Методичні рекомендації до самостійної роботи для підготовки фахівців освітньокваліфікаційного рівня молодший спеціаліст

• Название: Методичні рекомендації до самостійної роботи для підготовки фахівців освітньокваліфікаційного рівня молодший спеціаліст
• Анкор: Anatoiya_samostiyna_robota_dlya_NKDM.doc
• Дата: 25.12.2017
• Размер: 0.59 Mb.
• Имя файла: Anatoiya_samostiyna_robota_dlya_NKDM.doc
• Тип: Методичні рекомендації; #12881
• страница: 1 из 7

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЗАПОРІЗЬКОГО державнОГО МЕДИЧНОГО університетУ

Циклова комісія професійної та практичної підготовки

(хірургічних дисциплін)

Методичні рекомендації до самостійної роботи

з навчальної дисципліни АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ

Запоріжжя – 2013

Анатомія людини Методичні рекомендації до самостійної роботи для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» напряму підготовки 5.12010102 «Сестринська справа». – Запоріжжя: Медичний коледж ЗДМУ, 2013. – 42 с.

Укладач: Складанна Ольга Савеліївна – викладач вищої кваліфікаційної категорії

Рецензенти:

Схвалено на засідання циклової комісії _____________________.

Протокол №___ від _______ 2013 року.
Рекомендовано до друку методичною радою Медичного коледжу ЗДМУ.

Протокол №___ від _______ 2013 року.


ВСТУП
Анатомія – це наука проформу і будову організму людини і його складових – органів та систем, а також про їх розвиток і функції.

Розрізняють анатомію описову (опис органів, які вивчали під час розтинів трупів), системну (вивчення організму за системами – кісткова, м’язова, внутрішні органи тощо), топографічну (вивчення взаємозв’язків між органами в певній ділянці тіла) і пластичну (вивчення пропорцій тіла і його форм). Функціональна анатомія вивчає окремі органи і системи органів у зв’язку з їх функцією. Динамічна анатомія займається вивченням не лише будови опорно-рухового апарату, але й динаміки рухів, і має значення для правильного розуміння фізичного розвитку людини. Вікові зміни органів і тканин висвітлює вікова анатомія. І, нарешті, порівняльна анатомія порівнює будову тварин різних класів і людини.

Анатомія як навчальна дисципліна:

• 
  ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, основ біологічної фізики та медичної апаратури, основ латинської мови з медичною термінологією та інтегрується з цими дисциплінами;
  
• 
  закладає основи для вивчення студентами фізіології, медсестринства у внутрішній медицині, педіатрії, хірургії, акушерстві та гінекології, офтальмології, отоларингології тощо;
  
• 
  закладає основи здорового способу життя та профілактики порушень функцій у процесі життєдіяльності.
  

Мета дисципліни:
Навчальна: надати студентам достатній обсяг знань про будову організму людини, систем органів і окремих органів, розвинути вміння використовувати знання при догляді за хворими, маніпуляційному втручанні, застосуванні методів функціональної діагностики, інтерпретації результатів досліджень тощо.
Виховна: закласти основи збереження здоров’я, ведення здорового способу життя та профілактики порушення функцій в процесі життєдіяльності.

Завдання дисципліни:
Знати:

• 
  предмет і методи дослідження анатомії;
  
• 
  типи конституції;
  
• 
  будову та основні властивості клітин;
  
• 
  класифікацію тканин, їх будову та значення, місце розташування в організмі;
  
• 
  анатомічні осі та площини;
  
• 
  анатомічні терміни;
  
• 
  загальний план будови органа;
  
• 
  класифікацію систем органів, їх значення;
  
• 
  будову кістки як органа;
  
• 
  класифікацію кісток;
  
• 
  відділи скелета; осьову і додаткові частини скелета;
  
• 
  будову кісток різних відділів скелета;
  
• 
  типи з’єднань кісток;
  
• 
  статеві та вікові відмінності черепа;
  
• 
  статеві та вікові відмінності таза;
  
• 
  будову м’яза як органа;
  
• 
  класифікацію м’язів;
  
• 
  групи м’язів різних ділянок тіла людини;
  
• 
  топографію, вміст ліктьової, пахвової та підколінної ямок;
  
• 
  класифікацію нутрощів;
  
• 
  загальний план будови трубчастих та паренхіматозних органів;
  
• 
  відділи і топографію органів травної системи, їхню проекцію на скелет;
  
• 
  будову зуба як органа, класифікацію зубів;
  
• 
  будову та частини язика, особливості слизової оболонки язика;
  
• 
  будову і топографію малих і великих слинних залоз;
  
• 
  будову і топографію глотки, стравоходу;
  
• 
  відділи шлунка, частини печінки, підшлункової залози, їх топографію;
  
• 
  будову і топографію жовчного міхура, жовчовивідних шляхів;
  
• 
  будову тонкої та товстої кишок;
  
• 
  відділи і топографію органів дихання, їхню проекцію на скелет;
  
• 
  будову і топографію повітроносних шляхів: носової порожнини, гортані, трахеї, бронхового дерева;
  
• 
  будову і топографію легенів, плеври, плевральної порожнини;
  
• 
  відділи і топографію органів сечової системи, їх проекцію на скелет;
  
• 
  будову і топографію нирок, сечоводів, сечового міхура, сечівника;
  
• 
  відмінності будови чоловічого та жіночого сечівників;
  
• 
  будову, топографію зовнішніх і внутрішніх статевих органів чоловіка та жінки;
  
• 
  будову, топографію і гормони залоз внутрішньої секреції;
  
• 
  структуру серцево-судинної системи;
  
• 
  початок, закінчення і значення великого і малого кола кровообігу;
  
• 
  будову, топографію, проекцію на скелет серця;
  
• 
  будову стінок кровоносних та лімфатичних судин;
  
• 
  топографію магістральних судин тіла, їх розгалуження та притоки;
  
• 
  будову лімфатичних вузлів, селезінки, мигдаликів, їхню топографію;
  
• 
  значення лімфатичної системи в імунному процесі;
  
• 
  визначення, види імунітету, органи імунної системи;
  
• 
  класифікацію нервової системи;
  
• 
  відділи, шлуночки головного мозку, його оболонки та міжоболонкові простори;
  
• 
  будову, топографію спинного мозку, його оболонки та міжоболонкові простори;
  
• 
  місце утворення, значення та шляхи циркуляції спинномозкової рідини;
  
• 
  механізм утворення спинномозкових нервів, їх сплетення та ділянки іннервації;
  
• 
  функціональні види черепномозкових нервів та ділянки їх іннервації;
  
• 
  класифікацію, будову та функціональне значення відділів вегетативної нервової системи;
  
• 
  будову та функції шкіри, її похідних;
  
• 
  будову та функції нюхової, смакової, сенсорних систем;
  
• 
  будову, топографію та функціональне значення органів слухової та вестибулярної сенсорних систем;
  
• 
  будову і топографію органів зорової сенсорної системи;
  
• 
  провідні шляхи аналізаторів зору, слуху та рівноваги, нюху, смаку;
  
• 
  анатомічну термінологію.
  

Вміти:

• 
  визначати місце людини в природі;
  
• 
  застосовувати площини та осі для опису анатомічних об’єктів;
  
• 
  визначати та демонструвати відділи скелета; осьову і додаткові частини скелета; порожнини тіла людини;
  
• 
  описувати будову кісток різних відділів скелета, типи з’єднань кісток;
  
• 
  пальпувати анатомічні утвори, виступи кісток;
  
• 
  демонструвати на скелеті і на живій людині рухи, які можна здійснити в певному суглобі;
  
• 
  відрізняти кістки правої та лівої кінцівок;
  
• 
  визначати статеві та вікові відмінності черепа;
  
• 
  визначати статеві та вікові відмінності таза;
  
• 
  визначати за місцем розташування групи м’язів, пальпувати поверхневі м’язи;
  
• 
  визначати топографію ліктьової та пахвової ямок;
  
• 
  визначати топографію підколінної ямки;
  
• 
  визначати загальний план будови трубчастих та паренхіматозних органів;
  
• 
  визначати відділи та топографію органів дихання, їх проекцію на скелет;
  
• 
  визначати межі легенів та плеври;
  
• 
  розрізняти зуби постійного прикусу за формою коронки;
  
• 
  знаходити на муляжах та вологих препаратах відділи шлунка, печінки, підшлункової залози;
  
• 
  відрізняти на муляжах та вологих препаратах тонку кишку від товстої;
  
• 
  пальпувати привушну слинну залозу;
  
• 
  пальпувати передній край печінки;
  
• 
  визначати проекцію нирок на задню черевну стінку;
  
• 
  визначати на муляжах та вологих препаратах основні структурні утворення нирок, сечового міхура;
  
• 
  визначати на таблицях і муляжах зовнішні й внутрішні чоловічі та жіночі статеві органи;
  
• 
  на таблицях, атласах, препаратах, муляжах визначати розташування, особливості будови серця та основних судин;
  
• 
  визначати межі серця на скелеті;
  
• 
  визначати місця вислуховування клапанів серця на скелеті;
  
• 
  знаходити ділянки для дослідження пульсу;
  
• 
  визначати топографію магістральних судин тіла, їх розгалуження та притоки;
  
• 
  знаходити серединну ліктьову вену;
  
• 
  знаходити і пальпувати регіонарні лімфатичні вузли;
  
• 
  визначати і демонструвати відділи та шлуночки головного мозку;
  
• 
  визначати оболонки та міжоболонкові простори головного і спинного мозку;
  
• 
  визначати ділянки іннервації спинномозкових нервів;
  
• 
  визначати ділянки іннервації черепномозкових нервів;
  
• 
  визначати місце виходу черепномозкових нервів з мозку, отворів черепа;
  
• 
  визначати на таблицях та муляжах основні морфологічні структури органів чуття.
  

Теми САМОСТІЙНИХ занять