122 Мет_рек_ВиробнПрактика_2012. Методичні рекомендації до проходження виробничої практики освітньокваліфікаційний рівень

• Название: Методичні рекомендації до проходження виробничої практики освітньокваліфікаційний рівень
• Анкор: 122 Мет_рек_ВиробнПрактика_2012.doc
• Дата: 10.06.2018
• Размер: 2.58 Mb.
• Имя файла: 122 Мет_рек_ВиробнПрактика_2012.doc
• Тип: Методичні рекомендації; #20152
• страница: 5 из 7

8. Завдання на практику

Орієнтовні індивідуальні завдання на практику:

1. 
   Аналіз діяльності підприємств, банків, фінансових органів, органів муніципального та державного управління та ін.
   
2. 
   Аналіз ефективності побудови і функціонування систем автоматизованої обробки інформації на різних рівнях сучасної економіки.
   
3. 
   Проектування і використання баз даних.
   
4. 
   Використання наукових методів аналізу для побудови прогнозних моделей розвитку економічних об’єктів, систем та процесів.
   
5. 
   Розробка та впровадження систем автоматизованої обробки інформації та окремих додатків.
   
6. 
   Проектування та використання локальних, корпоративних та глобальних інформаційно-обчислювальних мереж.
   
7. 
   Побудова інформаційного та програмного забезпечення для систем підтримки прийняття рішень по управлінню банками, фінансовими органами, органами муніципального та державного управління та ін.
   

9. Вимоги до оформлення звіту про проходження практики

Звіт про виробничу практику має нараховувати 20-25 сторінок машинописного тексту (без врахування додатків). За змістом і структурою звіт повинен відповідати програмі практики. Звіт повинен містити відомості про конкретну роботу, виконану студентом на робочому місці.

Вимоги до оформлення звіту встановлюються вищим навчальним закладом відповідно до державного стандарту:

• 
  звіт друкується державною мовою на одному боці аркуша формату А4 (210297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали шрифтом розміру 14 пт.;
  
• 
  межі оформлення тексту (поля): зліва – 30 мм, справа – 15 мм; зверху, знизу – 20 мм.
  
• 
  структура звіту має бути наступною:
  
  • 
    титульний аркуш;
    
  • 
    календарний план-графік;
    
  • 
    зміст;
    
  • 
    текст звіту;
    
  • 
    список використаних джерел;
    
  • 
    додатки;
    
  • 
    щоденник з характеристиками.
    
• 
  розподіл тексту на розділи, підрозділи та пункти повинен відповідати структурі програми практики;
  
• 
  нумерація розділів, підрозділів, пунктів, таблиць та рисунків подається арабськими цифрами;
  
• 
  ілюстративний матеріал (таблиці, рисунки) нумеруються послідовно в межах розділу;
  
• 
  ілюстративний матеріал, розміщений на окремих сторінках, не включається до загальної кількості сторінок.
  

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою звіту є титульний аркуш (зразок наведено у додатку В), який входить до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші та змісті номер сторінки не ставлять. Другою сторінкою є зміст звіту проходження практики. Нумерація сторінок звіту розпочинатися зі вступу (сторінка 3) і має бути наскрізною. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому нижньому куті сторінки без крапки в кінці.

Розділи позначаються порядковими номерами арабськими цифрами, після номера розділу крапка не ставиться, після якої в тому ж рядку наводиться назва розділу.

Нумерацію ілюстрацій (схеми, графіки, рисунки), формули і таблиці необхідно подавати в звіті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках звіту, не включають до загальної нумерації сторінок. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка (наприклад, Рис. 1.2. Назва – це другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації та її назву розташовують під ілюстрацією симетрично до тексту (вирівнювання по центру).

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу, за винятком таблиць, поданих у додатках. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розташовують напис «Таблиця» із зазначенням її номера, який складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка (наприклад: Таблиця 1.2. – це друга таблиця першого розділу або теми). Назва таблиці міститься нижче, по центру сторінки.

При переносі частини таблиці на інший аркуш слово «Таблиця» та її номер вказують разом із назвою один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами таблиці пишуть слова «Продовження табл.» і зазначають її номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2.».

Нумерацію формул здійснюють окремо від нумерації таблиць і нумерації рисунків послідовно в межах розділу. Номер формули повинен складатися з номера розділу і порядкового номера формули, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках (наприклад: «(3.1)» – це перша формула третього розділу). Самі ж формули друкують симетрично основному тексту та виконують (по можливості) за допомогою редактора формул, наприклад Microsoft Equation.

Посилання на літературні джерела необхідно робити у квадратних дужках, в яких зазначається порядковий номер джерела у списку використаних джерел, наприклад, «[5]».

У тексті звіту повинні бути посилання на всі таблиці, ілюстрації, формули за їх порядковими номерами. Посилання на ілюстрації в тексті звіту вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад «рис. 2.1». Посилання на формули в звіті указують порядковим номером формули, наприклад «... у формулі (3.2)». Посилання на таблиці в звіті вказують порядковим номером таблиці, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... в табл. 1.3». У повторних посиланнях на ілюстрації, формули й таблиці використовується скорочення слова «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

У звіті подається список використаних джерел. Відомості про джерела, внесені до списку, необхідно подавати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць, авторів та ін. (додаток Д).

Додатки оформлюють як продовження звіту проходження практики після списку використаних джерел. Додаток повинен мати заголовок, надрукований симетрично відносно тексту сторінки. Усі додатки, незалежно від характеру (звітні форми, аналітично-розрахункові таблиці, громіздкі ілюстративні схеми, комп’ютерні розрахунки, програмний код, екранні копії тощо), повинні мати заголовок, у якому відображено зміст інформації, що містить той чи інший додаток. Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, Ґ, Є, З, І, І, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність. Наприклад: Додаток А; Додаток Б і т.д.

В тексті звіту про практику має бути коротко описана робота, особисто виконана студентом. Не повинно бути дослівного переписування матеріалів баз практики (історії бази, технічних описів тощо), а також цитування літературних джерел. Текст звіту повинен містити такі основні розділи:

1. Коротка характеристика бази практики.У даному розділі слід спочатку дати коротку характеристику підприємства (організації) – напрямки діяльності, форма власності, а потім характеристику підрозділів, у яких студент проходив практику: організаційна структура, перелік розв’язуваних задач, склад комплексу технічних, програмних засобів та інформаційного забезпечення.

2. Виконання календарного плану-графіка. Необхідно стисло описати, як виконувався кожний розділ календарного плану-графіка.

3. Опис інформаційної системи, її функцій і завдань. Сюди відносяться задачі, які розв’язуються на базі практики. Описуючи задачі, слід давати оцінку їхньої новизни, раціональності технології розв’язання і т.п.

4. Опис індивідуального завдання. Повинен бути наведений оригінальний матеріал виконаного індивідуального завдання. Таким матеріалом може бути фрагмент самостійно розробленого на базі практики програмного забезпечення або ж проект інформаційного, організаційного, технічного забезпечення для ІС або розв’язання задачі оптимізації діяльності чи управління підприємством [3].

5. Науково-дослідна робота.Після назви розділу подають список виконавців і коротку характеристику виконаної науково-дослідної роботи. Після чого йде огляд літератури, методика проведення науково-дослідної роботи, результати виконаної роботи, висновки і пропозиції.

До науково-дослідної роботи може бути віднесено:

• 
  вивчення нових програмних засобів, технологій, що використовувалися для розробки інформаційних систем;
  
• 
  вивчення нових програмних продуктів для розв’язання економічних задач;
  
• 
  проведення тестування програм та інших експериментів, а також інша науково-дослідна та раціоналізаторська робота студента, в процесі якої він не лише отримав нові знання, а й результати, зробив висновки, що містять елементи теоретичної новизни і мають практичне значення.
  

6. Інші види роботи. У даному розділі можуть бути описані завдання, отримані на базі практики під час її проходження, – їх суть та порядок виконання. До таких завдань може належати робота, пов’язана з використанням наявних на підприємстві програмних засобів, а також інша, в межах обов’язків штатної одиниці.

7. Висновки та пропозиції. У цьому розділі можуть бути описані висновки та пропозиції щодо технології розв’язання задач на базі практики та ін.

Звіт підписується студентом-практикантом та перевіряється і затверджується керівниками практики від кафедри та бази практики. Цей звіт після захисту здається на кафедру разом з оформленим відповідним чином і підписаним щоденником.