ППР. Методичні вказівки до виконання дипломного проекту для студентів здіа
 Скачать 0.66 Mb.
|
|
2.4. Розробка мережного графіка ремонту обладнання Для розробки мережного графіка студент складає перелік робіт, необхідних для виконання ремонту обладнання, який представляє у формі табл. 2.1. Таблиця 2.1 Перелік робіт по виконанню капітального ремонту та модернізації обладнання
Відповідно до розробленого переліку робіт із виконання ремонту обладнання, виявленої послідовності їх виконання і взаємозв'язку становлять мережний графік проведення ремонту. Мережний графік складається з дотриманням усіх прийнятих правил його побудови. Коригування переліку робіт може здійснюватися, і після складання мережного графіка, який дозволяє більш наочно уявити зв'язки між роботами і подіями. Роботи мережного графіка повинні отримати тимчасову оцінку по нормативним даними чи на підставі експертних оцінок. При визначенні тривалості окремих робіт при відомій їх нормативній трудомісткості розрахунок ведуть за формулою:  де  - час виконання і-ї роботи; - нормативна трудомісткість виконання і-ї роботи; - кількість виконавців і-ї роботи;kві - коефіцієнт можливого перевиконання норм по і-й категорії виконавців. У разі відсутності даних по нормативну трудомісткість виконання окремих робіт застосовується метод імовірнісних оцінок. Він складається з того, що безпосередній керівник робіт оцінює максимальну Tmax i і мінімальну Tmin i трудомісткість виконання цієї роботи. На основі цих оцінок розраховується очікувана Точ.і трудомісткість роботи за формулою:  .Визначивши тривалість робіт мережного графіка, розраховують його параметри:
Розрахунки виконують за такими формулам. Найбільш ранній термін здійснення події:  ,де  - найбільш ранній термін здійснення j-ї події; - найбільш ранній термін здійснення i-ї події; - тривалість роботи між і-ю і j-ю подіями.Найбільш пізній термін здійснення i-ї події:  де  - найпізніший термін здійснення i-ї події; - найпізніший термін здійснення j-ї події.Резерв часу події  ,де Rі - резерв часу i-ї події. Тривалість критичного шляху мережного графіка:  де  - тривалість у відповідних одиницях (див, табл. 1);K - порядковий номер цієї роботи; n - кількість робіт на аналізований шляху. Повний резерв часу роботи:  .Вільний резерв часу роботи:  .П   араметри мережного графіка рекомендується розраховувати графічним методом, при цьому параметри записуються безпосередньо на графіку. На рис. 2.2 наводиться схема відповідного запису параметрів.  Рис. 2.2. Схема позначень параметрів мережного графіка Після розрахунку параметрів мережного графіка в разі необхідності проводиться його оптимізація. Вона здійснюється у тому разі, якщо тривалість критичного шляху перевищує директивний (нормативний) термін виконання ремонту. Оптимізація проводиться за рахунок перерозподілу виконавців, а саме виконавці перекладаються з робіт некритичного шляху на роботи критичного шляху за рахунок збільшення тривалості робіт некритичного шляху у межах повного резерву часу робіт. При проведенні оптимізації слід вказати, з яких робіт і на які переведені виконавці і на скільки змінилася тривалість робіт. Після оптимізації мережного графіка за часом необхідно побудувати оптимізований графік і розрахувати його параметри. Після оптимізації мережного графіка за часом здійснюється його прив'язка до календарного періоду (календаризація). Сутність календаризації у тому, щоб кожна подія на графіку була прив'язана по раннім термінами його здійснення до календарного періоду згідно (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Календарна прив'язка мережного графіка На календарний графік наносять також графік розподілу трудових ресурсів (виконавців). З метою зменшення потреби у виконавцях здійснюється оптимізація мережного графіка по трудовим ресурсів. Оптимізація проводиться у кілька кроків шляхом перенесення раннього початку окремих робот у календарному часі, що відповідає переміщенню робіт з однієї дільниці на іншу чи збільшенню часу їх виконання в межах можливостей повного і вільного резерву часу робіт. За рахунок цього зменшується потреба у виконавцях в окремі зміни і дні і загальна потреба трудових ресурсів. Оптимізований мережний графік представляється студентом на аркуші для захисту дипломного проекту. 2.5. Обґрунтування штатної чисельності працівників механослужби цеху (ділянки) Для обґрунтування штатної чисельності працівників механослужби цеху (ділянки) необхідно розрахувати річну трудомісткість поточних ремонтів Тр обладнання за укрупненими галузевими нормативами, наведеними у відповідних положеннях /1, 2/. При відомих даних категорії ремонтної складності (КРС) будь-якого виду механічного обладнання трудові витрати на окремі види ремонтів визначаються з співвідношень:   де  , , , - трудомісткість ремонтів, відповідно поточних і капітального для цього виду обладнання, люд.-год.Категорія ремонтної складності для обладнання може бути розрахована шляхом зіставлення трудомісткості (люд.-год) його капітального ремонту і капітального ремонту еталонного механізму, КРС якого дорівнює одиниці. ,де  - трудомісткість капітального ремонту еталонного механізму.У табл. 2.2 наведені рекомендовані нормативи витрат праці. Значення нормативної трудомісткості ремонтів передбачені для обладнання, яке перебуває в експлуатації до 10 років, за умови виконання ремонтних робіт у закритих приміщеннях при температурі довкілля 5-40°С. При ремонтних роботах в умовах, відмінних від зазначених, нормативи трудомісткості повинні прийматися з поправочними коефіцієнтами залежно від терміну експлуатації 1,1-1,3, місця виконання робіт (естакади, відкриті склади) - 1,2, температури довкілля 1,2-1,5. При розрахунку трудомісткості ремонтник робіт необхідно врахувати додаткові витрати праці на підготовчо-заключні і допоміжні роботи, безпосередньо не передбачені технологією проведення ремонту: підготовка і складання складальних одиниць і металоконструкцій, установка і зняття домкратів, монтажних лебідок, попереднє складання вузлів, усунення виявлених дефектів тощо. Нормативну трудомісткість слід коригувати коефіцієнтами, значення яких рекомендуються такі: агломераційне і електросталеплавильне - 1,25, доменне, мартенівське, конвертерне, прокатне (обтискні стани) - 1,3; вогнетривке, феросплавне, коксохімічне, руднозбагатівне – 1,4; сортопрокатне, листопрокатне, трубне – 1,5, кар’єрне, рудновідновлювальне - 1,6. Якщо ж характер розташування обладнання перешкоджає доступу до об'єкта, який ремонтується, підйомно-транспортних пристроїв й інших засобів механізації ремонтних робіт, значення нормативної трудомісткості допускається збільшувати з коефіцієнтом 1,1. Таблиця 2.2 Нормативи витрат праці на одиницю ремонтної вартості
Для нового обладнання, однойменного за призначенням, але яке відрізняється від нього окремими показниками ремонту, трудомісткість рекомендується визначати за формулою:  ,де T1, T2 - трудомісткість ремонту, відповідно нового обладнання та його аналога, люд.-год.; M1, M2 - відповідно маса нового обладнання та його аналога, т. Результати розрахунку річної трудомісткості поточних ремонтів обладнання рекомендується оформити у вигляді табл. 3. Загальна річна трудомісткість поточних ремонтів TО розраховується за формулою: ТО=ТР·КП, де КП - коефіцієнт, що враховує додаткові витрати праці Таблиця 2.3 Розрахунок річний трудомісткості поточних ремонтів обладнання цеху (ділянки)
Штатну кількість ремонтного персоналу механослужби цеху (ділянки) розраховують за формулою:  ,де ЧР.П - штатна кількість ремонтного персоналу; КЦ - коефіцієнт централізації поточних ремонтів (за даними базового підприємства); ВЭ - ефективний фонд робочого часу одного середньосписочного робочого ремонтника механослужби в плановому році (визначається на підставі балансу робочого часу); КВ - коефіцієнт, що враховує виконання норм вироблення. Кількість чергового персоналу механослужби цеху ЧД.П може бути розрахована за нормативами внутрішньозмінного технічного обслуговування механічного обладнання в залежності від характеру виробництва. Відповідні нормативи в табл. 2.4. Кількість чергового персоналу для інших видів виробництв може бути визначено на основі трудомісткості міжремонтного технічного обслуговування, яке становить приблизно 0,4-0,5 від трудомісткості поточного ремонту. Розрахунок чисельності чергового персоналу ЧД.П ведуть за формулою:  ,де ТМ.О - трудомісткість чергового обслуговування, люд.-год.; КУ - коефіцієнт, що враховує участь експлуатаційного персоналу в міжремонтному обслуговуванні обладнання, за даними базового підприємства в межах 0,2-0,4; ВЭ - ефективний фонд робочого часу чергового слюсаря у плановому році. З огляду на необхідність складання балансу робочого часу для визначення фактичного часу роботи ремонтного і чергового слюсаря, рекомендується зібрати необхідні дані за місцем практики. Баланс робочого часу складають у формі табл. 2.5. На підставі розрахунків чисельності працівників технічної служби складається розклад за формою, наведеної в табл. 2.6. Таблиця 2.4 Нормативи внутрішньозмінного технічного обслуговування обладнання для чергового персоналу механослужби
Таблиця 2.5 Плановий баланс робочого часу одного середньосписочного робочого
Таблиця 2.6 Штатний розклад працівників механослужби цеху
У штатному розкладі необхідно встановити кількість робітників за професіями і розрядами відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника, визначити тарифні ставки працівників, обґрунтувати систему оплати їхньої праці і показники преміювання. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||