Saturni.Primum diem mensis Romāni Kalendas appellābant. In serie diērum dies festi sunt. Popŭli antīqui Diem natālem Solis invicti celebrābant. Diēbus festis homĭnes pompis intersunt. Aspectus pompae mirabĭlis est.
|