ОК_31_Дипломна_бакалаврська_робота_публічне. Методичні рекомендації до виконання випускної кваліфікаційної роботи бакалавра галузі знань 28 Публічне управління та адміністрування
 Скачать 0.79 Mb.
|
|
Заголовки граф Підзаголовки граф Боковик (заголовки рядків) Графи (колонки) Головка Рядки 16 тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини та розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому – боковик. Коли текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому роблять прочерк. Формули При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил. Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують усередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння та формули відокремлюють від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал не менше одного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х). Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то її номер записують ззовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться всередині групи формул і спрямоване в бік номера. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула є складовою речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього потребує побудова тексту, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не 17 відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники та матриці, можна розділові знаки не ставити. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела При написанні роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали, окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена робота бакалавра. При написанні роботи студент має надавати посилання на джерела, матеріали, окремі результати з яких наводяться в роботі. Такі посилання дозволяють проконтролювати достовірність наведених відомостей. При посиланнях на джерела інформації в тексті роботи вказують порядковий номер за переліком інформаційних джерел, виділений двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1, 3-7, 9- 10]». Цитати оформлюються як посилання та наводяться у вигляді порядкового номера за списком джерел та сторінки у квадратних дужках; наприклад [19, с. 73]. Приклад: Цитата в тексті: «... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передавання інформації [6, с. 29]». Відповідний опис у переліку посилань: 6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Навч. посіб. - К.: КМ Аcademia, 1998. - 192 с. Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: «рис. 1.2». Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)». На всі таблиці випускної роботи необхідно посилатися в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3». Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи того друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Оформлення списку використаних джерел Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь- яких елементів, скорочення назв і т. ін. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування та рекомендований при написанні бакалаврських робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або 18 заголовків, у хронологічному порядку. Джерела в списку можна розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Література подається в такій послідовності: 1) закони України; 2) інструкції та нормативні акти Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств; 3) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською мовою; 4) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами; 5) електронні джерела. Відомості про включені до списку джерела слід подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Додатки Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першою великою симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першою великою друкується слово «Додаток____» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г`, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б. Один додаток позначається як Додаток А. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) – перша формула Додатка А. 7. ПЕРЕВІРКА РОБОТИ НА УНІКАЛЬНІСТЬ АВТОРСЬКОГО ТЕКСТУ Бакалаврська робота – це випускна кваліфікаційна робота, яка є формою державної атестації здобувачів вищої освіти, що застосовується з метою контролю набутих студентом у процесі навчання компетентностей, необхідних для виконання ними майбутніх професійних обов’язків. Вона має відображати особисті здобутки автора, тобто не містити плагіату. Згідно Закону України «Про вищу освіту» Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворенню опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання Серед варіантів перевірок може бути використаний онлайн-сервіс пошуку плагіату Unicheck, який перевіряє текстові документи на наявність запозичених 19 частин тексту з відкритих джерел в Інтернеті чи внутрішньої бази документів ЧНУ. Згідно Положення КНУТД про запобігання плагіату випускних кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти подають звіт щодо самостійності виконання бакалаврської роботи. Цією заявою підтверджується факт відсутності в роботі запозичень з друкованих та електронних джерел третіх осіб, не підкріплених відповідними посиланнями, й інформованість про можливі санкції у випадку виявлення плагіату. Відмова у заповненні та підписанні заяви автоматично тягне за собою не допуск студента до захисту бакалаврської роботи. Бакалаврську роботу студенти через відповідальну особу кафедри завантажують для експертизи сервісом Unicheck перед отриманням допуску випускаючої кафедри до захисту. Робота повинна бути представлена в одному із форматів: *.doc (Word 97 - Word 2003),*.doc (Word 2007 - Word 2016). Текст роботи вводиться за розділами без вступу, висновків, списку використаних джерел та додатків. Результати перевірки роботи будуть відображатись у звіті, що надсилається також керівнику бакалаврської роботи. Студенти несуть відповідальність за: — неподання або несвоєчасне подання своєї бакалаврської роботи для перевірки у систему ; — недотримання вимог наукової етики та поваги до інтелектуальних надбань; — порушення загальноприйнятих правил цитування та посилань на використані інформаційні джерела. За результатами перевірки сервіс Unicheck автоматично формує звіт, що містить загальний відсоток унікальності авторського тексту, посилання на скопійовані джерела, вказує на неоригінальні частини тексту, виділяючи їх кольором у звіті. Якщо наявність текстових збігів бакалаврської роботи не перевищує 25%, то вона може бути допущена до рецензування та подальшого захисту. У разі перевищення 25% текстових збігів бакалаврська робота потребує доопрацювання та повторної перевірки. За повторне порушення робота відхиляється, а здобувачу призначається нова дата захисту наступного року. Остаточне рішення про допуск до захисту бакалаврської роботи приймає випускаюча кафедра. Після проходження перевірки бакалаврська роботи здобувача вищої освіти на плагіат керівник роботи надає першу сторінку звіту, який формується в сервісі Unicheck автоматично, та на його підставі складає Звіт перевірки. Ці документи додаються до роботи перед її здачею на рецензію. Наявність звіту у бакалаврській роботі перевіряється секретарем екзаменаційної комісії із захисту бакалаврських робіт до початку їх публічного захисту. 20 8. ЗАХИСТ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ До захисту бакалаврських робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану підготовки фахівців відповідної спеціальності університету. Студент під час захисту своєї роботи має дати відповіді на всі зауваження наукового керівника і рецензентів. Не менш ніж за 10 днів до початку захисту робота, рецензія і відгук надходять на кафедру, де на їх підставі завідувач вирішує питання про допуск бакалаврської роботи до захисту. Про це робиться напис на титульній сторінці із зазначенням дати прийняття рішення і підписами. У випадку, коли робота визнана неякісною і керівник та рецензенти вважають що вона не може бути допущена до захисту, питання вирішується на засіданні кафедри. Бакалаврська робота подається студентом до захисту в термін, передбачений графіком. Робота допускається до захисту, але повертається на доопрацювання, якщо: – тема розкрита недостатньо, матеріал якогось розділу не повністю розкриває питання; – вступ, висновок не відповідають вимогам, за змістом не пов’язані з темою бакалаврської роботи; – оформлення роботи не відповідає вимогам. Для перевірки підготовки бакалаврів, що випускаються, та присвоєння їм кваліфікації в закладах вищої освіти створюються екзаменаційні комісії (ЕК). До захисту студент готує роздатковий матеріал: ілюстрації, таблиці, рисунки, діаграми, схеми. Їх кількість, форму і зміст він вибирає на власний розсуд та погоджує з науковим керівником. Оформлення листків з ілюстраціями повинно забезпечити їх інформативність, графічну чіткість. Насамперед захист може відбуватися з використанням комп’ютерних презентацій. Бакалаврант обов'язково готує анотаціювиконаної роботи українською й англійською мовами, у якій визначає основну суть свого дослідження та його практичні результати. Анотація підшивається останньою сторінкою. Отже, матеріали, що подаються до екзаменаційної комісії, містять: 1) виконану роботу бакалавра із написом на ній висновку завідувача кафедри про допуск студента до захисту; 2) письмовий відгук наукового керівника з характеристикою діяльності випускника під час виконання роботи, направлення (з підписами завідувача та декана факультету); 3) письмову рецензію на роботу від провідного спеціаліста підприємства, на матеріалах якого здійснювалося виконання роботи, або відомого науковця в обраній проблематиці; 4) електронну версію роботи у форматі PDF для передачі у бібліотеку ЗВО. Назва файлу повинна відповідати індивідуальному шифру, присвоєному кожному студенту. До екзаменаційної комісії можуть подаватися й інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної роботи: друковані праці за темою наукового дослідження; документи, що вказують на практичне застосування 21 роботи. Перевагою роботи є те, коли студент виконує її на замовлення організації (підприємства), на матеріалах якої проводилося дослідження. У такому випадку бакалаврант додає замовлення на виконання роботи від підприємства. Приклад у додатку З. Також може додаватися довідка про впровадження основних результатів дослідження (зразок – додаток И). Відгук керівника (додаток К), рецензія (додаток Л), замовлення на виконання, довідка про впровадження не підшиваються. На початку захисту голова ЕК оголошує прізвище, ім'я та по батькові бакалавра і тему його бакалаврської роботи, дає коротку характеристику роботи з відгуку керівника й оцінку рецензента. Після цього студенту надається до 10 хвилин для доповіді. У ній коротко вказується мета роботи, характеристика об’єкта дослідження, результати аналізу діяльності підприємства, організації, установи, пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності досліджуваної проблеми. Основна увага доповіді повинна бути зосереджена на висновках і пропозиціях. Як правило, доповідь умовно поділяють на три частини. Перша частина доповідів основних моментах стисло характеризує актуальність теми, ступінь її розробки у науковій літературі, зазначаються мета та завдання дослідження, його предмет і об'єкт, надається перелік методів, які застосовувалися, тощо. Після вступної частини йде друга,яка містить коротку характеристику одержаних результатів. Підсумковачастина будується за текстом висновків роботи здобувача. Тут доцільно перерахувати загальні висновки відповідно до поставлених завдань (не повторюючи більше узагальнення, які були зроблені при характеристиці розділів основної частини), а також узагальнити рекомендації, пропозиції. Щоб текст доповіді був повністю виголошений без будь-яких втрат, треба точно визначити час, потрібний для виступу, і викласти його на відповідній кількості сторінок. Тривалість доповіді не повинна перевищувати 10 хвилин, що орієнтовно еквівалентно трьом сторінкам тексту, викладеного з 1,5-інтервалом, розміром шрифту - 14. Доповідь супроводжується ілюстративним матеріалом, презентованим в PowerPoint (додаток М – приклад оформлення титульної сторінки). Захист бакалаврської роботи проводиться на відкритому засіданні ЕК, тому запитання студентові можуть задавати всі члени ЕК і присутні. Після захисту бакалаврських робіт ЕК на закритому засіданні дає їм оцінку й потім оголошує студентам свої рішення. Студентам, які успішно захистили бакалаврську роботу, присвоюється кваліфікація «Бакалавр з публічного управління» зі спеціальності «Публічне управління та адміністрування». Про це робиться запис у заліковій книжці (індивідуальному плані студента) та протоколі засідання комісії. Виконані студентами випускні роботи після їх захисту зберігаються в ЗВО протягом 5 років. Після закінчення цього терміну питання про подальше зберігання бакалаврських робіт вирішується спеціальною комісією. Кращі роботи, що є навчально-методичною цінністю, можуть бути 22 використані, як навчальні посібники у методичних і навчальних кабінетах, бібліотеці, можуть бути надіслані на конкурси студентських наукових робіт тощо. Графік підготовки й захисту бакалаврської роботи наведено в додатку Н. 9. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ Бакалаврська робота має продемонструвати вміння автора працювати з літературою, логічно та аргументовано викладати матеріал, коректно використовувати статистичні та математичні методи для аналізу проблем, послуговуватися сучасними методами наукового дослідження, проведення експериментів, навичками формування власних узагальнень та висновків. Основними критеріями оцінювання є: - актуальність дослідження, його значення; - змістовність та повнота розкриття теми; - виконання поставлених завдань; - знання відповідного теоретичного матеріалу і вміння використовувати його на практиці; - логічність висновків; - результати апробації та впровадження основних положень та висновків; - наявність достатньої кількості належно оформлених посилань на використані джерела і достатньо повний список сучасної літератури з обраної проблеми (теми); - зовнішнє оформлення; - якість виступу випускника на захисті бакалаврської роботи (проекту); - правильність та повнота відповідей на запитання членів ЕК; - оцінка роботи керівником та рецензентом. Отже, загальна оцінка захисту бакалаврської роботи формується з оцінки роботи як закінченої кваліфікаційної праці, доповіді студента, оцінки його роботи керівником/рецензентом та відповідей на додаткові запитання. Рішення щодо підсумкової оцінки ухвалюється більшістю голосів членів екзаменаційної комісії за результатами публічного захисту з урахуванням висновків наукового керівника та рецензентів. Типові помилки в бакалаврських роботах (проектах), які впливають на їх оцінку: - зміст роботи не відповідає плану бакалаврської роботи (проекту) або не розкриває тему повністю чи її частини; - зміст розділів (підрозділів) не віддзеркалює реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта дослідження; - безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень; - логічні помилки, невміння виокремити головне; - мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта та предмета дослідження; - автор не виявив самостійності, робота є суцільною компіляцією; - не зроблено глибокого і всебічного аналізу чинних нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 2-5 років) з теми дослідження; 23 - кількість використаних джерел є недостатньою для всебічного вивчення теми або переважно використано підручники, а не спеціальна наукова література; - у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичений матеріал; - бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено без дотримання вимог державних стандартів; - поверхнево висвітлені результати практики, невдало поєднано теорію з практикою; - кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не узгоджено з поставленими завданнями або текстом роботи; - наведено таблиці, діаграми, схеми, які не складені самостійно, а запозичені з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті; - обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неохайно, з помилками; - під час захисту бакалаврської роботи (проекту) студент виявляє невпевненість, не коментує наочну інформацію, не дає аргументовані відповіді на запитання. Критерії оцінювання бакалаврської роботи є методичним засобом що використовується ЕК з метою виявлення відповідності професійних компетенцій студента. Вони розробляються і затверджуються кафедрою і відображають специфіку професійних завдань, які виконуються в межах відповідних спеціальностей та бакалаврських програм. Для оцінювання бакалаврської роботи в університеті застосовується 100- бальна шкала. Отримана студентом підсумкова оцінка у балах одночасно фіксується у протоколі засідання ЕК у 4-бальній шкалі («відмінно», «добре», «задовільно» чи «незадовільно»). Відмінно (90-100 балів). Бакалаврська робота є бездоганною: виконана з дотриманням абсолютно усіх вимог до такої роботи, має творчий характер, містить оригінальні розробки, які готові до впровадження; робота оформлена чітко і акуратно; відгук і рецензії позитивні; ілюстративний матеріал підібраний грамотно, відображає зміст проведених досліджень, правильно оформлений і використовується під час доповіді; доповідь логічна, стисла, з правильним використанням термінології; відповіді на запитання членів ЕК правильні і повні. Студент, що претендує на оцінку «відмінно» та диплом з відзнакою, повинен мати підтвердження апробації результатів дослідження на наукових конференціях або у наукових публікаціях. Добре (70-89 балів). Тема роботи розкрита повністю, але мають місце окремі недолікинепринципового характеру: деякі питання не деталізовані; не повністю використані новітні економічні розробки; не всі розроблені пропозиції можуть бути рекомендовані до впровадження; мають місце окремі зауваження в рецензії та відзиві; доповідь логічна, проголошена вільно; відповіді на запитання членів ЕК в основному правильні, але не повні, оформлення роботи в межах вимог. Задовільно (50-69 балів). Тема бакалаврської роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, наукова 24 полеміка відсутня, в аналітичній частині є надлишок елементів описовості, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди обґрунтований, заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо, рецензії і відзив містять окремі зауваження, доповідь прочитана за текстом, не всі відповіді на запитання членів ЕК правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення бакалаврської роботи. Незадовільно (менше 50 балів). Нечітко сформульована мета бакалаврської роботи. Розділи погано пов’язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел. Аналіз виконаний поверхово, переважає описовість на шкоду системності і глибині. Пропоновані заходи випадкові, з аналізу не випливають, економічне обґрунтування неповне. Оформлення роботи далеке від зразкового. Ілюстративний матеріал до захисту відсутній. Відповіді на запитання членів ЕК неточні, або неповні. У тих випадках, коли захист роботи студента не відповідає вимогам рівня атестації, ЕК приймає рішення про неатестацію студента, про що зазначається у протоколі засідання комісії. Студент, який отримав незадовільну оцінку при захисті роботи, відраховується з ЗВО. Йому видається академічна довідка встановленого зразка. Якщо студент не з'явився на засідання державної екзаменаційної комісії для захисту роботи бакалавра з неповажних причин, то в протоколі комісії зазначається, що він неатестований через неявку на засідання комісії. Студенти, які не атестовані у затверджений для них термін і не захистили роботу, мають право на повторну атестацію в наступні періоди роботи ЕКЗ, після відновлення у ЗВО. У випадку, коли захист роботи атестується незадовільно, державна екзаменаційна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він повинен опрацювати нову тему, визначену кафедрою. |