|
|
Мет_ЛР_ТССА_2017_2. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін теорія систем та системний аналіз
1.5 Зміст звіту
Звіт повинен містити:
мету роботи;
вхідні дані і постановка завдання;
сформована множина систем і їх характеристик (скриншот табличного виводу даних програми);
графічне представлення відбору характеристик «придатних», «оптимальних» і «переважних» систем за критеріями (1.2), (1.3), 1.4) у вигляді скриншоту графічного виводу даних програми;
визначені підмножини «придатних», «оптимальних» і «переважних» систем за критеріями (1.2), (1.3), 1.4) – скриншот вікну програми;
текст програми (додаток до звіту);
аналіз отриманих результатів і висновки по роботі.
1.6 Контрольні запитання та завдання
1. Для якої мети здійснюється оцінка складних систем? Які основні етапи оцінювання складних систем?
2. Що називається шкалою в сучасній теорії вимірів? Як визначається тип шкали?
3. Які шкали називаються шкалами номінального типа?
4. Яка шкала називається ранговою (шкалою порядку)? Коли вона застосовується?
5. Які шкали відносяться до шкал типа інтервалів? Коли вони застосовуються?
6. Яка шкала називається шкалою співвідношення? Коли вона застосовується?
7. Які шкали відносяться до шкал типа різниця? Коли вона застосовується?
8. Яка шкала називається абсолютною шкалою? Де вона застосовується?
9. Які основні формули усереднювання показників використовуються при оцінці складних систем?
10. Коли використовується середньоарифметичне, середньо геометричне, середньо гармонійне?
11. Дайте визначення критеріїв «придатності», «оптимальності» і «переваги».
12. Які критерії якості використовуються при оцінюванні якості систем з управлінням?
2 ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК
2.1 Мета роботи
Ознайомлення з методами якісного оцінювання складних систем. Придбання навиків дослідження систем з використанням методів експертних оцінок, оцінка міри узгодженості експертів.
2.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
Під час підготовки до виконання лабораторної роботи необхідно:
вивчити експертні методи системного аналізу;
вивчити призначення методів експертних оцінок;
вивчити метод ранжирування;
вивчити метод безпосередньої оцінки;
вивчити метод парного порівняння;
вивчити методи множинного порівняння;
вивчити методи морфологічного дослідження;
вивчити основні методи кількісної оцінки;
вивчити послідовність оцінки складних систем на основі теорії корисності;
вивчити методи вирішення завдань векторної оптимізації;
вивчити метод ситуаційного управління.
Для підготовки до лабораторної роботи необхідно використовувати навчальний посібник [1], конспект лекцій [2], методичні вказівки до самостійної роботи [3] і рекомендовану літературу [4-11].
2.3 Опис лабораторної установки
У якості лабораторної установки використовується персональний комп'ютер типу IBM PC. Виконання завдань лабораторної роботи здійснюється за допомогою інтегрованого середовища розробки Microsoft Visual Studio.
2.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
2.4.1 Завдання на лабораторну роботу
Завдання 1
Провести дослідження систем за допомогою методу ранжирування. Здійснити оцінку узгодженості думок 2-х експертів за допомогою коефіцієнта Спірмена.
Для моделювання передбачається, що кожен експерт виставляє 10 оцінок. Діапазон значень оцінок за варіантами індивідуальних завдань представлений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Діапазон значень оцінок експертів
№
|
Діапазон
|
№
|
Діапазон
|
№
|
Діапазон
|
|
[1; 10]
|
|
[2; 11]
|
|
[3; 12]
|
|
[4; 13]
|
|
[5; 14]
|
|
[6; 15]
|
|
[7; 16]
|
|
[8; 17]
|
|
[9; 18]
|
|
[10; 19]
|
|
[11; 20]
|
|
[12; 21]
|
|
[13; 22]
|
|
[14; 23]
|
|
[15; 24]
|
|
[16; 25]
|
|
[17; 26]
|
|
[18; 27]
|
|
[19; 28]
|
|
[20; 29]
|
|
[21; 30]
|
|
[22; 31]
|
|
[23; 32]
|
|
[24; 33]
|
Завдання 2
Провести дослідження одного об’єкту системи за допомогою методу парних порівнянь. Розрахувати оцінку узгодженості думок 5-ти експертів за допомогою відношення узгодженості. У разі потреби здійснити коректування експертних оцінок.
1.4.2 Порядок виконання роботи
1.4.2.1 Порядок виконання завдання 1
Для виконання індивідуального завдання значення показників оцінок  необхідно отримати за допомогою генератора псевдовипадкових чисел, рівномірно розподілених в інтервалах, вказаних в табл. 2.1. Данні моделювання представляються у вигляді табл. 2.2.
Таблиця 2.2 – Результати оцінювання системи експертами
Метод ранжирування є процедурою впорядкування об'єктів, що виконується експертом. На основі знань і досвіду експерт розташовує об'єкти в порядку переваги, керуючись одним або декількома вибраними показниками порівняння. Коли серед об'єктів немає однакових за порівнюваними показниками (оцінками  ), тобто немає еквівалентних об'єктів, між ними існує лише відношення строгого порядку. В результаті порівняння всіх об'єктів по відношенню строгого порядку складається впорядкована послідовність
 ,
|
(2.1)
|
де об'єкт  з першим номером є найбільш переважним зі всіх об'єктів, об'єкт з другим номером ( ) менш переважний, чим перший об'єкт, але переважно всіх останніх об'єктів і так далі.
Отримана система об'єктів (2.1) з відношенням строгого порядку за умови порівнянності всіх об'єктів по цьому відношенню утворює повний строгий порядок. Для цього відношення доведено існування числової системи, елементами якої є дійсні числа, зв'язані між собою відношеннями нерівності « », « ». Це означає, що впорядкуванню об'єктів відповідає впорядкування чисел  . Можлива і зворотна послідовність , в якій найбільш переважному об'єкту приписується найменше число  (в порядку зменшення переваги об'єктам приписуються великі числа).
Відповідність перерахованих послідовностей, тобто їх гомоморфізм, можна здійснити, вибираючи будь-які числові представлення. Єдиним обмеженням є монотонність перетворення. Отже, допустиме перетворення при переході від одного числового представлення до іншого повинне володіти властивістю монотонності. Такою властивістю допустимого перетворення володіє шкала порядків, тому ранжирування об'єктів є вимір в порядковій шкалі.
На практиці ранжирування найчастіше застосовується числове представлення послідовності у вигляді натуральних чисел (тобто використовується числова послідовність):
|
(2.1)
|
Числа  в цьому випадку називаються рангами.
Вживання строгих чисельних відношень «більше» ( ), «менше» ( ) або «рівно» ( ) не завжди дозволяє встановити порядок між об'єктами. Тому поряд з ними використовуються відношення для визначення більшої або меншої міри якоїсь якісної ознаки (відношення часткового порядку, наприклад корисності), відношення типа «переважніше» ( ), «менш переважно» ( ), «рівноцінно» ( ) або «байдуже» (). Впорядкування об'єктів при цьому може мати, наприклад, наступний вигляд:
 .
|
(2.2)
| |
|
|
Скачать 1.02 Mb.
