срс. 42. Оболони головного і спинного мозку. Утворення і шляхи циркул. Методичні рекомендації до практичних занять для студентів Навчальна дисципліна Анатомія людини Напрям підготовки медицина
 Скачать 3.86 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до практичних занять для студентів Навчальна дисципліна Анатомія людини Напрям підготовки медицина Спеціальність 222 медицина Кафедра Описової та клінічної анатомії Затверджено на засіданні кафедри від 29 серпня 2022 р., протокол №1 Розглянуто та затверджено: ЦМК з природничих дисциплін від «31» серпня 2022 року, протокол №1 Тема заняття: «Оболони головного і спинного мозку. Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини.» 1.Актуальність теми: Патологічні стани спричинені судинними захворюваннями головного та спинного мозку та їх оболон займають провідні позиції в структурі захворюваності, інвалідизації та смертності населення більшості країн світу. Залишається високою смертність від цереброваскулярної патології, що посідає 2-3- тє місце після серцевої патології та новоутворень. Знання анатомії оболон головного і спинного мозку, отримання цілісної уяви щодо циркуляції та фунцій спинномозкової рідини є необхідними в щоденній практиці майбутніх нейрохірургів, невропатологів. Тверда оболона мозку утворює окістя для кісток черепа, поділяє порожнину черепа на лігва для окремих частин мозку, її відростки перешкоджають дислокації мозку під час рухів голови. В товщі, між її листками, залягають артеріальні судини, які кровопостачають кістки черепа та оболони мозку. Між листками твердої оболони утворюються синуси, які є колекторами збору венозної крові від головного мозку до системи внутрішньої яремної вени. Через павутинні зернистості Аntonio Pacchioni відбувається зв’язок підпавутинного простору, де циркулює спинномозкова рідина, з синусами твердої оболони мозку. Спинномозкова рідина в свою чергу утворюється судинними сплетеннями м’якої оболони мозку, забезпечуючи внутрішнє середовище і захист головного та спинного мозку. Вага головного мозку, флотуючого в спинномозковій рідині, всього 14% від реальної ваги. При різних патологічних процесах може спостерігатися порушення прохідності субарахноїдального простору, змінюється склад і властивості спинномозкової рідини. Дослідження порцій спинномозкової рідини (складу, тиску, наявність мікрофлори, дослідження на чутливість до антибіотиків) мають вирішальне клінічне значення для діагностики захворювань нервової системи (менінгіти, пухлини мозку), інфекційних хворобах. Велике значення порушень прохідності (блокади) павутинного простору мають ліквородинамічні проби (проби Квекенштедта, проба Стуки), проведення яких вимагають досконалих анатомічних знань. Вивчення даної теми є необхідною умовою пізнання виникнення можливих нервових захворювань у науково-практичній діяльності майбутнього лікаря. 2.Конкретні цілі орієнтовані на набуття студентами компетентностей відповідно до затвердженої примірної програми навчальної дисципліни «Анатомія людини» та зазначеного плану, підготовленого на основі Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня підготовки здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «Магістр»: Після проведення заняття студент повинен знати і вміти: 2.1 Вміти визначати функції оболон головного і спинного мозку. 2.2. Знати вміст міжоболонних просторів головного і спинного мозку та їх значення в практичній медицині. 2.3. Вміти визначати особливості будови твердої оболони головного мозку та чим відрізняється вона від твердої оболони спинного мозку. 2.4. Демонструвати на препараті відростки твердої оболони головного мозку та їх топографію. 2.5. Знати та демонструвати пазухи твердої оболони головного мозку та їх функціональне значення. 2.6. Знати міжоболонні простори головного мозку і їх вміст.У яких співвідношеннях знаходяться вони з міжоболонними просторами спинного мозку. 2.7. Знати яку будову має павутинна та м’яка оболони головного мозку. 2.8. Вміти визначати чим обмежений павутинний простір та з яких цистерн він складається. 2.9. Знати як послідовно сполучаються підпавутинні цистерни одна з одною. 2.10. Знати які шлуночки має головний мозок і як вони послідовно сполучаються один з одним та з підпавутинним простором. 2.11.Знати які функції виконує спинномозкова рідина. 2.12. Знати яка загальна кількість спинномозкової рідини та скільки її утворюється за добу. 2.13. Вміти визначати які утвори належать до циркумвентрикулярної системи та які функції вони виконують. 2.14. Знати утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини. 2.15. Знати чим утворені павутинні зернистості та їх роль у забезпеченні зворотної фільтрації спинномозкової рідини у кров. 3. Базовий рівень підготовки (міждисциплінарна інтеграція) студента включає в собі знання з медичної біології закономірності філогенезу головного та спинного мозку; знати особливості будови оболонок головного мозку вищих ссавців; Студент повинен володіти навиками опису будови кісток мозкового черепу, місце знаходження борозен пазух твердої оболонки головного мозку. До заняття студент повинен знати і вміти: 3.1. Знати основні етапи розвитоку нервової системи в ембріональному періоді онтогенезу людини. 3.2. Знати розвиток головного мозку у плодів. 3.3. Вміти визначати положення частин головного мозку в порожнині черепа. 3.4. Застосовувати знання з гістології, ембріології під час відповіді. 3.5. Знати загальну анатомічну термінологію (латинські та грецькі анатомічні терміни) та вміти правильно писати анатомічні терміни та вимовляти. 3.6. Знати особливості будови головного мозку. 3.5. Знати особливості будови спинного мозку, місце розташування, топографію, правило Шипо, особливості закінчення спинного мозку у дорослих, новонароджених (також у дітей та іноді у жінок), визначення місця для проведення спинномозкової пункції з лікувальною та діагностичною метою. 3.6. Знати та вміти визначати основні функції спинного мозку. 3.7. Знати та вміти визначати основні функції головного мозку. 4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття. 4.1. Перелік основних термінів,параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
4.2. Питання для контролю початкового рівня знань студентів: Назвіть стадії розвитку центральної нервової системи. Як розвивається спинний мозок в ембріогенезі? Як розвивається головний мозок в ембріогенезі? Охарактеризуйте зовнішню будову спинного мозку людини. Як розташовуються сегменти спинного мозку відносно хребців? Чим утворений фіксуючий апарат спинного мозку? Де проводять пункцію для взяття спинномозкової рідини? Анатомічне обгрунтування. Назвати три великі частини головного мозку. Які структури входять до складу стовбура головного мозку? Визначити та продемонструвати положення частин головного мозку в порожнині черепа. Назвати та продемонструвати борозни синусів твердої мозкової оболони в порожнині черепа. Назвіть та продемонструйте синуси твердої мозкової оболони. 13.Чим утворений стік синусів? 14. Продемонструйте на препараті вирости твердої мозкової оболони. 15. Що відмежовують вирости твердої мозкової оболони? Питання для контролю кінцевого рівня підготовки: 1. Які оболони має головний та спинний мозок? 2. Які міжоболонні простори має головний мозок? 3. У яких співвідношеннях знаходяться оболони та міжоболонні простори головного та спинного мозку? 4. Які особливості будови має тверда оболона головного мозку? 5. Чим відрізняється тверда оболона головного мозку від твердої оболони спинного мозку? 6. Які відростки має тверда оболона головного мозку? 7. Опишіть особливості будови та топографії відростків твердої оболони головного мозку. 8. Чим обмежений павутинний простір та з яких цистерн він складається? 9. Як послідовно сполучаються підпавутинні цистерни одна з одною та з порожниною IV шлуночка? 10.Які пазухи твердої облони мозку Ви знаєте? 11. У чому полягають особливості співвідношення м’якої оболони з головним мозком? 12. Які шлуночки має головний мозок? 13. Як шлуночки послідовно сполучаються один з одним та з підпавутинним простором? 14. Які є судинні сплетення? Як вони утворюються? 15. Яку роль відіграють епендимоцити судинних сплетень та епендимоцити, розташовані поза межами судинних сплетень, в утворенні спинномозкової рідини? 16. Яка загальна кількість спинномозкової рідини та скільки її утворюється за добу? 17. Які утвори належать до циркумвентрикулярної системи? Які функції вони виконують? 18. Які функції виконує спинномозкова рідина? 19. Чим утворені павутинні зернистості? 20. Яка роль павутинних зернистостей у забезпеченні зворотної фільтрації спинномозкової рідини у кров? 4.3. Перелік практичних навичок: - Тверда оболона спинного мозку; - М'яка оболона спинного мозку; - Тверда оболона головного мозку; - Серп великого мозку; - Серп мозочка; - Намет мозочка; - Діафрагма сідла; - Пазухи твердої оболони; - Верхня стрілова пазуха; - Нижня стрілова пазуха; - Пряма пазуха; - Потилична пазуха; - Поперечна пазуха; - Стік пазух; - Сигмоподібна пазуха; - Печериста пазуха; - Клино-кам'яна пазуха; - Верхня кам'яниста пазуха; - Нижня кам'яниста пазуха; - Павутинна оболона головного мозку; - М'яка оболона головного мозку. 4.4. Зміст навчального матеріалу: Спинний мозок вкритий трьома оболонами, які розвиваються з мезенхіми. Зовнішня, найбільш міцна і товста спинномозкова тверда мозкова оболона. Дві інші – тонкі і ніжні. Та з них, яка безпосередньо примикає до мозку і зростається з ним містить судини – судинна, або м'яка мозкова оболона. Найтонша середня мозкова оболона – павутинна. Спинномозкова тверда оболона (dura mater spinalis або pachymeninx): між окістям хребтового стовпа і цією оболоною утворюється надтвердооболонний простір (spatium epidurale), або епідуральний простір, заповнений жировою клітковиною та венозними сплетеннями (внутрішнє венозне хребтове сплетення). Спинномозкова павутинна оболона (arachnoidea mater spinalis); між нею і твердою оболоною утворюється підтвердооболонний простір (spatium subdurale), або субдуральний простір, що пронизаний великою кількістю тонких пучків волокнистої сполучної тканини. Спинномозкова м’яка оболона (pia mater spinalis), або судинна оболонка, що безпосередньо прилягає до спинного мозку, заходячи в його борозни. Під павутинною оболоною міститься підпавутинний простір; підм’якооболонний простір (spatium subarachnoideum; spatium leptomeningeum). Ця порожнина розміщена глибоко в зовнішньому шарі м’якої мозкової оболони, що містить павутинні перекладки павутинної оболони (trabeculae arachnoideae arachnoideae matris). Вона обмежована зсередини зовнішнім шаром судинної мозкової оболони, тому точнішим є термін – порожнина м’якої мозкової оболони (cavitas piae matris). Отже, між павутинною і м’якою оболонами розміщений підпавутинний простір (spatium subarachnoideum), або субарахноїдальний простір, заповнений спинномозковою рідиною (liquor cerebrospinalis), ліквором. Сполучнотканинні трабекули, що з’єднують м’яку оболону з павутинною та твердою, фіксують спинний мозок у хребтовому каналі. Найбільші такі трабекули – це зубчасті зв’язки (ligg.denticulatum). Оболони головного мозку (meninges) У головному мозку (encephalon) розрізняють такі самі оболони, як і у спинному мозку: - тверду оболону (dura mater); - павутинну оболону (arachnoidea mater); - м’яку оболону(pia mater). Тверда оболона головного мозку (dura mater cranialis; dura mater encephali). Вона є міцною, вистилає зсередини порожнину черепа і слугує окістям для внутрішньої поверхні кісток черепа. Із кістками склепіння черепа (calvaria) тверда оболона (dura mater cranialis) зв’язана пухко і легко відділяється, а в ділянці кісток основи черепа вона зрощена щільно. Виділяють надтвердооболонний простір (spatium epidurale), який розміщений між кістками черепа та черепною твердою оболоною, і підтвердооболонний простір (spatium subdurale), який розміщений між твердою і павутинною оболонами. Надтвердооболонний простір та підтвердооболонний простір (spatium epidurale et spatium subdurale) за нормальних умов не існують. Павутинна оболона прикріплюється до твердої оболони, а тверда оболона прикріплюється до черепа, при цьому не виникає порожнин. Поява цих порожнин – це наслідок травми або патологічного процесу, що штучно відокремлює павутинну оболону від твердої, а тверду – від черепа. Тверда оболона головного мозку оточує нерви, утворюючи для них піхви і зростається з краями отворів, через які ці нерви виходять з порожнини черепа. Тверда оболона головного мозку з внутрішнього боку розгалужується на відростки, які заходять у вигляді пластинок у щілини між окремими частинами головного мозку, відокремлюючи їх. При цьому утворюються такі вирости: - серп великого мозку (falx cerebri), який розміщений у поздовжній щілині великого мозку і відокремлює праву та ліву півкулі великого мозку; - серп мозочка (falx cerebelli), який заходить у задню вирізку мозочка і відокремлює праву та ліву півкулі мозочка; - намет мозочка (tentorium cerebelli), який заходить у поперечну щілину великого мозку; - діафрагма сідла (diaphragma sellae), яка закриває гіпофізну ямку, відмежовуючи гіпофіз від проміжного мозку. У цій діафрагмі є отвір, через який проходить лійка, до якої прикріплений гіпофіз ; - трійчаста порожнина (cavum trigeminale), що утворена розщепленням твердої оболони в ділянці трійчастого втиснення і розміщується на передній поверхні кам’янистої частини скроневої кістки біля верхівки кам’янистої частини . Відростки твердої оболони (dura mater cranialis), підходячи до борозен на мозковій поверхні кісток черепа, розщеплюються і прикріплюються до країв борозен, утворюючи пазухи твердої оболони(sinus durae matris cranialis), по яких тече венозна кров. Виділяють такі пазухи: - верхню стрілову пазуху (sinus sagittalis superior); - нижнюстріловупазуху(sinus sagittalis inferior); - прямупазуху(sinus rectus); - потиличнупазуху(sinus occipitalis); - поперечнупазуху(sinus transversus); - печериступазуху(sinus cavernosus); - сигмоподібнупазуху(sinus sigmoideus); - верхнюкам’яниступазуху(sinus petrosus superior); - нижнюкам’яниступазуху(sinus petrosus inferior); - стікпазух(confluens sinuum), що є непарним і розміщений на внутрішньому потиличному виступі (protuberantia occipitalis interna) в місці злиття верх-ньої стрілової, прямої, потиличної та поперечної пазух. Павутинна оболона головного мозку (arachnoidea mater cranialis; arachnoidea mater encephali). Вона є тонкою напівпрозорою перетинкою, що позбавлена судин, не проникає в щілини і борозни. Поблизу пазух черепної твердої оболони (arachnoidea mater cranialis) павутинна оболона (arachnoidea mater) утворює своєрідні вирости – павутинні зернистості (granulationes arachnoidae), або пахіонові грануляції. Вони випинаються у венозні пазухи і на внутрішній поверхні кісток склепіння черепа (facies interna ossium calvariae) утворюють втиснення – зернисті ямочки (foveolae granulares), або грануляційні ямочки. Павутинні зернистості (granulationes arachnoidae) забезпечують відтік спинномозкової рідини з підпавутинного простору у венозне русло. Між павутинною та м’якою оболонами міститься підпавутинний простір; підм’якооболонний простір (spatium subarachnoideum; spatium leptomeningeum), що заповнений спинномозковою рідиною (liquor cerebrospinalis). Підпавутинний простір (spatium subarachnoideum) розміщений глибоко в зовнішньому шарі м’якої мозкової оболони і має павутинні перекладки (trabeculae arachnoideae). Він обмежований зсередини (із внутрішнього боку) зовнішнім шаром судинної мозкової оболони, тому найточнішим є термін порожнина м’якої мозкової оболони (spatium leptomeningeum). Підпавутинний простір (spatium subarachnoideum) утворює такі розширення, або підпавутиннi цистерни (cisternae subarachnoideae): - задню мозочково-мозкову цистерну; велику цистерну (cisterna cerebellomedullaris; cisterna magna); - бічнумозочково-мозковуцистерну(cisterna cerebellomedullaris lateralis); - цистернуперехрестя(cisterna chiasmatica); - міжніжковуцистерну(cisterna interpeduncularis); - цистернубічноїямкивеликогомозку(cisterna fossae lateralis cerebri); - оточнуцистерну(cisterna ambiens); - мосто-мозочковуцистерну(cisterna ponto-cerebellaris); - навколомозолистуцистерну(cisterna pericallosa); - чотиригорбковуцистерну; цистерну великої вени великого мозку (cisterna quadrigeminalis; cisterna venae magnae cerebri); - цистернукінцевоїпластинки(cisterna laminae terminalis). Підпавутинні простори головного та спинного мозку сполучаються між собою і містять спинно-мозкову рідину (liquor cerebrospinalis), яка потрапляє в ці простори з четвертого шлуночка (ventriculus quartus) через його отвори. Через павутинні зернистості (granulationes arachnoideae) спинномозкова рідина потрапляє до венозної системи і лише незначна частина її відтікає із підпавутинного простору по периневральних та периваскулярних просторах нервів і судин, що пронизують цей простір. М’яка оболона головного мозку є внутрішньою оболонкою головного мозку. Вона щільно прилягає до зовнішньої поверхні мозку та заходить у всі ямки, щілини та борозни. Ця оболона побудована з пухкої сполучної тканини, в товщі якої розміщені кровоносні судини, які прямують до головного мозку та здійснюють його кровопостачання. У певних місцях м’яка оболона проникає в порожнини шлуночків головного мозку і утворює судинні сплетення (plexus choroideus), які продукують спинномозкову рідину. Є такі судинні сплетення: - судинне сплетення бічного шлуночка (plexus choroideus ventriculi lateralis); - судинне сплетення третього шлуночка (plexus choroideus ventriculi tertii); - судинне сплетення четвертого шлуночка (plexus choroideus ventriculi quarti). Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) з бічних шлуночків (ventriculi laterales) через міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare) – отвір Монро (foramen Monroi) – потрапляє в третій шлуночок (ventriculus tertius). Із третього шлуночка (ventriculus tertius) через водопровід середнього мозку (aqueductus mesencephali) вона потрапляє в четвертий шлуночок (ventriculus quartus). У четвертому шлуночку спинномозкова рідина поповнюється і через серединний (отвір Мажанді) та бічні отвори (отвори Люшка) потрапляє у підпавутинний простір головного та спинного мозку. Із підпавутинного простору головного мозку спинномозкова рідина через павутинні зернистості всмоктується у пазухи твердої оболони. Кожний шлуночок має судинне сплетення (plexus choroideus). Найбільшим є сплетення бічного шлуночка. Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) циркулює: - у шлуночках кінцевого мозку (telencephalon); - у центральному каналі спинного мозку (canalis centralis medullae spinalis); - у підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum). Спинномозкова рідина виконує наступні функції: - захисну – амортизацію ударів та струсів мозку; - утворення гідростатичної оболонки навколо мозку, його корінців та судин, завдяки чому зменшується натяг корінців та судин; - утворення оптимального рідкого середовища, що оточує структури центральної нервової системи, завдяки чому підтримується постійний іонний баланс, який забезпечує нормальну діяльність нейронів і глії; - виведення метаболітів, що утворюються в мозковій тканині; - інтегративну – перенесення гормонів та інших біологічно активних речовин. Спинномозкова рідина розміщена у замкнутому просторі. Отже, всмоктування компонентів спинномозкової рідини в кров відбувається в ділянках павутинних зернистостей, і незначною мірою – епендимою судинних сплетень. Практичні зауваження: Знання анатомії оболон головного і спинного мозку вкрай необхідні в клініці. Травми мозкових оболон можуть спричинити крововиливи та виникнення гематом (субдуральна гематома, епідуральна гематома). Запалення мозкових оболон називається менінгітом. Залежно від локалізації запалення виділяють запалення м’якої і павутинної мозкових оболон (лептоменінгіти) та запалення твердої мозкової оболони (пахіменінгіти). Пухлини павутинної оболони (менінгіома) може бути ускладненням менінгітів або виникнути внаслідок метастазування пухлинних клітин з інших тканин організму людини. Матеріали для самоконтролю: Практичні завдання: Відпрацювати різними кольорами схеми і малюнки відповідної теми в посібнику «Анатомія людини (контроль за самостійною підготовкою студентів до практичних занять)». Відповісти на контрольні питання письмово. Які анатомічні утвори позначені на малюнках?  Рис.1: 1- 2- 3- 4- 5- 6- 7- 8- 9-  Рис. 2: 1- 2- 3- 4- 5- 6- 7- 8- 9- 10-  Рис. 3: 1- 2- 3- 4- 5- 6- 7- 8- Відповісти на тестові завдання: 1. Хвора М., 41 рік, потрапила в інфекційне відділення лікарні з високою температурою. Об’єктивно: виражені менінгеальні симптоми. Проведено спинномозкову пункцію. Яке анатомічне утворення було пропунктовано? A. Spatium subarachnoideum. B. Spatium subdurale. C. Spatium epidurale. D. Cavum trigeminale. E. Cisterna cerebellomedullaris. 2. У хворого 45 років з підозрою на запалення оболон головного мозку потрібно було отримати спинномозкову рідину. Зроблено діагностичну пункцію між дугами поперекових хребців (L3-L4). Яку зв’язку повинна пройти голка при пункції? A. Клубово-поперекову зв’язку. B. Жовту зв’язку. C. Передню повздовжню зв’язку. D. Задню повздовжню зв’язку. E. Міжпоперечну зв’язку. 3. З метою диференціальної діагностики менінгітів проводять дослідження спинномозкової рідини. У якому місці люмбальна пункція безпечна? A. Th XII — L I. B. L II — L III. C. L I — L II. D. L III — L IV. E. S II — S IV. 4. Хворому проводять спинномозкову пункцію між 3-4 поперековими хребцями. З якою метою вибрано данне місце для маніпуляції? A. Щоб не пошкодити ganglion sensoria (spinale). B. Щоб не пошкодити filum terminale. C. Щоб потрапити в canalis centralis. D. Щоб не пошкодити intumescentia lumbosacralis. E. Щоб потрапити в підпавутинний простір. 5. Хвора М., 41 рік, потрапила в інфекційне відділення лікарні з високою температурою. Об’єктивно: виражені менінгеальні симптоми. Проведено спинномозкову пункцію. Яке анатомічне утворення було пропунктовано? A. Spatium subarachnoideum. B. Spatium subdurale. C. Spatium epidurale. D. Cavum trigeminale. E. Cisterna cerebellomedullaris. 6. Хвора М., 41 рік, потрапила в інфекційне відділення лікарні з високою температурою. Об’єктивно: виражені менінгеальні симптоми. Проведено спинномозкову пункцію. Яке анатомічне утворення було пропунктовано? A. Spatium subarachnoideum. B. Spatium subdurale. C. Spatium epidurale. D. Cavum trigeminale. E. Cisterna cerebellomedullaris. 7. Хворому встановлено діагноз – запалення середньої оболони спинного мозку. Яка оболона пошкоджена? A. Pia mater spinalis. B. Dura mater spinalis. C. Aracnoidea spinalis. D. Tunica serosa. E. Tunica adventicia. 8. У юнака 16 років під час ДТП був пошкоджений хребтовий стовп. Огляд невропатолога показав, що у нього відсутня тактильна чутливість на лівій половині тулуба, хоча пошкодження спостерігаються справа. Пошкодження якого провідного шляху могло стати причиною цього? А. Fasciculus cuneatus (Бурдаха), fasciculus gracilis (Голя). B. Tr. spinothalamicus anterior справа. С. Tr. spinothalamicus anterior зліва. D. Tr. rubrospinalis зліва. Е. Tr. corticonuclearis справа. 9. У юнака 16 років під час ДТП був пошкоджений хребтовий стовп. Огляд невропатолога показав, що у нього відсутня тактильна чутливість на лівій половині тулуба, хоча пошкодження спостерігаються справа. Пошкодження якого провідного шляху могло стати причиною цього? А. Fasciculus cuneatus (Бурдаха), fasciculus gracilis (Голя). B. Tr. spinothalamicus anterior справа. С. Tr. spinothalamicus anterior зліва. D. Tr. rubrospinalis зліва. Е. Tr. corticonuclearis справа. 10. Хворий С., 32 років, доставлений в приймальний передпокій ЦРЛ з колотою раною спини. Після проведенного обстеження встановлена наявність стороннього тіла в спинному мозку на рівні Th IX-LII cегментів. Які ядра розташовані на цьому рівні в бічних рогах спинного мозку? A. Nucl. thoracicus. B. Nucl. intermediolateralis. C. Nucl. parasympathicus sacrales. D. Nuclei proprii. E. Substantia gelatinosa. ЛІТЕРАТУРА: Інформаційні ресурси: Інформаційні ресурси http://nmuofficial.com/zagalni-vidomosti/kafedri/kafedra-anatomyy-cheloveka/informatsiya-dlya-studentiv-6/ www.anatom.in.ua 1. Анатомія людини: підручник у 3 томах / А.С. Головацький, В.Г.Черкасов, М.Р.Сапін, А.І.Парахін, О.І.Ковальчук – Вид. 6-тє, доопрацьоване – Вінниця: Нова книга, 2019. – 1200 с. : іл. 2. Черкасов В.Г., Бобрик І.І.,Гумінський Ю.Й., Ковальчук О.І.Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) Вінниця: Нова Книга, 2010. – 392 с. (навчальний посібник) 3. Черкасов В.Г., Хмара Т.В., Макар Б.Г., Проняев Д.В. Анатомія людини. Чернівці: Мед.університет. 2012. – 462 с. (підручник) 4. Анатомія людини. В.Г.Черкасов, С.Ю. Кравчук. – Вінниця: Нова книга, 2011. – 640с. (навчально-методичний посібник) 5. Анатомія людини / [Ковешніков В.Г., Бобрик І.І., Головацький А.С.та ін.]; за ред. В.Г.Ковешнікова – Луганськ: Віртуальна реальність, 2008. – Т.3. – 400 с. 6. Sobotta. Атлас анатомії людини. У двох томах. Переробка та редакція українськoго видання: В. Г. Черкасов., пер. О. І. Ковальчука. - Київ : Український медичний вісник, 2009. 7. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с. 8. Черкасов В.Г., Гумінський Ю.Й., Черкасов Е.В., Школьніков В.С. Історія анатомія (хронологія розвитку та видатні анатоми) . Луганськ: ТОВ «Віртуальна реальність», 2012. - 148 с. (навчально-методичний посібник). 9. Тестові завдання «Крок-1» - анатомія людини /Видання 4-е, доопрацьоване / За редакцією В.Г.Черкасова,І.В.Дзевульської І.В., О.І.Ковальчука. Навчальний посібник. 10. Навчально-методичний посібник. Контроль за самостійною підготовкою до практичних занять. [для студ. вищ. медичних (фармацевтичних) навч. закл. ІV рівня акредитації] / За редакцією В.Г.Черкасова, І.В.Дзевульської І.В., О.І.Ковальчука. 11. Неттер Ф. Атлас анатомії людини / Френк Неттер [пер. з англ. А.А. Цегельський]. – Львів: Наутілус, 2004 – 529 с. 12. Фредерік Мартіні Анатомічний атлас людини: Пер. з 8-го англ. вид [наук.ред.пер. В.Г.Черкасов], ВСВ «Медицина», 2011. – 128 с. (атлас) |