гігієна води. Методична розробка лекції Гігієна води й водопостачання населених місць Дисципліна снови екології та профілактичної медицини спеціальність акушерська справа Викладач Сима О. Й
Скачать 222.5 Kb.
|
Методична розробка лекції Гігієна води й водопостачання населених місць Дисципліна: снови екології та профілактичної медицини спеціальність: акушерська справа Викладач: Сима О.Й Кількість навчальних годин – 2 годиниІ. Науково-методичне обґрунтування теми: Здоров’я людини в значній мірі залежить від такого важливого чинника навколишнього середовища, як вода. Джерелом розповсюдження цілого ряду небезпечних інфекційних захворювань, таких як холера, дизентерія, лептоспіроз, черевний тиф та ін. може бути вода. Вона потрібна людині для забезпечення нормального функціонального стану організму. Велика кількість води витрачається на гігієнічні , господарсько-побутові і виробничі потреби. Але виконати свою гігієнічну роль вода може лише тоді, коли вона має необхідні якості. З гігієнічної точки зору під якістю води розуміють сукупність властивостей, що визначаються її придатність для задоволення фізіологічних, гігієнічних і господарсько-побутових потреб людей. ІІ. Навчальні цілі лекції: Студент повинен знати:1 Фізіологічне, гігієнічне та епідеміологічне значення води. 2 Характерні особливості водних епідемій. 3 Зв’язок хімічного складу води з виникненням ендемічних хвороб (флюорозу, карієсу, водно-нітратної метгемоглобінемії). 4 Гігієнічні вимоги до якості питної води. 5 Джерела питної води та їх характеристика (атмосферні, підземні, поверхневі води). 6 Організація водопостачання населених місць. Норми водопостачання. Централізоване водопостачання: схеми водогонів із підземних джерел та з відкритих водойм. 7 Методи поліпшення якості питної води. Знезаражування води хлоруванням, ультрафіолетовим промінням, ультразвуком, термічними методами. 8 Особливості децентралізованого водопостачання. Гігієнічні вимоги до влаштування та утримання шахтного і трубчастого колодязів, каптажу джерел. Методика санації шахтного колодязя та знезараження води в ньому. ІІІ. Виховні цілі: виховати у студентів усвідомлення того, що якість питної води є надзвичайно важливим чинником здоров’я населення, розуміння важливості дотримання санітарно-гігієнічних умов при обладнанні джерел місцевого водопостачання сформувати у студентів розуміння важливості дотримання гігієнічних вимог щодо попередження бактеріального забруднення води; ІV. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ:
V. План та організаційна структура заняття
VІ. Зміст лекційного матеріалу (додається у вигляді конспекту лекції). Значення води: Фізіологічне значення води: пластичнe - вода складає в середньому 65 % маси тіла дорослої людини. 70 % води зосереджено внутрішньоклітинно, 30 % позаклітинно у складі крові.лімфи (7%) та міжклітинної рідини (23 %). Вміст води у кістковій тканині становить 20 % від її маси, у м'язовій - 75 %, у сполучній - 80 %, плазмі крові - 92 %, склоподібному тілі ока - 99 % води. Більша частина води є компонентом макро- молекулярних комплексів білків, вуглеводів та жирів і утворює з ними желеподібні колоїдні клітинні та позаклітинні структури. Менша знаходиться у вільному стані; участь у обміні речовин і енергії - усі процеси асиміляції і дисиміляції в організмі перебігають у водних розчинах; роль у підтриманні осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги; участь у теплообміні і терморегуляції - при випаровуванні 1 г вологи з поверхні легень, слизових оболонок та шкіри організм втрачає 2,43 кДж (біля 0,6 ккал) тепла; транспортна функція - доставка до клітин поживних речовин кров'ю, лімфою, видалення з організму шлаків, обміну сечею, потом; як складова частина харчового раціону та джерело надходження в організм макро- і мікроелементів; Епідеміологічне та токсикологічне значення води. Вода може брати участь у розповсюдженні інфекційних захворювань: як фактор передачі збудників хвороб з фекально-оральним механізмом передачі: кишкових інфекцій бактеріальної і вірусної етіології (черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія, вірусний гепатит А, поліміеліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ЕCHО та інші); геогельмінтозів (аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостромідоз, рі- шита та інші); біогельмінтозів (розвиток у біоценозах відкритих водойм зародків лентеця широкого, кошачої, печінкової двовустки); захворювань, що викликані найпростішими (амебна дизентерія, лямбліоз, лептоспіроз та інші); як фактор передачі збудників захворювання шкіри і слизових оболонок (при купанні або іншому контакті з водою): трахома, проказа, сибірка, контагіозний молюск, грибкові захворювання (наприклад, епідермофітія); як середовище розмноження переносників хвороб - комарів роду Анофелес, які переносять малярійний плазмодій та інші (відкриті водойми). Ще однією великою групою захворювань, пов’язаних із споживанням води, є ендемічні захворювання. Збільшення понад норми, або нестача у воді деяких мікроелементів призводить до геохімічних епідемій таких як ендемічний зоб, флюороз, карієс, молібденова подагра, Уровська хвороба, водно-нітратна метгемоглобінемія тощо. Ознаки водних епідемій: одночасна поява великої кількості хворих на кишкові інфекції, різке підвищення захворюваності населення - так званий епідеміологічний вибух; хворітимуть люди, які користувались одним водогоном, однією гілкою водопровідної мережі, однією водорозбірною колонкою, одним шахтним колодязем тощо; захворюваність тривалий час утримується на високому рівні - у міру забруднення води і вживання її населенням; після проведення комплексу протиепідемічних заходів ( ліквідації осередку забруднення, дезінфекція водопровідних споруд, санації колодязів) спалах згасає, захворюваність різко зменшується; але ще деякий час захворюваність залишається вищою за спорадичний рівень - так званий епідемічний шлейф. Це зумовлено появою під час епідемічного вибуху великої кількості нових потенційних джерел інфекції (хворих і носіїв) та активізацією інших шляхів розповсюдження патогенних мікроорганізмів від цих джерел - контактно-побутового (через забруднені руки, посуд, дитячі іграшки, предмети догляду), через продукти харчування або живими переносниками (мухами) тощо. Токсикологічна роль води: Вона обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів, з вулиць міст - інших забруднень метеорними водами, скиданням стічних вод, відходів мастильних засобів річкового транспорту тощо. Недостатня або неефективна очистка таких вод на водогінних станціях сприяє тривалій токсичній дії малих концентрацій токсичних речовин, рідше, при аварійних та інших надзвичайних ситуаціях - гострим отруєнням. Бальнеологічна роль води: Вода використовується з лікувальною метою, реабілітацією реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартування (купання, плавання, обтирання). Господарсько-побутове та народно-господарське значення води Санітарно-гігієнічні та господарсько-побутові функції води включають: використання води як засіб приготування їжі та як складової частини харчового раціону; як засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових, громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів; зрошування зелених насаджень в межах населених пунктів; санітарно-транспортна та знешкоджуюча функції води -в видалення побутових та промислових відходів системою каналізації, їх знешкодження на очисних спорудах, самоочищення водойм; гасіння пожеж, очищення атмосферних забруднень (дощ, сніг). Народно-господарські функції води: використання у сільському господарстві (зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах); у промисловості (харчовій, хімічній, металургійній тощо); як траси водного (пасажирського, вантажного) транспорту. Норми водопостачання(дм³/добу) на 1 жителя в житлових приміщеннях(БНІП 11-31-74)
Норми водопостачання для лікарняних приміщень.
Класифікація гіпо і гіпермікроелементозів та ендемічних захворювань(за В. І. Смоляром) Природні гіпомікроелементози та ендемічні захворювання. Дефіцит заліза – залізодефіцитна анемія. Дефіцит йоду – ендемічний зоб. Дефіцит фтору – ендемічний карієс. Дефіцит міді – анемія. Дефіцитселену – хвороба кешана. Дефіцит заліза, міді марганцю – анемія. Природні гіпермікроелементози та ендемічні захворювання. Надлишок фтору – ендемічний флюороз. Надлишок бору – ендемічний ентерит. Надлишок кремнію – нефропатія. Надлишок молібдену- молібденова подагра. Надлишок селену –селеновий токсикоз. Надлишоксвинцю – сатурнізм. Надлишок ртуті – меркуріалізм.(хвороба Міномата) Надлишок кадмію – токсикоз (хвороба ітай-ітай) Джерела водопостачання: І. Атмосферні води. ІІ. Підземні води (грунтові, міжпластові, артезіанські води). ІІІ. Поверхневі води (ріки, озера, моря, океани тощо). Вода має велике гігієнічне значення, але виконати свою гігієгічну роль може лише тоді, коли вона має необхідні якості. З гігієнічної точки зору під якістю води розуміють сукупність властивостей, що визначають її придатність для задоволення фізіологічних, гігієнічних і господарсько-побутових потреб людей. Гігієнічні вимоги до води: Мати добрі органолептичні властивості, освіжаючу температуру, бути прозорою, без кольору, не мати будь-якого присмаку або запаху. Бути придатною за хімічним складом. Шкідливі речовини не повинні бути присутні в концентраціях небезпечних для здоров’я, або таких, що обмежують використання води в побуті. Не містити патогених мікробів та інших збудників захворювань. 3 Бути безпечною в епідемічному відношенні. Вода не повинна містити патогенних мікробів, вірусів та інших біологічних включень, небезпечних для здоров'я споживачів. 4 .Бути безпечною в радіаційному відношенні. Якість води в основному залежить від виду джерела водопостачання і його санітарного стану. На основі численних фізіолого-гігієнічних та епідеміологічних досліджень у нашій країні (Держстандарт 383-96), США і деяких інших країнах опрацьовані націанальні стандарти якості питної води. Для країн, що розвиваються ВООЗ розробила Міжнародний стандарт питної води (МСПВ-73) Гігієнічні вимоги до обладнання джерел місцевого водопостачання (колодязь): 1. Місце забудови колодязя повинно розміщуватися вище по рельефу місцєвості і якомога далі від об’єктів які забруднюють грунт (30-100м). Це місце не повинно зоболочуватися або затоплюватися. 2.Стіни колодязя повинні бути водонепроникними. Найчастіше використовують залізобетонні кільця. Глубина стін – не менше ніж 3м, висота над поверхнею землі не менше ніж на 0.8м. Довкола верхньої частини стін колодязя облаштовують так званий глиняний замок, щоб поверхневі води не могли просочуватися поблизу і вздовж стін споруди до водоносного горизонту. Для його будівництва довкола колодязя викопують яму завглибшки до 1-1.5м, завширшки 1м і заповнюють її добре утрамбованою глиною. Довкола наземної частини колодязя поверх глиняного замка, в радіусі 2м роблять присипку піском і замащують бетоном. “Гирло” колодязя має бути закритим. Колодязь має бути обладнано громадським відром. |