Алергічний риніт. Атопічний дерматит.. Методичні рекомендації для студентів 4 курсу медичного факультету Навчальна дисципліна факультетська педіатрія
 Скачать 292 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Запорізький державний медичний університет "Рекомендовано" на методичній нараді кафедри факультетської педіатрії (  назва кафедри) Завідувач кафедрипрофесор С.М. Недельська (ПІП, підпис) "___" ___________ 200....р. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 курсу медичного факультету
Запоріжжя 2008 Актуальність теми Різноманітні прояви алергічних реакцій і захворювань згідно даних ВООЗ реєструються у 7-20% населення, причому в останні роки постійно утримується тенденція до їх зростання. Існує прогноз, що у 21 столітті дана патологія стане найпоширенішою серед людства. Алергічні захворювання верхніх дихальних шляхів зустрічаються у 1,2 - 17,8 % дітей. Термін «алергія» був введений австрійским педіатром Пірке. Він походить від 2-х грцьких слів: «allos»-інший і «ergon»-дія. Таким чином, АЛЕРГІЯ - це змінена відповідь імунної системи людини (переважно гіперчутливість) на вплив різноманітних речовин, іншими словами - змінена реактивність індивіду на антиген. Перші алергени, з якими устрічається дитина – це харчові та інгаляційні. Найперші прояви алергії удітей раннього віку супроводжуються шкірною симптоматикою, а з віком до процесу алергічного захворювання залучається слизова оболонка респіраторного тракту. Першою в контакт з інгаляційними алергенами вступає слизова оболонка носових ходів, що призводить до високої розповсюдженості алергічного риніту. 2. Конкретні цілі 1. Визначити етіологічні та патогенетичні фактори кропив’янки, АР та АД у дітей. 2. Класифікувати і аалізувати типову картину кропив’янки, АР та АД у дітей. 3. Визначити особливості алергічних захворювань у новонароджених дітей і ставити попередній клінічний діагноз. 4. Складати план обстеження та дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу кропив’янки, АР та АД у дітей: загальноклінічного та біохімічного аналізу крові; імунологічних досліджень І порядку; шкірного тестування з алергенами; цитологічного мазку – відбитку із слизової оболонки носу; рентгенологічного обстеження параназальних пазух. 5. Демонструвти володіння принципами лікування, ребілітації і прфілактики кропив’янки, АР та АД у дітей. 6. Проводити диференціальну діагностику (АР - з ГРВІ; ринітом, зумовленим анатомічними аномаліями; інфекціним ринітом; неалергічним еозинофільним ринітом; ринітами, зумовленими іншими причинами; АД - із себорейним дерматотом, пелюшковим дерматитом; алергічним контактним дерматитом; дитячою почесухою; вульгарним іхтіозом; обмеженим нейродермітом; мікробною екземою; дерматофітією; фенілкетонурією; синдромом гіперімуноглобулінемії, ураженням шкіри при ВІЛ-інфекції та СНІДі; істинної алергійної та псевдо алергійної кропив’янки), ставити попередній діагноз при кропив’янці, АР та АД у дітей. 7. Здійснювати прогноз життя при кропив’янці, АР та АД у дітей. 8. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у алергології дитячого віку. ІІІ. Цілі розвитку особистості. Розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність прийняття рішення по оцінці загального стану, наявності ускладнень та надання невідкладної допомоги хворій дитині. Сформувати деонтолгічні уявлення щодо особливості відношення майбутнього фахівця до пацієнта та його батьків. IV. Міждисциплінарне інтегрування
V. Зміст теми заняття. АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ L 20 Атопічний дерматит. L 20.8 Інші атопічні дерматити. L 20.9 Атопічний дерматит неуточнений. Атопічний дерматит (АтД) – генетично зумовлене хронічне алергічне запалення шкіри, яке має характерну клінічну картину, супроводжується свербінням і часто поєднується з респіраторними проявами негайної алергії: кропив’янки, алергічним ринокн’юнктивітом, атопічною бронхіальною астмою. Діагностичні критерії атопічного дерматиту Обов’язкові: 1. свербіння; 2. типова морфологія і локалізація уражень: згинальні поверхні кінцівок, посилення шкірного малюнку; 3. ліхенізація шкіри на згинальних поверхнях кінцівок, посилення шкірного малюнку; 4. хронічний рецидивуючий перебіг; 5. атопія в анамнезі і в родині. Додаткові 1. сухість шкіри; 2. іхтіоз, посилення шкірного малюнку долонь, фолікулярний кератоз; 3. позитивна шкірна реакція гіперчутливості негайного типу з харчовими та іншими алергенами; 4. підвищений рівень загального сироваткового IgE; 5. виникнення захворювання в ранньому віці (до 2 років); 6. схильність до інфекції шкіри переважно стафілококової та герметичної етіології; 7. неспецифічний дерматит кистей та стоп; 8. екзема сосків; 9. хейліт; 10. рецидивуючий кон’юнктивіт; 11. лінії Дені (складка Дені – Моргана на нижніх повіках); 12. білий дермографізм; 13. темні кола навкруг очей; 14. блідість або еритема обличчя; 15. складка на передній поверхні шиї; 16. свербіння при потінні; 17. алергія до вовни і розчинних жирів; 18. залежність клінічного перебігу від факторів зовнішнього середовища та емоцій. Лабораторні тести 1. позитивні шкірні тести з харчовими, побутовими або грибковими алергенами; 2. окрім загального сироваткового, підвищення рівнів специфічних IgE-антитіл; 3. клітинні реакції гіперчутливості уповільненого типу in vitro; 4. еозинофілія; 5. порушення показників функціонального стану шлунково-кишкового тракту; 6. дисбіоз. Коментар: Локалізація шкірних уражень залежно від віку: ранній дитячий вік – обличчя, волосиста частина голови, шия; дитячий вік старший за 4 роки – згинальні поверхні кінцівок (ліктьові, підколінні ямки), кисті, щиколотки, зменшення уражень обличчя; дорослий вік – обличчя (периорально та периорбітально), шия. Ступінь тяжкості АтД визначається поширеністю шкірного процесу, локалізацією, наявністю вторинної шкірної інфекції і респіраторних проявів атопії. ДІАГНОСТИКА Для діагностики, оцінки ступеня тяжкості, а також ефективності проведеної терапії, необхідно використовувати напівкількісний метод – шкалу SСORAD (Scoring of Atopik Dermatitis), який передбачає бальну систему оцінки шести об’єктивних і суб’єктивних симптомів, які заносяться в оціночний аркуш. Кожний симптом оцінюється від 0 до 3 балів (0 – відсутність, 1 – легкий, 2 – середній, 3 - тяжкий). Оцінки виставляються у спеціальній таблиці, і на їх підставі розраховується загальний індекс SСORAD. І етап: визначення та оцінка ознак інтенсивності (об’єктивні симптоми) еритема (гіперемія), набряк / папула, мокнуття / кірки, екскоріація, ліхеніфікація, сухість. |