Навигация по странице:Gaudeāmus igĭtur, Iuvĕnes dum sumus! Post iucundam iuventūtem, Post molestam senectūtem, Nos habēbit humus.Vita nostra brevis est, Brevi finiētur, Venit mors velocĭter, Rapit nos atrocĭter, Nemĭni parcētur.Vivant omnes virgĭnes, Gracĭles, formōsae! Vivant et muliĕres Tenĕrae, amabĭles, Bonae, laboriōsae!Pereat tristitia, Pereant dolōres, Pereat diabŏlus, Quivis antiburschius Atque irrisōres!Scienta potentia estЛатинські літери Назва літери Вимова
|
Латинська мова
GAUDEĀMUS (ВЕСЕЛІМОСЬ!) CARMEN SCHOLASTĭCUM Середньовічна студентська пісня, студентський гімн Gaudeāmus igĭtur,
Iuvĕnes dum sumus!
Post iucundam iuventūtem,
Post molestam senectūtem,
Nos habēbit humus.
Ubi sunt, qui ante nos
In mundo fuēre?
Transeas ad supĕros,
Transeas ad infĕros,
Hos si vis vidēre.
Vita nostra brevis est,
Brevi finiētur,
Venit mors velocĭter,
Rapit nos atrocĭter,
Nemĭni parcētur.
Vivat Academia,
Vivant professōres!
Vivat membrum quodlĭbet,
Vivant membra quaelĭbet,
Semper sint in flore!
Vivant omnes virgĭnes,
Gracĭles, formōsae!
Vivant et muliĕres
Tenĕrae, amabĭles,
Bonae, laboriōsae!
Vivat et Respublĭca
Et qui illam regit!
Vivat nostra civĭtas,
Maecenātum carĭtas,
Quae nos hic protĕgit!
Pereat tristitia,
Pereant dolōres,
Pereat diabŏlus,
Quivis antiburschius
Atque irrisōres!
| Погуляймо, юнаки,
Поки в нас є сила.
Мине молодість щаслива,
Мине старість докучлива,
Вкриє нас могила.
Ми недовго живемо,
Швидко вік минає.
Смерть, не гаючись, прилине,
Без розбору всіх поглине –
Смерть жалю не знає.
Хай живуть нам вузи всі,
Вся наша еліта:
Професори і доценти,
Аспіранти і студенти, –
"Многая їм літа!"
Хай дівчата всі живуть, Негорді, красиві,
Хай живуть нам молодиці,
Наші любі, ніжнолиці,
Добрі, не ліниві!
Хай живе республіка
Й той, хто управляє;
Хай живе наша спільнота
Й благодійників щедрота,
Що про всіх нас дбає.
Всякий смуток геть від нас, Песимізму досить;
Всякий біс нехай сконає,
Що студентам не сприяє
На глум їх підносить.
Переспів Михайла Білика
| Гей, повеселімося,
Поки молодії!
Мине молодість квітуча,
Старість нас впов'є, мов туча,
І земля покриє.
Де ті, що жили колись
На розлогім світі?
Треба чи під землю йти,
Чи на небо злинути,
Щоби їх зустріти.
Те життя – лиш мить одна,
Вмить воно й пролине.
Смерть кістлява – тут як тут,
Чинить свій над нами суд:
Всіх – до домовини.
Хай живе науки храм,
Хай живуть учені!
Кожен з них нехай живе.
Процвітає гроно все
У добрі, натхненні!
Хай живуть дівчата всі —
Стрункі та ласкаві!
Хай усі жінки живуть,
Що любов, тепло несуть,
Ніжні, в праці жваві!
Хай живе наш край увесь
І хто править краєм!
Хай живуть мужі ясні,
Що з їх ласки, приязні
Знань тут набуваєм!
Геть, журбо-напаснице,
Болісті, гризоти!
Геть, лукавий зліснику!
Геть, їдкий насмішнику,
З нашої спільноти!
Переклад Андрія Содомори
| Слова пісні приписують студентам Гейдельберґу чи Сорбонни. Канонічний текст підготував мандрівний поет Кіндлебен 1781 року. На ноти поклав цей текст нідерландський композитор XV ст. Жан Оккенгейм. П.І.Чайковський переклав мелодію для чотириголосого чоловічого хору з фортеп’яно.
Цю пісню тепер співають на святах і зустрічах студенти усього світу. Це своєрідний символ студентства, молодості.
ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO PRIMA) Scienta potentia est
Знання – сила
Фонетика Латинський алфавіт (Alphabētum Latīnum) Творцями фонетичного письма вважають фінікійців. У ІХ ст. до н.е. фінікійське письмо запозичили греки, які внесли до фінікійського алфавіту істотні доповнення – графеми для позначення голосних звуків.
До кінця V ст. до н.е. у Греції сформувались дві алфавітні системи: східна, як основа грецького алфавіту, і західна (халкідська), яка через етрусків стала основою латинського алфавіту. З часом графеми зазнали змін і до І ст. до н.е. набули вигляду, що відомий як латиниця, і яким досі користується більшість народів.
З уваги на те, що латинська мова тривалий час функціонувала на території Європи поряд з національними мовами, вона зазнала їхнього впливу. Цей вплив позначився на читанні латинських текстів. Існує два види вимови: перший прагне відтворити деякі особливості вимови класичної латини, другий – відображає середньовічну латинську вимову і за традицією – найпоширеніший у практиці викладання.
Латинський алфавіт класичного періоду складається з 24 букв.
Латинські літери
| Назва літери
| Вимова
| Aa
| а
| а
| Bb
| бе
| б
| Cc
| це
| к, ц
| Dd
| де
| д
| Ee
| е
| е
| Ff
| еф
| ф
| Gg
| ґе
| ґ
| Hh
| га
| г
| Ii
| і
| і, й
| Kk
| ка
| к
| Ll
| ель
| ль
| Mm
| ем
| м
| Nn
| ен
| н
| Oo
| о
| о
| Pp
| пе
| п
| Qq
| ку
| к
| Rr
| ер
| р
| Ss
| ес
| с, з
| Tt
| те
| т
| Uu
| у
| у
| Vv
| ве
| в
| Xx
| ікс
| кс, кз
| Yy
| іпсилон
| і
| Zz
| зета
| з
| |
|
|