Мет_ЛР_ТССА_2017_2. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисциплін теорія систем та системний аналіз
 Скачать 1.02 Mb.
|
|
Для того, щоб оцінити, чи є отримане узгодження точним чи ні, його порівнюють з випадковим індексом узгодженості (  ), тобто використовується у якості поправочного коефіцієнта при остаточному з'ясуванню погодженості оцінок в матриці парних порівнянь. Випадковийіндексрозраховують для квадратної  -мерної позитивної зворотносиметричної матриці, елементи якої генеровані датчиком випадкових чисел, розподілених по рівномірному закону для інтервалу значень: 1/9, 1/8, 1/7, 1/6, 1/5, 1/4, 1/3, 1/2, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Випадковий індекс узгодженості не залежить від шкал порівнянь, але залежить від кількості парних порівнянь. Випадковий індекс – позитивне число. Чим менше протиріч у порівняннях, тем менше значення індексу погодженості. Для матриці з фіксованим значенням випадковий індекс розраховується як середнє значення вибірки  (табл. 2.6).Таблиця 2.6 – Середнє значення випадкового індексу погодженості
Відношення узгодженості, розраховують за формулою
Суть аналізу результатів експертних оцінок полягає в математичній обробці матриці з метою здобуття вектора пріоритетів порівнюваних об'єктів З математичної точки зору завдання зводиться до обчислення головного власного вектора, який після нормалізації стає вектором пріоритетів. Точний спосіб обчислення головного власного вектора парних порівнянь матриці полягає в піднесенні матриці до довільно великих ступенів і ділення суми кожного рядка на загальну суму елементів матриці. Цим способом рекомендується користуватися, якщо обробка матриці ведеться на ЕОМ. Для розрахунку застосовується наступний алгоритм, результати роботи якового можна представити у вигляді табл. 2.7. Таблиця 2.7 – Обчислення головного власного вектора
Компонента головного власного вектора обчислюється як середнє геометричне значень по рядку або стовпцю матриці:
Компонента вектора пріоритетів обчислюється по рядку або стовпцю як нормоване значення головного власного вектора:
Наближені значення  для оцінки відношення узгодженості можна розрахувати по наступній формулі:
де  ‑ сума елементів  -го стовпця матриці (табл. 2.3); ‑ вектор пріоритетів аналізованої матриці.Якщо виявиться що  , проводиться корекція експертних оцінок. Для кожного -го рядка матриці  обчислюється сума квадратів різниць відношення оцінок чинників, пропонованих експертом  і відношення отриманих пріоритетів цих чинників
У -му рядку з максимальним значенням  експертні оцінки замінюються відношенням  . Для забезпечення несуперечності ознак слід змінити оцінки у відповідному  -му стовпці, враховуючи, що  . Для отриманої матриці з новими елементами в -му рядку і -му стовпці обчислюється: по (2.8) – власний вектор, по (2.10) – найбільше власне значення та по (2.7) – відношення узгодженості ( ). Якщо виявиться, що для отриманої матриці  значення , то описана процедура повторюється до тих пір, поки не буде набуто значення  .2.5 Зміст звіту Звіт повинен містити: мету роботи; вхідні дані і постановка завдання 1 та завдання 2 згідно з індивідуальними варіантами; сформована множина вихідних даних систем і їх характеристик для завдання 1 та завдання 2 (скриншоти табличного виводу даних програми); визначені відношення порядку між системами, з використанням методу ранжирування і оцінка узгодженості думок експертів (скриншот табличного виводу даних програми); результат дослідження систем з використанням методу парних порівнянь, оцінка узгодженості думок експертів та коректування їх оцінок (скриншот табличного виводу даних програми); текст програм (додатки до звіту); аналіз отриманих результатів по кожному завданню і висновки по роботі. 2.6 Контрольні запитання та завдання У чому різниця між кількісними і якісними методами оцінювання систем? Наведіть приклад якісних методів оцінювання. У чому полягає метод типа «мозкова атака» або «колективна генерація ідей»? Які методи відносяться до методів типа сценаріїв? Де на практиці застосовуються ці методи? Які методи відносяться до методів експертних оцінок? Які з них найчастіше застосовуються? У чому полягають особливості методу ранжирування? Як визначити міру узгодженості думок експертів? У чому полягають особливості методу парних порівнянь? Як визначити міру узгодженості думок експертів? Як виробити коректування експертних оцінок? У чому полягають особливості методу Черчмена-Акоффа? У чому полягає метод фон Неймана-Моргенштерна? Які методи відносяться до методів типа Дельфі? У чому полягає процедура цього методу? Які недоліки цього методу? У чому полягає основна ідея морфологічних методів? Які методи морфологічного дослідження Ви знаєте? Де застосовуються ці методи? Які основні методи кількісної оцінки Ви знаєте? Як здійснюється оцінка складних систем на основі теорії корисності? У чому полягає суть методів векторної оптимізації? Які методи вирішення завдань векторної оптимізації Ви знаєте? Що лежить в основі методу ситуаційного управління. 3 РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ СИСТЕМИ 3.1 Мета роботи Ознайомитися з особливостями створення функціональної моделі системи за стандартом IDEF0. Отримати практичні навички створення контекстної діаграми, діаграм декомпозицій з використанням CASE-засобу All Fusion Process Modeler (BpWin). | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.
.
.
,
.