Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
 Скачать 261.5 Kb.
|
|
Зразки тестових завдань «КРОК-2» (без відповідей) 1. У жінки 45-ти років після переохолодження гостро з’явився біль в надлобковій та поперековій ділянці, різі в кінці сечовипускання, хибні позиви до сечовипускання. Сеча мутна, з домішками крові. Доктор припустив наявність інфекції сечових шляхів. Які лабораторні дані більш характерні для цього захворювання? AЛейкоцітурія, макрогематурія B Макрогематурія C Підвищення рівню креатинину та сечовини крові D Протеїнурія менш за 3,0 на добу E Протеїнурія більш за 3,0 на добу 2. Хвора 36 років, захворіла гостро. Захворювання почалось з високої температури тіла, ознобу, профузного поту. З’явилися тупі болі в поперековому відділі, неприємні відчуття при сечовиділенні, часте сечовиділення. Об’єктивно: відмічається напруження м’язів поперекового відділу, позитивний симптом Пастернацького з обох сторін. В загальному аналізі сечі 1,6 % білка, лейкоцити на все поле зору, значна бактеріурія (більше 100 000 бактерій в 1 мл. сечі). Ваш попередній діагноз: А. Загострення хронічного пієлоніфріту В. Гострий гломерулонефрит. С. Гострий пієлонефрит. D. Гострий цистит. Е. Сечокам’яна хвороба. 3. Хворий 47 років з перебігом хвороби, за клініко-лабораторними характеристиками схожої на хронічний пієлонефрит. Який з наведених методів є найінформативнішим для підтвердження вірогідного діагнозу? А. Оглядова рентгенографія В. Екскреторна урографія С. Цистоскопія Д. Ультразвукове дослідження нирок Е. Комп'ютерна томографія 4. Чоловік 35 років хворий на хронічний пієлонефрит. Сечовина крові 7,5 ммоль/л, креатинін крові - 0,128 ммоль/л. За пробою Зимницького - гіпо- ізостенурія. Яка з функцій нирок у даного хворого постраждала найбільше? А. Фільтраційна В. Концентраційна С. Азотовидільна Д. Еритропоетична 5. Яка з наведених ознак дозволяє відрізнити лейкоцитурію ниркового походження від лейкоцитурії при циститі та/чи уретриті? А. Лейкоцитурія 12*10^6/мл сечі при дослідженні за Нечипоренком В. Коливання відносної густини сечі від 1005 до 1020 при пробі Зимницького С. Наявність в сечі лейкоцитарних циліндрів та/чи гіалінових циліндрів Д. Жодна з наведених ознак не характерна для лейкоцитурії ниркового походження 6. Хворий 29 років, після перенесеної ангіни через 2 тижні помітив набряки обличчя , слабість зниження працездатності. Поступово з’явились задишка спокою і навантаження, набряки нижніх кінцівок, поперекового відділу хребта. Об’єктивно: блідість шкірних покровів, послабленість серцевих тонів, гідроторакс, анасарка. АТ-130/80 мм рт. ст. Питома вага сечі 1021, білок 9г/л, еритроцити 20-30 в полі зору, гіалінові циліндри -46 в полі зору. Ваш попередній діагноз: А. Загострення хронічного гломерулонефриту. В. Гострий пієлонефрит. С. Серцева недостатність. D. Гострий гломерулонефрит. Е. Мікседема. 7. У хворої 22 років, після переохолодження з’явилися болі в поперековій ділянці, мутна сеча, підвищення температури тіла до 38,8С. У крові лейкоцитоз 13,2*109/л, зсув лейкоцитної формули вліво. У сечі білок 0,33г/л, лейкоцити 30-40 в полі зору, місяцями покривають поле зору. Виберіть найбільш оптимальну емпіричну антибактеріальну терапію: А. Напівсинтетичні пеніциліни. В. Прості пеніциліни. С. Тетрациклін. D. Протитуберкульозні препарати. Е. Макроліди. 8. Хвора 68-ми років скаржиться на підвищення температури до 38,3 C, гематурію. ШЗЕ- 55 мм/год. Антибактеріальна терапія не ефективна. Який діагноз можливо припустити? AРак нирок B Полікістоз нирок C Амілоідоз нирок D Сечокам'яна хвороба E Хронічний гломерулонефрит 9. Хвора 42 р. поступила із скаргами на ниючий біль в попереку, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, головний біль. 10 років назад під час вагітності у пацієнтки був приступ болю в правій половині попереку, який супроводжувався ознобом, різким підвищенням температури. 5 років назад було відмічено підвищення АТ до 200/110 мм рт.ст. В аналізі сечі: білок - 0,99 г/л, лейкоцити - 10-15, еритроцити - 2-4, циліндри гіалінові 1-2 в полі зору. Креатинін сироватки крові - 102 мкмоль/л. Який з діагнозів найбільш вірогідний у даної хворої? A Хронічний пієлонефрит B Хронічний гломерулонефрит C Туберкульоз нирок D Амілоїдоз нирок E Гіпертонічна хвороба 10. Жінка 28 років звернулася до лікаря із скаргами на набряклість обличчя, пастозність ніг, іноді відмічає сечу кольору "м'ясних помиїв". У підлітковому віці часто хворіла на ангіни. Об'єктивно: бліді шкірні покриви, температура - 36,8°С, пульс - 68 за хв., ритмічний. АТ- 170/110 мм рт.ст. Які зміни в сечі найбільш вірогідні? A Протеїнурія, гематурія, циліндрурія B Підвищення відносної щільності, гематурія, бактеріурія C Зниження відносної щільності, протеїнурія, мізерний сечовий осад D Еритроцитурія і уринозурія E Зниження відносної щільності, протеїнурія 11. Хворий 58 років скаржиться на слабкість, набряки ніг, задишку, анорексію. Протягом багатьох років хворіє на хронічний бронхіт. Останні 5 років відмічає посилення виділення харкотиння, часто гнійного характеру. Об'єктивно: ЧСС - 80 уд. за хв., АТ - 120/80 мм рт.ст. Розповсюджені набряки, шкіра бліда, суха, тургор знижений. При дослідженні сечі виявлені значна протеінурія, циліндрурія. Вкажіть найбільш вірогідний патологічний процес у нирках. A Амілоїдоз нирок B Хронічний гломерулонефрит C Хронічний пієлонефрит D Інтерстиціальний нефрит E Гострий гломерулонефрит 12. Хвора 46 років скаржиться на нападоподібні болі в правій поперековій області, що віддають вниз живота, нудоту. Раніше подібного не було. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини патологічних тіней не визначається. На ультразвуковій сонограмме в збільшеній правій нирковій лоханці визначається гиперэхогенне утворення діаметром близько 1.5 см, від якого відходить "звукова доріжка". Який найбільш вірогідний діагноз? A Камінь в нирці B Пухлина нирки доброякісна C Кіста в нирці D Туберкульоз нирки E Пухлина нирки злоякісна 13. Чоловік 23-х років скаржиться на наявність набряків обличчя, головні болі, запаморочення, зменшення виділення сечі, бурий колір сечі. Наведені скарги з'явились після перенесеного фарингіту. Об'єктивно: набряки на обличчі, шкірні покриви бліді, Т - 37,4 С; ЧСС - 86/хв, АТ-170/110 мм рт. ст. Серцеві тони приглушені, акцент ІІ тону над аортою. В загальному аналізі сечі найімовірніше буде спостерігатись : A Еритроцитурія, протеїнурія, гіалінові циліндри B Лейкоцитурія, протеїнурія, епітеліальні циліндри C Еритроцитурія, оксалатурія, еритроцитарні циліндри D Еритроцитурія, лейкоцитурія, лейкоцитарні циліндри E Гемоглобінурія, білірубінурія, зернисті циліндри 14. Хворий 23 роки звернувся в поліклініку зі скаргами на головний біль, погіршення зору, задишку, одутлість обличчя, загальну слабкість, зменшення кількості виділеної за добу сечі та забарвлення її типу “м'ясних зливів”. Три тижні тому переніс ангіну. Об'єктивно: помірна блідість, обличчя одутле, повіки набряклі; серцева діяльність ритмічна, І тон на верхівці ослаблений, систолічний шум. Пульс - 66/хв. АТ – 175/105 мм рт.ст. С-м Пастернацького слабко позитивний з обох боків. В аналізі сечі: білок 1,48 г/л, ер. – 35-40 в п/з, змінені; лейк. – 8-10 в п/з. Який діагноз є найімовірнішим? A Гострий гломерулонефрит B Есенціальна гіпертонія C Інфекційно-алергічний міокардит D Гострий пієлонефрит E Амолотдоз 15. Хворий 36 років, без скарг, під час проходження профогляду перед працевлаштуванням здав сечу на загальний аналіз. Отримані результати: колір світло-жовтий; прозора; питома вага – 1008; рН – 6,5; білок – 0,6 г/л: ер. – 18-20 в п/з, змінені; лейк. – 2-3 в п/з; циліндри 2-3 в п/з, зернисті. Який найбільш імовірний діагноз? A Хронічний гломерулонефрит B Гострий гломерулонефрит C Хронічний пієлонефрит D Амілоїдоз нирок E Сечокам'яна хвороба 16. У чоловіка 25-ти років через 2 тижні після ангіни з'явилися набряки обличчя, помірний біль в крижах. Об-но: температура 37,5^oC, АТ- 100/80 мм рт.ст. В сечі: ер.- свіжі до 100 в п/з, білок - 2,20 г/л, гіалінові циліндри - до 10 в п/з, відносна щільність - 1020. Який найбільш вірогідний діагноз? A Гострий гломерулонефрит B Рак нирки C Гострий пієлонефрит D Сечокам'яна хвороба E Хронічний гломерулонефрит 17. Хворий 53-х років звернувся до невропатолога зі скаргами на біль в попереку. З приводу радикуліту проведено курс фізіотерапевтичного лікування. Однак стан хворого не покращився. Хворому проведено R-графію кісток хребта і таза, знайдено остеопороз і значні кісткові "пробоїни". В крові помірна нормохромна анемія, в сечі - протеїнурія. Загальний білок крові - 10,7 г/л. Про яке захворювання слід думати в першу чергу? A Мієломна хвороба B Сечокам'яна хвороба C Гострий радикуліт D Метастази у кістці E Лімфогранулематоз 18. У хворої 30 років підвищилася температура тіла до 38,5 , з'явилися болі в дрібних суглобах рук, а також набряки і еритема обличчя. У крові: Ер. - 2,6 Т/л; Нв - 98 г/л; Лейк. - 2 г/л; ШОЕ - 58 мм/год. В сечі: білок 3,1 г/л; Ер. 10-15 в п/з. Про яке захворювання можна думати в даному випадку? A Системний червоний вовчак B Сепсис C Системна склеродермія D Вузликовий періартеріїт E Гострий гломерулонефрит 19. Хворий 32 років скаржиться на масивні набряки ніг, попереки, задишку, кашель, серцебиття, зниження зору. Хворіє біля 2-х місяців. Об'єктивно: ціаноз обличчя. ЧД - 32/хв. В легенях крепітація, сухі хрипи. ЧСС - 110 /мін, АТ - 220/120 мм рт.ст. Серце: ритм галопу, систолічний шум на верхівці. Набряк передньої черевної стінки, пальпація ускладнена. Перкуторно- печінка +5 см Набряки ніг. У крові: Нв - 84 г/л. У сечі: білок- 5,2 г/л; еритроцити - 15-20 в п/зр, лейкоцити - 10-20 у п/зр. Який попередній діагноз? A Швидкопрогресуючий гломерулонефрит B Гострий гломерулонефрит, нефритичний синдром C Інфекційний ендокардит, гломерулонефрит D Гострий міокардит, Н II Б E Хронічний гломерулонефрит, гіпертонічна форма 20. У хлопця 20-ти років при проходженні медичної комісії вперше виявлена протеїнурія 0,37 г/ добу, гематурія 15-25 ер. у п/ з, циліндрурія: гіалінові – 2-3 у препараті. Скарг не було. В об’єктивному статусі зміни не виявлені. Азотовидільна функція нирок не змінена. Який метод доcлідження допоможе встановити правильний діагноз? A Пункційна біопсія нирок B УЗД нирок C Внутрішньовенна урографія D Аналіз сечі по Нечіпоренко E Імунологічні дослідження Задачі до заняття «Ведення хворого з сечовим синдромом», 6 курс Задача №1 Хворий В. (45 років) скаржиться на непостійний тупий біль у поперековій ділянці, періодичне підвищення температури тіла до 38°С, під час яких його морозить. Хворіє протягом 2-х років. Об'єктивно: пальпується нижній полюс правої нирки, симптом Пастернацького праворуч позитивний. AT — 150/100 мм рт. ст. ШОЕ — 26 мм/год. Питома щільність сечі 1015, вміст білка — 1-2 г/л, у полі зору: 8-10 епітеліальних клітин, 30-40 лейкоцитів, 2-3 еритроцити, поодинокі гіалінові циліндри. В аналізі сечі за методом Нечипоренко: лейкоцити — 20000 у 1 мл; еритроцити —2000 у 1 мл; гіалінові циліндри — 280 у 1 мл. Про яке захворювання можна думати? Які критерії постановки діагнозу? Які додаткові дослідження потрібно виконати для постановки діагнозу? Задача №2 Хворий на хронічний пієлонефрит скаржиться на загальну кволість, зниження працездатності, поганий апетит, ніктурію. Під час огляду звертає на себе увагу блідість шкірних покривів, набряки під очима. Хворий збуджений. Під час обстеження легень патологічних змін не виявлено. Під час аускультації серця тони ритмічні, над верхівкою І тон ослаблений, а над аортою — акцент II тону. AT 160/110 мм рт. ст. Пульс 94 за 1 хвилину. Позитивний симптом Пастернацького з обох боків. Лабораторне дослідження показало, що у сечі- лейкоцитів 10 – 20 в полі зору, еритроцитів 0-3 в полі зору, білок – 1,235 г/л. В сироватці крові рівень сечовини —16,2 ммоль/л, креатиніну — 0,37 ммоль/л, клубочкової фільтрації — 45 мл за хвилину, канальцевої реабсорбції — 95%, загального білка — 56 г/л, калію — 3,4 ммоль/л, натрію — 13О ммоль/л, у загальному аналізі крові: кількість еритроцитів — 3,2х1012//І, гемоглобін — 110 г/л, ШОЕ —20 мм/год. Які нормальні показники сечовини та креатиніну у сироватці крові? Які нормальні показники клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції? Сформулюйте повний діагноз хворого? Запропонуйте лікування хворому. Задача 3. Хворий 40 років. Скарги на нудоту, періодичну блювоту в ранкові години, зниження апетиту, сухість у роті, спрагу, прискорене сечовипускання в нічний час. 10 років тому переніс гострий гломерулонефрит, в останні роки контрольне обстеження не проводилося. Протягом останніх 2х років - артеріальна гіпертензія зі значним підвищенням діастолічного АТ з відносно доброю переносимостью високих цифр тиску. Об'єктивно: Стан важкий. Обличчя набрякле, гомілки пастозні. Шкірні покриви блідо-жовтяничні, сухі. Ps =80 у хв., АД- 185/100 мм. рт. ст. ЗАК: Hb = 72 г/л, к.п. = 1,05; еритроцити = 2,46* 1012/л. Еритроцити нормохромні, нормоцитарні. ЗАС: ПВ сечі - 1004, білок - 1,82 г/л, колір сечі - безбарвний, еритроцити 6-8 у п.зр., змінені, вилужені, циліндри гіалінові 2-4 у п.зр., зернисті циліндри 1-2 у п. зр. Біохімічне дослідження крові: Кальцій крові - 1,6 ммоль/л Фосфор крові - 2,3 ммоль/л Білірубін крові - 16,2 ммоль/л Сироваткове залізо - 18,6 ммоль/л Креатинін крові - 860 мкмоль/л Сечовина - 24,2 ммоль/л Натрій крові - 158 ммоль/л Калій крові - 6,2 ммоль/л Паратіреоїдний гормон – 420 ОЕД (N- до 100) Добовий діурез - 700 мол. Сформулюйте діагноз. Поясніть причину зміни кольору шкірних покривів, клінічних проявів захворювання. 3. Дайте характеристику ЗАК, ЗАС, біохімічним показникам крові. 4. Які зміни УЗД нирок характені для цієї патології? 5. Дієта, профілактика катаболізму, пов'язаного з обмеженнями в дієті. 6. Раціональна гіпотензивна терапія. 7.Корекція електролітного складу крові, вторинного гіперпаратіреоїдизму. 8. Основна причина анемії, її характер, корекція. 9. Що робити при неефективності консервативної терапії? Задача 4. У хворого з дізуричними явищами під час дослідження сечі виявлено: колір —солом'яно-жовтий, прозорість — неповна, реакція — лужна, питома щільність — 1022, вміст білка — 0,066 г/л, клітини плоского епітелію— 18-20 уполі зору,лейкоцити— 100-120 у полі зору, еритроцити — 0-1 у полі зору, циліндри не виявлено, солі — подинокі оксалати, велика кількість слизу. 1. Для яких патологічних станів характерний такий аналіз сечі? За допомогою яких додаткових лабораторних досліджень можна підтвердити Вашу думку про можливу патологію? Рекомендована література. Основна. Нефрология. Руководство для врачей./ под ред. И.Е. Тареевой. – М.: Медицина, 1995. – Т.1 – 496с. / Т.2.- 415с. Нефрологія /за ред. Л.А. Пирога. – К.: Здоров`я, 1995. – 280с. В.К.Сєркова, М.А.Станіславчук, Ю.И. Монастирський. Факультетська терапія. Нова книга, Вінниця, 2005 В.Г.Передерій, С.М.Ткач. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб К., 1998 5. Лечение внутренних болезней под ред. Окорокова А. Н., Минск, 1996 г. том 2. Додаткова Виноградов Л. В. Дифференциальный диагноз внутренних болезней: Справочное руководство для врачей. - 3-є изд. перераб. и доп. – М. 1999. - 606 с. Карапата А.П. та ін. Диференційна діагностика внутрішніх хвороб. К.: Здоров'я, 1984. Волошин О.І., Гайдуков В.А., Шубравський А.О., Пішак О.В., Чернявська Н.Б. Найважливіші сучасні інструментальні методи дослідження в клініці внутрішніх хвороб. – Чернівці: Прут, 1997. – 88с. Комаров Ф.І. Діагностика та лікування внутрішніх хвороб. / в 3-х томах, том 2 Хвороби органів дихання, нирок, ендокринної системи". – М.: Медицина, 1996. – с. 251-356. Козловська Л.В., Ніколаєва А.Ю. Учбовий посібник по клінічним лабораторним методам дослідження. – М.: Медицина, 1985. – с. 166-207. Медицинаская лабораторная диагностика (программы и алгоритмы): справочник / под ред. А.И. Карпищенко . – СПб.: Интермедиа, 1998. – 304с. Шулутко Б.І. Захворювання печінки та нирок. Санкт-Петербург, "Ренкор", 1995. – с. 149-211. Страчунский Л. С., Белоусов Ю. Б., Козлов С. Н., редакторы. Практическое руководство по антиинфекционной химиотерапии.— М.: Боргес, 2002. |